Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мурза (також Мирза; від перс. ﺍﻣﻴﺮ ﺰﺍﺩﻩ امير амір-заде — принц) — аристократичний титул в тюркських державах, таких як Казанське, Астраханське, Кримське, Сибірське ханства та Ногайська Орда.
Слово «мурза» запозичене з перської мови, і еквівалентно за значенням словам «саїд», «тура» (тури) і «емір» або «ходжа» (худжа) в інших мовах народів Центральної Азії. Центральноазійські родоплемінні союзи мають схожі культури й загальну історію, і всі ці слова перекладаються як «правитель» або «пан».
Татарська шляхта
Перехід татарських мурз на службу у Московське, Тверське і Рязанське князівства почався ще за часів Золотої Орди, адже такі переходи не зважали зрадою, так як всі були підданими великого хана.
Після захоплення Казані московським військом в 1552 році деякі мурзи перейшли на московську службу, а інші були страчені. Багато мурз втратили свої земельні володіння і стали купцями. Після Жовтневої перевороту 1917 року більшість мурз емігрувало.
Мурза — це вищий прошарок татарської шляхти. У Росії титул мурзи вважався еквівалентом графському. Мурза вважався трохи вище графа . Зазвичай мурзи не відносилися до шару чингизидів, так як ті при переїзді або повністю втрачали особливий титул, коли включалися до складу думи, або писалися як ясновельможні князі (отримавши воєводство) відповідно до принципу «шапка або шуба». Відомо, що багато найбільших дворянських родів Росії, в тому числі князівські, пишалися тим, що походили від знатних татарських родів. У тюрко-татарській аристократичній системі було багато різних титулів, наприклад, вищим титулом після хана був «карачі», потім «бек», «улан», «гурген» та інші, але всі вони при переході в російську систему називалися лише двома термінами — князями й мурзами. Свою шляхту багато тюркських народів називали мурзами. Сам термін «мурза» (мирза) був запозичений в тюркську титулатуру з перської мови. Ця назва збереглася і після того, як мурзи увійшли до лав московського дворянства, причому часто вони отримували в документах також і титул князя.
Влада московського держави була зацікавлена переходом татарських мурз на службу, а в особливості тих, хто мав владу над своїми підданими й всіляко намагалися їх залучити на свою сторону. Для того, щоб уникнути смути на релігійній основі, однією з умов прийому мурз у підданство й наділення землями та маєтками, було прийняття православної віри. Указ царя, великого князя московського Федора Олексійовича від 16 травня 1681 року: «Про анулювання у Мурз і Татар маєтків і вотчини і вигоди, які, тим хто прийняв християнську віру надаються» передбачав, що у нехрещених мурз і татар відбирати власність, землю, селян, та податки і податі в їх казну не сплачувати. Мурзам, які прийняли православну віру, повернути власність і землю, давати помісну платню, а безмаєтних мурзам платити по 10 рублів, дружинам їх по 5 рублів, що можна порівняти з річним платнею служивих людей. Указ від 03 листопада 1713 року «Про хрещення в Казанській і Азовській губерніях магометян, у яких в маєтках і вотчинах містяться селяни православної віри» практично повністю аналогічний царському наказу від 1681 року.
Корінний перелом у ставленні до мурз стався за часів правління Катерини II. В указі Імператриці, дане фельдмаршалу Григорію Потьомкіну від 01 листопада 1783, говорилося, що дозволяється татарських мурзам надходити на військову службу і нагороджувати їх чинами обер-офіцерськими не вище прем'єр-майора, а якщо будуть гідні більшого, подавати прохання на її ім'я. Імператриця вирішила відновити мурз в дворянську гідність і нею дано вказівку Сенату розробити відповідні документи і 22 лютого 1784 року наказ про зведення татарських беків і мурз в російську дворянську гідність було підписано. Даний указ передбачав подачу прохань, з наданням документів, що підтверджують право на дворянство, передбачених законом: платню маєтками, служба предків, даровані грамоти та інші незаперечні докази, що служба і стан їх були рівними з іншими благородними родами. У 1786 році з Урядового Сенату прийшла звістка, що татарські князі, беки і мурзи попередньо подають документи на розгляд в зборах губернського предводителя дворянства і повітових дворянських депутатів і тільки після цього надавати на рішення сенатської Герольдії.
Департамент Герольдії Урядового Сенату багато років вивчав історію і юридичні права кримських татар-дворян, права на дворянство литовських татар, історію дворянства татар Поволжя. В результаті було зібрано величезний матеріал про татарську шляхту.
Департамент Герольдії визначав значення титулу «мурза». В одному з «визначень» говорилося: «У першому [документі] він [прохач] названий мурзою, а в останньому князем, а до того ж слово мурза є власне татарське, воно є відмітний титул проти дворян, яких по-татарськи називають агалари і тархани, а мурзами називають і дітей перських шахів, беєвських і тому подібних можновладних осіб і має також відмінність між татарами, як і в Росії від дворян графи, князі і барони». З цього висновку Департаменту Герольдії зрозуміло, що у татар звання мурзи відповідало званню російських графів і баронів. Герольдія вважала татарське слово мурза відповідним російському титулу князь, так як в ієрархії татарського дворянства були ті, що стояли нижче звання — агалари і тархани.
У Польсько-Литовській державі титул Мурза шанувався вище, ніж титул Князь.
Привілеєм мурз було право одружитися з царівнах-чингізидках, дочок ханів Гіреїв, володарів східних країн.
Список родів, що походять від мурз
| Виїзд (звідки) | В'їзд (до кого) | Рік виїзда | Родоначальник | Похідні/рідні роди |
|---|---|---|---|---|
| Володимирське князівство | ||||
| Золота Орда | Костянтин Всеволодович | 1216 | Салтанен Яндоуганд Трегуб | Племяннікови |
| Кафимська земля | 1241 | Узли-мурза Ягорович | Кафтиреви | |
| Золота Орда | Олександр Ярославич Невський | 1252-1263 | Мурза-Кутлу-Мамет прізвиськом Огар | Огареви |
| Велика Орда | Атун-мурза Анданович | Долгово-Сабурови | ||
| 1260 | Мурза Албауш | Матюшкіни (дворяни й графи) | ||
| Золота Орда | Іван I Данилович | 1328-1340 | Аливтей Шигильдеев | Мансурови |
| 1330 | Мурза Чет | Годунови, Сабурови, Вельямінови-Сабурови, Вельямінови-Зернови | ||
| 1349 | Мурза Ахмет (брат Мердулата) | Мосолови | ||
| Мурза Мердулат (брат Ахмета) | Татбеєви | |||
| Велике князівство Тверське | ||||
| Синя Орда | Михайло Ярославич Тверський | 1300 | Мурза Жидимир | Бібікови, Єкімови |
| Велике князівство Рязанське | ||||
| Золота Орда | Олег Іванович | 1342-1404 | Шай (Шая) — від племені ханського (мурза) | Назар'єви, Булгакови, Ізмайлови |
| Мурза Таптик | Таптикови | |||
| Велика Орда | 1371 | Єдуган (Єдухан) (старший брат Салахмира) | Хитрово. | |
| Мурза Салахмир | Абутайлови, Апраксіни (дворяни й графи), Базарови, Вердеревські, Вердеревські-Апраксіни, Дуванови, Катєви, Канчеєви, Пороваті, Ратаєви, Крюкови, Чеботареви, Шишкіни, Ханикови | |||
| Федір Олегович Рязанський | 1402-1409 | Мурза Кічи-бей (у хрещенні Павло) | Карандеєви | |
| Мурза Кічи-бей (нащадок, у хрещенні Василий) | Коробьїни | |||
| Мурза Кічи-бей (нащадок у хрещенні Селіван) | Селіванови | |||
| Мурза Батур (Абатур) | Петрово-Соловово, Леонтьєви | |||
| Велике князівство Московское | ||||
| Золота Орда | нач. XIV в. | Мурза (?) | Сушкови | |
| Дмитро Іванович Донський | 1362 | Ісахар — свояк ординського царя (мурза) | Загряжські | |
| 1374 | Темір-Газі — князь ординський | Тімірязеви | ||
| 1380 | Набок-мурза | Набокови | ||
| 1387 | Єнгулей-мурза-Язик | Язикови | ||
| 1382 | Браття: Орди-Хозя, Бахти-Хозя, Мамати-Хозя | Тев'яшеви, Фустови, Ліхареві | ||
| 1389 | Ослан-мурза | Арсеньєви, Сомови, Ртищеві, Павлови | ||
| Золота Орда | Василь I Дмитрович | 1397 | Лев Огар (мурза ?) | Огаркови |
| Велика Орда | 1389-1425 | Мурза Мінчак Касаєвич | Давидови. графи Орлови-Давидови, Уварови (графи й дворяни), Оринкіни (Аринкіни), Злобіни, Давидови-Мінчаки | |
| Велика Орда | початок XV сторіччя | Мурза Кутлубага | Болтіни | |
| Кримське | Василь II Васильович Темний | 1415-1462 | Мурза Мерл | Мерліни |
| Велика Орда | 1425 | Мурза Абрагим | Нарбекови, Теглеєви, Державіни | |
| Мурза Ашмет | Готовцови | |||
| Лізун-мурза Тургенєв | Тургенєви, Раділови. | |||
| Золота Орда | початок XV | Мурза Лев Тургенєв | Тургенєви | |
| 1430 | Мурза Ждан | Баранови (дворяни й графи) | ||
| 1436 | Мурза Кучюка Тагалдизін | Тализіни | ||
| до 1462 | Мурза Сабан-Алей | Сабанеєви, Бакаєви, Тарбеєви (родоначальник Тагай) | ||
| Золота Орда | Василь III Іванович | 1480 | Ямгурчей Караул — посол хана (мурза) | Караулови |
| після 1492 | Берда-Улан-мурза (родич кримського хана Хаджі-Герая) | Жемайлови | ||
| Велика Орда | 1505-1533 | Дашек — «муж честен» (мурза) | Дашкови (дворяни) | |
| Мурза Бугандала Коминін | Коминіни | |||
| Золота Орда | 1506 | Араслан-мурза Єрмола | Єрмолови | |
| Кримське ханство | 1509 | Мурза Кожай | Кожевнікови | |
|
| 1509 | Акчура-мурза Адашев | (князі та мурзи), (однорідці: Ішеєви, Кудашеви). | |
| Велика Орда | 1517 | Мурза Давид-бей (власник ) | Давидови | |
| Темніковське князівство | 1528 | Мурза Теніш Кугушев | Тенішеви (2 рода князів та мурзи) | |
| (?) | до 1533 | Кара-мурза | Карамзіни | |
| Золота Орда | ? | Мурза Єлча, посол Золотоординського хана до Івана III | Єлчини | |
| Темніковське князівство | Іван IV Васильович Грозний | 1539 | Єникей Тенішев Кугушев Собака-мурза Єникеєв | Єнікеєви, Кулунчакови (князі та мурзи) |
| Тюменське ханство | середина XVI сторіччя | Мурза Мамай Агишев | Тюменські (князі та мурзи) | |
| Казанське | 1552 | Мурза Мамедалі Кутиєв | Кутиєві (князі та мурзи) | |
| Темніковське князівство | до 1559 | Мурза Дівей Бутаков Мокшеєв | Дівеєви (князі та мурзи) | |
| Ногайська Орда | 1565 | Мурза Урус Магмет Айдарович | Урусови (князі та мурзи) | |
| Іль-мурза й Ібрагим мурза | Юсупови, Юсупови-Княжево (князі та мурзи) | |||
| Казанське | 1582 | Мурза Семеней князь Багішев син Яушів | Яушеви (князі та мурзи) | |
| Фёдор Иванович | ||||
| 1590 | Мурза Бузай Єнбулаєв володів у 1590-х роках маєтком у Рязанському повіті. Касім мурза Єнбарсов Єнбулаєв служив кінну козацьку службу (1681—1696) | Єнбулаєви | ||
| (?) | кінець XVI сторіччя | Мурза Акмай Картиш | Карташеви | |
| Роди, що походять від нащадків мурз та князів, що виїхали | ||||
| 1607 | Ішей мурза Барашев | Ішеєви (князі та мурзи) | ||
| 1618 | Албич-мурза | Албичеви | ||
| 1618 | Булай-мурза Кудашев Челай-мурза (молодша гілка) | Кудашеви (князі та мурзи) | ||
| 1620 | Мурза Сююндюк (Ногайська орда, пр. род) | Сюндюкови | ||
| 1623 | Мурза Невер Куткін | Куткіни (князі та мурзи) | ||
| 1624 | Ірезен-мурза Стокасимов | Стокасимови (князі та мурзи) | ||
| 1634 | Янбулат-мурза-Мамін | Маміни (князі та мурзи) | ||
| 1638 | Байбарс-мурза Девлеткільдев | Девлеткільдеєви (князі та мурзи) | ||
| 1639 | Акай-мурза Айтуганович Кугушеї | Кугушеви (князі та мурзи) | ||
| середина XVII сторіччя | Мурза Мамлей | Мамлеєви | ||
| 1662 | Касимовський мурза Чемакай Єнабдаєвич володів маєтком у Кадомському повіті (1662), його син Петро новохрещений, стольник (1682). Дочка Ішпикєйка замужем (з 1662) за князем Асанаєм Сунчелеєвичем тенішевим. | Ємбаєви | ||
| 1669/70 | Мордовські мурзи ізпоміщені у Саранському повіті | Єнаєви | ||
| 1672 | Мустай-мурза Арасланович | Максутови (князі та мурзи) | ||
| 1678 | Урозай мурза Іванович служил по Шацьку (1678). Мурзи Єртуган й Актуган записані у Атемарській десятні (1679/80). Актуган служив понад 20 років, участник й у нього сини: Ішмамет, Кілмемет и Уразмамет. | Єнбулатови | ||
| 1678 | Дербіш-мурза Теребердеєвич | Дівеєви (князі та мурзи) | ||
| 1686 | Єлизарій-мурза Акмаметович Маматов | Маматови (князі та мурзи) | ||
| 1687 | Ураз-мурза Досаєвич Маматказін | Маматказіни-Сакаєви (князі та мурзи) | ||
| 1699 | Кутлумамет мурза Уразов, Ахмет мурза й Бідалей мурза Алмашеви, Бустан мурза Іванашев й Алмамет мурза Ахмаметів володіли населеними маєтками (1699) | Дулатови | ||
Прізвища утворені від титулу Мурза
Ногайська шляхта
У ногайців мурза вважався середнім аристократичним титулом, нижче бея, , а пізніше і султана.
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 20 грудня 2019.
- Зять ханского рода.
- Полное собрание Законов Российской империи с 1649 г. Т.5. 1713—1719гг. Указ от 03 ноября 1713 г.
- Полное собрание Законов Российской империи. Том. 22. 1784—1788гг. № 15936 февраль 22.
- Сборник указов. Т. 22. № 15936. Оп. 21. Д. 862.
- [1.Оп. 46. Д. 885. Л. 100]. Ссылку на этот документ приводит историк-генеалоговед татарских дворянских родов Саид мурза Еникеев.
- А Мухлинский. Исследования о происхождении и состояния литовских татар. СПб. 1857г.
- Е. П. Карнович: «Родовые прозвания и титулы в России и слияние иноземцев с русскими».
Джерела
- История государства Российского
- Малый академический словарь [ 9 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Этимологический словарь русского языка Крылова [ 9 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Murza znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mirza znachennya Murza takozh Mirza vid pers ﺍﻣﻴﺮ ﺰﺍﺩﻩ امير amir zade princ aristokratichnij titul v tyurkskih derzhavah takih yak Kazanske Astrahanske Krimske Sibirske hanstva ta Nogajska Orda Tatarskij murza Oleksandr Kuprin u svoyemu kabineti Gatchina 1912 rik Slovo murza zapozichene z perskoyi movi i ekvivalentno za znachennyam slovam sayid tura turi i emir abo hodzha hudzha v inshih movah narodiv Centralnoyi Aziyi Centralnoazijski rodopleminni soyuzi mayut shozhi kulturi j zagalnu istoriyu i vsi ci slova perekladayutsya yak pravitel abo pan Tatarska shlyahtaPerehid tatarskih murz na sluzhbu u Moskovske Tverske i Ryazanske knyazivstva pochavsya she za chasiv Zolotoyi Ordi adzhe taki perehodi ne zvazhali zradoyu tak yak vsi buli piddanimi velikogo hana Pislya zahoplennya Kazani moskovskim vijskom v 1552 roci deyaki murzi perejshli na moskovsku sluzhbu a inshi buli stracheni Bagato murz vtratili svoyi zemelni volodinnya i stali kupcyami Pislya Zhovtnevoyi perevorotu 1917 roku bilshist murz emigruvalo V I Surikov Murza 1873 rik Muzej sadiba Vasilya Surikova Murza ce vishij prosharok tatarskoyi shlyahti U Rosiyi titul murzi vvazhavsya ekvivalentom grafskomu Murza vvazhavsya trohi vishe grafa Zazvichaj murzi ne vidnosilisya do sharu chingizidiv tak yak ti pri pereyizdi abo povnistyu vtrachali osoblivij titul koli vklyuchalisya do skladu dumi abo pisalisya yak yasnovelmozhni knyazi otrimavshi voyevodstvo vidpovidno do principu shapka abo shuba Vidomo sho bagato najbilshih dvoryanskih rodiv Rosiyi v tomu chisli knyazivski pishalisya tim sho pohodili vid znatnih tatarskih rodiv U tyurko tatarskij aristokratichnij sistemi bulo bagato riznih tituliv napriklad vishim titulom pislya hana buv karachi potim bek ulan gurgen ta inshi ale vsi voni pri perehodi v rosijsku sistemu nazivalisya lishe dvoma terminami knyazyami j murzami Svoyu shlyahtu bagato tyurkskih narodiv nazivali murzami Sam termin murza mirza buv zapozichenij v tyurksku titulaturu z perskoyi movi Cya nazva zbereglasya i pislya togo yak murzi uvijshli do lav moskovskogo dvoryanstva prichomu chasto voni otrimuvali v dokumentah takozh i titul knyazya Vlada moskovskogo derzhavi bula zacikavlena perehodom tatarskih murz na sluzhbu a v osoblivosti tih hto mav vladu nad svoyimi piddanimi j vsilyako namagalisya yih zaluchiti na svoyu storonu Dlya togo shob uniknuti smuti na religijnij osnovi odniyeyu z umov prijomu murz u piddanstvo j nadilennya zemlyami ta mayetkami bulo prijnyattya pravoslavnoyi viri Ukaz carya velikogo knyazya moskovskogo Fedora Oleksijovicha vid 16 travnya 1681 roku Pro anulyuvannya u Murz i Tatar mayetkiv i votchini i vigodi yaki tim hto prijnyav hristiyansku viru nadayutsya peredbachav sho u nehreshenih murz i tatar vidbirati vlasnist zemlyu selyan ta podatki i podati v yih kaznu ne splachuvati Murzam yaki prijnyali pravoslavnu viru povernuti vlasnist i zemlyu davati pomisnu platnyu a bezmayetnih murzam platiti po 10 rubliv druzhinam yih po 5 rubliv sho mozhna porivnyati z richnim platneyu sluzhivih lyudej Ukaz vid 03 listopada 1713 roku Pro hreshennya v Kazanskij i Azovskij guberniyah magometyan u yakih v mayetkah i votchinah mistyatsya selyani pravoslavnoyi viri praktichno povnistyu analogichnij carskomu nakazu vid 1681 roku Korinnij perelom u stavlenni do murz stavsya za chasiv pravlinnya Katerini II V ukazi Imperatrici dane feldmarshalu Grigoriyu Potomkinu vid 01 listopada 1783 govorilosya sho dozvolyayetsya tatarskih murzam nadhoditi na vijskovu sluzhbu i nagorodzhuvati yih chinami ober oficerskimi ne vishe prem yer majora a yaksho budut gidni bilshogo podavati prohannya na yiyi im ya Imperatricya virishila vidnoviti murz v dvoryansku gidnist i neyu dano vkazivku Senatu rozrobiti vidpovidni dokumenti i 22 lyutogo 1784 roku nakaz pro zvedennya tatarskih bekiv i murz v rosijsku dvoryansku gidnist bulo pidpisano Danij ukaz peredbachav podachu prohan z nadannyam dokumentiv sho pidtverdzhuyut pravo na dvoryanstvo peredbachenih zakonom platnyu mayetkami sluzhba predkiv darovani gramoti ta inshi nezaperechni dokazi sho sluzhba i stan yih buli rivnimi z inshimi blagorodnimi rodami U 1786 roci z Uryadovogo Senatu prijshla zvistka sho tatarski knyazi beki i murzi poperedno podayut dokumenti na rozglyad v zborah gubernskogo predvoditelya dvoryanstva i povitovih dvoryanskih deputativ i tilki pislya cogo nadavati na rishennya senatskoyi Geroldiyi Departament Geroldiyi Uryadovogo Senatu bagato rokiv vivchav istoriyu i yuridichni prava krimskih tatar dvoryan prava na dvoryanstvo litovskih tatar istoriyu dvoryanstva tatar Povolzhya V rezultati bulo zibrano velicheznij material pro tatarsku shlyahtu Departament Geroldiyi viznachav znachennya titulu murza V odnomu z viznachen govorilosya U pershomu dokumenti vin prohach nazvanij murzoyu a v ostannomu knyazem a do togo zh slovo murza ye vlasne tatarske vono ye vidmitnij titul proti dvoryan yakih po tatarski nazivayut agalari i tarhani a murzami nazivayut i ditej perskih shahiv beyevskih i tomu podibnih mozhnovladnih osib i maye takozh vidminnist mizh tatarami yak i v Rosiyi vid dvoryan grafi knyazi i baroni Z cogo visnovku Departamentu Geroldiyi zrozumilo sho u tatar zvannya murzi vidpovidalo zvannyu rosijskih grafiv i baroniv Geroldiya vvazhala tatarske slovo murza vidpovidnim rosijskomu titulu knyaz tak yak v iyerarhiyi tatarskogo dvoryanstva buli ti sho stoyali nizhche zvannya agalari i tarhani U Polsko Litovskij derzhavi titul Murza shanuvavsya vishe nizh titul Knyaz Privileyem murz bulo pravo odruzhitisya z carivnah chingizidkah dochok haniv Gireyiv volodariv shidnih krayin Spisok rodiv sho pohodyat vid murzViyizd zvidki V yizd do kogo Rik viyizda Rodonachalnik Pohidni ridni rodi Volodimirske knyazivstvo Zolota Orda Kostyantin Vsevolodovich 1216 Saltanen Yandougand Tregub Plemyannikovi Kafimska zemlya 1241 Uzli murza Yagorovich Kaftirevi Zolota Orda Oleksandr Yaroslavich Nevskij 1252 1263 Murza Kutlu Mamet prizviskom Ogar Ogarevi Velika Orda Atun murza Andanovich Dolgovo Saburovi 1260 Murza Albaush Matyushkini dvoryani j grafi Zolota Orda Ivan I Danilovich Kalita 1328 1340 Alivtej Shigildeev Mansurovi 1330 Murza Chet Godunovi Saburovi Velyaminovi Saburovi Velyaminovi Zernovi 1349 Murza Ahmet brat Merdulata Mosolovi Murza Merdulat brat Ahmeta Tatbeyevi Velike knyazivstvo Tverske Sinya Orda Mihajlo Yaroslavich Tverskij 1300 Murza Zhidimir Bibikovi Yekimovi Velike knyazivstvo Ryazanske Zolota Orda Oleg Ivanovich Ryazanskij 1342 1404 Shaj Shaya vid plemeni hanskogo murza Nazar yevi Bulgakovi Izmajlovi Murza Taptik Taptikovi Velika Orda 1371 Yedugan Yeduhan starshij brat Salahmira Hitrovo Murza Salahmir Abutajlovi Apraksini dvoryani j grafi Bazarovi Verderevski Verderevski Apraksini Duvanovi Katyevi Kancheyevi Porovati Ratayevi Kryukovi Chebotarevi Shishkini Hanikovi Fedir Olegovich Ryazanskij 1402 1409 Murza Kichi bej u hreshenni Pavlo Karandeyevi Murza Kichi bej nashadok u hreshenni Vasilij Korobyini Murza Kichi bej nashadok u hreshenni Selivan Selivanovi Murza Batur Abatur Petrovo Solovovo Leontyevi Velike knyazivstvo Moskovskoe Zolota Orda nach XIV v Murza Sushkovi Dmitro Ivanovich Donskij 1362 Isahar svoyak ordinskogo carya murza Zagryazhski 1374 Temir Gazi knyaz ordinskij Timiryazevi 1380 Nabok murza Nabokovi 1387 Yengulej murza Yazik Yazikovi 1382 Brattya Ordi Hozya Bahti Hozya Mamati Hozya Tev yashevi Fustovi Liharevi 1389 Oslan murza Arsenyevi Somovi Rtishevi Pavlovi Zolota Orda Vasil I Dmitrovich 1397 Lev Ogar murza Ogarkovi Velika Orda 1389 1425 Murza Minchak Kasayevich Davidovi grafi Orlovi Davidovi Uvarovi grafi j dvoryani Orinkini Arinkini Zlobini Davidovi Minchaki Velika Orda pochatok XV storichchya Murza Kutlubaga Boltini Krimske hanstvo Vasil II Vasilovich Temnij 1415 1462 Murza Merl Merlini Velika Orda 1425 Murza Abragim Narbekovi Tegleyevi Derzhavini Murza Ashmet Gotovcovi Lizun murza Turgenyev Turgenyevi Radilovi Zolota Orda pochatok XV Murza Lev Turgenyev Turgenyevi 1430 Murza Zhdan Baranovi dvoryani j grafi 1436 Murza Kuchyuka Tagaldizin Talizini do 1462 Murza Saban Alej Sabaneyevi Bakayevi Tarbeyevi rodonachalnik Tagaj Zolota Orda Vasil III Ivanovich 1480 Yamgurchej Karaul posol hana murza Karaulovi pislya 1492 Berda Ulan murza rodich krimskogo hana Hadzhi Geraya Zhemajlovi Velika Orda 1505 1533 Dashek muzh chesten murza Dashkovi dvoryani Murza Bugandala Kominin Kominini Zolota Orda 1506 Araslan murza Yermola Yermolovi Krimske hanstvo 1509 Murza Kozhaj Kozhevnikovi 1509 Akchura murza Adashev knyazi ta murzi odnoridci Isheyevi Kudashevi Velika Orda 1517 Murza David bej vlasnik Davidovi Temnikovske knyazivstvo 1528 Murza Tenish Kugushev Tenishevi 2 roda knyaziv ta murzi do 1533 Kara murza Karamzini Zolota Orda Murza Yelcha posol Zolotoordinskogo hana do Ivana III Yelchini Temnikovske knyazivstvo Ivan IV Vasilovich Groznij 1539 Yenikej Tenishev Kugushev Sobaka murza Yenikeyev Yenikeyevi Kulunchakovi knyazi ta murzi Tyumenske hanstvo seredina XVI storichchya Murza Mamaj Agishev Tyumenski knyazi ta murzi Kazanske hanstvo 1552 Murza Mamedali Kutiyev Kutiyevi knyazi ta murzi Temnikovske knyazivstvo do 1559 Murza Divej Butakov Moksheyev Diveyevi knyazi ta murzi Nogajska Orda 1565 Murza Urus Magmet Ajdarovich Urusovi knyazi ta murzi Il murza j Ibragim murza Yusupovi Yusupovi Knyazhevo knyazi ta murzi Kazanske hanstvo 1582 Murza Semenej knyaz Bagishev sin Yaushiv Yaushevi knyazi ta murzi Fyodor Ivanovich 1590 Murza Buzaj Yenbulayev volodiv u 1590 h rokah mayetkom u Ryazanskomu poviti Kasim murza Yenbarsov Yenbulayev sluzhiv kinnu kozacku sluzhbu 1681 1696 Yenbulayevi kinec XVI storichchya Murza Akmaj Kartish Kartashevi Rodi sho pohodyat vid nashadkiv murz ta knyaziv sho viyihali 1607 Ishej murza Barashev Isheyevi knyazi ta murzi 1618 Albich murza Albichevi 1618 Bulaj murza Kudashev Chelaj murza molodsha gilka Kudashevi knyazi ta murzi 1620 Murza Syuyundyuk Nogajska orda pr rod Syundyukovi 1623 Murza Never Kutkin Kutkini knyazi ta murzi 1624 Irezen murza Stokasimov Stokasimovi knyazi ta murzi 1634 Yanbulat murza Mamin Mamini knyazi ta murzi 1638 Bajbars murza Devletkildev Devletkildeyevi knyazi ta murzi 1639 Akaj murza Ajtuganovich Kugusheyi Kugushevi knyazi ta murzi seredina XVII storichchya Murza Mamlej Mamleyevi 1662 Kasimovskij murza Chemakaj Yenabdayevich volodiv mayetkom u Kadomskomu poviti 1662 jogo sin Petro novohreshenij stolnik 1682 Dochka Ishpikyejka zamuzhem z 1662 za knyazem Asanayem Suncheleyevichem tenishevim Yembayevi 1669 70 Mordovski murzi izpomisheni u Saranskomu poviti Yenayevi 1672 Mustaj murza Araslanovich Maksutovi knyazi ta murzi 1678 Urozaj murza Ivanovich sluzhil po Shacku 1678 Murzi Yertugan j Aktugan zapisani u Atemarskij desyatni 1679 80 Aktugan sluzhiv ponad 20 rokiv uchastnik j u nogo sini Ishmamet Kilmemet i Urazmamet Yenbulatovi 1678 Derbish murza Tereberdeyevich Diveyevi knyazi ta murzi 1686 Yelizarij murza Akmametovich Mamatov Mamatovi knyazi ta murzi 1687 Uraz murza Dosayevich Mamatkazin Mamatkazini Sakayevi knyazi ta murzi 1699 Kutlumamet murza Urazov Ahmet murza j Bidalej murza Almashevi Bustan murza Ivanashev j Almamet murza Ahmametiv volodili naselenimi mayetkami 1699 Dulatovi Prizvisha utvoreni vid titulu MurzaNogajska shlyahtaU nogajciv murza vvazhavsya serednim aristokratichnim titulom nizhche beya a piznishe i sultana Primitki Arhiv originalu za 8 listopada 2018 Procitovano 20 grudnya 2019 Zyat hanskogo roda Polnoe sobranie Zakonov Rossijskoj imperii s 1649 g T 5 1713 1719gg Ukaz ot 03 noyabrya 1713 g Polnoe sobranie Zakonov Rossijskoj imperii Tom 22 1784 1788gg 15936 fevral 22 Sbornik ukazov T 22 15936 Op 21 D 862 1 Op 46 D 885 L 100 Ssylku na etot dokument privodit istorik genealogoved tatarskih dvoryanskih rodov Said murza Enikeev A Muhlinskij Issledovaniya o proishozhdenii i sostoyaniya litovskih tatar SPb 1857g E P Karnovich Rodovye prozvaniya i tituly v Rossii i sliyanie inozemcev s russkimi DzherelaIstoriya gosudarstva Rossijskogo Malyj akademicheskij slovar 9 serpnya 2017 u Wayback Machine Etimologicheskij slovar russkogo yazyka Krylova 9 serpnya 2017 u Wayback Machine