Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гора Бєлу́ха (алт. Ӱч-Сӱмер — «Триголова», або алт. Кадын-Бажы — «Верхів'я Катуні», каз. Мұзтау Шыңы) — найвища гора Алтаю, а саме . Висота 4506 м.
| Бєлуха | ||||
 | ||||
| 49°48′25″ пн. ш. 86°35′23″ сх. д. / 49.80694444447177460° пн. ш. 86.58972222224977600° сх. д.Координати: 49°48′25″ пн. ш. 86°35′23″ сх. д. / 49.80694444447177460° пн. ш. 86.58972222224977600° сх. д. | ||||
| Країна |  Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Республіка Алтай Східноказахстанська область | |||
| Система | Золоті гори Алтаю | |||
| Тип | гора і d | |||
| Висота | 4506 м | |||
| Висота відносна | 3343 м | |||
| Ізоляція | 668 км | |||
  Бєлуха Бєлуха (Росія) | ||||
 Бєлуха у Вікісховищі | ||||
Знаходиться на території Усть-Коксинського району Республіки Алтай Росії. Тут має свої витоки річка Катунь. Назва — від великих снігів, що випадають в районі гори.
Фізико-географічна характеристика
У масиві Бєлуха дві вершини у вигляді неправильних пірамід— гостра Східна Бєлуха (4506 м) і Західна Бєлуха (4435 м), що майже прямовисно уриваються на північ до [ru], і поступово знижуються до півдня у бік [ru] (льодовик Геблера).
Пониження між вершинами, що має назву «Сідло Білухи» (4000 м), також круто уривається на північ до Аккемського льодовика (т.з. Аккемська стіна) і відлогіше спускається на південь до річки Катунь.
Геологія
Гірський масив Бєлухи складений породами середнього та верхнього кембрію. Багато відрогів масиву є виходами пісковиків і сланців. Менш поширені конгломерати. Частину масиву складають типові флішоподібні формації. Про тектонічну нестабільність території Бєлухи свідчать розломи, тріщини та насуви гірських порід. Круті, майже вертикальні зони ковзання характерні північного схилу Бєлухи, особливо з боку долини річки Аккем.
Район Бєлухи розташований на межі зон 7-8-бальної сейсмічної активності. Мікроземлетруси тут дуже часті. Наслідки їх — ламання крижаного панцира, сходження лавин і обвалів. З палеогену територія зазнає інтенсивне тектонічне підняття, яке триває й досі.
Палеогенове підняття відбилося в характері рельєфу — він усюди високогірний, типово альпійський, з глибокими ущелинами, вертикальні альпійські пасма височіють над ними до 2500 м. Великі площі масиву зайняті скелями, осипами та моренами. Схили схильні до руйнівного впливу селів і лавин.
Клімат
Інструментальні спостереження ведуть дві станції — метеостанція Аккем та метеостанція Каратюрек, розташовані відповідно на абсолютних висотах 2050 і 2600 м. Поблизу льодовика Геблера, на південному схилі Бєлухи, раніше працювала метеостанція Катунь.
Клімат району Бєлухи суворий, з тривалою холодною зимою та коротким літом, з дощами та снігопадами. Він змінюється відповідно до висотної поясності: від клімату долин біля підніжжя до клімату високих снігів та льодовиків біля вершини. Середня температура липня у долинах біля верхньої межі лісу— +8,3 °С (метеостанція Аккем), а на платоподібних вершинах— +6,3 °С (метеостанція Каратюрек). Влітку на вершині Бєлухи не рідкісні морози до -20 °С.
Взимку негативні температури повітря спостерігаються в січні — до -48 °С і залишаються низькими навіть у березні — до -5 °С. Широко поширені температурні інверсії. Норма річних опадів для метеостанцій Аккем і Каратюрек становить 512—533 мм. Тверді опади випадають на висоті 3000-3200 м, та їх річна величина становить 35-50 відсотків від загальної кількості. У [ru] Бєлухи за рік випадає понад 1000 мм опадів. Тут поширені гірсько-долинні вітри та фени.
Льодовики
На схилах масиву Бєлухи та у долинах відомо 169 льодовиків, загальною площею 150 км². Бєлуха несе на собі майже 50 % льодовиків Катунського хребта, що становить понад 60 % площі його заледеніння. За кількістю льодовиків та заледеніння гора Білуха посідає перше місце на Катунському хребті. М. В. Тронов виділив Бєлухинський льодовиковий район у самостійний «тип льодовиків Бєлухи». Для нього характерні: високе положення басейнів живлення, крутість фірнових потоків, низьке положення язиків льодовиків, що заповнюють ложе глибоких річкових долин, і щільне примикання до схилів вершин. Тут зосереджено 6 великих льодовиків, серед них льодовик Сапожникова — один з найбільших на Алтаї — 10,5 км довжиною, площею 13,2 км², а також Великий і Малий Берельські льодовики, довжиною 10 і 8 км і площею 12,5 і 8 9 км² відповідно.
Для Бєлухи не характерні, як для інших центрів заледеніння, великі відмінності у площі заледеніння між схилами північної та південної експозицій. Це компенсується за рахунок режиму обороту речовини, більшим випадінням і інтенсивним стаюванням на південному схилі, меншою кількістю опадів і великою затіненістю протилежного схилу. Швидкість руху льоду неоднакова і в середньому коливається від 30 до 50 метрів на рік. Найбільша відзначена на льодовику Братів Тронових — біля підніжжя льодопаду вона становить 120 метрів на рік. Нагромадження снігу на крутих схилах призводить до сходу лавин.
Річки та озера
Річки Бєлухи належать головним чином басейну річки Катунь, що має джерело з південного схилу льодовика Геблера. Тут також мають джерела ріки Кучерла, Аккем, . Річка дренує південно-східний схил і відноситься до сточища Бухтарми.
Водні потоки, народжені з льодовиків Бєлухи, утворюють особливий алтайський тип річок. У їхньому живленні беруть участь талі води льодовиків, снігів, дощові опади мають невелике значення. Для річок характерний максимальний стік влітку і низький решту року. Річки швидкоплинні, нерідко утворюють водоспади. Красивий водоспад Розсипний знаходиться на однойменній річці, правому притоці Катуні.
Озера в районі гори Бєлухи лежать у глибоких карах та трогових долинах. Походження їх пов'язане з діяльністю древніх льодовиків. Великі озера — , тощо.
Рослинність
Для Бєлухинського масиву, як і для будь-якої гірської країни, характерна строкатість рослинності. За даними багатьох дослідників, основна частина хребта відноситься до Катунського високогірного району, де відзначено велику різноманітність лісових та високогірних формацій. Лісовий пояс простягається до висот 2000 м, у західній і східній до 2200 м і більше розвинений на північному макросхилі.
У східній частині південного макросхилу (верхів'я річок Катунь та [ru]) виражений фрагментарно. Нижня межа умовна, тут переважають формації темнохвойних лісів з переважанням ялини сибірської, кедра, ялиці сибірської. Звичайні модрина сибірська та листяні породи: береза, горобина. Чагарники представлені , Lonicera, . З висотою значно зростає роль кедра, з чагарників починають переважати жимолость і брусниця.
У верхній частині лісового поясу з чагарників переважає ; з трав — субальпійське та альпійське різнотрав'я. Також тут поширена смородина та малина.
Субальпійський пояс на нижній межі представлено кедровим та кедрово-модринним рідколіссям, з фрагментами субальпійських лук і чагарників. Альпійський пояс представлений великотравними, дрібнотравними та кобрезієвими луками. Значні площі займає єрникова, лишайникова, дріадова та трав'яниста тундри. Високогірні болота представлені формаціями осокових, пухівних та зеленомошних боліт.
Тваринний світ
З дрібних ссавців по кам'янистих розсипах та йорниках поширені: Sorex tundrensis, Myodes rufocanus, Myodes rutilus та Alticola macrotis. У витоках річки Катунь, її правобережжям мешкають Sicista napaea та Myospalax. Сюди зрідка заходять рись, сніговий барс та Capra sibirica.
Серед птахів варто відзначити: Lagopus lagopus, Lagopus muta, Pyrrhocorax pyrrhocorax, Pyrrhocorax graculus, Prunella himalayana, Leucosticte arctoa, Mycerobas carnipes, Carpodacus rubicilla, Aquila chrysaetos,
Фотогалерея
-
![image]()
Гора Бєлуха і її віддзеркалення у озері Аккем -
![image]()
Гора Бєлуха, північний схил -
![image]()
Гора Бєлуха, краєвид з озера Аккем
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2012. Процитовано 17 березня 2021.
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 1 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2012. Процитовано 23 листопада 2011.
- Белуха официально сменит свою высоту на картах. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 2013.03.27.
- . Архів оригіналу за 2 березня 2013. Процитовано 2013.03.27.
Посилання
- - гора Белуха [ 2 червня 2009 у Wayback Machine.]
- Фотоальбом и карты — окрестности Белухи, путь от Тюнгура [ 7 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Путеводитель — популярные тропы в районе Белухи [ 7 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Клипы из фильмов Ивана Усанова [ 3 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Фото Белухи. Горный Алтай [ 3 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Вид из космоса [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
- http://altai-beluha.narod.ru [ 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Семь природных чудес России [ 17 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Ретрит Центр Портал Белуха. Эзотерический туризм. Услуги по активному туризму в Горном Алтае [ 18 березня 2022 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про гірську вершину. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gora Byelu ha alt Ӱch Sӱmer Trigolova abo alt Kadyn Bazhy Verhiv ya Katuni kaz Muztau Shyny najvisha gora Altayu a same Visota 4506 m Byeluha49 48 25 pn sh 86 35 23 sh d 49 80694444447177460 pn sh 86 58972222224977600 sh d 49 80694444447177460 86 58972222224977600 Koordinati 49 48 25 pn sh 86 35 23 sh d 49 80694444447177460 pn sh 86 58972222224977600 sh d 49 80694444447177460 86 58972222224977600Krayina RosiyaRegion Respublika Altaj Shidnokazahstanska oblastSistema Zoloti gori AltayuTip gora i dVisota 4506 mVisota vidnosna 3343 mIzolyaciya 668 kmByeluhaByeluha Rosiya Byeluha u Vikishovishi Byeluha najvisha gora Altayu i Sibiru Znahoditsya na teritoriyi Ust Koksinskogo rajonu Respubliki Altaj Rosiyi Tut maye svoyi vitoki richka Katun Nazva vid velikih snigiv sho vipadayut v rajoni gori Fiziko geografichna harakteristikaU masivi Byeluha dvi vershini u viglyadi nepravilnih piramid gostra Shidna Byeluha 4506 m i Zahidna Byeluha 4435 m sho majzhe pryamovisno urivayutsya na pivnich do ru i postupovo znizhuyutsya do pivdnya u bik ru lodovik Geblera Ponizhennya mizh vershinami sho maye nazvu Sidlo Biluhi 4000 m takozh kruto urivayetsya na pivnich do Akkemskogo lodovika t z Akkemska stina i vidlogishe spuskayetsya na pivden do richki Katun Geologiya Girskij masiv Byeluhi skladenij porodami serednogo ta verhnogo kembriyu Bagato vidrogiv masivu ye vihodami piskovikiv i slanciv Mensh poshireni konglomerati Chastinu masivu skladayut tipovi flishopodibni formaciyi Pro tektonichnu nestabilnist teritoriyi Byeluhi svidchat rozlomi trishini ta nasuvi girskih porid Kruti majzhe vertikalni zoni kovzannya harakterni pivnichnogo shilu Byeluhi osoblivo z boku dolini richki Akkem Rajon Byeluhi roztashovanij na mezhi zon 7 8 balnoyi sejsmichnoyi aktivnosti Mikrozemletrusi tut duzhe chasti Naslidki yih lamannya krizhanogo pancira shodzhennya lavin i obvaliv Z paleogenu teritoriya zaznaye intensivne tektonichne pidnyattya yake trivaye j dosi Paleogenove pidnyattya vidbilosya v harakteri relyefu vin usyudi visokogirnij tipovo alpijskij z glibokimi ushelinami vertikalni alpijski pasma visochiyut nad nimi do 2500 m Veliki ploshi masivu zajnyati skelyami osipami ta morenami Shili shilni do rujnivnogo vplivu seliv i lavin Klimat Instrumentalni sposterezhennya vedut dvi stanciyi meteostanciya Akkem ta meteostanciya Karatyurek roztashovani vidpovidno na absolyutnih visotah 2050 i 2600 m Poblizu lodovika Geblera na pivdennomu shili Byeluhi ranishe pracyuvala meteostanciya Katun Klimat rajonu Byeluhi suvorij z trivaloyu holodnoyu zimoyu ta korotkim litom z doshami ta snigopadami Vin zminyuyetsya vidpovidno do visotnoyi poyasnosti vid klimatu dolin bilya pidnizhzhya do klimatu visokih snigiv ta lodovikiv bilya vershini Serednya temperatura lipnya u dolinah bilya verhnoyi mezhi lisu 8 3 S meteostanciya Akkem a na platopodibnih vershinah 6 3 S meteostanciya Karatyurek Vlitku na vershini Byeluhi ne ridkisni morozi do 20 S Vzimku negativni temperaturi povitrya sposterigayutsya v sichni do 48 S i zalishayutsya nizkimi navit u berezni do 5 S Shiroko poshireni temperaturni inversiyi Norma richnih opadiv dlya meteostancij Akkem i Karatyurek stanovit 512 533 mm Tverdi opadi vipadayut na visoti 3000 3200 m ta yih richna velichina stanovit 35 50 vidsotkiv vid zagalnoyi kilkosti U ru Byeluhi za rik vipadaye ponad 1000 mm opadiv Tut poshireni girsko dolinni vitri ta feni Lodoviki Na shilah masivu Byeluhi ta u dolinah vidomo 169 lodovikiv zagalnoyu plosheyu 150 km Byeluha nese na sobi majzhe 50 lodovikiv Katunskogo hrebta sho stanovit ponad 60 ploshi jogo zaledeninnya Za kilkistyu lodovikiv ta zaledeninnya gora Biluha posidaye pershe misce na Katunskomu hrebti M V Tronov vidiliv Byeluhinskij lodovikovij rajon u samostijnij tip lodovikiv Byeluhi Dlya nogo harakterni visoke polozhennya basejniv zhivlennya krutist firnovih potokiv nizke polozhennya yazikiv lodovikiv sho zapovnyuyut lozhe glibokih richkovih dolin i shilne primikannya do shiliv vershin Tut zoseredzheno 6 velikih lodovikiv sered nih lodovik Sapozhnikova odin z najbilshih na Altayi 10 5 km dovzhinoyu plosheyu 13 2 km a takozh Velikij i Malij Berelski lodoviki dovzhinoyu 10 i 8 km i plosheyu 12 5 i 8 9 km vidpovidno Dlya Byeluhi ne harakterni yak dlya inshih centriv zaledeninnya veliki vidminnosti u ploshi zaledeninnya mizh shilami pivnichnoyi ta pivdennoyi ekspozicij Ce kompensuyetsya za rahunok rezhimu oborotu rechovini bilshim vipadinnyam i intensivnim stayuvannyam na pivdennomu shili menshoyu kilkistyu opadiv i velikoyu zatinenistyu protilezhnogo shilu Shvidkist ruhu lodu neodnakova i v serednomu kolivayetsya vid 30 do 50 metriv na rik Najbilsha vidznachena na lodoviku Brativ Tronovih bilya pidnizhzhya lodopadu vona stanovit 120 metriv na rik Nagromadzhennya snigu na krutih shilah prizvodit do shodu lavin Richki ta ozera Richka Kucherla vitikaye iz Kucherlinskogo ozera Richki Byeluhi nalezhat golovnim chinom basejnu richki Katun sho maye dzherelo z pivdennogo shilu lodovika Geblera Tut takozh mayut dzherela riki Kucherla Akkem Richka drenuye pivdenno shidnij shil i vidnositsya do stochisha Buhtarmi Vodni potoki narodzheni z lodovikiv Byeluhi utvoryuyut osoblivij altajskij tip richok U yihnomu zhivlenni berut uchast tali vodi lodovikiv snigiv doshovi opadi mayut nevelike znachennya Dlya richok harakternij maksimalnij stik vlitku i nizkij reshtu roku Richki shvidkoplinni neridko utvoryuyut vodospadi Krasivij vodospad Rozsipnij znahoditsya na odnojmennij richci pravomu pritoci Katuni Ozera v rajoni gori Byeluhi lezhat u glibokih karah ta trogovih dolinah Pohodzhennya yih pov yazane z diyalnistyu drevnih lodovikiv Veliki ozera tosho Roslinnist Dlya Byeluhinskogo masivu yak i dlya bud yakoyi girskoyi krayini harakterna strokatist roslinnosti Za danimi bagatoh doslidnikiv osnovna chastina hrebta vidnositsya do Katunskogo visokogirnogo rajonu de vidznacheno veliku riznomanitnist lisovih ta visokogirnih formacij Lisovij poyas prostyagayetsya do visot 2000 m u zahidnij i shidnij do 2200 m i bilshe rozvinenij na pivnichnomu makroshili U shidnij chastini pivdennogo makroshilu verhiv ya richok Katun ta ru virazhenij fragmentarno Nizhnya mezha umovna tut perevazhayut formaciyi temnohvojnih lisiv z perevazhannyam yalini sibirskoyi kedra yalici sibirskoyi Zvichajni modrina sibirska ta listyani porodi bereza gorobina Chagarniki predstavleni Lonicera Z visotoyu znachno zrostaye rol kedra z chagarnikiv pochinayut perevazhati zhimolost i brusnicya U verhnij chastini lisovogo poyasu z chagarnikiv perevazhaye z trav subalpijske ta alpijske riznotrav ya Takozh tut poshirena smorodina ta malina Subalpijskij poyas na nizhnij mezhi predstavleno kedrovim ta kedrovo modrinnim ridkolissyam z fragmentami subalpijskih luk i chagarnikiv Alpijskij poyas predstavlenij velikotravnimi dribnotravnimi ta kobreziyevimi lukami Znachni ploshi zajmaye yernikova lishajnikova driadova ta trav yanista tundri Visokogirni bolota predstavleni formaciyami osokovih puhivnih ta zelenomoshnih bolit Tvarinnij svit Z dribnih ssavciv po kam yanistih rozsipah ta jornikah poshireni Sorex tundrensis Myodes rufocanus Myodes rutilus ta Alticola macrotis U vitokah richki Katun yiyi pravoberezhzhyam meshkayut Sicista napaea ta Myospalax Syudi zridka zahodyat ris snigovij bars ta Capra sibirica Sered ptahiv varto vidznachiti Lagopus lagopus Lagopus muta Pyrrhocorax pyrrhocorax Pyrrhocorax graculus Prunella himalayana Leucosticte arctoa Mycerobas carnipes Carpodacus rubicilla Aquila chrysaetos FotogalereyaGora Byeluha i yiyi viddzerkalennya u ozeri Akkem Gora Byeluha pivnichnij shil Gora Byeluha krayevid z ozera AkkemPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 13 listopada 2012 Procitovano 17 bereznya 2021 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2014 Procitovano 1 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 1 veresnya 2012 Procitovano 23 listopada 2011 Beluha oficialno smenit svoyu vysotu na kartah Arhiv originalu za 9 bereznya 2013 Procitovano 2013 03 27 Arhiv originalu za 2 bereznya 2013 Procitovano 2013 03 27 Posilannya gora Beluha 2 chervnya 2009 u Wayback Machine Fotoalbom i karty okrestnosti Beluhi put ot Tyungura 7 bereznya 2009 u Wayback Machine Putevoditel populyarnye tropy v rajone Beluhi 7 kvitnya 2009 u Wayback Machine Klipy iz filmov Ivana Usanova 3 lipnya 2009 u Wayback Machine Foto Beluhi Gornyj Altaj 3 kvitnya 2022 u Wayback Machine Vid iz kosmosa Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite http altai beluha narod ru 2 kvitnya 2022 u Wayback Machine Sem prirodnyh chudes Rossii 17 lyutogo 2009 u Wayback Machine Retrit Centr Portal Beluha Ezotericheskij turizm Uslugi po aktivnomu turizmu v Gornom Altae 18 bereznya 2022 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro girsku vershinu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi