Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Див також Газойль Мазу т рос мазут англ black oil mazut boiler oil fuel oil нім Heizöl n Brennöl n Masut n рідкий маслян

Мазут

Мазут
Див. також: Газойль

Мазу́т (рос. мазут; англ. black oil, mazut, boiler oil, fuel oil, нім. Heizöl n, Brennöl n, Masut n) — рідкий маслянистий залишок нафти після відбирання із неї світлих дистилятів — гасу, бензину, газойлю. Назва мазуту походить від арабського «мазхулат» — відходи.

image
Паливо
Фізичні основи

Сонце · Сонячна радіація
Фотосинтез · Рослини · Біомаса
Гуміфікація · Скам'яніння
Горіння

Викопне паливо

Вугілля · Горючі сланці · Гідрат метану · Нафта · Природний газ · Торф

Водорості · Деревина · Рослинні і тваринні жири та олії · Трава

Біопаливо · Генераторні гази · Кокс ·

Концепції

Загальний опис

Мазут — це рідкий продукт темно-коричневого кольору, суміш вуглеводнів (з молекулярною масою від 400 до 1000 грам/моль), нафтових смол (з молекулярною масою 500–3000 і більш грам/моль), асфальтенів, карбенів, карбоїдів і органічних металомістких сполук (V, Ni, Fe, Mg, Na, Ca). Фізико-хімічні властивості мазуту залежать від хімічного складу початкової нафти і ступеня відгону фракцій дистилятів і характеризуються такими даними: в'язкість 8–80 мм·г/с³ (при 100 °C), Густина 0,89–1 г/смс³ (при 20 °C), температура застигання 10–40 °C, вміст сірки 0,5–3,5 %, золи до 0,3 %, нижча теплота згорання 39,4–40,7 Мдж/моль.

Може бути використаний як зв'язуюче у масляній , паливо (для «смолоскипів підсвітки»), як сировина для виробництва мастил, бітумів, коксу.

Типовий розподіл смолисто-асфальтенових речовин у мазуті
Смоли Асфальтени Карбени і
Мазут атмосферної перегонки
Сірчиста нафта 13,6 0,9 0,035
Малосірчиста нафта 14,0 0,1 0,03
Мазут вторинної переробки 10,2 8,4 0,9

Вихід мазуту становить близько 50 % маси з розрахунку на початкову нафту.

Мазут застосовується як паливо для парових котлів, котельних установ () і промислових печей (наприклад, мартенів).

У зв'язку з необхідністю поглиблення подальшої переробки нафти мазут у все більших масштабах переганяють під вакуумом. У залежності від напрямку переробки нафти одержують такі фракції:

  • а) для одержання палив за температури 350–500 °С — вакуумний газойль (вакуумний дистилят); понад 500 °C — вакуумний залишок (гудрон);
  • б) для одержання мастил — 300–400 °С (350–420 °С) — легка мастильна фракція (трансформаторний дистилят); 400–450 °С (420–490 °С) — середня мастильна фракція (машинний дистилят); 450–490 °С — важка мастильна фракція (циліндровий дистилят); понад 490 °C — гудрон.

Вакуумні дистиляти застосовують як сировину для отримання і . Залишок вакуумної перегонки мазуту використовують для переробки на установках термічного крекінгу і коксування, у виробництві залишкових мастил і гудрону, що потім переробляється на бітум.

Основні споживачі мазуту — промисловість і житлово-комунальне господарство.

Повнота згоряння топкових мазутів визначається їх змішуванням з повітрям. Для цього винайдені різноманітні пальники, способи їх розташування і конструкції топкових камер. На сумішоутворення впливають густина, поверхневий натяг і в'язкість мазутів. Діапазон значень густини невеликий: при 50 °С для різних мазутів вона змінюється в межах 950–1050 кг/м³.

В'язкістю, навпаки, легко можна керувати при виробленні мазуту, залишаючи в ньому невилучені дистилятні фракції, а при застосуванні — нагрівають мазут у процесі паливопідготовки. Поверхневий натяг симбатно пов'язаний з в'язкістю мазуту, але границі його зміни не особливо великі.

Основний вплив на старіння мазутів мають температура і контакт із киснем. Проблеми хімічної і фізичної стабільності мазутів тісно пов'язані. Тому найкращими стабілізуючими присадками до залишкових палив є композиції антиоксидантів з дисперсантами.

Див. також

Література

  • В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
  • Сергиенко С. Р., Высокомолекулярные соединения нефти, 2 изд., М., 1964.
  • Энглин Б. А. Применение жидких топлив при низких температурах, 3 изд., М., 1980.
  • Українська нафтогазова енциклопедія / за загальною редакцією В. С. Іванишина. — Львів : Сполом, 2016. — 603 с. : іл., табл. — .

Посилання

  • Мазут // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 120. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Div takozh Gazojl Mazu t ros mazut angl black oil mazut boiler oil fuel oil nim Heizol n Brennol n Masut n ridkij maslyanistij zalishok nafti pislya vidbirannya iz neyi svitlih distilyativ gasu benzinu gazojlyu Nazva mazutu pohodit vid arabskogo mazhulat vidhodi Palivo Fizichni osnovi Sonce Sonyachna radiaciya Fotosintez Roslini Biomasa Gumifikaciya Skam yaninnya Gorinnya Vikopne palivo Vugillya Goryuchi slanci Gidrat metanu Nafta Prirodnij gaz Torf Vodorosti Derevina Roslinni i tvarinni zhiri ta oliyi Trava Biopalivo Generatorni gazi Koks Koncepciyi porZagalnij opisMazut ce ridkij produkt temno korichnevogo koloru sumish vuglevodniv z molekulyarnoyu masoyu vid 400 do 1000 gram mol naftovih smol z molekulyarnoyu masoyu 500 3000 i bilsh gram mol asfalteniv karbeniv karboyidiv i organichnih metalomistkih spoluk V Ni Fe Mg Na Ca Fiziko himichni vlastivosti mazutu zalezhat vid himichnogo skladu pochatkovoyi nafti i stupenya vidgonu frakcij distilyativ i harakterizuyutsya takimi danimi v yazkist 8 80 mm g s pri 100 C Gustina 0 89 1 g sms pri 20 C temperatura zastigannya 10 40 C vmist sirki 0 5 3 5 zoli do 0 3 nizhcha teplota zgorannya 39 4 40 7 Mdzh mol Gustina 0 89 1 00 Teplota zgoryannya 39 4 40 7 MDzh kg Mozhe buti vikoristanij yak zv yazuyuche u maslyanij palivo dlya smoloskipiv pidsvitki yak sirovina dlya virobnictva mastil bitumiv koksu Tipovij rozpodil smolisto asfaltenovih rechovin u mazuti Smoli Asfalteni Karbeni i Mazut atmosfernoyi peregonki Sirchista nafta 13 6 0 9 0 035 Malosirchista nafta 14 0 0 1 0 03 Mazut vtorinnoyi pererobki 10 2 8 4 0 9 Vihid mazutu stanovit blizko 50 masi z rozrahunku na pochatkovu naftu Mazut zastosovuyetsya yak palivo dlya parovih kotliv kotelnih ustanov i promislovih pechej napriklad marteniv U zv yazku z neobhidnistyu pogliblennya podalshoyi pererobki nafti mazut u vse bilshih masshtabah pereganyayut pid vakuumom U zalezhnosti vid napryamku pererobki nafti oderzhuyut taki frakciyi a dlya oderzhannya paliv za temperaturi 350 500 S vakuumnij gazojl vakuumnij distilyat ponad 500 C vakuumnij zalishok gudron b dlya oderzhannya mastil 300 400 S 350 420 S legka mastilna frakciya transformatornij distilyat 400 450 S 420 490 S serednya mastilna frakciya mashinnij distilyat 450 490 S vazhka mastilna frakciya cilindrovij distilyat ponad 490 C gudron Vakuumni distilyati zastosovuyut yak sirovinu dlya otrimannya i Zalishok vakuumnoyi peregonki mazutu vikoristovuyut dlya pererobki na ustanovkah termichnogo krekingu i koksuvannya u virobnictvi zalishkovih mastil i gudronu sho potim pereroblyayetsya na bitum Osnovni spozhivachi mazutu promislovist i zhitlovo komunalne gospodarstvo Povnota zgoryannya topkovih mazutiv viznachayetsya yih zmishuvannyam z povitryam Dlya cogo vinajdeni riznomanitni palniki sposobi yih roztashuvannya i konstrukciyi topkovih kamer Na sumishoutvorennya vplivayut gustina poverhnevij natyag i v yazkist mazutiv Diapazon znachen gustini nevelikij pri 50 S dlya riznih mazutiv vona zminyuyetsya v mezhah 950 1050 kg m V yazkistyu navpaki legko mozhna keruvati pri viroblenni mazutu zalishayuchi v nomu nevilucheni distilyatni frakciyi a pri zastosuvanni nagrivayut mazut u procesi palivopidgotovki Poverhnevij natyag simbatno pov yazanij z v yazkistyu mazutu ale granici jogo zmini ne osoblivo veliki Osnovnij vpliv na starinnya mazutiv mayut temperatura i kontakt iz kisnem Problemi himichnoyi i fizichnoyi stabilnosti mazutiv tisno pov yazani Tomu najkrashimi stabilizuyuchimi prisadkami do zalishkovih paliv ye kompoziciyi antioksidantiv z dispersantami Div takozhPalivoLiteraturaV I Saranchuk M O Ilyashov V V Oshovskij V S Bileckij Himiya i fizika goryuchih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 s 600 ISBN 978 966 317 024 4 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Sergienko S R Vysokomolekulyarnye soedineniya nefti 2 izd M 1964 Englin B A Primenenie zhidkih topliv pri nizkih temperaturah 3 izd M 1980 Ukrayinska naftogazova enciklopediya za zagalnoyu redakciyeyu V S Ivanishina Lviv Spolom 2016 603 s il tabl ISBN 9789669191403 PosilannyaMazut Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 120 ISBN 978 966 7407 83 4

Дата публікації:
Топ