Фен (нім. Föhn, фр. fœhn, від лат. favonius — «теплий західний вітер») — сильний, поривчастий, теплий і сухий місцевий вітер, що дме з гір у долини. Він виникає, коли повітряні маси перевалюють через гори й з великою швидкістю скочуються в долини.
Загальний опис
Повітряний потік, зустрічаючи на своєму шляху гірський хребет, піднімається його схилами і, потрапляючи в умови все нижчих тиску і температури, охолоджується. Коли повітря досягає рівня, на якому воно охолоджується настільки, що починається конденсація водяної пари, то утворюються хмари, а потім і опади. Піднімаючись вгору, вологе повітря внаслідок розширення охолоджується приблизно на пів градуса на кожні 100 м підняття. Залишивши вологу на схилах, повітря досягає вершини гори вже майже сухим. Коли ж сухе повітря опускається з гори, то його нагрівання внаслідок стискання відбувається інтенсивніше (на 1° на кожні 100 м), ніж охолоджування при підійманні. Отож, переваливши через гори, повітря не лише втратило на навітряних схилах вологу, а ще й нагрілося до температури, вищої за ту, яку воно мало до переміщення через гори. Це і є причиною того, що з гір дме дуже теплий сухий вітер — фен. Вологість повітря може бути такою низькою, що вона впливає на самопочуття людини, спричиняючи в неї надмірне роздратування. Отож на тому боці гори, де повітряні маси підіймаються по схилах угору, випадають рясні дощі. Однак оскільки за типово фенової погоди повітряні маси дуже теплі і в процесі підіймання досягають висоти приблизно 8 км, то за один-два дні через гори переноситься з феном така кількість льодових хмар, що й на протилежному боці гори випадають опади. Отож фен завжди є провісником настання дощової погоди.
Особливо часто фени дмуть на північній окраїні Альп або ж в їх передгір'ях. Поблизу Інсбрука фен часто називають ще турецьким вітром. Вітри типу фену трапляються і в інших місцях земної кулі: над південним заходом Чорного моря, в Кутаїсі, Ташкенті, Гренландії, Китаї, Японії тощо. На півдні Туркменістану гарячий вітер типу фену називають гармсіль. У Скелястих горах Америки індіанці називають цей вітер чинук — «пожирач снігу», тому що навесні, звалюючись з гір, чинук зумовлює випаровування снігу, роблячи сухою землю і траву. У південній Каліфорнії сухий теплий вітер називають Санта-Анна.
Див. також
- Фен — електричний прилад для сушіння волосся. Назва приладу походить від німецької торгової марки Fön, яка своєю чергою походить від назви однойменного вітру.
Джерела
- Фен // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Історія винаходження фену
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фен (вітер) |
- Фен // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Словник Вітрів. Фен.[недоступне посилання з липня 2019]
- (englisch, Audio)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fen nim Fohn fr fœhn vid lat favonius teplij zahidnij viter silnij porivchastij teplij i suhij miscevij viter sho dme z gir u dolini Vin vinikaye koli povitryani masi perevalyuyut cherez gori j z velikoyu shvidkistyu skochuyutsya v dolini Mehanizm utvorennya fenuU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fen znachennya Zagalnij opisPovitryanij potik zustrichayuchi na svoyemu shlyahu girskij hrebet pidnimayetsya jogo shilami i potraplyayuchi v umovi vse nizhchih tisku i temperaturi oholodzhuyetsya Koli povitrya dosyagaye rivnya na yakomu vono oholodzhuyetsya nastilki sho pochinayetsya kondensaciya vodyanoyi pari to utvoryuyutsya hmari a potim i opadi Pidnimayuchis vgoru vologe povitrya vnaslidok rozshirennya oholodzhuyetsya priblizno na piv gradusa na kozhni 100 m pidnyattya Zalishivshi vologu na shilah povitrya dosyagaye vershini gori vzhe majzhe suhim Koli zh suhe povitrya opuskayetsya z gori to jogo nagrivannya vnaslidok stiskannya vidbuvayetsya intensivnishe na 1 na kozhni 100 m nizh oholodzhuvannya pri pidijmanni Otozh perevalivshi cherez gori povitrya ne lishe vtratilo na navitryanih shilah vologu a she j nagrilosya do temperaturi vishoyi za tu yaku vono malo do peremishennya cherez gori Ce i ye prichinoyu togo sho z gir dme duzhe teplij suhij viter fen Vologist povitrya mozhe buti takoyu nizkoyu sho vona vplivaye na samopochuttya lyudini sprichinyayuchi v neyi nadmirne rozdratuvannya Otozh na tomu boci gori de povitryani masi pidijmayutsya po shilah ugoru vipadayut ryasni doshi Odnak oskilki za tipovo fenovoyi pogodi povitryani masi duzhe tepli i v procesi pidijmannya dosyagayut visoti priblizno 8 km to za odin dva dni cherez gori perenositsya z fenom taka kilkist lodovih hmar sho j na protilezhnomu boci gori vipadayut opadi Otozh fen zavzhdi ye provisnikom nastannya doshovoyi pogodi Osoblivo chasto feni dmut na pivnichnij okrayini Alp abo zh v yih peredgir yah Poblizu Insbruka fen chasto nazivayut she tureckim vitrom Vitri tipu fenu traplyayutsya i v inshih miscyah zemnoyi kuli nad pivdennim zahodom Chornogo morya v Kutayisi Tashkenti Grenlandiyi Kitayi Yaponiyi tosho Na pivdni Turkmenistanu garyachij viter tipu fenu nazivayut garmsil U Skelyastih gorah Ameriki indianci nazivayut cej viter chinuk pozhirach snigu tomu sho navesni zvalyuyuchis z gir chinuk zumovlyuye viparovuvannya snigu roblyachi suhoyu zemlyu i travu U pivdennij Kaliforniyi suhij teplij viter nazivayut Santa Anna Div takozhFen elektrichnij prilad dlya sushinnya volossya Nazva priladu pohodit vid nimeckoyi torgovoyi marki Fon yaka svoyeyu chergoyu pohodit vid nazvi odnojmennogo vitru DzherelaFen Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Istoriya vinahodzhennya fenuPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fen viter Fen Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Slovnik Vitriv Fen nedostupne posilannya z lipnya 2019 englisch Audio