Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тюменське ха́нство — сибірськотатарська феодальна держава в Західному Сибіру, що утворилася в середині XIV століття. Було спадкоємцем Золотої орди та Білої орди. Тривалий час була неоднорідним об'єднанням. З XIV ст. правилося династією Шейбанідів. Лише у 1468–1495 роках перетворилася на більш централізовану та потужну державу. Підкорена володарями Сибірського ханства.
| Төмән ханлыгы Тюменське ханство | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Чингі-Тура | |||
| Мови | ||||
| Форма правління | монархія | |||
| Ібак | ||||
| Історія | ||||
| - Засноване | 1382 | |||
| - Захоплене Сибірським ханством | 1510 | |||
Історія
Початок утворення цієї держави пов'язують з легендарним , що мешкав у 1220-х роках. Втім Тайбуга — це лише посада або титул в Золотій орді та Білої орді. Він став засновником так званого Тайбугінського юрту — кланово-родовим утворенням. Втім воно було залежним від ханів Синьої, потім Золотої орди. У XIV ст. володарі юрту визнали себе васалами Улусу Шейбана. Втім незабаром розпочалася боротьба за ці землі між різними гілками роду Шейбанідів.
У 1382 році тут отаборився Арабшах з Шибанідів. Фактичним засновником Тюменського ханства став Тохтамиш, коли 1396 року захопив тут владу. 1406 року після його загибелі став правителем Чекрі, що розглядав ці володіння як базудля боротьбу за трон Золотої Орди.
1413 року цими землями опанував Давлат-шейх, який власне й заклав основи самостійного ханства. З цього часу Чімгі-Туре стає столицею держави Давлат-шейх. За його життя не прийнято було назву Тюменське ханство. Це скоріше визначення пізніших істориків, що дали назву цьому утворенню виходячи з пізнішої назви Чімгі-Туре — Тюмень. Також Тюменню за часів шейбанідів називали область у середній течії річки Тобола і межиріччі його приток Тавди й Тури.
Владу Давлат-шейха визнали і деякий місцеві родові «князі» мансі і хантов. Проте він не був найсильнішим шейбанідським володарем: на відміну від своїх суперників Мустафа-хана (володів землями між Ішимом та Тоболом) і Джумадук-хана (землі північного Казахстану) він навіть не прийняв ханського титулу. Водночас інший правитель, чиї володіння розташовувалися в безпосередній близькості від Чимгі-Тури — Махмуд-ходжа — у 1428 році прийняв ханський титул, і його також вважають частковим володарем Тюменського ханства.
У 1426 році Давлат-шейх помер, і його володіння опинилися під контролем емірів племені буркут, панівного в Чімгі-Туре. Спадкоємець Давлат-шейха — Абу'л-хайра Убайдаллаха було відправлено до Джумадук-хана. Після загибелі останнього у 1428 році Абу'л-хайр за допомогою мангитських емірів знову підпорядкував собі Чімгі-Туру і весь улус свого батька. Буркутські еміри Кібек-ходжа та Адад-бек підкорилися без спротиву. До 1429 року Абу'л-хайр підкорив сусідні кочові роди, ставши новим засновником Тюменського ханства. Він першим став карбувати монету ханства. З цього моменту починається поступове піднесення цього ханства.
Після цього було взято курс на підкорення сусідніх шейбанідських держав. У 1430 році переможено Махмуд-ходжу, в результату чого до Тюменського ханства приєднані землі від Обі та Іртиша (на півночі) до Мангитського улусу (на півдні). Того ж року підкорено було Хорезм. У 1431 році війська Тюменського ханства завдали поразки Ахмад-хану, володарю Великої орди, було захоплено ставку останнього Орду-Базар. В результаті Абу'л-хайр оголосив себе головою роду Джучі. Після цього рушив проти союзних сил Мустафи-хана та Ваккас-бека (північних володарів), які зазнали рішучої поразки. З цього моменту усі шейбанідські володіння опинилися у складі Тюменського ханства.
Слідом за цим було влаштовано похід до Середнього Азії, в результаті якого підкорено важливі торгові міста Сигнак, Сузак, Узгенж й Ак-Курган. Втім лише у 1444–1445 році остаточно підкорено ці міста. У 1446 році хан Абу'л-хайр переніс столицю держави з Чімгі-Тури до Сиґнаку. З 1447 року війська рушили на підкорення усієї Середньої Азії. Проте такі дії зрештою призвели до розпаду цієї держави. В результаті у 1450-х роках затвердився троюрідний дядя Абу'л-хайра — Хаджа-Мухаммад-хан. Остаточно затвердив владу свого роду старший син останнього Махмуд-хан, який володарював нетривалий час.
У 1465 році відбувся перехід влади до Саїд-Ібрагіма (більш відомий як Ібак). Того ж року відбувся похід московського воєводи Василя Скриби до північного Зауралля (Югри), яка була залежною від Тюменського ханства. Втім саме за правління Ібака Тюменське ханство досягло найбільшої могутності. Невдовзі після сходження на трон він відновив владу хана над усіма улусами та залежними племенами Сибіру. У 1469 році в союз з Ахмад-ханом, володарем Великої орди, вдерся до Середньої Азії, де володарювали узбецькі Шейбаніди. В результаті цього походу було захоплено Самарканду та найбільш міста. За наказом тюменського хана було страчено Шейх-Хайдар-хана, сина Абу'л-хайра. У 1471 році тюменські війська спустошили землі Астраханського ханства, захопивши столицю .
У 1480 році укладається союз між Тюменським ханством та великим князівством Московським, де тоді правив Іван III, проти Великої орди. Цей союз зіграв важливу роль у протистоянні Московії з Великою ордою (відоме як Стояння на річці Угрі). Саме дії тюменського хана Ібака в тилу Ахмад-хана змусило того не розпочинати значних дій з московитами та відступити вглиб своїх земель. У 1481 році тюменські війська захопили ставку Ахмад-хана, якого власноруч вбив хан Ібак. В результаті хани Великої орди визнали зверхність над собою Тюменської держави. Також було укладено союз з Казанським ханством. Кочову ставку великоординського хана Орду-Базар було переведено до Чімгі-Туру, а Ібак став титулювати себе як верховний султан Ібрагім-хан.
Проте більша увага хана Тюмені призвела до послаблення влади у північних володіннях — Конді, Пелимі, Коді, що вже в 1483 році визнали владу Московської держави. Це призвело до подальшої переорієнтації фінно-угорських князьків з Тюмені на Москву. До 1485 року владу великого князівства Московського визнало Пелимське князівство та кодські ханти, що призвело до втрати Тюменського ханства джерела доходів від хутра. У 1487 році було повалено союзника Ібак-хана — Алі-хана, казанського хана. Значна частина казанської знаті емігрувала до Тюменського ханства. У 1489 році відправлено протест до Москви щодо повалення Алі-хана, проте марно. Це призвело до погіршення стосунків Тюменського ханства з великим князівством Московським. В результаті у 1491 році Ібак-хан спустошив частину земель Казанського ханства, васала Московії.
Втім, згодом діяльність переключилася на Астраханське ханство. У 1492 році знову було підкорено Хаджі-Тархан. На час перебування у поході Ібака намісником у Чімгі-Турі був брат (або небіж) Мамук-хан. У 1495 році Ібак-хана було вбито Мухаммед-беком з роду Тайбугідів, володарів Іскерського юрту. Останній в результаті став засновником Сибірського ханства. В результаті загибелі Ібак-хана землі Тюменського ханства обмежилися родинними володіннями сибірських Шейбанідів.
Новий володар — Мамук-хан планував продовжити політику попередника. У 1495 році спробував підкорити Казань, проте невдало. Лише у 1496 році Мамук-хан захопив Казанське ханство. Втім дії Мамук-хана викликали несприйняття серед казанської знаті, в результаті він швидко втратив владу й вимушений був повернутися до Чімгі-Тури. З цього моменту відбувається остаточний занепад Тюменського ханства. Останні володарі — Агалак-хан та Кутлук-хан — намагалися продовжувати активну зовнішню політику, проте зазнали поразки. Близько 1510 року столицю Чімгі-Туру та усі землі Тюменського ханства було захоплено Тайбугідами з Сибірського ханства.
Економіка
Основними галузями були скотарство, риболовля, полювання на хутряного звіра, посередницька торгівля. Важливим джерелом доходу ханської скарбниці було отрмання ясаку (податку) хутром від підвласних племен і князівств.
Чімні-Тура була важливим центром торгівельного шляху (відомого як Казанський), що тягнувся від Булгарського улуса (згодом Казанського царства) через уулси ойратів до Імперії Мін.
Джерела
- Ахмедов Б. А. Государство кочевых узбеков. М., 1968. С. 33. (рос.)
- Хафиз-и Таныш ибн Мир Мухаммад Бухари. Шараф-нама-йи шахи (Книга шахской славы). М., 1983. С. 76. (рос.)
- Федоров-Давыдов ПА. Клады джучидских монет // Нумизматика и эпиграфика. Т. 1. М.: Наука, 1960. С. 167,168,175-177 (рос.)
- Памятники дипломатических сношений Московского государства с Крымской и Ногайской ордами и с Турцией. Т.I, СПб., 1884. С. 199.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyumenske ha nstvo sibirskotatarska feodalna derzhava v Zahidnomu Sibiru sho utvorilasya v seredini XIV stolittya Bulo spadkoyemcem Zolotoyi ordi ta Biloyi ordi Trivalij chas bula neodnoridnim ob yednannyam Z XIV st pravilosya dinastiyeyu Shejbanidiv Lishe u 1468 1495 rokah peretvorilasya na bilsh centralizovanu ta potuzhnu derzhavu Pidkorena volodaryami Sibirskogo hanstva Tomәn hanlygy Tyumenske hanstvo 1382 1510 Tyumenske hanstvo istorichni kordoni na karti Stolicya Chingi Tura Movi Forma pravlinnya monarhiya Ibak Istoriya Zasnovane 1382 Zahoplene Sibirskim hanstvom 1510IstoriyaPochatok utvorennya ciyeyi derzhavi pov yazuyut z legendarnim sho meshkav u 1220 h rokah Vtim Tajbuga ce lishe posada abo titul v Zolotij ordi ta Biloyi ordi Vin stav zasnovnikom tak zvanogo Tajbuginskogo yurtu klanovo rodovim utvorennyam Vtim vono bulo zalezhnim vid haniv Sinoyi potim Zolotoyi ordi U XIV st volodari yurtu viznali sebe vasalami Ulusu Shejbana Vtim nezabarom rozpochalasya borotba za ci zemli mizh riznimi gilkami rodu Shejbanidiv U 1382 roci tut otaborivsya Arabshah z Shibanidiv Faktichnim zasnovnikom Tyumenskogo hanstva stav Tohtamish koli 1396 roku zahopiv tut vladu 1406 roku pislya jogo zagibeli stav pravitelem Chekri sho rozglyadav ci volodinnya yak bazudlya borotbu za tron Zolotoyi Ordi 1413 roku cimi zemlyami opanuvav Davlat shejh yakij vlasne j zaklav osnovi samostijnogo hanstva Z cogo chasu Chimgi Ture staye stoliceyu derzhavi Davlat shejh Za jogo zhittya ne prijnyato bulo nazvu Tyumenske hanstvo Ce skorishe viznachennya piznishih istorikiv sho dali nazvu comu utvorennyu vihodyachi z piznishoyi nazvi Chimgi Ture Tyumen Takozh Tyumennyu za chasiv shejbanidiv nazivali oblast u serednij techiyi richki Tobola i mezhirichchi jogo pritok Tavdi j Turi Vladu Davlat shejha viznali i deyakij miscevi rodovi knyazi mansi i hantov Prote vin ne buv najsilnishim shejbanidskim volodarem na vidminu vid svoyih supernikiv Mustafa hana volodiv zemlyami mizh Ishimom ta Tobolom i Dzhumaduk hana zemli pivnichnogo Kazahstanu vin navit ne prijnyav hanskogo titulu Vodnochas inshij pravitel chiyi volodinnya roztashovuvalisya v bezposerednij blizkosti vid Chimgi Turi Mahmud hodzha u 1428 roci prijnyav hanskij titul i jogo takozh vvazhayut chastkovim volodarem Tyumenskogo hanstva U 1426 roci Davlat shejh pomer i jogo volodinnya opinilisya pid kontrolem emiriv plemeni burkut panivnogo v Chimgi Ture Spadkoyemec Davlat shejha Abu l hajra Ubajdallaha bulo vidpravleno do Dzhumaduk hana Pislya zagibeli ostannogo u 1428 roci Abu l hajr za dopomogoyu mangitskih emiriv znovu pidporyadkuvav sobi Chimgi Turu i ves ulus svogo batka Burkutski emiri Kibek hodzha ta Adad bek pidkorilisya bez sprotivu Do 1429 roku Abu l hajr pidkoriv susidni kochovi rodi stavshi novim zasnovnikom Tyumenskogo hanstva Vin pershim stav karbuvati monetu hanstva Z cogo momentu pochinayetsya postupove pidnesennya cogo hanstva Pislya cogo bulo vzyato kurs na pidkorennya susidnih shejbanidskih derzhav U 1430 roci peremozheno Mahmud hodzhu v rezultatu chogo do Tyumenskogo hanstva priyednani zemli vid Obi ta Irtisha na pivnochi do Mangitskogo ulusu na pivdni Togo zh roku pidkoreno bulo Horezm U 1431 roci vijska Tyumenskogo hanstva zavdali porazki Ahmad hanu volodaryu Velikoyi ordi bulo zahopleno stavku ostannogo Ordu Bazar V rezultati Abu l hajr ogolosiv sebe golovoyu rodu Dzhuchi Pislya cogo rushiv proti soyuznih sil Mustafi hana ta Vakkas beka pivnichnih volodariv yaki zaznali rishuchoyi porazki Z cogo momentu usi shejbanidski volodinnya opinilisya u skladi Tyumenskogo hanstva Slidom za cim bulo vlashtovano pohid do Serednogo Aziyi v rezultati yakogo pidkoreno vazhlivi torgovi mista Signak Suzak Uzgenzh j Ak Kurgan Vtim lishe u 1444 1445 roci ostatochno pidkoreno ci mista U 1446 roci han Abu l hajr perenis stolicyu derzhavi z Chimgi Turi do Signaku Z 1447 roku vijska rushili na pidkorennya usiyeyi Serednoyi Aziyi Prote taki diyi zreshtoyu prizveli do rozpadu ciyeyi derzhavi V rezultati u 1450 h rokah zatverdivsya troyuridnij dyadya Abu l hajra Hadzha Muhammad han Ostatochno zatverdiv vladu svogo rodu starshij sin ostannogo Mahmud han yakij volodaryuvav netrivalij chas U 1465 roci vidbuvsya perehid vladi do Sayid Ibragima bilsh vidomij yak Ibak Togo zh roku vidbuvsya pohid moskovskogo voyevodi Vasilya Skribi do pivnichnogo Zaurallya Yugri yaka bula zalezhnoyu vid Tyumenskogo hanstva Vtim same za pravlinnya Ibaka Tyumenske hanstvo dosyaglo najbilshoyi mogutnosti Nevdovzi pislya shodzhennya na tron vin vidnoviv vladu hana nad usima ulusami ta zalezhnimi plemenami Sibiru U 1469 roci v soyuz z Ahmad hanom volodarem Velikoyi ordi vdersya do Serednoyi Aziyi de volodaryuvali uzbecki Shejbanidi V rezultati cogo pohodu bulo zahopleno Samarkandu ta najbilsh mista Za nakazom tyumenskogo hana bulo stracheno Shejh Hajdar hana sina Abu l hajra U 1471 roci tyumenski vijska spustoshili zemli Astrahanskogo hanstva zahopivshi stolicyu U 1480 roci ukladayetsya soyuz mizh Tyumenskim hanstvom ta velikim knyazivstvom Moskovskim de todi praviv Ivan III proti Velikoyi ordi Cej soyuz zigrav vazhlivu rol u protistoyanni Moskoviyi z Velikoyu ordoyu vidome yak Stoyannya na richci Ugri Same diyi tyumenskogo hana Ibaka v tilu Ahmad hana zmusilo togo ne rozpochinati znachnih dij z moskovitami ta vidstupiti vglib svoyih zemel U 1481 roci tyumenski vijska zahopili stavku Ahmad hana yakogo vlasnoruch vbiv han Ibak V rezultati hani Velikoyi ordi viznali zverhnist nad soboyu Tyumenskoyi derzhavi Takozh bulo ukladeno soyuz z Kazanskim hanstvom Kochovu stavku velikoordinskogo hana Ordu Bazar bulo perevedeno do Chimgi Turu a Ibak stav titulyuvati sebe yak verhovnij sultan Ibragim han Prote bilsha uvaga hana Tyumeni prizvela do poslablennya vladi u pivnichnih volodinnyah Kondi Pelimi Kodi sho vzhe v 1483 roci viznali vladu Moskovskoyi derzhavi Ce prizvelo do podalshoyi pereoriyentaciyi finno ugorskih knyazkiv z Tyumeni na Moskvu Do 1485 roku vladu velikogo knyazivstva Moskovskogo viznalo Pelimske knyazivstvo ta kodski hanti sho prizvelo do vtrati Tyumenskogo hanstva dzherela dohodiv vid hutra U 1487 roci bulo povaleno soyuznika Ibak hana Ali hana kazanskogo hana Znachna chastina kazanskoyi znati emigruvala do Tyumenskogo hanstva U 1489 roci vidpravleno protest do Moskvi shodo povalennya Ali hana prote marno Ce prizvelo do pogirshennya stosunkiv Tyumenskogo hanstva z velikim knyazivstvom Moskovskim V rezultati u 1491 roci Ibak han spustoshiv chastinu zemel Kazanskogo hanstva vasala Moskoviyi Vtim zgodom diyalnist pereklyuchilasya na Astrahanske hanstvo U 1492 roci znovu bulo pidkoreno Hadzhi Tarhan Na chas perebuvannya u pohodi Ibaka namisnikom u Chimgi Turi buv brat abo nebizh Mamuk han U 1495 roci Ibak hana bulo vbito Muhammed bekom z rodu Tajbugidiv volodariv Iskerskogo yurtu Ostannij v rezultati stav zasnovnikom Sibirskogo hanstva V rezultati zagibeli Ibak hana zemli Tyumenskogo hanstva obmezhilisya rodinnimi volodinnyami sibirskih Shejbanidiv Novij volodar Mamuk han planuvav prodovzhiti politiku poperednika U 1495 roci sprobuvav pidkoriti Kazan prote nevdalo Lishe u 1496 roci Mamuk han zahopiv Kazanske hanstvo Vtim diyi Mamuk hana viklikali nesprijnyattya sered kazanskoyi znati v rezultati vin shvidko vtrativ vladu j vimushenij buv povernutisya do Chimgi Turi Z cogo momentu vidbuvayetsya ostatochnij zanepad Tyumenskogo hanstva Ostanni volodari Agalak han ta Kutluk han namagalisya prodovzhuvati aktivnu zovnishnyu politiku prote zaznali porazki Blizko 1510 roku stolicyu Chimgi Turu ta usi zemli Tyumenskogo hanstva bulo zahopleno Tajbugidami z Sibirskogo hanstva EkonomikaOsnovnimi galuzyami buli skotarstvo ribolovlya polyuvannya na hutryanogo zvira poserednicka torgivlya Vazhlivim dzherelom dohodu hanskoyi skarbnici bulo otrmannya yasaku podatku hutrom vid pidvlasnih plemen i knyazivstv Chimni Tura bula vazhlivim centrom torgivelnogo shlyahu vidomogo yak Kazanskij sho tyagnuvsya vid Bulgarskogo ulusa zgodom Kazanskogo carstva cherez uulsi ojrativ do Imperiyi Min DzherelaAhmedov B A Gosudarstvo kochevyh uzbekov M 1968 S 33 ros Hafiz i Tanysh ibn Mir Muhammad Buhari Sharaf nama ji shahi Kniga shahskoj slavy M 1983 S 76 ros Fedorov Davydov PA Klady dzhuchidskih monet Numizmatika i epigrafika T 1 M Nauka 1960 S 167 168 175 177 ros Pamyatniki diplomaticheskih snoshenij Moskovskogo gosudarstva s Krymskoj i Nogajskoj ordami i s Turciej T I SPb 1884 S 199