Чин свято́го Васи́лія Вели́кого (лат. Ordo Sancti Basilii Magni), також ЧСВВ, Василія́нський Чин свято́го Йосафа́та, Отці́ Василія́ни — один з основних чернечих орденів Української греко-католицької церкви.
Василіяни | |
---|---|
Чин святого Василія Великого, Василіянський Чин святого Йосафата | |
Абревіатура | ЧСВВ (O.S.B.M.) |
Церква | Українська греко-католицька церква Мукачівська греко-католицька єпархія Румунська греко-католицька церква Словацька греко-католицька церква Угорська греко-католицька церква Греко-католицька церква Хорватії та Сербії |
Девіз | «Щоби всі було одно» |
Засновник | митр. Йосиф Велямин Рутський, св. Йосафат Кунцевич |
Покровитель | св. Василій Великий, св. Йосафат Кунцевич |
Заснування | 1617 |
Утвердження | 1631 |
Сайт | osbm.info |
Про орден і його назву
Традиційна назва Чину — Чин святого Василія Великого. Офіційною, хоча менш відомою й рідковживаною, є назва, яку прийняли на одній із Генеральних Капітул Чину в 1931 р., щоб підкреслити роль святого священномученика Йосафата (Кунцевича) у формуванні сучасної моделі василіянського життя: Василіянський Чин святого Йосафата; назва ця фігурує в офіційних церковних документах.
У Східних Католицьких Церквах існує кілька чинів, які походять із традиції св. Василія Великого, а саме: Василіяни з Ґроттаферати біля Рима в Італії (італогреки), Василіяни Найсвятішого Спасителя, Василіяни св. Івана Хрестителя (соарити), Василіяни-Алепінці — ці три належать до Мелхітської Церкви. Існує також Згромадження святого Василія. В Україні відомим є тільки Василіянський Чин святого Йосафата.
Коротка історія Чину
Основоположником Чину вважається Василій Великий (329—379), один із найвизначніших Отців Східної Церкви. По сьогодні[] його Правила (Ширші і Коротші) разом з іншими аскетичними творами становлять основу Конституцій Чину, хоч у понад тисячолітній історії спосіб життя василіянських монахів підлягав певним змінам. До найвідоміших реформаторів василіянського життя належать: св. Теодор Студит (760—826), св. Теодосій Печерський (пом. 1074), св. Йосафат Кунцевич (1580—1623) разом із київським митрополитом Йосифом Велямином Рутським (1574—1637).
Монаше життя в Україні, у типовій для Сходу формі, своїм корінням сягає до часів князя Володимира Великого (980—1015), коли в печерах на околицях Києва поселилися перші монахи. Найбільший вплив на розвиток цього життя мали св. Антоній Печерський (пом. 1073) і його послідовник — св. Теодосій Печерський (пом. 1074). Після татарських наїздів, що в середині XIII століття знищили Київську Русь, монахи шукали собі місця на північних і західних теренах краю, закладаючи нові монастирі. Таким чином, вони дісталися до Галицько-Волинського князівства, яке ввійшло до границь Польського Королівства і Великого князівства Литовського.
Велику роль у формуванні василіянського життя в Київській Митрополії, після відновлення єдності з католицькою церквою, відіграли Київський Митрополит Йосиф Велямин Рутський і св. Йосафат Кунцевич, які на початку XVII століття провели ґрунтовну реформу тогочасного монашого життя, надаючи йому структуру сучасних чинів, впроваджуючи централізацію монастирів. Таким чином, із взаємно незалежних перед тим василіянських монастирів, підлеглих владі місцевого єпископа, створено Чин у сьогоднішньому розумінні даного слова. Тому Митрополита Рутського й св. Йосафата можна вважати справжніми засновниками сьогоднішнього Василіянського Чину. Тоді ж було запроваджено більш впорядкований новіціят. Для цього було засновано монастирі в Жировичах і в Битені, в яких у 1616 році було запроваджено перше послушництво під духовною опікою єзуїтів. Митрополит Йосиф Рутський вважав, що оскільки на Сході всі єпископи обиралися із монашества, то якщо монахи будуть освічені то й єпископи будуть такими же, а як єпископи будуть дбати про освіту духівництва, а духовенство гідно дбатиме про свій народ.
З метою впорядкування чернечого життя унійної церкви на першому монашому з'їзді (капітулі) 19–26 липня 1617 року в Новгородовичах на основі відповідно опрацьованого уставу св. Василія було розпочато процес об'єднання монастирів Київської митрополії в єдину Конґреґацію Пресвятої Тройці Василіянського Чину під проводом виборного протоархимандрита. Протоархимандритові підпорядквувалися монастирі, які знаходилися на теренах Великого князівства Литовського. Його резиденцією був монастир Святої Тройці у Вільні.
Замойський синод 1720 року ухвалив в аналогічний спосіб підпорядкувати усі унійні монастирі на терені Речі Посполитої єдиній василіанській конгрегації. На капітулі 26 серпня 1739 року, яку зібрав у Соборі св. Юра у Львові митрополит Атанасій Шептицький, було створено другу василіянську Конґреґацію Покрови Пресвятої Богородиці (Руську або Польську чи Коронну) і обрано для неї протоархимандрита о. Патрикія Жиравського. Об'єднання обох Конґреґацій в один Чин відбулося на капітулі в Дубно 26 травня до 12 червня 1743 року.
Так сформований Чин Отців Василіян динамічно розвивався в XVII і XVIII століттях, про що свідчить хоча б той факт, що після заборони діяльності Ордену Єзуїтів в Польщі в другій половині XVIII ст. василіяни перебрали провід численних єзуїтських шкіл і гімназій.
Василіянський Чин значно потерпів після поділів Польщі. На російській території був цілковито й остаточно ліквідований, натомість, не без труднощів, перетривав у межах австрійських. Однак у другій половині XIX ст. стало необхідним його оновлення. Реформу провели отці єзуїти. Започатковано її в монастирі в Добромилі в 1882 році, звідти і її назва — Добромильська реформа. Після реформи василіяни знову широко розвинули діяльність місійну і реколекційну, душпастирську і видавничу, а також наукову.
Після Першої світової війни більшість василіянських монастирів опинилися в межах тодішньої Польщі. У країнах соціалістичного блоку офіційна діяльність Чину була перервана. Усюди, за винятком Польщі, Чин змушений був зійти в підпілля. Протягом багатьох років василіяни виховувалися, молилися й діяли як світські люди. Багато ченців засуджено на заслання і до в'язниць. Багато василіян в Україні, в Чехословаччині, в Румунії і Угорщині загинули за свої релігійні переконання.
У 2001 році п'ятеро василіян беатифіковані — проголошені блаженними. Триває беатифікаційний процес ще ряду василіян.
Мета діяльності Чину
Метою ЧСВВ, згідно з його Конституціями, є плекання спільнотного життя задля власного освячення через виконання обітів і заповідей любові та задля спасіння ближніх за посередництвом проповіді Слова Божого через проведення місій і реколекцій, наукову[] та видавничу діяльність, душпастирство і працю з молоддю.
Герб Чину
Герб Василіянського чину святого Йосафата складається з обрамленого дугою вогняного стовпа, що символізує полум'я любові, як постійний дороговказ у служінні Богові й ближнім; вогняний стовп також є символом св. Василія Великого; над вогняним стовпом зображено сонце — символ самого Спасителя-Життєдавця; у сонці вміщена монограма Ісуса Христа, над якою є хрест, як знак слідування за Ним. Увесь герб оточує вінок із двох галузок: дубової й лаврової. Дубова галузка символізує постійність і міць у духовному рості й працях, а лаврова — есхатологічну, вічну нагороду для переможців.
Структура Чину
Від 1617 року Василіянський Чин є централізованою організацією, на чолі якої стоїть Протоархимандрит. Осідком Протоархимандрита та чотирьох його дорадників є монастир Христа Царя в Римі. Протоархимандрита обирає Генеральна Капітула Василіянського Чину терміном на 8 років. З 19 липня 2022 року Протоархимандритом Василіянського Чину є о. Роберт Лисейко. Генеральна капітула — законодавчий орган, що збирається раз на чотири роки.
Чин поділяється на Провінції, якими управляють Протоігумени. Провінції складаються з монастирів і резиденцій (резиденції — це малі монастирі, які мають менше, ніж 6 ченців), на чолі яких стоять ігумени й настоятелі. Провінції, як правило, знаходяться в межах однієї держави. На 2016 рік існує 10 Василіянських провінцій: Найсвятішого Спасителя в Україні (до якої з 1992 по 2009 роки була тимчасово долучена Закарпатська Провінція св. Миколая), яка включає 29 монастирів і резиденцій, Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії в Аргентині (3 монастирі), св. Йосифа в Бразилії (15 монастирів), Пресвятого Серця Ісусового в Канаді (10 монастирів), св. Стефана в Угорщині (5 монастирів), Покрова Пресвятої Богородиці в Польщі (4 монастирів), св. апостолів Петра й Павла в Румунії (3 монастирі), св. Кирила і Методія у Словаччині (6 монастирів), св. Миколая на Закарпатті в Україні (4 монастирі) та Успення Пресвятої Богородиці в США (7 монастирів).
З 10 лютого 2016 року Протоігуменом української Провінції Найсвятішого Спасителя є о. Йоан Школик.
Внутрішній устав підлягає підпорядкуванню головного настоятеля, який перебуває в Римі, та місцевими настоятелями, а все, що стосується проповідей, богослужінь в УГКЦ — належить підпорядкуванню Св. Престолу, Главі УГКЦ і кожному єпископу.
Опис чернечого одягу василіянина
Згідно з Конституціями ЧСВВ, чернечий одяг василіянського ченця складається з ряси (габіта) чорного кольору, що має білий комірець (колоратку), а також пояс, мантію та каптур. У щоденному житті, де ченці св. Василія Великого виступають як спільнота, використовують рясу й пояс, а в урочистих богослужбових відправах, за прийнятим звичаєм, теж — мантію й каптур. Габіт — це символ весільної одежі, а колоратка має значення духовного ярма і символ чистоти. Мантія має символ духовних крил і постійну готовність ченця для духовної праці (зокрема пасторальної), чернець у мантії символізує собою ангела (згідно з ученням св. Василія Великого — хоч у тілі живуть, але серцем і духом у небі з Богом перебувають, що чинить їх подібних до ангелів у тілі). Каптур — це символ духовної філософії, що закриває і оберігає монахові очі від пристрастей цього світу і гріха. Пояс, яким монахи трічі переперезуються, має символічне значення трьох монаших обітів (чистоти, убогості і послуху), а два кінці, що звисають, має значення двох доріг, що ведуть до неба: піст і молитва.
Деякі статистичні дані про Василіянський Чин в Україні та у світі
На 2013 рік Чин нараховує 529 ченців, враховуючи 26 кандидатів. Деякі з них належать до інших (не Української) східних католицьких Церков свого права: Румунської, Угорської, Словацької та до Мукачівської єпархії.
У 2006 році з 303 ченців ЧСВВ в Україні її громадян було — 297, включаючи тих, які знаходяться за кордоном — 42; іноземців, що працюють в Україні — 12, з них − 6 членів Провінції.
Священників — 101, студентів — 80, братів — 79, новиків і кандидатів — 43.
Освітній рівень монахів Провінції: з вищою освітою — 125, з незакінченою вищою освітою — 69, із середньою — 107, з неповно-середньою — 2.
Середній вік Василіян в Україні — 34 роки.
Загальна чисельність монашої спільноти Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні на 2013 рік — 287, Провінції Святого Миколая (Закарпаття) — 24.
Протоархимандрити Василіянського Чину
Святі й блаженні Василіянського Чину
- Святий священномученик Йосафат Кунцевич — беатифікований папою Урбаном VIII у 1643 році, канонізований папою Пієм IX у 1867 році. День вшанування — 12/25 листопада.
- Блаженний священномученик Йосафат Коциловський — беатифікований папою Іваном Павлом II 27 червня 2001 року. День вшанування — 27 червня.
- Блаженний священномученик Павло Ґойдич — беатифікований папою Іваном Павлом II 4 листопада 2001 року. День вшанування — 17 липня.
- Блаженний преподобномученик Віталій Байрак — беатифікований папою Іваном Павлом II 27 червня 2001 року. День вшанування — 27 червня.
- Блаженний преподобномученик Северіян Бараник — беатифікований папою Іваном Павлом II 27 червня 2001 року. День вшанування — 27 червня.
- Блаженний преподобномученик Яким Сеньківський — беатифікований папою Іваном Павлом II 27 червня 2001 року. День вшанування — 27 червня.
Посади василіян у церковних інституціях
- Іриней Білик — єпископ-емерит Бучацький, канонік папської базиліки Санта Марія Маджоре,
- Діонісій Ляхович — апостольський екзарх для українців-католиків візантійського обряду в Італії,
- Василій Медвіт — єпископ-емерит,
- Лаврентій Гуцуляк — архієпископ і митрополит Вінніпезький (Канада),
- Павло Хомницький — єпископ Стемфордський (США),
- Володимир Ющак — єпископ Вроцлавсько-Кошалінський (Польща),
- Володимир Ковбич — архієпископ і митрополит Куритибської архієпархії (Бразилія),
- Мирон Мазур — єписокоп Прудентопольської єпархії (Бразилія),
- Дмитро Григорак — єпископ Бучацький,
- Василій Тучапець — екзарх Харківський,
- Авель Сочка — єпископ Ньїредьгазької єпархії Угорської греко-католицької церкви.
- Тимотей Коцур — директор української секції Радіо Ватикану,
- Теодосій Грень — протосинкел Апостольського Екзархату в Італії,
- Луїс Касьяно — ректор Української папської колегії святого Йосафата,
- Бернард Підгірний — віце-ректор Української папської колегії святого Йосафата,
- Діонисій Заведюк — духівник Української папської колегії святого Йосафата.
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2017.
Література
- Василіяни // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Записки Чина Св. Василія Великого [ 13 травня 2016 у Wayback Machine.]. — 1982. — Т. 11. — Вип. 1—4.
- Конституції Чину святого Василія Великого. — Рим, 2002.
- Лозинський М. В. Науково-видавнича та просвітницька діяльність Василіянського Чину у Галичині (кінець XIX — перша половина ХХ ст.): Автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / Мар'ян Володимирович Лозинський; НАН України; Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, Інститут народознавства. — Львів, 2004. — 20 с. — укр. (Zip-файл [ 6 лютого 2012 у Wayback Machine.] у фонді електронних документів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського).
- Монастирі Української Греко-Католицької Церкви. — Львів, 2006.
- о. Назарко І. Василіяни // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 1. — С. 213—215.
- Паславський І. Василіани (базиліяни) [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 442. — .
- Catalogus Ordinis Basiliani Sancti Iosaphat. — Romae, 2005.
- Meletius M. Wojnar OSBM. De Protoarchimandrita Basilianorum (1617—1804), Romae 1958. — 298 p. (лат.)
- Beata Lorens. Bazylianie prowincji koronnej w latach 1743—1780. — Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2014. —
Посилання
- Піснярство нововасиліянське // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 257-258
- Василіани [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Офіційна сторінка Провінції отців Василіян Найсвятішого Спасителя в Україні [ 30 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка Провінції Святого Миколая [ 21 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vasiliyani znachennya Chin svyato go Vasi liya Veli kogo lat Ordo Sancti Basilii Magni takozh ChSVV Vasiliya nskij Chin svyato go Josafa ta Otci Vasiliya ni odin z osnovnih chernechih ordeniv Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi VasiliyaniChin svyatogo Vasiliya Velikogo Vasiliyanskij Chin svyatogo JosafataAbreviatura ChSVV O S B M Cerkva Ukrayinska greko katolicka cerkva Mukachivska greko katolicka yeparhiya Rumunska greko katolicka cerkva Slovacka greko katolicka cerkva Ugorska greko katolicka cerkva Greko katolicka cerkva Horvatiyi ta SerbiyiDeviz Shobi vsi bulo odno Zasnovnik mitr Josif Velyamin Rutskij sv Josafat KuncevichPokrovitel sv Vasilij Velikij sv Josafat KuncevichZasnuvannya 1617Utverdzhennya 1631Sajt osbm infoPro orden i jogo nazvuTradicijna nazva Chinu Chin svyatogo Vasiliya Velikogo Oficijnoyu hocha mensh vidomoyu j ridkovzhivanoyu ye nazva yaku prijnyali na odnij iz Generalnih Kapitul Chinu v 1931 r shob pidkresliti rol svyatogo svyashennomuchenika Josafata Kuncevicha u formuvanni suchasnoyi modeli vasiliyanskogo zhittya Vasiliyanskij Chin svyatogo Josafata nazva cya figuruye v oficijnih cerkovnih dokumentah U Shidnih Katolickih Cerkvah isnuye kilka chiniv yaki pohodyat iz tradiciyi sv Vasiliya Velikogo a same Vasiliyani z Grottaferati bilya Rima v Italiyi italogreki Vasiliyani Najsvyatishogo Spasitelya Vasiliyani sv Ivana Hrestitelya soariti Vasiliyani Alepinci ci tri nalezhat do Melhitskoyi Cerkvi Isnuye takozh Zgromadzhennya svyatogo Vasiliya V Ukrayini vidomim ye tilki Vasiliyanskij Chin svyatogo Josafata Korotka istoriya ChinuSvyashennomuchenik Josafat Kuncevich Osnovopolozhnikom Chinu vvazhayetsya Vasilij Velikij 329 379 odin iz najviznachnishih Otciv Shidnoyi Cerkvi Po sogodni koli jogo Pravila Shirshi i Korotshi razom z inshimi asketichnimi tvorami stanovlyat osnovu Konstitucij Chinu hoch u ponad tisyacholitnij istoriyi sposib zhittya vasiliyanskih monahiv pidlyagav pevnim zminam Do najvidomishih reformatoriv vasiliyanskogo zhittya nalezhat sv Teodor Studit 760 826 sv Teodosij Pecherskij pom 1074 sv Josafat Kuncevich 1580 1623 razom iz kiyivskim mitropolitom Josifom Velyaminom Rutskim 1574 1637 Monashe zhittya v Ukrayini u tipovij dlya Shodu formi svoyim korinnyam syagaye do chasiv knyazya Volodimira Velikogo 980 1015 koli v pecherah na okolicyah Kiyeva poselilisya pershi monahi Najbilshij vpliv na rozvitok cogo zhittya mali sv Antonij Pecherskij pom 1073 i jogo poslidovnik sv Teodosij Pecherskij pom 1074 Pislya tatarskih nayizdiv sho v seredini XIII stolittya znishili Kiyivsku Rus monahi shukali sobi miscya na pivnichnih i zahidnih terenah krayu zakladayuchi novi monastiri Takim chinom voni distalisya do Galicko Volinskogo knyazivstva yake vvijshlo do granic Polskogo Korolivstva i Velikogo knyazivstva Litovskogo Veliku rol u formuvanni vasiliyanskogo zhittya v Kiyivskij Mitropoliyi pislya vidnovlennya yednosti z katolickoyu cerkvoyu vidigrali Kiyivskij Mitropolit Josif Velyamin Rutskij i sv Josafat Kuncevich yaki na pochatku XVII stolittya proveli gruntovnu reformu togochasnogo monashogo zhittya nadayuchi jomu strukturu suchasnih chiniv vprovadzhuyuchi centralizaciyu monastiriv Takim chinom iz vzayemno nezalezhnih pered tim vasiliyanskih monastiriv pidleglih vladi miscevogo yepiskopa stvoreno Chin u sogodnishnomu rozuminni danogo slova Tomu Mitropolita Rutskogo j sv Josafata mozhna vvazhati spravzhnimi zasnovnikami sogodnishnogo Vasiliyanskogo Chinu Todi zh bulo zaprovadzheno bilsh vporyadkovanij noviciyat Dlya cogo bulo zasnovano monastiri v Zhirovichah i v Biteni v yakih u 1616 roci bulo zaprovadzheno pershe poslushnictvo pid duhovnoyu opikoyu yezuyitiv Mitropolit Josif Rutskij vvazhav sho oskilki na Shodi vsi yepiskopi obiralisya iz monashestva to yaksho monahi budut osvicheni to j yepiskopi budut takimi zhe a yak yepiskopi budut dbati pro osvitu duhivnictva a duhovenstvo gidno dbatime pro svij narod Z metoyu vporyadkuvannya chernechogo zhittya unijnoyi cerkvi na pershomu monashomu z yizdi kapituli 19 26 lipnya 1617 roku v Novgorodovichah na osnovi vidpovidno opracovanogo ustavu sv Vasiliya bulo rozpochato proces ob yednannya monastiriv Kiyivskoyi mitropoliyi v yedinu Kongregaciyu Presvyatoyi Trojci Vasiliyanskogo Chinu pid provodom vibornogo protoarhimandrita Protoarhimandritovi pidporyadkvuvalisya monastiri yaki znahodilisya na terenah Velikogo knyazivstva Litovskogo Jogo rezidenciyeyu buv monastir Svyatoyi Trojci u Vilni Zamojskij sinod 1720 roku uhvaliv v analogichnij sposib pidporyadkuvati usi unijni monastiri na tereni Rechi Pospolitoyi yedinij vasilianskij kongregaciyi Na kapituli 26 serpnya 1739 roku yaku zibrav u Sobori sv Yura u Lvovi mitropolit Atanasij Sheptickij bulo stvoreno drugu vasiliyansku Kongregaciyu Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Rusku abo Polsku chi Koronnu i obrano dlya neyi protoarhimandrita o Patrikiya Zhiravskogo Ob yednannya oboh Kongregacij v odin Chin vidbulosya na kapituli v Dubno 26 travnya do 12 chervnya 1743 roku Tak sformovanij Chin Otciv Vasiliyan dinamichno rozvivavsya v XVII i XVIII stolittyah pro sho svidchit hocha b toj fakt sho pislya zaboroni diyalnosti Ordenu Yezuyitiv v Polshi v drugij polovini XVIII st vasiliyani perebrali provid chislennih yezuyitskih shkil i gimnazij Vasiliyanskij Chin znachno poterpiv pislya podiliv Polshi Na rosijskij teritoriyi buv cilkovito j ostatochno likvidovanij natomist ne bez trudnoshiv peretrivav u mezhah avstrijskih Odnak u drugij polovini XIX st stalo neobhidnim jogo onovlennya Reformu proveli otci yezuyiti Zapochatkovano yiyi v monastiri v Dobromili v 1882 roci zvidti i yiyi nazva Dobromilska reforma Pislya reformi vasiliyani znovu shiroko rozvinuli diyalnist misijnu i rekolekcijnu dushpastirsku i vidavnichu a takozh naukovu Pislya Pershoyi svitovoyi vijni bilshist vasiliyanskih monastiriv opinilisya v mezhah todishnoyi Polshi U krayinah socialistichnogo bloku oficijna diyalnist Chinu bula perervana Usyudi za vinyatkom Polshi Chin zmushenij buv zijti v pidpillya Protyagom bagatoh rokiv vasiliyani vihovuvalisya molilisya j diyali yak svitski lyudi Bagato chenciv zasudzheno na zaslannya i do v yaznic Bagato vasiliyan v Ukrayini v Chehoslovachchini v Rumuniyi i Ugorshini zaginuli za svoyi religijni perekonannya U 2001 roci p yatero vasiliyan beatifikovani progolosheni blazhennimi Trivaye beatifikacijnij proces she ryadu vasiliyan Meta diyalnosti ChinuMetoyu ChSVV zgidno z jogo Konstituciyami ye plekannya spilnotnogo zhittya zadlya vlasnogo osvyachennya cherez vikonannya obitiv i zapovidej lyubovi ta zadlya spasinnya blizhnih za poserednictvom propovidi Slova Bozhogo cherez provedennya misij i rekolekcij naukovu dzherelo ta vidavnichu diyalnist dushpastirstvo i pracyu z moloddyu Gerb ChinuGerb Vasiliyanskogo chinu svyatogo Josafata skladayetsya z obramlenogo dugoyu vognyanogo stovpa sho simvolizuye polum ya lyubovi yak postijnij dorogovkaz u sluzhinni Bogovi j blizhnim vognyanij stovp takozh ye simvolom sv Vasiliya Velikogo nad vognyanim stovpom zobrazheno sonce simvol samogo Spasitelya Zhittyedavcya u sonci vmishena monograma Isusa Hrista nad yakoyu ye hrest yak znak sliduvannya za Nim Uves gerb otochuye vinok iz dvoh galuzok dubovoyi j lavrovoyi Dubova galuzka simvolizuye postijnist i mic u duhovnomu rosti j pracyah a lavrova eshatologichnu vichnu nagorodu dlya peremozhciv Struktura ChinuVid 1617 roku Vasiliyanskij Chin ye centralizovanoyu organizaciyeyu na choli yakoyi stoyit Protoarhimandrit Osidkom Protoarhimandrita ta chotiroh jogo doradnikiv ye monastir Hrista Carya v Rimi Protoarhimandrita obiraye Generalna Kapitula Vasiliyanskogo Chinu terminom na 8 rokiv Z 19 lipnya 2022 roku Protoarhimandritom Vasiliyanskogo Chinu ye o Robert Lisejko Generalna kapitula zakonodavchij organ sho zbirayetsya raz na chotiri roki Chin podilyayetsya na Provinciyi yakimi upravlyayut Protoigumeni Provinciyi skladayutsya z monastiriv i rezidencij rezidenciyi ce mali monastiri yaki mayut menshe nizh 6 chenciv na choli yakih stoyat igumeni j nastoyateli Provinciyi yak pravilo znahodyatsya v mezhah odniyeyi derzhavi Na 2016 rik isnuye 10 Vasiliyanskih provincij Najsvyatishogo Spasitelya v Ukrayini do yakoyi z 1992 po 2009 roki bula timchasovo doluchena Zakarpatska Provinciya sv Mikolaya yaka vklyuchaye 29 monastiriv i rezidencij Neporochnogo Zachattya Prechistoyi Divi Mariyi v Argentini 3 monastiri sv Josifa v Braziliyi 15 monastiriv Presvyatogo Sercya Isusovogo v Kanadi 10 monastiriv sv Stefana v Ugorshini 5 monastiriv Pokrova Presvyatoyi Bogorodici v Polshi 4 monastiriv sv apostoliv Petra j Pavla v Rumuniyi 3 monastiri sv Kirila i Metodiya u Slovachchini 6 monastiriv sv Mikolaya na Zakarpatti v Ukrayini 4 monastiri ta Uspennya Presvyatoyi Bogorodici v SShA 7 monastiriv Z 10 lyutogo 2016 roku Protoigumenom ukrayinskoyi Provinciyi Najsvyatishogo Spasitelya ye o Joan Shkolik Vnutrishnij ustav pidlyagaye pidporyadkuvannyu golovnogo nastoyatelya yakij perebuvaye v Rimi ta miscevimi nastoyatelyami a vse sho stosuyetsya propovidej bogosluzhin v UGKC nalezhit pidporyadkuvannyu Sv Prestolu Glavi UGKC i kozhnomu yepiskopu Opis chernechogo odyagu vasiliyaninaZgidno z Konstituciyami ChSVV chernechij odyag vasiliyanskogo chencya skladayetsya z ryasi gabita chornogo koloru sho maye bilij komirec koloratku a takozh poyas mantiyu ta kaptur U shodennomu zhitti de chenci sv Vasiliya Velikogo vistupayut yak spilnota vikoristovuyut ryasu j poyas a v urochistih bogosluzhbovih vidpravah za prijnyatim zvichayem tezh mantiyu j kaptur Gabit ce simvol vesilnoyi odezhi a koloratka maye znachennya duhovnogo yarma i simvol chistoti Mantiya maye simvol duhovnih kril i postijnu gotovnist chencya dlya duhovnoyi praci zokrema pastoralnoyi chernec u mantiyi simvolizuye soboyu angela zgidno z uchennyam sv Vasiliya Velikogo hoch u tili zhivut ale sercem i duhom u nebi z Bogom perebuvayut sho chinit yih podibnih do angeliv u tili Kaptur ce simvol duhovnoyi filosofiyi sho zakrivaye i oberigaye monahovi ochi vid pristrastej cogo svitu i griha Poyas yakim monahi trichi pereperezuyutsya maye simvolichne znachennya troh monashih obitiv chistoti ubogosti i posluhu a dva kinci sho zvisayut maye znachennya dvoh dorig sho vedut do neba pist i molitva Deyaki statistichni dani pro Vasiliyanskij Chin v Ukrayini ta u svitiNa 2013 rik Chin narahovuye 529 chenciv vrahovuyuchi 26 kandidativ Deyaki z nih nalezhat do inshih ne Ukrayinskoyi shidnih katolickih Cerkov svogo prava Rumunskoyi Ugorskoyi Slovackoyi ta do Mukachivskoyi yeparhiyi U 2006 roci z 303 chenciv ChSVV v Ukrayini yiyi gromadyan bulo 297 vklyuchayuchi tih yaki znahodyatsya za kordonom 42 inozemciv sho pracyuyut v Ukrayini 12 z nih 6 chleniv Provinciyi Svyashennikiv 101 studentiv 80 brativ 79 novikiv i kandidativ 43 Osvitnij riven monahiv Provinciyi z vishoyu osvitoyu 125 z nezakinchenoyu vishoyu osvitoyu 69 iz serednoyu 107 z nepovno serednoyu 2 Serednij vik Vasiliyan v Ukrayini 34 roki Zagalna chiselnist monashoyi spilnoti Provinciyi Najsvyatishogo Spasitelya v Ukrayini na 2013 rik 287 Provinciyi Svyatogo Mikolaya Zakarpattya 24 Protoarhimandriti Vasiliyanskogo ChinuDokladnishe Protoarhimandrit Vasiliyanskogo ChinuSvyati j blazhenni Vasiliyanskogo ChinuSvyatij svyashennomuchenik Josafat Kuncevich beatifikovanij papoyu Urbanom VIII u 1643 roci kanonizovanij papoyu Piyem IX u 1867 roci Den vshanuvannya 12 25 listopada Blazhennij svyashennomuchenik Josafat Kocilovskij beatifikovanij papoyu Ivanom Pavlom II 27 chervnya 2001 roku Den vshanuvannya 27 chervnya Blazhennij svyashennomuchenik Pavlo Gojdich beatifikovanij papoyu Ivanom Pavlom II 4 listopada 2001 roku Den vshanuvannya 17 lipnya Blazhennij prepodobnomuchenik Vitalij Bajrak beatifikovanij papoyu Ivanom Pavlom II 27 chervnya 2001 roku Den vshanuvannya 27 chervnya Blazhennij prepodobnomuchenik Severiyan Baranik beatifikovanij papoyu Ivanom Pavlom II 27 chervnya 2001 roku Den vshanuvannya 27 chervnya Blazhennij prepodobnomuchenik Yakim Senkivskij beatifikovanij papoyu Ivanom Pavlom II 27 chervnya 2001 roku Den vshanuvannya 27 chervnya Posadi vasiliyan u cerkovnih instituciyahYepiskopi Irinej Bilik yepiskop emerit Buchackij kanonik papskoyi baziliki Santa Mariya Madzhore Dionisij Lyahovich apostolskij ekzarh dlya ukrayinciv katolikiv vizantijskogo obryadu v Italiyi Vasilij Medvit yepiskop emerit Lavrentij Guculyak arhiyepiskop i mitropolit Vinnipezkij Kanada Pavlo Homnickij yepiskop Stemfordskij SShA Volodimir Yushak yepiskop Vroclavsko Koshalinskij Polsha Volodimir Kovbich arhiyepiskop i mitropolit Kuritibskoyi arhiyeparhiyi Braziliya Miron Mazur yepisokop Prudentopolskoyi yeparhiyi Braziliya Dmitro Grigorak yepiskop Buchackij Vasilij Tuchapec ekzarh Harkivskij Avel Sochka yepiskop Nyiredgazkoyi yeparhiyi Ugorskoyi greko katolickoyi cerkvi Iyeromonahi Timotej Kocur direktor ukrayinskoyi sekciyi Radio Vatikanu Teodosij Gren protosinkel Apostolskogo Ekzarhatu v Italiyi Luyis Kasyano rektor Ukrayinskoyi papskoyi kolegiyi svyatogo Josafata Bernard Pidgirnij vice rektor Ukrayinskoyi papskoyi kolegiyi svyatogo Josafata Dionisij Zavedyuk duhivnik Ukrayinskoyi papskoyi kolegiyi svyatogo Josafata Primitki Arhiv originalu za 17 lyutogo 2017 LiteraturaVasiliyani Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Zapiski China Sv Vasiliya Velikogo 13 travnya 2016 u Wayback Machine 1982 T 11 Vip 1 4 Konstituciyi Chinu svyatogo Vasiliya Velikogo Rim 2002 Lozinskij M V Naukovo vidavnicha ta prosvitnicka diyalnist Vasiliyanskogo Chinu u Galichini kinec XIX persha polovina HH st Avtoref dis kand ist nauk 07 00 01 Mar yan Volodimirovich Lozinskij NAN Ukrayini Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha Institut narodoznavstva Lviv 2004 20 s ukr Zip fajl 6 lyutogo 2012 u Wayback Machine u fondi elektronnih dokumentiv Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini imeni V I Vernadskogo Monastiri Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi Lviv 2006 o Nazarko I Vasiliyani Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 1 S 213 215 Paslavskij I Vasiliani baziliyani 15 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 442 ISBN 966 00 0734 5 Catalogus Ordinis Basiliani Sancti Iosaphat Romae 2005 Meletius M Wojnar OSBM De Protoarchimandrita Basilianorum 1617 1804 Romae 1958 298 p lat Beata Lorens Bazylianie prowincji koronnej w latach 1743 1780 Rzeszow Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego 2014 ISBN 978 83 7996 090 3PosilannyaPisnyarstvo novovasiliyanske Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 257 258 Vasiliani 22 sichnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Oficijna storinka Provinciyi otciv Vasiliyan Najsvyatishogo Spasitelya v Ukrayini 30 grudnya 2010 u Wayback Machine Oficijna storinka Provinciyi Svyatogo Mikolaya 21 kvitnya 2022 u Wayback Machine