Грайворо нський райо н адміністративна одиниця Росії Бєлгородська область До складу району входять 1 міське і 12 сільськ

Грайворо́нський райо́н — адміністративна одиниця Росії, Бєлгородська область. До складу району входять 1 міське і 12 сільських поселень. Історично Грайворонський район відноситься до Східної Слобожанщини, та Історичної Харківщини та Охтирщини.

Грайворонський район

Грайворонский район


Герб Грайворонського району

Основні дані

Суб'єкт Російської Федерації:

Бєлгородська область

Утворений:

1928

Населення:

(2002) 31 000 осіб

Площа:

853,8 км²

Телефонний код:

7-47261

Населені пункти та поселення

Адміністративний центр:

Грайворон

Кількість міст:

1

Влада

Вебсторінка:

http://www.graivoron.ru

Голова місцевої думи:

Головін Олександр Іванович

Географія

Грайворонський район розташований у східній частині української суцільної етнічної території — Східній Слобожанщині, наразі у південно-західної частини Бєлгородської області РФ. На півдні район межує з Красноярузький та Рокитнянським районами Бєлгородської області. На сході район межує з Борисовським районом Бєлгородської області. З півдня та заходу, кордон району збігається з державним кордоном між Україною та Росією. Межує з Харківською областю та Сумською областю.

Площа Грайворонського району — 853, 8 км².

У селі Дунайка річки Лисичка та Дунайчик впадають у Ворсклицю. В районі течуть річки: Ворскла, Безім'янка, Солов'їва.

Історія

У XVII сторіччі землі району заселялися переселенцями з Правобережної України. Його історія була нерозривно пов'язана з Слобідською Україною, зокрема з Охтирським слобідським козацьким полком. Заснований у 1640 році Грайворон був сотенним центром Грайворонської сотні Охтирського полку. У зв'язку з близькістю до Бєлгороду на землях Грайворонщини також оселяються селяни з Московщини.

У 1765 році , полковий устрій Слобідської України було скасовано. З козаків було утворено Охтирський гусарський полк, а землі колишнього полку увійшли у Слобідсько-Української губернії як Охтирська провінція.

У 1779 році сучасний Грайворонський район у складі Хотмижського повіту приєднаний до Слобідсько-Української губернії.

У 1780 році Слобідсько-Українська губернія була переформована у Харківське намісництво. Сучасний Грайворонський район, входив до складу Хотмижського округу цього намісництва.

23 березня 1838 року утворюється Грайворонський повіт Курської губернії на базі скасованого Хотмижського повіту. В нове повітове місто переводяться повітові органи влади з Хотмижську, який став позаштатним містом Грайворонського району.

За часів Української Народної Республіки, за законом від 2-4 березня 1918 про адміністративно-територіальний поділ України — Грайворонський повіт Землі Слобожанщина.

29 квітня 1918 року , гетьман Української держави Павло Скоропадський повертає старий губернський поділ часів Російської імперії. Грайворонський повіт стає одним з 22 повітів Харківської губернії України.

У 1928 році у зв'язку з переформуванням губернсько-повітового поділу в обласно-районний, Грайворонський повіт було скасовано, а новоутворений Грайворонський район включений до Бєлгородського округу Центрально-Чорноземної області.

У 1930 році округа були скасовані, а райони стали напряму підлеглими обласному центру у Воронежі.

У 1934 році Центрально-Чорноземна область була розділена на Курську та Воронезьку області. Грайворонський район відійшов до Курської області.

У 1954 році Грайворонський район став складовою частиною новоутвореної Бєлгородської області.

У 1964 році Грайворонський район було скасовано, а його територія ввійшла до складу Борисовського району.

У 1989 році , Грайворонський район було відновлено в складі Бєлгородської області.

З 1 січня 2006 року згідно з законом Бєлгородської області від 20.12.2004 № 153 муніципальному формуванню «Грайворонський район» надано статус муніципального району. На території району створені 13 муніципальних формувань: 1 міське та 12 сільських поселень.

Адміністративний поділ

У складі Грайворонського району 1 міське та 12 сільських поселень:

№	Міське чи сільське поселення	Адміністративний центр	Кількість н.п.	населення	Площа, км²
1	Місто Грайворон	місто Грайворон	2	6691	30,64
2	Безименське сільське поселення	село Безимено	1	807	48,60
3	Головчинське сільське поселення	село Головчино	4	8246	95,59
4	Гора-Подільське сільське поселення	село Гора-Поділ	2	2527	43,70
5	Горьковське сільське поселення	село Горьковський	5	955	66,08
6	Доброівановське сільське поселення	село Доброівановка	4	2106	51,63
7	Дорогощанське сільське поселення	село Дорогощь	2	948	51,39
8	Дунайське сільське поселення	село Дунайка	3	1149	73,14
9	Івано-Лисичанське сільське поселення	село Івановська Лисиця	4	1697	124,61
10	Козинське сільське поселення	село Козинка	4	1277	59,11
11	Мокроорловське сільське поселення	село Мокра Орловка	3	824	56,29
12	Новостроївське сільське поселення	село Новостроївське-Перше	3	848	36,33
13	Смородинське сільське поселення	село Смородино	2	6691	30,64

Економіка

Більш як 80 % мешканців району задіяне у сільському господарстві.

Посилання

Офіційний сайт Грайворонського району [ 12 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Грайворонський район на сайті адміністрації Бєлгородської області [ 24 лютого 2010 у Wayback Machine.]

Література

Ігор Роздобудько. Східнослобідська геральдика [ 5 травня 2015 у Wayback Machine.] // Східна Слобожанщина. Українці навколо України.
Потто В. А. Історія Охтирського полку — Санкт-Петербург, тип. «Балашов і Ко»,1902. — І, ІІ томи. (рос.)
Міські поселення в Російської імперії. Т. ІІІ. Складене за наказом міністерства внутрішніх справ — СПб.: друкарня К. Вульфа, 1863. — 680 с. з додатками.

	Красноярузький район	Ракитянський район
Україна		Борисовський район
	Україна

Примітки

Хотмижський повіт (Харківське намісництво 1780), УкрВікі сторінка.
Історично Охтирщина (землі Охтирського козацького полку), значно більша за сучасний Охтирський район. Охтирщина охоплювала: сучасні південні райони Сумської області; Богодухівський, Коломацький, Краснокутський райони Харківської області; Котелевський район Полтавської області також Грайворонський Красноярузький райони Білгородської області. Після скасування полкового устрою Слобідської України та утворення Слобідсько-Української (пізніше Харківської губернії) (1765 рік), утворився Охтирський повіт. При заснуванні Сумської області в 1939 році, частина земель Охтирщини залишилася в Харківській області, частина відійшли до новоутвореної Сумської області.
Хотмижськ став позаштатним містом Грайворонського повіту
Міські поселення в Російської імперії. Т.ІІІ. Складене за наказом міністерства внутрішніх справ — СПб.: друкарня К. Вульфа, 1863. — С. 23-25.

[1] Хотмижський повіт (Харківське намісництво 1780), УкрВікі сторінка.

[2] Історично Охтирщина (землі Охтирського козацького полку), значно більша за сучасний Охтирський район. Охтирщина охоплювала: сучасні південні райони Сумської області; Богодухівський, Коломацький, Краснокутський райони Харківської області; Котелевський район Полтавської області також Грайворонський Красноярузький райони Білгородської області. Після скасування полкового устрою Слобідської України та утворення Слобідсько-Української (пізніше Харківської губернії) (1765 рік), утворився Охтирський повіт. При заснуванні Сумської області в 1939 році, частина земель Охтирщини залишилася в Харківській області, частина відійшли до новоутвореної Сумської області.

[3] Хотмижськ став позаштатним містом Грайворонського повіту

[4] Міські поселення в Російської імперії. Т.ІІІ. Складене за наказом міністерства внутрішніх справ — СПб.: друкарня К. Вульфа, 1863. — С. 23-25.