Об рос Обь хант Ас річка в Західному Сибіру Довжина від злиття Бії з Катунню 3650 км від початку Іртиша 5410 км за довжи

Об (рос. Обь, хант. Ас) — річка в Західному Сибіру. Довжина від злиття Бії з Катунню — 3650 км, від початку Іртиша — 5410 км (за довжиною Об є найбільшою річкою в Росії та другою в Азії). Площа басейну (найбільша в Росії) — 2990 тис. км². На півночі річка впадає в Карське море, утворюючи затоку (близько 800 км довжиною), яка має назву Обська губа.

Об
Річковий порт міста Барнаул
Басейн Обі та Іртиша
52°25′55″ пн. ш. 84°59′07″ сх. д. / 52.43220000002777681° пн. ш. 84.985300000027777401° сх. д.
Витік	злиття Катуні з Бією
• координати	52°25′55″ пн. ш. 84°59′07″ сх. д. / 52.43220000002777681° пн. ш. 84.985300000027777401° сх. д.
Гирло	Обська губа, Карське море
• координати	66°22′48″ пн. ш. 71°46′43″ сх. д. / 66.38020000002778431° пн. ш. 71.77870000002778283° сх. д.
Басейн	басейн Обі
Країни:	Росія
Регіон	Ханти-Мансійський автономний округ — Югра
Довжина	3 650 (5 410) км
Площа басейну:	2 990 000 км²
Середньорічний стік	12 492 м³/с
Притоки:	Іртиш, Васюган, Кеть, Том, Тим, Вах, Чулим, Полуй, Північна Сосьва, Ануй, Катунь, Чариш, Бія, Казим, Іня, Алей, Чумиш, Парабель, Пім, Лямін, Барнаулка, Чая, Тромйоган, ^d, Назим, Ватинський Єган, Київський Єган, Шегарка, Синя, ^d, Піщана (притока Обі), ^d, ^d, Q4059628?, ^d, Q4062136?, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Q4066876?, Q4089459?, Q4091320?, Q4091379?, Q4091443?, Q4091463?, ^d, Q4091526?, ^d, Велика Річка (притока Обі), ^d, ^d, Q4092503?, ^d, Q4092556?, ^d, Q4092724?, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Q4103852?, ^d, Q4105107?, Q4108699?, ^d, Q4126804?, Q4126880?, Q4129935?, ^d, Q4174183?, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Q4203730?, Q4204391?, Q4209534?, ^d, ^d, ^d, ^d, Касмала, Q4218663?, Q4219858?, ^d, Q4221226?, ^d, ^d, ^d, ^d, Q4227537?, Q4228752?, Q4229425?, ^d, Q4240631?, Q4240781?, ^d, Q4245281?, ^d, Q4249595?, Q4253666?, Q4253786?, ^d, ^d, ^d, Q4268387?, ^d, Q4276683?, Q4276864?, Q4276984?, Q4277053?, ^d, ^d, ^d, Mega^[d], ^d, ^d, ^d, Q4305737?, ^d, Q4312813?, Q4319267?, ^d, Q4328641?, ^d, Q4340391?, ^d, ^d, Q4348369?, Q4348389?, Q4348692?, ^d, ^d, ^d, ^d, Q4370349?, ^d, Q4373546?, Q4375244?, ^d, ^d, ^d, ^d, Q4401608?, Q4408738?, Q4409409?, ^d, ^d, ^d, Q4438725?, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Q4451439?, ^d, ^d, ^d, ^d, Q4453038?, Q4453214?, Q4453303?, Q4454759?, ^d, Q4507041?, Q4455510?, ^d, Q4456358?, Q4456471?, Q4456903?, ^d, ^d, Q4457725?, Q4457747?, Q4458105?, ^d, Q4459416?, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Q4462480?, ^d, ^d, ^d, Q4470906?, ^d, ^d, ^d, Q13056491?, Великий Юган, Великий Салим, ^d, ^d, Чемровка, ^d, ^d, ^d, Q20827687?, ^d, ^d, Q18404911?, Q18407858?, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Q4284856?, Q4371136?, ^d, ^d, Q4457997?, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d і ^d
Водойми в руслі	Новосибірське водосховище

Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Об (значення).

За характером річковій мережі, умовам живлення і формування водного режиму Об поділяють на 3 ділянки: верхню (до гирла Томі), середню (до гирла Іртиша) і нижню (до Обської губи).

Течія

По суті, Об є продовженням річки Катунь, але Об'ю вона називається тільки після злиття Катуні з Бією, тобто після міста Бійська. На початку Об помітно петляє і її течія періодично змінюється в різному напрямі — або на північ, або на захід. Протікає в Алтайському краї через Барнаул, потім якийсь час розділяє Алтайський край і Новосибірську область. Протікає через Новосибірську область, зокрема через Новосибірськ. Північніше, в Томської області зливається з Томью, а потім із Чулимом, після чого декілька повертає на захід і біля міста зливається з річкою Кеть. У Тюменській області Об протікає через Нижньовартовськ, Сургут, Нефтеюганськ і деякі інші міста. Після Ханти-Мансійська Об повертає на північ, при цьому у неї з цієї ділянки починається дельта, далі, в Ямало-Ненецькому автономному окрузі Об протікає через Салехард і Лабитнангі. Після цього місця вона помітно розширюється і впадає в Обську губу Карського моря.

Басейн

Площа басейну Обі становить 2 990 000 км². З цього показнику річка займає перше місце в Росії. Об також є третьою з водоносності річкою Росії (після Єнісею і Лени).

У південній частині Обі знаходиться Новосибірське водосховище, утворене греблею Новосибірської ГЕС. Греблю споруджували з 1950 до 1961 року; при створенні водосховища було затоплено багато сіл і основна частина міста Бердська. Обське море (як його називають місцеві жителі) служить місцем відпочинку багатьом новосибірцям, на його берегах розташовані численні бази відпочинку і санаторії. Сюди приїжджають туристи і з сусідніх регіонів.

Наприкінці XIX століття побудовано ^[ru], що з'єднав Об з Єнісеєм. Нині^[] його не використовують і покинули.

Притоки

Основні притоки Обі: Чариш, Алей, Чумиш, Томь, Чулим, Кеть, Іртиш, Північна Сосьва. До Обі також впадають: Великий Юган (впадає в Юганську протоку), Щуча.

Живлення річки переважне снігове. За період весняно-літньої повені річка дає основну частину річного стоку. У верхній течії повінь — з початку квітня, в середній — з другої половини квітня, а в нижній — з кінця квітня — початку травня. Підйом рівнів починається ще при льодоставі; при розтині річки в результаті заторів — інтенсивні короткочасні підйоми рівнів. У верхній течії повінь закінчується в липні, літня межень нестійка, у вересні — жовтні дощовий паводок. В середній і нижній течії спад повені з дощовими паводками, що нашаровуються, триває до льодоставу.

У водах Обі і Обської губи мешкає близько 50 видів і підвидів риб, половина з них промислові. Найцінніші види: осетер, стерлядь, нельма, муксун, чир, тугун, сиг, пелядь. Об'єктами промислу є в основному судак, щука, в'язь, минь, лящ, єлець, плітка, карасі, окунь.

Походження слова «Об»

Ненці, що мешкають в низов'ях річки, називали її «Саля-ям», що означає «виступова річка». Ханти і мансі дали їй назву «Ас» — «велика річка», селькупи звали річку «Квай», «Ємє», «Куай». Ці назви означали — «велика річка». Росіяни вперше побачили річку в її пониззі, коли мисливці і купці разом з проводникамі-зирянамі ходили за Уральські гори. І до завоювання Єрмаком Сибіру край навколо Обі називався Обдорським.

Є версія, що назва річки відбулася від мови комі, що означало «сніг», «сніжний замет», «місце у снігу».

Існує також припущення, що назва пов'язана з іранським словом «об» — «вода». І таку назву повноводній річці цілком могли дати народи іраномовної групи, що жили на півдні Західного Сибіру в період з ранньобронзового століття до середньовіччя.

Є і версія про те, що слово «Об» походить від російського «обидві», тобто «обидві річки» — «об», маючи на увазі дві річки — Катунь і Бію, що злилися до Обі.

Міста на Обі

Основні порти й пристані Обського басейну: , Новосибірськ, Томськ, Нижньовартовськ, Сургут, Лабитнангі, Павлодар, Омськ, Тобольськ, Тюмень, Ханти-Мансійськ.

Мости

напрямом від гирла до витоку:

Сургутський міст (Сургут, ХМАО);
залізничний міст у Сургуті;
Шегарській міст (поблизу села Мельніково, Томська область);
на північному обході Новосибірська (2008);
у межі Новосибірська;
залізничний міст на Транссибі (Новосибірськ);
Комунальний міст (Новосибірськ);
два залізничні мости на південному обході Новосибірська;
дамба ГЕС;
старий міст (авто, залізничний) в Барнаулі;
новий міст в Барнаулі.

Див. також

Найдовші річки Росії
16563 Об — астероїд, названий на честь річки.

Посилання

(рос.)
Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. Обь. Статья Н. В. Латкина. (рос.)
Реки и озёра России — Река Обь (рос.)
Кириллов В. В., Безматерных Д. М., Яныгина Л. В., Третьякова Е. И., Кириллова Т. В. Котовщиков А. В., Ермолаева Н. И. Факторы и показатели самоочищения реки Оби // Фундаментальные проблемы воды и водных ресурсов: Матер. III всерос. конф. с междунар. участием (Барнаул, 24-28 августа 2010 г.). — Барнаул: Изд-во АРТ, 2010. — С. 137—140. (рос.)
Расход воды у Салехарда за 1930—1999 (рос.)
(рос.)
Украинский энциклопедический словарь, 2 том, Главная редакция Украинской советской энциклопедии, Киев, 1988, стр. 550 (рос.)
Большой атлас мира, издание четвёртое, The Reader's Digest World Atlas, 2007, , стр. 118-119 (рос.)

Примітки

Koshkareva, N. B. (2004). Khănty i︠a︡săn︠g︡n putărtlʹŭv = Pogovorim po-khantyĭski : uchebnik. Novosibirsk: Sibirskiĭ khronograf. ISBN . OCLC 180160289.

[1] Koshkareva, N. B. (2004). Khănty i︠a︡săn︠g︡n putărtlʹŭv = Pogovorim po-khantyĭski : uchebnik. Novosibirsk: Sibirskiĭ khronograf. ISBN . OCLC 180160289.