Пелимське князівство — мансійське феодальне державне об'єднання (потрійний союз) князівств у басейні річок Пелим, Сосьва, Тавда, Конда, що складалося з власне Пелимського князівства, Кондінського та Табаринського князівств. Було васалом і союзником Тюменського та Сибірського ханств, вело тривалі війни з Московським царством за свою незалежність.
Пелимське князівство | ||||
| ||||
Пелимське князівство (позначено помаранчевим кольором) | ||||
Столиця | Пелим | |||
Мови | мансійська | |||
Форма правління | Вождівство | |||
Історія | ||||
- Засноване | 1410-ті | |||
- Захоплене Московським царством | 1590-ті | |||
Історія
Було утворено у середині XV ст. за яких умов невідомо. Втім стикнулося зі спробами Новгородської республіки взяти під свій контроль ці області, які новгородці звали Югрою. Фактично Пелимське князівство очолило союз югорських князівств проти загарбників. Згодом формально визнало зверхність ханів Тюмені.
У 1450-х роках князь Асика вчинив низку нападів на приуральські володіння московських князів. Водночас розпочалися тривалі конфлікти з Великим князівством Пермським. У 1455 році пермці спіймали та вбили єпископа Пітирима, що діяв різними методами заради збільшення своєї пастви. Пелимські загони здійснили марш-кидок у 1500 верст до резиденції єпископа в Усть-Віме, застали його на недільній проповіді. Асика наказав стратити Пітирима прямо на очах у пастви. Експансія православ'я йшла паралельно з військовою експансією.
У 1465 році виступило проти московського війська на чолі із Василем Скрябою, який лише формально приєднав Зауралля до великого князівства Московського. Пелимський потрійний союз продовжував зберігати самостійність.
У 1467 велике князівство Пермське без дозволу великого князя Московського уклало союз із сусідами-в'ятичами проти пелимських вогулів. Сполучені війська перм'яків і в'ятичів взяли в полон пелимського князя , але тому вдалося втекти. По поверненні додому Асика починає збирати сили для продовження боротьби. У 1481 році він знову пішов проти московитів. Пелимці взяли в облогу Чердинь (столицю Пермської держави), але були розбиті.
У 1483 році великий князь Московський Іван III, скориставшись перемогою під час стояння на річці Угрі 1480 року проти Великої орди, послав військо на чолі із Федором Курбським та Іваном Салтиковим-Травіним для підкорення Пелимського князівства. Вони досягли перетнули Уральські гори та вдерлися до Югри, де Пелимське князівство та його союзники зазнали поразки. Проте після відходу московитів, Пелим повернув свободу. Лише у 1485 році князь , син Асики, що не отримав підмоги від свого сюзерена тюменського хана Ібала, вимушений був підписав мирний договір, яким визнав свою залежність від Московської держави. Проте Юмшан став готуватися до відновлення незалежності. У 1500 році московські загони на чолі із Семеном Курбським знову вдерлися до Пелимського князівства, яке в черговий раз підкорилося. Втім незабаром пелимці відновили незалежність.
У 1558 році московський цар Іван IV надав купцям Строгановим землі на річках Чусова та Кама, які швидко досягли Уральських гір, стали швидко витісняти мансі зі своїх земель. Пелимські князі стали отримувати скарги на Строганових. Доволі швидко почалися сутички між московитами та мансі.
У 1563 році, скориставшись розгардіяшем у Сибірському ханстві, що спричинив заколот Кучума Шейбаніда, пелимський князь оголосив незалежність і відмовився виплачувати данину. Його приклад наслідували інші югорські держави. Після цього до 1570 року тривала війна із Сибірським ханством. Здобувши самостійність пелимський князь у 1572 році виступив проти Строганових. Спочатку перебили 87 московських купців. Бекбелій напав та захопив Чусовське містечко. Але незабаром зазнав поразки від війська Яков та Григорія Строганових. У 1573 році Пелимське князівство вимушено було укласти мир зі Строгановими, за якими було визнано усі захоплені землі.
У 1580 році Бекбелій розпочав нову війну, зібравши 680 вояків, але зазнав поразки від Семена Строганова й потрапив у полон. Знову визнає владу московського царя. У 1581 році новий пелимський князь Кіхек розпочав нову війну, зібравши 700 вояків. Спроба захопити місто Чердинь виявилося невдалим, вдалося лише розграбувати околиці міста. До пелимців приєдналися біднімосковські селяни, козаки, бурлаки на чолі із Афанасієм Шешуковим. Після цього пелимці рушили проти строгановських володінь: було захоплено Солікамськ, пограбовано численні містечка та поселення московитів. Після цього повернувся до Пелиму. Цей напад завдав володінням Строганив найбільшої за весь час шкоди.
У 1583 році московські війська на чолі із Петров Горчаковим вдерлися до обських земель, де на їхній бік перейшло Кодське князівство. Того ж року московити перемогли пелимського князя на річці Конда. Аблегірім потрапив у полон, де знову визнав владу московського царя. В цей час пелимці розпочали партизанську боротьбу проти загарбників. У 1584 році Аблегірім, що повернувся до Пелиму, знову розпочав боротьбу проти Московського царства. Вона тривала до 1589 року, коли член Пелимського потрійного союзу — Кондінське царство — зазнало важкої поразки від загарбників. У 1590 році Пелимське князівство знову визнало владу Московії.
Але того ж року князь Аблегірім виступив на підтримку поваленого князя Кучума, який продовжував боротьбу за повернення трону. Проте поступово московіти підкорили усі сусідні до Пелимського князівства — Обдорське та Ляпінське князівства. У 1593 році воєвода князь Михайло Волконський звів фортецю Березово. У 1594 році воєвода Петро Горчаком разом з Ічігеєм, князем Коди, виступив проти коаліції Пелима та Конди, які у вирішальній битві зазнали поразки. Після цього Горчаков оголосив про ліквідацію Кондійського та Пелимського князівств, князя Аблегіріма відправлено до Москви, де разом з синами Тагаєм та Таустеєм страчено. Втім онук пелимського князь Учот залишився у Москві, хрестився на ім'я Олександр, а його син Андрій з прізвищем Пелимський повернувся до Пелиму лише у 1631 році.
На час відсутності князя пелимці продовжували боротьбу проти загарбників. У 1611, 1630 та 1654 роках пелимські мансі повставали проти Московського царства, воєводам якого лише після тривалої боротьби вдалося придушити ці виступи.
Син князя Андрія, Семен, теж залишився жити в Пелимі на службі у Московського царства. У 1642–1643 роках його приписали до пелимських дітей боярських. Він остаточно обрусів та згодом одружився з дочкою засланого литвина Андрія Вернадського. Сини князя Семена, Степан та Яків, до кінця XVII ст. служили дітьми боярськими у Верхотур'ї, а онуки, князі Іван та Василь Якович, були стали сибірськими дворянами і дослужилися до поручика та титулярного радника відповідно.
Адміністрація. Знать
У сибірських татар перейняли адміністративний поділ на військовий манер, зокрема посади «сотник», «улан», «мурза». В одну сотню входили люди одного роду. Сотником призначався нащадок родового старшини. Його головним обов'язком перед князем був збір ясака зі своїх молодших родичів.
Улани і мурзи становили кістяк військової організації пелимських князів. Ними могли бути члени родоплемінної старшини, висуванці з рядових дружинників. Улан означало людину молодшого представника знатної родини або охоронця якогось великого вельможі. Мурза відповідав статусу молодшого князя, підпорядкованого «великому князю» Пелиму.
Економіка
Головним заняттям пелимчан було полювання. Ліси були дуже багаті різною звіриною і птахами. За наказом князів полювалося на хутряних звірів, яких тут тоді було дуже багато. Основним видом отримання прибутку було торгівля хутром — з новгородцями, в'ятичами, казанськими та сибірськими татарами, сюди навіть потрапляли арабські купці. Також переважно хутром пелимські князі сплачували ясак Тюменському, а потім Сибірському ханству.
Пелимці міняли хутро і вироблені шкіри на тканини, зброю, вироби з дорогоцінних металів, предмети розкоші та інші товари. Крім полювання важливою діяльністю було промислове рибальство і бортництво, на півночі — оленярство. У південних частинах Пелимского князівства, вогули (мансі) займалися скотарством і трохи хліборобством. Бортництво згодом стало настільки важливим джерелом прибутку і предметом вигідної торгівлі, що борть із бджолами дуже рано зробилася об'єктом приватної власності. На знайдену в лісі борть місцевий мешканець ставив свою тамгу і після цього лише він міг нею одноосібно розпоряджатися: качати з неї мед, передавати в оренду або продати. Володіння бортами переходило у спадок.
Зводилися багатокілометрові паркани для полювання на великого звіра, укладалися дорожні настили в болотах, прокладалися дороги — стежки, якими переганяли стада оленів, а мисливці ходили на промисел вглиб тайги.
За різними переписами числилося ясачних людей понад 600 чоловік. Разом з племіною старшиною, рядовими дружинниками, рабами, жінками та дітьми підданих у пелимського князя було до 6 тис. осіб.
Вірування
Столиця пелимскіх князів була разом з тим релігійним центром для мансі. Поблизу Пелимського містечка перебувала священна модрина, яку забобонно шанували. На її гілках розвішували шкури тварин, що приносилися як дари.
Поблизу розкинулося священне містечко, тут знаходилася кумирня, що містила ідоли в подобу людську, навколо головної кумирні височіла на високих стовпах з грубо вирізаними на капітелях подоби людських облич, в яких зберігалися знаряддя для забою жертовного худоби: списи, стріли та ін. Поруч стояла невелика хатинка, в якій лежала купа жертовних кісток. В околицях Пелиму знаходилися Чорні юрти, де зберігався священний спис.
Джерела
- http://lyntmuz.narod.ru/Reports/Ugra/Ugra17.html#* [ 2 липня 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.uralgalaxy.ru/literat/ug6/gos_ural.htm [ 21 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- Славянская энциклопедия. Киевская Русь — Московия [ 2 липня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pelimske knyazivstvo mansijske feodalne derzhavne ob yednannya potrijnij soyuz knyazivstv u basejni richok Pelim Sosva Tavda Konda sho skladalosya z vlasne Pelimskogo knyazivstva Kondinskogo ta Tabarinskogo knyazivstv Bulo vasalom i soyuznikom Tyumenskogo ta Sibirskogo hanstv velo trivali vijni z Moskovskim carstvom za svoyu nezalezhnist Pelimske knyazivstvo1410 ti 1590 tiPelimske knyazivstvo istorichni kordoni na kartiPelimske knyazivstvo poznacheno pomaranchevim kolorom Stolicya PelimMovi mansijskaForma pravlinnya VozhdivstvoIstoriya Zasnovane 1410 ti Zahoplene Moskovskim carstvom 1590 tiIstoriyaBulo utvoreno u seredini XV st za yakih umov nevidomo Vtim stiknulosya zi sprobami Novgorodskoyi respubliki vzyati pid svij kontrol ci oblasti yaki novgorodci zvali Yugroyu Faktichno Pelimske knyazivstvo ocholilo soyuz yugorskih knyazivstv proti zagarbnikiv Zgodom formalno viznalo zverhnist haniv Tyumeni U 1450 h rokah knyaz Asika vchiniv nizku napadiv na priuralski volodinnya moskovskih knyaziv Vodnochas rozpochalisya trivali konflikti z Velikim knyazivstvom Permskim U 1455 roci permci spijmali ta vbili yepiskopa Pitirima sho diyav riznimi metodami zaradi zbilshennya svoyeyi pastvi Pelimski zagoni zdijsnili marsh kidok u 1500 verst do rezidenciyi yepiskopa v Ust Vime zastali jogo na nedilnij propovidi Asika nakazav stratiti Pitirima pryamo na ochah u pastvi Ekspansiya pravoslav ya jshla paralelno z vijskovoyu ekspansiyeyu U 1465 roci vistupilo proti moskovskogo vijska na choli iz Vasilem Skryaboyu yakij lishe formalno priyednav Zaurallya do velikogo knyazivstva Moskovskogo Pelimskij potrijnij soyuz prodovzhuvav zberigati samostijnist U 1467 velike knyazivstvo Permske bez dozvolu velikogo knyazya Moskovskogo uklalo soyuz iz susidami v yatichami proti pelimskih voguliv Spolucheni vijska perm yakiv i v yatichiv vzyali v polon pelimskogo knyazya ale tomu vdalosya vtekti Po povernenni dodomu Asika pochinaye zbirati sili dlya prodovzhennya borotbi U 1481 roci vin znovu pishov proti moskovitiv Pelimci vzyali v oblogu Cherdin stolicyu Permskoyi derzhavi ale buli rozbiti U 1483 roci velikij knyaz Moskovskij Ivan III skoristavshis peremogoyu pid chas stoyannya na richci Ugri 1480 roku proti Velikoyi ordi poslav vijsko na choli iz Fedorom Kurbskim ta Ivanom Saltikovim Travinim dlya pidkorennya Pelimskogo knyazivstva Voni dosyagli peretnuli Uralski gori ta vderlisya do Yugri de Pelimske knyazivstvo ta jogo soyuzniki zaznali porazki Prote pislya vidhodu moskovitiv Pelim povernuv svobodu Lishe u 1485 roci knyaz sin Asiki sho ne otrimav pidmogi vid svogo syuzerena tyumenskogo hana Ibala vimushenij buv pidpisav mirnij dogovir yakim viznav svoyu zalezhnist vid Moskovskoyi derzhavi Prote Yumshan stav gotuvatisya do vidnovlennya nezalezhnosti U 1500 roci moskovski zagoni na choli iz Semenom Kurbskim znovu vderlisya do Pelimskogo knyazivstva yake v chergovij raz pidkorilosya Vtim nezabarom pelimci vidnovili nezalezhnist U 1558 roci moskovskij car Ivan IV nadav kupcyam Stroganovim zemli na richkah Chusova ta Kama yaki shvidko dosyagli Uralskih gir stali shvidko vitisnyati mansi zi svoyih zemel Pelimski knyazi stali otrimuvati skargi na Stroganovih Dovoli shvidko pochalisya sutichki mizh moskovitami ta mansi U 1563 roci skoristavshis rozgardiyashem u Sibirskomu hanstvi sho sprichiniv zakolot Kuchuma Shejbanida pelimskij knyaz ogolosiv nezalezhnist i vidmovivsya viplachuvati daninu Jogo priklad nasliduvali inshi yugorski derzhavi Pislya cogo do 1570 roku trivala vijna iz Sibirskim hanstvom Zdobuvshi samostijnist pelimskij knyaz u 1572 roci vistupiv proti Stroganovih Spochatku perebili 87 moskovskih kupciv Bekbelij napav ta zahopiv Chusovske mistechko Ale nezabarom zaznav porazki vid vijska Yakov ta Grigoriya Stroganovih U 1573 roci Pelimske knyazivstvo vimusheno bulo uklasti mir zi Stroganovimi za yakimi bulo viznano usi zahopleni zemli U 1580 roci Bekbelij rozpochav novu vijnu zibravshi 680 voyakiv ale zaznav porazki vid Semena Stroganova j potrapiv u polon Znovu viznaye vladu moskovskogo carya U 1581 roci novij pelimskij knyaz Kihek rozpochav novu vijnu zibravshi 700 voyakiv Sproba zahopiti misto Cherdin viyavilosya nevdalim vdalosya lishe rozgrabuvati okolici mista Do pelimciv priyednalisya bidnimoskovski selyani kozaki burlaki na choli iz Afanasiyem Sheshukovim Pislya cogo pelimci rushili proti stroganovskih volodin bulo zahopleno Solikamsk pograbovano chislenni mistechka ta poselennya moskovitiv Pislya cogo povernuvsya do Pelimu Cej napad zavdav volodinnyam Stroganiv najbilshoyi za ves chas shkodi U 1583 roci moskovski vijska na choli iz Petrov Gorchakovim vderlisya do obskih zemel de na yihnij bik perejshlo Kodske knyazivstvo Togo zh roku moskoviti peremogli pelimskogo knyazya na richci Konda Ablegirim potrapiv u polon de znovu viznav vladu moskovskogo carya V cej chas pelimci rozpochali partizansku borotbu proti zagarbnikiv U 1584 roci Ablegirim sho povernuvsya do Pelimu znovu rozpochav borotbu proti Moskovskogo carstva Vona trivala do 1589 roku koli chlen Pelimskogo potrijnogo soyuzu Kondinske carstvo zaznalo vazhkoyi porazki vid zagarbnikiv U 1590 roci Pelimske knyazivstvo znovu viznalo vladu Moskoviyi Ale togo zh roku knyaz Ablegirim vistupiv na pidtrimku povalenogo knyazya Kuchuma yakij prodovzhuvav borotbu za povernennya tronu Prote postupovo moskoviti pidkorili usi susidni do Pelimskogo knyazivstva Obdorske ta Lyapinske knyazivstva U 1593 roci voyevoda knyaz Mihajlo Volkonskij zviv fortecyu Berezovo U 1594 roci voyevoda Petro Gorchakom razom z Ichigeyem knyazem Kodi vistupiv proti koaliciyi Pelima ta Kondi yaki u virishalnij bitvi zaznali porazki Pislya cogo Gorchakov ogolosiv pro likvidaciyu Kondijskogo ta Pelimskogo knyazivstv knyazya Ablegirima vidpravleno do Moskvi de razom z sinami Tagayem ta Tausteyem stracheno Vtim onuk pelimskogo knyaz Uchot zalishivsya u Moskvi hrestivsya na im ya Oleksandr a jogo sin Andrij z prizvishem Pelimskij povernuvsya do Pelimu lishe u 1631 roci Na chas vidsutnosti knyazya pelimci prodovzhuvali borotbu proti zagarbnikiv U 1611 1630 ta 1654 rokah pelimski mansi povstavali proti Moskovskogo carstva voyevodam yakogo lishe pislya trivaloyi borotbi vdalosya pridushiti ci vistupi Sin knyazya Andriya Semen tezh zalishivsya zhiti v Pelimi na sluzhbi u Moskovskogo carstva U 1642 1643 rokah jogo pripisali do pelimskih ditej boyarskih Vin ostatochno obrusiv ta zgodom odruzhivsya z dochkoyu zaslanogo litvina Andriya Vernadskogo Sini knyazya Semena Stepan ta Yakiv do kincya XVII st sluzhili ditmi boyarskimi u Verhotur yi a onuki knyazi Ivan ta Vasil Yakovich buli stali sibirskimi dvoryanami i dosluzhilisya do poruchika ta titulyarnogo radnika vidpovidno Administraciya ZnatU sibirskih tatar perejnyali administrativnij podil na vijskovij maner zokrema posadi sotnik ulan murza V odnu sotnyu vhodili lyudi odnogo rodu Sotnikom priznachavsya nashadok rodovogo starshini Jogo golovnim obov yazkom pered knyazem buv zbir yasaka zi svoyih molodshih rodichiv Ulani i murzi stanovili kistyak vijskovoyi organizaciyi pelimskih knyaziv Nimi mogli buti chleni rodopleminnoyi starshini visuvanci z ryadovih druzhinnikiv Ulan oznachalo lyudinu molodshogo predstavnika znatnoyi rodini abo ohoroncya yakogos velikogo velmozhi Murza vidpovidav statusu molodshogo knyazya pidporyadkovanogo velikomu knyazyu Pelimu EkonomikaGolovnim zanyattyam pelimchan bulo polyuvannya Lisi buli duzhe bagati riznoyu zvirinoyu i ptahami Za nakazom knyaziv polyuvalosya na hutryanih zviriv yakih tut todi bulo duzhe bagato Osnovnim vidom otrimannya pributku bulo torgivlya hutrom z novgorodcyami v yatichami kazanskimi ta sibirskimi tatarami syudi navit potraplyali arabski kupci Takozh perevazhno hutrom pelimski knyazi splachuvali yasak Tyumenskomu a potim Sibirskomu hanstvu Pelimci minyali hutro i virobleni shkiri na tkanini zbroyu virobi z dorogocinnih metaliv predmeti rozkoshi ta inshi tovari Krim polyuvannya vazhlivoyu diyalnistyu bulo promislove ribalstvo i bortnictvo na pivnochi olenyarstvo U pivdennih chastinah Pelimskogo knyazivstva voguli mansi zajmalisya skotarstvom i trohi hliborobstvom Bortnictvo zgodom stalo nastilki vazhlivim dzherelom pributku i predmetom vigidnoyi torgivli sho bort iz bdzholami duzhe rano zrobilasya ob yektom privatnoyi vlasnosti Na znajdenu v lisi bort miscevij meshkanec staviv svoyu tamgu i pislya cogo lishe vin mig neyu odnoosibno rozporyadzhatisya kachati z neyi med peredavati v orendu abo prodati Volodinnya bortami perehodilo u spadok Zvodilisya bagatokilometrovi parkani dlya polyuvannya na velikogo zvira ukladalisya dorozhni nastili v bolotah prokladalisya dorogi stezhki yakimi pereganyali stada oleniv a mislivci hodili na promisel vglib tajgi Za riznimi perepisami chislilosya yasachnih lyudej ponad 600 cholovik Razom z pleminoyu starshinoyu ryadovimi druzhinnikami rabami zhinkami ta ditmi piddanih u pelimskogo knyazya bulo do 6 tis osib ViruvannyaStolicya pelimskih knyaziv bula razom z tim religijnim centrom dlya mansi Poblizu Pelimskogo mistechka perebuvala svyashenna modrina yaku zabobonno shanuvali Na yiyi gilkah rozvishuvali shkuri tvarin sho prinosilisya yak dari Poblizu rozkinulosya svyashenne mistechko tut znahodilasya kumirnya sho mistila idoli v podobu lyudsku navkolo golovnoyi kumirni visochila na visokih stovpah z grubo virizanimi na kapitelyah podobi lyudskih oblich v yakih zberigalisya znaryaddya dlya zaboyu zhertovnogo hudobi spisi strili ta in Poruch stoyala nevelika hatinka v yakij lezhala kupa zhertovnih kistok V okolicyah Pelimu znahodilisya Chorni yurti de zberigavsya svyashennij spis Dzherelahttp lyntmuz narod ru Reports Ugra Ugra17 html 2 lipnya 2015 u Wayback Machine http www uralgalaxy ru literat ug6 gos ural htm 21 serpnya 2007 u Wayback Machine Slavyanskaya enciklopediya Kievskaya Rus Moskoviya 2 lipnya 2015 u Wayback Machine