Кеть

Кеть (рос. Кеть) — річка в Росії, права притока Обі, тече територією Красноярського краю і Томської області.

Кеть
Басейн річки Кеть
56°47′08″ пн. ш. 92°29′24″ сх. д. / 56.78576900002777705° пн. ш. 92.49004000002777559° сх. д. / 56.78576900002777705; 92.49004000002777559
Витік	Красноярського краю, Росія
• координати	56°47′08″ пн. ш. 92°29′24″ сх. д. / 56.78576900002777705° пн. ш. 92.49004000002777559° сх. д. / 56.78576900002777705; 92.49004000002777559
Гирло	с. Нарим, Парабельський район Томської області, Росія (права притока Обі).
• координати	58°53′56″ пн. ш. 81°33′30″ сх. д. / 58.89888888891677254° пн. ш. 81.55833333336077828° сх. д. / 58.89888888891677254; 81.55833333336077828
Басейн	Об→Карське море→Північний Льодовитий океан
Країни:	Росія
Прирічкові країни:	Росія: Красноярський край, Томська область
Регіон	Томська область Красноярський край
Довжина	1621 км
Площа басейну:	94 200 км²
Середньорічний стік	502 м³/c (236 км від гирла)
Притоки:	Мендель (л.),  (пр.), Єлова (л.),  (пр.),  (пр.),  (пр.), Орловка (пр.), Лисиця (пр.), Єлтирева (пр.),  (пр.),  (пр.), Пайдугіна (пр.)
Медіафайли у Вікісховищі

Див. також: Кеть

Фізіографія

Кеть починається на південному сході Західно-Сибірської рівнини у болотах обсько-єнісейського вододілу на заході Красноярського краю (Великомуртинський район) неподалік від Єнісею. Спочатку вона тече на північний захід; після злиття з правою притокою повертає на захід, але невдовзі після цього приймає до себе води лівої притоки Єлової і повертає на північ. На цьому відрізку вона перетинає кордон Красноярського краю і потрапляє до території Томської області. Біля села Кеть зливається з правою притокою і звертає на захід. Цей напрямок вона утримує, трохи відхиляючись на південь, до самого злиття з Об'ю. До впадіння правої притоки Орловки Кеть дуже звивиста, нижче розгалужується на численні протоки, багато з яких мілководні і порожисті і за низької води часто пересихають. Кеть впадає в Об двома рукавами: коротким Тогурським дещо нижче села Колпашево (Колпашевський район), і значно довшим Наримським, який близько 100 км тече паралельно основному руслу Обі і зливається з нею біля села Нарим (Парабельський район).

Основні ліві притоки — Мендель, Єлова, , праві — , , Орловка, Лисиця, Єлтирева; у Наримський рукав впадають , і Пайдугіна. Річка має рівнинний характер на всьому протязі.

Гідрологія

Довжина Кеті 1621 км, площа басейну 94,2 тис. км². Середньорічний стік, виміряний за 236 км від гирла становить 502 м³/c. Кеть замерзає наприкінці жовтня — початку листопада, скресає наприкінці квітня — початку травня.

Інфраструктура

Населені пункти на Кеті: , Айдара, Катайга, , , Макзир, , , , Усть-Річка, , , Новоселово, , Тогур, біля гирла Наримського рукава — Нарим.

Річка судноплавна на 705 км від гирла, до впадіння її правої притоки Озерної і розташованого на її березі села Усть-Озерне.

Наприкінці XIX ст. був побудований судноплавний , який мав об'єднати басейни двох великих сибірських річок, утворивши водний шлях через весь Сибір від Уралу до Байкалу. Канал з'єднав притоку Кеті через кілька малих річок з , притокою Єнісею. Однак оскільки канал пролягав через рідконаселену місцевість, був дуже мілководним, а через суворий місцевий клімат навігація по ньому була можлива лише 3,5 місяців на рік, великого транспортного значення він не набув, а після введення в експлуатацію Транссибірської залізниці прийшов в цілковитий занепад і після 1917 року більше не використовувався.

 — кінцевий пункт залізничної гілки Тайга — Томськ — Асіно — Білий Яр, яка відходить від Транссибірської магістралі.

Джерела

• Евсеева Н. С. География Томской области. (Природные условия и ресурсы). — Томск, 2001, 223 с. (рос.)
• Велика радянська енциклопедія: [Кеть] помилка: {{lang}}: невпізнаний код мови: ri () (рос.)
• R-ArcticNET, дані виміряння стоку: , (англ.)

Примітки

1. Перелік внутрішніх водних шляхів Російської Федерації [ 18 Березня 2015 у Wayback Machine.], затверджений указом Уряду РФ від 19 грудня 2002 р. № 1800-р (рос.)

Праві притоки Обі
→ → Чулим →	→ Кеть →	→ Тим → →