Битенский Свято-Успенський монастир — монастирський комплекс Василіянського Чину в Битені (Івацевицький район Берестейської області, Білорусь), свого часу один з найбагатших унійних монастирів на території Білорусі. Від ансамблю збереглася лише мала Спасо-Преображенська церква (нині Свято-Успенська).
Битенський монастир | ||||
---|---|---|---|---|
Церкви святого Йосафата і Успіння. 1862 рік. | ||||
52°52′54″ пн. ш. 25°29′40″ сх. д. / 52.8818861° пн. ш. 25.4946972° сх. д. | ||||
Статус | не існує | |||
Країна | Білорусь | |||
Розташування | с. Битень, Івацевицький район, Берестейська область | |||
Конфесія | Руська Унійна Церква, РПЦ | |||
Орденська приналежність | Василіяни | |||
Архітектурний стиль | бароко | |||
Засновано | 1607—1613 | |||
Відомі мешканці | св. Йосафат Кунцевич | |||
Стан | зруйнований; збережена лише Свято-Успенська церква | |||
Битенський монастир (Білорусь) | ||||
Битенський монастир у Вікісховищі |
Історія
У 1607 році Слонімський маршалок Григорій Тризна разом з дружиною Реґіною з Сапегів подарував василіянам маєток Дятковичі і заснував монастир. Спочатку монастир планували зробити жіночим, бо фундований був для дочки Григорія Тризни — Єфросинії, однак вона прийняла постриг у Віленському монастирі василіянок, тому Битенський монастир став чоловічим. Одним з перших настоятелів в 1613 році був уже досить відомий у той час монах і проповідник Йосафат Кунцевич. У 1615 році при Успенському монастирі з дозволу і благословення Папи Римського був відкритий новіціят, з якого в майбутньому вийшли відомі діячі Руської Унійної Церкви.
Син Григорія Тризни, підскарбій великий литовський Микола Тризна, в 1626 і 1640 роках також пожертвував кошти на будівництво монастиря і церкви. З фонду 1626 року при монастирі була заснована лікарня на 10 місць.
В надійно укріпленому Битенському монастирі під час повстання Богдана Хмельницького ховалися греко-католики з України та інших місць.
Близько 1654 року була побудована невелика зимова Спасо-Преображенська церква, в якій було влаштоване опалення і з'єднана вона була безпосередньо з житловими приміщеннями монастиря. За часів війни Речі Посполитої з Московською державою 1654—1667 років в Успенському монастирі переховувалися представники Василіянського Чину з Вільно, Полоцька, Вітебська, Мінська, а також тут зберігалася ікона Жировицької Матері Божої.
З 1656 року в Битенському монастирі перебував настоятель Василіянського Чину Венедикт Терлецький. Тут зберігалися також нетлінні мощі старця Симеона Ставровського, настоятеля монастиря від 1640 року.
Велика кам'яна соборна церква була зведена після 1673 року під керівництвом настоятеля монастиря Йосифа Пєткевича. У 1710 році храм був освячений на честь унійного архієпископа священномученика Йосафата Кунцевича, вбитого під час повстання в Вітебську в 1623 році.
Спадкоємець згасаючого греко-католицького роду Тризнів підскарбій надвірний литовський Антоній Тизенгауз в 1775 р відібрав Битенский монастир від василіян і передав його римо-католикам. Ймовірно, що в цей час соборний храм був перетитулований на честь Пресвятої Трійці. За наказом Тизенгауза близько 1775 року також була зведена дзвіниця і ворота в стилі віленського бароко.
Після поділів Речі Посполитої, із входженням Битеня до складу Російської імперії, стан монастиря ще більше ускладнився.
Станом на 1839 рік, коли відбулася ліквідація Унії, в монастирі було 25 ченців і 8 послушників. Сюди, в Битенський монастир російська влада інтернувала непокірних унійних священиків. Сам монастир був переданий православним. При цьому польською мовою був складений інвентар монастиря, який належав до Литовської єпархії, Слонімського повіту, Гродненської губернії від 6 липня 1839 року з описом церкви, монастирських і фільваркових будівель, села та іншого рухомого і нерухомого майна. З інвентарю відомо, що соборна церква з трьох боків була огороджена стіною з цегли без штукатурки, а четвертий бік замикав монастир.
У 1845 році монастир закрили, а монастирський собор Св. Йосафата переробили під парафіяльну церкву Святих Петра і Павла, яка до 1915 року була центром благочиння.
У 1915 році під час військових дій Першої світової війни церква була дуже пошкоджена. Про це свідчать фотографії пам'ятника, зроблені віленським Товариством любителів наук в 1930-х роках. До 1929 року храм був частково відновлений і діяв. Під час Другої світової війни і після неї соборна церква і монастирський корпус були зруйновані остаточно.
Настоятелі Битенського монастиря
Польський історик і дослідник історії Церкви та монаших чинів Ян Марек Ґіжицький у своїй праці «Kilka słów o Byteniu i Bazylianach» подає приблизний хронологічний список настоятелів Битенського монастиря, додаючи біографічні відомості про кожного з них.
- єп. Паїсій Онишкевич-Саховський
- о. Йосафат Кунцевич (1613―1614)
- о. Сильвестр Котлубай (1620)
- о. Доротей Цісович
- о. Симеон Яцкевич-Ставровський, перший і останній архимандрит (1640―1654); помер в «опінії святості» 7 квітня 1654 року (інша версія 1655)
- о. Севастіян Качинський (1654―1656)
- о. Венедикт Терлецький (1656―1661)
- о. Теодор Хоцяновський (1661―1662)
- о. Адріян Мозир (1662―1664)
- о. Христофор Мілинкевич (1664―1666)
- о. Теодор Хоцяновський (1666―1667)
- о. Стефан Мартишкевич-Бусинський (1667―1674)
- о. Йосиф Пєткевич (1674―1686)
- о. Стефан Мартишкевич-Бусинський (1686―1690)
- о. Йосиф Пєткевич (1690―1694)
- о. Стефан Мартишкевич-Бусинський (1694―1697)
- о. Порфирій Кульчицький (1697―1703)
- о. Йосиф Пєткевич (1703―1708)
- о. Маркіян Маськєвич (1708―1710)
- о. Полікарп Филипович (1710―1712)
- о. Дмитро Занькевич (1712―1713)
- о. Полікарп Мигуневич (1713―1718)
- о. Фірміан Волк (Ланєвський) (1718―1720)
- о. Антоній Томилович-Лебецький (1720―1721)
- о. Фірміан Волк (Ланєвський) (1721―1725)
- о. Матей Козаченько (1725―1730)
- о. Антоній Завадський (1730―1737)
- о. Теодосій Конячевський (1738―1742)
- о. Феліціян Заблоцький (1742―1745)
- о. Тадей Янкевич (1745―1746)
- о. Теодосій Конячевський (1746―1757)
- о. Августин Новосельський (1757—1758)
- о. Йосафат Дедул (1758―1764)
- о. Сильвестр Артецький (1764―1769)
- о. Юстин Чечковський (1769―1771)
- о. Никодим Карпінський (1771―1774)
- о. Юрій Шаталович (1774―1780)
- о. Сильвестр Пальчевський (1780―1785)
- о. Юліян Пйотрович (1785―1800?)
- о. Йоаким Долинський (1800?―)
- о. Йосафат Клопотовський (1806)
- о. Климентій Чаплинський (1819―1821)
- о. Януарій Стуґлінський (1821―1822)
- о. Леонтій Околув (1822―1824)
- о. Петро Шпаковський (1824―1830)
- о. Леонтій Околув (1830―1838).
Церква Святого Йосафата
Храм, побудований як унійний, мав меридіальну орієнтацію вівтарем на північ. План церкви у верхньому перетині представляв витягнутий по осі південь-північ латинський хрест із закругленими бічними раменами і вівтарною частиною. З трьох боків до квадрата середохрестя прилягали напівциркульні апсиди, перекриті напівсферичними конхами. Вівтарна апсида за розмірами відповідала описаному квадратові, бічні апсиди трохи менші від квадрата. Простір середохрестя був перекритий восьмигранним шатром з опорним кільцем, що спиралося на попружні арки центрального квадрата. Шатро над середохрестям із-зовні було «одягнене» у півсферичний купол і завершувалося світловим ліхтарем з фігурним покриттям. Конхи над апсидами ззовні накривали кроквяні конусоподібні дашки, які разом з основним куполом створювали своєрідну композицію вінцевих мас. Форма майже ідеального тетраконха, закладена в основу об'ємно-просторової структури храму з південної сторони, порушувалася прибудовою квадратного в плані притвору і вузького двоповерхового нартекса, що й надавало плану вигляд латинського хреста.
Свято-Успенська церква
Церква вирішена компактним прямокутним в плані об'ємом під вальмовим дахом з восьмигранним купольним барабаном. Головний західний фасад розчленований лопатками на три прясли, бічні з них краповані плоскими прямокутними нішами, над головним входом арочний віконний отвір. Бічні фасади ритмічно розчленовані арочними вікнами і пілястрами в простінках.
Монастир
Монастир, згідно з інвентарем 1839 року, був двоповерховою (з підвалом) П-подібною в плані будівлею, яка мала склепінні перекриття і подвійні вікна. Разом з келіями в ньому розташовувалися трапезна з кухнею, бібліотека в західному крилі. Крім цих трьох приміщень з цегляною підлогою, всі інші мали дерев'яну підлогу. Уже на той час бібліотека була порожня. Монастирський коридор з'єднувався із захристією з правого боку пресбітерію собору, над якою була скарбниця. З іншого боку монастир прилягав до зимньої церкви.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 3 травня 2016.
- Smora (Giżycki J.M). Kilka słów o Byteniu i Bazylianach [ 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Przewodnik Naukowy i Literacki. — № 42 (1914). — S. 49—63, 143—155, 249—256, 341—349, 443—449.
- Паїсію Онишкевичу-Саховському, як єпископу Пінсько-Турівському, волею фундаторів була доручена опіка над новозаснованим монастирем, коли в ньому ще перебували монахині-василіянки, тому першим настоятелем, мабуть, можна вважати Йосафата Кунцевича. Див. Smora (Giżycki J.M). Kilka słów o Byteniu i Bazylianach [ 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.]… — S. 60.
- Tytko Marek Mariusz. Nowosielski Augustyn [ 12 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Encyklopedia Katolicka. — tom 14. — Lublin 2010. — S. 78. (пол.)
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Історія Битеня |
- Страчаная спадчына / Т. В. Габрусь, А. М. Кулагін, Ю. У. Чантурыя, М. А. Ткачоў: Уклад. Т. В. Габрусь. — Мн.: Беларусь, 2003. — 351 с.: іл. .
- Габрусь Т. В. Мураваныя харалы: Сакральная архітэктура беларускага барока / Т. В. Габрусь. Мн.: Ураджай, 2001. — 287 с.: іл. , с. 189—190.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitenskij Svyato Uspenskij monastir monastirskij kompleks Vasiliyanskogo Chinu v Biteni Ivacevickij rajon Berestejskoyi oblasti Bilorus svogo chasu odin z najbagatshih unijnih monastiriv na teritoriyi Bilorusi Vid ansamblyu zbereglasya lishe mala Spaso Preobrazhenska cerkva nini Svyato Uspenska Bitenskij monastirCerkvi svyatogo Josafata i Uspinnya 1862 rik 52 52 54 pn sh 25 29 40 sh d 52 8818861 pn sh 25 4946972 sh d 52 8818861 25 4946972Status ne isnuyeKrayina Bilorus ISO3166 1 alpha 3 BLR ISO3166 1 cifrovij 112 Roztashuvannya s Biten Ivacevickij rajon Berestejska oblastKonfesiya Ruska Unijna Cerkva RPCOrdenska prinalezhnist VasiliyaniArhitekturnij stil barokoZasnovano 1607 1613Vidomi meshkanci sv Josafat KuncevichStan zrujnovanij zberezhena lishe Svyato Uspenska cerkvaBitenskij monastir Bilorus Bitenskij monastir u VikishovishiIstoriyaU 1607 roci Slonimskij marshalok Grigorij Trizna razom z druzhinoyu Reginoyu z Sapegiv podaruvav vasiliyanam mayetok Dyatkovichi i zasnuvav monastir Spochatku monastir planuvali zrobiti zhinochim bo fundovanij buv dlya dochki Grigoriya Trizni Yefrosiniyi odnak vona prijnyala postrig u Vilenskomu monastiri vasiliyanok tomu Bitenskij monastir stav cholovichim Odnim z pershih nastoyateliv v 1613 roci buv uzhe dosit vidomij u toj chas monah i propovidnik Josafat Kuncevich U 1615 roci pri Uspenskomu monastiri z dozvolu i blagoslovennya Papi Rimskogo buv vidkritij noviciyat z yakogo v majbutnomu vijshli vidomi diyachi Ruskoyi Unijnoyi Cerkvi Sin Grigoriya Trizni pidskarbij velikij litovskij Mikola Trizna v 1626 i 1640 rokah takozh pozhertvuvav koshti na budivnictvo monastirya i cerkvi Z fondu 1626 roku pri monastiri bula zasnovana likarnya na 10 misc V nadijno ukriplenomu Bitenskomu monastiri pid chas povstannya Bogdana Hmelnickogo hovalisya greko katoliki z Ukrayini ta inshih misc Blizko 1654 roku bula pobudovana nevelika zimova Spaso Preobrazhenska cerkva v yakij bulo vlashtovane opalennya i z yednana vona bula bezposeredno z zhitlovimi primishennyami monastirya Za chasiv vijni Rechi Pospolitoyi z Moskovskoyu derzhavoyu 1654 1667 rokiv v Uspenskomu monastiri perehovuvalisya predstavniki Vasiliyanskogo Chinu z Vilno Polocka Vitebska Minska a takozh tut zberigalasya ikona Zhirovickoyi Materi Bozhoyi Plan monastirya Z 1656 roku v Bitenskomu monastiri perebuvav nastoyatel Vasiliyanskogo Chinu Venedikt Terleckij Tut zberigalisya takozh netlinni moshi starcya Simeona Stavrovskogo nastoyatelya monastirya vid 1640 roku Velika kam yana soborna cerkva bula zvedena pislya 1673 roku pid kerivnictvom nastoyatelya monastirya Josifa Pyetkevicha U 1710 roci hram buv osvyachenij na chest unijnogo arhiyepiskopa svyashennomuchenika Josafata Kuncevicha vbitogo pid chas povstannya v Vitebsku v 1623 roci Monastirska brama Dzvinicya Spadkoyemec zgasayuchogo greko katolickogo rodu Trizniv pidskarbij nadvirnij litovskij Antonij Tizengauz v 1775 r vidibrav Bitenskij monastir vid vasiliyan i peredav jogo rimo katolikam Jmovirno sho v cej chas sobornij hram buv peretitulovanij na chest Presvyatoyi Trijci Za nakazom Tizengauza blizko 1775 roku takozh bula zvedena dzvinicya i vorota v stili vilenskogo baroko Pislya podiliv Rechi Pospolitoyi iz vhodzhennyam Bitenya do skladu Rosijskoyi imperiyi stan monastirya she bilshe uskladnivsya Stanom na 1839 rik koli vidbulasya likvidaciya Uniyi v monastiri bulo 25 chenciv i 8 poslushnikiv Syudi v Bitenskij monastir rosijska vlada internuvala nepokirnih unijnih svyashenikiv Sam monastir buv peredanij pravoslavnim Pri comu polskoyu movoyu buv skladenij inventar monastirya yakij nalezhav do Litovskoyi yeparhiyi Slonimskogo povitu Grodnenskoyi guberniyi vid 6 lipnya 1839 roku z opisom cerkvi monastirskih i filvarkovih budivel sela ta inshogo ruhomogo i neruhomogo majna Z inventaryu vidomo sho soborna cerkva z troh bokiv bula ogorodzhena stinoyu z cegli bez shtukaturki a chetvertij bik zamikav monastir U 1845 roci monastir zakrili a monastirskij sobor Sv Josafata pererobili pid parafiyalnu cerkvu Svyatih Petra i Pavla yaka do 1915 roku bula centrom blagochinnya U 1915 roci pid chas vijskovih dij Pershoyi svitovoyi vijni cerkva bula duzhe poshkodzhena Pro ce svidchat fotografiyi pam yatnika zrobleni vilenskim Tovaristvom lyubiteliv nauk v 1930 h rokah Do 1929 roku hram buv chastkovo vidnovlenij i diyav Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni i pislya neyi soborna cerkva i monastirskij korpus buli zrujnovani ostatochno Nastoyateli Bitenskogo monastirya Polskij istorik i doslidnik istoriyi Cerkvi ta monashih chiniv Yan Marek Gizhickij u svoyij praci Kilka slow o Byteniu i Bazylianach podaye pribliznij hronologichnij spisok nastoyateliv Bitenskogo monastirya dodayuchi biografichni vidomosti pro kozhnogo z nih yep Payisij Onishkevich Sahovskij o Josafat Kuncevich 1613 1614 o Silvestr Kotlubaj 1620 o Dorotej Cisovich o Simeon Yackevich Stavrovskij pershij i ostannij arhimandrit 1640 1654 pomer v opiniyi svyatosti 7 kvitnya 1654 roku insha versiya 1655 o Sevastiyan Kachinskij 1654 1656 o Venedikt Terleckij 1656 1661 o Teodor Hocyanovskij 1661 1662 o Adriyan Mozir 1662 1664 o Hristofor Milinkevich 1664 1666 o Teodor Hocyanovskij 1666 1667 o Stefan Martishkevich Businskij 1667 1674 o Josif Pyetkevich 1674 1686 o Stefan Martishkevich Businskij 1686 1690 o Josif Pyetkevich 1690 1694 o Stefan Martishkevich Businskij 1694 1697 o Porfirij Kulchickij 1697 1703 o Josif Pyetkevich 1703 1708 o Markiyan Maskyevich 1708 1710 o Polikarp Filipovich 1710 1712 o Dmitro Zankevich 1712 1713 o Polikarp Migunevich 1713 1718 o Firmian Volk Lanyevskij 1718 1720 o Antonij Tomilovich Lebeckij 1720 1721 o Firmian Volk Lanyevskij 1721 1725 o Matej Kozachenko 1725 1730 o Antonij Zavadskij 1730 1737 o Teodosij Konyachevskij 1738 1742 o Feliciyan Zablockij 1742 1745 o Tadej Yankevich 1745 1746 o Teodosij Konyachevskij 1746 1757 o Avgustin Novoselskij 1757 1758 o Josafat Dedul 1758 1764 o Silvestr Arteckij 1764 1769 o Yustin Chechkovskij 1769 1771 o Nikodim Karpinskij 1771 1774 o Yurij Shatalovich 1774 1780 o Silvestr Palchevskij 1780 1785 o Yuliyan Pjotrovich 1785 1800 o Joakim Dolinskij 1800 o Josafat Klopotovskij 1806 o Klimentij Chaplinskij 1819 1821 o Yanuarij Stuglinskij 1821 1822 o Leontij Okoluv 1822 1824 o Petro Shpakovskij 1824 1830 o Leontij Okoluv 1830 1838 Cerkva Svyatogo JosafataCerkva svyatogo Josafata Hram pobudovanij yak unijnij mav meridialnu oriyentaciyu vivtarem na pivnich Plan cerkvi u verhnomu peretini predstavlyav vityagnutij po osi pivden pivnich latinskij hrest iz zakruglenimi bichnimi ramenami i vivtarnoyu chastinoyu Z troh bokiv do kvadrata seredohrestya prilyagali napivcirkulni apsidi perekriti napivsferichnimi konhami Vivtarna apsida za rozmirami vidpovidala opisanomu kvadratovi bichni apsidi trohi menshi vid kvadrata Prostir seredohrestya buv perekritij vosmigrannim shatrom z opornim kilcem sho spiralosya na popruzhni arki centralnogo kvadrata Shatro nad seredohrestyam iz zovni bulo odyagnene u pivsferichnij kupol i zavershuvalosya svitlovim lihtarem z figurnim pokrittyam Konhi nad apsidami zzovni nakrivali krokvyani konusopodibni dashki yaki razom z osnovnim kupolom stvoryuvali svoyeridnu kompoziciyu vincevih mas Forma majzhe idealnogo tetrakonha zakladena v osnovu ob yemno prostorovoyi strukturi hramu z pivdennoyi storoni porushuvalasya pribudovoyu kvadratnogo v plani pritvoru i vuzkogo dvopoverhovogo narteksa sho j nadavalo planu viglyad latinskogo hresta Svyato Uspenska cerkvaSvyato uspenska cerkva Cerkva virishena kompaktnim pryamokutnim v plani ob yemom pid valmovim dahom z vosmigrannim kupolnim barabanom Golovnij zahidnij fasad rozchlenovanij lopatkami na tri pryasli bichni z nih krapovani ploskimi pryamokutnimi nishami nad golovnim vhodom arochnij vikonnij otvir Bichni fasadi ritmichno rozchlenovani arochnimi viknami i pilyastrami v prostinkah MonastirMonastir zgidno z inventarem 1839 roku buv dvopoverhovoyu z pidvalom P podibnoyu v plani budivleyu yaka mala sklepinni perekrittya i podvijni vikna Razom z keliyami v nomu roztashovuvalisya trapezna z kuhneyu biblioteka v zahidnomu krili Krim cih troh primishen z ceglyanoyu pidlogoyu vsi inshi mali derev yanu pidlogu Uzhe na toj chas biblioteka bula porozhnya Monastirskij koridor z yednuvavsya iz zahristiyeyu z pravogo boku presbiteriyu soboru nad yakoyu bula skarbnicya Z inshogo boku monastir prilyagav do zimnoyi cerkvi Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 3 travnya 2016 Smora Gizycki J M Kilka slow o Byteniu i Bazylianach 11 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Przewodnik Naukowy i Literacki 42 1914 S 49 63 143 155 249 256 341 349 443 449 Payisiyu Onishkevichu Sahovskomu yak yepiskopu Pinsko Turivskomu voleyu fundatoriv bula doruchena opika nad novozasnovanim monastirem koli v nomu she perebuvali monahini vasiliyanki tomu pershim nastoyatelem mabut mozhna vvazhati Josafata Kuncevicha Div Smora Gizycki J M Kilka slow o Byteniu i Bazylianach 11 zhovtnya 2017 u Wayback Machine S 60 Tytko Marek Mariusz Nowosielski Augustyn 12 kvitnya 2021 u Wayback Machine Encyklopedia Katolicka tom 14 Lublin 2010 S 78 pol LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Istoriya Bitenya Strachanaya spadchyna T V Gabrus A M Kulagin Yu U Chanturyya M A Tkachoy Uklad T V Gabrus Mn Belarus 2003 351 s il ISBN 985 01 0415 5 Gabrus T V Muravanyya haraly Sakralnaya arhitektura belaruskaga baroka T V Gabrus Mn Uradzhaj 2001 287 s il ISBN 985 04 0499 X s 189 190