Батальний жанр

Бата́льний жанр (від фр. bataille — битва) — жанр образотворчого мистецтва, що відображає військові дії, походи і життя армії, та пов'язані з цим події.

Санто Перанда. «Баталія при Яффі» або «Морська перемога венеційців при Яффі»

Розвиток жанру

«Дике Полювання» (1872) Петер Арбо

Зображення битв зустрічаються вже в пам'ятках мистецтва Стародавнього Єгипту, Ассирії, Греції і Риму.

У поступі розвитку жанру окреслились прославляння перемог володарів і його звеличення, що набули алегоричного й символічного змісту. У мистецтві античної Греції батальні сцени з міфології зображували на фронтонах у вигляді круглої скульптури та рельєфів, а також вазових розписах, у Римі слугували возвеличенню держави і прославлянню полководця-імператора. У середньовіччі батальні сцени з'явилися в книжкових мініатюрах, а також в іконах та монументальних розписах Візантії, де святих воїнів подавали в напружено-драматичному двобої з драконом на здибленому коні. Згодом основи жанру було перенесено в , де початково переважно відтворювалось в іконах.

Панорамне розгортання баталій характерне і для малярства II-ї пол. XVII ст.: з більш динамічними пристрастями й цілісним охопленням усього полігону битви, над яким здіймається на коні полководець-король — панегірик для звеличування. Подібний тип картин умовно-алегоричного характеру впровадив Шарль Лебрен.

В мистецтві України

В українському мистецтві сцени визвольної боротьби увічнені в гравюрах Н. Зубрицького і Л. Тарасевича. Військова тематика знайшла відображення у творах Т. Шевченка («Кара шпіцрутенами» та інших). Темам війни та героїчного минулого українського народу присвячені картини С. Васильківського, Г. Крушевського («Тривога») тощо. Наприкінці XX ст. — поч.XXI ст. одними з яскравих представників були А. Орльонов, А. Серебряков, С. Чайка та інші. Від 2010-х жанр в країні значно занепав, натомість українські реалії відтворювали переважно митці інших країн.

• «Зруйнування Січі». Сергій Чайка
• «Тривога» або «Сигнальні вогні». Георгій Крушевський
• «Тризна воїнів Святослава». Генріх Семирадський

• «Битва при Гравелоті». Карл Ройхлінг
• «Ян Собеський благословляє польську атаку на турків під Віднем 1683 року». Юліуш Коссак
• «Апофеоз війни». Василь Верещагін
• «Янкі-Дудл», або «Дух 76 року».

Примітки

1. . Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 11 листопада 2016.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Яценко В. М. С. Самокиш. К., 1954;
• Жолтовський П. М. Визвольна боротьба українського народу в пам'ятках мистецтва XVI—XVIII ст. К., 1958;
• Садовень В. В. Русские художники-баталисты XVIII—XIX веков. М., 1955;
• Бродский В. Советская батальная живопись. Л.—М., 1950.

Див. також

• Медальєрне мистецтво