Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крамський Іва н Микола йович рос Крамской Иван Николаевич 27 травня 8

Крамськой Іван Миколайович

Крамськой Іван Миколайович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Крамський Іва́н Микола́йович (рос. Крамской Иван Николаевич, 27 травня (8 червня) 1837(18370608), Нова Сотня біля Острогозька, Воронезька губернія, Російська імперія — 24 березня (5 квітня) 1887, Санкт-Петербург, Російська імперія) — художник-портретист українського походження, теоретик образотворчого мистецтва, засновник Артілі художників (1865), один з організаторів та керівник Товариства пересувних виставок (1870), академік живопису.

Крамський Іван Миколайович
рос. Иван Крамской
image
Народився 27 травня (8 червня) 1837
Острогозьк, Воронезька губернія, Російська імперія
Помер 24 березня (5 квітня) 1887 (49 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Поховання Смоленське православне кладовище і d
Громадянство image Російська імперія
Національність українець
Діяльність художник, художній критик, рисувальник
Галузь малярство і образотворче мистецтво[2]
Alma mater Петербурзька академія мистецтв
Вчителі d і d
Знання мов російська[2]
Роки активності 1855[3] — 1887[3]
Напрямок реалізм
Жанр портрет і жанрове малярство
Magnum opus Невідома (картина) і Автопортрет[d]
Діти d
Автограф image

Ранні роки

Народився в козацькій слободі Нова Сотня, яка знаходилася тоді на околицях міста Острогозька Воронезької губернії (Східна Слобожанщина). Дитинство майбутнього художника промайнуло на українській Східній Слобожанщині, і жила родина Крамських в звичайній хатці-мазанці з очеретяним дахом на типовій українській вуличці неподалік від річки Тихої Сосни.

Дід його за словами самого митця був так званий військовий житель і служив волосним писарем десь в Україні. Дідусь і батько Івана служили писарями в Острогозькій міській управі, мати Настасія Іванівна Бреусова належала до старовинного козацького роду, а він сам навчався наук у місцевому повітовому училищі. Але у віці 12 років у нього помер батько і, аби заробляти гроші для родини та продовжувати навчання, хлопчик змушений був стати писарчуком в Острогозькій думі. Вже з малих літ він самоуком оволодів мистецтвом малювання і за допомогою одного місцевого аматора навчився малювати акварельними фарбами. Півроку він навчався в майстерні острогозького іконописця. 1853 року до Острогозька приїхав мандрівний харківський фотограф Яків Данилевський, який заробляв на життя, пересуваючись з міста до міста. Світлини того часу були не дуже доброї якості, і фотографічні портрети вельми часто доводилося підрисовувати олівцем, тож Данилевський бере до себе 16-річного Крамського . Три роки Крамський із Данилевським мандрують різними містами Росії та України, а 1856 року Іван потрапляє до Петербурга. Тут талановитого юнака помічають, і наступного року він стає студентом Петербурзької академії мистецтв.

image

Подальше життя й творчість

За свої студентські роботи Іван Крамський одержує малу золоту медаль Академії, але бунтівний, незалежний характер не дає Крамському миритися з офіціозною рутиною академічного мистецтва, яке пропагувало в суспільстві імперські цінності і зовсім не звертало уваги на насущні інтереси того самого суспільства.

У 1863 очолює так званий «бунт чотирнадцятьох», коли 14 випускників Академії відмовилися малювати дипломну роботу на задану тему — «Бенкет у Валгаллі» — за право отримання великої золотої медалі та пенсіонерської поїздки до Італії. Молоді художники на чолі з Крамським вимагали права вільного вибору тем. Консервативно налаштоване керівництво Академії відмовило їм у цьому. Тоді вони покинули стіни Академії, що було розцінено як бунт.

У 1865 організує . Метою організації, згідно з її Статутом, було об'єднання творчих зусиль для забезпечення свого матеріального становища та надання можливості реалізовувати свої твори публіці на комерційних засадах.

На прохання професора Маркова Крамський у 1865 приїздив для розмальовування куполу храму Христа Спасителя у Москві. Ця робота тривала 4 роки. З 16 000 карбованців, отриманих за працю в храмі, Іван Миколайович собі взяв 4 000, а решту розділив поміж товаришами.

Але незабаром стали очевидні коливання в Артілі. Художники почали «вставати на ноги» і вимагати незалежності. Тому Крамський першим вийшов з артілі. 2 листопада 1870 він вступив до Товариства пересувних художніх виставок, став одним з його організаторів та керівників.

На першій пересувній виставці Крамський представив картину (1871), яку він намалював під впливом твору Миколи Гоголя. Ця картина вийшла дещо слабкою. Але вже чергова картина — «Христос у пустелі» — стала в 1872 подією другої пересувної виставки. Продовженням ідеї цієї картини стало полотно «Регіт» (1877).

Пише все більше портретів на замовлення, стає визнаним майстром цього жанру. Для Павла Третьякова та його галереї створив значну кількість портретів діячів культури, мистецтва та науки Російської імперії. Всього у художньому доробку більш ніж 430 портретів сучасників.

Родина

image
З дружиною

Дружина — Софія Миколаївна

Діти: донька, четверо синів (двоє з них померли у ранньому віці)

Звання та нагороди

  • Срібна медаль за картину «Смертельно поранений Ленський» (1860 рік)
  • Золоті медалі за картини «Похід Олега на Царьград» та «Мойсей добуває воду зі скелі» (1861)

Вибрані роботи

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Зведений список імен діячів мистецтва — 2011.
    d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  4. 5 українських художників, яких ви мусите знати!
  5. Цомакион А. И. Иван Крамской. Его жизнь и художественная деятельность. — СПб.: Флорентия Павленкова, 1891. — 104 с. — (Жизнь замечательных людей). Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 3 листопада 2015.

Джерела та література

  • О. В. Ясь. Крамськой Іван Миколайович [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 292. — .
  • «50 кратких биографий мастеров русского искусства», Л, «Аврора», 1971, с. 130—135
  • Долгополов, Игорь Викторович Мастера и шедевры: В 3 т. Т.2 — М.: Изобраз. искусство, 1987.
  • Долгополов И. В. «Мастера и шедевры»: В 3-х томах. — М.: Изобразительное искусство, 1987. — Т. 2.
  • Яковлева Н. А. «Иван Николаевич Крамской». 1837—1887. — Л.: Художник РСФСР, 1990. — 112 с. — (Массовая библиотека по искусству). — 30 000 экз. — .
  • Ігор Роздобудько. Українці Східної Слобожанщини в російській культурі 19-го ст. // Східна Слобожанщина. Українці навколо України. [ 29 липня 2014 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kramskij Iva n Mikola jovich ros Kramskoj Ivan Nikolaevich 27 travnya 8 chervnya 1837 18370608 Nova Sotnya bilya Ostrogozka Voronezka guberniya Rosijska imperiya 24 bereznya 5 kvitnya 1887 Sankt Peterburg Rosijska imperiya hudozhnik portretist ukrayinskogo pohodzhennya teoretik obrazotvorchogo mistectva zasnovnik Artili hudozhnikiv 1865 odin z organizatoriv ta kerivnik Tovaristva peresuvnih vistavok 1870 akademik zhivopisu Kramskij Ivan Mikolajovichros Ivan KramskojNarodivsya 27 travnya 8 chervnya 1837 Ostrogozk Voronezka guberniya Rosijska imperiyaPomer 24 bereznya 5 kvitnya 1887 49 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Pohovannya Smolenske pravoslavne kladovishe i dGromadyanstvo Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist hudozhnik hudozhnij kritik risuvalnikGaluz malyarstvo i obrazotvorche mistectvo 2 Alma mater Peterburzka akademiya mistectvVchiteli d i dZnannya mov rosijska 2 Roki aktivnosti 1855 3 1887 3 Napryamok realizmZhanr portret i zhanrove malyarstvoMagnum opus Nevidoma kartina i Avtoportret d Diti dAvtograf Mediafajli u VikishovishiRanni rokiNarodivsya v kozackij slobodi Nova Sotnya yaka znahodilasya todi na okolicyah mista Ostrogozka Voronezkoyi guberniyi Shidna Slobozhanshina Ditinstvo majbutnogo hudozhnika promajnulo na ukrayinskij Shidnij Slobozhanshini i zhila rodina Kramskih v zvichajnij hatci mazanci z ocheretyanim dahom na tipovij ukrayinskij vulichci nepodalik vid richki Tihoyi Sosni Did jogo za slovami samogo mitcya buv tak zvanij vijskovij zhitel i sluzhiv volosnim pisarem des v Ukrayini Didus i batko Ivana sluzhili pisaryami v Ostrogozkij miskij upravi mati Nastasiya Ivanivna Breusova nalezhala do starovinnogo kozackogo rodu a vin sam navchavsya nauk u miscevomu povitovomu uchilishi Ale u vici 12 rokiv u nogo pomer batko i abi zaroblyati groshi dlya rodini ta prodovzhuvati navchannya hlopchik zmushenij buv stati pisarchukom v Ostrogozkij dumi Vzhe z malih lit vin samoukom ovolodiv mistectvom malyuvannya i za dopomogoyu odnogo miscevogo amatora navchivsya malyuvati akvarelnimi farbami Pivroku vin navchavsya v majsterni ostrogozkogo ikonopiscya 1853 roku do Ostrogozka priyihav mandrivnij harkivskij fotograf Yakiv Danilevskij yakij zaroblyav na zhittya peresuvayuchis z mista do mista Svitlini togo chasu buli ne duzhe dobroyi yakosti i fotografichni portreti velmi chasto dovodilosya pidrisovuvati olivcem tozh Danilevskij bere do sebe 16 richnogo Kramskogo Tri roki Kramskij iz Danilevskim mandruyut riznimi mistami Rosiyi ta Ukrayini a 1856 roku Ivan potraplyaye do Peterburga Tut talanovitogo yunaka pomichayut i nastupnogo roku vin staye studentom Peterburzkoyi akademiyi mistectv Podalshe zhittya j tvorchistZa svoyi studentski roboti Ivan Kramskij oderzhuye malu zolotu medal Akademiyi ale buntivnij nezalezhnij harakter ne daye Kramskomu miritisya z oficioznoyu rutinoyu akademichnogo mistectva yake propaguvalo v suspilstvi imperski cinnosti i zovsim ne zvertalo uvagi na nasushni interesi togo samogo suspilstva U 1863 ocholyuye tak zvanij bunt chotirnadcyatoh koli 14 vipusknikiv Akademiyi vidmovilisya malyuvati diplomnu robotu na zadanu temu Benket u Valgalli za pravo otrimannya velikoyi zolotoyi medali ta pensionerskoyi poyizdki do Italiyi Molodi hudozhniki na choli z Kramskim vimagali prava vilnogo viboru tem Konservativno nalashtovane kerivnictvo Akademiyi vidmovilo yim u comu Todi voni pokinuli stini Akademiyi sho bulo rozcineno yak bunt U 1865 organizuye Metoyu organizaciyi zgidno z yiyi Statutom bulo ob yednannya tvorchih zusil dlya zabezpechennya svogo materialnogo stanovisha ta nadannya mozhlivosti realizovuvati svoyi tvori publici na komercijnih zasadah Na prohannya profesora Markova Kramskij u 1865 priyizdiv dlya rozmalovuvannya kupolu hramu Hrista Spasitelya u Moskvi Cya robota trivala 4 roki Z 16 000 karbovanciv otrimanih za pracyu v hrami Ivan Mikolajovich sobi vzyav 4 000 a reshtu rozdiliv pomizh tovarishami Ale nezabarom stali ochevidni kolivannya v Artili Hudozhniki pochali vstavati na nogi i vimagati nezalezhnosti Tomu Kramskij pershim vijshov z artili 2 listopada 1870 vin vstupiv do Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok stav odnim z jogo organizatoriv ta kerivnikiv Na pershij peresuvnij vistavci Kramskij predstaviv kartinu 1871 yaku vin namalyuvav pid vplivom tvoru Mikoli Gogolya Cya kartina vijshla desho slabkoyu Ale vzhe chergova kartina Hristos u pusteli stala v 1872 podiyeyu drugoyi peresuvnoyi vistavki Prodovzhennyam ideyi ciyeyi kartini stalo polotno Regit 1877 Pishe vse bilshe portretiv na zamovlennya staye viznanim majstrom cogo zhanru Dlya Pavla Tretyakova ta jogo galereyi stvoriv znachnu kilkist portretiv diyachiv kulturi mistectva ta nauki Rosijskoyi imperiyi Vsogo u hudozhnomu dorobku bilsh nizh 430 portretiv suchasnikiv RodinaZ druzhinoyu Druzhina Sofiya Mikolayivna Diti donka chetvero siniv dvoye z nih pomerli u rannomu vici Zvannya ta nagorodiSribna medal za kartinu Smertelno poranenij Lenskij 1860 rik Zoloti medali za kartini Pohid Olega na Cargrad ta Mojsej dobuvaye vodu zi skeli 1861 Vibrani robotiAvtoportret oval 1867 Portret Tarasa Shevchenka 1871 Rusalki Travneva nich 1871 Hristos u pusteli 1872 Pasichnik 1872 Portret pismennika Lva Tolstogo 1873 Sofiya Mikolayivna Kramska Portret pismennika I A Goncharova Spoglyadach 1876 Portret P M Tretyakova 1876 Nekrasov u period Ostannih pisen 1877 Portret M Saltikova Shedrina 1879 Misyachna nich 1880 Selyanin z vuzdechkoyu Mina Moyiseyev 1883 Portret V Vereshagina 1883 Nevidoma 1883 Nevtishne gore 1884GalereyaRusalki Travneva nich za Gogolem 1871 Hristos u pusteli 1872 Tretyakovska galereya Regit Radujsya caryu yudejskij Nevtishne gore 1884 Misyachna nich Pasichnik 1872 Polisovshik Starij 1872 Nevidoma 1883 Portret Tarasa Shevchenka 1871 Portret hudozhnika Ivana Shishkina 1873 Portret Lva Tolstogo 1873 Portret sina Sergiya 1883 Portret imperatrici Mariyi Oleksandrivni 1877 Portret Dmitra Mendyelyeyev 1878 Portret ledi 1881 Yekaterinburg Muzej obrazotvorchih mistectv Portret filosofa Volodimira Solovjova 1885 Imperator Oleksandr III 1886 Imperatricya Mariya Fedorivna 1880 i Fedir Dostoyevskij na smertnomu odri 1881 Mina Moyiseyev Portret Pavla Tretyakova 1832 1898 Div takozhMitci i mayetki Ukrayini Peredvizhniki Peterburzka Akademiya mistectv RealizmPrimitkiZvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2011 d Track Q110250907d Track Q2494649 Czech National Authority Database d Track Q13550863 RKDartists d Track Q17299517 5 ukrayinskih hudozhnikiv yakih vi musite znati Comakion A I Ivan Kramskoj Ego zhizn i hudozhestvennaya deyatelnost SPb Florentiya Pavlenkova 1891 104 s Zhizn zamechatelnyh lyudej Arhiv originalu za 1 listopada 2012 Procitovano 3 listopada 2015 Dzherela ta literaturaO V Yas Kramskoj Ivan Mikolajovich 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 292 ISBN 978 966 00 0855 4 50 kratkih biografij masterov russkogo iskusstva L Avrora 1971 s 130 135 Dolgopolov Igor Viktorovich Mastera i shedevry V 3 t T 2 M Izobraz iskusstvo 1987 Dolgopolov I V Mastera i shedevry V 3 h tomah M Izobrazitelnoe iskusstvo 1987 T 2 Yakovleva N A Ivan Nikolaevich Kramskoj 1837 1887 L Hudozhnik RSFSR 1990 112 s Massovaya biblioteka po iskusstvu 30 000 ekz ISBN 5 7370 0042 7 Igor Rozdobudko Ukrayinci Shidnoyi Slobozhanshini v rosijskij kulturi 19 go st Shidna Slobozhanshina Ukrayinci navkolo Ukrayini 29 lipnya 2014 u Wayback Machine Posilannya

Дата публікації:
Топ