За́хідносибі́рська рівн́ина, Західносиб́ірська низовина́ (рос. Западно-Сибирская равнина) — одна з найбільших низовинних акумулятивних рівнин земної кулі.
Західносибірська рівнина | ||||
| ||||
62° пн. ш. 76° сх. д. / 62° пн. ш. 76° сх. д.Координати: 62° пн. ш. 76° сх. д. / 62° пн. ш. 76° сх. д. | ||||
Країна | Росія | |||
---|---|---|---|---|
Тип | рівнина хвойні ліси помірної зони і d | |||
Західносибірська рівнина Західносибірська рівнина (Росія) | ||||
Західносибірська рівнина у Вікісховищі |
Географія
Рівнина розташована на північ від Казахського дрібносопковика і гір Алтаю, між Уралом на заході і Середньосибірським плоскогір'ям на сході. Протяжність із півночі на південь до 2 500 км, із заходу на схід від 1000 до 1900 км; площа близько 2,6 млн. км². Поверхня рівнинна, слаборозчленована, з невеликими амплітудами висот. Висоти низовин північних і центральних районів не перевищують 50—150 м, невисокі височини (до 220—300 м) характерні головним чином для західних, південних і східних околиць рівнини.
Смуга височин утворює також т.з. Сибірські Ували, що тягнуться від Обі майже до Єнісею. Всюди переважають широкі плоскі простори міжріч з незначними ухилами поверхні, сильно заболочені і місцями ускладнені моренними пагорбами і пасмами (на півночі) або невисокими піщаними пасмами (головним чином на півдні). Значні площі займають плоскі стародавньо-озерні улоговини — полісся. Річкові долини утворюють порівняно негусту мережу і у верхів'ях найчастіше є неглибокими улоговинами з погано вираженими схилами. Тільки небагато найбільших річок протікають в добре розроблених, глибоких (до 50—80 м) долинах, з крутим правим берегом і системою терас лівобережжя.
Західносибірська рівнина — найбільш обжита і освоєна (особливо на півдні) частина Сибіру. В її межах розташовуються Тюменська, Курганська, Омська, Новосибірська та Томська області, Ямало-Ненецький і Ханти-Мансійський автономні округи, східні райони Свердловської і Челябінської областей, значна частина Алтайського краю, західні райони Красноярського краю (близько 1/7 площі Росії). На території Казахстану в її межах розташовується більша частина Північноказахстанської та Павлодарської областей, а також частина Акмолинської, Костанайської та Східноказахстанської областей.
Геологія
Західносибірська низовина сформувалася в межах епігерцинської західносибірської плити, підмурівок якої складний інтенсивно дислокованими палеозойськими відкладеннями. Вони всюди покриті чохлом рихлих морських і континентальних мезо-кайнозойських порід (глин, пісковиків, мергелів тощо) загальною потужністю понад 1000 м (у западинах фундаменту до 3 000—4 000 м). Наймолодші, антропогенові, відкладення на півдні — алювіальні і озерні, нерідко прикриті лесами і лесоподібними суглинками; на півночі — льодовикові, морські і льодовиково-морські (потужність місцями до 200 м). У чохлі рихлих відкладень є горизонти підземних вод — прісних і мінералізованих (у тому числі розсолів), зустрічаються також гарячі (до 100—150°С) води. Є промислові родовища нафти і природного газу (Західно-Сибірська нафтогазоносна провінція), Західносибірський артезіанський басейн — найбільший у світі артезіанський басейн.
Клімат
Клімат континентальний, достатньо суворий. Велика протяжність Західносибірської рівнини з півночі на південь зумовлює чітко виражену зональність клімату і значні відмінності кліматичних умов північних і південних частин рівнини. На континентальний клімат рівнини також істотно впливає близькість Північного Льодовитого океану. Рівнинний рельєф сприяє обміну повітряними масами між північними і південними районами рівнини.
Взимку над рівниною переважають маси холодного континентального повітря помірних широт, а в теплу пору року формується область зниженого тиску і сюди частіше поступають вологі маси повітря з Північної Атлантики. Середні річні температури від —10,5 °C на півночі до 1—2 °C на півдні, середні температури січня від —28 до —16 °C, липня від 4 до 22 °C. Тривалість вегетаційного періоду на крайньому півдні сягає 175—180 днів. Основна маса опадів приноситься повітряними масами із заходу, головним чином в липні і серпні. Річна сума опадів від 200—250 мм в тундровій і степовій зонах до 500—600 мм в лісовій зоні. Потужність снігового покриву від 20—30 см в степу до 70—100 см в тайзі приєнісейських районів.
Природні зони
Через велику протяжність рівнини з півночі на південь спостерігається яскраво виражена широтна зональність у розподілі ґрунтів і рослинного покриву. У межах рівнини розташовуються, поступово змінюючи одна одну, наступні зони — тундра, лісотундра, тайга, лісостеп, степ і напівпустеля (на крайньому півдні).
У всіх зонах досить великі площі займають озера і болота. Типові зональні ландшафти розташовуються на розчленованих і краще дренованих плакорних і прирічкових ділянках. На слабодренованих міжрічних просторах, стік з яких утруднений, а ґрунти зазвичай сильно зволожені, у північних районах переважають болотні ландшафти, а на півдні — ландшафти, що формуються під впливом засолених ґрунтових вод.
Велику площу займає зона тундри, що пояснюється північним положенням Західносибірської рівнини. Південніше розташовується зона лісотундри. Зона тайги (або лісоболотна зона) займає близько 65 % території рівнини. Широколистяні і хвойно-широколистяні ліси тут відсутні. За смугою хвойних лісів слідує вузька зона дрібнолистих (переважно березових) лісів.
Збільшення континентальності клімату обумовлює відносно різкий (у порівнянні зі Східноєвропейською рівниною перехід від лісоболотних ландшафтів до сухого степового простору південних районів Західносибірської рівнини. Тому ширина лісостепової зони в Західному Сибіру набагато менша, ніж на Східноєвропейській рівнині, а з деревних порід тут зустрічаються головним чином береза й осика. У крайній південній частині Західносибірської низовини розташовується степова зона, яка здебільшого розорана. У плоский ландшафт південних районів Західного Сибіру вносять різноманітність гриви — піщані гряди 2-10 метрів у висоту (іноді до 30-40 метрів), покриті сосновим лісом.
Річки
Озера
- Чани
- Убінське озеро
Міста
На території Західносибірської рівнини розташовані такі міста:
|
|
Найбільше місто, яке розташоване на рівнині — Новосибірськ, адміністративний центр Сибірського федерального округу (чисельність населення на 1.01.2017 року склала 1 602 915 осіб).
Примітки
- . https://big-archive.ru/ (рос.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 12 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
Джерела
- [1] [ 11 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- [2] [ 25 травня 2020 у Wayback Machine.]
- [3] [ 27 вересня 2006 у Wayback Machine.]
- West Siberian Plain (REGION, RUSSIA) [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Западно-Сибирская равнина [ 16 червня 2020 у Wayback Machine.] / БСЭ (рос.)
- Западно-Сибирская равнина / Большая российская энциклопедия [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- (рос.) Равнины и горы Сибири. — М. : Наука, 1975.
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Za hidnosibi rska rivn ina Zahidnosib irska nizovina ros Zapadno Sibirskaya ravnina odna z najbilshih nizovinnih akumulyativnih rivnin zemnoyi kuli Zahidnosibirska rivnina62 pn sh 76 sh d 62 pn sh 76 sh d 62 76 Koordinati 62 pn sh 76 sh d 62 pn sh 76 sh d 62 76Krayina RosiyaTip rivnina hvojni lisi pomirnoyi zoni i dZahidnosibirska rivninaZahidnosibirska rivnina Rosiya Zahidnosibirska rivnina u Vikishovishi Zahidnosibirska rivnina na suputnikovij karti Pivnichnoyi Aziyi Pivdennij kordon Zahidnosibirskoyi rivnini vid na rivninu z vidrogiv Altajskih gir gora Cerkovka v Bilokurihi Zahidnosibirska nizovina Viglyad z Transibu Richka Vasyugan u verhnij techiyiGeografiyaRivnina roztashovana na pivnich vid Kazahskogo dribnosopkovika i gir Altayu mizh Uralom na zahodi i Serednosibirskim ploskogir yam na shodi Protyazhnist iz pivnochi na pivden do 2 500 km iz zahodu na shid vid 1000 do 1900 km plosha blizko 2 6 mln km Poverhnya rivninna slaborozchlenovana z nevelikimi amplitudami visot Visoti nizovin pivnichnih i centralnih rajoniv ne perevishuyut 50 150 m nevisoki visochini do 220 300 m harakterni golovnim chinom dlya zahidnih pivdennih i shidnih okolic rivnini Smuga visochin utvoryuye takozh t z Sibirski Uvali sho tyagnutsya vid Obi majzhe do Yeniseyu Vsyudi perevazhayut shiroki ploski prostori mizhrich z neznachnimi uhilami poverhni silno zabolocheni i miscyami uskladneni morennimi pagorbami i pasmami na pivnochi abo nevisokimi pishanimi pasmami golovnim chinom na pivdni Znachni ploshi zajmayut ploski starodavno ozerni ulogovini polissya Richkovi dolini utvoryuyut porivnyano negustu merezhu i u verhiv yah najchastishe ye neglibokimi ulogovinami z pogano virazhenimi shilami Tilki nebagato najbilshih richok protikayut v dobre rozroblenih glibokih do 50 80 m dolinah z krutim pravim beregom i sistemoyu teras livoberezhzhya Zahidnosibirska rivnina najbilsh obzhita i osvoyena osoblivo na pivdni chastina Sibiru V yiyi mezhah roztashovuyutsya Tyumenska Kurganska Omska Novosibirska ta Tomska oblasti Yamalo Neneckij i Hanti Mansijskij avtonomni okrugi shidni rajoni Sverdlovskoyi i Chelyabinskoyi oblastej znachna chastina Altajskogo krayu zahidni rajoni Krasnoyarskogo krayu blizko 1 7 ploshi Rosiyi Na teritoriyi Kazahstanu v yiyi mezhah roztashovuyetsya bilsha chastina Pivnichnokazahstanskoyi ta Pavlodarskoyi oblastej a takozh chastina Akmolinskoyi Kostanajskoyi ta Shidnokazahstanskoyi oblastej GeologiyaZahidnosibirska nizovina sformuvalasya v mezhah epigercinskoyi zahidnosibirskoyi pliti pidmurivok yakoyi skladnij intensivno dislokovanimi paleozojskimi vidkladennyami Voni vsyudi pokriti chohlom rihlih morskih i kontinentalnih mezo kajnozojskih porid glin piskovikiv mergeliv tosho zagalnoyu potuzhnistyu ponad 1000 m u zapadinah fundamentu do 3 000 4 000 m Najmolodshi antropogenovi vidkladennya na pivdni alyuvialni i ozerni neridko prikriti lesami i lesopodibnimi suglinkami na pivnochi lodovikovi morski i lodovikovo morski potuzhnist miscyami do 200 m U chohli rihlih vidkladen ye gorizonti pidzemnih vod prisnih i mineralizovanih u tomu chisli rozsoliv zustrichayutsya takozh garyachi do 100 150 S vodi Ye promislovi rodovisha nafti i prirodnogo gazu Zahidno Sibirska naftogazonosna provinciya Zahidnosibirskij artezianskij basejn najbilshij u sviti artezianskij basejn KlimatKlimat kontinentalnij dostatno suvorij Velika protyazhnist Zahidnosibirskoyi rivnini z pivnochi na pivden zumovlyuye chitko virazhenu zonalnist klimatu i znachni vidminnosti klimatichnih umov pivnichnih i pivdennih chastin rivnini Na kontinentalnij klimat rivnini takozh istotno vplivaye blizkist Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Rivninnij relyef spriyaye obminu povitryanimi masami mizh pivnichnimi i pivdennimi rajonami rivnini Vzimku nad rivninoyu perevazhayut masi holodnogo kontinentalnogo povitrya pomirnih shirot a v teplu poru roku formuyetsya oblast znizhenogo tisku i syudi chastishe postupayut vologi masi povitrya z Pivnichnoyi Atlantiki Seredni richni temperaturi vid 10 5 C na pivnochi do 1 2 C na pivdni seredni temperaturi sichnya vid 28 do 16 C lipnya vid 4 do 22 C Trivalist vegetacijnogo periodu na krajnomu pivdni syagaye 175 180 dniv Osnovna masa opadiv prinositsya povitryanimi masami iz zahodu golovnim chinom v lipni i serpni Richna suma opadiv vid 200 250 mm v tundrovij i stepovij zonah do 500 600 mm v lisovij zoni Potuzhnist snigovogo pokrivu vid 20 30 sm v stepu do 70 100 sm v tajzi priyenisejskih rajoniv Prirodni zoniYamalska tundra Cherez veliku protyazhnist rivnini z pivnochi na pivden sposterigayetsya yaskravo virazhena shirotna zonalnist u rozpodili gruntiv i roslinnogo pokrivu U mezhah rivnini roztashovuyutsya postupovo zminyuyuchi odna odnu nastupni zoni tundra lisotundra tajga lisostep step i napivpustelya na krajnomu pivdni U vsih zonah dosit veliki ploshi zajmayut ozera i bolota Tipovi zonalni landshafti roztashovuyutsya na rozchlenovanih i krashe drenovanih plakornih i pririchkovih dilyankah Na slabodrenovanih mizhrichnih prostorah stik z yakih utrudnenij a grunti zazvichaj silno zvolozheni u pivnichnih rajonah perevazhayut bolotni landshafti a na pivdni landshafti sho formuyutsya pid vplivom zasolenih gruntovih vod Veliku ploshu zajmaye zona tundri sho poyasnyuyetsya pivnichnim polozhennyam Zahidnosibirskoyi rivnini Pivdennishe roztashovuyetsya zona lisotundri Zona tajgi abo lisobolotna zona zajmaye blizko 65 teritoriyi rivnini Shirokolistyani i hvojno shirokolistyani lisi tut vidsutni Za smugoyu hvojnih lisiv sliduye vuzka zona dribnolistih perevazhno berezovih lisiv Zbilshennya kontinentalnosti klimatu obumovlyuye vidnosno rizkij u porivnyanni zi Shidnoyevropejskoyu rivninoyu perehid vid lisobolotnih landshaftiv do suhogo stepovogo prostoru pivdennih rajoniv Zahidnosibirskoyi rivnini Tomu shirina lisostepovoyi zoni v Zahidnomu Sibiru nabagato mensha nizh na Shidnoyevropejskij rivnini a z derevnih porid tut zustrichayutsya golovnim chinom bereza j osika U krajnij pivdennij chastini Zahidnosibirskoyi nizovini roztashovuyetsya stepova zona yaka zdebilshogo rozorana U ploskij landshaft pivdennih rajoniv Zahidnogo Sibiru vnosyat riznomanitnist grivi pishani gryadi 2 10 metriv u visotu inodi do 30 40 metriv pokriti sosnovim lisom RichkiOb Yenisej Irtish TomOzeraChani Ubinske ozeroMistaNa teritoriyi Zahidnosibirskoyi rivnini roztashovani taki mista Salehard Nadim Novij Urengoj Noyabrsk Hanti Mansijsk Surgut Nefteyugansk Tobolsk Tyumen Ishim Irbit Komishlov Tavda Shadrinsk Barabinsk Kurgan Chelyabinsk shidna chastina Kopejsk Omsk Novosibirsk Barnaul Kemerovo Krasnoyarsk zahidna chastina Tomsk Petropavlovsk Pavlodar Najbilshe misto yake roztashovane na rivnini Novosibirsk administrativnij centr Sibirskogo federalnogo okrugu chiselnist naselennya na 1 01 2017 roku sklala 1 602 915 osib Primitki https big archive ru ros Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2020 Procitovano 12 listopada 2019 Arhiv originalu za 9 travnya 2020 Procitovano 6 travnya 2020 Dzherela 1 11 zhovtnya 2006 u Wayback Machine 2 25 travnya 2020 u Wayback Machine 3 27 veresnya 2006 u Wayback Machine West Siberian Plain REGION RUSSIA 1 veresnya 2018 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Zapadno Sibirskaya ravnina 16 chervnya 2020 u Wayback Machine BSE ros Zapadno Sibirskaya ravnina Bolshaya rossijskaya enciklopediya 1 veresnya 2018 u Wayback Machine ros Literatura ros Ravniny i gory Sibiri M Nauka 1975 Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi