Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йло Іва́нович Аві́лов (рос. Михаил Иванович Авилов; 18 вересня 1882, Санкт-Петербург — 14 квітня 1954, Ленінград) — російський радянський живописець і педагог, професор з 1948 року. Член Асоціації художників революційної Росії у 1923—1928 роках та Спілки радянських художників; дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1947 року.
| Авілов Михайло Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Авилов Михаил Иванович | ||||
 | ||||
| Народження | 6 (18) вересня 1882 Санкт-Петербург, Російська імперія[1][2] | |||
| Смерть | 14 квітня 1954[1][2] (71 рік) | |||
| Ленінград, РРФСР, СРСР[1][2] | ||||
| Поховання | d | |||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||
| Жанр | історичний живопис, батальний жанр, анімалістика[d], пейзаж і жанрове малярство | |||
| Навчання | Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1913) | |||
| Діяльність | художник, педагог | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Вчитель | d, Рубо Франц Олексійович і Самокиш Микола Семенович | |||
| Відомі учні | Ацманчук Олександр Павлович і Мельников Леонід Кузьмич | |||
| Працівник | d і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна | |||
| Член | Асоціація художників революційної Росії (1928) і СХ СРСР | |||
| Роботи в колекції | Тейт і Російський музей | |||
| Нагороди |      | |||
| | ||||
 Авілов Михайло Іванович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 6 [18] вересня 1882 року в місті Санкт-Петербурзі (нині Росія). З 1893 року навчався у Рисувальній школі Товариства заохочення мистецтв у Санкт-Петербурзі; у 1903—1904 роках — в студії гравера-офортиста , але граверна справа його не зацікавила. З 1904 року став вільним слухачем Вищого художнього училища при Петербурзькій академії мистецтв, був учнем художника-баталіста Франца Рубо. З 1910 року продовжив навчання у класі майстра батального та анімалістичного жанрів Миколи Самокиша. Під час навчання брав участь у виставках Академії мистецтв і Товариства імені Архипа Куїнджі. 1913 року закінчив Академію мистецтв, отримавши звання художника за історичне полотно «Царевич на прогулянці» (інші назви — «Молодий царевич і бояри-вихователі», «Царевич Іван Грозний і бояри-вихователі»).
З початком Першої світової війни пішов добровольцем до армії. Після Жовтневої революції виїхав до Сибіру, де виготовляв плакати, ілюстрації для місцевих видавництв, оформлював театральні постановки, викладав у художніх школах Тюмені, Іркутська, Барнаула. У 1921 році повернувся до Петрограда, викладав спочатку в школі Товариства заохочення мистецтв, а згодом в Академії мистецтв. У 1922—1930 роках викладав у [ru]. Під час німецько-радянської війни до грудня 1941 року перебував у блокадному Ленінграді, згодом в евакуації у Середній Азії і Москві.
Протягом 1947—1954 років викладав у Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна. Помер у Ленінграді 14 квітня 1954 року. Похований на Санкт-Петербурга.
Творчість
Працював у галузі станкового живопису переважно в батальному та історичному жанрах. Серед робіт:
- «Царевич на прогулянці» (1913, Миколаївський художній музей);
- «Опричники» (1916);
- «Тарас Бульба з синами» (1922);
- «Робітники привозять Пугачову гармати» (1924, );
- «Роззброєння частин колчаківської армії» (1926);
- «Сибірські партизани» (1926, Державний центральний музей сучасної історії Росії);
- «Перехід через Сиваш» (1927, ескіз у Дніпровському художньому музеї);
- «Прорив польського фронту кіннотою Будьонного у 1920 році» (1927, варіант — 1928 у );
- «Здача колчаківських військ під Красноярськом» (1929, Центральний музей Збройних сил Російської Федерації);
- «Взяття станції Касторної» (1930);
- «Приїзд Йосипа Сталіна в Першу кінну армію в Новий Оскол 1919 року» (1933);
- «На маневрах. Танки переходять річку спільно з кавалерією» (1934);
- «Агітатори-більшовики в „дикій дивізії“» (1935);
- «Затримання диверсанта» (1937, Державний Російський музей);
- «Виїзд кулеметних тачанок на позицію» (1938);
- «Смерть Олеко Дундича» (1940);
- (1943, Державний Російський музей);
- «Чапаєв» (1948);
- «На Мамонтова» (1949, Третьяковська галерея);
- «Висадка десанту під Одесою» (1951, );
- «Розвідники в карельських лісах» (1951);
- «Допомога уральців Пугачову» (1952, спільно з і ).
У творчому доробку є також анімалістичні, пейзажні, жанрові композиції («Міст», «Вершник», «Московська трійка», «Кінь, запряжений в санчата», «Пермська баба» та інші).
Виконав ілюстрації до вірша Миколи Некрасова «Аріна — мати солдатська» і серію лубків на тему «Життя Червоної армії». У 1934—1940 роках взяв участь у створенні .
Його твори систематично друкувалися в журналах «Нива», «Солнце России», «Огонёк», «Творчество», «Искусство» та інших. У післявоєнні роки репродукції його робіт включались до шкільних підручників.
Автор статті «Как я работал над картиной «Поединок на Куликовом поле» («Изобразительное искусство Ленинграда». Альманах. Ленінград, 1948), а також низки статей з питань образотворчого мистецтва.
Персональні виставки його робіт відбулися в 1935 і 1940 роках у Ленінграді, у 1947 році в Москві.
Крім згаданих музеїв, роботи художника зберігаються у Державної музеї історії мистецтв імені Олександра Пушкіна, Пермській картинній галереї, Іркутському обласному художньому музеї, Дніпропетровському національному історичному музеї імені Дмитра Яворницького та громадських і приватних колекціях.
Відзнаки
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1941), медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
- премії
- Перша премія Товариства заохочення мистецтв (1916; за картину «Опричники»);
- Сталінська премія першого ступеня (1946; за картину «Поєдинок Пересвіта з Челубеєм на Куликовому полі»);
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1944 року;
- з 1953 року.
Вшанування
- У 1947 році портрет художника виконав Олександр Любімов;
- У 1955 році на могилі митця встановлений пам'ятник роботи скульптора : на прямокутному п'єдесталі із сірого (полірованого) граніту — бронзове погруддя художника з палітрою у лівій руці і пензликом у правій. На лицьовій (південно-західній) стороні викарбуваний напис російською мовою:
Действительный член / Академии художеств СССР / Народный художник РСФСР / Михаил Иванович / Авилов / 1882—1954
- У Кривому Розі на його честь названа вулиця.
Примітки
- Авилов Михаил Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- RKDartists
- Авилов Михаил Иванович / Российская академия художеств. (рос.)
- Ленинград. Энциклопедический справочник, 1957, с. 409.
- Художники народов СССР, 1970, с. 42, Т. 1.
- Художники народов СССР, 1970, с. 43, Т. 1.
- Авилова Михаила Ивановича. 1882—1954 // Художественное надгробие в собрании Государственного музея городской скульптуры. Научный каталог / . — Санкт-Петербург : «Союз-Дизайн», 2005. — Т. 2. Некрополь мастеров искусств. — С. 16. — . (рос.)
- . Офіційний портал міста Кривого Рогу. Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 14 жовтня 2019.
Література
- Авилов, Михаил Иванович // Ленинград. Энциклопедический справочник / . — Москва : «Большая советская энциклопедия», 1957. — С. 409. (рос.);
- Авилов Михаил Иванович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Авилов, Михаил Иванович // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1971. — Т. 3 (Молд. ССР — РСФСР). — С. 636. (рос.);
- Авилов, Михаил Иванович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1970. — Т. 1 (Аавик—Бойко). — С. 42—43. (рос.)
- Авілов Михайло Іванович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.;
- . Авилов, Михаил Иванович // 1750 Шедевров мировой живописи. 500 великих мастеров / В. Н. Волкова. — Минск : Харвест, 2007. — С. 63—64. — . (рос.)
- Л. Л. Корнєєва. Авілов,_Михайло_Іванович // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Avilov Avilov Mihajlo Miha jlo Iva novich Avi lov ros Mihail Ivanovich Avilov 18 veresnya 1882 Sankt Peterburg 14 kvitnya 1954 Leningrad rosijskij radyanskij zhivopisec i pedagog profesor z 1948 roku Chlen Asociaciyi hudozhnikiv revolyucijnoyi Rosiyi u 1923 1928 rokah ta Spilki radyanskih hudozhnikiv dijsnij chlen Akademiyi mistectv SRSR z 1947 roku Avilov Mihajlo Ivanovichros Avilov Mihail IvanovichNarodzhennya 6 18 veresnya 1882 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 2 Smert 14 kvitnya 1954 1954 04 14 1 2 71 rik Leningrad RRFSR SRSR 1 2 Pohovannya dKrayina Rosijska imperiya SRSRZhanr istorichnij zhivopis batalnij zhanr animalistika d pejzazh i zhanrove malyarstvoNavchannya Vishe hudozhnye uchilishe pri Rosijskij imperatorskij akademiyi mistectv 1913 Diyalnist hudozhnik pedagogNapryamok realizmVchitel d Rubo Franc Oleksijovich i Samokish Mikola SemenovichVidomi uchni Acmanchuk Oleksandr Pavlovich i Melnikov Leonid KuzmichPracivnik d i Sankt Peterburzkij derzhavnij akademichnij institut zhivopisu skulpturi ta arhitekturi imeni Illi RyepinaChlen Asociaciya hudozhnikiv revolyucijnoyi Rosiyi 1928 i SH SRSRRoboti v kolekciyi Tejt i Rosijskij muzejNagorodi Avilov Mihajlo Ivanovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 6 18 veresnya 1882 18820918 roku v misti Sankt Peterburzi nini Rosiya Z 1893 roku navchavsya u Risuvalnij shkoli Tovaristva zaohochennya mistectv u Sankt Peterburzi u 1903 1904 rokah v studiyi gravera ofortista ale graverna sprava jogo ne zacikavila Z 1904 roku stav vilnim sluhachem Vishogo hudozhnogo uchilisha pri Peterburzkij akademiyi mistectv buv uchnem hudozhnika batalista Franca Rubo Z 1910 roku prodovzhiv navchannya u klasi majstra batalnogo ta animalistichnogo zhanriv Mikoli Samokisha Pid chas navchannya brav uchast u vistavkah Akademiyi mistectv i Tovaristva imeni Arhipa Kuyindzhi 1913 roku zakinchiv Akademiyu mistectv otrimavshi zvannya hudozhnika za istorichne polotno Carevich na progulyanci inshi nazvi Molodij carevich i boyari vihovateli Carevich Ivan Groznij i boyari vihovateli Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni pishov dobrovolcem do armiyi Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi viyihav do Sibiru de vigotovlyav plakati ilyustraciyi dlya miscevih vidavnictv oformlyuvav teatralni postanovki vikladav u hudozhnih shkolah Tyumeni Irkutska Barnaula U 1921 roci povernuvsya do Petrograda vikladav spochatku v shkoli Tovaristva zaohochennya mistectv a zgodom v Akademiyi mistectv U 1922 1930 rokah vikladav u ru Pid chas nimecko radyanskoyi vijni do grudnya 1941 roku perebuvav u blokadnomu Leningradi zgodom v evakuaciyi u Serednij Aziyi i Moskvi Protyagom 1947 1954 rokiv vikladav u Leningradskomu instituti zhivopisu skulpturi ta arhitekturi imeni Illi Ryepina Pomer u Leningradi 14 kvitnya 1954 roku Pohovanij na Sankt Peterburga TvorchistPracyuvav u galuzi stankovogo zhivopisu perevazhno v batalnomu ta istorichnomu zhanrah Sered robit Carevich na progulyanci 1913 Mikolayivskij hudozhnij muzej Oprichniki 1916 Taras Bulba z sinami 1922 Robitniki privozyat Pugachovu garmati 1924 Rozzbroyennya chastin kolchakivskoyi armiyi 1926 Sibirski partizani 1926 Derzhavnij centralnij muzej suchasnoyi istoriyi Rosiyi Perehid cherez Sivash 1927 eskiz u Dniprovskomu hudozhnomu muzeyi Proriv polskogo frontu kinnotoyu Budonnogo u 1920 roci 1927 variant 1928 u Zdacha kolchakivskih vijsk pid Krasnoyarskom 1929 Centralnij muzej Zbrojnih sil Rosijskoyi Federaciyi Vzyattya stanciyi Kastornoyi 1930 Priyizd Josipa Stalina v Pershu kinnu armiyu v Novij Oskol 1919 roku 1933 Na manevrah Tanki perehodyat richku spilno z kavaleriyeyu 1934 Agitatori bilshoviki v dikij diviziyi 1935 Zatrimannya diversanta 1937 Derzhavnij Rosijskij muzej Viyizd kulemetnih tachanok na poziciyu 1938 Smert Oleko Dundicha 1940 1943 Derzhavnij Rosijskij muzej Chapayev 1948 Na Mamontova 1949 Tretyakovska galereya Visadka desantu pid Odesoyu 1951 Rozvidniki v karelskih lisah 1951 Dopomoga uralciv Pugachovu 1952 spilno z i U tvorchomu dorobku ye takozh animalistichni pejzazhni zhanrovi kompoziciyi Mist Vershnik Moskovska trijka Kin zapryazhenij v sanchata Permska baba ta inshi Vikonav ilyustraciyi do virsha Mikoli Nekrasova Arina mati soldatska i seriyu lubkiv na temu Zhittya Chervonoyi armiyi U 1934 1940 rokah vzyav uchast u stvorenni Jogo tvori sistematichno drukuvalisya v zhurnalah Niva Solnce Rossii Ogonyok Tvorchestvo Iskusstvo ta inshih U pislyavoyenni roki reprodukciyi jogo robit vklyuchalis do shkilnih pidruchnikiv Avtor statti Kak ya rabotal nad kartinoj Poedinok na Kulikovom pole Izobrazitelnoe iskusstvo Leningrada Almanah Leningrad 1948 a takozh nizki statej z pitan obrazotvorchogo mistectva Personalni vistavki jogo robit vidbulisya v 1935 i 1940 rokah u Leningradi u 1947 roci v Moskvi Krim zgadanih muzeyiv roboti hudozhnika zberigayutsya u Derzhavnoyi muzeyi istoriyi mistectv imeni Oleksandra Pushkina Permskij kartinnij galereyi Irkutskomu oblasnomu hudozhnomu muzeyi Dnipropetrovskomu nacionalnomu istorichnomu muzeyi imeni Dmitra Yavornickogo ta gromadskih i privatnih kolekciyah VidznakiNagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1941 medallyu Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr premiyi Persha premiya Tovaristva zaohochennya mistectv 1916 za kartinu Oprichniki Stalinska premiya pershogo stupenya 1946 za kartinu Poyedinok Peresvita z Chelubeyem na Kulikovomu poli pochesni zvannya Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR z 1944 roku z 1953 roku VshanuvannyaNadgrobnij pam yatnik U 1947 roci portret hudozhnika vikonav Oleksandr Lyubimov U 1955 roci na mogili mitcya vstanovlenij pam yatnik roboti skulptora na pryamokutnomu p yedestali iz sirogo polirovanogo granitu bronzove pogruddya hudozhnika z palitroyu u livij ruci i penzlikom u pravij Na licovij pivdenno zahidnij storoni vikarbuvanij napis rosijskoyu movoyu Dejstvitelnyj chlen Akademii hudozhestv SSSR Narodnyj hudozhnik RSFSR Mihail Ivanovich Avilov 1882 1954 U Krivomu Rozi na jogo chest nazvana vulicya PrimitkiAvilov Mihail Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 RKDartists d Track Q17299517 Avilov Mihail Ivanovich Rossijskaya akademiya hudozhestv ros Leningrad Enciklopedicheskij spravochnik 1957 s 409 Hudozhniki narodov SSSR 1970 s 42 T 1 Hudozhniki narodov SSSR 1970 s 43 T 1 Avilova Mihaila Ivanovicha 1882 1954 Hudozhestvennoe nadgrobie v sobranii Gosudarstvennogo muzeya gorodskoj skulptury Nauchnyj katalog Sankt Peterburg Soyuz Dizajn 2005 T 2 Nekropol masterov iskusstv S 16 ISBN 5 85952 015 8 ros Oficijnij portal mista Krivogo Rogu Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2019 Procitovano 14 zhovtnya 2019 LiteraturaAvilov Mihail Ivanovich Leningrad Enciklopedicheskij spravochnik Moskva Bolshaya sovetskaya enciklopediya 1957 S 409 ros Avilov Mihail Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Avilov Mihail Ivanovich Iskusstvo stran i narodov mira Kratkaya hudozhestvennya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1971 T 3 Mold SSR RSFSR S 636 ros Avilov Mihail Ivanovich Hudozhniki narodov SSSR Biobibliograficheskij slovar Moskva Iskusstvo 1970 T 1 Aavik Bojko S 42 43 ros Avilov Mihajlo Ivanovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s Avilov Mihail Ivanovich 1750 Shedevrov mirovoj zhivopisi 500 velikih masterov V N Volkova Minsk Harvest 2007 S 63 64 ISBN 978 985 16 0896 2 ros L L Kornyeyeva Avilov Mihajlo Ivanovich Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in K DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2018 T 1 A Akc 592 s ISBN 978 617 7238 39 2