Гра йворон рос Грайворон місто в Росії адміністративний центр Грайворонського району Бєлгородської області Історично від

50°29′00″ пн. ш. 35°40′00″ сх. д. / 50.48333333336077544117870275° пн. ш. 35.6666666666947733688175504° сх. д.Координати: 50°29′00″ пн. ш. 35°40′00″ сх. д. / 50.48333333336077544117870275° пн. ш. 35.6666666666947733688175504° сх. д.

Часовий пояс

+3 (влітку +4)

Водойма

річка Ворскла

Найближча залізнична станція

Хотмижськ

Відстань

До залізничної станції:

15 км

До центру регіону (км):
- фізична:
- залізницею:
- автошляхами:

65

Вебсторінка

graivoron.ru/sitemap/

Мапа

Грайворон

Грайворон

Грайворон у Вікісховищі

Населення міста становить 6091 особу (2008; 6 196 в 2002, 6,0 тис. в 1989, 5,9 тис. в 1970, 5,1 тис. в 1959, 4,6 тис. в 1939, 8,9 тис. в 1926).

Географія

Місто розташоване на берегах Ворскли (притока Дніпра) та Грайворонки (ліва притока Ворскли), за 7 км від кордону з Україною. На 2002 рік у місті було 1877 приватних господарств та 17 багатоповерхівок.

Походження назви

На гербі міста Грайворона можна побачити чорно-сірого птаха на жовтому тлі. Місцеві перекази твердять, що назва слободи, яка була заснована слобідськими козаками, походить з української мови. Кажуть, що ця назва пов'язана чи то з воронячим граєм (тобто «криком»), чи то з воронячою зграєю. Але можливо, що назва міста, так само як і назва українського Гайворона в Кіровоградській області, походить від зовсім іншого птаха, а саме грака, а не крука чи ґави.

Історія

**Грайворон** на українській частині Діалектологічної мапи руської (та російської) мови, яка складена в Імператорській Академії наук у 1914 році.

Грайворон як слобода Охтирського слобідського козацького полку був заснований 5 серпня 1678 року українськими козаками (черкасами) — переселенцями з Правобережної України — біля устя річки Грайворонка, де вона з'єднується з річкою Ворсклою.

Грайворон був сотенним містом Грайворонської сотні Охтирського слобідського козацького полку.

У 1765 році, після ліквідації урядом Російської імперії полкового устрою в Слобідській Україні, Охтирський полк був реорганізований в Охтирський гусарський полк російської армії, а його територія ввійшла до складу Слобідсько-Української губернії. Грайворон став казенною слободою.

У 1779 році в складі Хотмижського повіту був приєднаний до Слобідсько-Української губернії.

23 березня 1838 року Грайворон отримав статус міста та став повітовим містом новоутвореного Грайворонського повіту Курської губернії. До міста переводяться повітові ограни влади з Хотмижську, який раніше був центром скасованого Хотмижського повіту.

Дитячий ревматологічний санаторій (Будинок купця Дмитрієнка)

За часів Української Народної Республіки: за законом від 2-4 березня 1918 року про адміністративно-територіальний поділ України — Грайворонський повіт землі Слобожанщина.

16 лютого 1943 року місто звільнене від німців силами Воронезького фронту РСЧА під час Харківської наступальної операції 2.02 — 3.03 1943 року.

13 березня 1943 року Грайворон знову зайняли німецькі війська.

7 серпня 1943 року місто остаточно звільнене від німецьких військ силами Воронезького фронту РСЧА під час Харківської наступальної операції 3.08 — 23.08 1943 року.

6 січня 1954 року Грайворонський район Курської області ввійшов до складу новоутвореної Бєлгородської області.

У 1964 році, під час реорганізації Бєлгородської області, Грайворонський район скасовано, а місто увійшло в Борисівський район області.

З 1989 року Грайворон знову стає районним центром відновленого Грайворонського району.

22 травня 2023 року в місті почалася паніка, жителі почали виїжджати, оскільки сусідні села Гора-Поділ та Козинка зайняли підрозділи Легіону «Свобода Росії» та Російського добровольчого корпусу.

Населення

За переписом 1897 року, у місті проживало 6 340 осіб (3 061 чоловік і 3 279 жінок). Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року:

Мова	Осіб	Відсоток
російська	3 490	55,05 %
українська	2 743	43,26 %
єврейська	69	1,09 %
циганська	13	0,21 %
польська	9	0,14 %
інші	12	0,25 %
Разом	6 340	100 %

Герби міста

Крім офіційно затвердженого, існує ще й неофіційний символ Грайворона. На ньому, поруч із чорним птахом, знаходиться силует дивовижного будинку у готичному стилі. Це — примітна місцева пам'ятка, дім купця Дмитрієнка, тепер дитячий ревматологічний санаторій.

Герб Грайворона, затвержений у 1841 році
Герб радянських часів
Проект герба 1995 р.

Герб 1841 року

25 жовтня 1841 року був затверджений герб Грайворона. Це був щит, поділений навпіл по горизонталі. У верхній частині був розташований герб губернського міста Курськ. В нижній частині щиту на золотому полі зображено ворона, який летів вправо. Крила його розташовані діагонально.

Економіка

В місті працюють заводи: електромеханічний, цегельний, паркетний, сироробний; харчовий комбінат.

Відомі люди

Вовк Хведір Ївлампійович — український кобзар. Помер і похований у Грайвороні.
Казан Іван — український кобзар. 1889-го року у Грайвороні обраний кобзарським цехмайстром «всієї Слобожанщини, Криму і Поазов'я».
Майський Михайло Семенович — український письменник.
— російський художник.
Славутинський Степан Тимофійович (1821—1884) — український письменник, белетрист.
Шухов Володимир Григорович (1853—1939) — російський інженер, архітектор й винахідник, почесний академік АН СРСР
Ушенко Іван Калістратович (1913—2001) — український хімік
Черниченко Юрій Дмитрович (1929—2010) — російський публіцист, письменник українського походження.

Галерея

Каплиця святого Йоасафа Бєлгородского
Храм святого Миколая
Дитяча бібліотека
Духовно-просвітницький центр в ім’я Святителя Йоасафа Бєлгородського
Центр міста. Вулиця Леніна
Загальноосвітня школа. Колишня чоловіча гімназія (побудована 1910 року)
Озеро Ведмедівка
Озеро Моховате
Петровська круча

Література

Ігор Роздобудько. Східнослобідська геральдика. // Східна Слобожанщина. Українці навколо України. [ 5 травня 2015 у Wayback Machine.]
Потто В. А. Історія Охтирського полку — Санкт-Петербург, тип."Балашов і Ко",1902.— І, ІІ томи (рос.)
Міські поселення в Російської імперії. Т.ІІІ. Складене за наказом міністерства внутрішніх справ — СПб.:друкарня К.Вульфа,1863– 680с. з додатками

Примітки

Належав до Хотмижського повіту Харківського намісництва
Хотмижськ став позаштатним містом Грайворонського повіту
Міські поселення в Російської імперії. Т.ІІІ. Складене за наказом міністерства внутрішніх справ — СПб.:друкарня К.Вульфа,1863 — С.23-25 — 680с. з додатками
Довідник «Визволення міст: Довідник звільнення міст під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945». М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Єлисеїв та інші. М.: Військове видавництво МО СРСР, 1985.-588с.
Бої йдуть у трьох населених пунктах: у Бєлгородській області часткова евакуація, — росЗМІ. focus.ua. 22 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.
Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020. (рос.)
Міські поселення в Російської імперії. Т.ІІІ. Складене за наказом міністерства внутрішніх справ — СПб.:друкарня К.Вульфа,1863 — С.24 — 680с. з додатками

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грайворон

Інформаційний портал Грайворонського района [ 12 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Енциклопедія «Мой город» [ 6 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Міський форум [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
Історія міста [ 25 серпня 2009 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Бєлгородської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Належав до Хотмижського повіту Харківського намісництва

[2] Хотмижськ став позаштатним містом Грайворонського повіту

[3] Міські поселення в Російської імперії. Т.ІІІ. Складене за наказом міністерства внутрішніх справ — СПб.:друкарня К.Вульфа,1863 — С.23-25 — 680с. з додатками

[:0-4] Довідник «Визволення міст: Довідник звільнення міст під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945». М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Єлисеїв та інші. М.: Військове видавництво МО СРСР, 1985.-588с.

[5] Бої йдуть у трьох населених пунктах: у Бєлгородській області часткова евакуація, — росЗМІ. focus.ua. 22 травня 2023. Процитовано 22 травня 2023.

[мова_1897-6] Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020. (рос.)

[7] Міські поселення в Російської імперії. Т.ІІІ. Складене за наказом міністерства внутрішніх справ — СПб.:друкарня К.Вульфа,1863 — С.24 — 680с. з додатками