Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шу хов Володи мир Григо рович 28 серпня 1853 1853 08 28 Грайворон Курська губернія 2 лютого 1939 1939 02 02 Москва рос В

Шухов Володимир Григорович

Шухов Володимир Григорович

Шу́хов Володи́мир Григо́рович (28 серпня 1853(1853-08-28), Грайворон, Курська губернія — 2 лютого 1939(1939-02-02), Москва) (рос. Владимир Григорьевич Шухов) — російський інженер, архітектор, науковець і винахідник, Герой Праці. Відомий у світовому внеску як автор на втілювач гіперболоїдних та діагридних конструкцій.

Шухов Володимир Григорович
Шухов Владимир Григорьевич
image
Шухов В.Г. (1890)
Народився 16 (28) серпня 1853(1853-08-28)
Грайворон, Курська губернія, Російська імперія[1]
Помер 2 лютого 1939(1939-02-02) (85 років)
Москва, СРСР[1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство image Російська імперія→image СРСР
Національність росіянин
Місце проживання d
Діяльність інженер, архітектор
Галузь цивільне будівництво, нафтова промисловість, Нафтопровід, Нафтобаза, Каталітичний крекінг, будівництво[d] і будова
Alma mater Московський державний технічний університет імені Баумана і d
Вчене звання d
Вчителі Чебишов Пафнутій Львович
Відомі учні Q113412221?
Знання мов російська[2]
Заклад d і Товариство нафтового виробництва братів Нобель
Членство Російська академія наук і Академія наук СРСР
Напрямок d
Magnum opus Вежа Шухова, d, Шуховська вежа і Аджигольський маяк
Нагороди
Сайт shukhov.ru

«Теорія» про родовід

Краєзнавець Петро Арсенич виводить родовід Шухів (пізніше Шухевичів) зі села Розвадів, що неподалік від міста Миколаїв на Львівщині. Із зареєстрованих 1789 р. в Розвадові 146 господарів 11 носили прізвище Шух. Серед них був Іван Шух (1710—1810), а один із його синів, Гавриїл (1759 р. н.), закінчив Львівський університет і виїхав до Росії, мабуть у Петербург, де став називатися Шуховим. Арсенич припускав імовірність, що інженер-математик Володимир Шухов був онуком Гавриїла. Однак, по батькові тата вченого було Петрович, а не Гаврилович.

Досягнення

image
Аджигольський маяк біля Херсона, 1911

На початку XX століття Шухов багато працював в Україні, де він залишив унікальні конструкції. Серед них виділяються сталева ажурна сітчаста вежа в Миколаєві та водонапірна башта в Черкасах. Таких веж залишилося всього 20 з більш як двохсот, що побудував архітектор. Найвідоміші — Шуховська вежа на в Москві та унікальні Станіславський та Аджигольський маяки поблизу села Рибальче Голопристанського району Херсонської області.

image
Гіперболоїдна башта в Черкасах, 2017 рік
image
Вежа в Миколаєві, 2018 рік

Гіперболоїдні конструкції згодом будували багато відомих архітекторів: Гауді, Ле Корбюз'є, Оскар Німейєр.

Перелік наукових досліджень Шухова надзвичайно різноманітний і багатий:

  • безліч праць з техніки нафтової промисловості, теплотехніки та будівничої справи;
  • розробив конструкцію циліндричних резервуарів з тонким днищем і ступінчастою товщиною стінок, що укладалися на піщану подушку. Цей принцип конструкції зберігся і до наших днів.
  • 1891 року запатентовано промисловий пристрій для перегону нафти під дією високих температур;
  • Шухов найпершим у світі, 1880 року, промислово спалив рідке паливо за допомогою форсунки, яку він створив, і цей винахід дозволив ефективно спалювати й мазут, що раніше вважався відходом виробництва;
  • здійснив розрахунки та керував будівництвом першого в Росії нафтопроводу від Балаханських нафтових промислів до Баку 1878 року.

Наукова та інженерна діяльність Шухова належить до різних галузей техніки. Він створив водотрубні парові котли, що дістали світове визнання. Під керівництвом науковця спроектовано та побудовано близько 180 мостів через Оку, Волгу, Єнісей; зернові елеватори, доменні печі, плавучі ворота сухого доку, рухому незвичну сцену Московського Художнього Академічного Театру тощо.

Примітки

  1. Шухов Владимир Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  3. сайт [[КПРФ]] «27 июля 2007 года исполняется 80 лет со дня учреждения в СССР звания Герой Труда» (рос.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 27 вересня 2010.
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
  5. Шухова Е. Московская жизнь в объективе В.Г.Шухова [ 7 листопада 2019 у Wayback Machine.] («Наше Наследие», № 70, 2004)

Посилання

  • Володимир Григорович Шухов [ 20 вересня 2006 у Wayback Machine.]
  • Fausto Giovannardi: , Borgo San Lorenzo, 2007.
  • Губернская Неделя: "Николаевская башня Шухова станет туристическим алмазом?" [ 3 червня 2011 у Wayback Machine.]
  • Водонапірна вежа у Черкасах [ 28 березня 2016 у Wayback Machine.]

Див. також

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Vladimir Shukhov
  • Шухов В. Г. (1853—1939). Искусство конструкции: Пер. с нем. / Под ред. Р. Грефе, М. Гаппоева, О. Перчи. — М.: Мир, 1995. — 192 с. ил. DJVU/RAR [ 25 червня 2011 у Wayback Machine.]

Література

  • Леонид Ипполитович Арнаутов, Яков Карпович Карпов. Повесть о великом инженере. — М.: Московский рабочий, 1978. — 240 с. — 35 000 экз.
  • В. Г. Шухов (1853—1939). Искусство конструкции / Райнер Грефе, Оттмар Перчи, Ф. В. Шухов, М. М. Гаппоев и др. — М.: Мир, 1994. — 192 с. — 3000 экз. — .
  • Е. М. Шухова. Владимир Григорьевич Шухов. Первый инженер России. — Издательство МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2003. — 368 с. — 2000 экз. — .
  • В. Г. Шухов — выдающийся инженер и ученый: Труды Объединенной научной сессии Академии наук СССР, посвященной научному и инженерному творчеству почетного академика В. Г. Шухова / Ирина Алексеевна Петропавловская. — М.: Наука, 1984. — 96 с. — 2250 экз.
  • Металлические конструкции академика В.П. Шухова / Ирина Алексеевна Петропавловская. — М.: Наука, 1997. — 110 с. — 700 экз. — .
image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shu hov Volodi mir Grigo rovich 28 serpnya 1853 1853 08 28 Grajvoron Kurska guberniya 2 lyutogo 1939 1939 02 02 Moskva ros Vladimir Grigorevich Shuhov rosijskij inzhener arhitektor naukovec i vinahidnik Geroj Praci Vidomij u svitovomu vnesku yak avtor na vtilyuvach giperboloyidnih ta diagridnih konstrukcij Shuhov Volodimir GrigorovichShuhov Vladimir GrigorevichShuhov V G 1890 Narodivsya 16 28 serpnya 1853 1853 08 28 Grajvoron Kurska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer 2 lyutogo 1939 1939 02 02 85 rokiv Moskva SRSR 1 Pohovannya Novodivichij cvintarGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRNacionalnist rosiyaninMisce prozhivannya dDiyalnist inzhener arhitektorGaluz civilne budivnictvo naftova promislovist Naftoprovid Naftobaza Katalitichnij kreking budivnictvo d i budovaAlma mater Moskovskij derzhavnij tehnichnij universitet imeni Baumana i dVchene zvannya dVchiteli Chebishov Pafnutij LvovichVidomi uchni Q113412221 Znannya mov rosijska 2 Zaklad d i Tovaristvo naftovogo virobnictva brativ NobelChlenstvo Rosijska akademiya nauk i Akademiya nauk SRSRNapryamok dMagnum opus Vezha Shuhova d Shuhovska vezha i Adzhigolskij mayakNagorodi Geroj Praci 1932 Q4255205 Sajt shukhov ru Mediafajli u Vikishovishi Teoriya pro rodovidKrayeznavec Petro Arsenich vivodit rodovid Shuhiv piznishe Shuhevichiv zi sela Rozvadiv sho nepodalik vid mista Mikolayiv na Lvivshini Iz zareyestrovanih 1789 r v Rozvadovi 146 gospodariv 11 nosili prizvishe Shuh Sered nih buv Ivan Shuh 1710 1810 a odin iz jogo siniv Gavriyil 1759 r n zakinchiv Lvivskij universitet i viyihav do Rosiyi mabut u Peterburg de stav nazivatisya Shuhovim Arsenich pripuskav imovirnist sho inzhener matematik Volodimir Shuhov buv onukom Gavriyila Odnak po batkovi tata vchenogo bulo Petrovich a ne Gavrilovich DosyagnennyaAdzhigolskij mayak bilya Hersona 1911 Na pochatku XX stolittya Shuhov bagato pracyuvav v Ukrayini de vin zalishiv unikalni konstrukciyi Sered nih vidilyayutsya staleva azhurna sitchasta vezha v Mikolayevi ta vodonapirna bashta v Cherkasah Takih vezh zalishilosya vsogo 20 z bilsh yak dvohsot sho pobuduvav arhitektor Najvidomishi Shuhovska vezha na v Moskvi ta unikalni Stanislavskij ta Adzhigolskij mayaki poblizu sela Ribalche Golopristanskogo rajonu Hersonskoyi oblasti Giperboloyidna bashta v Cherkasah 2017 rik Vezha v Mikolayevi 2018 rik Giperboloyidni konstrukciyi zgodom buduvali bagato vidomih arhitektoriv Gaudi Le Korbyuz ye Oskar Nimejyer Perelik naukovih doslidzhen Shuhova nadzvichajno riznomanitnij i bagatij bezlich prac z tehniki naftovoyi promislovosti teplotehniki ta budivnichoyi spravi rozrobiv konstrukciyu cilindrichnih rezervuariv z tonkim dnishem i stupinchastoyu tovshinoyu stinok sho ukladalisya na pishanu podushku Cej princip konstrukciyi zberigsya i do nashih dniv 1891 roku zapatentovano promislovij pristrij dlya peregonu nafti pid diyeyu visokih temperatur Shuhov najpershim u sviti 1880 roku promislovo spaliv ridke palivo za dopomogoyu forsunki yaku vin stvoriv i cej vinahid dozvoliv efektivno spalyuvati j mazut sho ranishe vvazhavsya vidhodom virobnictva zdijsniv rozrahunki ta keruvav budivnictvom pershogo v Rosiyi naftoprovodu vid Balahanskih naftovih promisliv do Baku 1878 roku Naukova ta inzhenerna diyalnist Shuhova nalezhit do riznih galuzej tehniki Vin stvoriv vodotrubni parovi kotli sho distali svitove viznannya Pid kerivnictvom naukovcya sproektovano ta pobudovano blizko 180 mostiv cherez Oku Volgu Yenisej zernovi elevatori domenni pechi plavuchi vorota suhogo doku ruhomu nezvichnu scenu Moskovskogo Hudozhnogo Akademichnogo Teatru tosho PrimitkiShuhov Vladimir Grigorevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 CONOR Sl d Track Q16744133 sajt KPRF 27 iyulya 2007 goda ispolnyaetsya 80 let so dnya uchrezhdeniya v SSSR zvaniya Geroj Truda ros Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2012 Procitovano 27 veresnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 3 veresnya 2019 Procitovano 3 veresnya 2019 Shuhova E Moskovskaya zhizn v obektive V G Shuhova 7 listopada 2019 u Wayback Machine Nashe Nasledie 70 2004 PosilannyaVolodimir Grigorovich Shuhov 20 veresnya 2006 u Wayback Machine Fausto Giovannardi Borgo San Lorenzo 2007 Gubernskaya Nedelya Nikolaevskaya bashnya Shuhova stanet turisticheskim almazom 3 chervnya 2011 u Wayback Machine Vodonapirna vezha u Cherkasah 28 bereznya 2016 u Wayback Machine Div takozhPerelik giperboloyidnih konstrukcij Vezha ShuhovaDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vladimir Shukhov Shuhov V G 1853 1939 Iskusstvo konstrukcii Per s nem Pod red R Grefe M Gappoeva O Perchi M Mir 1995 192 s il DJVU RAR 25 chervnya 2011 u Wayback Machine ISBN 5 03 002917 6LiteraturaLeonid Ippolitovich Arnautov Yakov Karpovich Karpov Povest o velikom inzhenere M Moskovskij rabochij 1978 240 s 35 000 ekz V G Shuhov 1853 1939 Iskusstvo konstrukcii Rajner Grefe Ottmar Perchi F V Shuhov M M Gappoev i dr M Mir 1994 192 s 3000 ekz ISBN 5 03 002917 6 E M Shuhova Vladimir Grigorevich Shuhov Pervyj inzhener Rossii Izdatelstvo MGTU im N E Baumana 2003 368 s 2000 ekz ISBN 5 7038 2295 5 V G Shuhov vydayushijsya inzhener i uchenyj Trudy Obedinennoj nauchnoj sessii Akademii nauk SSSR posvyashennoj nauchnomu i inzhenernomu tvorchestvu pochetnogo akademika V G Shuhova Irina Alekseevna Petropavlovskaya M Nauka 1984 96 s 2250 ekz Metallicheskie konstrukcii akademika V P Shuhova Irina Alekseevna Petropavlovskaya M Nauka 1997 110 s 700 ekz ISBN 5 02 006546 3 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ