Державний художній музей Алтайського краю (рос. Государственный художественный музей Алтайского края, до 1993 року — Алтайський крайовий музей образотворчих і прикладних мистецтв) — художній музей в місті Барнаул (Росія).
Державний художній музей Алтайського краю | |
---|---|
53°21′24″ пн. ш. 83°46′07″ сх. д. / 53.35667° пн. ш. 83.76861° сх. д.Координати: 53°21′24″ пн. ш. 83°46′07″ сх. д. / 53.35667° пн. ш. 83.76861° сх. д. | |
Тип | музей |
Країна | Росія |
Розташування | Барнаул |
Адреса | пр. Леніна, 88 |
Засновано | 6 лютого 1959 |
Директор | Інна Костянтинівна Балкіна |
Сайт | ghmak.ru |
Державний художній музей Алтайського краю (Росія) | |
Державний художній музей Алтайського краю у Вікісховищі |
Розташований за адресою: проспект Леніна, 88. Однак у зв'язку з реконструкцією з 2012 року основна будівля закрита, експозиція тимчасово розміщена за адресою: вулиця Максима Горького, 16.
Історія
Музей заснований 1959 року, але історія появи в Барнаулі художнього музею має давнішу історію. Відомий учений-винахідник і начальник Коливано-Воскресенських заводів на Алтаї Петро Козміч Фролов мав унікальну художньою колекцією, в яку входили картини багатьох відомих російських і західноєвропейських художників, серед яких кілька живописних творів пензля Рембрандта. Ці роботи поклали початок збіркам художнього відділу Алтайського краєзнавчого музею, створеного Фроловим 1823 року.
1920 року був відкритий Художній музей в будівлі колишньої церкви Дмитра Ростовського на площі Спартака. Колекція включала роботи таких художників, як К. C. Малевич, В. В. Кандинський, П. П. Кончаловський, А. В. Лентулов, О. В. Купрін, М. П. Кримов, М. Ф. Ларіонов; твори майстрів російської академічного живопису, а також фламандської школи, шкіл Пуссена, Рубенса, Ван Дейка. Цей музей проіснував недовго і в середині 1920-х років був закритий, а його колекція зникла.
Лише 6 лютого 1959 року Художній музей в Барнаулі був знову відкритий. Колекція музею створювалася на основі творів художнього відділу краєзнавчого музею, це перш за все роботи художників Барнаула XIX — початку XX століть, картини М. І. Авілова, П. П. Кончаловського, О. О. Осьмеркіна. Із запасників Міністерства культури в музей потрапили полотна А. Р. Менгса, Ф. М. Матвєєва, В. А. Тропініна, К. Є. Маковського, М. О. Ярошенко, О. І. Лактіонова. Крім того, комплектуванню музею допомагали Третьяковська галерея, Російський музей, Ермітаж, Історичний музей, Науково-дослідний музей Академії мистецтв СРСР, Павловський музей-заповідник, а також краєзнавчі музеї Алтаю.
Пізніше комплектуванням зборів займалися всі провідні співробітники музею, купуючи твори в приватних колекціях Москви, Петербурга, сибірських міст, з виставок і майстерень художників, в експедиціях по краю. Більше тисячі творів подаровані колекціонерами, художниками, жителями міста.
З 2003 року Художній музей виступає організатором фестивалю «Молодіжна палітра».
З 2012 року в музеї почалася реконструкція, яка повинна була закінчиться у другій половині 2015 року. Однак станом на початок 2017 року будинок музею ще закритий, роботи в ньому призупинені. На офіційному сайті музею вказана нова дата завершення робіт — 2021 рік. Через реконструкцію музей переїхав в будівлю за адресою: вулиця Максима Горького, будинок 16.
Колекції
- Православне мистецтво
- Російське мистецтво XVIII — початку XX століть
- Живопис (170 творів, у тому числі портрети та роботи побутового жанру В. А. Тропініна, І. М. Крамського, В. Є. і К. Є. Маковських, С. А. і К. А. Коровіних, М. П. Богданова-Бельського, пейзажі І. І. Шишкіна, О. К. Саврасова, В. Д. Полєнова, І. І. Левітана)
- Графіка (близько 300 гравюр, акварелей та малюнків)
- Скульптура (близько 20 експонатів, у тому числі роботи М. І. Козловського, Ф. П. Толстого, Є. О. Лансере, М. М. Антокольського, П. П. Трубецького, А. С. Голубкиной)
- Декоративно-ужиткове мистецтво (близько 70 одиниць зберігання)
- Російське мистецтво XX—XXI століть
- Живопис (роботи провідних майстрів Москви, Санкт-Петербурга та інших художніх центрів країни, у тому числі картини П. П. Кончаловського і І. Е. Грабаря, А. В. Лактіонова і Ю. І. Піменова, Е. В. Попкова і Є. Є. Моісеєнко)
- Графіка (понад п'ять тисяч експонатів, у тому числі роботи В. А. Фаворського, О. І. Кравченко, Є. А. Кибрика, І. М. Кузьмінскіса, Б. А. Успенського та ін.)
- Скульптура (роботи відомих майстрів: Г. Д. Лаврова, Ю. Л. Чернова, В. П. Мокроусова, С. С. Казанцева, Р. Шеріфзянова, О. Закоморного та інших)
- Декоративно-ужиткове мистецтво (декоративний посуд, художнє скло, твори алтайських майстрів — Володимира Муратова і Володимира Горіславцева, Людмили та Дмитра Шушканових, Юрія Капустіна, а також майстрів Уралу і Сибіру)
- Перші художники Алтаю (перша половина XX століття)
- Живопис (твори першого національного алтайського художника Г. І. Чорос-Гуркіна (понад 100 робіт), барнаульця А. О. Нікуліна, який приїхав на Алтай 1918 року (близько 80 робіт), А. Н. Борисова (більше 20 робіт))
- Графіка (етнографічні замальовки і акварелі Г. І. Гуркіна (більше 1500 малюнків), шляхові замальовки та ескізи декорацій А. Н. Борисова, ескізи і натурні малюнки А. О. Нікуліна, М. І. Курзіна, В. Н. Гуляєва).
- Скульптура (роботи С. Р. Надольського і Д. Ф. Цапліна, який працював на Алтаї в роки Другої світової війни)
- Мистецтво Алтаю (друга половина XX століття — ХХІ століття)
- Живопис (класики алтайського мистецтва Г. Ф. Борунов, М. Я. Будкеев, М. Д. Ковєшнікова, Н. П. Іванов, Ф. С. Торхов, В. А. Зотєєв і ін., художники наступних поколінь: Б. Ф. Терещенко, А. В. Арестов та ін.)
- Графіка (головним жанром сучасної алтайської графіки є пейзаж. Його ліричне втілення досягається за допомогою різноманітних графічних технік: акварелі (А. А. Югаткін), ліногравюри (А. Г. Вагін), офорту (Ю. Б. Кабанов, В. П. Туманов)).
- Скульптура (домінуючим жанром є портрет, провідними представниками цього жанру є П. Л. Миронов, М. А. Кульгачьов, В. Ф. Рубльов і Л. В. Рубльова)
- Декоративно-ужиткове мистецтво (роботи з художнього скла В. С. Муратова, декоративні емалі В. С. Муратова і Ю. Н. Капустіна та вироби з кераміки В. Н. Горіславцева, Ю. Н. Капустіна та Е. Е. Скурихина)
- Народне мистецтво
- Народне мистецтво Алтаю (понад 700 одиниць зберігання, розпис та різьба по дереву, старовинний керамічний посуд і побутове начиння)
- Народні художні промисли Росії (зразки знаменитої богородської, димківської, філімоновської іграшки, матрьошки кінця XIX-XX ст., розписне мистецтво Хохломи, яскраві лаки Федоскина і Палеха, біло-блакитна кераміка Гжели, мальовничі підноси Жостова і Нижнього Тагілу, а також різьблення по дереву, каменю, ювелірні прикраси, візерункова вишивка)
Галерея
- Василь Перепльотчиков. «Урал»
- Микола Шулпінов. «Гірський пейзаж»
- Микола Шулпінов. «Весна в горах»
- Михайло Клодт. «Берег Фінської затоки»
Посилання
- Офіційний сайт музею [ 29 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- . www.bankfax.ru. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 20 січня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavnij hudozhnij muzej Altajskogo krayu ros Gosudarstvennyj hudozhestvennyj muzej Altajskogo kraya do 1993 roku Altajskij krajovij muzej obrazotvorchih i prikladnih mistectv hudozhnij muzej v misti Barnaul Rosiya Derzhavnij hudozhnij muzej Altajskogo krayu53 21 24 pn sh 83 46 07 sh d 53 35667 pn sh 83 76861 sh d 53 35667 83 76861 Koordinati 53 21 24 pn sh 83 46 07 sh d 53 35667 pn sh 83 76861 sh d 53 35667 83 76861TipmuzejKrayina RosiyaRoztashuvannyaBarnaulAdresapr Lenina 88Zasnovano6 lyutogo 1959DirektorInna Kostyantinivna BalkinaSajtghmak ruDerzhavnij hudozhnij muzej Altajskogo krayu Rosiya Derzhavnij hudozhnij muzej Altajskogo krayu u Vikishovishi Roztashovanij za adresoyu prospekt Lenina 88 Odnak u zv yazku z rekonstrukciyeyu z 2012 roku osnovna budivlya zakrita ekspoziciya timchasovo rozmishena za adresoyu vulicya Maksima Gorkogo 16 IstoriyaMuzej zasnovanij 1959 roku ale istoriya poyavi v Barnauli hudozhnogo muzeyu maye davnishu istoriyu Vidomij uchenij vinahidnik i nachalnik Kolivano Voskresenskih zavodiv na Altayi Petro Kozmich Frolov mav unikalnu hudozhnoyu kolekciyeyu v yaku vhodili kartini bagatoh vidomih rosijskih i zahidnoyevropejskih hudozhnikiv sered yakih kilka zhivopisnih tvoriv penzlya Rembrandta Ci roboti poklali pochatok zbirkam hudozhnogo viddilu Altajskogo krayeznavchogo muzeyu stvorenogo Frolovim 1823 roku 1920 roku buv vidkritij Hudozhnij muzej v budivli kolishnoyi cerkvi Dmitra Rostovskogo na ploshi Spartaka Kolekciya vklyuchala roboti takih hudozhnikiv yak K C Malevich V V Kandinskij P P Konchalovskij A V Lentulov O V Kuprin M P Krimov M F Larionov tvori majstriv rosijskoyi akademichnogo zhivopisu a takozh flamandskoyi shkoli shkil Pussena Rubensa Van Dejka Cej muzej proisnuvav nedovgo i v seredini 1920 h rokiv buv zakritij a jogo kolekciya znikla Lishe 6 lyutogo 1959 roku Hudozhnij muzej v Barnauli buv znovu vidkritij Kolekciya muzeyu stvoryuvalasya na osnovi tvoriv hudozhnogo viddilu krayeznavchogo muzeyu ce persh za vse roboti hudozhnikiv Barnaula XIX pochatku XX stolit kartini M I Avilova P P Konchalovskogo O O Osmerkina Iz zapasnikiv Ministerstva kulturi v muzej potrapili polotna A R Mengsa F M Matvyeyeva V A Tropinina K Ye Makovskogo M O Yaroshenko O I Laktionova Krim togo komplektuvannyu muzeyu dopomagali Tretyakovska galereya Rosijskij muzej Ermitazh Istorichnij muzej Naukovo doslidnij muzej Akademiyi mistectv SRSR Pavlovskij muzej zapovidnik a takozh krayeznavchi muzeyi Altayu Piznishe komplektuvannyam zboriv zajmalisya vsi providni spivrobitniki muzeyu kupuyuchi tvori v privatnih kolekciyah Moskvi Peterburga sibirskih mist z vistavok i majsteren hudozhnikiv v ekspediciyah po krayu Bilshe tisyachi tvoriv podarovani kolekcionerami hudozhnikami zhitelyami mista Z 2003 roku Hudozhnij muzej vistupaye organizatorom festivalyu Molodizhna palitra Z 2012 roku v muzeyi pochalasya rekonstrukciya yaka povinna bula zakinchitsya u drugij polovini 2015 roku Odnak stanom na pochatok 2017 roku budinok muzeyu she zakritij roboti v nomu prizupineni Na oficijnomu sajti muzeyu vkazana nova data zavershennya robit 2021 rik Cherez rekonstrukciyu muzej pereyihav v budivlyu za adresoyu vulicya Maksima Gorkogo budinok 16 KolekciyiOleksij Savrasov Mogila na Volzi Mikola Bodarevskij Zahoplyuyuchi rozmovi Pravoslavne mistectvo Ikonopis blizko 300 ikon XVI pochatku XX stolit Midne littya blizko 250 eksponativ midni hresti ikoni skladni Starodruki 29 primirnikiv u tomu chisli Blagovisne Yevangeliye 1600 roku Rosijske mistectvo XVIII pochatku XX stolit Zhivopis 170 tvoriv u tomu chisli portreti ta roboti pobutovogo zhanru V A Tropinina I M Kramskogo V Ye i K Ye Makovskih S A i K A Korovinih M P Bogdanova Belskogo pejzazhi I I Shishkina O K Savrasova V D Polyenova I I Levitana Grafika blizko 300 gravyur akvarelej ta malyunkiv Skulptura blizko 20 eksponativ u tomu chisli roboti M I Kozlovskogo F P Tolstogo Ye O Lansere M M Antokolskogo P P Trubeckogo A S Golubkinoj Dekorativno uzhitkove mistectvo blizko 70 odinic zberigannya Rosijske mistectvo XX XXI stolit Zhivopis roboti providnih majstriv Moskvi Sankt Peterburga ta inshih hudozhnih centriv krayini u tomu chisli kartini P P Konchalovskogo i I E Grabarya A V Laktionova i Yu I Pimenova E V Popkova i Ye Ye Moiseyenko Grafika ponad p yat tisyach eksponativ u tomu chisli roboti V A Favorskogo O I Kravchenko Ye A Kibrika I M Kuzminskisa B A Uspenskogo ta in Skulptura roboti vidomih majstriv G D Lavrova Yu L Chernova V P Mokrousova S S Kazanceva R Sherifzyanova O Zakomornogo ta inshih Dekorativno uzhitkove mistectvo dekorativnij posud hudozhnye sklo tvori altajskih majstriv Volodimira Muratova i Volodimira Gorislavceva Lyudmili ta Dmitra Shushkanovih Yuriya Kapustina a takozh majstriv Uralu i Sibiru Pershi hudozhniki Altayu persha polovina XX stolittya Zhivopis tvori pershogo nacionalnogo altajskogo hudozhnika G I Choros Gurkina ponad 100 robit barnaulcya A O Nikulina yakij priyihav na Altaj 1918 roku blizko 80 robit A N Borisova bilshe 20 robit Grafika etnografichni zamalovki i akvareli G I Gurkina bilshe 1500 malyunkiv shlyahovi zamalovki ta eskizi dekoracij A N Borisova eskizi i naturni malyunki A O Nikulina M I Kurzina V N Gulyayeva Skulptura roboti S R Nadolskogo i D F Caplina yakij pracyuvav na Altayi v roki Drugoyi svitovoyi vijni Mistectvo Altayu druga polovina XX stolittya HHI stolittya Zhivopis klasiki altajskogo mistectva G F Borunov M Ya Budkeev M D Kovyeshnikova N P Ivanov F S Torhov V A Zotyeyev i in hudozhniki nastupnih pokolin B F Tereshenko A V Arestov ta in Grafika golovnim zhanrom suchasnoyi altajskoyi grafiki ye pejzazh Jogo lirichne vtilennya dosyagayetsya za dopomogoyu riznomanitnih grafichnih tehnik akvareli A A Yugatkin linogravyuri A G Vagin ofortu Yu B Kabanov V P Tumanov Skulptura dominuyuchim zhanrom ye portret providnimi predstavnikami cogo zhanru ye P L Mironov M A Kulgachov V F Rublov i L V Rublova Dekorativno uzhitkove mistectvo roboti z hudozhnogo skla V S Muratova dekorativni emali V S Muratova i Yu N Kapustina ta virobi z keramiki V N Gorislavceva Yu N Kapustina ta E E Skurihina Narodne mistectvo Narodne mistectvo Altayu ponad 700 odinic zberigannya rozpis ta rizba po derevu starovinnij keramichnij posud i pobutove nachinnya Narodni hudozhni promisli Rosiyi zrazki znamenitoyi bogorodskoyi dimkivskoyi filimonovskoyi igrashki matroshki kincya XIX XX st rozpisne mistectvo Hohlomi yaskravi laki Fedoskina i Paleha bilo blakitna keramika Gzheli malovnichi pidnosi Zhostova i Nizhnogo Tagilu a takozh rizblennya po derevu kamenyu yuvelirni prikrasi vizerunkova vishivka GalereyaVasil Pereplotchikov Ural Mikola Shulpinov Girskij pejzazh Mikola Shulpinov Vesna v gorah Mihajlo Klodt Bereg Finskoyi zatoki PosilannyaOficijnij sajt muzeyu 29 listopada 2019 u Wayback Machine ros Primitki www bankfax ru Arhiv originalu za 4 listopada 2019 Procitovano 20 sichnya 2017