Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Беркут (Aquila chrysaetos) — один із найбільших денних хижих птахів родини яструбових. Один з 9-ти видів роду; один з 5-ти видів роду у фауні України. В Україні рідкісний гніздовий птах.
| Беркут Період існування: пліоцен — сучасність | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Яструбоподібні (Accipitriformes) |
| Родина: | Яструбові (Accipitridae) |
| Рід: | Орел (Aquila) |
| Вид: | Беркут (A. chrysaetos) |
| Біноміальна назва | |
| Aquila chrysaetos (Linnaeus, 1758) | |
Назва
Беркут з половецької: burkit — «орел».
Зовнішній вигляд
Великий птах з розмахом крил в середньому до 2 м. Самиця може досягати довжини тіла 90-100 см; самець в середньому на 10 см менше. Розмах крил у самців коливається від 190 до 210 см, а у самиць — від 200 до 230 см. Самиці важать від 3,8 до 6,7 кг, більш легкі самці — від 2,8 до 4,6 кг. У дорослого птаха верх голови і задня частина шиї рудувато-вохристі із золотистим відтінком, інше оперення темно-буре; хвіст сіруватий із вузькими темними поперечними смугами, на кінці — широка темна смуга; восковиця і пальці жовті. У молодого птаха забарвлення темно-буре; основа махових пір'їн біла; хвіст білий із широкою темною смугою на кінці; протягом 5 років пір'я поступово набуває вигляду, як у дорослого.
Розрізняють шість підвидів беркутів, які відрізняються загальними розмірами та яскравістю забарвлення.
Зір
У беркута, як і у інших орлів, а також яструбів і соколів, надзвичайно гострий зір, та лише в світлий час доби. Так, наприклад, зайця цей орел бачить на відстані до двох кілометрів. Низка адаптацій, що виявилися в здатності швидко визначити величину об'єкта і відстань до нього, розвинулися внаслідок еволюції. Великі очі дозволяють відбивати більше зображення на сітківці ока, а значно вища щільність світлочутливих клітин (паличок і колбочок) робить його більш чітким і докладним. До того-ж в кожному оці присутні не одна, як у інших тварин, а дві центральні ямки — місця найбільшого скупчення рецепторів (така ж особливість є у деяких інших груп птахів, яким потрібно підвищене зосередження уваги — колібрі, рибалочкових і ластівок). Особливі кільцеві м'язи швидко фокусують кришталик ока на біжучій тварині, не втрачаючи її з поля зору — особливість, відома під назвою акомодація. Рухома шия здатна повертатися до 270 градусів, як у сов, що істотно збільшує межі огляду. Надбрівна згортка, що надає хижакам грізного «насупленого» вигляду, захищає очі від яскравого сонячного світла, а друга блимальна перетинка нижньої частини віка, оберігає їх від потрапляння частинок пилу. З людиною, беркута об'єднують рідкісні серед тварин бінокулярний зір і здатність розрізняти кольори — перше дозволяє поєднувати зображення з обох очей, створюючи стереоскопічний ефект, друге покращує визначення нерухомого об'єкта на місцевості.
Політ
Беркути часом вважаються найкращими літунами серед орлів і, можливо, серед усіх хижих птахів. Беркути непересічні серед свого роду тим, що вони часто літають у невеликому двогранному куті.
У пошуках їжі беркут найчастіше, довго ширяє високо в висхідних потоках теплого повітря, водночас крила у нього злегка підняті над тулубом і V-подібно витягнуті вперед, а їх активність залишається щонайменшою. Інший спосіб полювання — ковзання на невеликій висоті подібно яструбам великим в надії захопити здобич зненацька. Маховий політ легкий і жвавий, з сильними і глибокими рухами крил, і котрий зазвичай, складається з 6-8 помахів, перемежованих 2–3 секундами ковзань. Звичайна, некваплива швидкість ширяння у беркутів становить близько 45–52 кілометрів на годину. Орел легко керує в повітрі навіть за дужих поривів вітру. Помітивши ймовірну жертву, беркут шугає слідом за нею, коли його швидкість може досягати 240-320 км / год. Це робить беркута однією з двох найшвидших живих тварин в природі.
Ареал виду та його поширення в Україні
Беркути населяють відкриті та напіввідкриті місцини всіх видів, які пропонують достатню кількість їжі та мають скельні стіни або старі дерева для гніздування. Місця його проживання міняться від високогірних лугів до великих боліт з невеликими лісами в країнах Балтії та напівпустель на півночі Африки. Великі, закриті ліси заселені лише на околицях. Сьогоднішнє надмірне скупчення у гірській місцевості, є наслідком незмірних переслідувань, принаймні в Європі.
Гніздовий ареал охоплює лісову зону та гори Північної Америки, Євразії. В Україні беркут дуже рідкісний осілий птах, який гніздиться лише на високогірних ділянках Карпат (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська області). Під час міграції та зимівлі трапляється скрізь.
Чисельність і причини її зміни
З давніх-давен люди сприймали беркута не лише як «короля повітря», але також як суперника на полюванні та ворога сільськогосподарських тварин. Постійне переслідування та винищення беркутів почалося ще в 17 столітті, заразом з бурими ведмедями, вовками, рисями, ягнятниками та іншими хижаками. Орлів відстрілювали в Європі або ловили пастками та винищували отруйними приманками, гнізда випотрошували і знищували. Цей спад досить добре задокументовано для Німеччини. Ще в 17 столітті останні гніздові пари зникли з Тюринзького лісу та Рудних гір, приблизно 1750 року з Гарцу та близько 1800 року зі Швабського Альбу, тощо. Згодом, беркути залишилися лише в Баварських Альпах.
Попри надмірне переслідування в усьому альпійському регіоні, беркут вижив там, оскільки багато гнізд тут були недоступні. На початку 20-х років минулого століття тут було обмежено полювання на беркутів, 1925 року їм було надано цілорічний закритий сезон у Баварії та Тіролі, а в Швейцарії полювання було повністю заборонено до 1953 року.
Приблизно з середини 1970-х років в альпійському регіоні спостерігалося чітке і стійке збільшення кількості беркутів. Загальна чисельність гніздових пар (ГП) в Альпах зараз оцінюється в 1100–1200 штук. Чималі скупчення в Європі також є в Іспанії (приблизно 1300 ГП у 1998–2002 роках), Норвегії (860–1040 ГП, 2003) та Фінляндії (300–350 ГП, 2002). Європейську гніздову популяцію 2004 року оцінювали у 8,4–11 тисяч гніздових пар.
У Сполучених Штатах до цього виду застосовується Закон про захист орланів білоголових та беркутів з 1952 року, а утримання живих тварин та володіння мертвими орлами та їх частинами тіла суворо регламентовані. Національне сховище орлів видає дозволи та розподіляє тварин, знайдених мертвими, індіанцям задля релігійної та культурної мети.
У теперішній час беркут повністю зник або став дуже рідкісним птахом у багатьох регіонах світу та більш - менш зберігся лише у горах, тундрі й у степах.
В Україні наприкінці XIX — на початку ХХ ст. гніздився не лише в Карпатах, а й на теренах сучасних Кіровоградської, Чернігівської, Житомирської, Рівненської, Дніпропетровської областей. У 1940–1954 рр. чисельність осілої карпатської популяції не перевищувала 10–11 пар. У середині 1960-х років в Карпатах налічувалось 6–8 пар. Зараз карпатську популяцію оцінюють у 10–15 пар. На стан виду негативно впливають: знищення старих ділянок лісу, де птахи гніздяться; скорочення кормової бази; вбивство птахів для виготовлення опудал; випадкове їх потрапляння у мисливські пастки.
Попри все, за оцінками МСОП чисельність беркутів у світі становить приблизно 250 000 птахів і вважається сталою. Тому вид класифікується як "не зникомий".
Особливості біології
Мешкає у різноманітних відкритих і частково відкритих ландшафтах, що зрідка відвідуються людьми, у тому числі тундрі, лісотундрі, місцях, що заросли кущами, високостовбурових хвойних та мішаних лісах з відкритими ділянками, степах, напівпустельних каньйонах. В Україні у гніздовий період, трапляється у хвойних та широколистяних лісах, під час зимівлі — всією країною. На місцях гніздування з'являється вже в лютому. Моногамний вид. Гнізда влаштовує на скелях або на деревах. Відкладання яєць починається наприкінці березня — у квітні. У кладці 1–2 яйця. Насиджування триває 43–45 діб. Пташенята з'являються на світ з проміжком в 3-4 дні. Вони покриті біло-сірим пухом. У первістка завжди більше шансів на виживання, оскільки він поводиться брутально відносно решти, може клювати їх, відштовхувати і не давати приймати їжу. Батьки не зважають на таку поведінку, і зрештою від 50 до 80% пташенят гинуть в перші тижні життя. Зазвичай виживає одне пташеня.
Поки пташенята залишаються маленькими і безпорадними, самець добуває їжу і приносить в гніздо, де самиця зігріває і вигодовує виводок. Коли пташенята досить підростають, щоби самостійно скльовувати їжу, самка теж починає полювати. Встають на крило молоді птахи у віці від 65 до 80 днів, але ще довгий час залишаються в межах своєї гніздової ділянки. Пташенята зазвичай залишають гнізда у другій половині липня — серпні.
Статевої зрілості досягає на 4–5 році. Тривалість життя беркутів в дикій природі близько 23 років, завдяки чому популяція залишається сталою. Найбільший вік беркута на волі — більше 32 років, був відмічений в Швеції. У зоопарках ці птахи доживають до 50 років. Перші пролітні птахи з'являються наприкінці вересня.
Живиться птахами, ссавцями розміром до лисиці. Значну частину в харчуванні заповнює падло, яке птахи поїдають насамперед взимку.
Шлюбні ігри
Шлюбний сезон залежно від широти і рівня осілості, настає в проміжок з лютого по квітень. У цей час обидва птахи пари, поводяться надмірно показово — виконують різні повітряні виверти.
Однією з найбільш видовищних витівок, вважається притаманний для орлів і канюків так званий «гірляндовий», хвилеподібний політ з великим розмахом, який може виконуватися одним або обома особинами пари. Під час вибриків, орел набирає висоту і зривається в майже прямовисне шугання, розгорнувши плечі і притиснувши кінці крил до хвоста. У нижній точці птах різко змінює напрямок руху і під кутом відбиття, лине вгору на колишню висоту. У верхній точці орел, втративши швидкість, робить кілька помахів крилами і знову пірнає, повторюючи попередній виверт. Інші показові вихватки — гонитва один за одним, вдавання нападу, показ кігтів, спільне ширяння і кружляння колом.
Гніздо
У час розмноження, терени навколо гнізда завжди добре охороняються від інших хижаків, проте птахи не так захищають власне гніздо, як межі ділянки, проганяючи прибульців на його околицях. Птахи на гнізді, потривожені людиною, лише зрідка намагаються вступити в сутичку, натомість дуже легко кидають кладку або пташенят, і назавжди покидають цей район.
Будівництво та облаштування гнізд у осілих беркутів може тривати протягом усього року, проте найбільша дієвість, насамперед припадає на проміжок з кінця січня до початку березня. Кожна пара може одночасно утримувати до дванадцяти гнізд, які використовуються поперемінно, проте їх кількість найчастіше не перевищує двох чи трьох. Часто гнізда не просто старі, а стародавні — про це можна судити за кількістю кісткових останків під ними. Щорічно споруди оновлюються і добудовуються.
На дереві, беркуту потрібний хоча б невеликий відкритий простір для підльоту — в лісі це можуть бути просіка, стара дорога, галявина, схил пагорбу, край болота. Ще одна вимога — захист від дужого вітру і прямого потрапляння сонячних променів, які можуть згубно позначитися на розвитку потомства. Відстань від гнізда до поверхні землі, власне великого значення не має (відомі випадки від 0 до 107 м), якщо воно недоступне для великих наземних хижаків на зразок бурого ведмедя або росомахи. Під час розмноження на деревах гніздо, насамперед, влаштовується в нижній або середній частині крони на висоті від 10 до 18 м, де гілки досить грубі і міцні, щоби витримати вагу будівлі і птахів. Гнізда, зроблені з дебелих сучків, у цьому разі мають дуже великі розміри — діаметр 1-2 м і висоту 0,5-1,9 м. На відміну від інших близьких видів, беркути завжди вистилають лоток торішньою травою, корою і шматочками моху, а по краю гнізда зеленими гілками хвойних або рідше листяних порід дерев і чагарників. В гнізді також можуть бути присутніми пір'я і хутро убитих тварин, які служать своєрідною підстилкою. Гніздо доглядається — свіже вистилання передує не лише кладці яєць, а й триває протягом усього часу розмноження аж до вильоту пташенят. Щороку гніздо підправляється і добудовується, поступово збільшуючись у розмірах. Між грубими суками гнізда можуть жити горобці, на яких беркути не зважають.
Спосіб полювання
Поза сезоном розмноження, зазвичай полює парами. Спосіб здобування їжі головним чином, залежить від погоди. Ясного сонячного дня, беркути найчастіше подовгу ширяють високо в небі або подібно яструбам великим, ковзають на малій висоті. Інший спосіб полювання більше притаманний для негожого дня — із засідки, коли птах терпляче озирає околиці з висоти мертвого дерева або великого валуна. Помітивши ймовірну жертву, орел переходить на швидкий і рухливий маховий політ або шугає з частково складеними крилами, хапає її на землі чи, якщо жертва — птах, інколи на зльоті. Захоплення і умертвіння здобичі, різноманітне. Найчастіше беркут однією лапою захоплює жертву за голову, а другою за спину, намагаючись переламати хребет. Іноді б'є дичину в шию гострим гачкоподібним дзьобом, розриваючи великі кровоносні судини. Велику тварину яка опирається, вдаряє кілька разів за допомогою крил, тримаючись на її спині.
Вправність полювання збільшується з віком орла. Молодий, що не досяг статевої зрілості птах, загалом ловить лише одного зайця з двадцяти, проте згодом досягає такої умілості, що хапає жертву ще до того, як та спробує врятуватися втечею. До здобичі, котру важко спіймати, такої як фазани або куріпки, беркут швидко втрачає цікавість. Птах здатен переносити в лапах до 4-5 кг м'яса і в час розмноження, часто розриває здобич на шматки перш, ніж віднести її до гнізда. Якщо здобич досить велика, орел повертається до неї знову і знову, проганяючи інших падальників, таких як грифи. Іноді орли забирають здобич у інших птахів, свого або чужого виду. Зокрема, в Канаді такі спроби були неодноразово відзначені у випадку з канюком неоарктичним (Buteo jamaicensis).
Охорона
Беркута залучено до Конвенції з міжнародної торгівлі зникомими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. Внесено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — вразливий). В Україні під час гніздування, охороняється в Карпатському біосферному заповіднику. Для покращення охорони виду необхідні: розумне ведення лісового господарства (лісовідновлення), створення невеличких заказників радіусом 0,5 км навколо гнізд, влаштування штучних гніздівель, облаштування пунктів підгодівлі на місцях зимівлі, підвищення контролю за незаконним відстрілом, моніторинг (стеження) за забрудненням навколишнього природного середовища.
Беркут та людина
У Казахстані та інших країнах Середньої Азії беркутів навчають як ловчого птаха для полювання на птахів і звірів.
В деяких арміях світу, зокрема у Франції, беркутів використовують для боротьби з дронами.
Галерея
-
![image]()
Голова беркута -
![image]()
Дорослий птах у польоті -
![image]()
Молодий птах — великі білі плями на крилах, білий хвіст з чорною смугою -
![image]()
Поштова марка «Беркут Aquila chrysaetos». 2020 рік
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Codex cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 303.
- Ferguson-Lees, James; Christie, David A. (2001). Raptors of the world. Boston : Houghton Mifflin. ISBN .
- https://archive.org/details/raptorsworldiden00ferg
- . animals.sandiegozoo.org (англ.). Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
- Watson, Jeff (23 серпня 2010). (англ.). A&C Black. ISBN . Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
- . web.archive.org. 12 жовтня 2013. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 16 липня 2021.
- Golden Eagle: Natural History Notebooks. www.nature.ca. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 9 липня 2021.
- . Washington Post (en-US) . ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
Джерела
- Домашевський С. В., Годованець Б. Й. Беркут // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 431.
- Беркут (Aquila chrysaetos) [ 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Беркут у Червоній книзі України [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Зубаровський В. М. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. — К.: Наук. думка, 1977. — 322 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berkut Aquila chrysaetos odin iz najbilshih dennih hizhih ptahiv rodini yastrubovih Odin z 9 ti vidiv rodu odin z 5 ti vidiv rodu u fauni Ukrayini V Ukrayini ridkisnij gnizdovij ptah Berkut Period isnuvannya pliocen suchasnist Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Yastrubopodibni Accipitriformes Rodina Yastrubovi Accipitridae Rid Orel Aquila Vid Berkut A chrysaetos Binomialna nazva Aquila chrysaetos Linnaeus 1758 Zapit Berkut perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya NazvaBerkut z poloveckoyi burkit orel Zovnishnij viglyadVelikij ptah z rozmahom kril v serednomu do 2 m Samicya mozhe dosyagati dovzhini tila 90 100 sm samec v serednomu na 10 sm menshe Rozmah kril u samciv kolivayetsya vid 190 do 210 sm a u samic vid 200 do 230 sm Samici vazhat vid 3 8 do 6 7 kg bilsh legki samci vid 2 8 do 4 6 kg U doroslogo ptaha verh golovi i zadnya chastina shiyi ruduvato vohristi iz zolotistim vidtinkom inshe operennya temno bure hvist siruvatij iz vuzkimi temnimi poperechnimi smugami na kinci shiroka temna smuga voskovicya i palci zhovti U molodogo ptaha zabarvlennya temno bure osnova mahovih pir yin bila hvist bilij iz shirokoyu temnoyu smugoyu na kinci protyagom 5 rokiv pir ya postupovo nabuvaye viglyadu yak u doroslogo Rozriznyayut shist pidvidiv berkutiv yaki vidriznyayutsya zagalnimi rozmirami ta yaskravistyu zabarvlennya Zir U berkuta yak i u inshih orliv a takozh yastrubiv i sokoliv nadzvichajno gostrij zir ta lishe v svitlij chas dobi Tak napriklad zajcya cej orel bachit na vidstani do dvoh kilometriv Nizka adaptacij sho viyavilisya v zdatnosti shvidko viznachiti velichinu ob yekta i vidstan do nogo rozvinulisya vnaslidok evolyuciyi Veliki ochi dozvolyayut vidbivati bilshe zobrazhennya na sitkivci oka a znachno visha shilnist svitlochutlivih klitin palichok i kolbochok robit jogo bilsh chitkim i dokladnim Do togo zh v kozhnomu oci prisutni ne odna yak u inshih tvarin a dvi centralni yamki miscya najbilshogo skupchennya receptoriv taka zh osoblivist ye u deyakih inshih grup ptahiv yakim potribno pidvishene zoseredzhennya uvagi kolibri ribalochkovih i lastivok Osoblivi kilcevi m yazi shvidko fokusuyut krishtalik oka na bizhuchij tvarini ne vtrachayuchi yiyi z polya zoru osoblivist vidoma pid nazvoyu akomodaciya Ruhoma shiya zdatna povertatisya do 270 gradusiv yak u sov sho istotno zbilshuye mezhi oglyadu Nadbrivna zgortka sho nadaye hizhakam griznogo nasuplenogo viglyadu zahishaye ochi vid yaskravogo sonyachnogo svitla a druga blimalna peretinka nizhnoyi chastini vika oberigaye yih vid potraplyannya chastinok pilu Z lyudinoyu berkuta ob yednuyut ridkisni sered tvarin binokulyarnij zir i zdatnist rozriznyati kolori pershe dozvolyaye poyednuvati zobrazhennya z oboh ochej stvoryuyuchi stereoskopichnij efekt druge pokrashuye viznachennya neruhomogo ob yekta na miscevosti Polit Berkut v Gimalayah Berkuti chasom vvazhayutsya najkrashimi litunami sered orliv i mozhlivo sered usih hizhih ptahiv Berkuti neperesichni sered svogo rodu tim sho voni chasto litayut u nevelikomu dvogrannomu kuti U poshukah yizhi berkut najchastishe dovgo shiryaye visoko v vishidnih potokah teplogo povitrya vodnochas krila u nogo zlegka pidnyati nad tulubom i V podibno vityagnuti vpered a yih aktivnist zalishayetsya shonajmenshoyu Inshij sposib polyuvannya kovzannya na nevelikij visoti podibno yastrubam velikim v nadiyi zahopiti zdobich znenacka Mahovij polit legkij i zhvavij z silnimi i glibokimi ruhami kril i kotrij zazvichaj skladayetsya z 6 8 pomahiv peremezhovanih 2 3 sekundami kovzan Zvichajna nekvapliva shvidkist shiryannya u berkutiv stanovit blizko 45 52 kilometriv na godinu Orel legko keruye v povitri navit za duzhih poriviv vitru Pomitivshi jmovirnu zhertvu berkut shugaye slidom za neyu koli jogo shvidkist mozhe dosyagati 240 320 km god Ce robit berkuta odniyeyu z dvoh najshvidshih zhivih tvarin v prirodi Areal vidu ta jogo poshirennya v UkrayiniBerkuti naselyayut vidkriti ta napivvidkriti miscini vsih vidiv yaki proponuyut dostatnyu kilkist yizhi ta mayut skelni stini abo stari dereva dlya gnizduvannya Miscya jogo prozhivannya minyatsya vid visokogirnih lugiv do velikih bolit z nevelikimi lisami v krayinah Baltiyi ta napivpustel na pivnochi Afriki Veliki zakriti lisi zaseleni lishe na okolicyah Sogodnishnye nadmirne skupchennya u girskij miscevosti ye naslidkom nezmirnih peresliduvan prinajmni v Yevropi Gnizdovij areal ohoplyuye lisovu zonu ta gori Pivnichnoyi Ameriki Yevraziyi V Ukrayini berkut duzhe ridkisnij osilij ptah yakij gnizditsya lishe na visokogirnih dilyankah Karpat Lvivska Ivano Frankivska Chernivecka Zakarpatska oblasti Pid chas migraciyi ta zimivli traplyayetsya skriz Chiselnist i prichini yiyi zminiZ davnih daven lyudi sprijmali berkuta ne lishe yak korolya povitrya ale takozh yak supernika na polyuvanni ta voroga silskogospodarskih tvarin Postijne peresliduvannya ta vinishennya berkutiv pochalosya she v 17 stolitti zarazom z burimi vedmedyami vovkami risyami yagnyatnikami ta inshimi hizhakami Orliv vidstrilyuvali v Yevropi abo lovili pastkami ta vinishuvali otrujnimi primankami gnizda vipotroshuvali i znishuvali Cej spad dosit dobre zadokumentovano dlya Nimechchini She v 17 stolitti ostanni gnizdovi pari znikli z Tyurinzkogo lisu ta Rudnih gir priblizno 1750 roku z Garcu ta blizko 1800 roku zi Shvabskogo Albu tosho Zgodom berkuti zalishilisya lishe v Bavarskih Alpah Popri nadmirne peresliduvannya v usomu alpijskomu regioni berkut vizhiv tam oskilki bagato gnizd tut buli nedostupni Na pochatku 20 h rokiv minulogo stolittya tut bulo obmezheno polyuvannya na berkutiv 1925 roku yim bulo nadano cilorichnij zakritij sezon u Bavariyi ta Tiroli a v Shvejcariyi polyuvannya bulo povnistyu zaboroneno do 1953 roku Priblizno z seredini 1970 h rokiv v alpijskomu regioni sposterigalosya chitke i stijke zbilshennya kilkosti berkutiv Zagalna chiselnist gnizdovih par GP v Alpah zaraz ocinyuyetsya v 1100 1200 shtuk Chimali skupchennya v Yevropi takozh ye v Ispaniyi priblizno 1300 GP u 1998 2002 rokah Norvegiyi 860 1040 GP 2003 ta Finlyandiyi 300 350 GP 2002 Yevropejsku gnizdovu populyaciyu 2004 roku ocinyuvali u 8 4 11 tisyach gnizdovih par U Spoluchenih Shtatah do cogo vidu zastosovuyetsya Zakon pro zahist orlaniv bilogolovih ta berkutiv z 1952 roku a utrimannya zhivih tvarin ta volodinnya mertvimi orlami ta yih chastinami tila suvoro reglamentovani Nacionalne shovishe orliv vidaye dozvoli ta rozpodilyaye tvarin znajdenih mertvimi indiancyam zadlya religijnoyi ta kulturnoyi meti U teperishnij chas berkut povnistyu znik abo stav duzhe ridkisnim ptahom u bagatoh regionah svitu ta bilsh mensh zberigsya lishe u gorah tundri j u stepah V Ukrayini naprikinci XIX na pochatku HH st gnizdivsya ne lishe v Karpatah a j na terenah suchasnih Kirovogradskoyi Chernigivskoyi Zhitomirskoyi Rivnenskoyi Dnipropetrovskoyi oblastej U 1940 1954 rr chiselnist osiloyi karpatskoyi populyaciyi ne perevishuvala 10 11 par U seredini 1960 h rokiv v Karpatah nalichuvalos 6 8 par Zaraz karpatsku populyaciyu ocinyuyut u 10 15 par Na stan vidu negativno vplivayut znishennya starih dilyanok lisu de ptahi gnizdyatsya skorochennya kormovoyi bazi vbivstvo ptahiv dlya vigotovlennya opudal vipadkove yih potraplyannya u mislivski pastki Popri vse za ocinkami MSOP chiselnist berkutiv u sviti stanovit priblizno 250 000 ptahiv i vvazhayetsya staloyu Tomu vid klasifikuyetsya yak ne znikomij Osoblivosti biologiyiYajce ta puhove ptashenya Meshkaye u riznomanitnih vidkritih i chastkovo vidkritih landshaftah sho zridka vidviduyutsya lyudmi u tomu chisli tundri lisotundri miscyah sho zarosli kushami visokostovburovih hvojnih ta mishanih lisah z vidkritimi dilyankami stepah napivpustelnih kanjonah V Ukrayini u gnizdovij period traplyayetsya u hvojnih ta shirokolistyanih lisah pid chas zimivli vsiyeyu krayinoyu Na miscyah gnizduvannya z yavlyayetsya vzhe v lyutomu Monogamnij vid Gnizda vlashtovuye na skelyah abo na derevah Vidkladannya yayec pochinayetsya naprikinci bereznya u kvitni U kladci 1 2 yajcya Nasidzhuvannya trivaye 43 45 dib Ptashenyata z yavlyayutsya na svit z promizhkom v 3 4 dni Voni pokriti bilo sirim puhom U pervistka zavzhdi bilshe shansiv na vizhivannya oskilki vin povoditsya brutalno vidnosno reshti mozhe klyuvati yih vidshtovhuvati i ne davati prijmati yizhu Batki ne zvazhayut na taku povedinku i zreshtoyu vid 50 do 80 ptashenyat ginut v pershi tizhni zhittya Zazvichaj vizhivaye odne ptashenya Poki ptashenyata zalishayutsya malenkimi i bezporadnimi samec dobuvaye yizhu i prinosit v gnizdo de samicya zigrivaye i vigodovuye vivodok Koli ptashenyata dosit pidrostayut shobi samostijno sklovuvati yizhu samka tezh pochinaye polyuvati Vstayut na krilo molodi ptahi u vici vid 65 do 80 dniv ale she dovgij chas zalishayutsya v mezhah svoyeyi gnizdovoyi dilyanki Ptashenyata zazvichaj zalishayut gnizda u drugij polovini lipnya serpni Statevoyi zrilosti dosyagaye na 4 5 roci Trivalist zhittya berkutiv v dikij prirodi blizko 23 rokiv zavdyaki chomu populyaciya zalishayetsya staloyu Najbilshij vik berkuta na voli bilshe 32 rokiv buv vidmichenij v Shveciyi U zooparkah ci ptahi dozhivayut do 50 rokiv Pershi prolitni ptahi z yavlyayutsya naprikinci veresnya Zhivitsya ptahami ssavcyami rozmirom do lisici Znachnu chastinu v harchuvanni zapovnyuye padlo yake ptahi poyidayut nasampered vzimku Shlyubni igri V poloti Shlyubnij sezon zalezhno vid shiroti i rivnya osilosti nastaye v promizhok z lyutogo po kviten U cej chas obidva ptahi pari povodyatsya nadmirno pokazovo vikonuyut rizni povitryani viverti Odniyeyu z najbilsh vidovishnih vitivok vvazhayetsya pritamannij dlya orliv i kanyukiv tak zvanij girlyandovij hvilepodibnij polit z velikim rozmahom yakij mozhe vikonuvatisya odnim abo oboma osobinami pari Pid chas vibrikiv orel nabiraye visotu i zrivayetsya v majzhe pryamovisne shugannya rozgornuvshi plechi i pritisnuvshi kinci kril do hvosta U nizhnij tochci ptah rizko zminyuye napryamok ruhu i pid kutom vidbittya line vgoru na kolishnyu visotu U verhnij tochci orel vtrativshi shvidkist robit kilka pomahiv krilami i znovu pirnaye povtoryuyuchi poperednij vivert Inshi pokazovi vihvatki gonitva odin za odnim vdavannya napadu pokaz kigtiv spilne shiryannya i kruzhlyannya kolom Gnizdo U chas rozmnozhennya tereni navkolo gnizda zavzhdi dobre ohoronyayutsya vid inshih hizhakiv prote ptahi ne tak zahishayut vlasne gnizdo yak mezhi dilyanki proganyayuchi pribulciv na jogo okolicyah Ptahi na gnizdi potrivozheni lyudinoyu lishe zridka namagayutsya vstupiti v sutichku natomist duzhe legko kidayut kladku abo ptashenyat i nazavzhdi pokidayut cej rajon Budivnictvo ta oblashtuvannya gnizd u osilih berkutiv mozhe trivati protyagom usogo roku prote najbilsha diyevist nasampered pripadaye na promizhok z kincya sichnya do pochatku bereznya Kozhna para mozhe odnochasno utrimuvati do dvanadcyati gnizd yaki vikoristovuyutsya popereminno prote yih kilkist najchastishe ne perevishuye dvoh chi troh Chasto gnizda ne prosto stari a starodavni pro ce mozhna suditi za kilkistyu kistkovih ostankiv pid nimi Shorichno sporudi onovlyuyutsya i dobudovuyutsya Gnizdo berkuta v centri Na derevi berkutu potribnij hocha b nevelikij vidkritij prostir dlya pidlotu v lisi ce mozhut buti prosika stara doroga galyavina shil pagorbu kraj bolota She odna vimoga zahist vid duzhogo vitru i pryamogo potraplyannya sonyachnih promeniv yaki mozhut zgubno poznachitisya na rozvitku potomstva Vidstan vid gnizda do poverhni zemli vlasne velikogo znachennya ne maye vidomi vipadki vid 0 do 107 m yaksho vono nedostupne dlya velikih nazemnih hizhakiv na zrazok burogo vedmedya abo rosomahi Pid chas rozmnozhennya na derevah gnizdo nasampered vlashtovuyetsya v nizhnij abo serednij chastini kroni na visoti vid 10 do 18 m de gilki dosit grubi i micni shobi vitrimati vagu budivli i ptahiv Gnizda zrobleni z debelih suchkiv u comu razi mayut duzhe veliki rozmiri diametr 1 2 m i visotu 0 5 1 9 m Na vidminu vid inshih blizkih vidiv berkuti zavzhdi vistilayut lotok torishnoyu travoyu koroyu i shmatochkami mohu a po krayu gnizda zelenimi gilkami hvojnih abo ridshe listyanih porid derev i chagarnikiv V gnizdi takozh mozhut buti prisutnimi pir ya i hutro ubitih tvarin yaki sluzhat svoyeridnoyu pidstilkoyu Gnizdo doglyadayetsya svizhe vistilannya pereduye ne lishe kladci yayec a j trivaye protyagom usogo chasu rozmnozhennya azh do vilotu ptashenyat Shoroku gnizdo pidpravlyayetsya i dobudovuyetsya postupovo zbilshuyuchis u rozmirah Mizh grubimi sukami gnizda mozhut zhiti gorobci na yakih berkuti ne zvazhayut Sposib polyuvannya Yajcya berkuta Tuluzkij muzej Poza sezonom rozmnozhennya zazvichaj polyuye parami Sposib zdobuvannya yizhi golovnim chinom zalezhit vid pogodi Yasnogo sonyachnogo dnya berkuti najchastishe podovgu shiryayut visoko v nebi abo podibno yastrubam velikim kovzayut na malij visoti Inshij sposib polyuvannya bilshe pritamannij dlya negozhogo dnya iz zasidki koli ptah terplyache oziraye okolici z visoti mertvogo dereva abo velikogo valuna Pomitivshi jmovirnu zhertvu orel perehodit na shvidkij i ruhlivij mahovij polit abo shugaye z chastkovo skladenimi krilami hapaye yiyi na zemli chi yaksho zhertva ptah inkoli na zloti Zahoplennya i umertvinnya zdobichi riznomanitne Najchastishe berkut odniyeyu lapoyu zahoplyuye zhertvu za golovu a drugoyu za spinu namagayuchis perelamati hrebet Inodi b ye dichinu v shiyu gostrim gachkopodibnim dzobom rozrivayuchi veliki krovonosni sudini Veliku tvarinu yaka opirayetsya vdaryaye kilka raziv za dopomogoyu kril trimayuchis na yiyi spini Vpravnist polyuvannya zbilshuyetsya z vikom orla Molodij sho ne dosyag statevoyi zrilosti ptah zagalom lovit lishe odnogo zajcya z dvadcyati prote zgodom dosyagaye takoyi umilosti sho hapaye zhertvu she do togo yak ta sprobuye vryatuvatisya vtecheyu Do zdobichi kotru vazhko spijmati takoyi yak fazani abo kuripki berkut shvidko vtrachaye cikavist Ptah zdaten perenositi v lapah do 4 5 kg m yasa i v chas rozmnozhennya chasto rozrivaye zdobich na shmatki persh nizh vidnesti yiyi do gnizda Yaksho zdobich dosit velika orel povertayetsya do neyi znovu i znovu proganyayuchi inshih padalnikiv takih yak grifi Inodi orli zabirayut zdobich u inshih ptahiv svogo abo chuzhogo vidu Zokrema v Kanadi taki sprobi buli neodnorazovo vidznacheni u vipadku z kanyukom neoarktichnim Buteo jamaicensis OhoronaBerkuta zalucheno do Konvenciyi z mizhnarodnoyi torgivli znikomimi vidami dikoyi fauni i flori CITES Dodatok II Bonnskoyi Dodatok II ta Bernskoyi Dodatok II konvencij Vneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 status vrazlivij V Ukrayini pid chas gnizduvannya ohoronyayetsya v Karpatskomu biosfernomu zapovidniku Dlya pokrashennya ohoroni vidu neobhidni rozumne vedennya lisovogo gospodarstva lisovidnovlennya stvorennya nevelichkih zakaznikiv radiusom 0 5 km navkolo gnizd vlashtuvannya shtuchnih gnizdivel oblashtuvannya punktiv pidgodivli na miscyah zimivli pidvishennya kontrolyu za nezakonnim vidstrilom monitoring stezhennya za zabrudnennyam navkolishnogo prirodnogo seredovisha Berkut ta lyudinaU Kazahstani ta inshih krayinah Serednoyi Aziyi berkutiv navchayut yak lovchogo ptaha dlya polyuvannya na ptahiv i zviriv V deyakih armiyah svitu zokrema u Franciyi berkutiv vikoristovuyut dlya borotbi z dronami GalereyaGolova berkuta Doroslij ptah u poloti Molodij ptah veliki bili plyami na krilah bilij hvist z chornoyu smugoyu Poshtova marka Berkut Aquila chrysaetos 2020 rikPrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Codex cumanicus Magyar Tudomanyos Akademia Budapest 1880 P 303 Ferguson Lees James Christie David A 2001 Raptors of the world Boston Houghton Mifflin ISBN 978 0 618 12762 7 https archive org details raptorsworldiden00ferg animals sandiegozoo org angl Arhiv originalu za 13 lipnya 2021 Procitovano 9 lipnya 2021 Watson Jeff 23 serpnya 2010 angl A amp C Black ISBN 978 1 4081 1420 9 Arhiv originalu za 16 lipnya 2021 Procitovano 16 lipnya 2021 web archive org 12 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2013 Procitovano 16 lipnya 2021 Golden Eagle Natural History Notebooks www nature ca Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 9 lipnya 2021 Washington Post en US ISSN 0190 8286 Arhiv originalu za 31 sichnya 2021 Procitovano 10 lipnya 2021 DzherelaDomashevskij S V Godovanec B J Berkut Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 431 Berkut Aquila chrysaetos 5 grudnya 2014 u Wayback Machine Berkut u Chervonij knizi Ukrayini 1 grudnya 2012 u Wayback Machine Zubarovskij V M Fauna Ukrayini T 5 Ptahi Vip 2 Hizhi ptahi K Nauk dumka 1977 322 s