Пєткевич Йосиф

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Йосип.

Пєткевич Йосиф (також П'єткевич, Петкевич), пол. Pietkewicz Józef, або пол. Piętkiewicz, Pieszkiewicz; 1646 ― 3 квітня 1708, Битень, нині Івацевицький район Берестейської області, Білорусь) ― руський священник, василіянин, проповідник, церковний письменник, історіограф Василіянського Чину, протоархимандрит Конґреґації Пресвятої Трійці ЧСВВ (1686–1690).

о. Йосиф Пєткевич, ЧСВВ
Народився	1646^[1]
Помер	3 квітня 1708(1708-04-03) Битень
Діяльність	священик-василіянин, проповідник, церковний письменник, історіограф Василіянського Чину
Alma mater	Браунсберзька єзуїтська колегія
Титул	Протоархимандрит Василіянського Чину
Посада	Протоархимандрит Василіянського Чину
Термін	1686—1690
Попередник	Стефан Мартишкевич-Бусинський
Наступник	Симеон Огурцевич
Конфесія	греко-католик
Medytacje albo rozmyślania na Ewangelie przypadające na wszystkie niedziele, dni i święta uroczyste całego roku według Obrządku Swiętey Wschodniey Cerkwi… Przez wielebnego x. Józefa Pietkiewicza Zakonu Świętego Bazylego W. niegdy konsultora ordinis, y starszego byteńskiego, zebrane y spisane… (Почаїв 1754) Житіє преподобного отца нашего Великаго Онуфрія… (Супрасль 1696) Те саме польською мовою: Paphnutius monachus officium i summariusz prszedziwnego żywota św. Onufrego (Варшава 1787) «Medytacje albo rozmyślania» (Почаїв 1754 р.) «За його [Пєткевича] стараннями в Битені лишилися книги для приватних розважань (медитацій) щоденних і щомісячних, яких як щоденного набоженьства, навіть і в глибокій старості так, як і колись, коли тут починав служити Богові, не опускав». Зі вступу до цього видання можна довідатися, як тогочасні василіяни розуміли і практикували розважання-роздумування. Ця вправа, необхідність якої автор уважає за річ очевидну, новики і монахи відбували в п'яти етапах: 1. Приготування, якого в жодному разі не можна пропускати. Про цю частину сказано: «Найперше, віддаливши себе від всяких занять, розсіяння, пустих та непотрібних думок, заспокоївши сили своєї душі, розум, волю, пам'ять і всі внутрішні та зовнішні почування, живою вірою сильно утверди в собі пам'ять про Божу присутність, яка наповнює увесь світ і тебе наскрізь проникає… По-друге, розбуди в собі найглибшу покору, честь і пошану для так великого Маєстату, перед яким ти триваєш, і перед яким хочеш розмовляти… По-третє, коли в совісті почуваєшся до якогось гріха, за який ти ще не учинив покути, то бодай на короткий час сокрушися досконало… Накінець, проси Бога про просвічення…». 2. Друга частина — це читання, або слухання текстів, які будуть предметом роздумувань. В цій частині автор перестерігає: «стилю, вимови, способу складення, риторичних концептів не шукати в Божому Слові, а лише прославлення Бога і користі для своєї душі». 3. Третю частину названо «богомисленна уважність» (bogomyślne uważanie). Автор звертає увагу саме на потребу богомислення: «Треба знати, якщо лише сам наш розум приглядається до побожних речей, то таке приглядання називається роздумою, і воно вправляє і полірує тільки розум, але не приводить нас до Божої любові та інших чеснот; а коли приглядається і розум, і одночасно наша воля прагне до різних побожних почувань, тоді це називається „богомисленна уважність“, і це богомислення веде нас до Божої любові, до побожного життя, запалює до святих чеснот». Тому автор повчає, що треба все розмірковувати умом, поставити собі перед очі, але після цього мусить іти пробудження волі до різних почуттів: любові до Бога, благодарення, уникання гріха і ненависті до нього, тощо. 4. Благодарення, які повинні бути пов'язані і випливати з теми, над якою відбувалося Богомислення-роздумування. 5. На закінчення чернець, на підставі проведених роздумувань, повинен висловити Богові також свої прохання. Це були вказівки для щоденних роздумувань. У практиці Чину відбувалися також восьмиденні реколекції, під час яких монахи проводили більше, ніж одне роздумування і віддавалися виключно духовним вправам. На такі реколекційні дні (монаші говіння) в книжці о. Йосифа на кожний день призначено по три роздумування. Примітки MAK d:Track:Q105192847 О. Порфирій Підручний, ЧСВВ. Василіянський Чин від Берестейського З'єднання (1596) до 1743 року… — С. 152. Борис І. Балик, ЧСВВ. «Катафальк чернечий» Василіян XVII—XVIII ст… — C. 91. . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015. Джерела Małgorzata Habuda. Pietkiewicz, Piętkiewicz, Pieszkiewicz, Józef OSBM // Encyklopedia Katolicka. — Lublin, 2011. — T.15. — S. 544. (пол.) Meletius M. Wojnar OSBM. De Protoarchimandrita Basilianorum (1617—1804). ― Romae 1958. — 298 P.(лат.) О. Порфирій Підручний, ЧСВВ. Василіянський Чин від Берестейського З'єднання (1596) до 1743 року // Нарис історії Василіянського Чину Святого Йосафата, Записки ЧСВВ, Секція І. ― Том 48. ― Рим: Видавництво ОО. Василіян, 1992. ― С. 96-182. Борис І. Балик, ЧСВВ. «Катафальк чернечий» Василіян XVII—XVIII ст. (Рукописна збірка життєписів Василіян) // Analecta Ordinis Sancti Basilii Magni, Sectio II. — Vol. VIII. — Romae 1973. — C. 67-98. (пол.) Посилання Богомислення і реколекції — до питання василіянської духовності XVIII століття^[недоступне посилання з вересня 2019] (дата доступу 15.11.2015) Вибір з «Пом'яника» Чину Св. Василія Великого — квітень (дата доступу 15.11.2015)