Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нова журналістика англ New journalism напрямок журналістики що передбачає використання у текстах літературних технік Наб

Нова журналістика

Нова журналістика

Нова журналістика (англ. New journalism) — напрямок журналістики, що передбачає використання у текстах літературних технік.

Набув поширення в американській друкованій пресі 1960–70 років. Його основоположником вважають журналіста Тома Вульфа. Сам термін він вперше вжив у 1973 році у виданому ним збірнику статей «Нова журналістика».

image
Стаття Тома Вульфа у журналі «New York» від 14 лютого 1972 року, де він проголошує народження Нової журналістики

Нову журналістику називають також нон-фікшн-журналістикою, паражурналістикою, літературою факту, прозою ідей чи наративною журналістикою. Проте, її не слід плутати з есеїстикою: нова журналістика оперує лише фактами, передбачає сюжети й діалоги, есеїстика ж — це рефлексія та потік свідомості.

У стилі нової журналістики писали Трумен Капоте, Гантер Томпсон, Норман Мейлер, Роберта Крістгау. Свої статті вони публікували у журналах «The Atlantic Monthly», «Harper's», «CoEvolution Quarterly», «Esquire», «New York», «The New Yorker», «Rolling Stone», «Scanlan's Monthly».

Причини переходу преси США до нової журналістики

  • поява телеграфної інформації;
  • ускладнення газетного комерційного бізнесу.

Внутрішні та зовнішні події в США на рубежі нового століття, сприяли появі нової журналістики. Нова епоха вимагала від капіталістичної преси використовувати інші методи ідеологічного впливу на аудиторію. Американська преса намагалась підвищити свою роль, як ідеологічної зброї, орієнтуючись на зростаючий інтерес американців до внутрішніх та зовнішніх подій. Преса в США, щоб збільшити свій політичний престиж в очах масового читача, розгорнула кампанію по захисту інтересів простої людини.

На сторінках газет стали з'являтись

  • яскраві приклади громадських викриттів;
  • сенсаційні факти корупції в урядових сферах;
  • факти бюрократії в вищих органах партійної сфери;
  • американські ЗМІ почали висвітлювати президентські виборчі кампанії та реагувати на політичні події в житті країни.

Важливі особливості «нової журналістики» — надзвичайна широта охоплення життєвої сфери, проникнення в політику, історію, громадське та приватне життя, жанрове різноманіття, белетризація фактів, співвідношення факту та вимислу.

Основною функцією газети стало поширення інформації. Важливе місце в пресі належало новинам. Політика газети стала знаходити своє вираження в тенденціях і методах, відбору і обробки інформації та фактів.

Формати нової журналістики

  • есе;
  • авторські колонки;
  • статті в журналах, які розраховані на елітарного читача;
  • фото письмо — без особистого.

Принципи

  • сприяння культурному та духовному розвитку людини;
  • розвиток у читача власних поглядів, самостійного мислення;
  • запуск постійних імпульсів до самовдосконалення.

Основні художні прийоми

Вулф говорив, що Нова журналістика дає кожному журналісту можливість здійснити свою мрію — написати роман, залишаючись на території журналістики. Він визначив чотири основні літературні прийоми, що використовуються у новій журналістиці і є її ознаками:

  1. Кінематографізм: побудова тексту зі сцен, що швидко змінюють одна одну, не обов'язково у хронологічному порядку. Динамічність. По прочитанні тексту в читачів має з'явитися відчуття, що вони переглянули фільм.
  2. Діалогізм: наситити текст якомога більшою кількістю діалогів. Читачі мають почути голоси героїв.
  3. Ракурс третьої особи або прийом хамелеона: Автор намагається втілитись у свого героя, щоб його вустами розповісти про подію.
  4. Увага до деталей: багато уваги приділяється деталям, що характеризують героїв матеріалів і їх поведінку: зовнішній вигляд, манери, міміка, тощо.

Нові журналісти часто наповнювали свої тексти описом зовнішнього вигляду, звичок своїх героїв, деталей інтер'єру, описом автомобіля. Це було покликане полегшити для читача сприйняття того, що відбувається. Однак через це виникав ефект перевантаженості тексту.

Окрім того, Том Вульф зазначав, що для нової журналістики характерні: використання розмовної «живої» мови та займенника «я», чітка відзначеність особистої точки зору автора та літературна реєстрація щоденних деталей.

Але деякі дослідники намагалися розширити класифікацію Вулфа. Доповнюючи нову журналістику наступними прийомами:

  1. Метод «включеного» репортажу.
  2. Мозаїчна композиція, де у кожного окремого уривка своя динаміка і структура, і вона не обов'язково відповідає загальній «журналістській формулі» твору.
  3. Точніть.
  4. Присутність голосу автора і наявність певних авторських зобов'язань.

В цілому нова журналістика передбачає наявність документальної основи, реальних персонажів, випадків, що дійсно відбулися. Матеріал при цьому повинен подаватися в формі художнього наративу.

Всі прийоми мають базуватися на єдиному непорушному постулаті — на факті. Жодної вигадки, домислу, вимислу, фантазії, — все це табу. Факт, а не фікшн. Якщо журналістові бракує інформації — він мусить її будь-що отримати. Новожурналіст має бути на міці події: бачити, чути и торкатися всього власними пальцями.

Представники

Родоначальником нового журналізму вважають Тома Вулфа. Саме він у 1973 році видав «Антологію нового журналізму», на яку дослідники цього феномену спираються й донині. У цій роботі знайшла своє відображення основна ідея «нового журналізму»: поєднати публіцистику та белетристику. Крім того, у «Антології нового журналізму» зібрані основні роботи колег Вулфа. Вони використовують основну формулу «нового журналізму»: роман + хроніка.

Важко однозначно сказати, як багато було представників стилю нової журналістики, однак серед найвідоміших фігурують імена таких авторів, як Гантера Томпсона, Трумена Капоте, Роберта Крістгау, Джоан Дідіон, Нормана Мейлера (Кінслі), Тері Саузерна та Gay Talese.

Редактори Клей Фелкер, Норманд Пуарье і Гарольд Хейс також сприяли піднесенню нової журналістики.

Гантер Томпсон

Гантер Томпсон — відомий американський журналіст і письменник, відомий як автор роману «Страх і огида в Лас-Вегасі», найяскравіший представник гонзо-журналістики, стилю нового журналізму. Саме Гантера Томпсона вважають відкривачем гонзо-журналістики та винахідником нового репортажу, в якому фігура журналіста займає центральну позицію. Його численні матеріали були підготовлені для таких періодичних видань, як Rolling Stone, Esquire, The Boston Globe, Chicago Tribune, The New York Times, Time,  Playboy, The San Juan Star, The San Francisco Examiner та для інших.

Гантера Томпсона вважають батьком гонзо-журналістики, яка характеризується суб'єктивною позицією автора, репортажним стилем, еклектичністю оповіді, використанням специфічної авторської мови (часто використовується нецензурна лексика). Його роботи і стиль зробили значний внесок в напрямок нової журналістики 1960-х і 1970-х років. Яскравим прикладом нової журналістики стала стаття автора «Дербі в Кентуккі: занепад і мерзота», після публікації якої і почав використовуватися термін Гонзо. У цьому матеріалі автор описує власні враження від перегляду відомих кінських скачок (дербі). В першу чергу автор акцентує увагу на поведінку глядачів, які приїхали напитися та весело провести час. В матеріалі Томпсон описує публіку, вдаючись до жорстких виразів та суб'єктивного забарвлення оповіді. Ця публікація викликала широкий суспільний резонанс та обурення, адже в ній не було сказано ні рядка про самі скачки та переможця, а лише про те, що цікавило самого автора — поведінку глядачів. Найвідомішими роботами Томпсона стали «Ромовий щоденник», «Страх і огида в Лас-Вегасі», [en] та деякі інші.

Томпсон завжди писав від першої особи, широко використовуючи свій власний досвід і емоції для забарвлення оповіді, а його численні роботи стали одним із найяскравіших проявів стилю нова журналістика.

Трумен Капоте

Трумен Капоте – американський письменник та публіцист. Вважається одним з найяскравіших представників «нової журналістики». Деякі його твори – класика повоєнної американської літератури: зокрема, «Сніданок у Тіффані» та «З холодним серцем». На відміну від відомих «нових журналістів» на кшталт Тома Вулфа і Нормана Мейлера, котрі ставили власні переживання чи не вище за реальні факти, Капоте, за його власними словами, намагався «повністю прибрати себе з книги».

«Сніданок у Тіффані» - одна з найпопулярніших робіт Капоте, але справжню популярність йому приніс роман «З холодним серцем» [1]. Ця робота Капоте стала візитівкою цілого жанру – «нового журналізму». Книга являє собою документальний репортаж, для написання якого автору довелось витратити шість років життя. Публікація мала безпрецедентний успіх – 4 мільйони екземплярів.  Роман присвячено розслідування вбивства сім’ї Клаттерів. Зловмисники проникли в будинок, знайшли усього 40 доларів, але при цьому розстріляли усю сім’ю разом з дітьми. Злочин не мав жодного мотиву, що суттєво ускладнювало розслідування. Втім, зловмисників схопили та приговорили до смертної кари.

У романі Капоте унікальне співвідношення реальних фактів та вигаданих. Він повністю відтворив події тієї жахливої ночі, а також детально описав увесь хід розслідування. Для цього ним були проведено кілька десятків інтерв’ю, сотні подорожей та зустрічей. Втім, автор самостійно домислив деякі репліки злочинців та деталі на місці вбивства. Але зауважте, що Капоте не просто вигадав їх. Відомо, що він неодноразово спілкувався з вбивцями, тому міг уявити як вони себе поводили та що говорили тієї ночі. Тож, він не викривив дійсність, а лише доповнив факт – це приклад симулякру, який часто використовують у постмодерністській літературі. Автор робить дещо незвичний висновок: у тому, що трапилось, він звинувачує не скільки злочинців, скільки ті життєві умови, в яких вони росли, тобто, суспільний устрій Америки.  «З холодним серцем» - це соціологічний памфлет, в якому автор викриває суспільний устрій Америки.

Роберт Крістгау

Роберт Крістгау – американський публіцист, один з перших професійних рок-критиків.

Найбільшу популярність отримав завдяки колонці «Споживчий гід», котру вів з 1969 року. Крім того, він провів 37 років як музичний редактор The Village Voice, де створив щорічне опитування .

В оригінальному форматі «Споживчий гід» - це 18-20 окремих параграфів огляду музичного альбому [2]. Джоді Роден висловився про них так: «Колонки Крістгау не схожі ні на що інше – компактні ідеї та натяки, зізнання та звинувачення з перших уст, високоінтелектуальні відсилки та сленг». У 1990 році Крістгау змінив формат «Споживчого гіда»: нині він складається з 6-8 оглядів альбомів, які отримують оцінку «В+» та вище. Крім того, в рамках цього проекту є рубрика «Невдаха місяця» (оцінка «В» чи нижче), «Заохочувальний відгук», «Вибіркові треки», «Невдалі треки». Варто зауважити, що Крістгау також використовує оцінки «не варте уваги» (раніше зображувалась похмурим смайликом, а тепер – літера N на чорному тлі) та «хороший трек альбому, що не вартий ваших грошей» (зображувалась ножицями).  

У 1971 році Крістгау створив щорічне опитування «Pazz & Jop», результати якого публікували в одному з лютневих номерів The Village Voice. Опитування проводять серед сотень професійних музичних критиків (наприклад, у 2004 році в опитування брало участь понад 800 критиків). За результатами їх голосування відбирають десятку найкращих музичних альбомів року. Протягом усієї кар’єри Крістгау в The Village Voice кожне опитування супроводжувалось його есе. Він аналізував результати та загалом розмірковував про музичну продукцію. У 2006  році Крістгау звільнили з видання, але опитування продовжує існувати та вважається одним з найавторитетніших у світі музики.

Джоан Дідіон

Джоан Дідіон — американська письменниця. Відома своїми романами та працями у літературній журналістиці. Працювала у Vogue, публікувалася у таких виданнях як Лайф, Esquire, The Saturday Evening Post, The New York Times, and The New York Review of Books.

У 1968 році Дідіон публікує збірку есе під назвою «І побрели до Віфлієма»(«Slouching Towards Bethlehem»). У ній письменниця описує свої враження про Каліфорнію 60-х років ХХ століття, зокрема про Сан-Франциско, яке поступово перетворювалося на контркультурний центр. Дідіон пропонує своє бачення подій що відбуваються у похмурих тонах, на відміну від більш звиклого і утопічного образу. Так, вона описує свою зустріч з дитиною дошкільного віку, якому батьки давали ЛСД.

Збірка ілюструє більшу частину того, чим є новий журналізм, оскільки тут письменниця досліджує культурні цінності та досвід американського життя у 1960-х роках. Дідіон включила в неї себе, свої почуття та спогади. Розповідь ведеться від першої особи та описує хаос окремих людей і те, як вони сприймають світ. Дідіон відкидає звичайну журналістику і замість цього надає перевагу суб'єктивному підходу та своєму власному стилю.

Норман Мейлер

Норман Мейлер (Кінслі) — американський письменник, журналіст, сценарист, драматург та режисер.

Найвідоміший нарис Мейлера «Білий негр: поверхневі роздуми про хіпстера» () був опублікований влітку 1959 року у журналі Dissent та становив 9 000 слів. У ньому письменник «аналізує і частково захищає моральний радикалізм хіпстера-аутсайдера». Це одне з найбільш обговорюваних та спірних есе післявоєнного періоду, яке прийнято вважати основним маніфестом хіпстерізму. У ньому автор описує ряд молодих білих людей 20-50-х років ХХ століття, які були настільки не в захваті від того, що вони вбачали у конформістській культурі, що прийняли чорну культуру як свою власну.

Есе складається з шести розділів, в яких автор описує свій погляд на природу соціального феномену «хіпстерізму», характерного для Америки 20-50-х років. До хіпстерів автор відносить молодих людей, які не приймають конформістську культуру та копіюють модель поведінки, властиву афроамериканскому населенню США. Мова йде не тільки про любов до джазу та свінгу, про навмисне неохайний  зовнішній вигляд або манери мовлення. Наслідуючи вихідця з небезпечного «чорного» району, хіпстер живе так, немов кожен момент його життя таїть у собі якусь загрозу. З цієї причини він відмовляється витрачати дорогоцінний час на інтелектуальну працю і не шукає задоволення від саморозвитку, переслідуючи виключно чуттєвий досвід і миттєве задоволення своїх базових бажань.

У 1960 році Мейлер написав «Супермен приходить в супермаркет» («Superman Comes to the Supermarket») для журналу Esquire. Це розповідь про появу Джона Ф. Кеннеді під час з'їзду Демократичної партії. Есе стало важливим проривом для нової журналістики 1960-х років, але коли редактори журналу змінили назву на «Супермен приходить в Супермарт» («Superman Comes to the Supermart»), Мейлер був розлючений і не писав для Esquire протягом багатьох років. Пізніше журнал вибачився.

У результаті гніву на Esquire, Мейлер продає свою довгу статтю «На сходах Пентагону» («On the Steps of the Pentagon»), особистий звіт про масові антивоєнні демонстрації  у жовтні 1967 року у Вашингтоні, журналу . Пізніше він розширив статтю до книги «Армії ночі» («») (1968), яку нагородили Національною книжковою та Пулітцерівською преміями. Його головні книги Нової журналістики також включають «Маямі і облогу Чикаго» («Miami and the Siege of Chicago») (1968); «Про пожежу на Місяці» («») (1971);  та «В'язень сексу» ("The Prisoner of Sex ") (1971). Визначальними рисами цих робіт є високо суб'єктивізований стиль і більш широке застосування методів художньої літератури, ніж журналістських.

«Нова журналістика та Антологія нової журналістики» Тома Вульфа

Том Вульф, людина, яку вважають фундатором нового напряму в журналістиці ділиться своїми спогадами про мейнстрім журналістики 60-х років та себе в ньому. Це свідчення очевидця, причетного до народження та розвитку новітнього явища. Книга відзначається тонким гумором та містить широкий практичний матеріал, першочергово про репортажі та репортерство, цікавий як новачкам, так профі.

Вульф розповідає про свій прихід у журналістику після навчання в магістратурі та отримання докторського ступеня.Він перераховує свої робочі місця, серед яких «Вашингтон пост» та «Нью-Йорк геральд трибьюн». Також він називає своїх колег-конкурентів з інших видань, в тому числі: Джиммі Бресліна, відомого американського журналіста, автора майже 20 книг, Гея Талеса та Роберта Ліпсайта з «Тайм», Майкла Мока з «Дейлі Ньюз». З останнім сталася цікава історія, яка ілюструє специфіку репортерської праці, в тому числі таку її невід’ємну складову, як гонитву за сенсацією. Автор описує цей епізод:

 «Мок був серйозним суперником, тому що відзначався відчайдушною хоробрістю […]. Мок міг витворяти бозна-що…Наприклад, „Ньюз” відправляє Мока та фотографа зробити матеріал про одного товстуна, який, яби позбавитися зайвої ваги, поселився на човні, що стояв на якорі у затоці Лонг-Айленд ( „У мене вистачить духу, - заявив він, - там я буду голодувати, дихати свіжим повітрям, і стану струнким мов кипарис). У катера, що найняли газетярі, у милі від цілі заглух мотор. А часу в них було обмаль. Справа була в марті місяці, але Мок кинувся у воду з температурою 42 градуси за Фаренгейтом [6 градусів за Цельсієм – ред.], і плив, поки зовсім не задубів. Товстуну довелося витягати його за допомогою весла. Але зате все-таки Мок зробив цей матеріал, здав його останньої миті. В „Ньюз” з'явилися фотографії репортера, що пливе затокою Лонг-Айленд, лише аби вчасно написати пронизливу дієтичну сагу,с котру прочитають два мільйони людей. А якби він пішов на дно, якби знайшов свій кінець в тіні серед болотних устриць, ніхто про нього і не згадав би”. 

Найбільш цікаві думки автора з приводу Нової журналістики, уміщені у книзі: 

„Зізнаюся, деградація сучасного письменництва сильно полегшує моє завдання – показати, що кращою літературою сьогоднішньої Америки стала нехудожня проза, у формі, яку, хоча і не надто оригінально, називають новою журналістикою” 

„виявилося, що в журналістиці та нехудожній прозі можна використовувати весь арсенал белетристів – від звичайних діалогів до потоку свідомості – та застосовувати ці різні прийоми одночасно чи один за одним...аби запалити читача та змусити його задуматися.” 

„я здійснив два відкриття, які, як на мене, зацікавлять усякого, хто пише. Перше: є чотири основних прийоми, всі реалістичні, які емоційно забарвлюють будь-яку справжню літературу – хоч то художня чи нехудожня проза, нон-фікшн. Друге: реалізм – це не просто особливий літературний метод чи позиція. Насування по всьому фронту реалізму в англійській літературі XVIII століття зроду насуванню електрики в техніці та промисловості”. 

„Не маю уявлення, ні хто першим вжив словосполучення „нова журналістика”, ні навіть коли це трапилося. Сеймор Крім говорив мені, що вперше почув у 1965 році, коли він був редакторм „Наггет”: Піт Хемілл сказав йому, що хоче написати статтю під назвою „Нова журналістика” – про людей на зразок Джиммі Бресліна та Гея Таллеса. Якщо мені не зраджує пам’ять, то про нову журналістику всі заговорили в кінці 1966 року. Хоча точно не занаю... Якщо чесно, сам термін мені ніколи не подобався. Будь-який рух, група, партія, програма.філософія чи теорія, що норовлять стати „новими”, завжди лише накликають на себе усілякі біди.” 

„Передісторії не відаю, та й вона мене не цікавить. Знаю лише, що кілька таких авторів працювали в „Есквайрі” – Томас Б. Морган, Брок Брауер, Террі Саутерн та, найкращий серед всіх, Гей Талес...ще була парочка романістів – Норман Мейлер та Джеймс Болдуїн. Вони робили нариси для „Есквайру”... і, звичайно, не забути журналістів, які писали для мого рідного недільного додатка, „Нью-Йорк”, - перш за все Бресліна, а також Роберта Крістгау, Дун Арбус, Гела Шихі, Тома Галлахера, Роберта Бернтона й Девіда Ньюмена. Загальний ажіотаж захопив і мене. Утворився своєрідний союз, і ми усвідомлювали себе його членами”.

Див. також

Література

  • Tom Wolfe, New Journalism, 1973
  • Michael L Johnson, The New Journalism
  • Вулф Том. Новая журналистика и Антология новой журналистики. – СПб.: Амфора, 2008.

Посилання

Примітки

  1. Реальніше за саму реальність. — Медіаграмотність, 16.04.2012
  2. Сердюк, Олена. ФАКТ І ЙОГО ОСВОЄННЯ ЯК ГОЛОВНА ПРОБЛЕМА АМЕРИКАНСЬКОЇ “НОВОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ” (Українською) . Вип. 20. Ч. 2.: Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. 2012. с. С. 126–131. {{}}: |pages= має зайвий текст ()
  3. (Російською мовою) . Архів оригіналу за 12 березня 2017.
  4. Презентація "Нова журналістика". https://www.slideshare.net/ (Російською мовою) . 21 березня 2012.
  5. Новая журналистика | Блоги журнала «Семь искусств». blogs.7iskusstv.com (ru-RU) . Процитовано 10 березня 2017.
  6. Beuttler, Bill. Whatever Happened to the New Journalism? - billbeuttler.com. www.billbeuttler.com. Процитовано 10 березня 2017.
  7. ОЛЕГОВНА, НЕСМЕЛОВА ОЛЬГА; ГЕОРГИЕВНА, КОНОВАЛОВА ЖАННА (1 січня 2011). Новый журнализм: теоретические принципы и их художественное воплощение. Ученые записки Казанского университета. Серия Гуманитарные науки. Т. 153, № 2. ISSN 2541-7738. Процитовано 10 березня 2017.
  8. Американський новий журналізм: Terra In/cognita. Медіакритика. www.mediakrytyka.info (укр.). Процитовано 10 березня 2017.
  9. «Новый журнализм» в американской литературе 20 века. Литерагуру (ru-RU) . 13 січня 2017. Процитовано 4 травня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nova zhurnalistika angl New journalism napryamok zhurnalistiki sho peredbachaye vikoristannya u tekstah literaturnih tehnik Nabuv poshirennya v amerikanskij drukovanij presi 1960 70 rokiv Jogo osnovopolozhnikom vvazhayut zhurnalista Toma Vulfa Sam termin vin vpershe vzhiv u 1973 roci u vidanomu nim zbirniku statej Nova zhurnalistika Stattya Toma Vulfa u zhurnali New York vid 14 lyutogo 1972 roku de vin progoloshuye narodzhennya Novoyi zhurnalistiki Novu zhurnalistiku nazivayut takozh non fikshn zhurnalistikoyu parazhurnalistikoyu literaturoyu faktu prozoyu idej chi narativnoyu zhurnalistikoyu Prote yiyi ne slid plutati z eseyistikoyu nova zhurnalistika operuye lishe faktami peredbachaye syuzheti j dialogi eseyistika zh ce refleksiya ta potik svidomosti U stili novoyi zhurnalistiki pisali Trumen Kapote Ganter Tompson Norman Mejler Roberta Kristgau Svoyi statti voni publikuvali u zhurnalah The Atlantic Monthly Harper s CoEvolution Quarterly Esquire New York The New Yorker Rolling Stone Scanlan s Monthly Prichini perehodu presi SShA do novoyi zhurnalistiki poyava telegrafnoyi informaciyi uskladnennya gazetnogo komercijnogo biznesu Vnutrishni ta zovnishni podiyi v SShA na rubezhi novogo stolittya spriyali poyavi novoyi zhurnalistiki Nova epoha vimagala vid kapitalistichnoyi presi vikoristovuvati inshi metodi ideologichnogo vplivu na auditoriyu Amerikanska presa namagalas pidvishiti svoyu rol yak ideologichnoyi zbroyi oriyentuyuchis na zrostayuchij interes amerikanciv do vnutrishnih ta zovnishnih podij Presa v SShA shob zbilshiti svij politichnij prestizh v ochah masovogo chitacha rozgornula kampaniyu po zahistu interesiv prostoyi lyudini Na storinkah gazet stali z yavlyatis yaskravi prikladi gromadskih vikrittiv sensacijni fakti korupciyi v uryadovih sferah fakti byurokratiyi v vishih organah partijnoyi sferi amerikanski ZMI pochali visvitlyuvati prezidentski viborchi kampaniyi ta reaguvati na politichni podiyi v zhitti krayini Vazhlivi osoblivosti novoyi zhurnalistiki nadzvichajna shirota ohoplennya zhittyevoyi sferi proniknennya v politiku istoriyu gromadske ta privatne zhittya zhanrove riznomanittya beletrizaciya faktiv spivvidnoshennya faktu ta vimislu Osnovnoyu funkciyeyu gazeti stalo poshirennya informaciyi Vazhlive misce v presi nalezhalo novinam Politika gazeti stala znahoditi svoye virazhennya v tendenciyah i metodah vidboru i obrobki informaciyi ta faktiv Formati novoyi zhurnalistiki ese avtorski kolonki statti v zhurnalah yaki rozrahovani na elitarnogo chitacha foto pismo bez osobistogo Principi spriyannya kulturnomu ta duhovnomu rozvitku lyudini rozvitok u chitacha vlasnih poglyadiv samostijnogo mislennya zapusk postijnih impulsiv do samovdoskonalennya Osnovni hudozhni prijomiVulf govoriv sho Nova zhurnalistika daye kozhnomu zhurnalistu mozhlivist zdijsniti svoyu mriyu napisati roman zalishayuchis na teritoriyi zhurnalistiki Vin viznachiv chotiri osnovni literaturni prijomi sho vikoristovuyutsya u novij zhurnalistici i ye yiyi oznakami Kinematografizm pobudova tekstu zi scen sho shvidko zminyuyut odna odnu ne obov yazkovo u hronologichnomu poryadku Dinamichnist Po prochitanni tekstu v chitachiv maye z yavitisya vidchuttya sho voni pereglyanuli film Dialogizm nasititi tekst yakomoga bilshoyu kilkistyu dialogiv Chitachi mayut pochuti golosi geroyiv Rakurs tretoyi osobi abo prijom hameleona Avtor namagayetsya vtilitis u svogo geroya shob jogo vustami rozpovisti pro podiyu Uvaga do detalej bagato uvagi pridilyayetsya detalyam sho harakterizuyut geroyiv materialiv i yih povedinku zovnishnij viglyad maneri mimika tosho Novi zhurnalisti chasto napovnyuvali svoyi teksti opisom zovnishnogo viglyadu zvichok svoyih geroyiv detalej inter yeru opisom avtomobilya Ce bulo poklikane polegshiti dlya chitacha sprijnyattya togo sho vidbuvayetsya Odnak cherez ce vinikav efekt perevantazhenosti tekstu Okrim togo Tom Vulf zaznachav sho dlya novoyi zhurnalistiki harakterni vikoristannya rozmovnoyi zhivoyi movi ta zajmennika ya chitka vidznachenist osobistoyi tochki zoru avtora ta literaturna reyestraciya shodennih detalej Ale deyaki doslidniki namagalisya rozshiriti klasifikaciyu Vulfa Dopovnyuyuchi novu zhurnalistiku nastupnimi prijomami Metod vklyuchenogo reportazhu Mozayichna kompoziciya de u kozhnogo okremogo urivka svoya dinamika i struktura i vona ne obov yazkovo vidpovidaye zagalnij zhurnalistskij formuli tvoru Tochnit Prisutnist golosu avtora i nayavnist pevnih avtorskih zobov yazan V cilomu nova zhurnalistika peredbachaye nayavnist dokumentalnoyi osnovi realnih personazhiv vipadkiv sho dijsno vidbulisya Material pri comu povinen podavatisya v formi hudozhnogo narativu Vsi prijomi mayut bazuvatisya na yedinomu neporushnomu postulati na fakti Zhodnoyi vigadki domislu vimislu fantaziyi vse ce tabu Fakt a ne fikshn Yaksho zhurnalistovi brakuye informaciyi vin musit yiyi bud sho otrimati Novozhurnalist maye buti na mici podiyi bachiti chuti i torkatisya vsogo vlasnimi palcyami PredstavnikiRodonachalnikom novogo zhurnalizmu vvazhayut Toma Vulfa Same vin u 1973 roci vidav Antologiyu novogo zhurnalizmu na yaku doslidniki cogo fenomenu spirayutsya j donini U cij roboti znajshla svoye vidobrazhennya osnovna ideya novogo zhurnalizmu poyednati publicistiku ta beletristiku Krim togo u Antologiyi novogo zhurnalizmu zibrani osnovni roboti koleg Vulfa Voni vikoristovuyut osnovnu formulu novogo zhurnalizmu roman hronika Vazhko odnoznachno skazati yak bagato bulo predstavnikiv stilyu novoyi zhurnalistiki odnak sered najvidomishih figuruyut imena takih avtoriv yak Gantera Tompsona Trumena Kapote Roberta Kristgau Dzhoan Didion Normana Mejlera Kinsli Teri Sauzerna ta Gay Talese Redaktori Klej Felker Normand Puare i Garold Hejs takozh spriyali pidnesennyu novoyi zhurnalistiki Ganter Tompson Ganter Tompson vidomij amerikanskij zhurnalist i pismennik vidomij yak avtor romanu Strah i ogida v Las Vegasi najyaskravishij predstavnik gonzo zhurnalistiki stilyu novogo zhurnalizmu Same Gantera Tompsona vvazhayut vidkrivachem gonzo zhurnalistiki ta vinahidnikom novogo reportazhu v yakomu figura zhurnalista zajmaye centralnu poziciyu Jogo chislenni materiali buli pidgotovleni dlya takih periodichnih vidan yak Rolling Stone Esquire The Boston Globe Chicago Tribune The New York Times Time Playboy The San Juan Star The San Francisco Examiner ta dlya inshih Gantera Tompsona vvazhayut batkom gonzo zhurnalistiki yaka harakterizuyetsya sub yektivnoyu poziciyeyu avtora reportazhnim stilem eklektichnistyu opovidi vikoristannyam specifichnoyi avtorskoyi movi chasto vikoristovuyetsya necenzurna leksika Jogo roboti i stil zrobili znachnij vnesok v napryamok novoyi zhurnalistiki 1960 h i 1970 h rokiv Yaskravim prikladom novoyi zhurnalistiki stala stattya avtora Derbi v Kentukki zanepad i merzota pislya publikaciyi yakoyi i pochav vikoristovuvatisya termin Gonzo U comu materiali avtor opisuye vlasni vrazhennya vid pereglyadu vidomih kinskih skachok derbi V pershu chergu avtor akcentuye uvagu na povedinku glyadachiv yaki priyihali napitisya ta veselo provesti chas V materiali Tompson opisuye publiku vdayuchis do zhorstkih viraziv ta sub yektivnogo zabarvlennya opovidi Cya publikaciya viklikala shirokij suspilnij rezonans ta oburennya adzhe v nij ne bulo skazano ni ryadka pro sami skachki ta peremozhcya a lishe pro te sho cikavilo samogo avtora povedinku glyadachiv Najvidomishimi robotami Tompsona stali Romovij shodennik Strah i ogida v Las Vegasi en ta deyaki inshi Tompson zavzhdi pisav vid pershoyi osobi shiroko vikoristovuyuchi svij vlasnij dosvid i emociyi dlya zabarvlennya opovidi a jogo chislenni roboti stali odnim iz najyaskravishih proyaviv stilyu nova zhurnalistika Trumen Kapote Trumen Kapote amerikanskij pismennik ta publicist Vvazhayetsya odnim z najyaskravishih predstavnikiv novoyi zhurnalistiki Deyaki jogo tvori klasika povoyennoyi amerikanskoyi literaturi zokrema Snidanok u Tiffani ta Z holodnim sercem Na vidminu vid vidomih novih zhurnalistiv na kshtalt Toma Vulfa i Normana Mejlera kotri stavili vlasni perezhivannya chi ne vishe za realni fakti Kapote za jogo vlasnimi slovami namagavsya povnistyu pribrati sebe z knigi Snidanok u Tiffani odna z najpopulyarnishih robit Kapote ale spravzhnyu populyarnist jomu prinis roman Z holodnim sercem 1 Cya robota Kapote stala vizitivkoyu cilogo zhanru novogo zhurnalizmu Kniga yavlyaye soboyu dokumentalnij reportazh dlya napisannya yakogo avtoru dovelos vitratiti shist rokiv zhittya Publikaciya mala bezprecedentnij uspih 4 miljoni ekzemplyariv Roman prisvyacheno rozsliduvannya vbivstva sim yi Klatteriv Zlovmisniki pronikli v budinok znajshli usogo 40 dolariv ale pri comu rozstrilyali usyu sim yu razom z ditmi Zlochin ne mav zhodnogo motivu sho suttyevo uskladnyuvalo rozsliduvannya Vtim zlovmisnikiv shopili ta prigovorili do smertnoyi kari U romani Kapote unikalne spivvidnoshennya realnih faktiv ta vigadanih Vin povnistyu vidtvoriv podiyi tiyeyi zhahlivoyi nochi a takozh detalno opisav uves hid rozsliduvannya Dlya cogo nim buli provedeno kilka desyatkiv interv yu sotni podorozhej ta zustrichej Vtim avtor samostijno domisliv deyaki repliki zlochinciv ta detali na misci vbivstva Ale zauvazhte sho Kapote ne prosto vigadav yih Vidomo sho vin neodnorazovo spilkuvavsya z vbivcyami tomu mig uyaviti yak voni sebe povodili ta sho govorili tiyeyi nochi Tozh vin ne vikriviv dijsnist a lishe dopovniv fakt ce priklad simulyakru yakij chasto vikoristovuyut u postmodernistskij literaturi Avtor robit desho nezvichnij visnovok u tomu sho trapilos vin zvinuvachuye ne skilki zlochinciv skilki ti zhittyevi umovi v yakih voni rosli tobto suspilnij ustrij Ameriki Z holodnim sercem ce sociologichnij pamflet v yakomu avtor vikrivaye suspilnij ustrij Ameriki Robert Kristgau Robert Kristgau amerikanskij publicist odin z pershih profesijnih rok kritikiv Najbilshu populyarnist otrimav zavdyaki kolonci Spozhivchij gid kotru viv z 1969 roku Krim togo vin proviv 37 rokiv yak muzichnij redaktor The Village Voice de stvoriv shorichne opituvannya Pazz amp Jop V originalnomu formati Spozhivchij gid ce 18 20 okremih paragrafiv oglyadu muzichnogo albomu 2 Dzhodi Roden vislovivsya pro nih tak Kolonki Kristgau ne shozhi ni na sho inshe kompaktni ideyi ta natyaki ziznannya ta zvinuvachennya z pershih ust visokointelektualni vidsilki ta sleng U 1990 roci Kristgau zminiv format Spozhivchogo gida nini vin skladayetsya z 6 8 oglyadiv albomiv yaki otrimuyut ocinku V ta vishe Krim togo v ramkah cogo proektu ye rubrika Nevdaha misyacya ocinka V chi nizhche Zaohochuvalnij vidguk Vibirkovi treki Nevdali treki Varto zauvazhiti sho Kristgau takozh vikoristovuye ocinki ne varte uvagi ranishe zobrazhuvalas pohmurim smajlikom a teper litera N na chornomu tli ta horoshij trek albomu sho ne vartij vashih groshej zobrazhuvalas nozhicyami U 1971 roci Kristgau stvoriv shorichne opituvannya Pazz amp Jop rezultati yakogo publikuvali v odnomu z lyutnevih nomeriv The Village Voice Opituvannya provodyat sered soten profesijnih muzichnih kritikiv napriklad u 2004 roci v opituvannya bralo uchast ponad 800 kritikiv Za rezultatami yih golosuvannya vidbirayut desyatku najkrashih muzichnih albomiv roku Protyagom usiyeyi kar yeri Kristgau v The Village Voice kozhne opituvannya suprovodzhuvalos jogo ese Vin analizuvav rezultati ta zagalom rozmirkovuvav pro muzichnu produkciyu U 2006 roci Kristgau zvilnili z vidannya ale opituvannya prodovzhuye isnuvati ta vvazhayetsya odnim z najavtoritetnishih u sviti muziki Dzhoan Didion Dzhoan Didion amerikanska pismennicya Vidoma svoyimi romanami ta pracyami u literaturnij zhurnalistici Pracyuvala u Vogue publikuvalasya u takih vidannyah yak Lajf Esquire The Saturday Evening Post The New York Times and The New York Review of Books U 1968 roci Didion publikuye zbirku ese pid nazvoyu I pobreli do Vifliyema Slouching Towards Bethlehem U nij pismennicya opisuye svoyi vrazhennya pro Kaliforniyu 60 h rokiv HH stolittya zokrema pro San Francisko yake postupovo peretvoryuvalosya na kontrkulturnij centr Didion proponuye svoye bachennya podij sho vidbuvayutsya u pohmurih tonah na vidminu vid bilsh zviklogo i utopichnogo obrazu Tak vona opisuye svoyu zustrich z ditinoyu doshkilnogo viku yakomu batki davali LSD Zbirka ilyustruye bilshu chastinu togo chim ye novij zhurnalizm oskilki tut pismennicya doslidzhuye kulturni cinnosti ta dosvid amerikanskogo zhittya u 1960 h rokah Didion vklyuchila v neyi sebe svoyi pochuttya ta spogadi Rozpovid vedetsya vid pershoyi osobi ta opisuye haos okremih lyudej i te yak voni sprijmayut svit Didion vidkidaye zvichajnu zhurnalistiku i zamist cogo nadaye perevagu sub yektivnomu pidhodu ta svoyemu vlasnomu stilyu Norman Mejler Norman Mejler Kinsli amerikanskij pismennik zhurnalist scenarist dramaturg ta rezhiser Najvidomishij naris Mejlera Bilij negr poverhnevi rozdumi pro hipstera buv opublikovanij vlitku 1959 roku u zhurnali Dissent ta stanoviv 9 000 sliv U nomu pismennik analizuye i chastkovo zahishaye moralnij radikalizm hipstera autsajdera Ce odne z najbilsh obgovoryuvanih ta spirnih ese pislyavoyennogo periodu yake prijnyato vvazhati osnovnim manifestom hipsterizmu U nomu avtor opisuye ryad molodih bilih lyudej 20 50 h rokiv HH stolittya yaki buli nastilki ne v zahvati vid togo sho voni vbachali u konformistskij kulturi sho prijnyali chornu kulturu yak svoyu vlasnu Ese skladayetsya z shesti rozdiliv v yakih avtor opisuye svij poglyad na prirodu socialnogo fenomenu hipsterizmu harakternogo dlya Ameriki 20 50 h rokiv Do hipsteriv avtor vidnosit molodih lyudej yaki ne prijmayut konformistsku kulturu ta kopiyuyut model povedinki vlastivu afroamerikanskomu naselennyu SShA Mova jde ne tilki pro lyubov do dzhazu ta svingu pro navmisne neohajnij zovnishnij viglyad abo maneri movlennya Nasliduyuchi vihidcya z nebezpechnogo chornogo rajonu hipster zhive tak nemov kozhen moment jogo zhittya tayit u sobi yakus zagrozu Z ciyeyi prichini vin vidmovlyayetsya vitrachati dorogocinnij chas na intelektualnu pracyu i ne shukaye zadovolennya vid samorozvitku peresliduyuchi viklyuchno chuttyevij dosvid i mittyeve zadovolennya svoyih bazovih bazhan U 1960 roci Mejler napisav Supermen prihodit v supermarket Superman Comes to the Supermarket dlya zhurnalu Esquire Ce rozpovid pro poyavu Dzhona F Kennedi pid chas z yizdu Demokratichnoyi partiyi Ese stalo vazhlivim prorivom dlya novoyi zhurnalistiki 1960 h rokiv ale koli redaktori zhurnalu zminili nazvu na Supermen prihodit v Supermart Superman Comes to the Supermart Mejler buv rozlyuchenij i ne pisav dlya Esquire protyagom bagatoh rokiv Piznishe zhurnal vibachivsya U rezultati gnivu na Esquire Mejler prodaye svoyu dovgu stattyu Na shodah Pentagonu On the Steps of the Pentagon osobistij zvit pro masovi antivoyenni demonstraciyi u zhovtni 1967 roku u Vashingtoni zhurnalu Piznishe vin rozshiriv stattyu do knigi Armiyi nochi 1968 yaku nagorodili Nacionalnoyu knizhkovoyu ta Pulitcerivskoyu premiyami Jogo golovni knigi Novoyi zhurnalistiki takozh vklyuchayut Mayami i oblogu Chikago Miami and the Siege of Chicago 1968 Pro pozhezhu na Misyaci 1971 ta V yazen seksu The Prisoner of Sex 1971 Viznachalnimi risami cih robit ye visoko sub yektivizovanij stil i bilsh shiroke zastosuvannya metodiv hudozhnoyi literaturi nizh zhurnalistskih Nova zhurnalistika ta Antologiya novoyi zhurnalistiki Toma Vulfa Tom Vulf lyudina yaku vvazhayut fundatorom novogo napryamu v zhurnalistici dilitsya svoyimi spogadami pro mejnstrim zhurnalistiki 60 h rokiv ta sebe v nomu Ce svidchennya ochevidcya prichetnogo do narodzhennya ta rozvitku novitnogo yavisha Kniga vidznachayetsya tonkim gumorom ta mistit shirokij praktichnij material pershochergovo pro reportazhi ta reporterstvo cikavij yak novachkam tak profi Vulf rozpovidaye pro svij prihid u zhurnalistiku pislya navchannya v magistraturi ta otrimannya doktorskogo stupenya Vin pererahovuye svoyi robochi miscya sered yakih Vashington post ta Nyu Jork gerald tribyun Takozh vin nazivaye svoyih koleg konkurentiv z inshih vidan v tomu chisli Dzhimmi Breslina vidomogo amerikanskogo zhurnalista avtora majzhe 20 knig Geya Talesa ta Roberta Lipsajta z Tajm Majkla Moka z Dejli Nyuz Z ostannim stalasya cikava istoriya yaka ilyustruye specifiku reporterskoyi praci v tomu chisli taku yiyi nevid yemnu skladovu yak gonitvu za sensaciyeyu Avtor opisuye cej epizod Mok buv serjoznim supernikom tomu sho vidznachavsya vidchajdushnoyu horobristyu Mok mig vitvoryati bozna sho Napriklad Nyuz vidpravlyaye Moka ta fotografa zrobiti material pro odnogo tovstuna yakij yabi pozbavitisya zajvoyi vagi poselivsya na chovni sho stoyav na yakori u zatoci Long Ajlend U mene vistachit duhu zayaviv vin tam ya budu goloduvati dihati svizhim povitryam i stanu strunkim mov kiparis U katera sho najnyali gazetyari u mili vid cili zagluh motor A chasu v nih bulo obmal Sprava bula v marti misyaci ale Mok kinuvsya u vodu z temperaturoyu 42 gradusi za Farengejtom 6 gradusiv za Celsiyem red i pliv poki zovsim ne zadubiv Tovstunu dovelosya vityagati jogo za dopomogoyu vesla Ale zate vse taki Mok zrobiv cej material zdav jogo ostannoyi miti V Nyuz z yavilisya fotografiyi reportera sho plive zatokoyu Long Ajlend lishe abi vchasno napisati pronizlivu diyetichnu sagu s kotru prochitayut dva miljoni lyudej A yakbi vin pishov na dno yakbi znajshov svij kinec v tini sered bolotnih ustric nihto pro nogo i ne zgadav bi Najbilsh cikavi dumki avtora z privodu Novoyi zhurnalistiki umisheni u knizi Ziznayusya degradaciya suchasnogo pismennictva silno polegshuye moye zavdannya pokazati sho krashoyu literaturoyu sogodnishnoyi Ameriki stala nehudozhnya proza u formi yaku hocha i ne nadto originalno nazivayut novoyu zhurnalistikoyu viyavilosya sho v zhurnalistici ta nehudozhnij prozi mozhna vikoristovuvati ves arsenal beletristiv vid zvichajnih dialogiv do potoku svidomosti ta zastosovuvati ci rizni prijomi odnochasno chi odin za odnim abi zapaliti chitacha ta zmusiti jogo zadumatisya ya zdijsniv dva vidkrittya yaki yak na mene zacikavlyat usyakogo hto pishe Pershe ye chotiri osnovnih prijomi vsi realistichni yaki emocijno zabarvlyuyut bud yaku spravzhnyu literaturu hoch to hudozhnya chi nehudozhnya proza non fikshn Druge realizm ce ne prosto osoblivij literaturnij metod chi poziciya Nasuvannya po vsomu frontu realizmu v anglijskij literaturi XVIII stolittya zrodu nasuvannyu elektriki v tehnici ta promislovosti Ne mayu uyavlennya ni hto pershim vzhiv slovospoluchennya nova zhurnalistika ni navit koli ce trapilosya Sejmor Krim govoriv meni sho vpershe pochuv u 1965 roci koli vin buv redaktorm Nagget Pit Hemill skazav jomu sho hoche napisati stattyu pid nazvoyu Nova zhurnalistika pro lyudej na zrazok Dzhimmi Breslina ta Geya Tallesa Yaksho meni ne zradzhuye pam yat to pro novu zhurnalistiku vsi zagovorili v kinci 1966 roku Hocha tochno ne zanayu Yaksho chesno sam termin meni nikoli ne podobavsya Bud yakij ruh grupa partiya programa filosofiya chi teoriya sho norovlyat stati novimi zavzhdi lishe naklikayut na sebe usilyaki bidi Peredistoriyi ne vidayu ta j vona mene ne cikavit Znayu lishe sho kilka takih avtoriv pracyuvali v Eskvajri Tomas B Morgan Brok Brauer Terri Sautern ta najkrashij sered vsih Gej Tales she bula parochka romanistiv Norman Mejler ta Dzhejms Bolduyin Voni robili narisi dlya Eskvajru i zvichajno ne zabuti zhurnalistiv yaki pisali dlya mogo ridnogo nedilnogo dodatka Nyu Jork persh za vse Breslina a takozh Roberta Kristgau Dun Arbus Gela Shihi Toma Gallahera Roberta Berntona j Devida Nyumena Zagalnij azhiotazh zahopiv i mene Utvorivsya svoyeridnij soyuz i mi usvidomlyuvali sebe jogo chlenami Div takozhGonzo zhurnalistika Frenk Sinatra zastudivsyaLiteraturaTom Wolfe New Journalism 1973 Michael L Johnson The New Journalism Vulf Tom Novaya zhurnalistika i Antologiya novoj zhurnalistiki SPb Amfora 2008 PosilannyaNovij zhurnalizm Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 130 PrimitkiRealnishe za samu realnist Mediagramotnist 16 04 2012 Serdyuk Olena FAKT I JOGO OSVOYeNNYa YaK GOLOVNA PROBLEMA AMERIKANSKOYi NOVOYi ZhURNALISTIKI Ukrayinskoyu Vip 20 Ch 2 Visnik Lvivskogo universitetu Seriya inozemni movi 2012 s S 126 131 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Rosijskoyu movoyu Arhiv originalu za 12 bereznya 2017 Prezentaciya Nova zhurnalistika https www slideshare net Rosijskoyu movoyu 21 bereznya 2012 Novaya zhurnalistika Blogi zhurnala Sem iskusstv blogs 7iskusstv com ru RU Procitovano 10 bereznya 2017 Beuttler Bill Whatever Happened to the New Journalism billbeuttler com www billbeuttler com Procitovano 10 bereznya 2017 OLEGOVNA NESMELOVA OLGA GEORGIEVNA KONOVALOVA ZhANNA 1 sichnya 2011 Novyj zhurnalizm teoreticheskie principy i ih hudozhestvennoe voploshenie Uchenye zapiski Kazanskogo universiteta Seriya Gumanitarnye nauki T 153 2 ISSN 2541 7738 Procitovano 10 bereznya 2017 Amerikanskij novij zhurnalizm Terra In cognita Mediakritika www mediakrytyka info ukr Procitovano 10 bereznya 2017 Novyj zhurnalizm v amerikanskoj literature 20 veka Literaguru ru RU 13 sichnya 2017 Procitovano 4 travnya 2023

Дата публікації:
Топ