По лоцьк біл Полацк рос Полоцк місто в Білорусі Вітебська область старе княже місто на землі кривичів місто Полоцьк біл

По́лоцьк (біл. Полацк, рос. Полоцк) — місто в Білорусі (Вітебська область), старе княже місто на землі кривичів.

місто Полоцьк
біл. Полацк


Герб Полоцька	Прапор Полоцька

Основні дані

55°29′09″ пн. ш. 28°46′35″ сх. д. / 55.48583° пн. ш. 28.77639° сх. д.Координати: 55°29′09″ пн. ш. 28°46′35″ сх. д. / 55.48583° пн. ш. 28.77639° сх. д.

Засновано

780

Перша згадка

862 рік

82 547 (2009)

36,74 км²

211291, 211400–211402, 211404–211415 і 211422

Телефонний код

+375-214

Висота

111 ± 1 м
126 м^[1]

Водний об'єкт

Західна Двіна

Міста-побратими

Йонава, Фрідріхсгафен, Лудза (30 квітня 2016), Лудзенський край^[d] (30 квітня 2016), Тосно, Тракай (2004)^[2], Електросталь, Курськ (2014)^[3]

Ключові події

^d і Облога Полоцька (1518)

Транспорт, відстані

Найближча залізнична станція

Полоцьк

До Мінська

- фізична

193 км

Полоцьк

Полоцьк

Полоцьк (Вітебська область)

Полоцьк у Вікісховищі

Населення - 87,5 тис. осіб (2009)

Історія

Руський період

Полоцьк заснований у 8—9 століттях кривичами вище гирла річки Полоти. Перше згадування датоване 862 роком у «Повісті временних літ».

В лѣто .҂s҃.т҃.о҃ [6370 (862)] … в Новѣгородѣ Словенѣ. и в Пол̑о̑тьскѣ Кривичи. Ростовѣ Мерѧне. Бѣлѣлѡзерѣ Весь. Муромѣ Мурома

Наприкінці IX століття Полоцьк входив до складу Київської Русі. Про це свідчить договір Олега з Візантією від 907 року, де Полоцьк названий у числі міст, де сидять князі «під владою Олега». Добре відома історія захоплення Полоцька Володимиром у відповідь на відмову Рогніди, доньки полоцького князя Рогволода, піти за нього заміж. Рогволод і два його сини були вбиті, а Рогніда була взята за дружину по праву переможця. На початку XI століття в Полоцьку затвердилася династія сина Володимира й Рогніди — Ізяслава, який помер у 1001 році.

В XI—XII століттях територія Полоцького князівства охоплювала більшу частину сучасної Білорусі й простиралася до Ризької затоки. Порівняно високий економічний розвиток Полоцька сприяв перетворенню його на центр самостійного князівства. Ще більше зросла політична роль «Полоцької землі» при відважному й завбачливому князі Всеславі. Про нього ми читаємо в «Слово о полку Ігоревім»:

…Всеславъ князь людемъ судяше, княземъ грады рядяше… Тому въ Полотскѣ позвониша заутренюю рано у святыя Софеи въ колоколы, а онъ въ Кыевѣ звонъ слыша…

В XII столітті підсилилася роль віча — зборів містян для рішення важливих справ. Так, у 1132, 1152 і 1381 роках полоцьке віче вигнало князів Святополка, Рогволода Борисовича й литовського князя Скиргайла. У жорстокому XIII столітті Полоцькові довелося захищати свою незалежність від лицарів-хрестоносців. Полоцьке князівство зміцнює політичні зв'язки з Новгородом (про що свідчить шлюб князя Олександра Невського й дочки полоцького князя Брячислава), а також з литовськими князями.

Литовський період

В XIV столітті Полоцьк увійшов до складу Великого князівства Литовського. І тут полоцьке віче впливало на політичне життя Великого князівства Литовського: позиція полочан іноді вирішувала результат боротьби за великокнязівський престол.

У 1563 році Полоцьк захопив Іван Грозний.

Російський період

У 1776–1796 роках Полоцьку був центром Полоцького намісництва Російської імперії.

Полоцьк на фотографіях С. М. Прокудіна-Горського, 1912
Панорама Полоцька
Вид із північного заходу
Католицька кафедра в Свято-Миколаєвському соборі
Спаський монастир

Сучасний період

З 1991 місто Полоцьк розташоване в складі Республіки Білорусь.

У вересні 2002 року в Полоцьку проводились .

З 25 травня по 5 червня 2012 року в місті проходили святкові заходи, присвячені 1150-річчю першої згадки Полоцька в письмових джерелах.

14 січня 2013 указом Президента Республіки Білорусь за номером 27 «Про об'єднання районів та міст обласного підпорядкування Республіки Білорусь, що мають загальний адміністративний центр» Полоцьк був позбавлений статусу міста обласного підпорядкування.