Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шуховська вежа в Миколаєві — водонапірна вежа, виконана за проєктом інженера Володимира Шухова і вперше в світі встановлена та використана в системі міського водопостачання — у Миколаєві. Збудована в - роках за сприяння організатора виробництва і промислового магната Іоакима Каннегісера неподалік його дому.
| Шуховська вежа в Миколаєві | |
|---|---|
 | |
46°58′08″ пн. ш. 31°58′33″ сх. д. / 46.9690111° пн. ш. 31.9760889° сх. д.Координати: 46°58′08″ пн. ш. 31°58′33″ сх. д. / 46.9690111° пн. ш. 31.9760889° сх. д. | |
| Статус | пам'ятка історії та культури місцевого значення |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Миколаїв |
| Автор проєкту | Володимир Шухов |
| Архітектор | Шухов Володимир Григорович |
| Висота | 32 м |
| Будівництво | 1906 — 1907 |
  Шуховська вежа (Миколаїв) (Україна) | |
 Шуховська вежа у Вікісховищі | |
Була побудована 1907 року та працювала до року, коли була підірвана німецькими військами, що відступали. Після визволення Миколаєва вежа була успішно відновлена. Використовувалася до середини 1958 року, поки не ввели в дію . Нині вежа має статус пам'ятки історії та культури місцевого значення.
Попередні проєкти
Проєкт Віктора Вебера
Питання про будівництво водонапірної башти в Миколаєві виникло ще в липні 1904 року, перший проєкт якої належав , автору миколаївського водопроводу та каналізації, частково — секретарю Водопровідної комісії інженеру Л. Роде.
Проєкт являв собою зрівняльну наземну вежу-резервуар, яка повинна була входити до складу об'єктів системи міського водопостачання, що охоплювала мережу колодязів, обладнаних сучасними насосами, відстійники, а також водопровідну мережу загальною протяжністю 75,74 км. За проєктом, бетонне вмістище з корисною ємністю близько 530 тисяч відер (651 м³) повинно було знаходитися на рівні землі, звідки вода подавалася б створюваним тиском центральної парової насосної станції в мережу.
Згідно з розрахунками Вебера, загальна вартість проєкту становила 146 235 рублів, не враховуючи витрат на придбання ділянки землі в районі колишнього Велосипедного треку по Католицькій вулиці. Водопровідна комісія визнала цю суму зависокою, внаслідок чого був проведений конкурс із проєктування і виготовлення іншого залізобетонного об'єкта.
Інші проєкти
Серед великого числа вітчизняних та закордонних виробників переможцем оголошених торгів стала Одеська артіль десятників, однак її проєкт був визнаний невигідним. Водночас, тоді ж були змінені вимоги до споруди, а також проєкт мереж, внаслідок чого значно збільшився кошторис. У травні 1906 року були оголошені повторні торги, але охочих взяти участь не виявилося. Серед тих, хто міг побудувати башту з каменю чи цегли із загальним кошторисом не більше 40 тисяч рублів, були Завод Фіцнера та Гампера у Сосновіцах (36 тисяч), якесь Анонімне товариство (29 тисяч), деякі миколаївські заводи.
Пізніше у членів водопровідної комісії виникла ідея про будівництво металевої вежі, яка б виконувала завдання не зрівняльної, а водонапірної, до того ж збільшення корисної ємності якої з 30 до 50 тисяч відер, могло значно вплинути на заощадження коштів. Виробникам було запропоновано представити водопровідній комісії найдешевший проєкт згідно з новими вимогами. Найцікавіше тільки починалося.
Проєкт Шухова
Найвигіднішим виявився проєкт Володимира Шухова, інженера московського заводу В. Барі, кошторисна вартість якого становила 25 200 рублів. Деякі з голосних міської думи дорікали членам комісії, що ті не розглянули комерційні пропозиції миколаївських виробників, хоча кошториси місцевих виробників були досить високими. Голосні відзначали, що в разі виникнення проблем з використанням обладнання, буде складніше спілкуватися з московськими виробниками, ніж з миколаївськими. Попри деякі суперечки, все-таки було прийнято рішення про будівництво водонапірної башти за проєктом В. Шухова.
Відмінною особливістю проєкту вежі Шухова було те, що вона була в 12 разів легше інших, а її вага — менше тієї води, яку вона вміщала. Остаточна вартість проєкту, що передбачав будівництво огорожі та кам'яного будинку для сторожа, становила 35 638 рублів 99 копійок. Місце встановлення водонапірної башти змінили: з Католицької вулиці її перенесли на Кур'єрську, в район колишнього заводу Уманського (нині — ). Таке близьке розташування до міських джерел скоротило довжину магістральних напірних труб між колодязями і вежею, значно здешевлюючи весь проєкт.
Будівництво
Згідно з угодою, московський завод В. Барі зобов'язався виконати замовлення не пізніше, ніж через п'ять місяців після його підписання. Після трьох з половиною місяців завод повинен був доправити до Миколаєва у розібраному вигляді будку (або платити штраф за кожен прострочений день). В угоді було зазначено, що після побудови вежі завод несе відповідальність за всі несправності протягом наступних двох років. У разі форс-мажорних обставин завод мав би внести суму в розмірі 10% від загальної вартості башти. За спорудження вежі місто зобов'язалося виплатити половину вартості тільки після побудови фундаменту, доправлення самої башти в розібраному вигляді на місце, а за тиждень після самого встановлення — залишок суми.
У жовтні 1906 року почалися роботи з будівництва кам'яних підвалин під основне опірне кільце вежі. Металеві конструкції підвозили з Москви. Звідти ж приїхали і клепальники, які, по суті, виконали всю роботу. Зрештою, спочатку скелет споруди збирався на болтах, які після закінчення збирання замінили на заклепки. Установка вежі закінчилася в січні 1907 року. Незабаром після цього був зібраний і пофарбований найбільший у світі резервуар системи Інтце для води з необхідними трубами. 15 березня 1907 року водонапірна башта була приєднана до миколаївської водопровідної мережі, що, насправді, стало початком застосування цієї споруди. Цікаво знати, що саме ця вежа з-поміж усіх інших фотографувалася на всіх етапах свого будівництва, що через сто років стало особливим історичним свідченням. Водночас, на спорудженні, яким керував миколаївський інженер М. Чумаков, міг бути присутнім і сам В. Шухов, який бував на будівництві Аджигольського маяку під Херсоном.
Будова вежі
Висота башти становить 25,6 метрів, з баком — 32 метри, а обсяг вмістища — 50 тисяч відер (615 м³). Для міцності залізні куточки, з яких складено каркас башти, укріплені дев'ятьма горизонтальними кільцями. У місцях взаємного перетину всі 48 кутів і поперекові кільця склепані між собою. Усередині остова знаходиться гвинтові металеві сходи, а навколо башти — металевий балкон.
Робота водонапірної башти забезпечувалася необхідною кількістю води, що подавалася з колодязів під номерами 2, 3, 3-bis, які працювали в безперервному режимі. Напірні чавунні труби від колодязів з'єднувалися у фундаментній кам'яній галереї під вежею в одну напірну 12-дюймову трубу, яка йшла до бака, а розвідна залізна труба від нього розгалужувалася в галереї на три напрямки водопровідної мережі. Перша йшла в бік Кур'єрської вулиці, друга — на Кур'єрський провулок, а третя використовувалася для зливу води із бака. У самій галереї, довжина якої становила 26,5 метра, містилися засувки, які давали можливість від'єднувати вежу на випадок промивки або ремонту бака. Там же було встановлено водомір марки «Вольтман».
Рівень води в баку контролювався приладами, встановленими на башті, в сторожовій будці і на електричній станції, яка живила насоси колодязів, потужність яких значно збільшилася навесні 1907 року, із заміною їх на марку «Вортінгтон». Водночас, споруду було обладнано пневматичним гідрометром, контрольним манометром, електричним сигналізатором фірми «Л. М. Еріксон і Ко». Миколаївська водонапірна башта мала найбільший резервуар системи Інтце серед всіх інших веж водопроводів Російської імперії, не вимагала опалення, вода різних криниць циркулювала в ній природним способом, а рівень води автоматично контролювався на центральній освітлювальній електричній станції.
Сьогодення
У травні 2013 р. силами МКП «Миколаївводоканал» проведено відбудову території біля вежі, у підсумку чого відновлено металеві ґрати, полагоджено самобутній паркан, а також висаджено першу у світі алею імені В. Г. Шухова, що складається з грабів. У церемонії відкриття цієї алеї взяв участь президент Міжнародного фонду «Шуховська вежа» В. Ф. Шухов — правнук В. Г. Шухова[].
Індустріальний туризм
Вежа є запитуваною історичною пам'яткою індустріального туризму.
Див. також
Посилання
- Тарас Креминь. Столетие водонапорной башни. Николаевский Базар. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 13 серпня 2012.
- . Млечный путь. 10 серпня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2012.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Shukhov tower (Mykolaiv) |
- Тарас Креминь. Столетие водонапорной башни. Николаевский Базар. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 13 серпня 2012.
- Андрей Шинкаренко. Исследования Шуховской водонапорной башни. Николаевский Базар. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 13 серпня 2012.
- . Факти. ICTV. 13 серпня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shuhovska vezha v Mikolayevi vodonapirna vezha vikonana za proyektom inzhenera Volodimira Shuhova i vpershe v sviti vstanovlena ta vikoristana v sistemi miskogo vodopostachannya u Mikolayevi Zbudovana v rokah za spriyannya organizatora virobnictva i promislovogo magnata Ioakima Kannegisera nepodalik jogo domu Shuhovska vezha v Mikolayevi46 58 08 pn sh 31 58 33 sh d 46 9690111 pn sh 31 9760889 sh d 46 9690111 31 9760889 Koordinati 46 58 08 pn sh 31 58 33 sh d 46 9690111 pn sh 31 9760889 sh d 46 9690111 31 9760889Statuspam yatka istoriyi ta kulturi miscevogo znachennyaStatus spadshinipam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaMikolayivAvtor proyektuVolodimir ShuhovArhitektorShuhov Volodimir GrigorovichVisota32 mBudivnictvo1906 1907Shuhovska vezha Mikolayiv Ukrayina Shuhovska vezha u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shuhovska vezha Bula pobudovana 1907 roku ta pracyuvala do roku koli bula pidirvana nimeckimi vijskami sho vidstupali Pislya vizvolennya Mikolayeva vezha bula uspishno vidnovlena Vikoristovuvalasya do seredini 1958 roku poki ne vveli v diyu Nini vezha maye status pam yatki istoriyi ta kulturi miscevogo znachennya Poperedni proyektiShuhovska vezha na listivci Shuhovska vezha 2021 rik Vezha Shuhova v Mikolayevi u kvitni 2014 u verhnomu pravomu kuti zafarbovanij populyarnij napis pro Putina Proyekt Viktora Vebera Pitannya pro budivnictvo vodonapirnoyi bashti v Mikolayevi viniklo she v lipni 1904 roku pershij proyekt yakoyi nalezhav avtoru mikolayivskogo vodoprovodu ta kanalizaciyi chastkovo sekretaryu Vodoprovidnoyi komisiyi inzheneru L Rode Proyekt yavlyav soboyu zrivnyalnu nazemnu vezhu rezervuar yaka povinna bula vhoditi do skladu ob yektiv sistemi miskogo vodopostachannya sho ohoplyuvala merezhu kolodyaziv obladnanih suchasnimi nasosami vidstijniki a takozh vodoprovidnu merezhu zagalnoyu protyazhnistyu 75 74 km Za proyektom betonne vmistishe z korisnoyu yemnistyu blizko 530 tisyach vider 651 m povinno bulo znahoditisya na rivni zemli zvidki voda podavalasya b stvoryuvanim tiskom centralnoyi parovoyi nasosnoyi stanciyi v merezhu Zgidno z rozrahunkami Vebera zagalna vartist proyektu stanovila 146 235 rubliv ne vrahovuyuchi vitrat na pridbannya dilyanki zemli v rajoni kolishnogo Velosipednogo treku po Katolickij vulici Vodoprovidna komisiya viznala cyu sumu zavisokoyu vnaslidok chogo buv provedenij konkurs iz proyektuvannya i vigotovlennya inshogo zalizobetonnogo ob yekta Inshi proyekti Sered velikogo chisla vitchiznyanih ta zakordonnih virobnikiv peremozhcem ogoloshenih torgiv stala Odeska artil desyatnikiv odnak yiyi proyekt buv viznanij nevigidnim Vodnochas todi zh buli zmineni vimogi do sporudi a takozh proyekt merezh vnaslidok chogo znachno zbilshivsya koshtoris U travni 1906 roku buli ogolosheni povtorni torgi ale ohochih vzyati uchast ne viyavilosya Sered tih hto mig pobuduvati bashtu z kamenyu chi cegli iz zagalnim koshtorisom ne bilshe 40 tisyach rubliv buli Zavod Ficnera ta Gampera u Sosnovicah 36 tisyach yakes Anonimne tovaristvo 29 tisyach deyaki mikolayivski zavodi Piznishe u chleniv vodoprovidnoyi komisiyi vinikla ideya pro budivnictvo metalevoyi vezhi yaka b vikonuvala zavdannya ne zrivnyalnoyi a vodonapirnoyi do togo zh zbilshennya korisnoyi yemnosti yakoyi z 30 do 50 tisyach vider moglo znachno vplinuti na zaoshadzhennya koshtiv Virobnikam bulo zaproponovano predstaviti vodoprovidnij komisiyi najdeshevshij proyekt zgidno z novimi vimogami Najcikavishe tilki pochinalosya Proyekt ShuhovaNajvigidnishim viyavivsya proyekt Volodimira Shuhova inzhenera moskovskogo zavodu V Bari koshtorisna vartist yakogo stanovila 25 200 rubliv Deyaki z golosnih miskoyi dumi dorikali chlenam komisiyi sho ti ne rozglyanuli komercijni propoziciyi mikolayivskih virobnikiv hocha koshtorisi miscevih virobnikiv buli dosit visokimi Golosni vidznachali sho v razi viniknennya problem z vikoristannyam obladnannya bude skladnishe spilkuvatisya z moskovskimi virobnikami nizh z mikolayivskimi Popri deyaki superechki vse taki bulo prijnyato rishennya pro budivnictvo vodonapirnoyi bashti za proyektom V Shuhova Vidminnoyu osoblivistyu proyektu vezhi Shuhova bulo te sho vona bula v 12 raziv legshe inshih a yiyi vaga menshe tiyeyi vodi yaku vona vmishala Ostatochna vartist proyektu sho peredbachav budivnictvo ogorozhi ta kam yanogo budinku dlya storozha stanovila 35 638 rubliv 99 kopijok Misce vstanovlennya vodonapirnoyi bashti zminili z Katolickoyi vulici yiyi perenesli na Kur yersku v rajon kolishnogo zavodu Umanskogo nini Take blizke roztashuvannya do miskih dzherel skorotilo dovzhinu magistralnih napirnih trub mizh kolodyazyami i vezheyu znachno zdeshevlyuyuchi ves proyekt BudivnictvoZgidno z ugodoyu moskovskij zavod V Bari zobov yazavsya vikonati zamovlennya ne piznishe nizh cherez p yat misyaciv pislya jogo pidpisannya Pislya troh z polovinoyu misyaciv zavod povinen buv dopraviti do Mikolayeva u rozibranomu viglyadi budku abo platiti shtraf za kozhen prostrochenij den V ugodi bulo zaznacheno sho pislya pobudovi vezhi zavod nese vidpovidalnist za vsi nespravnosti protyagom nastupnih dvoh rokiv U razi fors mazhornih obstavin zavod mav bi vnesti sumu v rozmiri 10 vid zagalnoyi vartosti bashti Za sporudzhennya vezhi misto zobov yazalosya viplatiti polovinu vartosti tilki pislya pobudovi fundamentu dopravlennya samoyi bashti v rozibranomu viglyadi na misce a za tizhden pislya samogo vstanovlennya zalishok sumi U zhovtni 1906 roku pochalisya roboti z budivnictva kam yanih pidvalin pid osnovne opirne kilce vezhi Metalevi konstrukciyi pidvozili z Moskvi Zvidti zh priyihali i klepalniki yaki po suti vikonali vsyu robotu Zreshtoyu spochatku skelet sporudi zbiravsya na boltah yaki pislya zakinchennya zbirannya zaminili na zaklepki Ustanovka vezhi zakinchilasya v sichni 1907 roku Nezabarom pislya cogo buv zibranij i pofarbovanij najbilshij u sviti rezervuar sistemi Intce dlya vodi z neobhidnimi trubami 15 bereznya 1907 roku vodonapirna bashta bula priyednana do mikolayivskoyi vodoprovidnoyi merezhi sho naspravdi stalo pochatkom zastosuvannya ciyeyi sporudi Cikavo znati sho same cya vezha z pomizh usih inshih fotografuvalasya na vsih etapah svogo budivnictva sho cherez sto rokiv stalo osoblivim istorichnim svidchennyam Vodnochas na sporudzhenni yakim keruvav mikolayivskij inzhener M Chumakov mig buti prisutnim i sam V Shuhov yakij buvav na budivnictvi Adzhigolskogo mayaku pid Hersonom Budova vezhiVisota bashti stanovit 25 6 metriv z bakom 32 metri a obsyag vmistisha 50 tisyach vider 615 m Dlya micnosti zalizni kutochki z yakih skladeno karkas bashti ukripleni dev yatma gorizontalnimi kilcyami U miscyah vzayemnogo peretinu vsi 48 kutiv i poperekovi kilcya sklepani mizh soboyu Useredini ostova znahoditsya gvintovi metalevi shodi a navkolo bashti metalevij balkon Robota vodonapirnoyi bashti zabezpechuvalasya neobhidnoyu kilkistyu vodi sho podavalasya z kolodyaziv pid nomerami 2 3 3 bis yaki pracyuvali v bezperervnomu rezhimi Napirni chavunni trubi vid kolodyaziv z yednuvalisya u fundamentnij kam yanij galereyi pid vezheyu v odnu napirnu 12 dyujmovu trubu yaka jshla do baka a rozvidna zalizna truba vid nogo rozgaluzhuvalasya v galereyi na tri napryamki vodoprovidnoyi merezhi Persha jshla v bik Kur yerskoyi vulici druga na Kur yerskij provulok a tretya vikoristovuvalasya dlya zlivu vodi iz baka U samij galereyi dovzhina yakoyi stanovila 26 5 metra mistilisya zasuvki yaki davali mozhlivist vid yednuvati vezhu na vipadok promivki abo remontu baka Tam zhe bulo vstanovleno vodomir marki Voltman Riven vodi v baku kontrolyuvavsya priladami vstanovlenimi na bashti v storozhovij budci i na elektrichnij stanciyi yaka zhivila nasosi kolodyaziv potuzhnist yakih znachno zbilshilasya navesni 1907 roku iz zaminoyu yih na marku Vortington Vodnochas sporudu bulo obladnano pnevmatichnim gidrometrom kontrolnim manometrom elektrichnim signalizatorom firmi L M Erikson i Ko Mikolayivska vodonapirna bashta mala najbilshij rezervuar sistemi Intce sered vsih inshih vezh vodoprovodiv Rosijskoyi imperiyi ne vimagala opalennya voda riznih krinic cirkulyuvala v nij prirodnim sposobom a riven vodi avtomatichno kontrolyuvavsya na centralnij osvitlyuvalnij elektrichnij stanciyi SogodennyaU travni 2013 r silami MKP Mikolayivvodokanal provedeno vidbudovu teritoriyi bilya vezhi u pidsumku chogo vidnovleno metalevi grati polagodzheno samobutnij parkan a takozh visadzheno pershu u sviti aleyu imeni V G Shuhova sho skladayetsya z grabiv U ceremoniyi vidkrittya ciyeyi aleyi vzyav uchast prezident Mizhnarodnogo fondu Shuhovska vezha V F Shuhov pravnuk V G Shuhova dzherelo Industrialnij turizm Vezha ye zapituvanoyu istorichnoyu pam yatkoyu industrialnogo turizmu Div takozhShuhov Volodimir Grigorovich Perelik giperboloyidnih konstrukcijPosilannyaTaras Kremin Stoletie vodonapornoj bashni Nikolaevskij Bazar Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2012 Procitovano 13 serpnya 2012 Mlechnyj put 10 serpnya 2012 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 serpnya 2012 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Shukhov tower Mykolaiv Taras Kremin Stoletie vodonapornoj bashni Nikolaevskij Bazar Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2012 Procitovano 13 serpnya 2012 Andrej Shinkarenko Issledovaniya Shuhovskoj vodonapornoj bashni Nikolaevskij Bazar Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2012 Procitovano 13 serpnya 2012 Fakti ICTV 13 serpnya 2012 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 serpnya 2012