Кара́чев (Корачів, Карачів, рос. Карачев) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Карачевського району Брянської області. Знаходиться на території історичної області Сіверщина.
місто Карачев | ||||
---|---|---|---|---|
Карачев | ||||
| ||||
Розташування міста Карачев | ||||
Країна | Росія | |||
Суб'єкт Російської Федерації | Брянська область | |||
Муніципальний район | Карачевський район | |||
Код ЗКАТУ: | 15224501 | |||
Код ЗКТМО: | 15624101001 | |||
Основні дані | ||||
Час заснування | 1146 | |||
Статус міста | 1779 | |||
Населення | 19 742 особи (2008) | |||
Площа | 15 км² | |||
Поштовий індекс | 242500 | |||
Телефонний код | +7 48335 | |||
Географічні координати: | 53°07′00″ пн. ш. 34°59′00″ сх. д. / 53.1166666666947762109884934° пн. ш. 34.98333333336077544117870275° сх. д.Координати: 53°07′00″ пн. ш. 34°59′00″ сх. д. / 53.1166666666947762109884934° пн. ш. 34.98333333336077544117870275° сх. д. | |||
Часовий пояс | +3, влітку +4 | |||
Водойма | річка | |||
Найближча залізнична станція | Карачев | |||
Відстань | ||||
До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 44 | |||
Вебсторінка | karadmin.ru | |||
| ||||
Карачев у Вікісховищі |
Населення міста становить:
- 2008 рік — 19 742 особи
- 2002 рік — 20 175 осіб
- 1989 рік — 22,4 тис. осіб
- 1970 рік — 16,0 тис. осіб
- 1959 рік — 11,2 тис. осіб
- 1939 рік — 17,9 тис. осіб.
Географія
Походження назви
У літописних джерелах XII—XVII ст. місто згадується як «Корачев» або «Корачів». Назва Корачів використовується і в українській історично-науковій літературі, у тому числі і в шкільній. Дослідники вважають, що своє ім'я місто отримало від сіверського слова «корач» («хлібна скоринка»), або є спорідненим з українським словом «корчі», тобто пов'язане із корчуванням дерев у місцевих лісах.
Цікаві факти
Відомий дослідник російських билин Всеволод Міллер у своїх працях поставив під сумнів той факт, що головний герой билинного циклу Ілля Муромець був дійсно вихідцем із села Карачарова поблизу від Мурома. Адже, по-перше, це село відоме лише з XVII століття, а по-друге, в усіх стародавніх джерелах (листі українського магната Філона Кміти-Чорнобильського з 1574 року, свідченні Еріха Лясоти з 1594-го, «Повісті про Іллю» тощо), цей герой носить ім'я Іллі Муравленина, Моровлина, або Муровця з міста Морова. Таким чином, Всеволод Міллер зробив висновок, що насправді богатир Ілля походив зі стародавнього міста Моровська, розташованого зараз у Чернігівській області. Те, що першим великим подвигом Іллі, згідно з билинним циклом, було звільнення від ворогів міста Чернігова, теж натякає на те, що, можливо, Ілля був звитяжним лицарем на службі у чернігівських князів, а згодом перейшов на службу до великого князя київського, від якого часто відправлявся у Чернігівські землі, адже добре знав цей самий край. Село ж Карачарове у сучасному варіанті билин, це стародавнє сіверське місто Корачів, яке в ті часи перебувало в складі Чернігівського князівства.
Можливо, саме під Корачів було направлено загін Іллі Моровчанина для приборкання місцевого сіверського князя, який не хотів коритися центральній київській владі. Цей епізод увійшов до билинного циклу як бій Іллі Муромця з Солов'єм на річці Смородинці. Про те, що Соловей міг бути язичницьким корачівським князем, нагадує той факт, що і під сучасним Корачевом є річка Смородинка та село Дев'ять Дубів, у якому місцеві жителі й дотепер показують пень, що залишився від тих дев'ятьох дубів, на яких сидів Соловей під час бою. Навіть саме ім'я міста Корачева місцеві мешканці пов'язують із цим легендарним боєм — за їхнім твердженням від Солов'їного свисту кінь Іллі став «окорачуватися», тобто сідати на задні ноги. За літописними джерелами місто Корачів відоме нам із 1146 року, тобто старовинне походження його є беззаперечним. Згадується Корачів і в інших билинах. Так в одному з варіантів билини «Ілля та Ідолище Погане» згадується «калика перехожа» на ім'я Микита, родом із Корачева. «Селом Корачевим» це місто називається і в билині про братів Ливиків.
Історія
Карачев — одне з найстаріших міст Російської Федерації. Перші згадки про нього знаходять в Іпатіївському літописі під 1146 роком. Тоді він був містом Новгород-Сіверського князівства. Етнічно це земля слов'янського племені сіверян.
Деякий час місто було центром Карачевського князівства.
З 1247 року, після розпаду Чернігівського князівства, Карачов стає центром удільного Карачівського князівства, з 2 другої половини XIV століття перебував під владою Великого князівства Литовського.
З 1356 року — в складі Литовсько-Руської держави, на початку XVI століття — Московської держави.
У 1708 році віднесений до складу Київської губернії, в 1719 році — Сєвської провінції (з 1727-го — у складі Бєлгородської губернії), з 1778 року — місто Орловської губернії. У 1920 році віднесений до складу Брянської губернії, з 1929 року в складі Західної області, з 1937 року — в Орловській, з 1944 року — у Брянській області.
Економіка
У місті працюють заводи машинобудівний, металообробний, з виробництва електрозапчастин, швейна та меблева фабрики.
Видатні місця
- Михайлівська церква (друга половина XVIII століття) в стилі пізнього бароко
Відомі люди
- — російський актор театру й кіно
- Боженов Петро Іванович (1904—1999) — російський радянський вчений в галузі будівельних матеріалів
- Каченовський Дмитро Іванович (нар. 1827 — пом. 1972) — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук
- (до шлюбу Покровська) (1869—1922) — мати письменника Михайла Булгакова.
- Лев Оптинський — російський релігійний діяч, монах Оптиної пустині.
- Чеботарьов Володимир Олександрович (1921—2010) — радянський кінорежисер і сценарист.
Примітки
- Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- . Архів оригіналу за 29 січня 2012. Процитовано 17 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 17 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 17 червня 2014.
- Передельский Л. Д. Карачев. Историко-экономический очерк. Тула. 1969.(рос.)
- Миллер В. Ф. Очерки русской народной словесности. 3 т. М., 1924. С. 86-90.(рос.)
- Елена Ашихмина. Девять Дубов — былинное село. Орловский Вестник, 14.07.2008.[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
Література
- Ігор Роздобудько. Соловей. // Стародубщина. Нарис українського життя краю. [ 28 липня 2014 у Wayback Machine.]
Посилання
- Про Карачевський район [ 4 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія «Мой город» [ 31 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Про герб [ 16 червня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kara chev Korachiv Karachiv ros Karachev misto v Rosijskij Federaciyi administrativnij centr Karachevskogo rajonu Bryanskoyi oblasti Znahoditsya na teritoriyi istorichnoyi oblasti Sivershina misto Karachev Karachev Gerb Prapor Roztashuvannya mista Karachev Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Bryanska oblast Municipalnij rajon Karachevskij rajon Kod ZKATU 15224501 Kod ZKTMO 15624101001 Osnovni dani Chas zasnuvannya 1146 Status mista 1779 Naselennya 19 742 osobi 2008 Plosha 15 km Poshtovij indeks 242500 Telefonnij kod 7 48335 Geografichni koordinati 53 07 00 pn sh 34 59 00 sh d 53 1166666666947762109884934 pn sh 34 98333333336077544117870275 sh d 53 1166666666947762109884934 34 98333333336077544117870275 Koordinati 53 07 00 pn sh 34 59 00 sh d 53 1166666666947762109884934 pn sh 34 98333333336077544117870275 sh d 53 1166666666947762109884934 34 98333333336077544117870275 Chasovij poyas 3 vlitku 4 Vodojma richka Najblizhcha zaliznichna stanciya Karachev Vidstan Do centru regionu km fizichna zalizniceyu avtoshlyahami 44 Vebstorinka karadmin ru Karachev u Vikishovishi Naselennya mista stanovit 2008 rik 19 742 osobi 2002 rik 20 175 osib 1989 rik 22 4 tis osib 1970 rik 16 0 tis osib 1959 rik 11 2 tis osib 1939 rik 17 9 tis osib GeografiyaMisto roztashovane na richci pritoci Desni basejn Dnipra Pohodzhennya nazviU litopisnih dzherelah XII XVII st misto zgaduyetsya yak Korachev abo Korachiv Nazva Korachiv vikoristovuyetsya i v ukrayinskij istorichno naukovij literaturi u tomu chisli i v shkilnij Doslidniki vvazhayut sho svoye im ya misto otrimalo vid siverskogo slova korach hlibna skorinka abo ye sporidnenim z ukrayinskim slovom korchi tobto pov yazane iz korchuvannyam derev u miscevih lisah Cikavi faktiVidomij doslidnik rosijskih bilin Vsevolod Miller u svoyih pracyah postaviv pid sumniv toj fakt sho golovnij geroj bilinnogo ciklu Illya Muromec buv dijsno vihidcem iz sela Karacharova poblizu vid Muroma Adzhe po pershe ce selo vidome lishe z XVII stolittya a po druge v usih starodavnih dzherelah listi ukrayinskogo magnata Filona Kmiti Chornobilskogo z 1574 roku svidchenni Eriha Lyasoti z 1594 go Povisti pro Illyu tosho cej geroj nosit im ya Illi Muravlenina Morovlina abo Murovcya z mista Morova Takim chinom Vsevolod Miller zrobiv visnovok sho naspravdi bogatir Illya pohodiv zi starodavnogo mista Morovska roztashovanogo zaraz u Chernigivskij oblasti Te sho pershim velikim podvigom Illi zgidno z bilinnim ciklom bulo zvilnennya vid vorogiv mista Chernigova tezh natyakaye na te sho mozhlivo Illya buv zvityazhnim licarem na sluzhbi u chernigivskih knyaziv a zgodom perejshov na sluzhbu do velikogo knyazya kiyivskogo vid yakogo chasto vidpravlyavsya u Chernigivski zemli adzhe dobre znav cej samij kraj Selo zh Karacharove u suchasnomu varianti bilin ce starodavnye siverske misto Korachiv yake v ti chasi perebuvalo v skladi Chernigivskogo knyazivstva Mozhlivo same pid Korachiv bulo napravleno zagin Illi Morovchanina dlya priborkannya miscevogo siverskogo knyazya yakij ne hotiv koritisya centralnij kiyivskij vladi Cej epizod uvijshov do bilinnogo ciklu yak bij Illi Muromcya z Solov yem na richci Smorodinci Pro te sho Solovej mig buti yazichnickim korachivskim knyazem nagaduye toj fakt sho i pid suchasnim Korachevom ye richka Smorodinka ta selo Dev yat Dubiv u yakomu miscevi zhiteli j doteper pokazuyut pen sho zalishivsya vid tih dev yatoh dubiv na yakih sidiv Solovej pid chas boyu Navit same im ya mista Koracheva miscevi meshkanci pov yazuyut iz cim legendarnim boyem za yihnim tverdzhennyam vid Solov yinogo svistu kin Illi stav okorachuvatisya tobto sidati na zadni nogi Za litopisnimi dzherelami misto Korachiv vidome nam iz 1146 roku tobto starovinne pohodzhennya jogo ye bezzaperechnim Zgaduyetsya Korachiv i v inshih bilinah Tak v odnomu z variantiv bilini Illya ta Idolishe Pogane zgaduyetsya kalika perehozha na im ya Mikita rodom iz Koracheva Selom Korachevim ce misto nazivayetsya i v bilini pro brativ Livikiv IstoriyaKarachev odne z najstarishih mist Rosijskoyi Federaciyi Pershi zgadki pro nogo znahodyat v Ipatiyivskomu litopisi pid 1146 rokom Todi vin buv mistom Novgorod Siverskogo knyazivstva Etnichno ce zemlya slov yanskogo plemeni siveryan Deyakij chas misto bulo centrom Karachevskogo knyazivstva Z 1247 roku pislya rozpadu Chernigivskogo knyazivstva Karachov staye centrom udilnogo Karachivskogo knyazivstva z 2 drugoyi polovini XIV stolittya perebuvav pid vladoyu Velikogo knyazivstva Litovskogo Z 1356 roku v skladi Litovsko Ruskoyi derzhavi na pochatku XVI stolittya Moskovskoyi derzhavi U 1708 roci vidnesenij do skladu Kiyivskoyi guberniyi v 1719 roci Syevskoyi provinciyi z 1727 go u skladi Byelgorodskoyi guberniyi z 1778 roku misto Orlovskoyi guberniyi U 1920 roci vidnesenij do skladu Bryanskoyi guberniyi z 1929 roku v skladi Zahidnoyi oblasti z 1937 roku v Orlovskij z 1944 roku u Bryanskij oblasti EkonomikaU misti pracyuyut zavodi mashinobudivnij metaloobrobnij z virobnictva elektrozapchastin shvejna ta mebleva fabriki Vidatni miscyaMihajlivska cerkva druga polovina XVIII stolittya v stili piznogo barokoVidomi lyudi rosijskij aktor teatru j kino Bozhenov Petro Ivanovich 1904 1999 rosijskij radyanskij vchenij v galuzi budivelnih materialiv Kachenovskij Dmitro Ivanovich nar 1827 pom 1972 ukrayinskij vchenij pravoznavec doktor yuridichnih nauk do shlyubu Pokrovska 1869 1922 mati pismennika Mihajla Bulgakova Lev Optinskij rosijskij religijnij diyach monah Optinoyi pustini Chebotarov Volodimir Oleksandrovich 1921 2010 radyanskij kinorezhiser i scenarist PrimitkiRudnickij S L Karta Ukrayini Viden Frejtag i Berndt 1918 Arhiv originalu za 29 sichnya 2012 Procitovano 17 chervnya 2014 Arhiv originalu za 21 lipnya 2014 Procitovano 17 chervnya 2014 Arhiv originalu za 10 lipnya 2015 Procitovano 17 chervnya 2014 Peredelskij L D Karachev Istoriko ekonomicheskij ocherk Tula 1969 ros Miller V F Ocherki russkoj narodnoj slovesnosti 3 t M 1924 S 86 90 ros Elena Ashihmina Devyat Dubov bylinnoe selo Orlovskij Vestnik 14 07 2008 nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros LiteraturaIgor Rozdobudko Solovej Starodubshina Naris ukrayinskogo zhittya krayu 28 lipnya 2014 u Wayback Machine PosilannyaPro Karachevskij rajon 4 lipnya 2009 u Wayback Machine Enciklopediya Moj gorod 31 travnya 2009 u Wayback Machine Pro gerb 16 chervnya 2009 u Wayback Machine