Бухтарма Буктирма Букторма каз Бұқтырма өзені річка в Східно Казахстанській області права притока Іртишу впадає в Бухтар

Бухтарма
Бухтарма
49°09′18″ пн. ш. 87°15′51″ сх. д. / 49.15522900002777362° пн. ш. 87.26422900002778249° сх. д.
Витік	Алтайські гори
• координати	49°09′18″ пн. ш. 87°15′51″ сх. д. / 49.15522900002777362° пн. ш. 87.26422900002778249° сх. д.
Гирло	Іртиш
• координати	49°44′26″ пн. ш. 83°59′25″ сх. д. / 49.740555555583775° пн. ш. 83.99027777780578674° сх. д.
Басейн	басейн Обі
Країни:	Казахстан
Регіон	Східноказахстанська область
Довжина	336 км
Площа басейну:	12 660 км²
Середньорічний стік	214 м³/с
Притоки:	d, d, d, d, d, d і d
	Медіафайли у Вікісховищі

Бухтарма (Буктирма, Букторма; каз. Бұқтырма өзені) — річка в Східно-Казахстанській області, права притока Іртишу (впадає в ). У низці джерел, наприклад, у «РБСП», згадується як Бухтурма.

Довжина річки — 336 км, площа басейну — 12 660 км² (за іншими даними довжина річки — 405 км, площа басейну — 15 500 км²). Виток у льодовиках хребта Південний Алтай. По вододілу проходить кордон із Республікою Алтай у складі Росії. У верхів'ях Бухтарма — гірська річка, що тече у вузькій долині, у пониззі характер течії спокійніший. Живлення змішане. Повінь — навесні та влітку. Замерзає із другої половини листопада до квітня. Товщина льоду сягає 50-80 см. Вода м'яка, прісна (100—250 мг/л). Використовується для лісосплаву. Середня витрата води — 214 м³/с.

У басейні Бухтарми розташоване місто Алтай.

Дослідження

Уперше долина річки була вивчена комісією під керівництвом П. Бабкова в 1869 році.

У народних уявленнях

Долини річки — прообраз легендарного , країни з молочними річками (реальний колір води в річці) та кисільними берегами. Тут з початку XVIII століття сформувалася етнографічна група росіян — (камінщики), тобто старовіри, що пішли на схід після богослужбової реформи (бухтармінці).

Притоки

Притоки Бухтарми від витоку до гирла:

← Ліва притока
→ Права притока

→ Чиндагатуй
→
→
← (Саримсак)
→
→
←
→
→
←
→
→ (Хамір)
→

Прикордонзона

Витоки р. Бухтарма, Укок, (**Катон-Карагайський ДНПП**)

Наразі переходи з РФ у РК і назад заборонені, оскільки немає офіційно організованих прикордонних пунктів — найближчий, де можливий перехід кордону, розташований в районі міста (Шемонаїха). Прикордонний перехід поблизу міста Риддер (Леніногорськ) планувався до відкриття на початку 2000-х років, але так і не було відкрито. Будь-який перетин кордону припиняється силами прикордонних військ обох сторін.

Для відвідування верхів'їв Бухтарми та (також Чорної та Білої Берелі) необхідно заздалегідь оформити дозвіл на відвідування прикордонної смуги з обов'язковим обґрунтуванням та наявністю маршрутного листа, а також оформити перепустку для перебування на території (Катон-Карагайського державного національного природного парку) в конторі ККДНПП (Катон-Карагай).

Фауна

До найцінніших видів іхтіофауни верхньої та середньої течії Бухтарми відносяться (сибірський харіус), (звичайний таймень). У нижній і середній течії звичайні пічкур сибірський, лящ, (ялець) сибірський, плітка звичайна, сибірська щипавка, голець сибірський, щука, минь, річковий окунь, сибірський підкам'янник, (строкатоплавцевий бабець) тощо.

Із числа ссавців, нерозривно пов'язаних із річковою системою, вирізняються ондатра, візон річковий та річкова видра. Також у басейні Бухтарми трапляється звичайний бобер.

Топографічні карти

Аркуш карти M-45-XIX Зыряновск. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) .

Злиття річок Бухтарма та Берель — panoramio.

Примітки

Буктырма // . — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2004. — Т. I. — . (рос.)
Казахстан. Общегеографическая карта (масштаб 1:3 000 000). — Роскартография, 2011
См. Беренс, Рейнгольд // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
Бухтарма // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
Очерки по истории Казахстанского Алтая (Александр Лухтанов) / Проза.ру (рос.). www.proza.ru. оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 13 лютого 2019.
Тайна Беловодья: почему на Алтае ищут затерянную страну (рос.). altapress.ru. оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 13 лютого 2019.
Евсеева А. А., Болботов Г. А., Кириченко О. И. Аннотированный список рыбообразных и рыб водоемов и водотоков бассейна верхнего Иртыша Восточного Казахстана с комментариями по их таксономии и зоогеографии // Acta Biologica Sibirica. — 2019. — Т. 5, вып. 4 (22 декабря). — С. 156–174. — ISSN 2412-1908. — DOI:10.14258/abs.v5.i4.7180.
Малков П. Ю., Казанцев А. А., Болботов Г. А., Яшина Т. В., Воробьев М. В., Чернов И. С. Новые сведения о расселении речного бобра на Алтае // Катонқарағай мемлекеттік ұлттық табиғи паркінің еңбектері. — Усть-Каменогорск : Медиа-Альянс, 2022. — Т. 2 (1 липня). — С. 482–495. — . — DOI:10.55435/09032022349.

Література

Бухтарма // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
«Река Бухтарма». www.skitalets.ru (рос.). оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018. — www.skitalets.ru

[КНЭ-1] Буктырма // . — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2004. — Т. I. — . (рос.)

[2] Казахстан. Общегеографическая карта (масштаб 1:3 000 000). — Роскартография, 2011

[3] См. Беренс, Рейнгольд // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)

[БСЭ-4] Бухтарма // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.

[5] Очерки по истории Казахстанского Алтая (Александр Лухтанов) / Проза.ру (рос.). www.proza.ru. оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 13 лютого 2019.

[6] Тайна Беловодья: почему на Алтае ищут затерянную страну (рос.). altapress.ru. оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 13 лютого 2019.

[7] Евсеева А. А., Болботов Г. А., Кириченко О. И. Аннотированный список рыбообразных и рыб водоемов и водотоков бассейна верхнего Иртыша Восточного Казахстана с комментариями по их таксономии и зоогеографии // Acta Biologica Sibirica. — 2019. — Т. 5, вып. 4 (22 декабря). — С. 156–174. — ISSN 2412-1908. — DOI:10.14258/abs.v5.i4.7180.

[8] Малков П. Ю., Казанцев А. А., Болботов Г. А., Яшина Т. В., Воробьев М. В., Чернов И. С. Новые сведения о расселении речного бобра на Алтае // Катонқарағай мемлекеттік ұлттық табиғи паркінің еңбектері. — Усть-Каменогорск : Медиа-Альянс, 2022. — Т. 2 (1 липня). — С. 482–495. — . — DOI:10.55435/09032022349.