Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Закаспійська область — адміністративна одиниця в Російській імперії, що існувала в 1854—1919. Адміністративний центр — Ашгабад.
| Закаспійська область | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 6 (18) травня 1881 |
|---|---|
| Країна |  Російська імперія |
| Столиця | Ашгабад |
| Адміністративна одиниця | Туркестанське генерал-губернаторство Туркестанська АРСР |
| Кількість населення | 382 487 осіб[1] |
| Замінений на | d |
| На заміну | d |
| Час/дата припинення існування | 7 серпня 1921 |
| Площа | 605 117 км² |
 | |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Закаспійська область у Вікісховищі | |
Координати: 37°57′00″ пн. ш. 58°23′00″ сх. д. / 37.9500000000277779577118054° пн. ш. 58.38333333336077402009323123° сх. д.
Область заснована 6 (18) травня 1881 у складі Ахалтекинського, Красноводського й Мангишлацького повітів. Передана у ведення Туркестанського генерал-губернатора 26 грудня 1897 (7 січня 1898). Територія області остаточно оформилася до 1890 року.
Географія
Закаспійська область Російської імперії займала простір між східними берегами Каспійського моря і західними окраїнами Бухарського емірату і Хівінського ханства, доходячи на півночі до Уральської області, а на півдні до Персії та Афганістану з центром у Красноводську, після розширення території та будівництва Асхабад в 1881 році обласний центр було перенесено туди. У 1886 року увійшла як область, поряд з іншими середньоазійськими областями, в утворений Туркестанський край. 7 серпня 1921 була перейменована в Туркменську область.
Внаслідок невизначеності кордонів Закаспійської області з іншими регіонами імперії точна площа її невідома; по Стрельбицькому, вона займає з внутрішніми водами 554900 км² (487 557,2 кв. версти), а за відомостями місцевої адміністрації — близько 571 000 км² (501 696 кв. верст).
Населення Закаспійської області за даними перепису 1897 року: 382 487 осіб (212 638 чоловіків і 169 849 жінок), з них міських мешканців — 41 877.
Адміністративний поділ
У 1881 Закаспійська область ділилася на Ахалтекинський округ і Красноводське і Мангишлакське приставства. У 1882 округ і приставства були перетворені в повіти.
У 1884 були утворені 2 округи: Мервський (ділився на Іолотанське і Серахське приставства) і Тедженській. Через рік у Мервському окрузі утворено Пендинське приставство, а ще через рік у Ахалтекинському повіті утворено Атекське приставство.
У 1890 Мервський і Тедженський округи були перетворені на повіти. Ахалтекинський повіт перейменовано на Асхабадський. Одночасно утворені нові приставства: Дурунське в Асхабадському повіті; Кара-Калинське і Чикішлярське — у Красноводському повіті.
У 1891 в Тедженський повіт були передані Атекське (з Асхабадського повіту) ій Серахське (з Мервського) приставства. Такий поділ зберігався до 1917 року.
На початку XX століття Закаспійська область ділилася на 5 повітів:
| № | Повіт | Повітове місто | Площа (верст)² | Населення (1897)л. |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Асхабадський | Асхабад | 86 746 | 92 205 |
| 2 | Красноводський | Красноводськ | 110 000 | 53 768 |
| 3 | Мангишлацький | Александроський форт | 190 200 | 68 555 |
| 4 | Мервський | Мерв | 110 795 | 119 255 |
| 5 | Тедженський | Серахс | 33 997 | 48 704 |
У 1917 всі приставства були перейменовані в дільничні коміссарства. Одночасно утворено два нових коміссарства: Челекенське в Красноводському повіті і Байрам-Алійське в Мервському. Через рік Кара-Калинське комісарство передано з Красноводського до Асхабадського повіту.
У 1919 Асхабадський повіт перейменований в Полторацький. Дільничні коміссарства були скасовані. 4 з 5 повітів були розділені на райони: у Красноводський повіт входили Джебельський, Казанджицький, Приморський й Чікішлярський райони; в Мервський повіт — Байрам-Алійський, Іолотанський, Кушкінський, Отамишський, Тахта-Базарський і Тохтамишський; в Полторацький повіт — Бахарденський, Східний, Геок-Тепінський, Кизил-Арватський і Фірюзинський; в Тедженський повіт — Гінцбурзький, Серахський і Тедженський. Вже в 1920 році райони були скасовані.
Влітку 1920 Мангишлацький повіт був переданий в Казахську РСР. Тимчасово був відновлений Кушкінський район Мервського повіту (проіснував 2 місяці).
- https://www.webcitation.org/65YiN8lzg?url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_gub_97.php?reg=82
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakaspijska oblast administrativna odinicya v Rosijskij imperiyi sho isnuvala v 1854 1919 Administrativnij centr Ashgabad Zakaspijska oblast Gerb Data stvorennya zasnuvannya6 18 travnya 1881 Krayina Rosijska imperiya StolicyaAshgabad Administrativna odinicyaTurkestanske general gubernatorstvo Turkestanska ARSR Kilkist naselennya382 487 osib 1 Zaminenij nad Na zaminud Chas data pripinennya isnuvannya7 serpnya 1921 Plosha605 117 km Kategoriya map na Vikishovishid Zakaspijska oblast u Vikishovishi Koordinati 37 57 00 pn sh 58 23 00 sh d 37 9500000000277779577118054 pn sh 58 38333333336077402009323123 sh d 37 9500000000277779577118054 58 38333333336077402009323123Zakaspijska oblast Oblast zasnovana 6 18 travnya 1881 u skladi Ahaltekinskogo Krasnovodskogo j Mangishlackogo povitiv Peredana u vedennya Turkestanskogo general gubernatora 26 grudnya 1897 7 sichnya 1898 Teritoriya oblasti ostatochno oformilasya do 1890 roku GeografiyaZakaspijska oblast Rosijskoyi imperiyi zajmala prostir mizh shidnimi beregami Kaspijskogo morya i zahidnimi okrayinami Buharskogo emiratu i Hivinskogo hanstva dohodyachi na pivnochi do Uralskoyi oblasti a na pivdni do Persiyi ta Afganistanu z centrom u Krasnovodsku pislya rozshirennya teritoriyi ta budivnictva Ashabad v 1881 roci oblasnij centr bulo pereneseno tudi U 1886 roku uvijshla yak oblast poryad z inshimi serednoazijskimi oblastyami v utvorenij Turkestanskij kraj 7 serpnya 1921 bula perejmenovana v Turkmensku oblast Vnaslidok neviznachenosti kordoniv Zakaspijskoyi oblasti z inshimi regionami imperiyi tochna plosha yiyi nevidoma po Strelbickomu vona zajmaye z vnutrishnimi vodami 554900 km 487 557 2 kv versti a za vidomostyami miscevoyi administraciyi blizko 571 000 km 501 696 kv verst Naselennya Zakaspijskoyi oblasti za danimi perepisu 1897 roku 382 487 osib 212 638 cholovikiv i 169 849 zhinok z nih miskih meshkanciv 41 877 Administrativnij podilU 1881 Zakaspijska oblast dililasya na Ahaltekinskij okrug i Krasnovodske i Mangishlakske pristavstva U 1882 okrug i pristavstva buli peretvoreni v poviti U 1884 buli utvoreni 2 okrugi Mervskij dilivsya na Iolotanske i Serahske pristavstva i Tedzhenskij Cherez rik u Mervskomu okruzi utvoreno Pendinske pristavstvo a she cherez rik u Ahaltekinskomu poviti utvoreno Atekske pristavstvo U 1890 Mervskij i Tedzhenskij okrugi buli peretvoreni na poviti Ahaltekinskij povit perejmenovano na Ashabadskij Odnochasno utvoreni novi pristavstva Durunske v Ashabadskomu poviti Kara Kalinske i Chikishlyarske u Krasnovodskomu poviti U 1891 v Tedzhenskij povit buli peredani Atekske z Ashabadskogo povitu ij Serahske z Mervskogo pristavstva Takij podil zberigavsya do 1917 roku Na pochatku XX stolittya Zakaspijska oblast dililasya na 5 povitiv Povit Povitove misto Plosha verst Naselennya 1897 l 1 Ashabadskij Ashabad 86 746 92 205 2 Krasnovodskij Krasnovodsk 110 000 53 768 3 Mangishlackij Aleksandroskij fort 190 200 68 555 4 Mervskij Merv 110 795 119 255 5 Tedzhenskij Serahs 33 997 48 704 U 1917 vsi pristavstva buli perejmenovani v dilnichni komissarstva Odnochasno utvoreno dva novih komissarstva Chelekenske v Krasnovodskomu poviti i Bajram Alijske v Mervskomu Cherez rik Kara Kalinske komisarstvo peredano z Krasnovodskogo do Ashabadskogo povitu U 1919 Ashabadskij povit perejmenovanij v Poltorackij Dilnichni komissarstva buli skasovani 4 z 5 povitiv buli rozdileni na rajoni u Krasnovodskij povit vhodili Dzhebelskij Kazandzhickij Primorskij j Chikishlyarskij rajoni v Mervskij povit Bajram Alijskij Iolotanskij Kushkinskij Otamishskij Tahta Bazarskij i Tohtamishskij v Poltorackij povit Bahardenskij Shidnij Geok Tepinskij Kizil Arvatskij i Firyuzinskij v Tedzhenskij povit Gincburzkij Serahskij i Tedzhenskij Vzhe v 1920 roci rajoni buli skasovani Vlitku 1920 Mangishlackij povit buv peredanij v Kazahsku RSR Timchasovo buv vidnovlenij Kushkinskij rajon Mervskogo povitu proisnuvav 2 misyaci https www webcitation org 65YiN8lzg url http demoscope ru weekly ssp rus gub 97 php reg 82