Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Історико географічний регіон Східна Слобожанщина Загальна інформація Інші назви Північна Слобожанщина Подоння Сучасна ло

Східна Слобожанщина

Східна Слобожанщина
Історико-географічний регіон
Східна Слобожанщина
image
Загальна інформація
Інші назви Північна Слобожанщина, Подоння
Сучасна
локація
Період
уживання
топоніма 		XVII ст. — сучасність
Населення українці, росіяни
Розташування на карті
image
Східна Слобожанщина позначена штрихуванням.
image
Карта меж Слобожанщини.
Держави на території Східної Слобожанщини

Східна Слобожанщина (Подоння, Північна Слобожанщина, Острогощина, Острогожчина) — етнічні українські землі, що нині розташовані в межах Курської, Білгородської та Воронізької областей Російської Федерації, північно-східна частина Слобідської України. Часом саме до Східної Слобожанщини також зараховують південно-східну Слобожанщину, що нині в межах Луганської області.

image
Сучасний прапор острогозького козацтва. Неофіційний символ Східної Слобожанщини.

Історія

image
Мапа всіх полків Слобідської України в 1764-му. Білим кольором — сучасні кордони.

У часи Русі — Курське князівство та частина Чернігівської Землі.

Колонізувалась українцями в три етапи — 1651—1659, 1659—1663, 1663—1680 роки.

Законом УНР від 29 листопада 1917 року було проголошено проведення Українських Установчих Зборів, у повітах Путивльському, Грайворонському й Новооскільському Курської губернії та Острогозькому, Бирюцькому, Валуйському й Богучарському Воронізької губернії.

Павло Скоропадський прилучив до Української Держави, крім вищезазначених повітів, ще й Рильський, Суджанський, Білгородський та Корочанський повіти Курщини.

Українська Радянська Соціалістична Республіка не змогла поширити свою юрисдикцію на ці східні та південно-східні землі.

Між тим, у часи Другої світової війни нацистська Німеччина мала намір включити ці землі до складу райхскомісаріату Україна, розділивши їх між напівутвореною генеральною округою Харків та планованою генеральною округою Воронеж.

Адміністративно-державні утворення на теренах Східної Слобожанщини

В добу Київської Русі

В добу козацької України

Радянська епоха і сучасність

16 жовтня 1925 року були затверджені східні кордони УСРР, які успадкувала незалежна Україна. 1926 року був проведений перепис населення СРСР, який дає можливість сформувати перелік усіх етнічно-українських районів, складових Слобожанщини, територіально прилеглих до сучасної України:

Більшість з цих районів у часи коренізації одержали статус українських національних районів на теренах Росії.

З різних причин у подальших переписах населення СРСР та Росії відсоток українців у вищевказаних районах стрімко падає. Станом на сьогодні лише у Ровеньському районі Білгородської області етнічно українське населення досі переважає.

Найбільшим сплеском українського культурного життя Східної Слобожанщини напочатку 2000-х років був український фестиваль у Розсоші Воронезької області з красномовним гаслом «Місто Розсош — в тобі Україна жива!»

Відомі українці, пов'язані зі Східною Слобожанщиною

Народилися на Східній Слобожанщині

Пов'язані зі Східною Слобожанщиною життям та працею

  • (Савенко Євген Вікторович) (1955) — голова Нижньокамської національно-культурної автономії «Українське товариство „Вербиченька“ (Татарстан). Веде свій родовід зі Східної Слобожанщини. Дитинство провів у Розсоші.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Східнослобідська геральдика. Незалежний інформаційно-освітній ресурс «Гайдамака».
  2. Расторгуев, Владимир. ОСТРОГОЖСКОЕ КАЗАЧЕСТВО [Острогозьке козацтво]. История Острогожска: интерактивная энциклопедия (рос.).
  3. Чернецький Ю. О. Козацько-полковий період // Слобідська Україна: Короткий науково-популярний історико-культурологічний путівник. — Харків, 2016. — С. 14.
  4. Трибуна України: неперіодичний орган української еміграції, Томи 5-7.
  5. Подрєз Ю. В. Українці Східної Слобожанщини у другій половині XVII — на початку ХХ ст. / Ю. В. Подрєз // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. «Історія та географія». — 2013. — Вип. 49. — С. 53-57.
  6. На лівобережжі Дону Бутурлинівський, Калацький, Павлівський, Вороб'ївський, Верхньомамонський та Петропавлівський райони: Від Сяну до Дону. Східна Слобожанщина в українському державному гімні [ 21 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  7. . Архів оригіналу за 28 листопада 2007. Процитовано 19 липня 2008.
  8. Кралюк, Петро (3 квітня 2022). Східна Слобожанщина. Чому ця українська земля не увійшла до складу Української держави?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 17 грудня 2022.
  9. Віктор Ідзьо. «Свідчення російських газет про перебування митрополита Андрія Шептицького у Росії». // Кобза. Українці Росії. Незалежний сайт діаспори. [ 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]

Посилання

  • [1] [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.]
  • Блог, присвячений Слобідській Україні
  • Українсько-російська етнічна межа і сучасні кордони та тетриторіальні претензії [ 14 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
  • Ігор Роздобудько. Східна Слобожанщина. Українці навколо України. [ 25 липня 2015 у Wayback Machine.]
  • Українське Подоння. На Воронежщині етнічних українців вважають „п'ятою колоною“ й обмежують їхні культурні потреби, натомість більшість із них не забуває мову і власне коріння. Україна Молода 18 листопада 2010. С. 8-9. [ 12 січня 2016 у Wayback Machine.]
  • Слобожанська хвиля. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури»(у співавторстві). — Донецьк: Східний видавничий дім.  2005. — 280 с. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Istoriko geografichnij region Shidna Slobozhanshina Zagalna informaciya Inshi nazvi Pivnichna Slobozhanshina Podonnya Suchasna lokaciya Byelgorodska oblast Voronizka oblast Kurska oblast Period uzhivannya toponima XVII st suchasnist Naselennya ukrayinci rosiyani Roztashuvannya na karti Shidna Slobozhanshina poznachena shtrihuvannyam Karta mezh Slobozhanshini Derzhavi na teritoriyi Shidnoyi Slobozhanshini Shidna Slobozhanshina Podonnya Pivnichna Slobozhanshina Ostrogoshina Ostrogozhchina etnichni ukrayinski zemli sho nini roztashovani v mezhah Kurskoyi Bilgorodskoyi ta Voronizkoyi oblastej Rosijskoyi Federaciyi pivnichno shidna chastina Slobidskoyi Ukrayini Chasom same do Shidnoyi Slobozhanshini takozh zarahovuyut pivdenno shidnu Slobozhanshinu sho nini v mezhah Luganskoyi oblasti Suchasnij prapor ostrogozkogo kozactva Neoficijnij simvol Shidnoyi Slobozhanshini IstoriyaMapa vsih polkiv Slobidskoyi Ukrayini v 1764 mu Bilim kolorom suchasni kordoni U chasi Rusi Kurske knyazivstvo ta chastina Chernigivskoyi Zemli Kolonizuvalas ukrayincyami v tri etapi 1651 1659 1659 1663 1663 1680 roki Zakonom UNR vid 29 listopada 1917 roku bulo progolosheno provedennya Ukrayinskih Ustanovchih Zboriv u povitah Putivlskomu Grajvoronskomu j Novooskilskomu Kurskoyi guberniyi ta Ostrogozkomu Biryuckomu Valujskomu j Bogucharskomu Voronizkoyi guberniyi Pavlo Skoropadskij priluchiv do Ukrayinskoyi Derzhavi krim vishezaznachenih povitiv she j Rilskij Sudzhanskij Bilgorodskij ta Korochanskij poviti Kurshini Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika ne zmogla poshiriti svoyu yurisdikciyu na ci shidni ta pivdenno shidni zemli Mizh tim u chasi Drugoyi svitovoyi vijni nacistska Nimechchina mala namir vklyuchiti ci zemli do skladu rajhskomisariatu Ukrayina rozdilivshi yih mizh napivutvorenoyu generalnoyu okrugoyu Harkiv ta planovanoyu generalnoyu okrugoyu Voronezh Administrativno derzhavni utvorennya na terenah Shidnoyi SlobozhanshiniV dobu Kiyivskoyi Rusi Kurske knyazivstvo Rilske knyazivstvo V dobu kozackoyi Ukrayini Ostrogozkij Ribenskij polk Ohtirskij polk pivdenno shidna chastina Sumskij polk pivdenno shidna chastina Radyanska epoha i suchasnist 16 zhovtnya 1925 roku buli zatverdzheni shidni kordoni USRR yaki uspadkuvala nezalezhna Ukrayina 1926 roku buv provedenij perepis naselennya SRSR yakij daye mozhlivist sformuvati perelik usih etnichno ukrayinskih rajoniv skladovih Slobozhanshini teritorialno prileglih do suchasnoyi Ukrayini Glushkivskij ta Sudzhanskij rajoni Kurskoyi oblasti Krasnoyaruzkij Grajvoronskij Borisivskij Shebekinskij shidna chastina Novooskilskij zahidna chastina Volokonivskij Chernyanskij Krasnogvardijskij Oleksiyivskij Vejdelivskij ta Rovenskij rajoni Bilgorodskoyi oblasti Kantemirivskij Bogucharskij Rozsoshanskij Vilhovatskij Pidgorenskij Kam yanskij Ostrogozkij bez pivnichnoyi chastini ta mista Korotoyak Liskinskij pivdenna chastina Pavlovskij Petropavlivskij Kalachiyivskij Vorobjovskij Buturlinivskij Novohoperskij pivdenna chastina Voronezkoyi oblasti Chortkivskij Kasharskij Millyerovskij Tarasivskij ta chastkovo Milyutinskij rajoni Rostovskoyi oblasti Bilshist z cih rajoniv u chasi korenizaciyi oderzhali status ukrayinskih nacionalnih rajoniv na terenah Rosiyi Z riznih prichin u podalshih perepisah naselennya SRSR ta Rosiyi vidsotok ukrayinciv u vishevkazanih rajonah strimko padaye Stanom na sogodni lishe u Rovenskomu rajoni Bilgorodskoyi oblasti etnichno ukrayinske naselennya dosi perevazhaye Najbilshim spleskom ukrayinskogo kulturnogo zhittya Shidnoyi Slobozhanshini napochatku 2000 h rokiv buv ukrayinskij festival u Rozsoshi Voronezkoyi oblasti z krasnomovnim gaslom Misto Rozsosh v tobi Ukrayina zhiva Vidomi ukrayinci pov yazani zi Shidnoyu SlobozhanshinoyuNarodilisya na Shidnij Slobozhanshini Shepkin Mihajlo Semenovich 1788 Krasne Oboyanskij povit Kurske namisnictvo 1863 viznachnij aktor ukrayinskoyi ta rosijskoyi sceni Drug Tarasa Shevchenka Kostomarov Mikola Ivanovich 1817 Yurasivka Ostrogozkij povit Voronizka guberniya 1885 vidatnij ukrayinskij i rosijskij istorik poet romantik mislitel gromadskij diyach etnopsiholog Trutovskij Kostyantin Oleksandrovich 1826 Kursk 1893 Yakivlivka Oboyanskij povit Kurska guberniya ukrayinskij hudozhnik zhivopisec i grafik Kramskoj Ivan Mikolajovich 1837 Nova Sotnya Ostrogozkij povit Voronizka guberniya 1887 ukrayinskij hudozhnik portretist teoretik obrazotvorchogo mistectva tvorec Artili hudozhnikiv 1865 rik odin z organizatoriv ta kerivnik Tovaristva peresuvnih vistavok 1870 rik akademik zhivopisu Dikariv Mitrofan Oleksijovich 1854 Borisivka Valujskij povit Voronizka guberniya 1899 ukrayinskij i rosijskij folklorist etnograf movoznavec dijsnij chlen NTSh z 1899 Pasyuga Stepan Artemovich 1862 Borisivka Valujskij povit Voronizka guberniya 1933 kobzar Kovalenko Oleksa Kuzmovich 1880 hutir Vlasiv Biryuckij povit Voronizka guberniya 1927 ukrayinskij poet perekladach vidavec Burevij Kost Stepanovich 1888 Velika Mezhenka Ostrogozkij povit Voronizka guberniya 1934 ukrayinskij poet dramaturg teatroznavec i literaturnij kritik perekladach Yeroshenko Vasil Yakovich 1889 sloboda Obuhivka Kurska guberniya 1952 pismennik pedagog etnograf muzikant Pisav yaponskoyu esperanto ta rosijskoyu movami Zhivotko Arkadij Petrovich 1890 Puhove Ostrogozkij povit Voronizka guberniya 1948 ukrayinskij gromadsko prosvitnickij diyach zhurnalist redaktor vidavec doslidnik istoriyi ukrayinskoyi presi odin iz fundatoriv nacionalnogo doshkilnogo vihovannya Lihodko Ivan Oleksandrovich 1893 Sudzha Kurska guberniya 1943 1944 pidpolkovnik Armiyi UNR Hrushov Mikita Sergijovich 1894 Kalinivka Dmitrivskij povit Kurska guberniya 1971 kerivnik Radyanskogo Soyuzu ta Radyanskoyi Ukrayini Fedorovskij Oleksij Oleksandrovich 1897 selo Ruska Halan Novooskilskogo povitu nini Chernyanskij rajon Byelgorodskoyi oblasti 1981 ukrayinskij hirurg Zasluzhenij diyach nauki URSR Markov Oleksandr Volodimirovich 1897 sloboda Chernyanka Novooskilskogo povitu nini smt Chernyanka Byelgorodskoyi oblasti 1968 radyanskij astronom Tkachenko Georgij Kirilovich 1898 Glushkove Rilskij povit Kurska guberniya 1993 ukrayinskij bandurist Pluzhnik Yevgen Pavlovich 1898 Kantemirivka Bogucharskij povit Voronizka guberniya 1936 ukrayinskij poet dramaturg perekladach Zhuchenko Pavlo Danilovich 1905 sloboda Chernyanka Novooskilskogo povitu nini selishe miskogo tipu Byelgorodskoyi oblasti 1965 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki radyansko nimeckoyi vijni komanduvach artileriyeyu 52 go strileckogo korpusu 40 yi armiyi Voronezkogo frontu polkovnik Ukrayinec Tretyak Vasil Yakovich 1926 Komarivka Rilskij povit Kurska guberniya 1989 ukrayinskij radyanskij spivak dramatichnij tenor Narodnij artist SRSR z 1980 roku Filipchenko Anatolij Vasilovich 1928 Davidivka Ostrogozkij povit Voronizka guberniya lotchik kosmonavt SRSR Chalij Petro Dmitrovich 1946 Pervomajske Rozsoshanskij rajon Voronizka oblast zhurnalist i pismennik avtor doslidzhen pro ukrayinskih urodzhenciv Shidnoyi Slobozhanshini Mikolu Kostomarova i Yevgena Pluzhnika Ioasaf Shibayev 1954 Maslova Pristan Shebekinskij rajon Byelgorodska oblast yepiskop Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo patriarhatu Mitropolit Bilgorodskij i Oboyanskij Petro Moskalov 1979 Shebekino Byelgorodska oblast yepiskop Valujskij Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo patriarhatu Pov yazani zi Shidnoyu Slobozhanshinoyu zhittyam ta praceyu Feodosij Pecherskij 1009 1074 svyatij Pravoslavnoyi cerkvi prepodobnij odin iz osnovopolozhnikiv chernectva na Rusi vidatnij cerkovnij i politichnij diyach drugoyi polovini XI st Ditinstvo proviv u Kursku Ivan Zinkivskij 1670 Ostrogozk ostrogozkij polkovnik Ocholiv kozacke povstannya proti moskovskogo carya Joasaf Gorlenko 1705 1754 Grajvoron Ohtirskij polk ukrayinskij osvitnij ta cerkovnij diyach pismennik yepiskop Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi z 2 chervnya 1748 pravlyachij yepiskop Bilgorodskij i Oboyanskij V 1911 roci proslavlenij u liku svyatiteliv Skovoroda Grigorij Savich 1722 1794 ukrayinskij prosvititel gumanist filosof poet pedagog Chasto mandruvav Shidnoyu Slobozhanshinoyu Buv blizkim znajomim Ioasafa Mitkevicha bilgorodskogo yepiskopa u 1758 1763 rr i Gervasiya Yakubovicha arhimandrita bilgorodskogo kafedralnogo monastirya yakim prisvyativ dekilka poezij zi zbirki Sad bozhestvennih pisen Ostannomu ostrogozkomu polkovniku Stepanu Tev yashovu Skovoroda prisvyativ svij filosofskij tvir Ikona Alkiviadska i pereklad dialogu Cicerona Pro starist a jogo sinu Volodimiru Tev yashovu Kilce i Alfavit chi bukvar svitu Rilyeyev Kindrat Fedorovich 1795 1826 rosijskij poet i revolyucioner dekabrist odin iz nechislennih rosijskih prihilnikiv ideyi nacionalnogo vizvolennya Ukrayini Buv odruzhenij z Nataliyeyu Tevyashovoyu z rodu ostrogozkih polkovnikiv Tevyashovih U svoyih pracyah sho prisvyacheni Ostrogozhshini nazivav Shidnu Slobozhanshinu chastinoyu Ukrayini Vovk Hvedir Yivlampijovich 1798 1889 Grajvoron Kurska guberniya ukrayinskij kobzar Kobzarskij cehmajster u 1848 1889 r r Podorozhuvav Shidnoyu Slobozhanshinoyu Pohovanij u Grajvoroni Kazan Ivan 1852 pislya 1929 kobzarskij cehmajster u 1889 1929 r r a mozhlivo i dali Pislya smerti Hvedora Vovka obranij u 1889 r na Grajvoronskij radi cehmajstrom vsiyeyi Slobozhanshini Krimu i Poazov ya Andrej Sheptickij 1865 1944 graf yepiskop Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi z 17 sichnya 1901 do smerti Mitropolit Galickij ta Arhiyepiskop Lvivskij predstoyatel Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi V 1914 1915 rr perebuvav na zaslanni v Kursku Onufrij Gagalyuk 1889 1938 yepiskop Bilgorodskij 1933 arhiyepiskop Kurskij i Oboyanskij Svyatitel Den pam yati 19 travnya 1 chervnya Cherevatenko Viktor Yakovich 1955 suchasnij ukrayinskij poet Zhive u Bilgorodi Savenko Yevgen Viktorovich 1955 golova Nizhnokamskoyi nacionalno kulturnoyi avtonomiyi Ukrayinske tovaristvo Verbichenka Tatarstan Vede svij rodovid zi Shidnoyi Slobozhanshini Ditinstvo proviv u Rozsoshi Galereya Mazepin kamin v Ostrogozku Mazepini palati v Ivanivskomu Smolenskij sobor u Byelgorodi Bilogir ya Kam yanicya v seli Storozhovomu Ostrogozkogo povitu Voronezkoyi guberniyi Rosiyi 1925 rik Div takozhDonshina Ukrayinci na pivdni RosiyiPrimitkiShidnoslobidska geraldika Nezalezhnij informacijno osvitnij resurs Gajdamaka Rastorguev Vladimir OSTROGOZhSKOE KAZAChESTVO Ostrogozke kozactvo Istoriya Ostrogozhska interaktivnaya enciklopediya ros Cherneckij Yu O Kozacko polkovij period Slobidska Ukrayina Korotkij naukovo populyarnij istoriko kulturologichnij putivnik Harkiv 2016 S 14 Tribuna Ukrayini neperiodichnij organ ukrayinskoyi emigraciyi Tomi 5 7 Podryez Yu V Ukrayinci Shidnoyi Slobozhanshini u drugij polovini XVII na pochatku HH st Yu V Podryez Zbirnik naukovih prac Harkivskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni G S Skovorodi Istoriya ta geografiya 2013 Vip 49 S 53 57 Na livoberezhzhi Donu Buturlinivskij Kalackij Pavlivskij Vorob yivskij Verhnomamonskij ta Petropavlivskij rajoni Vid Syanu do Donu Shidna Slobozhanshina v ukrayinskomu derzhavnomu gimni 21 serpnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 28 listopada 2007 Procitovano 19 lipnya 2008 Kralyuk Petro 3 kvitnya 2022 Shidna Slobozhanshina Chomu cya ukrayinska zemlya ne uvijshla do skladu Ukrayinskoyi derzhavi Radio Svoboda ukr Procitovano 17 grudnya 2022 Viktor Idzo Svidchennya rosijskih gazet pro perebuvannya mitropolita Andriya Sheptickogo u Rosiyi Kobza Ukrayinci Rosiyi Nezalezhnij sajt diaspori 12 serpnya 2014 u Wayback Machine Posilannya 1 24 travnya 2011 u Wayback Machine Blog prisvyachenij Slobidskij Ukrayini Ukrayinsko rosijska etnichna mezha i suchasni kordoni ta tetritorialni pretenziyi 14 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Igor Rozdobudko Shidna Slobozhanshina Ukrayinci navkolo Ukrayini 25 lipnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinske Podonnya Na Voronezhshini etnichnih ukrayinciv vvazhayut p yatoyu kolonoyu j obmezhuyut yihni kulturni potrebi natomist bilshist iz nih ne zabuvaye movu i vlasne korinnya Ukrayina Moloda 18 listopada 2010 S 8 9 12 sichnya 2016 u Wayback Machine Slobozhanska hvilya Navchalnij posibnik hrestomatiya z ukrayinskoyi literaturi u spivavtorstvi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2005 280 s 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ