Охтирський слобідський (черкаський) козацький полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Слобідської України. Засновано його було в 1655 - 1658 роках, переважно з переселенців з Правобережної України. Полковий центр — Охтирка (в наш час це районний центр Охтирського району, Сумської області ).
Охтирський полк | |
Прапор полку | |
Розташування полку на карті. | |
Утворено | [[1655 (1658)]] |
Ліквідовано | 1765 |
Центр | Охтирка |
Сотні | сотні полку на 1765 рік Перша Охтирська сотня Друга Охтирська сотня Боромлянська сотня Городнянська сотня Грайворонська сотня Кириківська сотня Коломакська сотня Колонтаївська сотня Котельвівська сотня Краснокутська сотня Мурафська сотня Рублівська сотня Олешанська сотня Сіннянська сотня Хухрянська сотня |
Полковники | |
1658 | Іван Гладкий |
1658, 1661 | Іван Донець |
1669, до 1675 | Дем’ян Зинов’єв (Зиновійович) |
1677 | Микола Матвійович (Матвіїв) |
1680—1681 | Федір Сагун |
XVII ст. | Андрій Прокоф’єв |
1681, 1686—1692 | Іван Іванович Перекрестов |
1691—1692,1699 | Роман Герасимович Кондратьєв |
1692—1704 | Іван Іванович Перекрестов |
1704—1711 | Федір Осипович Осипов |
1711—1724 | Максим Федорович Осипов |
1724—1735 | Олексій Леонтійович Лесевицький |
1735—1751 | Іван Олексійович Лесевицький |
з 1751 | Костянтин Олексійович Лесевицький |
XVIII ст. | Георгій (Юрій) Олексійович Лесевицький |
до 1765 | Боярський Михайло Іванович |
Розташовувався полк на частині територій сучасних Сумської, Харківської, Білгородської та Полтавської областей.
У 1732 році полк поділявся на 20 сотень, адміністративними центрами яких були міста Охтирка, Богодухів, Боромля, Грайворон, Коломак, Колонтаїв, Котельва, Краснокутськ, Мурафа, Рублівка, Хухра та ін. На той час на території полку існувало 13 міст, 63 села і слободи, 11 хуторів.
Після ліквідації полкового поділу у 1765 році територія полку реорганізовано в Охтирську провінцію Слобідсько-Української губернії. Козаки та старшина полку, були переведені до новоутвореного Охтирського гусарського полку російської армії.
Передумови появи
Заселення Слобідської України у XVII сторіччі, відбувалося декількома хвилями. Перші з заснованих міст, та селищ були осаджені як прикордонні форпости Речі Посполитої, на кордоні з Московським царством. Наприклад майбутнє полкове місто Охтирка, з’явилось в 1641 році, зусиллями Миргородського урядника Кульчевського. Першим її урядником був Якубовський. У 1647 році, згідно з новим розмежуванням земель між Московською державою, та Річчю Посполитою, затвердженим царем Олексієм Михайловичем, та королем Владиславом IV Охтирщина перейшла до Московських земель. Відомо що вже на той час в Охтирщині вже існували міста й селища (Охтирка, Ольшана, Олешня, Бобрик, Кам'яне, Будилка та інші) які й перейшли до Московщини.
Наступні згадки про Охтирку вже в 1654 році В цей час йдуть бойові дії між Річчю Посполитою, та Гетьманською Україною. Після поразки в Берестецькій битві козацьких військ, їм було нав’язано Білоцерківський мирний договір. При зменшенні козацького реєстру та повернення земельних володінь до колишніх власників (польська шляхти, та магнати) починається масове переселення з Правобережної України до Лівобережної та Слобідської України. Після Переяславської угоди 1654 року, скористувавшись запрошенням московського царя, до Слобожанщини прибуває ще хвиля переселенців з Правобережжя. Чергова хвиля переселенців з’явилася в 1667 році, коли Московщина заключила з Річчю Посполитою Андрусівське перемир'я. Ця згода повністю порушила умови Переяславської Ради (Березневі статті) 1654 року, та інші домовленості між Московщиною та Гетьманщиною.
Літопис полку
- 1647 рік. Землі Охтирщини переходять до Московської держави.
- 1658 рік. Після перемоги військ гетьмана Івана Виговського над повстанцями в Полтавській битві (1 червня 1658 року) один з її керівників кошовий отаман Запорозької Січі Яків Барабаш, відступає зі своїми загонами до Охтирки, та починає грабувати навколишні селища.
- За часів Козацько-Московської війни (1658 - 1659) Охтирський полк виступав на стороні Московської держави. Воювали проти підлеглого гетьману Івану Виговському полковника Полтавського полку Жученка.
- 1661 рік. Відбулася битва коло полкового міста Охтирка, між полтавськими та охтирськими козаками.
- 1667-1668 роки. Охтирські козаки воювали разом з московцями проти гетьмана Брюховецького який підняв повстання проти Москви, й намагався з’єднатися з військами правобережного гетьмана Петра Дорошенка.
- 1677-1678 роки. Охтирські козаки, на чолі з полковником Миколою Матвійовичем, брали участь в Чигиринських походах.
- 1680 рік. Охтирщину захлиснула татарська навала. Було здійснено напади на Богодухів, Коломак, Малижине.
- 1687 рік. В Охтирці розташовувалася штаб-квартира князяВ. В. Голіцина, який збирав тут війська для здійснення Першого Кримського походу. В цьому поході брали участь також й охтирські козаки.
- 1689 рік. Участь в Другому Кримському поході. В травні відбулася битва при Чорній долині проти татарського ватажка Ширин Бея. В цій битві брали участь охтирські та сумські козаки. З двох загонів козаків, після бою, залишилося лише 150 козаків. Було дуже порубано Івана Перекрестова (на деякий час він відійшов від військових та адміністративних справ полку) полковника Охтирського, також козаками було втрачено гармати, бубни та прапори.
- 1700 рік. Похід до Інгерманландії на війну проти Карла XII, під час Північної війни.
- 1705 рік. Охтирський полк разом з іншими слобідськими козацькими полками, в складі військ Шереметєва, бере участь в придушенні Астраханського повстання.
- 1708 рік. Охтирський полковник Ф.О. Осипов 10 лютого передає лист з доносом В. Л. Кочубея та І. І. Іскри на гетьмана І.С. Мазепу князю О. Д. Меншикову. Повідомлено його про це було від священика Святайла (родич Івана Іскри). 15 лютого також передає листа до царя Петра Олексійовича.
- 1708 рік. Охтирські козаки (керманич полковник Ф.О. Осипов), та козаки полку Сумського (керманич наказний полковник А.Г. Кондратьєв), відбувають до Дону, для боротьби з військом Кіндрата Булавіна. Для охтирських козаків ці події скінчилися вдало. Сумські козаки в цих подіях зазнали втрат, зокрема було вбито сумського полковника Андрія Герасимовича Кондратьєва.
- 1708 рік. В листопаді, за часів Російсько-Шведської війни, до Охтирки прибуває московський цар Петро Олексійович.
- 1709 рік. Наприкінці грудня 1708 року з’являються повідомлення про можливий наступ шведського короля Карла XII на Охтирку. За наказом Петра I до Охтирки прибуває князь Меншиков з 20 полками драгунів. 4 лютого до Охтирки також прибуває Петро I. Невдовзі шведи розбили московські війська коло Опішні та з’явилися коло Хухри і Охтирки.
- 1711 рік. Напад кримських татар на Охтирський та Харківський полк.
- 1713 рік. Ще одна навала кримських татар на Охтирський та Харківський полк.
- 1718 рік. Разом з козаками Сумського полку, брали участь в побудові Царицинської оборонної лінії (Вал Анни Іванівни).
- 1725 рік. Охтирські виборні козаки, в складі зведеного загону (1000 козаків) слобідських козаків приєднаних до корпуса Матюшкіна беруть участь в Перському поході.
- 1736 та 1739 роки під час Російсько-турецької війни Охтирські козаки беруть участь в Кримських походах.
- 3 березня 1765 року російська імператриця Катерина II видає указ, що скасовував Слобідські козацькі полки.
Структура полку
Полк
Головою полку був полковник. З ним поділяла владу полкова старшина. Полковник та старшина обиралися на необмежений час. Їх служба припинялася за наказом царя (пізніше російського імператора) чи по смерті. В дуже виключних випадках, полковника, можливо було відсторонити, за рішенням полкової старшини. Охтирський полковник (як й інші полковники козацьких полків Гетьманщини, та Слобожанщини) були, не тільки військовими керманичами, а також керівниками адміністративно-територіальної одиниці -полку. Він мав право видавати укази (універсали) за своїм підписом. Полковничими клейнодами були:
Полкова старшина складалася з шести людей: полкові обозний, суддя, осавул, хорунжий та два писарі.
- Обозний - перший за значенням з полкової старшини. Заступник полковника. Відповідальний за артилерією та фортифікаційними спорудами. За відсутності полковника заміщував його, але без права видавання універсалів;
- Для керівництва великими козацькими підрозділами у походах назначався наказний полковник. Наказний полковник не був постійною полковою старшиною, але його тимчасова влада була дуже великою;
- Суддя - йому підпорядковувався суд;
- Осавул - помічник полковника з військових питань;
- Хорунжий - керівник «хорунжових» козаків (охорона полковника та старшини). Також керував полковою музикою та полковою хоругвою (полковим прапором);
- Писарі - відповідали за діловодство полку. Один за цивільними справами, другий - військовими.
Сотні
Полк поділявся на сотні, адміністративно-територіальні одиниці у складі полку. Головою сотні був сотник. Як і полковник, сотник мав усю (цивільну та військовою) владу у підпорядкованій йому сотні. Спочатку був виборним, пізніше обирався сотенною старшиною та затверджувався полковником. Сотні мали свої сотенні значки, та корогви.
Сотенна старшина (штаб сотні) по складу майже повторювала склад старшини полку:
- Сотенний отаман – заступник сотника. Втілював в собі обов’язки полкових судді й обозного;
- Осавул - помічник сотника з військових питань;
- Хорунжий - керівник значкових товаришів (охорона сотника, та старшини). Також відповідав за збереження сотенних значків та корогв.
- Писар - відповідав за діловодство сотні.
Полковники Охтирського полку
- Дмитро Іванович (1655 рік) — отаман охтирських козаків. Був керівником ще до полковників.
- Іван Гладкий (1658 рік) — полковник Охтирського полку. Імовірно, був першим полковником. Відбув на Січ, де через деякий час стає Кошовим отаманом.
- Іван Донець (1658,1661 роки) — полковник Охтирського полку. Видатний козацький військовий діяч. Очолював різні козацькі полки й формування.
- Дем’ян Зиновійович (Зинов’єв) (1668 — 1669, 1675 роки) — полковник Охтирського полку.
- Микола Матвійович (Матвіїв) (1677 — 1679 роки) — полковник Охтирського полку.
- Влас Андрійович (1679 рік) — наказний полковник Охтирського полку за часів полковництва Миколи Матвійовича.
- Федір Сагун (1680,1681 роки) – полковник Охтирського полку.
- Андрій Прокоф’єв (XVII сторіччя) — полковник Охтирського полку.
- Іван Іванович Перекрестов (з перервами 1681 — 1689 роки) — полковник Охтирського полку. Стольник. У битві при Чорній Долині (за часів Другого Кримського походу 1689 року) його було дуже порубано,що зробило неможливим деякий час виконувати полковницькі обов’язки.
- Андрій Прокоф’єв (XVII сторіччя) — наказний полковник Охтирського полку за часів полковництва І.І. Перекрестова.
- Роман Герасимович Кондратьєв (до 1692, 1699 роки) — полковник Охтирського полку. Син полковника Сумського полку Герасима Кондратьєва. Був полковником у час, коли після поранення лікувався попередній полковник.
- Андрій Прокопович Несвятипасха (1691 рік) — наказний полковник Охтирського полку за часів полковництва Р.Г. Кондратьєва.
- Олександр Іванович (1697 рок) — наказний полковник Охтирського полку за часів полковництва Р.Г. Кондратьєва.
- Іван Іванович Перекрестов (1692 — 1704) – вдруге полковник Охтирського полку. Стольник. Раптово знятий з полковництва московським царем Петром I.
- Олександр Іванович (1703 рок) — наказний полковник Охтирського полку за часів полковництва І.І. Перекрестова.
- Микита Кондратьєвич Синенко (Уманець) (1691-1693 роки) - наказний полковник Охтирського полку за часів полковництва І.І. Перекрестова. Полковий осавул, колишній Уманський полковник.
- Федір Осипович Осипов (1694 рік) — наказний полковник Охтирського полку. До цього полковий писар Харківського полку.
- Данило Іванович Перекрестов (1702 — 1704 роки) — наказний чи повний полковник Охтирського полку в часи Шведської баталії. Полковництво затверджено московський царем Петром I після Інгерманландського походу.
- Федір Осипович Осипов (1704 — 1711 роки) — полковник Охтирського полку. Стольник. Став полковником після опали попереднього полковника І.І. Перекрестова. З 1711 року бригадир Слобідських козацьких полків.
- Максим Федорович Осипов (1711 — 1724 роки) ) — полковник Охтирського полку.
- Степан Негребецький наказний полковник (1711) за полковництва Максима Осипова. Сотник Охтирської Першої полкової сотні.
- Олексій Леонтійович Лесевицький (1724 — 1735 роки) — полковник Охтирського полку. У 1735-1744 роках бригадир Слобідських козацьких полків.
- Іван Олексійович Лесевицький (1735 — 1751 роки) — полковник Охтирського полку.
- Костянтин Олексійович Лесевицький (з 1751 року) — полковник Охтирського полку.
- Георгій (Юрій) Олексійович Лесевицький (XVIII ст.) — полковник Охтирського полку.
- Михайло Іванович Боярський ( до 1765 року) — останній полковник Охтирського полку. Після скасування полкового устрою став підполковником новоутвореного Охтирського гусарського полку.
Воєводи
Майже всі Слобідські козацькі полки мали на своїй території фортеці, які підпорядковувалися московській владі. Комендантом кожної такої фортеці стояв «воєвода», який був представником московського уряду. До його обов’язків входило: нагляд за його фортецею, керування підлеглими йому московськими служивими людьми та шпигування за діями і настроями козаків Є відомості про декількох воєвод в Охтирському полку, вони були в Охтирській, Городянській та Колонтаївській фортецях. Місцеву ж владу в цих (та інших) містах та містечках представляли городові отамани, підлеглі Охтирським полковникам. Наприкінці XVII сторіччя звістки про воєвод зникають.
Список сотень полку
- Перша Охтирська сотня - полкове місто Охтирка;
- Друга Охтирська сотня - полкове місто Охтирка;
- Більчанська сотня – сотенне містечко Білка;
- Богодухівська сотня – сотенне містечко Богодухів;
- Боромлянська сотня – сотенне містечко Боромля;
- Городнянська сотня – сотенне містечко Городнє;
- Грайворонська сотня – сотенне містечко Грайворон;
- Кириківська сотня – сотенне містечко Кириківка;
- Коломакська сотня – сотенне містечко Коломак;
- Колонтаївська сотня – сотенне містечко Колонтаїв;
- Котелевська сотня – сотенне містечко Котельва. В Охтирському полку з 1709 року. До цього ця сотня належала до Гадяцького полку;
- Краснокутська сотня – сотенне містечко Краснокутськ;
- Мурафська сотня – сотенне містечко Мурафа;
- Рублівська сотня – сотенне містечко Рублівка;
- Олешанська сотня– сотенне містечко Олешня. Ця сотня існувала ще за часів коли Охтирщина належала Речі Посполитій;
- Сіннянська сотня – сотенне містечко Сінне;
- Хухрянська сотня – сотенне містечко Хухра.
Козацький однострій (1743 рік)
Під час комісії генерал-аншефа Шаховського О.І. було запропоновано ввести для українських козаків однотипні однострої. За правління Шаховського (до 1736 року), ця думка так й не знайшла підтримки, але до неї повернулися в 1743 році, за часів російської імператриці Єлизавети Петрівни. Започатковується єдиний однострій для Слобідських козацьких полків. Верхній одяг – кунтуш із прорізними рукавами синього кольору. Кунтуш був обшитий срібною тесьмою та шнурами. Кунтуші для всіх полків були однакові.
Жупан та шаровари були полкових кольорів.
Ізюмський полк | Острогозький полк | Охтирський полк | Сумський полк | Харківський полк |
---|---|---|---|---|
червоний | червоно - помаранчевий | зелений | світло - синій | жовтий |
Після скасування полкового устрою, та заснування Охтирського гусарського полку російської армії колір мундирів «охтирців», зостався зеленим.
Переклад старшинських посад в Табель про ранги (1765)
У зв'язку з переформуванням Охтирського слобідського козацького полку в Охтирський гусарський полк, козацькій старшині було запропоновано вступити на службу у формований полк чи отримати відставку. Так як армійські чини присвоювалися на одну-дві сходинки нижче, а так само через те, що різниця в уряді козацького старшини і армійського офіцера не були рівноцінна, багато представників старшини вийшли у відставку. Середній же і рядовий козацький прошарки склали основу новосформованого полку.
Колишнім старшинам, які вирішили піти в відставку (в «абшит»), та тим які вирішили продовжити службу в «гусарії», було надано цивільні, чи військові чини згідно Табелю про ранги.
Посада (козацька старшина) | Військовий чин | Цивільний чин | Клас |
---|---|---|---|
Полковник | Підполковник | Надвірний радник | VII |
Обозний | Прем'єр-майор | Колезький асесор | VIII |
Суддя | Секунд-майор | Колезький асесор | VIII |
Осавул | Ротмістр | Титулярний радник | IX |
Хорунжий | Поручик | Губернський секретар | XII |
Сотник | Поручик | Губернський секретар | XII |
Старший полковий писар | — | Губернський секретар | XII |
Молодший полковий писар | — | Кабінетський реєстратор | XIII |
Сотенний хорунжий | Вахмістр | - | нижче табелі про ранги |
Решта | Унтер-офіцери та капрали | - | нижче табелі про ранги |
Якщо ж представник старшини не брав участі у походах, то він отримував чин, на щабель нижче встановленого. Наприклад: полковий обозний при перекладі на загальноімперську систему отримував чин прем'єр-майора, але якщо він не брав участі у походах, то міг розраховувати лише на чин секунд-майора. Останній полковник Охтирського козацького полку М.І. Боярський, з 1765 року став підполковником в гусарському полку.
Посилання
- Охтирський полк // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Еліта Слобідської України. Списки козацької старшини 60-х років XVIII століття
- Перепис Охтирського слобідського козацького полку 1732 року. Серія «Слобідські родоводи»
Джерела та література
- В. В. Панашенко. Охтирський полк // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 710. — .
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Українське козацтво: Мала енциклопедія. /Науково-дослідний інститут козацтва при Запорізькому державному університеті.— Київ: Генеза; Запоріжжя: Прем'єр, 2002. — 568 с.: іл., карти.
- http://gbooks.archeologia.ru/All.htm - Багалій Д. И. Матеріали для історії колонізації та побуту Харківської та частково Курської і Воронізької губерній. 19 ст.
- Лукомский Г. К. Старинные усадьбы Харьковской губернии. 2-е переиздание. — Х : Сага, 2007. — 348 с. — -15-11.(рос.)
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859.
- Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х : Університетська типографія, 1882. — 365 с.(рос. дореф.)
- Багалій Д.І. Історія Слобідської України. — Х : Дельта, 1993. — 256 с. — (Пам’ятки історичної думки України) — .
- Потто В.А., Одинцовъ I С.И. Исторія Ахтырскаго полка. Том II. 1765-1796 г. — СПБ : типографія В.С. Балашевъ и Ко, 1902. — 153 с.(рос. дореф.)
- РДАДА м. Москва. Фонд-210- Розрядний приказ. Опис 6Д- Книги Білгородського стола. Справа № 34- Книги, що в новому місті Охтирці людей с жінками й що в них ружа та коні та всякої худоби. 162/1654 рік. Сторінка 81-126; Фонд Ф-210- Розрядний приказ. Опис 9Г- Стовбці Білгородського стола. Справа № 392- Перелік Охтирських черкасів. 1655 рік.; Фонд-350- Ландратські книги та ревізійні казки. Опис 1. Справа № 15-г. Охтирка,1718 рік; Фонд-210- Розрядний приказ. Опис 7А- Справи різних міст. Справа № 97- Хрестопривідні книги. 7190/1682 рік. Міста Охтирського полка: Боровля, Гуляй Гори, Рублів, Колонтаїв, Красний Кут, Городнє, Мурафа, Богодухів, Сінне. Сторінка 81-126;
- ЦДІАК м. Київ — ф 51 оп 3 спр 8235 (8.12.1741р — 26л) — Відомості про присягу Охтирського полку.
- Илляшевич Л.В. Краткій очеркъ исторіи Харьковскаго дворянства. — Х : типографія М. Зильберберга, 1885. — 166 с.(рос. дореф.)
Примітки
- Історично Охтирщина (землі Охтирського козацького полку), значно більша за сучасний Охтирський район. Територія Охтирщини охоплювала: сучасні південні райони Сумської області; Богодухівський, Коломацький, Краснокутський райони Харківської області; Котелевський район Полтавської області також Грайворонський Красноярузький райони Білгородської області. Після скасування полкового устрою Слобідської України та утворення Слобідсько-Української ( пізніше Харківської губернії ) (1765 рік), утворився Охтирський повіт. При заснуванні Сумської області в 1939 році, частина земель Охтирщини залишилася в Харківській області, частина відійшли до новоутвореної Сумської області.
- Чи дійсно таким був одяг охтирський козаків, чи ні - не відомо. В книзі Потто В.А. «Історія Охтирського полку» зазначено, що при узгодженні однострою нового Охтирського гусарського полку, був використаний зелений колір, який був притаманний саме «охтирцям»
- Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882. —С.6, 8, 9— 366 с.
- Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882. —С.10— 366 с.
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. Розділ «Охтирка».- С. 263
- Лист боярина Василя Шереметєва до Чугуївського воєводи « 1-го листопада 7163 року (1654) прибігав до Вільного з Нового Охтирського містечка черкашенин Якушка Семенів… Розповідали у Охтирці сотнику Івану Аристову з товаришами»
- Багалій Д.І. Історія Слобідської України. — тип. Харків «Дельта» , 1993. — С.25— 256 с. — (перевидання книги вид. «Союз» Харківського Кредитного Союзу Кооперативів-1918)
- Ілляшевич Л.В. Короткий нарис історії харківської шляхти — Харків. тип. М. Зільберберга, Рибна №25.1885. — С.49 — 166 с., 32 с. прикладок (До друку дозволено.Київ. 28 березня 1885 року)
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. Розділ «Тростянець та Радомля».- С. 302
- Ілляшевич Л.В. Короткий нарис історії харківської шляхти — Харків. тип. М. Зільберберга, Рибна №25.1885. — С.49 — 166 с., 32 с. прикладок (До друку дозволено. Київ. 28 березня 1885 року)
- Г.К. Лукомський сфотографував цей портрет у 1914 році у маєтку Кованько у Матвіївці.
- Ілюстрація з книги Д. Багалія «Історія Слобідської України»
- Професор Багалій Д.І. в своїх книжках завжди використовує замість імені Федір - Хведір. Що можливо вказує на розповсюджену на початок ХХ ст. форму цього імені.
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. Примітка №140.- С. 75
- Полкові козаки, як й старшина разом з полковником полку, не підпорядковувалася воєводам. Стосовно цих суперечок між воєводами та місцевою козацькою владою, залишилися записи та листи. Усі сучасні розмови про «воєводства» на Слобідській Україні не є чимось більшим ніж містифікацією.
- Боромлянська,Боровеньківська, Боровленківська
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. Розділ «Котельва».- С. 293
- Ілляшевич Л.В. Короткий нарис історії харківської шляхти — Харків. тип. М. Зільберберга, Рибна №25.1885. — С.51 — 166 с., 32 с. прикладок (До друку дозволено. Київ. 28 березня 1885 року)
- Потто В.А. Історія Охтирського полку, ІІ том (1765-1796 р.) — Санкт-Петербург, тип. «В.С. Балашов і Ко», Фонтанка 95,1902.—С.11—153с., 17 с. прикладок, вкладені мапи. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ohtirskij slobidskij cherkaskij kozackij polk administrativno teritorialna i vijskova odinicya Slobidskoyi Ukrayini Zasnovano jogo bulo v 1655 1658 rokah perevazhno z pereselenciv z Pravoberezhnoyi Ukrayini Polkovij centr Ohtirka v nash chas ce rajonnij centr Ohtirskogo rajonu Sumskoyi oblasti Ohtirskij polk Prapor polku Roztashuvannya polku na karti Utvoreno 1655 1658 Likvidovano 1765 Centr Ohtirka Sotni sotni polku na 1765 rik Persha Ohtirska sotnya Druga Ohtirska sotnya Boromlyanska sotnya Gorodnyanska sotnya Grajvoronska sotnya Kirikivska sotnya Kolomakska sotnya Kolontayivska sotnya Kotelvivska sotnya Krasnokutska sotnya Murafska sotnya Rublivska sotnya Oleshanska sotnya Sinnyanska sotnya Huhryanska sotnya Polkovniki 1658 Ivan Gladkij 1658 1661 Ivan Donec 1669 do 1675 Dem yan Zinov yev Zinovijovich 1677 Mikola Matvijovich Matviyiv 1680 1681 Fedir Sagun XVII st Andrij Prokof yev 1681 1686 1692 Ivan Ivanovich Perekrestov 1691 1692 1699 Roman Gerasimovich Kondratyev 1692 1704 Ivan Ivanovich Perekrestov 1704 1711 Fedir Osipovich Osipov 1711 1724 Maksim Fedorovich Osipov 1724 1735 Oleksij Leontijovich Lesevickij 1735 1751 Ivan Oleksijovich Lesevickij z 1751 Kostyantin Oleksijovich Lesevickij XVIII st Georgij Yurij Oleksijovich Lesevickij do 1765 Boyarskij Mihajlo Ivanovich Roztashovuvavsya polk na chastini teritorij suchasnih Sumskoyi Harkivskoyi Bilgorodskoyi ta Poltavskoyi oblastej U 1732 roci polk podilyavsya na 20 soten administrativnimi centrami yakih buli mista Ohtirka Bogoduhiv Boromlya Grajvoron Kolomak Kolontayiv Kotelva Krasnokutsk Murafa Rublivka Huhra ta in Na toj chas na teritoriyi polku isnuvalo 13 mist 63 sela i slobodi 11 hutoriv Pislya likvidaciyi polkovogo podilu u 1765 roci teritoriya polku reorganizovano v Ohtirsku provinciyu Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi Kozaki ta starshina polku buli perevedeni do novoutvorenogo Ohtirskogo gusarskogo polku rosijskoyi armiyi Peredumovi poyaviKorochencov O V odyagnenij horunzhim Ohtirskogo kozackogo polku na kostyumovanomu balu Sankt Peterburg 1903 rik Zaselennya Slobidskoyi Ukrayini u XVII storichchi vidbuvalosya dekilkoma hvilyami Pershi z zasnovanih mist ta selish buli osadzheni yak prikordonni forposti Rechi Pospolitoyi na kordoni z Moskovskim carstvom Napriklad majbutnye polkove misto Ohtirka z yavilos v 1641 roci zusillyami Mirgorodskogo uryadnika Kulchevskogo Pershim yiyi uryadnikom buv Yakubovskij U 1647 roci zgidno z novim rozmezhuvannyam zemel mizh Moskovskoyu derzhavoyu ta Richchyu Pospolitoyu zatverdzhenim carem Oleksiyem Mihajlovichem ta korolem Vladislavom IV Ohtirshina perejshla do Moskovskih zemel Vidomo sho vzhe na toj chas v Ohtirshini vzhe isnuvali mista j selisha Ohtirka Olshana Oleshnya Bobrik Kam yane Budilka ta inshi yaki j perejshli do Moskovshini Nastupni zgadki pro Ohtirku vzhe v 1654 roci V cej chas jdut bojovi diyi mizh Richchyu Pospolitoyu ta Getmanskoyu Ukrayinoyu Pislya porazki v Beresteckij bitvi kozackih vijsk yim bulo nav yazano Bilocerkivskij mirnij dogovir Pri zmenshenni kozackogo reyestru ta povernennya zemelnih volodin do kolishnih vlasnikiv polska shlyahti ta magnati pochinayetsya masove pereselennya z Pravoberezhnoyi Ukrayini do Livoberezhnoyi ta Slobidskoyi Ukrayini Pislya Pereyaslavskoyi ugodi 1654 roku skoristuvavshis zaproshennyam moskovskogo carya do Slobozhanshini pribuvaye she hvilya pereselenciv z Pravoberezhzhya Chergova hvilya pereselenciv z yavilasya v 1667 roci koli Moskovshina zaklyuchila z Richchyu Pospolitoyu Andrusivske peremir ya Cya zgoda povnistyu porushila umovi Pereyaslavskoyi Radi Bereznevi statti 1654 roku ta inshi domovlenosti mizh Moskovshinoyu ta Getmanshinoyu Litopis polku1647 rik Zemli Ohtirshini perehodyat do Moskovskoyi derzhavi 1658 rik Pislya peremogi vijsk getmana Ivana Vigovskogo nad povstancyami v Poltavskij bitvi 1 chervnya 1658 roku odin z yiyi kerivnikiv koshovij otaman Zaporozkoyi Sichi Yakiv Barabash vidstupaye zi svoyimi zagonami do Ohtirki ta pochinaye grabuvati navkolishni selisha Za chasiv Kozacko Moskovskoyi vijni 1658 1659 Ohtirskij polk vistupav na storoni Moskovskoyi derzhavi Voyuvali proti pidleglogo getmanu Ivanu Vigovskomu polkovnika Poltavskogo polku Zhuchenka 1661 rik Vidbulasya bitva kolo polkovogo mista Ohtirka mizh poltavskimi ta ohtirskimi kozakami 1667 1668 roki Ohtirski kozaki voyuvali razom z moskovcyami proti getmana Bryuhoveckogo yakij pidnyav povstannya proti Moskvi j namagavsya z yednatisya z vijskami pravoberezhnogo getmana Petra Doroshenka 1677 1678 roki Ohtirski kozaki na choli z polkovnikom Mikoloyu Matvijovichem brali uchast v Chigirinskih pohodah 1680 rik Ohtirshinu zahlisnula tatarska navala Bulo zdijsneno napadi na Bogoduhiv Kolomak Malizhine 1687 rik V Ohtirci roztashovuvalasya shtab kvartira knyazyaV V Golicina yakij zbirav tut vijska dlya zdijsnennya Pershogo Krimskogo pohodu V comu pohodi brali uchast takozh j ohtirski kozaki 1689 rik Uchast v Drugomu Krimskomu pohodi V travni vidbulasya bitva pri Chornij dolini proti tatarskogo vatazhka Shirin Beya V cij bitvi brali uchast ohtirski ta sumski kozaki Z dvoh zagoniv kozakiv pislya boyu zalishilosya lishe 150 kozakiv Bulo duzhe porubano Ivana Perekrestova na deyakij chas vin vidijshov vid vijskovih ta administrativnih sprav polku polkovnika Ohtirskogo takozh kozakami bulo vtracheno garmati bubni ta prapori 1700 rik Pohid do Ingermanlandiyi na vijnu proti Karla XII pid chas Pivnichnoyi vijni 1705 rik Ohtirskij polk razom z inshimi slobidskimi kozackimi polkami v skladi vijsk Sheremetyeva bere uchast v pridushenni Astrahanskogo povstannya 1708 rik Ohtirskij polkovnik F O Osipov 10 lyutogo peredaye list z donosom V L Kochubeya ta I I Iskri na getmana I S Mazepu knyazyu O D Menshikovu Povidomleno jogo pro ce bulo vid svyashenika Svyatajla rodich Ivana Iskri 15 lyutogo takozh peredaye lista do carya Petra Oleksijovicha 1708 rik Ohtirski kozaki kermanich polkovnik F O Osipov ta kozaki polku Sumskogo kermanich nakaznij polkovnik A G Kondratyev vidbuvayut do Donu dlya borotbi z vijskom Kindrata Bulavina Dlya ohtirskih kozakiv ci podiyi skinchilisya vdalo Sumski kozaki v cih podiyah zaznali vtrat zokrema bulo vbito sumskogo polkovnika Andriya Gerasimovicha Kondratyeva 1708 rik V listopadi za chasiv Rosijsko Shvedskoyi vijni do Ohtirki pribuvaye moskovskij car Petro Oleksijovich 1709 rik Naprikinci grudnya 1708 roku z yavlyayutsya povidomlennya pro mozhlivij nastup shvedskogo korolya Karla XII na Ohtirku Za nakazom Petra I do Ohtirki pribuvaye knyaz Menshikov z 20 polkami draguniv 4 lyutogo do Ohtirki takozh pribuvaye Petro I Nevdovzi shvedi rozbili moskovski vijska kolo Opishni ta z yavilisya kolo Huhri i Ohtirki 1711 rik Napad krimskih tatar na Ohtirskij ta Harkivskij polk 1713 rik She odna navala krimskih tatar na Ohtirskij ta Harkivskij polk 1718 rik Razom z kozakami Sumskogo polku brali uchast v pobudovi Caricinskoyi oboronnoyi liniyi Val Anni Ivanivni 1725 rik Ohtirski viborni kozaki v skladi zvedenogo zagonu 1000 kozakiv slobidskih kozakiv priyednanih do korpusa Matyushkina berut uchast v Perskomu pohodi 1736 ta 1739 roki pid chas Rosijsko tureckoyi vijni Ohtirski kozaki berut uchast v Krimskih pohodah 3 bereznya 1765 roku rosijska imperatricya Katerina II vidaye ukaz sho skasovuvav Slobidski kozacki polki Struktura polkuPolk Golovoyu polku buv polkovnik Z nim podilyala vladu polkova starshina Polkovnik ta starshina obiralisya na neobmezhenij chas Yih sluzhba pripinyalasya za nakazom carya piznishe rosijskogo imperatora chi po smerti V duzhe viklyuchnih vipadkah polkovnika mozhlivo bulo vidstoroniti za rishennyam polkovoyi starshini Ohtirskij polkovnik yak j inshi polkovniki kozackih polkiv Getmanshini ta Slobozhanshini buli ne tilki vijskovimi kermanichami a takozh kerivnikami administrativno teritorialnoyi odinici polku Vin mav pravo vidavati ukazi universali za svoyim pidpisom Polkovnichimi klejnodami buli pirnach polkova horugva polkovnicha pechatka Polkova starshina skladalasya z shesti lyudej polkovi oboznij suddya osavul horunzhij ta dva pisari Oboznij pershij za znachennyam z polkovoyi starshini Zastupnik polkovnika Vidpovidalnij za artileriyeyu ta fortifikacijnimi sporudami Za vidsutnosti polkovnika zamishuvav jogo ale bez prava vidavannya universaliv Dlya kerivnictva velikimi kozackimi pidrozdilami u pohodah naznachavsya nakaznij polkovnik Nakaznij polkovnik ne buv postijnoyu polkovoyu starshinoyu ale jogo timchasova vlada bula duzhe velikoyu Suddya jomu pidporyadkovuvavsya sud Osavul pomichnik polkovnika z vijskovih pitan Horunzhij kerivnik horunzhovih kozakiv ohorona polkovnika ta starshini Takozh keruvav polkovoyu muzikoyu ta polkovoyu horugvoyu polkovim praporom Pisari vidpovidali za dilovodstvo polku Odin za civilnimi spravami drugij vijskovimi Sotni Polk podilyavsya na sotni administrativno teritorialni odinici u skladi polku Golovoyu sotni buv sotnik Yak i polkovnik sotnik mav usyu civilnu ta vijskovoyu vladu u pidporyadkovanij jomu sotni Spochatku buv vibornim piznishe obiravsya sotennoyu starshinoyu ta zatverdzhuvavsya polkovnikom Sotni mali svoyi sotenni znachki ta korogvi Sotenna starshina shtab sotni po skladu majzhe povtoryuvala sklad starshini polku Sotennij otaman zastupnik sotnika Vtilyuvav v sobi obov yazki polkovih suddi j oboznogo Osavul pomichnik sotnika z vijskovih pitan Horunzhij kerivnik znachkovih tovarishiv ohorona sotnika ta starshini Takozh vidpovidav za zberezhennya sotennih znachkiv ta korogv Pisar vidpovidav za dilovodstvo sotni Polkovniki Ohtirskogo polkuPortret polkovnika Ohtirskogo polku Ivana Perekrestova 1689 Portret polkovnika Ohtirskogo polku Fedora Osipova XVII XVIII st Portret polkovnika Ohtirskogo polku Oleksiya Lesevickogo XVIII st Dmitro Ivanovich 1655 rik otaman ohtirskih kozakiv Buv kerivnikom she do polkovnikiv Ivan Gladkij 1658 rik polkovnik Ohtirskogo polku Imovirno buv pershim polkovnikom Vidbuv na Sich de cherez deyakij chas staye Koshovim otamanom Ivan Donec 1658 1661 roki polkovnik Ohtirskogo polku Vidatnij kozackij vijskovij diyach Ocholyuvav rizni kozacki polki j formuvannya Dem yan Zinovijovich Zinov yev 1668 1669 1675 roki polkovnik Ohtirskogo polku Mikola Matvijovich Matviyiv 1677 1679 roki polkovnik Ohtirskogo polku Vlas Andrijovich 1679 rik nakaznij polkovnik Ohtirskogo polku za chasiv polkovnictva Mikoli Matvijovicha Fedir Sagun 1680 1681 roki polkovnik Ohtirskogo polku Andrij Prokof yev XVII storichchya polkovnik Ohtirskogo polku Ivan Ivanovich Perekrestov z perervami 1681 1689 roki polkovnik Ohtirskogo polku Stolnik U bitvi pri Chornij Dolini za chasiv Drugogo Krimskogo pohodu 1689 roku jogo bulo duzhe porubano sho zrobilo nemozhlivim deyakij chas vikonuvati polkovnicki obov yazki Andrij Prokof yev XVII storichchya nakaznij polkovnik Ohtirskogo polku za chasiv polkovnictva I I Perekrestova Roman Gerasimovich Kondratyev do 1692 1699 roki polkovnik Ohtirskogo polku Sin polkovnika Sumskogo polku Gerasima Kondratyeva Buv polkovnikom u chas koli pislya poranennya likuvavsya poperednij polkovnik Andrij Prokopovich Nesvyatipasha 1691 rik nakaznij polkovnik Ohtirskogo polku za chasiv polkovnictva R G Kondratyeva Oleksandr Ivanovich 1697 rok nakaznij polkovnik Ohtirskogo polku za chasiv polkovnictva R G Kondratyeva Ivan Ivanovich Perekrestov 1692 1704 vdruge polkovnik Ohtirskogo polku Stolnik Raptovo znyatij z polkovnictva moskovskim carem Petrom I Oleksandr Ivanovich 1703 rok nakaznij polkovnik Ohtirskogo polku za chasiv polkovnictva I I Perekrestova Mikita Kondratyevich Sinenko Umanec 1691 1693 roki nakaznij polkovnik Ohtirskogo polku za chasiv polkovnictva I I Perekrestova Polkovij osavul kolishnij Umanskij polkovnik Fedir Osipovich Osipov 1694 rik nakaznij polkovnik Ohtirskogo polku Do cogo polkovij pisar Harkivskogo polku Danilo Ivanovich Perekrestov 1702 1704 roki nakaznij chi povnij polkovnik Ohtirskogo polku v chasi Shvedskoyi bataliyi Polkovnictvo zatverdzheno moskovskij carem Petrom I pislya Ingermanlandskogo pohodu Fedir Osipovich Osipov 1704 1711 roki polkovnik Ohtirskogo polku Stolnik Stav polkovnikom pislya opali poperednogo polkovnika I I Perekrestova Z 1711 roku brigadir Slobidskih kozackih polkiv Maksim Fedorovich Osipov 1711 1724 roki polkovnik Ohtirskogo polku Stepan Negrebeckij nakaznij polkovnik 1711 za polkovnictva Maksima Osipova Sotnik Ohtirskoyi Pershoyi polkovoyi sotni Oleksij Leontijovich Lesevickij 1724 1735 roki polkovnik Ohtirskogo polku U 1735 1744 rokah brigadir Slobidskih kozackih polkiv Ivan Oleksijovich Lesevickij 1735 1751 roki polkovnik Ohtirskogo polku Kostyantin Oleksijovich Lesevickij z 1751 roku polkovnik Ohtirskogo polku Georgij Yurij Oleksijovich Lesevickij XVIII st polkovnik Ohtirskogo polku Mihajlo Ivanovich Boyarskij do 1765 roku ostannij polkovnik Ohtirskogo polku Pislya skasuvannya polkovogo ustroyu stav pidpolkovnikom novoutvorenogo Ohtirskogo gusarskogo polku VoyevodiMajzhe vsi Slobidski kozacki polki mali na svoyij teritoriyi forteci yaki pidporyadkovuvalisya moskovskij vladi Komendantom kozhnoyi takoyi forteci stoyav voyevoda yakij buv predstavnikom moskovskogo uryadu Do jogo obov yazkiv vhodilo naglyad za jogo forteceyu keruvannya pidleglimi jomu moskovskimi sluzhivimi lyudmi ta shpiguvannya za diyami i nastroyami kozakiv Ye vidomosti pro dekilkoh voyevod v Ohtirskomu polku voni buli v Ohtirskij Gorodyanskij ta Kolontayivskij fortecyah Miscevu zh vladu v cih ta inshih mistah ta mistechkah predstavlyali gorodovi otamani pidlegli Ohtirskim polkovnikam Naprikinci XVII storichchya zvistki pro voyevod znikayut Spisok soten polkuPersha Ohtirska sotnya polkove misto Ohtirka Druga Ohtirska sotnya polkove misto Ohtirka Bilchanska sotnya sotenne mistechko Bilka Bogoduhivska sotnya sotenne mistechko Bogoduhiv Boromlyanska sotnya sotenne mistechko Boromlya Gorodnyanska sotnya sotenne mistechko Gorodnye Grajvoronska sotnya sotenne mistechko Grajvoron Kirikivska sotnya sotenne mistechko Kirikivka Kolomakska sotnya sotenne mistechko Kolomak Kolontayivska sotnya sotenne mistechko Kolontayiv Kotelevska sotnya sotenne mistechko Kotelva V Ohtirskomu polku z 1709 roku Do cogo cya sotnya nalezhala do Gadyackogo polku Krasnokutska sotnya sotenne mistechko Krasnokutsk Murafska sotnya sotenne mistechko Murafa Rublivska sotnya sotenne mistechko Rublivka Oleshanska sotnya sotenne mistechko Oleshnya Cya sotnya isnuvala she za chasiv koli Ohtirshina nalezhala Rechi Pospolitij Sinnyanska sotnya sotenne mistechko Sinne Huhryanska sotnya sotenne mistechko Huhra Kozackij odnostrij 1743 rik Pid chas komisiyi general anshefa Shahovskogo O I bulo zaproponovano vvesti dlya ukrayinskih kozakiv odnotipni odnostroyi Za pravlinnya Shahovskogo do 1736 roku cya dumka tak j ne znajshla pidtrimki ale do neyi povernulisya v 1743 roci za chasiv rosijskoyi imperatrici Yelizaveti Petrivni Zapochatkovuyetsya yedinij odnostrij dlya Slobidskih kozackih polkiv Verhnij odyag kuntush iz proriznimi rukavami sinogo koloru Kuntush buv obshitij sribnoyu tesmoyu ta shnurami Kuntushi dlya vsih polkiv buli odnakovi Zhupan ta sharovari buli polkovih koloriv Izyumskij polk Ostrogozkij polk Ohtirskij polk Sumskij polk Harkivskij polk chervonij chervono pomaranchevij zelenij svitlo sinij zhovtij Pislya skasuvannya polkovogo ustroyu ta zasnuvannya Ohtirskogo gusarskogo polku rosijskoyi armiyi kolir mundiriv ohtirciv zostavsya zelenim Pereklad starshinskih posad v Tabel pro rangi 1765 Tabel pro rangi U zv yazku z pereformuvannyam Ohtirskogo slobidskogo kozackogo polku v Ohtirskij gusarskij polk kozackij starshini bulo zaproponovano vstupiti na sluzhbu u formovanij polk chi otrimati vidstavku Tak yak armijski chini prisvoyuvalisya na odnu dvi shodinki nizhche a tak samo cherez te sho riznicya v uryadi kozackogo starshini i armijskogo oficera ne buli rivnocinna bagato predstavnikiv starshini vijshli u vidstavku Serednij zhe i ryadovij kozackij prosharki sklali osnovu novosformovanogo polku Kolishnim starshinam yaki virishili piti v vidstavku v abshit ta tim yaki virishili prodovzhiti sluzhbu v gusariyi bulo nadano civilni chi vijskovi chini zgidno Tabelyu pro rangi Posada kozacka starshina Vijskovij chin Civilnij chin Klas Polkovnik Pidpolkovnik Nadvirnij radnik VII Oboznij Prem yer major Kolezkij asesor VIII Suddya Sekund major Kolezkij asesor VIII Osavul Rotmistr Titulyarnij radnik IX Horunzhij Poruchik Gubernskij sekretar XII Sotnik Poruchik Gubernskij sekretar XII Starshij polkovij pisar Gubernskij sekretar XII Molodshij polkovij pisar Kabinetskij reyestrator XIII Sotennij horunzhij Vahmistr nizhche tabeli pro rangi Reshta Unter oficeri ta kaprali nizhche tabeli pro rangi Yaksho zh predstavnik starshini ne brav uchasti u pohodah to vin otrimuvav chin na shabel nizhche vstanovlenogo Napriklad polkovij oboznij pri perekladi na zagalnoimpersku sistemu otrimuvav chin prem yer majora ale yaksho vin ne brav uchasti u pohodah to mig rozrahovuvati lishe na chin sekund majora Ostannij polkovnik Ohtirskogo kozackogo polku M I Boyarskij z 1765 roku stav pidpolkovnikom v gusarskomu polku PosilannyaOhtirskij polk Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Elita Slobidskoyi Ukrayini Spiski kozackoyi starshini 60 h rokiv XVIII stolittya Perepis Ohtirskogo slobidskogo kozackogo polku 1732 roku Seriya Slobidski rodovodi Dzherela ta literaturaV V Panashenko Ohtirskij polk Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 710 ISBN 978 966 00 1061 1 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Ukrayinske kozactvo Mala enciklopediya Naukovo doslidnij institut kozactva pri Zaporizkomu derzhavnomu universiteti Kiyiv Geneza Zaporizhzhya Prem yer 2002 568 s il karti http gbooks archeologia ru All htm Bagalij D I Materiali dlya istoriyi kolonizaciyi ta pobutu Harkivskoyi ta chastkovo Kurskoyi i Voronizkoyi gubernij 19 st Lukomskij G K Starinnye usadby Harkovskoj gubernii 2 e pereizdanie H Saga 2007 348 s ISBN 978 966 2918 15 11 ros Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 Shelkov K P Istoricheskaya hronologiya Harkovskoj gubernii H Universitetska tipografiya 1882 365 s ros doref Bagalij D I Istoriya Slobidskoyi Ukrayini H Delta 1993 256 s Pam yatki istorichnoyi dumki Ukrayini ISBN 5 7707 4256 9 Potto V A Odincov I S I Istoriya Ahtyrskago polka Tom II 1765 1796 g SPB tipografiya V S Balashev i Ko 1902 153 s ros doref RDADA m Moskva Fond 210 Rozryadnij prikaz Opis 6D Knigi Bilgorodskogo stola Sprava 34 Knigi sho v novomu misti Ohtirci lyudej s zhinkami j sho v nih ruzha ta koni ta vsyakoyi hudobi 162 1654 rik Storinka 81 126 Fond F 210 Rozryadnij prikaz Opis 9G Stovbci Bilgorodskogo stola Sprava 392 Perelik Ohtirskih cherkasiv 1655 rik Fond 350 Landratski knigi ta revizijni kazki Opis 1 Sprava 15 g Ohtirka 1718 rik Fond 210 Rozryadnij prikaz Opis 7A Spravi riznih mist Sprava 97 Hrestoprividni knigi 7190 1682 rik Mista Ohtirskogo polka Borovlya Gulyaj Gori Rubliv Kolontayiv Krasnij Kut Gorodnye Murafa Bogoduhiv Sinne Storinka 81 126 CDIAK m Kiyiv f 51 op 3 spr 8235 8 12 1741r 26l Vidomosti pro prisyagu Ohtirskogo polku Illyashevich L V Kratkij ocherk istorii Harkovskago dvoryanstva H tipografiya M Zilberberga 1885 166 s ros doref PrimitkiIstorichno Ohtirshina zemli Ohtirskogo kozackogo polku znachno bilsha za suchasnij Ohtirskij rajon Teritoriya Ohtirshini ohoplyuvala suchasni pivdenni rajoni Sumskoyi oblasti Bogoduhivskij Kolomackij Krasnokutskij rajoni Harkivskoyi oblasti Kotelevskij rajon Poltavskoyi oblasti takozh Grajvoronskij Krasnoyaruzkij rajoni Bilgorodskoyi oblasti Pislya skasuvannya polkovogo ustroyu Slobidskoyi Ukrayini ta utvorennya Slobidsko Ukrayinskoyi piznishe Harkivskoyi guberniyi 1765 rik utvorivsya Ohtirskij povit Pri zasnuvanni Sumskoyi oblasti v 1939 roci chastina zemel Ohtirshini zalishilasya v Harkivskij oblasti chastina vidijshli do novoutvorenoyi Sumskoyi oblasti Chi dijsno takim buv odyag ohtirskij kozakiv chi ni ne vidomo V knizi Potto V A Istoriya Ohtirskogo polku zaznacheno sho pri uzgodzhenni odnostroyu novogo Ohtirskogo gusarskogo polku buv vikoristanij zelenij kolir yakij buv pritamannij same ohtircyam Shelkov K P Istorichna hronologiya Harkivskoyi guberniyi Harkiv Universitetska drukarnya 1882 S 6 8 9 366 s Shelkov K P Istorichna hronologiya Harkivskoyi guberniyi Harkiv Universitetska drukarnya 1882 S 10 366 s Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 Rozdil Ohtirka S 263 List boyarina Vasilya Sheremetyeva do Chuguyivskogo voyevodi 1 go listopada 7163 roku 1654 pribigav do Vilnogo z Novogo Ohtirskogo mistechka cherkashenin Yakushka Semeniv Rozpovidali u Ohtirci sotniku Ivanu Aristovu z tovarishami Bagalij D I Istoriya Slobidskoyi Ukrayini tip Harkiv Delta 1993 S 25 256 s ISBN 5 7707 4256 9 perevidannya knigi vid Soyuz Harkivskogo Kreditnogo Soyuzu Kooperativiv 1918 Illyashevich L V Korotkij naris istoriyi harkivskoyi shlyahti Harkiv tip M Zilberberga Ribna 25 1885 S 49 166 s 32 s prikladok Do druku dozvoleno Kiyiv 28 bereznya 1885 roku Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 Rozdil Trostyanec ta Radomlya S 302 Illyashevich L V Korotkij naris istoriyi harkivskoyi shlyahti Harkiv tip M Zilberberga Ribna 25 1885 S 49 166 s 32 s prikladok Do druku dozvoleno Kiyiv 28 bereznya 1885 roku G K Lukomskij sfotografuvav cej portret u 1914 roci u mayetku Kovanko u Matviyivci Ilyustraciya z knigi D Bagaliya Istoriya Slobidskoyi Ukrayini Profesor Bagalij D I v svoyih knizhkah zavzhdi vikoristovuye zamist imeni Fedir Hvedir Sho mozhlivo vkazuye na rozpovsyudzhenu na pochatok HH st formu cogo imeni Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 Primitka 140 S 75 Polkovi kozaki yak j starshina razom z polkovnikom polku ne pidporyadkovuvalasya voyevodam Stosovno cih superechok mizh voyevodami ta miscevoyu kozackoyu vladoyu zalishilisya zapisi ta listi Usi suchasni rozmovi pro voyevodstva na Slobidskij Ukrayini ne ye chimos bilshim nizh mistifikaciyeyu Boromlyanska Borovenkivska Borovlenkivska Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 Rozdil Kotelva S 293 Illyashevich L V Korotkij naris istoriyi harkivskoyi shlyahti Harkiv tip M Zilberberga Ribna 25 1885 S 51 166 s 32 s prikladok Do druku dozvoleno Kiyiv 28 bereznya 1885 roku Potto V A Istoriya Ohtirskogo polku II tom 1765 1796 r Sankt Peterburg tip V S Balashov i Ko Fontanka 95 1902 S 11 153s 17 s prikladok vkladeni mapi ros