Бря́нська о́бласть (рос. Брянская область) — регіон Російської Федерації, розташований у Центральній Росії на південний захід від Москви, на кордоні з Україною та Білоруссю.
- Обласний центр — місто Брянськ
- Населення області становить 1346,5 тис. осіб (2005). Густота населення: 38,6 осіб/км² (2005), питома вага міського населення: 68 % (2005).
Брянська область | |||
---|---|---|---|
рос. Брянская область | |||
| |||
Країна | Росія | ||
Фед. округ | Центральний | ||
Адмін. центр | Брянськ | ||
Глава | d | ||
Дата утворення | 5 липня 1944 | ||
Оф. вебсайт | bryanskobl.ru(рос.) | ||
Географія | |||
Координати | 52°57′ пн. ш. 33°24′ сх. д. / 52.950° пн. ш. 33.400° сх. д. | ||
Площа | 34 900 км² () | ||
• внутр. вод | 0,1 % | ||
Часовий пояс | MSK () | ||
Населення | |||
Чисельність | 1275224 (01.01.2011) (38-а) (2011) | ||
Густота | 36,5 осіб/км² | ||
Оф. мови | російська | ||
Економіка | |||
Економ. район | Центральний | ||
Коди | |||
ISO 3166-2 | RU-BRY | ||
ЗКАТО | 15 | ||
Суб'єкта РФ | 32 | ||
Телефонний | (+7) | ||
Карти | |||
| |||
Брянська область у Вікісховищі |
Географія
Брянська область лежить у західній частині Східноєвропейської рівнини, займаючи середню частину басейну річки Десна й лісистий вододіл між нею й Окою.
Крайні точки: північна 54° п. ш., південна 52°10' п. ш., західна 31°10' с. д., східна 35° 20' с. д.
Область межує на півночі зі Смоленською областю, на заході — з Гомельською й Могильовською областю Білорусі, на сході — з Калузькою й Орловською областю й на півдні — з Курською областю Росії, Чернігівською й Сумською областями України. Дванадцять південних районів області становили територію Стародубського полку козацької держави та адміністративно-територіальну одиницю верхнього рівня Української Народної Республіки Сіверщина отже входять до української етнічної території.
Природа
Клімат помірно континентальний. Середня температура січня 7 … 9° нижче нуля, середня температура липня +18° … +20°.
Значна частина області (біля чверті загальної площі) вкрита лісами. Ліси різних типів: хвойні, змішані, а також лісостеп.
Корисні копалини: родовища пісків, глин, крейди, мергелю та ін. будматеріалів, а також фосфоритів.
Транспорт
Брянськ — найбільший залізничний вузол в регіоні. Вузли меншого значення — Унеча й Навля. Розвинене приміське сполучення. Найінтенсивніше воно на ділянках Жуковка — Брянськ, Жуковка — Рославль I, Брянськ — Сухиничі, Брянськ — Новозибків. Більшість малих гілок закрито, діють тільки Жуковка — Клєтня й Новозибків — Климово. Більша частина поїздів далекого прямування проходить через станції Навлю / Брянськ (залізницею Москва — Київ). Залізниці в основному електрифіковані, використовується переважно мережа змінного струму. У Брянську розташований великий митний термінал. Через область проходить траса федерального значення M3. Поруч з Брянськом її перетинає автошлях Смоленськ — Орел.
Історія
Брянська область була виділена в окрему територіальну одиницю указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 липня 1944 року. У 1937—1944 років її територія входила до складу Орловської області; у 1929—1937 рр. — до складу Західної області РРФСР. До 1929 року існувала Брянська губернія, а протягом XII—XV століть — Брянське князівство.
Брянський обласний комітет ВКП(б)—КПРС очолювали:
- Матвеєв Олександр Павлович (1944—1946);
- Єгоров Олександр Миколайович (1946—1950);
- Бондаренко Олексій Дмитрович (1950—1954), Пєтухов Олександр Улянович (1954—1960);
- Крахмальов Михайло Костянтинович (1960—1977, сільський у 1963—1964);
- Коновалов Іван Михайлович (промисловий у 1963—1964);
- Попов Сергій Васильович (1977—1978);
- Сизенко Євген Іванович (1978—1984);
- Войстроченко Анатолій Хомич (1984—1991).
Адміністративно-територіальний поділ
Територіальна організація місцевого самоврядування
Нині на території Брянської області є 289 муніципальних утворень, у тому числі 6 міських округів, 27 муніципальних районів, 31 міське поселення та 225 сільських поселень.
Міські округи
Муніципальні райони
- Брасовський район
- Брянський район
- Вигоницький район
- Гордієвський район
- Дубровський район
- Дятьковський район
- Жирятінський район
- Жуковський район
- Злинковський район
- Карачевський район
- Клєтнянський район
- Климовський район
- Клинцівський район
- Комарицький район
- Красногорський район
- Мглинський район
- Навлінський район
- Новозибківський район
- Погарський район
- Почепський район
- Рогнединський район
- Севський район
- Стародубський район
- Суземський район
- Суразький район
- Трубчевський район
- Унецький район
Міста області
Населені пункти з кількістю мешканців понад 7 тисяч (на 1 січня 2010) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Етнічний склад населення
Етнос | Кількість у 2002 році, тис (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite]) |
---|---|
Росіяни | 1404,0 |
Українці | 20,2 |
Білоруси | 7,7 |
Вірмени | 3,6 |
Цигани | 3,6 |
Азербайджанці | 2,4 |
Євреї | 2,3 |
Татари | 1,2 |
Молдовани | 1,2 |
Екологічні проблеми
У результаті аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 частина території Брянської області була забруднена довгоживучими радіонуклідами (головним чином Климовський, Клинцівський, Красногорський, Суразький і Новозибковський райони). 1999 року на території з рівнем забруднення вище 5 Ки/км² проживало 226 тис. осіб, що становить приблизно 16 % населення області.
Знамениті уродженці
- — космонавт
- — двічі Герой Радянського Союзу, льотчик-винищувач часів німецько-радянської війни
- Медведєв Дмитро Миколайович — Герой Радянського Союзу, партизан, чекіст
- — герой Куликовської битви
- Тютчев Федір Іванович, поет
- Толстой Олексій Костянтинович — поет
Примітки
- . Архів оригіналу за 15.03.2012. Процитовано 14.12.2011.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брянська область |
- Адміністрація Брянської області [ 15 квітня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
Посилання
- БРЯ́НСЬКА О́БЛАСТЬ [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
Смоленська область | Калузька область | |
Білорусь | Орловська область | |
Україна | Курська область |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brya nska o blast ros Bryanskaya oblast region Rosijskoyi Federaciyi roztashovanij u Centralnij Rosiyi na pivdennij zahid vid Moskvi na kordoni z Ukrayinoyu ta Bilorussyu Oblasnij centr misto Bryansk Naselennya oblasti stanovit 1346 5 tis osib 2005 Gustota naselennya 38 6 osib km 2005 pitoma vaga miskogo naselennya 68 2005 Bryanska oblastros Bryanskaya oblast Prapor Bryanskoyi oblasti Gerb Bryanskoyi oblastidKrayina RosiyaFed okrug CentralnijAdmin centr BryanskGlava dData utvorennya 5 lipnya 1944Of vebsajt bryanskobl ru ros GeografiyaKoordinati 52 57 pn sh 33 24 sh d 52 950 pn sh 33 400 sh d 52 950 33 400Plosha 34 900 km vnutr vod 0 1 Chasovij poyas MSK UTC 3 NaselennyaChiselnist 1275224 01 01 2011 38 a 2011 Gustota 36 5 osib km Of movi rosijskaEkonomikaEkonom rajon CentralnijKodiISO 3166 2 RU BRYZKATO 15Sub yekta RF 32Telefonnij 7 Karti Bryanska oblast u VikishovishiGeografiyaBryanska oblast lezhit u zahidnij chastini Shidnoyevropejskoyi rivnini zajmayuchi serednyu chastinu basejnu richki Desna j lisistij vododil mizh neyu j Okoyu Krajni tochki pivnichna 54 p sh pivdenna 52 10 p sh zahidna 31 10 s d shidna 35 20 s d Oblast mezhuye na pivnochi zi Smolenskoyu oblastyu na zahodi z Gomelskoyu j Mogilovskoyu oblastyu Bilorusi na shodi z Kaluzkoyu j Orlovskoyu oblastyu j na pivdni z Kurskoyu oblastyu Rosiyi Chernigivskoyu j Sumskoyu oblastyami Ukrayini Dvanadcyat pivdennih rajoniv oblasti stanovili teritoriyu Starodubskogo polku kozackoyi derzhavi ta administrativno teritorialnu odinicyu verhnogo rivnya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Sivershina otzhe vhodyat do ukrayinskoyi etnichnoyi teritoriyi PrirodaKlimat pomirno kontinentalnij Serednya temperatura sichnya 7 9 nizhche nulya serednya temperatura lipnya 18 20 Znachna chastina oblasti bilya chverti zagalnoyi ploshi vkrita lisami Lisi riznih tipiv hvojni zmishani a takozh lisostep Korisni kopalini rodovisha piskiv glin krejdi mergelyu ta in budmaterialiv a takozh fosforitiv TransportBryansk najbilshij zaliznichnij vuzol v regioni Vuzli menshogo znachennya Unecha j Navlya Rozvinene primiske spoluchennya Najintensivnishe vono na dilyankah Zhukovka Bryansk Zhukovka Roslavl I Bryansk Suhinichi Bryansk Novozibkiv Bilshist malih gilok zakrito diyut tilki Zhukovka Klyetnya j Novozibkiv Klimovo Bilsha chastina poyizdiv dalekogo pryamuvannya prohodit cherez stanciyi Navlyu Bryansk zalizniceyu Moskva Kiyiv Zaliznici v osnovnomu elektrifikovani vikoristovuyetsya perevazhno merezha zminnogo strumu U Bryansku roztashovanij velikij mitnij terminal Cherez oblast prohodit trasa federalnogo znachennya M3 Poruch z Bryanskom yiyi peretinaye avtoshlyah Smolensk Orel IstoriyaBryanska oblast bula vidilena v okremu teritorialnu odinicyu ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 5 lipnya 1944 roku U 1937 1944 rokiv yiyi teritoriya vhodila do skladu Orlovskoyi oblasti u 1929 1937 rr do skladu Zahidnoyi oblasti RRFSR Do 1929 roku isnuvala Bryanska guberniya a protyagom XII XV stolit Bryanske knyazivstvo Bryanskij oblasnij komitet VKP b KPRS ocholyuvali Matveyev Oleksandr Pavlovich 1944 1946 Yegorov Oleksandr Mikolajovich 1946 1950 Bondarenko Oleksij Dmitrovich 1950 1954 Pyetuhov Oleksandr Ulyanovich 1954 1960 Krahmalov Mihajlo Kostyantinovich 1960 1977 silskij u 1963 1964 Konovalov Ivan Mihajlovich promislovij u 1963 1964 Popov Sergij Vasilovich 1977 1978 Sizenko Yevgen Ivanovich 1978 1984 Vojstrochenko Anatolij Homich 1984 1991 Administrativno teritorialnij podilTeritorialna organizaciya miscevogo samovryaduvannya Administrativnij podil Bryanskoyi oblasti angl Nini na teritoriyi Bryanskoyi oblasti ye 289 municipalnih utvoren u tomu chisli 6 miskih okrugiv 27 municipalnih rajoniv 31 miske poselennya ta 225 silskih poselen Miski okrugi Misto Bryansk Misto Klinci Misto Novozibkiv Misto Syelco Misto Starodub Misto Fokino Municipalni rajoni Brasovskij rajon Bryanskij rajon Vigonickij rajon Gordiyevskij rajon Dubrovskij rajon Dyatkovskij rajon Zhiryatinskij rajon Zhukovskij rajon Zlinkovskij rajon Karachevskij rajon Klyetnyanskij rajon Klimovskij rajon Klincivskij rajon Komarickij rajon Krasnogorskij rajon Mglinskij rajon Navlinskij rajon Novozibkivskij rajon Pogarskij rajon Pochepskij rajon Rognedinskij rajon Sevskij rajon Starodubskij rajon Suzemskij rajon Surazkij rajon Trubchevskij rajon Uneckij rajonMista oblasti Naseleni punkti z kilkistyu meshkanciv ponad 7 tisyach na 1 sichnya 2010 Bryansk 409 2 Klimovo 14 1Klinci 63 7 Klyetnya 13 4Novozibkiv 41 7 Lokot 12 0Dyatkovo 31 6 Surazh 11 7Unecha 26 3 Pogar 10 8Karachev 19 5 Bili Beregi 9 6Starodub 18 4 Suzemka 9 3Zhukovka 18 2 Suponyevo 8 7Syelco 18 0 Dubrovka 8 2Pochep 17 3 Mglin 8 2Trubchevsk 15 0 Komarichi 8 0Fokino 14 7 Sevsk 7 4Navlya 14 3 Etnichnij sklad naselennya Etnos Kilkist u 2002 roci tis Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite Rosiyani 1404 0Ukrayinci 20 2Bilorusi 7 7Virmeni 3 6Cigani 3 6Azerbajdzhanci 2 4Yevreyi 2 3Tatari 1 2Moldovani 1 2Ekologichni problemiU rezultati avariyi na Chornobilskij AES 26 kvitnya 1986 chastina teritoriyi Bryanskoyi oblasti bula zabrudnena dovgozhivuchimi radionuklidami golovnim chinom Klimovskij Klincivskij Krasnogorskij Surazkij i Novozibkovskij rajoni 1999 roku na teritoriyi z rivnem zabrudnennya vishe 5 Ki km prozhivalo 226 tis osib sho stanovit priblizno 16 naselennya oblasti Znameniti urodzhenci kosmonavt dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu lotchik vinishuvach chasiv nimecko radyanskoyi vijni Medvedyev Dmitro Mikolajovich Geroj Radyanskogo Soyuzu partizan chekist geroj Kulikovskoyi bitvi Tyutchev Fedir Ivanovich poet Tolstoj Oleksij Kostyantinovich poetPrimitki Arhiv originalu za 15 03 2012 Procitovano 14 12 2011 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bryanska oblastAdministraciya Bryanskoyi oblasti 15 kvitnya 2009 u Wayback Machine ros ros PosilannyaBRYa NSKA O BLAST 12 travnya 2016 u Wayback Machine ESU Smolenska oblast Kaluzka oblast Bilorus Orlovska oblast Ukrayina Kurska oblast