Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ма́нсі, раніше ю́гра (у́гри) — народ угорської гілки угро-фінської сім'ї народів. Раніше об'єднувався зі спорідненим народом хантами під загальною назвою обські угри чи югра.
Мансійська мова належить до фіно-угорської групи Уральської мовної сім'ї
| Мансі Вогули, вогуличі | |
|---|---|
 | |
| Близькі до: | ханти, інші угри |
| Мова | Мансійська мова, російська мова |
| Релігія | Переважно Православ'я, також поширені елементи Шаманізму, Анімізму, Тотемізму |
Народ мансі проживає майже винятково у Російській Федерації. Загальна чисельність на 1926 рік 5.700 осіб, на 1979 рік — 7,6 тис. осіб, за переписом 2010 року — 12 269 осіб.
Згідно перепису населення рф 2010 року, лише 6,22% серед етнічних мансі в ХМАО вільно володіють мансійською мовою.
Історія
Розселений народ мансі у невеликих поселеннях переважно на схилах Північного Уралу та по лівих притоках річок Обі та Іртиша. У басейні Обі живуть головним чином по лівих її притоках — Конді, Північній Сосьві і поблизу м. Березова у Ханти-Мансійському автономному окрузі Тюменської області та у невеликому числі у Свердловській області.
За релігією від початку 17 століття вважались православними, але зберігали у своєму середовищі різні дохристиянскі вірування (серед іншого родовий культ, шаманізм).
Народ мансі, як етнічна спільнота, сформувався, ймовірно, у 1-му тисячолітті по (Р. Х.) внаслідок злиття давніх племен мисливців та рибалок, що жили у тайзі Зауралля, з уграми, що надійшли сюди з півдня. У письмових джерелах відомий від 11 століття під ім'ям «югри» (разом із хантами), а від 14 століття — як «вогуличі», або ж «вогули», що означає «дикі».
Двухкомпонентність (поєднання культур тайгових мисливців і рибалок та степових кочівників-скотарів) в культурі народу зберігається й нині. Спочатку мансі жили на Уралі і його західних схилах, але комі і росіяни в XI–XIV століттях витіснили їх в Зауралля. Найбільш ранні контакти з росіянами, в першу чергу з новгородцями, відносяться до XI століття.
У XV ст. утворили низку власних держав Пелим на чолі з князем Асиком (1465–1483), Ляпин, Конда. Його нащадки володарювали до XVII ст. Останнім відомим незалежним князем був Лугуй.
З приєднанням Сибіру до Російської держави наприкінці XVI століття російська колонізація посилилася, і вже наприкінці XVII століття чисельність росіян перевищила чисельність корінного населення. Мансі поступово витіснялися на північ і схід, частково асимілювалися, в XVIII столітті були звернені у християнство. На етнічне формування мансі вплинули різні народи. У Чаньвенський (Вогульського) печері, розташованій поблизу селища Всеволодо-Вильва в Пермському краї були виявлені сліди перебування вогулів. На думку краєзнавців, печера була капищем (язичницьким святилищем) мансі, де проводилися ритуальні обряди. У печері були знайдені ведмежі черепи із слідами ударів кам'яних сокир і списів, черепки керамічних посудин, кістяні та залізні наконечники стріл, бронзові бляшки пермського звіриного стилю із зображенням людини-лося, що стоїть на ящера, срібні та бронзові прикраси.
Генетика
По інформації В. Н. Харкова, у мансі та хантів переважає Y-хромосомна гаплогруппа N1b - 57%, на другому місці стоїть гаплогрупа Q1a3 - 21%. За ним гаплогрупи R1a - 14% та N1c1 - 7,1%, R1b - 0,9%
Культура
Традиційний господарський комплекс мансі включав полювання, рибальство і оленярство. На Обі й у низовинах Північної Сосьви рибальство переважало. У верхів'ях річок основним джерелом існування було полювання. Оленярство, запозичене мансі у ненців, одержало широке поширення порівняно пізно. Одним з основних елементів власного життєзабезпечення було полювання на оленя і лося. Найбільш характерним способом полювання на копитних був заганяючи промисел, використовувалися також самостріли і ловчі ями. Істотне значення мала полювання на борова і водоплавну птицю. Водоплавну птицю добували спеціальними мережами, натягуючи між високими деревами тканину. Полювання на хутрового звіра також має у Мансі давню традицію. Рибу мансі добували цілий рік. Найбільш поширений спосіб видобутку — запірний промисел, в тому числі взимку. Оленярство було основним заняттям у дуже невеликої частини мансі, головним чином у верхів'ях річок Лозьви, Північної Сосьви і Ляпіна, де були сприятливі умови для утримання великих стад. В цілому ж кількість оленів у Мансі було невелике, їх використовували в основному в транспортних цілях. Житло і споруди.
Традиційним житлом в давній період у Мансі була напівземлянках з різними варіантами кріплення покрівлі. Пізніше основним постійним зимовим, а іноді і літнім житлом більшості мансі став зрубний будинок з нетовстих колод або товстих плах з двосхилим дахом. Будувався такий будинок без стелі, з дуже пологим двосхилим дахом, покритим по дерев'яним планкам смугами виділеної берести, зшитою у великі полотнища. Поверх берести клали ряд тонких жердин — накатник; висота зрубу дорівнювала 2 — 3 метри, довжина 5 — 9 метра і ширина 4 — 5 метрів. Дах по фасаду трохи видавалася вперед, утворюючи сіни. Двері орієнтували на південь. В одній або обох бічних стінках будинку робили вікна. Перш взимку у вікна вставляли крижини (замість скла), влітку віконні отвори затягували риб'ячим міхуром. Вхід у житло влаштовувався зазвичай під фронтоном стіні і був звернений до півночі Мансі-оленярі жили в чумі самодійського типу. У таких же чумах, критих берестою, жили влітку в низов'ях Обі мансі-рибалки. На полюванні, на швидку руку, влаштовували тимчасові житла — заслони або курені з жердин. Робили їх з гілок і кори, прагнучи лише отримати притулок від снігу і дощу.
Для проведення свят мансі будували громадські будівлі, які відрізнялися від житлових лише розмірами. Для зберігання продуктів і речей будували комірки — «хатинки на курячих ніжках». Як опору використовували стовбури дерев. Крона і частина стовбура обрубують, залишався пень висотою в зріст людини. Хоча комірку міг бути влаштований і на одній опорі, намагалися знайти кілька (три-чотири) ростуть поруч дерев, щоб споруда була міцніша. Настил робили їх колотих плах, з них же робили і комірка. На землі поруч лежала драбина-колода з карбами. Комору робили для зберігання речей і продуктів від негоди і звіра. Від людей нічого не ховали — злодійство було рідкісним явищем.
Одяг та взуття. Традиційний жіночий одяг мансі — сукня на кокетці, бавовняний або суконний халат, взимку — подвійна хутряна шуба Сахи. Одяг багато орнаментований бісером, нашивками з кольорової матерії і різнобарвним хутром. Головним убором служила велика хустка з широкою каймою і бахромою, складена нерівним трикутником по діагоналі. Чоловіки носили сорочки, за покроєм схожі на жіночі сукні, штани, пояси, до яких підвішувалися мисливські спорядження. Верхній чоловічий одяг — гусак, глухого крою, з сукна або оленячих шкур з відлогою. Головним засобом пересування взимку були лижі Еса, підбиті камусом або шкурою лошати.
Для транспортування вантажу користувалися ручними прямокопильними нартами. У разі необхідності їх допомагали тягти собаки. У оленярів були оленячі упряжки з вантажними та легковими нартами. В літній період основним транспортним засобом служив човен. Їжа.
Мансійська кухня. Традиційна їжа — риба і м'ясо. Рибу вживали різних видів. Північними мансі особливо цінувалася Сосьвінскім оселедець. Суттєвим доповненням до рибних і м'ясних страв були ягоди: чорниця, журавлина, брусниця, черемха, смородина. Виховання дітей.
Після народження дитина отримувала дві постійні колиски — нічну і денну. Перша — це берестяна коробка із закругленими кутами, зав'язками над тільцем і дугою над головою — для накидання покривала. Денні колиски — двох типів: дерев'яна з спинкою і берестяна зі спинкою, прикрашена візерунками. На спинку під голівку дитини прикріплювали м'яку шкірку. Усередині колиски на берестяну підстилку викладали мох, луб. Вони добре вбирали вологу і надавали дитині приємний запах. При намоканні їх прибирали, але складали тільки в певних місцях. Не можна, наприклад, вважалося, класти їх під зростаюче дерево, інакше дитина буде гойдатися від вітру. До колиски було особливе ставлення: щасливу берегли і передавали з покоління в покоління, а ту, в якій діти помирали, несли подалі в ліс. На берестяну колиска поряд з іншими візерунками наносили зображення глухаря — хранителя сну. Якщо дитину залишали вдома одну, то в колиску для охорони від злих духів клали символ вогню — ніж або сірники. Іграшками служили в основному мініатюрні копії речового набору дорослих: у дівчаток — подушка для голок, коробочка зі швейними приладдям, люлечки, у хлопчиків — човник, лук зі стрілами, фігурки оленів. Дитячі ляльки мали одну особливість — у них не було очей, носа, рота. Фігурки з рисами обличчя — вважалися зображенням духу, що вимагав турботи і почестей, а якщо не отримував, то міг принести власникові шкоду. Тому старі несхвально ставилися до куплених ляльок. Ігри дітей нерідко були уроками праці. Основні заняття: рибальство, мисливство, частково оленярство, а також землеробство, скотарство, хутрове звіроводство. Частина народу працює у промисловості.
Див. також
Примітки
- Угро-финны // Малая Советская Энциклопедия. — М. : Государственное словарно-энциклопедическое издательство «Советская Энциклопедия» — ОГИЗ РСФСР, 1931. — Т. 9 : Тугендбунд—Шверник. — С. 97. (рос.)
- Малая Советская Энциклопедия. Том второй. Ванини—Дротики. — М. : Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1929. — С. 211. (рос.)
- Брук С. И. Население мира. Этнодемографический справочник / 2-е изд. Отв. ред. д-р ист. наук П. И. Пучков. — М. : Наука, 1986. — С. 810. (рос.)
- Большая Советская Энциклопедия. Т. 15: Ломбард — Мезитол.— М.: Советская Энциклопедия, 1974.— С. 336.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 квітня 2013.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Брук С. И. Население мира. Этнодемографический справочник / 2-е изд. Отв. ред. д-р ист. наук П. И. Пучков.— М.: Наука, 1986. — 830 с.
- Угро-финны.— Малая Советская Энциклопедия. Том девятый. Тугендбунд—Шверник. — М.: Государственное словарно-энциклопедическое издательство «Советская Энциклопедия» — ОГИЗ РСФСР, 1931.— С. 97.
- Большая Советская Энциклопедия. Т. 15: Ломбард — Мезитол.— М.: Советская Энциклопедия, 1974.— С. 336.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro fino ugorskij narod Pro municipalitet u Franciyi div Mansi Franciya Ma nsi ranishe yu gra u gri narod ugorskoyi gilki ugro finskoyi sim yi narodiv Ranishe ob yednuvavsya zi sporidnenim narodom hantami pid zagalnoyu nazvoyu obski ugri chi yugra Mansijska mova nalezhit do fino ugorskoyi grupi Uralskoyi movnoyi sim yiMansi Voguli vogulichiBlizki do hanti inshi ugriMova Mansijska mova rosijska movaReligiya Perevazhno Pravoslav ya takozh poshireni elementi Shamanizmu Animizmu Totemizmu Narod mansi prozhivaye majzhe vinyatkovo u Rosijskij Federaciyi Zagalna chiselnist na 1926 rik 5 700 osib na 1979 rik 7 6 tis osib za perepisom 2010 roku 12 269 osib Zgidno perepisu naselennya rf 2010 roku lishe 6 22 sered etnichnih mansi v HMAO vilno volodiyut mansijskoyu movoyu IstoriyaRozselenij narod mansi u nevelikih poselennyah perevazhno na shilah Pivnichnogo Uralu ta po livih pritokah richok Obi ta Irtisha U basejni Obi zhivut golovnim chinom po livih yiyi pritokah Kondi Pivnichnij Sosvi i poblizu m Berezova u Hanti Mansijskomu avtonomnomu okruzi Tyumenskoyi oblasti ta u nevelikomu chisli u Sverdlovskij oblasti Za religiyeyu vid pochatku 17 stolittya vvazhalis pravoslavnimi ale zberigali u svoyemu seredovishi rizni dohristiyanski viruvannya sered inshogo rodovij kult shamanizm Narod mansi yak etnichna spilnota sformuvavsya jmovirno u 1 mu tisyacholitti po R H vnaslidok zlittya davnih plemen mislivciv ta ribalok sho zhili u tajzi Zaurallya z ugrami sho nadijshli syudi z pivdnya U pismovih dzherelah vidomij vid 11 stolittya pid im yam yugri razom iz hantami a vid 14 stolittya yak vogulichi abo zh voguli sho oznachaye diki Dvuhkomponentnist poyednannya kultur tajgovih mislivciv i ribalok ta stepovih kochivnikiv skotariv v kulturi narodu zberigayetsya j nini Spochatku mansi zhili na Urali i jogo zahidnih shilah ale komi i rosiyani v XI XIV stolittyah vitisnili yih v Zaurallya Najbilsh ranni kontakti z rosiyanami v pershu chergu z novgorodcyami vidnosyatsya do XI stolittya U XV st utvorili nizku vlasnih derzhav Pelim na choli z knyazem Asikom 1465 1483 Lyapin Konda Jogo nashadki volodaryuvali do XVII st Ostannim vidomim nezalezhnim knyazem buv Luguj Z priyednannyam Sibiru do Rosijskoyi derzhavi naprikinci XVI stolittya rosijska kolonizaciya posililasya i vzhe naprikinci XVII stolittya chiselnist rosiyan perevishila chiselnist korinnogo naselennya Mansi postupovo vitisnyalisya na pivnich i shid chastkovo asimilyuvalisya v XVIII stolitti buli zverneni u hristiyanstvo Na etnichne formuvannya mansi vplinuli rizni narodi U Chanvenskij Vogulskogo pecheri roztashovanij poblizu selisha Vsevolodo Vilva v Permskomu krayi buli viyavleni slidi perebuvannya voguliv Na dumku krayeznavciv pechera bula kapishem yazichnickim svyatilishem mansi de provodilisya ritualni obryadi U pecheri buli znajdeni vedmezhi cherepi iz slidami udariv kam yanih sokir i spisiv cherepki keramichnih posudin kistyani ta zalizni nakonechniki stril bronzovi blyashki permskogo zvirinogo stilyu iz zobrazhennyam lyudini losya sho stoyit na yashera sribni ta bronzovi prikrasi GenetikaPo informaciyi V N Harkova u mansi ta hantiv perevazhaye Y hromosomna gaplogruppa N1b 57 na drugomu misci stoyit gaplogrupa Q1a3 21 Za nim gaplogrupi R1a 14 ta N1c1 7 1 R1b 0 9 KulturaTradicijnij gospodarskij kompleks mansi vklyuchav polyuvannya ribalstvo i olenyarstvo Na Obi j u nizovinah Pivnichnoyi Sosvi ribalstvo perevazhalo U verhiv yah richok osnovnim dzherelom isnuvannya bulo polyuvannya Olenyarstvo zapozichene mansi u nenciv oderzhalo shiroke poshirennya porivnyano pizno Odnim z osnovnih elementiv vlasnogo zhittyezabezpechennya bulo polyuvannya na olenya i losya Najbilsh harakternim sposobom polyuvannya na kopitnih buv zaganyayuchi promisel vikoristovuvalisya takozh samostrili i lovchi yami Istotne znachennya mala polyuvannya na borova i vodoplavnu pticyu Vodoplavnu pticyu dobuvali specialnimi merezhami natyaguyuchi mizh visokimi derevami tkaninu Polyuvannya na hutrovogo zvira takozh maye u Mansi davnyu tradiciyu Ribu mansi dobuvali cilij rik Najbilsh poshirenij sposib vidobutku zapirnij promisel v tomu chisli vzimku Olenyarstvo bulo osnovnim zanyattyam u duzhe nevelikoyi chastini mansi golovnim chinom u verhiv yah richok Lozvi Pivnichnoyi Sosvi i Lyapina de buli spriyatlivi umovi dlya utrimannya velikih stad V cilomu zh kilkist oleniv u Mansi bulo nevelike yih vikoristovuvali v osnovnomu v transportnih cilyah Zhitlo i sporudi Tradicijnim zhitlom v davnij period u Mansi bula napivzemlyankah z riznimi variantami kriplennya pokrivli Piznishe osnovnim postijnim zimovim a inodi i litnim zhitlom bilshosti mansi stav zrubnij budinok z netovstih kolod abo tovstih plah z dvoshilim dahom Buduvavsya takij budinok bez steli z duzhe pologim dvoshilim dahom pokritim po derev yanim plankam smugami vidilenoyi beresti zshitoyu u veliki polotnisha Poverh beresti klali ryad tonkih zherdin nakatnik visota zrubu dorivnyuvala 2 3 metri dovzhina 5 9 metra i shirina 4 5 metriv Dah po fasadu trohi vidavalasya vpered utvoryuyuchi sini Dveri oriyentuvali na pivden V odnij abo oboh bichnih stinkah budinku robili vikna Persh vzimku u vikna vstavlyali krizhini zamist skla vlitku vikonni otvori zatyaguvali rib yachim mihurom Vhid u zhitlo vlashtovuvavsya zazvichaj pid frontonom stini i buv zvernenij do pivnochi Mansi olenyari zhili v chumi samodijskogo tipu U takih zhe chumah kritih berestoyu zhili vlitku v nizov yah Obi mansi ribalki Na polyuvanni na shvidku ruku vlashtovuvali timchasovi zhitla zasloni abo kureni z zherdin Robili yih z gilok i kori pragnuchi lishe otrimati pritulok vid snigu i doshu Dlya provedennya svyat mansi buduvali gromadski budivli yaki vidriznyalisya vid zhitlovih lishe rozmirami Dlya zberigannya produktiv i rechej buduvali komirki hatinki na kuryachih nizhkah Yak oporu vikoristovuvali stovburi derev Krona i chastina stovbura obrubuyut zalishavsya pen visotoyu v zrist lyudini Hocha komirku mig buti vlashtovanij i na odnij opori namagalisya znajti kilka tri chotiri rostut poruch derev shob sporuda bula micnisha Nastil robili yih kolotih plah z nih zhe robili i komirka Na zemli poruch lezhala drabina koloda z karbami Komoru robili dlya zberigannya rechej i produktiv vid negodi i zvira Vid lyudej nichogo ne hovali zlodijstvo bulo ridkisnim yavishem Odyag ta vzuttya Tradicijnij zhinochij odyag mansi suknya na koketci bavovnyanij abo sukonnij halat vzimku podvijna hutryana shuba Sahi Odyag bagato ornamentovanij biserom nashivkami z kolorovoyi materiyi i riznobarvnim hutrom Golovnim uborom sluzhila velika hustka z shirokoyu kajmoyu i bahromoyu skladena nerivnim trikutnikom po diagonali Choloviki nosili sorochki za pokroyem shozhi na zhinochi sukni shtani poyasi do yakih pidvishuvalisya mislivski sporyadzhennya Verhnij cholovichij odyag gusak gluhogo kroyu z sukna abo olenyachih shkur z vidlogoyu Golovnim zasobom peresuvannya vzimku buli lizhi Esa pidbiti kamusom abo shkuroyu loshati Dlya transportuvannya vantazhu koristuvalisya ruchnimi pryamokopilnimi nartami U razi neobhidnosti yih dopomagali tyagti sobaki U olenyariv buli olenyachi upryazhki z vantazhnimi ta legkovimi nartami V litnij period osnovnim transportnim zasobom sluzhiv choven Yizha Mansijska kuhnya Tradicijna yizha riba i m yaso Ribu vzhivali riznih vidiv Pivnichnimi mansi osoblivo cinuvalasya Sosvinskim oseledec Suttyevim dopovnennyam do ribnih i m yasnih strav buli yagodi chornicya zhuravlina brusnicya cheremha smorodina Vihovannya ditej Pislya narodzhennya ditina otrimuvala dvi postijni koliski nichnu i dennu Persha ce berestyana korobka iz zakruglenimi kutami zav yazkami nad tilcem i dugoyu nad golovoyu dlya nakidannya pokrivala Denni koliski dvoh tipiv derev yana z spinkoyu i berestyana zi spinkoyu prikrashena vizerunkami Na spinku pid golivku ditini prikriplyuvali m yaku shkirku Useredini koliski na berestyanu pidstilku vikladali moh lub Voni dobre vbirali vologu i nadavali ditini priyemnij zapah Pri namokanni yih pribirali ale skladali tilki v pevnih miscyah Ne mozhna napriklad vvazhalosya klasti yih pid zrostayuche derevo inakshe ditina bude gojdatisya vid vitru Do koliski bulo osoblive stavlennya shaslivu beregli i peredavali z pokolinnya v pokolinnya a tu v yakij diti pomirali nesli podali v lis Na berestyanu koliska poryad z inshimi vizerunkami nanosili zobrazhennya gluharya hranitelya snu Yaksho ditinu zalishali vdoma odnu to v kolisku dlya ohoroni vid zlih duhiv klali simvol vognyu nizh abo sirniki Igrashkami sluzhili v osnovnomu miniatyurni kopiyi rechovogo naboru doroslih u divchatok podushka dlya golok korobochka zi shvejnimi priladdyam lyulechki u hlopchikiv chovnik luk zi strilami figurki oleniv Dityachi lyalki mali odnu osoblivist u nih ne bulo ochej nosa rota Figurki z risami oblichchya vvazhalisya zobrazhennyam duhu sho vimagav turboti i pochestej a yaksho ne otrimuvav to mig prinesti vlasnikovi shkodu Tomu stari neshvalno stavilisya do kuplenih lyalok Igri ditej neridko buli urokami praci Osnovni zanyattya ribalstvo mislivstvo chastkovo olenyarstvo a takozh zemlerobstvo skotarstvo hutrove zvirovodstvo Chastina narodu pracyuye u promislovosti Div takozhPelimske knyazivstvoPrimitkiUgro finny Malaya Sovetskaya Enciklopediya M Gosudarstvennoe slovarno enciklopedicheskoe izdatelstvo Sovetskaya Enciklopediya OGIZ RSFSR 1931 T 9 Tugendbund Shvernik S 97 ros Malaya Sovetskaya Enciklopediya Tom vtoroj Vanini Drotiki M Akcionernoe ob vo Sovetskaya Enciklopediya 1929 S 211 ros Bruk S I Naselenie mira Etnodemograficheskij spravochnik 2 e izd Otv red d r ist nauk P I Puchkov M Nauka 1986 S 810 ros Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya T 15 Lombard Mezitol M Sovetskaya Enciklopediya 1974 S 336 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 kvitnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaBruk S I Naselenie mira Etnodemograficheskij spravochnik 2 e izd Otv red d r ist nauk P I Puchkov M Nauka 1986 830 s Ugro finny Malaya Sovetskaya Enciklopediya Tom devyatyj Tugendbund Shvernik M Gosudarstvennoe slovarno enciklopedicheskoe izdatelstvo Sovetskaya Enciklopediya OGIZ RSFSR 1931 S 97 Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya T 15 Lombard Mezitol M Sovetskaya Enciklopediya 1974 S 336