Барнау́л (рос. Барнаул) — місто (засноване в 1730-х роках, статус міста з 1771 року) в Росії, адміністративний центр Алтайського краю (з 1937 року). Розташоване на півдні Західного Сибіру в місці впадіння річки Барнаулки в Об. Місто є 21-м за чисельністю населення в Росії. Разом з прилеглими населеними пунктами, у межах міського округу, населення Барнаула становить 681,5 тис. чоловік. Великий промисловий, культурний і освітній центр Сибіру: 9 державних вузів, 5 театрів, музеї, пам'ятки архітектури XVIII—XX століть.
місто Барнаул | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Барнаул | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Алтайський край | ||||
Міський округ | Барнаульський | ||||
Код ЗКАТУ: | 01401000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 01701000001 | ||||
Основні дані | |||||
Поділ міста | 5 районів | ||||
Населення | 612401 особа (2010) | ||||
Площа | 322 км² | ||||
Поштовий індекс | 656000–656999 | ||||
Телефонний код | +7 3852 | ||||
Географічні координати: | 53°21′24″ пн. ш. 83°47′14″ сх. д. / 53.35666666669477820° пн. ш. 83.78722222224978111° сх. д.Координати: 53°21′24″ пн. ш. 83°47′14″ сх. д. / 53.35666666669477820° пн. ш. 83.78722222224978111° сх. д. | ||||
Схема міста | |||||
Влада | |||||
Вебсторінка | barnaul.org | ||||
Міський голова | Франк В'ячеслав Генріхович | ||||
Мапа | |||||
Барнаул Барнаул | |||||
| |||||
Барнаул у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване у лісостеповій зоні Західно-Сибірської рівнини, на північному сході Приобського плато, на лівому березі Обі, у місці впадання річки Барнаулки в Об. Відстань від Москви — 3419 км. Найближче велике місто — Новосибірськ (193 км). Абсолютна висоті над рівнем моря 130—250 м. Площа міста — 321 км².
Географічні координати: 53 ° 20 'пн. ш. 83 ° 46 'в. д. (G) (O) (координати так званого «нульового кілометра», від якого відлічуються відстані в Алтайському краї). Барнаул розташований на тій же широті, що і Гамбург, Дублін, Ліверпуль, Мінськ, Петропавловськ-Камчатський, Самара і Едмонтон.
Барнаул знаходиться в часовому поясі Омський час. Зсув відносно UTC становить +7:00. Щодо Московського часу часовий пояс має постійний зсув +3 години й позначається в Росії як MSK +3.
Історія
Заснування міста
Археологічні знахідки свідчать про те, що перші поселення на території сучасного Барнаула з'явилися ще в кам'яну добу. На території міста збереглося 63 археологічних пам'ятки. Це городища, кургани, стоянки і поселення людей з найдавніших часів до Середньовіччя, більшість з яких розташовані на лівому березі річки Об — у Нагірній частині Барнаула, у селищах Мохнатушка, Казенна Заїмка, Гоньба і Научний Городок.
У ординську епоху, до приходу в Сибір російських переселенців, тут стояло древнє місто-фортеця Абакша. Звідси телеутами здійснювалися набіги на сусідів, а високий берег річки і ліс були природною перешкодою для ворогів.
Офіційно роком заснування Барнаула вважають 1730, коли гірничозаводник Акінфій Демидов перевів на Алтай 200 приписних селян для закладки заводів. Однак документально підтвердженим є 1739, коли Демидовим почалося будівництво заводу по плавці міді та срібла, що стало імпульсом для розвитку поселень навколо нього. У невелике село Усть-Барнаульську кинулися переселенці і службовці з Центральної Росії і Уралу.
Місто заснував Акинфій Демидов (1678—1745), російський підприємець, засновник гірничозаводської промисловості на Алтаї.
Геральдика
Перший герб Барнаула затверджений в 1846 році. Являє собою щит французької геральдичної форми (без корони і стрічки) із закругленими нижніми кутами і виступаючим в середині підстави вістрям. Щит розділений на 2 частини по горизонталі. Верхня частина займає одну третину щита. У ній розташований основний елемент герба (намісник герб) Томської губернії — білий кінь скаче на зеленому тлі. Кінь був символом основною тяглової і транспортної сили в гірській промисловості і сільському господарстві губернії. У нижній частині герба на блакитному тлі серед срібних гірських порід паруюча червлена (червона) доменна піч — символ сріблоплавильного виробництва. Сучасний герб прийнятий 16 листопада 1995 року. Його оригінали (кольоровий і чорно-білий малюнки) з описом зберігаються в адміністрації міста Барнаула і доступні для всіх зацікавлених осіб. На прапорі Барнаула блакитний колір символізує річку Об, на березі якої знаходиться місто. У центрі прапора розташований герб міста.
Дореволюційний період
16 лютого 1748 канцелярія гірського округу за згодою Кабінету її імператорської величності була перенесена з Коливані на Барнаульський завод. У 1766 році російський винахідник Іван Ползунов на березі річки Барнаулки побудував першу в Росії парову машину, а в 1771 році Барнаулу присвоєно статус «гірського міста» (за іншими даними в 1828 році). Завдяки цьому статусу, незважаючи на віддаленість від столиці, місто росло, і до 1835 року в місті проживало вже понад 9 тисяч осіб, місто забудовувалося під впливом архітектури Санкт-Петербурга. У 1764 році відкривається технічна бібліотека, 1776 — Барнаульський «театральний дім», а в 1827 — перша друкарня. П. К. Фролов організовує Краєзнавчий музей — перший музей в Сибіру. Скасування кріпацтва й виснаження природних ресурсів призвели до закриття у 1893 році Барнаульського заводу. Місто стає великим купецьким центром, з'являються інші виробництва: шкіряне, свічкове, цегельне, пивоварне, содове, шубне, лісопильне та інші.
2 травня 1917 в Барнаулі сталася сильна пожежа. Вигоріло 40 кварталів — постраждала міська архітектура, у пожежі загинули багато будівель, особливо дерев'яні споруди. Відновленню міста перешкодила Громадянська війна.
Радянський період
7 грудня 1917 в місті була встановлена Радянська влада, яку скинуто білогвардійцями 18 червня 1918. Остаточно Барнаул був узятий партизанською армією Юхима Мамонтова 9—11 грудня 1919 року. Білогвардійці залишили місто в надії добратися до Новомиколаївська (нині Новосибірськ). Залишатися у місті було не можна: з усіх боків йшли сили Червоної армії, а в місті партійна організація готувала повстання. Відступаючи, біла армія в районі села Тальменка потрапила в засідку, підготовлену Першою Чумишською Радянською партизанською дивізією на чолі з М. Ворожцовим (Анатолій). У 20-40-ві роки XX століття розвиток Барнаула визначалося процесами індустріалізації та колективізації. У місто переселяються мешканці сіл і малих селищ, а сам Барнаул набуває статусу центру агропромислового регіону. У 1932 році був закладений найбільший у Західному Сибіру меланжевий комбінат. У зв'язку з утворенням у 1937 році Алтайського краю Барнаулу надано статус його адміністративного центру. Під час Німецько-радянської війни в місті на постійній основі розмістилося близько ста промислових підприємств з Москви, Ленінграда, Одеси, Харкова, інших міст, окупованих німецькими військами. Вони стали основою промисловості міста. За деякими даними, близько половини патронів, використаних Червоною армією під час війни, було вироблено в Барнаулі на верстатобудівному заводі. Повоєнні роки ознаменувалися промисловим «бумом» і «потоковою» забудовою міста. У цей час територія Барнаула збільшилася більш ніж в 2 рази, а для розвитку міста та будівництва нових кварталів були обрані північне і північно-західні напрями від центру. У 1980 році указом Президії Верховної Ради СРСР місто нагороджено орденом Жовтневої Революції.
Сучасність
У зв'язку з розвалом СРСР і зміною політично-економічної ситуації в країні найбільші промислові підприємства міста опинилися на межі банкрутства. Барнаул з переважно промислового центру перекваліфікувався на інші сфери економіки: торгівлю, сферу послуг, будівельну та харчову промисловості. Потокову забудову замінила точкова і квартальна. Разом з тим залишаються актуальними проблеми ветхість житлового фонду та застаріла дорожня мережа міста, яка не справляється з кількістю автомобілів.
Освіта
В місті працює Алтайський державний університет, Алтайська державна педагогічна академія, , , , Алтайська державна академія культури і мистецтв, , .
У Барнаулі фахівців з середньою спеціальною освітою готують 7 технікумів, 7 коледжів, 2 педучилища, музичне училище, медичне училище, банківська школа, школа-навчальний центр УВС. У систему освіти міста входять 110 загальноосвітніх шкіл, у їх числі: 67 ліцеїв, 7 гімназій, школа спортивного профілю, 7 шкіл-інтернатів, відкрита (змінна) загальноосвітня школа. Є 8 музичних і художніх шкіл та школа мистецтв.
Культура
Музеї
- Алтайський державний краєзнавчий музей
- Державний художній музей Алтайського краю
- Державний музей історії літератури, мистецтва і культури Алтаю
- Муніципальний музей «Місто»
- Галерея сучасного мистецтва «Бандероль»
Економіка
Демографія
Населення міста 691000 осіб, з населеними пунктами включеними до складу міста — 812000 (2010).
Рік | 1835 | 1860 | 1897 | 1916 | 1939 | 1959 | 1967 | 1979 | 1989 | 2002 | 2005 | 2006 |
Кількість | 9,1 | 11,6 | 29,4 | 71,2 | 148,2 | 303,0 | 407,0 | 533,6 | 601,8 | 603,5 | 631,2 | 604,2 |
Відомі люди
- Топоров Адріан Митрофанович (1891—1984) — письменник, просвітник, педагог (1912—1915).
- Сотникова Ольга Дмитрівна — радянський офіцер танкіст, учасниця ВВв.
- Мірошниченко Ірина Петрівна (*1942) — радянська і російська актриса театру і кіно, театральний педагог.
Уродженці
- Маркелов Микола Данилович (1920—1945) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу
- Мірошниченко Ірина Петрівна (1942—2023) — радянська і російська актриса театру і кіно, театральний педагог
- Еугеніюс Алішанка (* 1960) — литовський поет
- Павлюков Костянтин Григорович (1963—1987) — Герой Радянського Союзу
- Філіппов Євген Костянтинович (* 1943) — український кінооператор
- Сєров Сергій В'ячеславович (* 1957) — радянський та російський актор театру і кіно.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 29 квітня 2022.
Посилання
- Природа Барнаула. – Барнаул: ООО «Алфавит», 2014. – 80 c. [ 6 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Барнаул
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Barnau l ros Barnaul misto zasnovane v 1730 h rokah status mista z 1771 roku v Rosiyi administrativnij centr Altajskogo krayu z 1937 roku Roztashovane na pivdni Zahidnogo Sibiru v misci vpadinnya richki Barnaulki v Ob Misto ye 21 m za chiselnistyu naselennya v Rosiyi Razom z prileglimi naselenimi punktami u mezhah miskogo okrugu naselennya Barnaula stanovit 681 5 tis cholovik Velikij promislovij kulturnij i osvitnij centr Sibiru 9 derzhavnih vuziv 5 teatriv muzeyi pam yatki arhitekturi XVIII XX stolit misto Barnaulros BarnaulKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Altajskij krajMiskij okrug BarnaulskijKod ZKATU 01401000000Kod ZKTMO 01701000001Osnovni daniPodil mista 5 rajonivNaselennya 612401 osoba 2010 Plosha 322 km Poshtovij indeks 656000 656999Telefonnij kod 7 3852Geografichni koordinati 53 21 24 pn sh 83 47 14 sh d 53 35666666669477820 pn sh 83 78722222224978111 sh d 53 35666666669477820 83 78722222224978111 Koordinati 53 21 24 pn sh 83 47 14 sh d 53 35666666669477820 pn sh 83 78722222224978111 sh d 53 35666666669477820 83 78722222224978111Shema mistaShema mistaVladaVebstorinka barnaul orgMiskij golova Frank V yacheslav GenrihovichMapaBarnaul Barnaul Barnaul u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane u lisostepovij zoni Zahidno Sibirskoyi rivnini na pivnichnomu shodi Priobskogo plato na livomu berezi Obi u misci vpadannya richki Barnaulki v Ob Vidstan vid Moskvi 3419 km Najblizhche velike misto Novosibirsk 193 km Absolyutna visoti nad rivnem morya 130 250 m Plosha mista 321 km Geografichni koordinati 53 20 pn sh 83 46 v d G O koordinati tak zvanogo nulovogo kilometra vid yakogo vidlichuyutsya vidstani v Altajskomu krayi Barnaul roztashovanij na tij zhe shiroti sho i Gamburg Dublin Liverpul Minsk Petropavlovsk Kamchatskij Samara i Edmonton Barnaul znahoditsya v chasovomu poyasi Omskij chas Zsuv vidnosno UTC stanovit 7 00 Shodo Moskovskogo chasu chasovij poyas maye postijnij zsuv 3 godini j poznachayetsya v Rosiyi yak MSK 3 Mist cherez richku ObIstoriyaZasnuvannya mista Arheologichni znahidki svidchat pro te sho pershi poselennya na teritoriyi suchasnogo Barnaula z yavilisya she v kam yanu dobu Na teritoriyi mista zbereglosya 63 arheologichnih pam yatki Ce gorodisha kurgani stoyanki i poselennya lyudej z najdavnishih chasiv do Serednovichchya bilshist z yakih roztashovani na livomu berezi richki Ob u Nagirnij chastini Barnaula u selishah Mohnatushka Kazenna Zayimka Gonba i Nauchnij Gorodok U ordinsku epohu do prihodu v Sibir rosijskih pereselenciv tut stoyalo drevnye misto fortecya Abaksha Zvidsi teleutami zdijsnyuvalisya nabigi na susidiv a visokij bereg richki i lis buli prirodnoyu pereshkodoyu dlya vorogiv Oficijno rokom zasnuvannya Barnaula vvazhayut 1730 koli girnichozavodnik Akinfij Demidov pereviv na Altaj 200 pripisnih selyan dlya zakladki zavodiv Odnak dokumentalno pidtverdzhenim ye 1739 koli Demidovim pochalosya budivnictvo zavodu po plavci midi ta sribla sho stalo impulsom dlya rozvitku poselen navkolo nogo U nevelike selo Ust Barnaulsku kinulisya pereselenci i sluzhbovci z Centralnoyi Rosiyi i Uralu Misto zasnuvav Akinfij Demidov 1678 1745 rosijskij pidpriyemec zasnovnik girnichozavodskoyi promislovosti na Altayi Geraldika Pershij gerb Barnaula zatverdzhenij v 1846 roci Yavlyaye soboyu shit francuzkoyi geraldichnoyi formi bez koroni i strichki iz zakruglenimi nizhnimi kutami i vistupayuchim v seredini pidstavi vistryam Shit rozdilenij na 2 chastini po gorizontali Verhnya chastina zajmaye odnu tretinu shita U nij roztashovanij osnovnij element gerba namisnik gerb Tomskoyi guberniyi bilij kin skache na zelenomu tli Kin buv simvolom osnovnoyu tyaglovoyi i transportnoyi sili v girskij promislovosti i silskomu gospodarstvi guberniyi U nizhnij chastini gerba na blakitnomu tli sered sribnih girskih porid paruyucha chervlena chervona domenna pich simvol sribloplavilnogo virobnictva Suchasnij gerb prijnyatij 16 listopada 1995 roku Jogo originali kolorovij i chorno bilij malyunki z opisom zberigayutsya v administraciyi mista Barnaula i dostupni dlya vsih zacikavlenih osib Na prapori Barnaula blakitnij kolir simvolizuye richku Ob na berezi yakoyi znahoditsya misto U centri prapora roztashovanij gerb mista Dorevolyucijnij period Fragment planu mista Barnaula vikonanogo kreslyarem Ye Yerominim v 1894 roci 16 lyutogo 1748 kancelyariya girskogo okrugu za zgodoyu Kabinetu yiyi imperatorskoyi velichnosti bula perenesena z Kolivani na Barnaulskij zavod U 1766 roci rosijskij vinahidnik Ivan Polzunov na berezi richki Barnaulki pobuduvav pershu v Rosiyi parovu mashinu a v 1771 roci Barnaulu prisvoyeno status girskogo mista za inshimi danimi v 1828 roci Zavdyaki comu statusu nezvazhayuchi na viddalenist vid stolici misto roslo i do 1835 roku v misti prozhivalo vzhe ponad 9 tisyach osib misto zabudovuvalosya pid vplivom arhitekturi Sankt Peterburga U 1764 roci vidkrivayetsya tehnichna biblioteka 1776 Barnaulskij teatralnij dim a v 1827 persha drukarnya P K Frolov organizovuye Krayeznavchij muzej pershij muzej v Sibiru Skasuvannya kripactva j visnazhennya prirodnih resursiv prizveli do zakrittya u 1893 roci Barnaulskogo zavodu Misto staye velikim kupeckim centrom z yavlyayutsya inshi virobnictva shkiryane svichkove cegelne pivovarne sodove shubne lisopilne ta inshi 2 travnya 1917 v Barnauli stalasya silna pozhezha Vigorilo 40 kvartaliv postrazhdala miska arhitektura u pozhezhi zaginuli bagato budivel osoblivo derev yani sporudi Vidnovlennyu mista pereshkodila Gromadyanska vijna Radyanskij period 7 grudnya 1917 v misti bula vstanovlena Radyanska vlada yaku skinuto bilogvardijcyami 18 chervnya 1918 Ostatochno Barnaul buv uzyatij partizanskoyu armiyeyu Yuhima Mamontova 9 11 grudnya 1919 roku Bilogvardijci zalishili misto v nadiyi dobratisya do Novomikolayivska nini Novosibirsk Zalishatisya u misti bulo ne mozhna z usih bokiv jshli sili Chervonoyi armiyi a v misti partijna organizaciya gotuvala povstannya Vidstupayuchi bila armiya v rajoni sela Talmenka potrapila v zasidku pidgotovlenu Pershoyu Chumishskoyu Radyanskoyu partizanskoyu diviziyeyu na choli z M Vorozhcovim Anatolij U 20 40 vi roki XX stolittya rozvitok Barnaula viznachalosya procesami industrializaciyi ta kolektivizaciyi U misto pereselyayutsya meshkanci sil i malih selish a sam Barnaul nabuvaye statusu centru agropromislovogo regionu U 1932 roci buv zakladenij najbilshij u Zahidnomu Sibiru melanzhevij kombinat U zv yazku z utvorennyam u 1937 roci Altajskogo krayu Barnaulu nadano status jogo administrativnogo centru Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni v misti na postijnij osnovi rozmistilosya blizko sta promislovih pidpriyemstv z Moskvi Leningrada Odesi Harkova inshih mist okupovanih nimeckimi vijskami Voni stali osnovoyu promislovosti mista Za deyakimi danimi blizko polovini patroniv vikoristanih Chervonoyu armiyeyu pid chas vijni bulo virobleno v Barnauli na verstatobudivnomu zavodi Povoyenni roki oznamenuvalisya promislovim bumom i potokovoyu zabudovoyu mista U cej chas teritoriya Barnaula zbilshilasya bilsh nizh v 2 razi a dlya rozvitku mista ta budivnictva novih kvartaliv buli obrani pivnichne i pivnichno zahidni napryami vid centru U 1980 roci ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR misto nagorodzheno ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi Suchasnist U zv yazku z rozvalom SRSR i zminoyu politichno ekonomichnoyi situaciyi v krayini najbilshi promislovi pidpriyemstva mista opinilisya na mezhi bankrutstva Barnaul z perevazhno promislovogo centru perekvalifikuvavsya na inshi sferi ekonomiki torgivlyu sferu poslug budivelnu ta harchovu promislovosti Potokovu zabudovu zaminila tochkova i kvartalna Razom z tim zalishayutsya aktualnimi problemi vethist zhitlovogo fondu ta zastarila dorozhnya merezha mista yaka ne spravlyayetsya z kilkistyu avtomobiliv OsvitaAltajska derzhavna akademiya kulturi i mistectv budinok na Pr Lenina 66 V misti pracyuye Altajskij derzhavnij universitet Altajska derzhavna pedagogichna akademiya Altajska derzhavna akademiya kulturi i mistectv U Barnauli fahivciv z serednoyu specialnoyu osvitoyu gotuyut 7 tehnikumiv 7 koledzhiv 2 peduchilisha muzichne uchilishe medichne uchilishe bankivska shkola shkola navchalnij centr UVS U sistemu osviti mista vhodyat 110 zagalnoosvitnih shkil u yih chisli 67 liceyiv 7 gimnazij shkola sportivnogo profilyu 7 shkil internativ vidkrita zminna zagalnoosvitnya shkola Ye 8 muzichnih i hudozhnih shkil ta shkola mistectv KulturaAltajskij derzhavnij krayeznavchij muzejMuzeyi Altajskij derzhavnij krayeznavchij muzej Derzhavnij hudozhnij muzej Altajskogo krayu Derzhavnij muzej istoriyi literaturi mistectva i kulturi Altayu Municipalnij muzej Misto Galereya suchasnogo mistectva Banderol EkonomikaDemografiyaNaselennya mista 691000 osib z naselenimi punktami vklyuchenimi do skladu mista 812000 2010 Kilkist meshkanciv mista Barnaula u rizni chasi tisyachi Rik 1835 1860 1897 1916 1939 1959 1967 1979 1989 2002 2005 2006Kilkist 9 1 11 6 29 4 71 2 148 2 303 0 407 0 533 6 601 8 603 5 631 2 604 2Vidomi lyudiToporov Adrian Mitrofanovich 1891 1984 pismennik prosvitnik pedagog 1912 1915 Sotnikova Olga Dmitrivna radyanskij oficer tankist uchasnicya VVv Miroshnichenko Irina Petrivna 1942 radyanska i rosijska aktrisa teatru i kino teatralnij pedagog Urodzhenci Markelov Mikola Danilovich 1920 1945 radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu Miroshnichenko Irina Petrivna 1942 2023 radyanska i rosijska aktrisa teatru i kino teatralnij pedagog Eugeniyus Alishanka 1960 litovskij poet Pavlyukov Kostyantin Grigorovich 1963 1987 Geroj Radyanskogo Soyuzu Filippov Yevgen Kostyantinovich 1943 ukrayinskij kinooperator Syerov Sergij V yacheslavovich 1957 radyanskij ta rosijskij aktor teatru i kino Div takozhCentralnij rajon Barnaul Primitki Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2022 PosilannyaPriroda Barnaula Barnaul OOO Alfavit 2014 80 c 6 serpnya 2021 u Wayback Machine BarnaulCe nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi