Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Південний Алта й каз Оңтүстік Алтай жотасы гірський хребет на Алтаї Південний Алтай49 06 01 пн ш 87 29 50 сх д 49 100277

Південний Алтай

Південний Алтай

Південний Алта́й (каз. Оңтүстік Алтай жотасы) — гірський хребет на Алтаї.

Південний Алтай
image
49°06′01″ пн. ш. 87°29′50″ сх. д. / 49.100277790027774927° пн. ш. 87.4972222300277878° сх. д. / 49.100277790027774927; 87.4972222300277878Координати: 49°06′01″ пн. ш. 87°29′50″ сх. д. / 49.100277790027774927° пн. ш. 87.4972222300277878° сх. д. / 49.100277790027774927; 87.4972222300277878
Країна image Росія
Регіон Республіка Алтай
Тип гора і гірський хребет
матеріал метаморфічні гірські породи
Висота 3871 м і 2734 м
image
image
Південний Алтай
Південний Алтай (Росія)

Західна частина розташована в Казахстані, східна — відокремлює Росію від Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китаю.

Загальна довжина хребта становить 125 км. До висоти 1400—1500 м поширені степи, паркові [ru] досягають висоти 2100—2200 м; у високогірному поясі поширені субальпійські та альпійські луки. Є понад 180 льодовиків. Починається на захід від річки , що відокремлює його від розташованого ще далі на захід від [de] .

Проходить із заходу на схід. На сході закінчується біля масиву Таван-Богдо-Ула, яким починаються хребти Сайлюгем (на схід) та Монгольський Алтай (на південь) .

На південному сході до хребта примикають гори .

Північний схил

Західна частина схилу знаходиться на території Казахстану та адміністративно входить до Східно-Казахстанської області.

З нього беруть початок річки басейну Іртишу: , Бухтарма. Також розташовано безліч невеликих озер, наприклад, , .

Східна частина розташована на території Росії, у Республіці Алтай, визначаючи західну частину південного краю плоскогір'я Укок.

У підніжжя хребта на плоскогір'ї Укок розташовані наступні озера: Біле, Канас, Музди-Булак, Гусине.

З російської частини північного схилу беруть початок річки , , , , , , сточища Обі.

Південний схил

Західна частина схилу також знаходиться на території Казахстану Східно-Казахстанської області.

Східна частина південного схилу розташована на території Китаю і входить у Сіньцзян-Уйгурський автономний район.

З нього беруть початок річки басейну Іртишу: , . Також на південному схилі розташоване найбільше озеро, що сусідить з хребтом, .

Гірські вершини

Перераховуються за висотою:

  • (3871,0 м)
  • (3440,7 м)
  • (3276,9 м)
  • (3217,5 м)
  • (3172,6 м)
  • (2906,6 м)

Льодовики

На хребті Південний Алтай понад 180 льодовиків загальною площею 85,5 км² (9 долинних льодовиків, 14 карово-долинних, 1 улоговинний, 14 карово-висячих, 71 каровий, 9 присхильних, 56 висячих, 4 льодовики кулуарів і 2 льодовика пласких вершин) Основні льодовики розташовуються у басейнах річок Ак-Алахі, Бухтарми та Ак-Каби.

Найбільші льодовики:

  • (площа 19,2 км², за даними ВРЕ 19,5 км²)
  • (площа 8,1 км², за даними ВРЕ 4,5 км²).
  • (площа 7,1 км²)
  • (площа 7,1 км²)

Перевали

Перевали перераховуються із заходу на схід:

  • Шагандаба (2638,4 м)
  • Зелений (2952,0)
  • Кримза (2836,0 м)
  • Угульгун (2897,1 м)
  • Канас (2650,0 м)
  • Бетсу-Канас (2671,3 м)

Примітки

  1. Опис хребта Південний Алтай на сайті Географічного факультету Алтайського державного університету. {{}}: Недійсний |deadlink=dead ()
  2. Західна околиця Південного Алтаю на топографічній карті масштабу 1:200 000
  3. Східне закінчення Південного Алтаю на топографічній карті масштабу 1:100 000
  4. Аркуш карти M-45-XXVIII Аргамджи. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1969-1978 р. Видання 1983 р. (рос.)
  5. Аркуш карти M-45-101 Урыль. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1983 р. (рос.)
  6. (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Південний Алтай

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pivdennij Alta j kaz Ontүstik Altaj zhotasy girskij hrebet na Altayi Pivdennij Altaj49 06 01 pn sh 87 29 50 sh d 49 100277790027774927 pn sh 87 4972222300277878 sh d 49 100277790027774927 87 4972222300277878 Koordinati 49 06 01 pn sh 87 29 50 sh d 49 100277790027774927 pn sh 87 4972222300277878 sh d 49 100277790027774927 87 4972222300277878Krayina RosiyaRegion Respublika AltajTip gora i girskij hrebetmaterial metamorfichni girski porodiVisota 3871 m i 2734 mPivdennij AltajPivdennij Altaj Rosiya Zahidna chastina roztashovana v Kazahstani shidna vidokremlyuye Rosiyu vid Sinczyan Ujgurskogo avtonomnogo rajonu Kitayu Zagalna dovzhina hrebta stanovit 125 km Do visoti 1400 1500 m poshireni stepi parkovi ru dosyagayut visoti 2100 2200 m u visokogirnomu poyasi poshireni subalpijski ta alpijski luki Ye ponad 180 lodovikiv Pochinayetsya na zahid vid richki sho vidokremlyuye jogo vid roztashovanogo she dali na zahid vid de Prohodit iz zahodu na shid Na shodi zakinchuyetsya bilya masivu Tavan Bogdo Ula yakim pochinayutsya hrebti Sajlyugem na shid ta Mongolskij Altaj na pivden Na pivdennomu shodi do hrebta primikayut gori Pivnichnij shilZahidna chastina shilu znahoditsya na teritoriyi Kazahstanu ta administrativno vhodit do Shidno Kazahstanskoyi oblasti Z nogo berut pochatok richki basejnu Irtishu Buhtarma Takozh roztashovano bezlich nevelikih ozer napriklad Shidna chastina roztashovana na teritoriyi Rosiyi u Respublici Altaj viznachayuchi zahidnu chastinu pivdennogo krayu ploskogir ya Ukok U pidnizhzhya hrebta na ploskogir yi Ukok roztashovani nastupni ozera Bile Kanas Muzdi Bulak Gusine Z rosijskoyi chastini pivnichnogo shilu berut pochatok richki stochisha Obi Pivdennij shilZahidna chastina shilu takozh znahoditsya na teritoriyi Kazahstanu Shidno Kazahstanskoyi oblasti Shidna chastina pivdennogo shilu roztashovana na teritoriyi Kitayu i vhodit u Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon Z nogo berut pochatok richki basejnu Irtishu Takozh na pivdennomu shili roztashovane najbilshe ozero sho susidit z hrebtom Girski vershiniPererahovuyutsya za visotoyu 3871 0 m 3440 7 m 3276 9 m 3217 5 m 3172 6 m 2906 6 m LodovikiNa hrebti Pivdennij Altaj ponad 180 lodovikiv zagalnoyu plosheyu 85 5 km 9 dolinnih lodovikiv 14 karovo dolinnih 1 ulogovinnij 14 karovo visyachih 71 karovij 9 prishilnih 56 visyachih 4 lodoviki kuluariv i 2 lodovika plaskih vershin Osnovni lodoviki roztashovuyutsya u basejnah richok Ak Alahi Buhtarmi ta Ak Kabi Najbilshi lodoviki plosha 19 2 km za danimi VRE 19 5 km plosha 8 1 km za danimi VRE 4 5 km plosha 7 1 km plosha 7 1 km PerevaliPerevali pererahovuyutsya iz zahodu na shid Shagandaba 2638 4 m Zelenij 2952 0 Krimza 2836 0 m Ugulgun 2897 1 m Kanas 2650 0 m Betsu Kanas 2671 3 m PrimitkiOpis hrebta Pivdennij Altaj na sajti Geografichnogo fakultetu Altajskogo derzhavnogo universitetu a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadlink dead dovidka Zahidna okolicya Pivdennogo Altayu na topografichnij karti masshtabu 1 200 000 Shidne zakinchennya Pivdennogo Altayu na topografichnij karti masshtabu 1 100 000 Arkush karti M 45 XXVIII Argamdzhi Masshtab 1 200 000 Stan miscevosti na 1969 1978 r Vidannya 1983 r ros Arkush karti M 45 101 Uryl Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1980 r Vidannya 1983 r ros Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivdennij Altaj

Дата публікації:
Топ