Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Огонёк» ([ɐɡɐˈnʲɵk] аґаньок, буквально укр. Вогник) — російський та радянський щотижневий ілюстрований журнал, орієнтований на широку читацьку аудиторію.
 Випуск журналу, 1899 рік | ||||
| Країна видання |  Російська імперія,  СРСР і Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Місце публікації | Москва | |||
| Тематика | суспільно-політичний і літературно-художній журнал | |||
| Періодичність виходу | щомісяця | |||
| Мова | російська[1] | |||
| Адреса редакції | 121609, Москва, Рубльовське шосе, 28 105066, Москва, Токмаков провулок, 23 | |||
| Редактор | d | |||
| Видавець | В-во Станіслава Проппер (1899—1918) В-во «Мосполиграф» (1923—1925) В-во «Огонёк» (1925—1931) Журнально-газетне об'єднання (1931—1938) В-во «Правда» (1938—1990) ЗАТ «Издательский Дом Огонёк» (1990—2009) АТ «Коммерсант» (з 2009—2020) | |||
| Засновник | ТОВ «Видавництво» Вокруг света "" | |||
| Засновано | 1899 | |||
| Наклад | 4,6 млн (1990) примірників | |||
| ISSN-L | 0131-0097 | |||
| ISSN | 0131-0097 (друковане видання) 1606-4615 (інтернет-публікація[d]) | |||
| | ||||
| kommersant.ru/ogoniok/ ropnet.ru/ogonyok/ ogoniok.com | ||||
Історія
Перший номер журналу «Огонёк» вийшов у світ 9 (21) грудня 1899 року як щотижневий ілюстрований літературно-мистецький додаток до газети «Біржові відомості», яку випускав в Петербурзі значний видавець .
З 1902 року «Огонёк» став самостійним, найдешевшим і дуже популярним журналом з накладом 120 тисяч примірників. Приблизно одну третину журналу вже в ті роки займали фоторепортажі. З журналом співпрацювали найкращі фотографи, письменники і поети, репортери і фейлетоніст.
На початку століття «Огонёк» виходив на восьми сторінках в одну восьму друкованого листа. У революційні роки (з 1918 по 1923 рік) випуск «Огонька», як і багатьох інших російських газет і журналів, припинився.
Радянська доба
У 1923 році кілька московських журналістів, письменників і видавничих працівників об'єдналися навколо найкращого в 1920-1930-ті роки радянського журналіста і редактора Михайла Кольцова, підтримавши його ідею відродження «Огонька». Саме тоді сформувалися основні принципи журналу: добра літературна мова, з деякою часткою консервативного офіціозу, обов'язковий ілюстративний ряд і присутність у кожному номері обов'язкових елементів. Незабаром таким елементом став кросворд.
На кінець 1923 тираж журналу склав 42 тисяч примірників, через рік зріс до 125 тисяч, а в 1925 році досяг півмільйона екземплярів.
Після того, як Кольцов був репресований у 1938 році, журналом недовгий час керував письменник Євген Петров, один з авторів «Дванадцяти стільців».
На початку 1950-х років редактором журналу на кілька років став знаменитий радянський поет , при якому остаточно оформилися «фірмові» риси огоньківського стилю: портрет знаменитої людини на обкладинці (космонавта, спортсмена, артиста, передовика праці), оповідання і вірші в кожному номері, іноді — детектив з продовженням, фоторепортаж і яскраві кольорові слайди. У журналі завжди була так звана «вкладка» — кольорові репродукції, завдяки яким читачі журналу знайомилися з шедеврами світової культури, з російською класикою і радянським живописом.
При наступному редакторі, поеті і драматургу Анатолії Софронові, який керував виданням понад 30 років (з 1953 по 1986 рік), «Огонёк» став «виданням для стабільного життя». У цей час набув популярності літературний додаток до «Огоньку» — його знаменита «Бібліотека». Книжки «Бібліотека „Огонёк“» виходили з 1925 по 1991 рік раз на тиждень і продавалися окремо від журналу, їхній випуск не переривався навіть під час Німецько-радянської війни. В «Бібліотеці» і в самому журналі друкувалися такі відомі письменники, як Михайло Зощенко, Олександр Твардовський, Ілля Ільф та Євген Петров, Олексій Толстой, Володимир Маяковський, Ісаак Бабель.
У журналі «Огонёк» також виходили репортажі Віктора Шкловського, вірші Євгена Євтушенка, нариси Володимира Солоухіна, полеміка про причини смерті Володимира Маяковського, що тривала з номера в номер. Довгий час в журналі працювали відомий журналіст і письменник , письменник Віктор Солоухін та інші.
У лютому 2008 рік випуск «Бібліотеки» був відновлений.
У 1986 році головним редактором «Огонька» став Віталій Коротич, з приходом якого в журналі почалося нове життя. У роки перебудови журнал під керівництвом Коротича досяг величезної популярності і справляв помітний вплив на політичне життя країни. Він став знаменитим не тільки в СРСР, але і у всьому світі. Публіцистика «Огонька» стала школою демократії, культовим жанром всієї журналістики стали викриття. У журналі друкувалися стаття Юрія Карякіна «Жданівська родина», відкритий лист слідчих Генпрокуратури СРСР Гдляна і Іванова, репортажі з американської армії Артема Боровика.
Спроби реанімації
У 1991 році головним редактором журналу став Лев Гущин, якому випало непросте завдання — реформувати «Огонёк», пристосувати його до ринкових умов. До кінця 1994 року економічна ситуація не дозволяла вижити на ринку друку такому дорогому, громіздкому і старомодному виданню.
Остання «революція» в журналі «Огонёк» на початку 1995 року найбільш наблизила його до стандартів західних ілюстрованих видань — і за обсягом, і з інформаційною насиченістю, і щодо використання всіх поліграфічних прийомів.
З 1998 року по 2003 рік головним редактором журналу «Огонёк» був Володимир Чернов.
Влітку 2003 року група компаній «Відео Інтернешнл» (ВИ), найбільший продавець рекламного часу на телебаченні разом з компанією Story First Communications (акціонер радіо «Максимум» і телеканалу СТС) заснувала інвестиційний фонд Russian Media Ventures (RMV). У липні 2003 року RMV придбав контрольний пакет акцій журналу «Огонёк», ставши таким чином, контролюючим акціонером видавничого дому «ОВА-Пресс». З серпня 2003 року «ОВА-Пресс» став видавцем журналу «Огонёк».
Перший номер журналу, де видавцем значиться «ОВА-Пресс», вийшов 11 серпня 2003 року. Після того, як «Огонёк» увійшов до структури «ОВА-Пресс», в журналі були скорочені підрозділи, що дублюють служби «ОВА-Пресс», такі, як рекламна служба, фінансове управління, бухгалтерія тощо.
У жовтні 2003 року посаду головного редактора зайняв відомий російський журналіст . У листопаді 2004 року, після того, як власники журналу запропонували нову концепцію видання — «Огонёк» як журнал для молодих і багатих — Лошак заявив про свій відхід.
З січня по квітень 2004 року в журналі «Огонёк» здійснювалась програма щодо зміни формату і перенацілювання журналу на ширшу авдиторію.
4 квітня 2005 ВД «ОВА-Пресс», що випускає «Огонёк», оголосив про вихід журналу в новому форматі. Журнал зберіг свій фірмовий логотип і назву, при цьому змінилися концепція, склад рубрик, а також дизайн журналу.
Зберігши за «Огоньком» основні риси його фірмового стилю, видавнича команда внесла зміни в принципи формування вмісту, а також скоригувала формат журналу, істотно розширивши його ілюстративні можливості. Спеціально для оновленого «Огонька» була замовлена і розроблена нова шрифтова гарнітура. Весь перезапуск був здійснений в так званому режимі реального часу: коректування рубрик та макета проходила без зупинки випуску самого журналу.
З 12 листопада по 15 грудня 2004 року тимчасовим виконувачем обов'язків головного редактора журналу був його виконавчий редактор Володимир Умнов.
15 грудня 2004 головним редактором призначений Влад Вдовін.
У червні 2005 року журнал «Огонёк» змінив власника. Новим власником журналу став телекомунікаційний холдинг «Телекомінвест» (Санкт-Петербург). Компанія «Телекомінвест», заснована в 1994 році, є холдинговою керуючою компанією, співвласником компаній «Мегафон», «Петерстар» а також інших підприємств, представлених практично у всіх сегментах телекомунікаційної індустрії. Після придбання журналу «Огонёк» компанія зробила Віктору Лошаку пропозицію про створення видавничого дому журналу «Огонёк». У червні 2005 року Віктор Лошак знову обійняв посаду головного редактора журналу «Огонёк».
До кінця 2008 року «Огонёк» став щотижневим журналом накладом 69 тисяч примірників. Журнал містив багато прикладної, споживчої інформації, публікував думки людей, авторитетних для авдиторії. Він ілюструвався фотографіями, малюнками, схемами та елементами інфографіки. На сторінках «Огонька» з'являлися розгорнуті статті російських письменників, вчених, діячів культури. Серед постійних авторів «Огонька» — історик , письменники Михайло Жванецький, Віктор Єрофєєв, Дмитро Биков, Сергій Лук'яненко, лауреат Букерівської премії , журналісти Андрій Колесников, Дмитро Воскобойников, Дмитро Губін, Олександр Сосновський, телеакадемік Сергій Муратов.
У січні 2009 року через реструктуризації видавничого дому та зміни власника випуск журналу «Огонёк» був призупинений.
На початку березня 2009 року ЗАТ «Комерсант. Видавничий дім» та ВАТ «Телекомінвест», що володіє торговельною маркою «Огонёк», досягли угоди про передачу прав на випуск журналу «Огонёк» видавничого дому «Комерсант», як говорилося в офіційному повідомленні.
У травні 2009 року, після майже п'ятимісячної перерви, викликаної зміною власника, тижневик «Огонёк» почав знову виходити. 18 травня 2009 з друку вийшов його перший оновлений номер.
Творчий колектив залишився тим самим, а от вміст журналу трохи змінилося. У журналі змінився інформаційний блок, з'явилися споживчі смуги, смуга про Інтернет, смуга, яка розповідає про героїв тижня.
21 грудня 2020 року Видавничий дім «Коммерсантъ» оголосив про закриття друкованої версії журналу і звільнення його колективу, у зв'язку з оптимізацією витрат.
Відгуки
Рамач Михайло називає журнал у 1970-1980-і роки «безглуздим виданням з Москви», з якого глузувало його покоління.
Примітки
- The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0131-0097
- Орися Хом'як. Тіто не боявся ні Гітлера, ні Сталіна / Високий замок. — Львів, № 4 (5260) за 15-21 січня 2015. — С. 10.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Огонёк |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vognik U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ogonok Ogonyok ɐɡɐˈnʲɵk aganok bukvalno ukr Vognik rosijskij ta radyanskij shotizhnevij ilyustrovanij zhurnal oriyentovanij na shiroku chitacku auditoriyu Ogonyok ros Ogonyok ros Ogonek 1 Vipusk zhurnalu 1899 rikKrayina vidannya Rosijska imperiya SRSR i RosiyaMisce publikaciyi MoskvaTematika suspilno politichnij i literaturno hudozhnij zhurnalPeriodichnist vihodu shomisyacyaMova rosijska 1 Adresa redakciyi 121609 Moskva Rublovske shose 28 105066 Moskva Tokmakov provulok 23Redaktor dVidavec V vo Stanislava Propper 1899 1918 V vo Mospoligraf 1923 1925 V vo Ogonyok 1925 1931 Zhurnalno gazetne ob yednannya 1931 1938 V vo Pravda 1938 1990 ZAT Izdatelskij Dom Ogonyok 1990 2009 AT Kommersant z 2009 2020 Zasnovnik TOV Vidavnictvo Vokrug sveta Zasnovano 1899Naklad 4 6 mln 1990 primirnikivISSN L 0131 0097ISSN 0131 0097 drukovane vidannya 1606 4615 internet publikaciya d kommersant ru ogoniok ropnet ru ogonyok ogoniok comIstoriyaPershij nomer zhurnalu Ogonyok vijshov u svit 9 21 grudnya 1899 roku yak shotizhnevij ilyustrovanij literaturno misteckij dodatok do gazeti Birzhovi vidomosti yaku vipuskav v Peterburzi znachnij vidavec Z 1902 roku Ogonyok stav samostijnim najdeshevshim i duzhe populyarnim zhurnalom z nakladom 120 tisyach primirnikiv Priblizno odnu tretinu zhurnalu vzhe v ti roki zajmali fotoreportazhi Z zhurnalom spivpracyuvali najkrashi fotografi pismenniki i poeti reporteri i fejletonist Na pochatku stolittya Ogonyok vihodiv na vosmi storinkah v odnu vosmu drukovanogo lista U revolyucijni roki z 1918 po 1923 rik vipusk Ogonka yak i bagatoh inshih rosijskih gazet i zhurnaliv pripinivsya Radyanska doba U 1923 roci kilka moskovskih zhurnalistiv pismennikiv i vidavnichih pracivnikiv ob yednalisya navkolo najkrashogo v 1920 1930 ti roki radyanskogo zhurnalista i redaktora Mihajla Kolcova pidtrimavshi jogo ideyu vidrodzhennya Ogonka Same todi sformuvalisya osnovni principi zhurnalu dobra literaturna mova z deyakoyu chastkoyu konservativnogo oficiozu obov yazkovij ilyustrativnij ryad i prisutnist u kozhnomu nomeri obov yazkovih elementiv Nezabarom takim elementom stav krosvord Na kinec 1923 tirazh zhurnalu sklav 42 tisyach primirnikiv cherez rik zris do 125 tisyach a v 1925 roci dosyag pivmiljona ekzemplyariv Pislya togo yak Kolcov buv represovanij u 1938 roci zhurnalom nedovgij chas keruvav pismennik Yevgen Petrov odin z avtoriv Dvanadcyati stilciv Na pochatku 1950 h rokiv redaktorom zhurnalu na kilka rokiv stav znamenitij radyanskij poet pri yakomu ostatochno oformilisya firmovi risi ogonkivskogo stilyu portret znamenitoyi lyudini na obkladinci kosmonavta sportsmena artista peredovika praci opovidannya i virshi v kozhnomu nomeri inodi detektiv z prodovzhennyam fotoreportazh i yaskravi kolorovi slajdi U zhurnali zavzhdi bula tak zvana vkladka kolorovi reprodukciyi zavdyaki yakim chitachi zhurnalu znajomilisya z shedevrami svitovoyi kulturi z rosijskoyu klasikoyu i radyanskim zhivopisom Pri nastupnomu redaktori poeti i dramaturgu Anatoliyi Sofronovi yakij keruvav vidannyam ponad 30 rokiv z 1953 po 1986 rik Ogonyok stav vidannyam dlya stabilnogo zhittya U cej chas nabuv populyarnosti literaturnij dodatok do Ogonku jogo znamenita Biblioteka Knizhki Biblioteka Ogonyok vihodili z 1925 po 1991 rik raz na tizhden i prodavalisya okremo vid zhurnalu yihnij vipusk ne pererivavsya navit pid chas Nimecko radyanskoyi vijni V Biblioteci i v samomu zhurnali drukuvalisya taki vidomi pismenniki yak Mihajlo Zoshenko Oleksandr Tvardovskij Illya Ilf ta Yevgen Petrov Oleksij Tolstoj Volodimir Mayakovskij Isaak Babel U zhurnali Ogonyok takozh vihodili reportazhi Viktora Shklovskogo virshi Yevgena Yevtushenka narisi Volodimira Solouhina polemika pro prichini smerti Volodimira Mayakovskogo sho trivala z nomera v nomer Dovgij chas v zhurnali pracyuvali vidomij zhurnalist i pismennik pismennik Viktor Solouhin ta inshi U lyutomu 2008 rik vipusk Biblioteki buv vidnovlenij Perebudova U 1986 roci golovnim redaktorom Ogonka stav Vitalij Korotich z prihodom yakogo v zhurnali pochalosya nove zhittya U roki perebudovi zhurnal pid kerivnictvom Koroticha dosyag velicheznoyi populyarnosti i spravlyav pomitnij vpliv na politichne zhittya krayini Vin stav znamenitim ne tilki v SRSR ale i u vsomu sviti Publicistika Ogonka stala shkoloyu demokratiyi kultovim zhanrom vsiyeyi zhurnalistiki stali vikrittya U zhurnali drukuvalisya stattya Yuriya Karyakina Zhdanivska rodina vidkritij list slidchih Genprokuraturi SRSR Gdlyana i Ivanova reportazhi z amerikanskoyi armiyi Artema Borovika Sprobi reanimaciyi U 1991 roci golovnim redaktorom zhurnalu stav Lev Gushin yakomu vipalo neproste zavdannya reformuvati Ogonyok pristosuvati jogo do rinkovih umov Do kincya 1994 roku ekonomichna situaciya ne dozvolyala vizhiti na rinku druku takomu dorogomu gromizdkomu i staromodnomu vidannyu Ostannya revolyuciya v zhurnali Ogonyok na pochatku 1995 roku najbilsh nablizila jogo do standartiv zahidnih ilyustrovanih vidan i za obsyagom i z informacijnoyu nasichenistyu i shodo vikoristannya vsih poligrafichnih prijomiv Z 1998 roku po 2003 rik golovnim redaktorom zhurnalu Ogonyok buv Volodimir Chernov Vlitku 2003 roku grupa kompanij Video Interneshnl VI najbilshij prodavec reklamnogo chasu na telebachenni razom z kompaniyeyu Story First Communications akcioner radio Maksimum i telekanalu STS zasnuvala investicijnij fond Russian Media Ventures RMV U lipni 2003 roku RMV pridbav kontrolnij paket akcij zhurnalu Ogonyok stavshi takim chinom kontrolyuyuchim akcionerom vidavnichogo domu OVA Press Z serpnya 2003 roku OVA Press stav vidavcem zhurnalu Ogonyok Pershij nomer zhurnalu de vidavcem znachitsya OVA Press vijshov 11 serpnya 2003 roku Pislya togo yak Ogonyok uvijshov do strukturi OVA Press v zhurnali buli skorocheni pidrozdili sho dublyuyut sluzhbi OVA Press taki yak reklamna sluzhba finansove upravlinnya buhgalteriya tosho U zhovtni 2003 roku posadu golovnogo redaktora zajnyav vidomij rosijskij zhurnalist U listopadi 2004 roku pislya togo yak vlasniki zhurnalu zaproponuvali novu koncepciyu vidannya Ogonyok yak zhurnal dlya molodih i bagatih Loshak zayaviv pro svij vidhid Z sichnya po kviten 2004 roku v zhurnali Ogonyok zdijsnyuvalas programa shodo zmini formatu i perenacilyuvannya zhurnalu na shirshu avditoriyu 4 kvitnya 2005 VD OVA Press sho vipuskaye Ogonyok ogolosiv pro vihid zhurnalu v novomu formati Zhurnal zberig svij firmovij logotip i nazvu pri comu zminilisya koncepciya sklad rubrik a takozh dizajn zhurnalu Zberigshi za Ogonkom osnovni risi jogo firmovogo stilyu vidavnicha komanda vnesla zmini v principi formuvannya vmistu a takozh skoriguvala format zhurnalu istotno rozshirivshi jogo ilyustrativni mozhlivosti Specialno dlya onovlenogo Ogonka bula zamovlena i rozroblena nova shriftova garnitura Ves perezapusk buv zdijsnenij v tak zvanomu rezhimi realnogo chasu korektuvannya rubrik ta maketa prohodila bez zupinki vipusku samogo zhurnalu Z 12 listopada po 15 grudnya 2004 roku timchasovim vikonuvachem obov yazkiv golovnogo redaktora zhurnalu buv jogo vikonavchij redaktor Volodimir Umnov 15 grudnya 2004 golovnim redaktorom priznachenij Vlad Vdovin U chervni 2005 roku zhurnal Ogonyok zminiv vlasnika Novim vlasnikom zhurnalu stav telekomunikacijnij holding Telekominvest Sankt Peterburg Kompaniya Telekominvest zasnovana v 1994 roci ye holdingovoyu keruyuchoyu kompaniyeyu spivvlasnikom kompanij Megafon Peterstar a takozh inshih pidpriyemstv predstavlenih praktichno u vsih segmentah telekomunikacijnoyi industriyi Pislya pridbannya zhurnalu Ogonyok kompaniya zrobila Viktoru Loshaku propoziciyu pro stvorennya vidavnichogo domu zhurnalu Ogonyok U chervni 2005 roku Viktor Loshak znovu obijnyav posadu golovnogo redaktora zhurnalu Ogonyok Do kincya 2008 roku Ogonyok stav shotizhnevim zhurnalom nakladom 69 tisyach primirnikiv Zhurnal mistiv bagato prikladnoyi spozhivchoyi informaciyi publikuvav dumki lyudej avtoritetnih dlya avditoriyi Vin ilyustruvavsya fotografiyami malyunkami shemami ta elementami infografiki Na storinkah Ogonka z yavlyalisya rozgornuti statti rosijskih pismennikiv vchenih diyachiv kulturi Sered postijnih avtoriv Ogonka istorik pismenniki Mihajlo Zhvaneckij Viktor Yerofyeyev Dmitro Bikov Sergij Luk yanenko laureat Bukerivskoyi premiyi zhurnalisti Andrij Kolesnikov Dmitro Voskobojnikov Dmitro Gubin Oleksandr Sosnovskij teleakademik Sergij Muratov U sichni 2009 roku cherez restrukturizaciyi vidavnichogo domu ta zmini vlasnika vipusk zhurnalu Ogonyok buv prizupinenij Na pochatku bereznya 2009 roku ZAT Komersant Vidavnichij dim ta VAT Telekominvest sho volodiye torgovelnoyu markoyu Ogonyok dosyagli ugodi pro peredachu prav na vipusk zhurnalu Ogonyok vidavnichogo domu Komersant yak govorilosya v oficijnomu povidomlenni U travni 2009 roku pislya majzhe p yatimisyachnoyi perervi viklikanoyi zminoyu vlasnika tizhnevik Ogonyok pochav znovu vihoditi 18 travnya 2009 z druku vijshov jogo pershij onovlenij nomer Tvorchij kolektiv zalishivsya tim samim a ot vmist zhurnalu trohi zminilosya U zhurnali zminivsya informacijnij blok z yavilisya spozhivchi smugi smuga pro Internet smuga yaka rozpovidaye pro geroyiv tizhnya 21 grudnya 2020 roku Vidavnichij dim Kommersant ogolosiv pro zakrittya drukovanoyi versiyi zhurnalu i zvilnennya jogo kolektivu u zv yazku z optimizaciyeyu vitrat VidgukiYugoslaviya Ramach Mihajlo nazivaye zhurnal u 1970 1980 i roki bezgluzdim vidannyam z Moskvi z yakogo gluzuvalo jogo pokolinnya PrimitkiThe ISSN portal Paris ISSN International Centre 2005 ISSN 0131 0097 d Track Q12131129d Track Q90d Track Q70460099 Orisya Hom yak Tito ne boyavsya ni Gitlera ni Stalina Visokij zamok Lviv 4 5260 za 15 21 sichnya 2015 S 10 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ogonyok ros Istoriya shotizhnevogo zhurnalu Ogonek Dovidka ros ros Lev Gushin ob Ogonke ros Glotov V Ogonyok Nostalgia proigravshie pobediteli M RGGU 1998 312 c ISBN 5 7281 0126 7 ros Arhiv na sajte Starye zhurnaly ros