Охтирська провінція — одна з п'ятьох провінцій Слобідської губернії Російської імперії з центром в Охтирці.
Охтирська провінція | ||||
| ||||
Центр | Охтирка | |||
---|---|---|---|---|
Існування | 1765—1779 | |||
Населення | чоловіче: 55 880 осіб ({{{Дата перепису}}}) | |||
Попередники | Охтирський полк | |||
Наступники | Охтирський повіт | |||
Провінцію територіально було утворено указом Катерини Другої від 1763 на основі Охтирського слобідського козацького полку.
З моменту утворення входила до складу нової Слобідської губернії.
У листопаді 1775 року розподіл губерній на провінції було скасовано, але провінція існувала до 1779 року, коли її було перейменовано на «Охтирський округ».
У 1780—81 роках, у процесі адміністративно-територіальної реформи, провінцію було розукрупнено і утворено маленький Охтирський повіт Харківського намісництва з центром в Охтирці.
Урядування
Провінція була воєнізованою, тобто продовжувала ділитися за колишнім військовим принципом території полку і «воєнізованих» комісарств, що поєднували території кількох сотень, на відміну від сусідньої Бєлгородської губернії, яка поділялася на «цивільні» повіти.
- Провінція підпорядковувалася «губернській канцелярії» і губернатору в Харкові.
- Провінцією управляла «провінційна канцелярія». Їй підпорядковувалися комісарства Російської імперії.
- У центрах комісарств містилися «комісарські правління». Їм підлягала територія і населення.
- Основною одиницею комісарства були «державні військові слободи». У них жили здебільшого «військові обивателі».
Адміністративний поділ
Охтирська провінція територіально повністю відповідала однойменному полку, заснованому 1659 року; керувала нею провінційна канцелярія.
Провінція ділилася на дрібніші утворення — «камісарства» (написання слова згідно з офіційними описами Харківського намісництва, зокрема, 1779 року), які частенько відповідали сотням (але сотень було набагато більше, ніж комісарств). Комісарства було створено указом Сенату від 20 травня 1765 саме для управління державними військовими слободами. Форма врядування під назвою «комісарство» з усіх губерній Російської імперії існувала тільки в прикордонних і військових областях (Стародубський полк, Олонецька губернія, Закаспійська область) і своєю назвою наголошувала на воєнізованому характері.
На чолі комісарських правлінь стояли комісари, яких призначали з місцевих дворян або старшини. Основними функціями комісарів був збір податків (здебільша подушного) і поліційні обов'язки (підтримання порядку). Комісари відали всіма адміністративно-господарськими, фінансовими та незначними судовими справами на підвідомчій території.
- Охтирське комісарство (населення 9103 чоловіки казенні обивателі та 4955 чоловіків підданих станом на 1779 рік)
- Місто Охтирка (населення 6157 чоловіків-військових і 1365 підданих)
- Військова слобода Кириківка (населення 1194 чоловіки — військові обивателі)
- Військова слобода Бакирівка (333 чоловіки)
- Військова слобода Стара Рабина (1425 чоловіків)
- Військова слобода Хухра (867 чоловіків)
- Військова слобода Олешня (1127 чоловіків)
- Містечко Тростянець (1100 підданих чоловіків)
- Поселень (сіл) — 6
- Сіл — 6
- Хуторів — 2
- Місто Охтирка (населення 6157 чоловіків-військових і 1365 підданих)
- Богодухівське комісарство
- Місто Богодухів
- Боромлянське (Боровське, Боровенське) комісарство
- Місто Боромля
- Котелевське комісарство
- Місто Котельва
- Краснокутське комісарство
- Місто Красний Кут
Офіційно затвердженої у СПб символіки (царем або Сенатом) провінція не мала; її дістав тільки Охтирський повіт 22 вересня 1781 року.
Неофіційно з 1775 року як символ міг використовуватися герб Охтирського полку. Його було вперше оприлюднено в Гербовнику Щербатова 1775 року.
Див. також
Примітки
- Изменение административно-территориального деления России за последние 300 лет
Джерела
- Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.: Описово-статистичні джерела / АН УРСР, Археологічна комісія та ін. / Упорядники: В. Пірко, А. Гуржій. Ред.: П. Сохань, В. Смолій та ін. — К. : Наукова думка. — .
- «Ведомость, исъ какихъ именно городовъ и уездовъ Харьковское наместничество составлено и сколько было въ нихъ душъ на 1779 годъ». — К.: Наукова думка, 1991.
- «Опис міст Харківського намісництва ». 1796. — К.: Наукова думка, 1991.
- «Опис міста Охтирки з повітом». 1780. — К.: Наукова думка, 1991.
- Генерал-порутчик и кавалер Евдоким Щербинин. Описания Харьковского наместничества конца XVIII века: Описательно-статистические источники. — Наукова думка, 1991. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ohtirska provinciya odna z p yatoh provincij Slobidskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi z centrom v Ohtirci Ohtirska provinciyaCentr OhtirkaIsnuvannya 1765 1779Naselennya choloviche 55 880 osib Data perepisu Poperedniki Ohtirskij polkNastupniki Ohtirskij povit Provinciyu teritorialno bulo utvoreno ukazom Katerini Drugoyi vid 1763 na osnovi Ohtirskogo slobidskogo kozackogo polku Z momentu utvorennya vhodila do skladu novoyi Slobidskoyi guberniyi U listopadi 1775 roku rozpodil gubernij na provinciyi bulo skasovano ale provinciya isnuvala do 1779 roku koli yiyi bulo perejmenovano na Ohtirskij okrug U 1780 81 rokah u procesi administrativno teritorialnoyi reformi provinciyu bulo rozukrupneno i utvoreno malenkij Ohtirskij povit Harkivskogo namisnictva z centrom v Ohtirci UryaduvannyaProvinciya bula voyenizovanoyu tobto prodovzhuvala dilitisya za kolishnim vijskovim principom teritoriyi polku i voyenizovanih komisarstv sho poyednuvali teritoriyi kilkoh soten na vidminu vid susidnoyi Byelgorodskoyi guberniyi yaka podilyalasya na civilni poviti Provinciya pidporyadkovuvalasya gubernskij kancelyariyi i gubernatoru v Harkovi Provinciyeyu upravlyala provincijna kancelyariya Yij pidporyadkovuvalisya komisarstva Rosijskoyi imperiyi U centrah komisarstv mistilisya komisarski pravlinnya Yim pidlyagala teritoriya i naselennya Osnovnoyu odiniceyu komisarstva buli derzhavni vijskovi slobodi U nih zhili zdebilshogo vijskovi obivateli Administrativnij podilOhtirska provinciya teritorialno povnistyu vidpovidala odnojmennomu polku zasnovanomu 1659 roku keruvala neyu provincijna kancelyariya Provinciya dililasya na dribnishi utvorennya kamisarstva napisannya slova zgidno z oficijnimi opisami Harkivskogo namisnictva zokrema 1779 roku yaki chastenko vidpovidali sotnyam ale soten bulo nabagato bilshe nizh komisarstv Komisarstva bulo stvoreno ukazom Senatu vid 20 travnya 1765 same dlya upravlinnya derzhavnimi vijskovimi slobodami Forma vryaduvannya pid nazvoyu komisarstvo z usih gubernij Rosijskoyi imperiyi isnuvala tilki v prikordonnih i vijskovih oblastyah Starodubskij polk Olonecka guberniya Zakaspijska oblast i svoyeyu nazvoyu nagoloshuvala na voyenizovanomu harakteri Na choli komisarskih pravlin stoyali komisari yakih priznachali z miscevih dvoryan abo starshini Osnovnimi funkciyami komisariv buv zbir podatkiv zdebilsha podushnogo i policijni obov yazki pidtrimannya poryadku Komisari vidali vsima administrativno gospodarskimi finansovimi ta neznachnimi sudovimi spravami na pidvidomchij teritoriyi Ohtirske komisarstvo naselennya 9103 choloviki kazenni obivateli ta 4955 cholovikiv piddanih stanom na 1779 rik Misto Ohtirka naselennya 6157 cholovikiv vijskovih i 1365 piddanih Vijskova sloboda Kirikivka naselennya 1194 choloviki vijskovi obivateli Vijskova sloboda Bakirivka 333 choloviki Vijskova sloboda Stara Rabina 1425 cholovikiv Vijskova sloboda Huhra 867 cholovikiv Vijskova sloboda Oleshnya 1127 cholovikiv Mistechko Trostyanec 1100 piddanih cholovikiv Poselen sil 6 Sil 6 Hutoriv 2 Bogoduhivske komisarstvo Misto Bogoduhiv Boromlyanske Borovske Borovenske komisarstvo Misto Boromlya Kotelevske komisarstvo Misto Kotelva Krasnokutske komisarstvo Misto Krasnij KutSimvolika 1775 1780 Istorichnij gerb Ohtirki Oficijno zatverdzhenoyi u SPb simvoliki carem abo Senatom provinciya ne mala yiyi distav tilki Ohtirskij povit 22 veresnya 1781 roku Neoficijno z 1775 roku yak simvol mig vikoristovuvatisya gerb Ohtirskogo polku Jogo bulo vpershe oprilyudneno v Gerbovniku Sherbatova 1775 roku Div takozhOhtirskij gusarskij polk Prapor OhtirkiPrimitkiIzmenenie administrativno territorialnogo deleniya Rossii za poslednie 300 letDzherelaOhtirska provinciya u sestrinskih Vikiproyektah Portal Harkivshina Portal Sumshina Proyekt Slobidska Ukrayina Opisi Harkivskogo namisnictva kincya XVIII st Opisovo statistichni dzherela AN URSR Arheologichna komisiya ta in Uporyadniki V Pirko A Gurzhij Red P Sohan V Smolij ta in K Naukova dumka ISBN 5 12 002041 0 Vedomost is kakih imenno gorodov i uezdov Harkovskoe namestnichestvo sostavleno i skolko bylo v nih dush na 1779 god K Naukova dumka 1991 ISBN 5 12 002041 0 Opis mist Harkivskogo namisnictva 1796 K Naukova dumka 1991 ISBN 5 12 002041 0 Opis mista Ohtirki z povitom 1780 K Naukova dumka 1991 ISBN 5 12 002041 0 General porutchik i kavaler Evdokim Sherbinin Opisaniya Harkovskogo namestnichestva konca XVIII veka Opisatelno statisticheskie istochniki Naukova dumka 1991 ISBN 5 12 002041 0