Артем Генріхович Боровик 13 вересня 1960 Москва 9 березня 2000 аеропорт Шереметьєво там же російський журналіст президен

Артем Генріхович Боровик (13 вересня 1960, Москва — 9 березня 2000, аеропорт Шереметьєво, там же) — російський журналіст, президент видавничого холдингу ^[ru]».

Боровик Артем Генріхович
рос. Артем Боровик^[1]

Народився	13 вересня 1960(1960-09-13)^[2] Москва, СРСР
Помер	9 березня 2000(2000-03-09)^[2] (39 років) Хімки, Московська область, Росія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР Росія
Діяльність	журналіст-розслідувач, медіамагнат
Alma mater	Московський державний інститут міжнародних відносин
Знання мов	російська^[3]
Батько	^d^[2]
Нагороди
Сайт	sovsekretno.ru
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боровик.

Біографія

Пам'ятна дошка

Артем Боровик народився 13 вересня 1960 року в Москві в журналістській родині. Батько — політичний оглядач, письменник і драматург ^[ru] (нар. 1929), мати — Галина Михайлівна Боровик (уроджена Фіногенова, 1932-2013) — за фахом вчитель історії, згодом редактор відділу культури телебачення. З 1966 по 1972 жив у Нью-Йорку, де батько працював кореспондентом Агентства друку «Новини» та «Літературної газети». Навчався в 45-й школі (школі ^[ru]). Закінчив факультет міжнародної журналістики МДІМВ.

Працював журналістом у різних радянських виданнях, зокрема в газеті ^[ru]» і в журналі «Огонёк» (1987-1991), за завданням якого кілька разів їздив у Афганістан. Автор книги «Захована війна», присвяченої війні в Афганістані. У 1988 році деякий час служив в армії США (у Форт-Беннінзі) у рамках експерименту, в ході якого радянський журналіст був направлений в американську армію, а американський — в радянську. Про своє армійське досвіді написав книгу «Як я був солдатом американської армії».Разом з колегою по «Совершенно секретно» Євгеном Додолєвим вів відому свого часу передачу « Взгляд». Навіть 10 років по тому «Огонёк» позиціював ведучих як «народних героїв»:

Хто пам'ятає, скільки їх було, ведучих «Взгляду», що з'являлися в найвільнішій студії «Останкіно» по п'ятницях? Лістьєв, Любимов, , Політковський, . Хто ще - , Додолєв, Боровик ... Вони стали народними героями, які уособлювали зміни всередині країни, так само, як символом перебудови за кордоном був Горбачов. Тому що разом з ними, смілішаючи від п'ятниці до п'ятниці, ми вчилися говорити не кухонним шепотом, а вголос: в СРСР все-таки є секс, у капіталізму теж буває людське обличчя, рок-н-рол живий, Чорнобиль не аварія, а трагедія ... Але коли ми разом пройшли майже весь демократичний буквар і навчилися голосно говорити, було вже майже все одно, хто говорить з нами зі студії «Взгляду». За що всім, хто будь-коли робив це, велике людське спасибі.

Було включено в Московську групу списку ^[ru].

Смерть

Артем Боровик загинув на 40-му році життя 9 березня 2000 року в результаті авіаційної катастрофи, при падінні літака Як-40, який здійснював рейс Москва — Київ, на борту якого перебував глава компанії «Група „Альянс“» ^[ru]. Загинули всі 9 осіб, включаючи 5 членів екіпажу. Похований на Новодівочому кладовищі (10-а ділянка).

Увічнення пам'яті

Могила Боровика на Новодівочому кладовищі Москви.

Премія імені Артема Боровика
Гімназія імені Артема Боровика
Парк імені Артема Боровика
«Цілком таємно. Інформація до роздумів» серія «Пам'яті Артема Боровика» (НТВ, 2001)
Документальний фільм «Артем» (НТВ, 2005)
Документальний фільм Олексія Аленіна «Артем Боровик. Він дуже поспішав жити [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]» (2010).

Бібліографія

Встретимся у трёх журавлей. М., Правда, 1987.
Встретимся у трёх журавлей. М., 1988
Афганистан. Ещё раз про войну. М., 1990
Как я был солдатом американской армии. М., АПН, 1989
Спрятанная война. М., ПИК, 1992
Раззаков Ф. Звёзды телевидения : правда. Домыслы. Сенсации. [печатный текст] / Раззаков, Фёдор Ибатович, Автор (Author); Дольников, В., Редактор (Editor); Левыкин, М. А., Художник (Artist). — Москва [Россия] : Эксмо, 2000. — 432 с.: ил. + [8] л.; 24 см.- 7 000 экземпляров . —
Уже не ведая преград. М., Совершенно секретно, 2001

Див. також

Олег Вакуловский
Дмитро Дібров
Євген Додола
Віталій Коротич
Олександр Любимов
Нова журналістика
Вогник
Владислав Флярковский

Примітки

https://24smi.org/celebrity/39690-artem-borovik.html
https://www.theguardian.com/news/2000/mar/29/guardianobituaries.isobelmontgomery
CONOR.Sl
d:Track:Q16744133
10 лет меняя взгляд на мир. // Огонёк, 1997, № 52. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
Leading journalist killed in plane crash [Архівовано 2013-01-08 у Archive.is] // IFEX

Посилання

Спогади про Артема Боровика [ 26 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Олександр Карпенко Зустрічі з Артемом Боровиком [ 5 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Артем Боровик, останнє інтерв'ю перед загибеллю. на YouTube

[[https://24smi.org/celebrity/39690-artem-borovik.html_https://24smi.org/celebrity/39690-artem-borovik.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://24smi.org/celebrity/39690-artem-borovik.html

[[https://www.theguardian.com/news/2000/mar/29/guardianobituaries.isobelmontgomery_https://www.theguardian.com/news/2000/mar/29/guardianobituaries.isobelmontgomery]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttps://www.theguardian.com/news/2000/mar/29/guardianobituaries.isobelmontgomery

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q16744133">CONOR.Sl<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q16744133]]</div>-3] CONOR.Sl
d:Track:Q16744133

[4] 10 лет меняя взгляд на мир. // Огонёк, 1997, № 52. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2013.

[5] Leading journalist killed in plane crash [Архівовано 2013-01-08 у Archive.is] // IFEX

[1]

[2]

[3]