Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алта́йські гори (рос. Алтайские горы, монг. Алтайн нуруу, каз. Алтай таулары, кит. 阿尔泰山脉) — гори в Росії, Казахстані, Китаї та Монголії; довжина понад 2000 км; діляться на власне Алтай (найвища вершина Бєлуха, 4506 м), Алтай Монгольський і Алтай Гобійський; розлогі міжгірні улоговини, глибокі долини річок (Катунь, Бухтарма, Чуя, Бія), близько 3500 озер; листяна тайга 70 %, високогірні луки; льодовики; багаті поклади руд металів; Алтайський заповідник (882 тисяч га).
Алтайські гори рос. Алтайские горы | ||||
| монг. Алтайн нуруу, кит. 阿尔泰山脉 , каз. Алтай таулары | ||||
 | ||||
| Алтайські гори | ||||
| Країна |  Монголія,  Казахстан,  Росія,  КНР | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 741 569 км2 | |||
| Довжина | 1 847 км | |||
| Ширина | 1 282 км | |||
| Найвища точка | гора Бєлуха | |||
| - координати | 49°48′25″ пн. ш. 86°35′23″ сх. д. / 49.80694° пн. ш. 86.58972° сх. д. | |||
| - висота | 4 506 м | |||
 Карта гірського Алтаю | ||||
 Алтайські гори у Вікісховищі | ||||
Алтай — гірська країна на південному сході Західного Сибіру, частково заходить у межі Монголії (Монгольський та Гобійський Алтай).
Рельєф
За характером рельєфу Алтай поділяють на три частини:
- Центральний, або — найвищий, з різкими альпійськими формами рельєфу. До нього належать високі (від 2 500 до 4 000 м) хребти: , (з найвищою вершиною Алтая — горою Бєлуха, 4506 м), Південно-Чуйський, Тігірецький, Коргон, Теректинський, Північно-Чуйський. Західні і північно-західні хребти Центрального Алтаю (Ульбінський, Івановський, Убинський, Коливанський, Бащелакський, Ануйський) нижчі, з середньогірськими формами рельєфу. Для Центрального Алтаю характерні високо підняті (1000 м і більше) широкі міжгірські улоговини, так звані «степи» (Абайський, , та інші).
- Південний Алтай — нижчий (2500 — 3500 м), мало розчленований, з високими і труднопрохідними перевалами. До Південного Алтаю належать хребти: Південний Алтай, Курчумський, Азутау, Тарбагатай, Саримсакти, Наримський і плоскогір'я Укок.
- До відносять хребти Сайлюгем, Чихачова, Шапшальський та відгалужені від них на заході і півночі нижчі Чули-гаманський, Курайський, Айгулакський, Абаканський. Рельєф Східного Алтаю піднесений, згладжений, з пологистими схилами, куполовидними вершинами. Багато горбастих високих рівнин (Чуйський і Курайський степи, ).
Геологія
Алтай в основному складений палеозойськими метаморфічними та осадовими породами, головним чином різноманітними сланцями та пісковиками. Є також та інтрузії гранодіоритів, особливо в межах так званого (хр. , , Коливанський, Ульбінський, Івановський, Убинський). З інтрузіями Рудного Алтаю пов'язане його виняткове багатство на поліметалічні руди.
Клімат
Клімат Алтаю різко континентальний. Це наслідок значних абс. висот, складного рельєфу і впливу холодних і сухих повітряних мас, що надходять з Північного Льодовитого океану. Зима холодна (пересічні температури січня — 15, —30°), літо тепле (пересічна температура липня +15°). Для Алтаю характерні зимові температурні інверсії, внаслідок яких зима в горах тепліша, ніж на прилеглих рівнинах. Гори Алтаю з висоти 1000—2000 м є потужним конденсатором вологи, яку приносять західні вітри з Атлантичного океану. Розподіл опадів на Алтаї нерівномірний: на схилах гір випадає від 500—600 до 1000—1500 мм на рік, в улоговинах — 300—400 мм. Алтай є областю значного зледеніння.
Льодовики
Тут налічується 754 льодовики загальною площею 600 км². Найбільші центри зледеніння Алтаю: Катунський хр. (342 льодовики), Південно-Чуйський, Північно-Чуйський та хр. Південний Алтай.
Річки
Алтай має густу річкову сітку. Більшість річок належить до системи річки Обі (Катунь, Бія, Чулишман, Бухтарма). Річки мають типово гірський характер: багатоводні, швидкі, порожисті, малопридатні для судноплавства та сплаву, мають величезні . Живлення їх снігове, дощове, льодовикове.
Озера
Флора
Алтай — гірсько-лісова країна. На південному заході виразно виявлені висотні рослинні пояси: степовий (до 350—500 м), лісовий (до 2600 м), субальпійський та альпійський. Найпоширеніший лісовий пояс — алтайська тайга (, смерека, сосна кедрова, ялина, сосна). На північному сході, де зливається з алтайською, переважають своєрідні густі і похмурі темнохвойні ліси, так звана «чернь» (сосна кедрова, смерека, ялина). На улоговинах, що розташовані серед гір, часто зустрічаються острови (Уймонського, Абайського, Канського). Найвище розташований Чуйський степ, який в зв'язку з різко посушливим кліматом має типову рослинність напівпустель.
Фауна
Різноманітний і багатий тваринний світ Алтаю. Промисловими хутровими звірами є вивірка, соболь, мустела сибірська, лисиця, горностай, бабак. Завезені і акліматизувалися хутрові звірі: ондатра, американська норка, єнот уссурійський.
Цінною твариною Алтаю є марал, роги якого (панти) використовуються у медицині. Маралів розводять у спеціалізованих господарствах. Для збереження і збільшення поголів'я промислових звірів створено в районі Телецького озера великий Алтайський заповідник.
Особливо охоронювані природні території
До особливо охоронюваних природних територій входять 5 об'єктів, які називаються Золоті гори Алтаю:
- Алтайський заповідник,
- Охоронна смуга навколо Телецького озера,
- Катунський заповідник,
- [ru],
- Зона спокою [ru].
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- (рос.) Равнины и горы Сибири. — М. : Наука, 1975.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алтайські гори
- — Institute of Cartography
- Golden Mountains of Altai [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] at Natural Heritage Protection Fund [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- — A travel account from the south of Altai.
- UNESCO's evaluation of Altai [ 27 березня 2009 у Wayback Machine.] (PDF file)
- Алтай Фото Мир [ 16 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Панорамы Горного Алтая, в том числе круговая [ 6 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Алтайская ландшафтная область [ 8 грудня 2009 у Wayback Machine.] в книге: Н. А. Гвоздецкий, Н. И. Михайлов. Физическая география СССР. М., 1978.
- Золотые горы Алтая [ 26 лютого 2009 у Wayback Machine.] на сайте Фонда «Охрана природного наследия» [ 11 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- Комлексная научная видео-экспедиция Томского государственного университета по Горному Алтаю. От Усть-Семы до Ташанты. Комментарии. [ 8 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- А. Н. Рудой. «Обратная сторона Луны?» О планируемом строительстве Катунской ГЭС и проведении газопровода по долинам рек Чуи и Катуни через объект Всемирного природного наследия ЮНЕСКО из Западной Сибири в Китай. [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Рудой А. Н., Кирьянова М. Р. Научное и рекреационное значение великих геологических памятников Алтая: к созданию Алтайского ледникового парка // Известия Русского географического общества, 2004. — Вып. 5. — С. 61-69. [ 22 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alta jski gori ros Altajskie gory mong Altajn nuruu kaz Altaj taulary kit 阿尔泰山脉 gori v Rosiyi Kazahstani Kitayi ta Mongoliyi dovzhina ponad 2000 km dilyatsya na vlasne Altaj najvisha vershina Byeluha 4506 m Altaj Mongolskij i Altaj Gobijskij rozlogi mizhgirni ulogovini gliboki dolini richok Katun Buhtarma Chuya Biya blizko 3500 ozer listyana tajga 70 visokogirni luki lodoviki bagati pokladi rud metaliv Altajskij zapovidnik 882 tisyach ga Altajski gori ros Altajskie gory mong Altajn nuruu kit 阿尔泰山脉 kaz Altaj taulary Altajski gori Altajski gori Krayina Mongoliya Kazahstan Rosiya KNR Plosha 741 569 km2 Dovzhina 1 847 km Shirina 1 282 km Najvisha tochka gora Byeluha koordinati 49 48 25 pn sh 86 35 23 sh d 49 80694 pn sh 86 58972 sh d 49 80694 86 58972 visota 4 506 m Karta girskogo AltayuKarta girskogo Altayu Altajski gori u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Altaj Perlina Altajskih gir Telecke ozero Gora Byeluha Byeluha najvisha gora Altayu i Sibiru Altajski gori Kazahstan Altajski gori Kazahstan Markakol Altajski gori Kazahstan Richka Katun u Altayi Kucherlinska dolina v Altajskih gorah Altajski gori ozero Kucherlinske Altaj girska krayina na pivdennomu shodi Zahidnogo Sibiru chastkovo zahodit u mezhi Mongoliyi Mongolskij ta Gobijskij Altaj RelyefZa harakterom relyefu Altaj podilyayut na tri chastini Centralnij abo najvishij z rizkimi alpijskimi formami relyefu Do nogo nalezhat visoki vid 2 500 do 4 000 m hrebti z najvishoyu vershinoyu Altaya goroyu Byeluha 4506 m Pivdenno Chujskij Tigireckij Korgon Terektinskij Pivnichno Chujskij Zahidni i pivnichno zahidni hrebti Centralnogo Altayu Ulbinskij Ivanovskij Ubinskij Kolivanskij Bashelakskij Anujskij nizhchi z serednogirskimi formami relyefu Dlya Centralnogo Altayu harakterni visoko pidnyati 1000 m i bilshe shiroki mizhgirski ulogovini tak zvani stepi Abajskij ta inshi Pivdennij Altaj nizhchij 2500 3500 m malo rozchlenovanij z visokimi i trudnoprohidnimi perevalami Do Pivdennogo Altayu nalezhat hrebti Pivdennij Altaj Kurchumskij Azutau Tarbagataj Sarimsakti Narimskij i ploskogir ya Ukok Do vidnosyat hrebti Sajlyugem Chihachova Shapshalskij ta vidgaluzheni vid nih na zahodi i pivnochi nizhchi Chuli gamanskij Kurajskij Ajgulakskij Abakanskij Relyef Shidnogo Altayu pidnesenij zgladzhenij z pologistimi shilami kupolovidnimi vershinami Bagato gorbastih visokih rivnin Chujskij i Kurajskij stepi GeologiyaAltaj v osnovnomu skladenij paleozojskimi metamorfichnimi ta osadovimi porodami golovnim chinom riznomanitnimi slancyami ta piskovikami Ye takozh ta intruziyi granodioritiv osoblivo v mezhah tak zvanogo hr Kolivanskij Ulbinskij Ivanovskij Ubinskij Z intruziyami Rudnogo Altayu pov yazane jogo vinyatkove bagatstvo na polimetalichni rudi KlimatKlimat Altayu rizko kontinentalnij Ce naslidok znachnih abs visot skladnogo relyefu i vplivu holodnih i suhih povitryanih mas sho nadhodyat z Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Zima holodna peresichni temperaturi sichnya 15 30 lito teple peresichna temperatura lipnya 15 Dlya Altayu harakterni zimovi temperaturni inversiyi vnaslidok yakih zima v gorah teplisha nizh na prileglih rivninah Gori Altayu z visoti 1000 2000 m ye potuzhnim kondensatorom vologi yaku prinosyat zahidni vitri z Atlantichnogo okeanu Rozpodil opadiv na Altayi nerivnomirnij na shilah gir vipadaye vid 500 600 do 1000 1500 mm na rik v ulogovinah 300 400 mm Altaj ye oblastyu znachnogo zledeninnya LodovikiTut nalichuyetsya 754 lodoviki zagalnoyu plosheyu 600 km Najbilshi centri zledeninnya Altayu Katunskij hr 342 lodoviki Pivdenno Chujskij Pivnichno Chujskij ta hr Pivdennij Altaj RichkiAltaj maye gustu richkovu sitku Bilshist richok nalezhit do sistemi richki Obi Katun Biya Chulishman Buhtarma Richki mayut tipovo girskij harakter bagatovodni shvidki porozhisti malopridatni dlya sudnoplavstva ta splavu mayut velichezni Zhivlennya yih snigove doshove lodovikove OzeraNajbilshi ozera Telecke ta Markakol FloraAltaj girsko lisova krayina Na pivdennomu zahodi virazno viyavleni visotni roslinni poyasi stepovij do 350 500 m lisovij do 2600 m subalpijskij ta alpijskij Najposhirenishij lisovij poyas altajska tajga smereka sosna kedrova yalina sosna Na pivnichnomu shodi de zlivayetsya z altajskoyu perevazhayut svoyeridni gusti i pohmuri temnohvojni lisi tak zvana chern sosna kedrova smereka yalina Na ulogovinah sho roztashovani sered gir chasto zustrichayutsya ostrovi Ujmonskogo Abajskogo Kanskogo Najvishe roztashovanij Chujskij step yakij v zv yazku z rizko posushlivim klimatom maye tipovu roslinnist napivpustel FaunaRiznomanitnij i bagatij tvarinnij svit Altayu Promislovimi hutrovimi zvirami ye vivirka sobol mustela sibirska lisicya gornostaj babak Zavezeni i aklimatizuvalisya hutrovi zviri ondatra amerikanska norka yenot ussurijskij Cinnoyu tvarinoyu Altayu ye maral rogi yakogo panti vikoristovuyutsya u medicini Maraliv rozvodyat u specializovanih gospodarstvah Dlya zberezhennya i zbilshennya pogoliv ya promislovih zviriv stvoreno v rajoni Teleckogo ozera velikij Altajskij zapovidnik Osoblivo ohoronyuvani prirodni teritoriyiDo osoblivo ohoronyuvanih prirodnih teritorij vhodyat 5 ob yektiv yaki nazivayutsya Zoloti gori Altayu Altajskij zapovidnik Ohoronna smuga navkolo Teleckogo ozera Katunskij zapovidnik ru Zona spokoyu ru Div takozhAltajsko Sayanska girska krayinaLiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 ros Ravniny i gory Sibiri M Nauka 1975 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Altajski gori Institute of Cartography Golden Mountains of Altai 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine at Natural Heritage Protection Fund 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine A travel account from the south of Altai UNESCO s evaluation of Altai 27 bereznya 2009 u Wayback Machine PDF file Altaj Foto Mir 16 lipnya 2011 u Wayback Machine Panoramy Gornogo Altaya v tom chisle krugovaya 6 lyutogo 2011 u Wayback Machine Altajskaya landshaftnaya oblast 8 grudnya 2009 u Wayback Machine v knige N A Gvozdeckij N I Mihajlov Fizicheskaya geografiya SSSR M 1978 Zolotye gory Altaya 26 lyutogo 2009 u Wayback Machine na sajte Fonda Ohrana prirodnogo naslediya 11 serpnya 2007 u Wayback Machine Komleksnaya nauchnaya video ekspediciya Tomskogo gosudarstvennogo universiteta po Gornomu Altayu Ot Ust Semy do Tashanty Kommentarii 8 serpnya 2011 u Wayback Machine A N Rudoj Obratnaya storona Luny O planiruemom stroitelstve Katunskoj GES i provedenii gazoprovoda po dolinam rek Chui i Katuni cherez obekt Vsemirnogo prirodnogo naslediya YuNESKO iz Zapadnoj Sibiri v Kitaj 20 lipnya 2011 u Wayback Machine Rudoj A N Kiryanova M R Nauchnoe i rekreacionnoe znachenie velikih geologicheskih pamyatnikov Altaya k sozdaniyu Altajskogo lednikovogo parka Izvestiya Russkogo geograficheskogo obshestva 2004 Vyp 5 S 61 69 22 travnya 2012 u Wayback Machine Bulanov 2005