Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ха́рківська губе́рнія, Слобідсько-Українська (Слобідська Українська) губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, Української Народної Республіки, Української Держави та Української Соціалістичної Радянської Республіки.
| Харківська губернія | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1835 |
|---|---|
 | |
| Офіційна назва | рос. Харьковская губерния |
| Країна |  Російська імперія,  УНР, Російська республіка,  Українська Радянська Соціалістична Республіка і  СРСР |
| Столиця | Харків |
| Адміністративна одиниця | Малоросійське генерал-губернаторство Російська імперія Російська республіка УНР Українська Радянська Соціалістична Республіка |
| Кількість населення | 2 919 700 осіб, 1 366 188 осіб[1], 1 646 271 осіб[2], 796 808 осіб[3], 835 501 осіб[3], 910 000 осіб[3], 980 000 осіб[3], 1 148 239 осіб[3], 1 135 100 осіб[3], 2 492 316 осіб[4], 3 415 000 осіб[5] і 3 537 997 осіб |
| Адміністративно-територіально поділяється на | Охтирський повіт, Богодухівський повіт, Валківський повіт, Вовчанський повіт, Зміївський повіт, Ізюмський повіт, Куп'янський повіт, Лебединський повіт, Старобільський повіт, Сумський повіт, Харківський повіт |
| Замінений на | Харківська округа |
| На заміну | Слобідсько-Українська губернія |
| Час/дата припинення існування | 1 серпня 1925 |
| Площа | 54 493 км² і 54 497 690 880 квадратний метр[6] |
 | |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Харківська губернія у Вікісховищі | |
Координати: 50°00′00″ пн. ш. 36°13′45″ сх. д. / 50.000000000028° пн. ш. 36.22916666669477337° сх. д.
Географічне положення і територія
Розміщувалася між 48° 30' і 51° північної широти та між 31° 30' і 37° 30' східної довготи. Площа території губернії — 47 836 квадратних верст або 98 865 квадратних миль.
Історія
До запровадження губернського правління на землях Слобідської України існувало козацьке полково-сотенне управління, яке існувало на основі царських жалуваних даних, які надали привілей слобідській старшині на управління за «черкаською (українською) обикностю (звичаєм)», а також на ряд соціальних та економічних привілеїв.
На час ліквідації автономії слобідських полків існувало 5 полків: Харківський, Охтирський, Сумський, Ізюмський та Острогозький полки.
Створення губернії
28 липня (7 серпня) 1765 указом імператриці Катерини II «Объ учрежденіи в Слободскихъ полкахъ приличнаго гражданскаго устройства и о пребываніи канцелярии губернской и провинціальной» було створено цивільне правління у колишніх слобідських полків — Слобідсько-Українську губернію у складі 5 провінцій: Харківської, Охтирської, Сумської, Ізюмської та провінцій — території колишніх слобідських полків.
За новим адміністративним устроєм, який засновувася на указі Катерини II «Учреждения для управления губерниями» від 7 листопада 1775 створювалась нова адміністративна одиниця — Харківське намісництво, яка складалася з таких повітів: Харківського, Чугуївського, Вовчанського, Золочівського, Валківського, Охтирського, Краснокутського, Богодухівського, Сумського, Миропільського, Білопільського, Лебединського, Недригайлівського, Хотмижського і Ізюмського.
25 квітня 1780 р. був підписаний Указ імператриці Катерини II про створення Харківського намісництва, яке складалося з 15 повітів («Объ учрежденіи Харьковской Губерніи и о составленіи оной из 15 уездовъ»).
У 1797 адміністративній одиниці повернули колишню назву — Слобідсько-Українська губернія, в 1835–1925 роках — Харківська губернія. Остаточно сформувалося адміністративне ділення до 1856 року, коли до складу Харківської губернії входило 13 повітів.
У Харкові були зосереджені судова влада і військово-окружне управління для Харківської, Курської, Воронізької, Орловської, Катеринославської й Тамбовської губерній.
Харківщина у 1917—1920 роках
У результаті Лютневої революції 1917 р. в Російській імперії царську владу на місцях повалили. Влада перейшла до органів російського тимчасового уряду. В умовах демократії виникли також різноманітні політичні і громадські організації, у тому числі й українські. 7(20) листопада 1917 р. Харківщина увійшла до складу Української Народної Республіки (УНР) згідно з 3-м Універсалом УЦР.
Губернським комісаром (губернатором) Харківщини за Українська Центральна Рада УНР у листопаді-грудні 1917 року був Сергій Тимошенко· 9(22) грудня 1917 року війська Радянської Росії, з допомогою місцевих більшовиків, роззброїли військові частини УНР і захопили Харків. Під захистом російських більшовицьких військ 11-12 (24-25) грудня 1917 року в Харкові відбувся так званий Перший Всеукраїнський з'їзд Рад, який проголосив владу УНР поваленою, а Україну — УСРР у складі РСФРР. Делегатами на з'їзді були майже виключно російські більшовики, які аж ніяк не могли представляти населення України. У січні 1918 р. російські більшовики взяли під свій контроль всю територію губернії.
У квітні-травні 1918 року війська Німеччини і УНР, які воювали спільно проти Радянської Росії, звільнили Харківщину і зайняли сусідні повіти Курської і Воронізької губерній. За правління гетьмана Скоропадського ці землі приєднали до Української Держави.
Для об'єднання територій з українським населенням губернія мала бути складеною з 22 повітів, до вже наявних 11 повітів планували долучити території сусідніх губерній, загалом 10 повітів і 1 округу: з Курської губернії — Суджанський повіт, Грайворонський повіт, Білгородський повіт, , Новооскільський повіт, ; з Воронізької губернії — Валуйський повіт, , Богучарський повіт, Острогозький повіт; з Області війська Донського — Донецька округа. Також планувалося приєднати частини повітів з українським населенням інших губерній до суміжних наявних повітів: з Курської губернії — , , ; з Воронізької губернії — .
Губернським комісаром (губернатором) Харківщини за УНР у квітні-травні 1918 року був Григорій Степура· Губернськими старостами (губернаторами) Харківщини за Скоропадського були Петро Заліський і Сергій Шидловський· За УД до Харківщини були приєднані Суджанський, Грайворонський, Білгородський, повіти Курської губернії та Валуйський повіт Воронізької губернії.
У другій половині 1918 р. на території губернії була розквартирована Запорізька дивізія Української армії. У листопаді 1918 вона підтримала антигетьманське повстання Директорії УНР і замінила владу Скоропадського на владу УНР.
- комендант губернії з 16 листопада 1918 — 11 грудня 1918 Нельговський Василь Олексійович
- комендант губернії з 11 грудня 1918 — Труба П. Н.
Харківська губернія за радянської влади (1919–1925)
Але вже в січні 1919 р. Харківщину захопили війська РСФРР. У червні — липні 1919 р. губернію зайняли російські війська Денікіна. У грудні 1919 Харківщину знову зайняли війська Радянської Росії. Місто Харків до 1934 р. стало адміністративним центром УРСР.
У 1920 році Ізюмський та Старобільський повіти приєднано до Донецької губернії.
У 1922 розформований Чугуївський повіт. Зароженська, Введенська, Чугуївська з м. Чугуєвим та Печенежська волості передані Харківському повіту, Бурлуцька — Купянському, Волохово-Ярська, Лебединська та Коробченська — Змієвському, Ново-Бурлуцька — Волчанському.
У 1923 році проводиться адміністративна реформа у СРСР. Поділ «волость-повіт-губернія» змінюють на «район-округа-губернія». За рішенням XII сесії ВУЦВК 7-го скликання повіти ліквідовуються. Замість них шляхом укрупнення створюються округи, а шляхом укрупнення волостей — райони.
Протягом 1925 р. проводились наступні адміністративно-територіальні перетворення: ліквідовувались малопотужні райони, здійснювалось перенесення районних адміністративних центрів в економічно потужніші населені пункти, з одночасним перейменуванням районів. Так, змін зазнав районний поділ Харківської губернії. Харківська ГАТК запропонувала наступні перетворення районного поділу: Тростянецький район з Сумської округи перенести до складу Охтирської, скасувати Миколо-Комишеваський, Козачо-Лопанський, Коробчанський, Коротичанський, Хотомлянський, Циркунівський райони Харківської округи, Михайлівський район Сумської округи, Ново-Рябинівський район Охтирської округи, Шиповатський район Куп'янської округи, Мало-Комишеваський район Ізюмської округи; Рубежанський район перейменувати на Старо-Салтівський, Боровський район — на Гороховатський, Отрадівський (Відрадівський) район — на Лозовеньківський район. ЦАТК затвердила названі пропозиці. Також були визначені міста та містечка (смт) Харківщини.
1 серпня 1925 року рішенням ІХ Всеукраїнського З'їзду Рад поділ на губернії було скасовано, було поступово введено поділ «сільрада-район-округ». Харківська губернія припинила своє існування, а її округи стали підпорядковуватися напряму республіканському центру.
-
![image]()
Карта Харківської губернії, 1921 рік -
![image]()
Карта Харківської губернії, 1922 рік -
![image]()
Карта Харківської губернії, 1923 рік -
![image]()
Карта території колишньої Харківської губернії, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
Адміністративний поділ
Повіти
| № | Повіт | Повітове місто | Герб повітового міста | Площа, кв. версти | Населення, тис. осіб |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Охтирський повіт (засновано в 1780) | Охтирка (23 399 осіб) |  | 2441,6 | 108,798 |
| 2 | Богодухівський повіт (засновано в 1780) | Богодухів (11 752 осіб) |  | 2833,17 | 151,542 |
| 3 | Валківський повіт (засновано в 1780) | Валки (7 938 осіб) |  | 2498,0 | 119,866 |
| 4 | Вовчанський повіт (засновано в 1780) | Вовчанськ (11 020 осіб) |  | 3481,0 | 161,645 |
| 5 | Зміївський повіт (засновано між 1797 та 1803) | Зміїв (4 673 осіб) |  | 5000,0 | 205,134 |
| 6 | Ізюмський повіт (засновано в 1780) | Ізюм (13 108 осіб) |  | 6427,74 | 288,315 |
| 7 | Куп'янський повіт (створено в 1779 у Воронізькому намісництві, в 1797 приєднано до Слобідсько-Української губ.) | Куп'янськ (6 893 осіб) |  | 6070,0 | 229,583 |
| 8 | Лебединський повіт (образован в 1780) | Лебедин (14 301 осіб) |  | 2723,0 | 160,485 |
| 9 | Старобільський повіт (в Слобідсько-Українській губернії з 1797, в 1802—1824 належав до Воронізької губ.) (в 1779—1796 називався за містом Біловодськ) | Старобільськ (9 801 осіб) |  | 10 846,2 | 362,984 |
| 10 | Сумський повіт (засновано в 1780) | Суми (27 564 осіб) |  | 2801,0 | 251,542 |
| 11 | Харківський повіт (засновано в 1780) | Харків (173 989 осіб) |  | 2905,0 | 343,981 |
| № | Місто | Населення (1897) | Повіт | Герб |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Біловодськ | 12 360 осіб | Старобільський повіт |  |
| 2 | Білопілля | 15 215 осіб | Сумський повіт |  |
| 3 | Золочів | 6518 осіб | Харківський повіт |  |
| 4 | Краснокутськ | 6860 осіб. | Богодухівський повіт |  |
| 5 | Недригайлів | 5873 осіб | Лебединський повіт |  |
| 6 | Слов'янськ | 15 792 осіб | Ізюмський повіт |  |
| 7 | Чугуїв | 12 592 осіб | Зміївський повіт |  |
Керівники губернії
Губернатори (1835—1917)
Губернські комісари УНР
- Попов Микола Михайлович есер-максималіст, комісар Харківської губернії від УЦР з 1 листопада 1917 — 8 грудня 1917.
- Степура Григорій Калістратович — комісар Харківської губернії УНР з 5 квітня 1918 — 29 квітня 1918.
- Стефанович Сергій Григорович — Харківський губернський комісар Директорії УНР листопад 1918 — січень 1919.
Голови губернського комітету КП(б)У
- Іванов Олексій Миколайович (21.02.1919—1919)
- Сосновський Лев Семенович (.12.1919—.05.1920)
- Яковлєв Яків Аркадійович (1920—.10.1920)
- Мусульбас Іван Андрійович (.10.1920—.12.1920)
Відповідальні секретарі губернського комітету КП(б)У
- Мусульбас Іван Андрійович (.12.1920—19.02.1921)
- Іванов Василь Іванович (19.02.1921—.06.1921)
- Попов Микола Миколайович (.06.1921—13.02.1922)
- Поляков Василь Васильович (13.02.1922—.04.1922)
- Кіркіж Купріян Осипович (.04.1922—30.10.1925)
Голови військово-революційного комітету і губернського виконавчого комітету
- Сєверов-Одоєвський Панас Семенович (.10.1917—.11.1917) /врк/
- Сєверов-Одоєвський Панас Семенович (.11.1917—.01.1918) /губвиконком/
- Артем (.12.1917) /врк/
- Логинов Володимир Федорович (1918)
- Тишков Семен Якович (.01.1919—.02.1919)
- Буздалін Сергій Феоктистович (19.02.1919—21.02.1919)
- Кін Павло Андрійович (21.02.1919—.06.1919)
- (.06.1919—.06.1919)
- Кін Павло Андрійович (.12.1919—13.12.1919)
- Савельєв Максиміліан Олександрович (13.12.1919—.12.1919)
- Сапронов Тимофій Володимирович (.12.1919—16.04.1920)
- Петровський Григорій Іванович (16.04.1920—15.05.1920)
- Волін Борис Михайлович (15.05.1920—2.11.1920)
- Іванов Андрій Васильович (2.11.1920—8.01.1921)
- Аверін Василь Кузьмович (8.01.1921—16.07.1921)
- Кузнєцов Степан Матвійович (16.07.1921—.10.1923)
- Федотов Костянтин Якович (9.10.1923—11.07.1925)
- Гаврилін Іван Дмитрович (11.07.1925—27.07.1925)
Герб
Харківська губернія мала два герби:
- Зразка 1781–1878 і 1887–1917 років: «У зеленому щиті покладені хрестоподібно золотий ріг достатку і кадуцей, жезл якого теж золотий, а крила і змії срібні. Щит увінчаний Імператорською короною і оточений золотим дубовим листям, сполученим Андріївською стрічкою.»
- Зразка 1878–1887 років: «У срібному щиті, чорна відірвана кінська голова з червленими очима і язиком; у червленому розділі щита, золота про шість променів зірка, між двома золотими візантійськими монетами. Щит увінчаний Імператорською короною і оточений золотим дубовим листям, сполученим Андріївською стрічкою.» Кінська голова символізувала кінні заводи, шестикінечна зірка — університет, візантійські монети — торгівлю.
- Після 1917 року Харківська губернія своєї символіки не мала.
Населення
У 1901 в губернії проживало 2 773 047 осіб (1 427 869 чоловіків і 1 345 178 жінок). У містах 395 738 або 14 % всього населення, в селищах — 2 377 309 або 86 %. На 1 кв. версту доводилося 57,9 жителів. Повіти були населені нерівномірно, оскільки заселення відбувалося із заходу і тягнулося на схід. Щільність з 92,5 в Сумському повіті поступово зменшувалась до 37,5 в Старобільському (за винятком Харківського, щільність населення якого завдяки присутності великого міста дорівнювала 139,5). Селян разом з військом, відставними солдатами і їх сім'ями в губернії проживало 2 538 066 чоловік, або 91,6 %, міщан з цеховими 167 212, або 6,1 %, дворян 25 185, або 0,9 %, почесних громадян 12 889, або 0,5 %, духівництва 11 321, або 0,4 %, купецтва 10 655, або 0,3 %, інших станів 7 719, або 0,2 %. Православних і єдиновірців було 98,5 %, сектантів 0,4 %, римо-католиків 0,3 %, лютеран 0,2 %, юдеїв 0,5 %, та інших 0,1 %. Природний приріст населення в 1901 році дорівнював 2 % на рік.
Всього в Харківській губернії було 17 міст і 5954 інших населених пунктів. З міст були: 1 губернський, 10 повіт і 6 позаштатних (Білопілля, Золочів, Краснокутськ, Недригайлів, Слов'янськ і Чугуїв). Після м. Харкова найбільші міста були: Суми (28 тис.), Охтирка (23 тис.), Слов'янськ (16 тис.) і Білопілля (16 тис.). У губернії було багато великих слобід і сіл: Біловодськ (11 тис.), Деркачі (7 тис.), Барвінкове (6 тис.) та інші.
Мовний склад населення Харківської губернії за результатами перепису населення 1897 р.
- українська — 2 009 411 — 80,6 %
- російська — 440 936 — 17,7 %
- єврейська — 12 650 — 0,5 %
- білоруська — 10 258 — 0,4 %
- німецька — 9 080 — 0,4 %
- польська — 5 910 — 0,2 %
- інші — 4 071 — 0,2 %
- всього — 2 492 316
| Розподіл населення в містах губернії за мовою (перепис 1897 року) | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Місто | Українська | Російська | Єврейська | Інша | ||
| Харків | 25.9 % | 63.2 % | 5.7 % | 5.2 % | ||
| Золочів | 97.6 % | 2.4 % | ||||
| Охтирка | 87.1 % | 11.1 % | 0.7 % | 1.1 % | ||
| Богодухів | 95.0 % | 3.5 % | 0.8 % | 0.7 % | ||
| Краснокутськ | 98.6 % | 1.3 % | 0.1 % | |||
| Валки | 92.5 % | 6.7 % | 0.2 % | 0.6 % | ||
| Вовчанськ | 71.0 % | 28.0 % | 0.5 % | 0.5 % | ||
| Зміїв | 89.3 % | 10.0 % | 0.4 % | 0.3 % | ||
| Чугуїв | 8.9 % | 86.1 % | 1.4 % | 3.6 % | ||
| Ізюм | 78.3 % | 20.6 % | 0.7 % | 0.4 % | ||
| Слов'янськ | 73.9 % | 23.2 % | 1.5 % | 1.4 % | ||
| Куп'янськ | 86.8 % | 11.5 % | 1.0 % | 0.7 % | ||
| Лебедин | 95.8 % | 2.8 % | 0.8 % | 0.6 % | ||
| Недригайлів | 98.4 % | 1.5 % | 0.1 % | |||
| Старобільськ | 78.5 % | 20.3 % | 0.9 % | 0.3 % | ||
| Суми | 70.5 % | 24.1 % | 2.6 % | 2.8 % | ||
| Білопілля | 91.7 % | 7.3 % | 0.7 % | 0.3 % | ||
| По губернії | 54.1 % | 39.6 % | 3.2 % | 3.1 % | ||
Господарство
«Вид околиць Харкова», 1875
Землеробство
У 1901 р. зручної землі було 4 537 356 десятини або 91 %, загальній площі Харківської губернії. Із зручної землі під ріллею було 52,1 %, сінокосом 29,9 %, лісом 12,9 %, садиби і городи 2,3 % і останній 2,8 %; з незручної під дорогами було 12 %, річками, озерами, болотами 26,4 %, пісками 39,8 %, останній 21,8 %. Із заходу на схід кількість зручних земель зменшувалася. Головним хлібом для селянських господарств було озиме жито і ярова пшениця, для власницьких — пшениця; озимі хліби переважали в північно-західних повітах, ярова пшениця і ячмінь були зосереджені в південно-східних повітах. Селянами під головні ярові хліби в 1902 р. було засіяно 945 145 десятини: 855 913 дес. на своїх землях, 78 917 дес. на тих, що орендуються за гроші і 103 14 десятини з частини. Найбільша площа 403 730 дес., або 42,7 %, були під пшеницею, 379 754 дес., або 40,2 %, під ячменем, 149 713 дес., або 15,8 %, під вівсом і незначна площа 11 947 дес., або 1,2 %, під житом. Тютюнових плантацій було 12914: 593 великих і 12321 дрібних; ними було зайнято 204 дес.; зібрано тютюну 17441 пудів. Під посівом цукрового буряка знаходилося 47 919 дес.
Промисли
Окрім землеробства, населення губернії займалося кустарними і іншими промислами, ремеслами, працювало на місцевих фабриках і заводах і відходило на різні заробітки в сусідні губернії. Кустарні промисли і ремесла, робота на заводах були розвинені в північно-західних повітах, візництво і відхожі промисли в південно-східних; відхід на південь в Катеринославській та інших губерніях і Області Війська Донського; осіб, що займаються кустарними промислами було близько 15 тисяч.
Промисли включали: гончарний, випалювання деревного вугілля, каменярський, ткацтво вовняних поясів, доріжок, виготовлення сільськогосподарських знарядь тощо. Ремісників нараховувалося 39 159 (16 358 майстрів, 14 047 робочих і 8 754 учні), зокрема шевців і черевичників 5972, кравців 3910, теслярів 3052, мідників і слюсарів 2391, каменярів і пічників 2 573, модисток і швачок 2 380, столярів 2 277, м'ясників і ковбасників 1 659, ковалів 1 636, пекарів 1 567 тощо. Велика частина ремісників губернії проживала в м. Харкові — 226 84. Продукти кустарного і ремісничого виробництва споживалися майже виключно місцевим населенням. Для поліпшення промислу в м. Лебедині земством було відкрито ремісниче училище для викладання столярно-токарного, корзини і шевсько-черевичного ремесел. У селі Штепівці ремісниче училище для викладання ковальського і слюсарного ремесел, в с. Буднике казенна сільська навчальна реміснича майстерня для навчання по відходу і виготовленню сільськогосподарських знарядь і машин; у селі Межірічи гончарна майстерня із зразковою сурмою тощо.
Промисловість
У 1901 році фабрик і заводів було 340, з продуктивністю 95505 тисяч рублів в рік, всього робочих на них було 38372 чоловік. Заводів з обробки бавовни 2 (вироблено на 200 тис. р.), вовни 4 (1645 тис. крб.), льону, прядива і джуту 4 (1515 тис. крб.), змішаних волокнистих речовин 1 (10 тис. крб.), папероробних і типографно-літографічних 36 (1211 тис. крб.), обробки металів 52 (7524 тис. крб.), дерева 10 (385 тис. крб.), мінералів 65 (5973 тис. крб.), тваринних продуктів 14 (795 тис. крб.), живильних речовин 141 (75252 тис. крб.), хімічних 11 (995 тис. крб.). Фабрик і заводів, що підлягають веденню акцизного управління, діяло: 43 винокурних заводу, 25 бурякоцукрових, 1 бурякоцукровий рафінадний і 2 рафінадних.
Освіта
У Харківській губернії в 1901 році працювало 1699 навчальні заклади з 4873 викладачами і 122929 учнями. При цьому працювали 3 вищих чоловічих навчальних заклади, 30 середніх навчальних закладів, 1666 нижчих навчальних закладів з 4059 викладачами і 110922 учнями. Для розповсюдження прикладних знань існували ремісничі училища, класи ручної праці, рукодільні класи, заняття садівництвом, городництвом і іншими галузями сільського господарства. Ремісничих училищ було 12. Для утворення дорослого населення працювали публічні бібліотеки, безкоштовні бібліотеки-читальні, народні читання, вечірні курси для робітників і повторювальні уроки для дорослих. Безкоштовних народних бібліотек-читалень було близько 300. Вечірні курси для робітників були відкриті при 5 училищах. Повторювальні уроки для дорослих працювали при 5 училищах.
Див. також
- Слобідська Україна
- Слобідсько-Українська губернія
- Харківське намісництво
- Тобізен Герман Августович (Герман А. фон-Тобізен) — губернатор Харківщини (1895—1902)
Примітки
- Кёппен П. И. Предварительные сведения о числе жителей в России, по губерниям и уездам, в 1851 году — СПб: 1854. — С. 13.
- Военно-статистическое обозрение Российской империи: Т. 12: Малороссийские губернии: Ч. 1: Харьковская губерния. — СПб: 1850. — С. 74.
- Военно-статистическое обозрение Российской империи: Т. 12: Малороссийские губернии: Ч. 1: Харьковская губерния. — СПб: 1850. — С. 75.
- Тройницкий Н. А. Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. XLVI. Харьковская губерния. — СПб: 1904. — Т. 46. — С. III.
- Харьковский календарь на 1917 год — С. 20–25.
- Тройницкий Н. А. Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. XLVI. Харьковская губерния. — СПб: 1904. — Т. 46. — С. II.
- Донецька губернія. resource.history.org.ua. Процитовано 15 березня 2022.
- Постанова ВУЦВК № 211 від 15 березня 1922 «Про скасування Чугуївського повіту»
- Постанова ВУЦВК № 18-19 (313) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Харківщини»
- Постанова ВУЦВК і РНК № 8 від 5 січня 1925 р. «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Харківщини й Полтавщини»
- Постанова ВУЦВК і РНК від 25 лютого 1925 р. «Про встановлення точного списку міст і містечок на Харківщині»
- Территориальное и административное деление Союза ССР на 1-е января 1926 года. — М. : Главное Управление Коммунального Хозяйства НКВД, 1926. — С. 19 – 284 с. — 284 с. з джерела 7 липня 2020(рос.)
- Газета Южный Край № 14293, 03.11.1917 Стр. 4
- Народна воля, № 46, 06.04.1918 Стр. 4
- Нова Рада, № 241, 25.12.1918 Стр. 4
- . Архів оригіналу за 26 жовтня 2007. Процитовано 29 січня 2008.
- Розподіл населення за рідною мовою — Харківська губернія — Демоскоп Weekly (рос.)
Джерела та література
- Маркова О. Є. Харківська губернія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 351. — .
- Харківська губернія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Справочник по Харьковской губернии: округа, районы, сельсоветы (С приложением карты губернии). — Харьков : Харьковский губернский исполнительный комитет Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов. Типография Губисполкома, 1923. — 259 с. (рос.)
Посилання
- Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. : в 89 т. (119 вып.) / [ЦСК МВД]; Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : [Типография Э. Л. Пороховщиковой], 1904. — Т. XLVI : Харьковская губерния. — [7], XVII, 297, [3] с.(рос. дореф.)
- Карта губернії
- Харківська губернія в Енциклопедії Брокгауза і Ефрона
- Дністрянський Мирослав Степанович· Політична географія та геополітика України: Навчальний посібник· — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан»; 2010· — 344с· с·78·
- Великая октябрьская социалистическая революция: энциклопедия. 3-е издание. Москва. «Советская энциклопедия». 1987. -639с.с.563-565.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ha rkivska gube rniya Slobidsko Ukrayinska Slobidska Ukrayinska guberniya administrativno teritorialna odinicya Rosijskoyi imperiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Ukrayinskoyi Derzhavi ta Ukrayinskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Harkivska guberniyaGerbData stvorennya zasnuvannya1835Oficijna nazvaros Harkovskaya guberniyaKrayina Rosijska imperiya UNR Rosijska respublika Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika i SRSRStolicyaHarkivAdministrativna odinicyaMalorosijske general gubernatorstvo Rosijska imperiya Rosijska respublika UNR Ukrayinska Radyanska Socialistichna RespublikaKilkist naselennya2 919 700 osib 1 366 188 osib 1 1 646 271 osib 2 796 808 osib 3 835 501 osib 3 910 000 osib 3 980 000 osib 3 1 148 239 osib 3 1 135 100 osib 3 2 492 316 osib 4 3 415 000 osib 5 i 3 537 997 osibAdministrativno teritorialno podilyayetsya naOhtirskij povit Bogoduhivskij povit Valkivskij povit Vovchanskij povit Zmiyivskij povit Izyumskij povit Kup yanskij povit Lebedinskij povit Starobilskij povit Sumskij povit Harkivskij povitZaminenij naHarkivska okrugaNa zaminuSlobidsko Ukrayinska guberniyaChas data pripinennya isnuvannya1 serpnya 1925Plosha54 493 km i 54 497 690 880 kvadratnij metr 6 Kategoriya map na Vikishovishid Harkivska guberniya u Vikishovishi Koordinati 50 00 00 pn sh 36 13 45 sh d 50 000000000028 pn sh 36 22916666669477337 sh d 50 000000000028 36 22916666669477337Geografichne polozhennya i teritoriyaRozmishuvalasya mizh 48 30 i 51 pivnichnoyi shiroti ta mizh 31 30 i 37 30 shidnoyi dovgoti Plosha teritoriyi guberniyi 47 836 kvadratnih verst abo 98 865 kvadratnih mil IstoriyaDo zaprovadzhennya gubernskogo pravlinnya na zemlyah Slobidskoyi Ukrayini isnuvalo kozacke polkovo sotenne upravlinnya yake isnuvalo na osnovi carskih zhaluvanih danih yaki nadali privilej slobidskij starshini na upravlinnya za cherkaskoyu ukrayinskoyu obiknostyu zvichayem a takozh na ryad socialnih ta ekonomichnih privileyiv Na chas likvidaciyi avtonomiyi slobidskih polkiv isnuvalo 5 polkiv Harkivskij Ohtirskij Sumskij Izyumskij ta Ostrogozkij polki Stvorennya guberniyi Dokladnishe Slobidsko Ukrayinska guberniya Harkivske namisnictvo ta Skasuvannya kozackogo ustroyu v Slobidskij Ukrayini 28 lipnya 7 serpnya 1765 ukazom imperatrici Katerini II Ob uchrezhdenii v Slobodskih polkah prilichnago grazhdanskago ustrojstva i o prebyvanii kancelyarii gubernskoj i provincialnoj bulo stvoreno civilne pravlinnya u kolishnih slobidskih polkiv Slobidsko Ukrayinsku guberniyu u skladi 5 provincij Harkivskoyi Ohtirskoyi Sumskoyi Izyumskoyi ta provincij teritoriyi kolishnih slobidskih polkiv Za novim administrativnim ustroyem yakij zasnovuvasya na ukazi Katerini II Uchrezhdeniya dlya upravleniya guberniyami vid 7 listopada 1775 stvoryuvalas nova administrativna odinicya Harkivske namisnictvo yaka skladalasya z takih povitiv Harkivskogo Chuguyivskogo Vovchanskogo Zolochivskogo Valkivskogo Ohtirskogo Krasnokutskogo Bogoduhivskogo Sumskogo Miropilskogo Bilopilskogo Lebedinskogo Nedrigajlivskogo Hotmizhskogo i Izyumskogo 25 kvitnya 1780 r buv pidpisanij Ukaz imperatrici Katerini II pro stvorennya Harkivskogo namisnictva yake skladalosya z 15 povitiv Ob uchrezhdenii Harkovskoj Gubernii i o sostavlenii onoj iz 15 uezdov U 1797 administrativnij odinici povernuli kolishnyu nazvu Slobidsko Ukrayinska guberniya v 1835 1925 rokah Harkivska guberniya Ostatochno sformuvalosya administrativne dilennya do 1856 roku koli do skladu Harkivskoyi guberniyi vhodilo 13 povitiv U Harkovi buli zoseredzheni sudova vlada i vijskovo okruzhne upravlinnya dlya Harkivskoyi Kurskoyi Voronizkoyi Orlovskoyi Katerinoslavskoyi j Tambovskoyi gubernij Harkivshina u 1917 1920 rokah Harkivska guberniya u 1917 roci U rezultati Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 r v Rosijskij imperiyi carsku vladu na miscyah povalili Vlada perejshla do organiv rosijskogo timchasovogo uryadu V umovah demokratiyi vinikli takozh riznomanitni politichni i gromadski organizaciyi u tomu chisli j ukrayinski 7 20 listopada 1917 r Harkivshina uvijshla do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki UNR zgidno z 3 m Universalom UCR Gubernskim komisarom gubernatorom Harkivshini za Ukrayinska Centralna Rada UNR u listopadi grudni 1917 roku buv Sergij Timoshenko 9 22 grudnya 1917 roku vijska Radyanskoyi Rosiyi z dopomogoyu miscevih bilshovikiv rozzbroyili vijskovi chastini UNR i zahopili Harkiv Pid zahistom rosijskih bilshovickih vijsk 11 12 24 25 grudnya 1917 roku v Harkovi vidbuvsya tak zvanij Pershij Vseukrayinskij z yizd Rad yakij progolosiv vladu UNR povalenoyu a Ukrayinu USRR u skladi RSFRR Delegatami na z yizdi buli majzhe viklyuchno rosijski bilshoviki yaki azh niyak ne mogli predstavlyati naselennya Ukrayini U sichni 1918 r rosijski bilshoviki vzyali pid svij kontrol vsyu teritoriyu guberniyi Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayinskoyi Derzhavi Harkivska guberniya U kvitni travni 1918 roku vijska Nimechchini i UNR yaki voyuvali spilno proti Radyanskoyi Rosiyi zvilnili Harkivshinu i zajnyali susidni poviti Kurskoyi i Voronizkoyi gubernij Za pravlinnya getmana Skoropadskogo ci zemli priyednali do Ukrayinskoyi Derzhavi Dlya ob yednannya teritorij z ukrayinskim naselennyam guberniya mala buti skladenoyu z 22 povitiv do vzhe nayavnih 11 povitiv planuvali doluchiti teritoriyi susidnih gubernij zagalom 10 povitiv i 1 okrugu z Kurskoyi guberniyi Sudzhanskij povit Grajvoronskij povit Bilgorodskij povit Novooskilskij povit z Voronizkoyi guberniyi Valujskij povit Bogucharskij povit Ostrogozkij povit z Oblasti vijska Donskogo Donecka okruga Takozh planuvalosya priyednati chastini povitiv z ukrayinskim naselennyam inshih gubernij do sumizhnih nayavnih povitiv z Kurskoyi guberniyi z Voronizkoyi guberniyi Gubernskim komisarom gubernatorom Harkivshini za UNR u kvitni travni 1918 roku buv Grigorij Stepura Gubernskimi starostami gubernatorami Harkivshini za Skoropadskogo buli Petro Zaliskij i Sergij Shidlovskij Za UD do Harkivshini buli priyednani Sudzhanskij Grajvoronskij Bilgorodskij poviti Kurskoyi guberniyi ta Valujskij povit Voronizkoyi guberniyi U drugij polovini 1918 r na teritoriyi guberniyi bula rozkvartirovana Zaporizka diviziya Ukrayinskoyi armiyi U listopadi 1918 vona pidtrimala antigetmanske povstannya Direktoriyi UNR i zaminila vladu Skoropadskogo na vladu UNR komendant guberniyi z 16 listopada 1918 11 grudnya 1918 Nelgovskij Vasil Oleksijovich komendant guberniyi z 11 grudnya 1918 Truba P N Harkivska guberniya za radyanskoyi vladi 1919 1925 Ale vzhe v sichni 1919 r Harkivshinu zahopili vijska RSFRR U chervni lipni 1919 r guberniyu zajnyali rosijski vijska Denikina U grudni 1919 Harkivshinu znovu zajnyali vijska Radyanskoyi Rosiyi Misto Harkiv do 1934 r stalo administrativnim centrom URSR U 1920 roci Izyumskij ta Starobilskij poviti priyednano do Doneckoyi guberniyi U 1922 rozformovanij Chuguyivskij povit Zarozhenska Vvedenska Chuguyivska z m Chuguyevim ta Pechenezhska volosti peredani Harkivskomu povitu Burlucka Kupyanskomu Volohovo Yarska Lebedinska ta Korobchenska Zmiyevskomu Novo Burlucka Volchanskomu U 1923 roci provoditsya administrativna reforma u SRSR Podil volost povit guberniya zminyuyut na rajon okruga guberniya Za rishennyam XII sesiyi VUCVK 7 go sklikannya poviti likvidovuyutsya Zamist nih shlyahom ukrupnennya stvoryuyutsya okrugi a shlyahom ukrupnennya volostej rajoni Protyagom 1925 r provodilis nastupni administrativno teritorialni peretvorennya likvidovuvalis malopotuzhni rajoni zdijsnyuvalos perenesennya rajonnih administrativnih centriv v ekonomichno potuzhnishi naseleni punkti z odnochasnim perejmenuvannyam rajoniv Tak zmin zaznav rajonnij podil Harkivskoyi guberniyi Harkivska GATK zaproponuvala nastupni peretvorennya rajonnogo podilu Trostyaneckij rajon z Sumskoyi okrugi perenesti do skladu Ohtirskoyi skasuvati Mikolo Komishevaskij Kozacho Lopanskij Korobchanskij Korotichanskij Hotomlyanskij Cirkunivskij rajoni Harkivskoyi okrugi Mihajlivskij rajon Sumskoyi okrugi Novo Ryabinivskij rajon Ohtirskoyi okrugi Shipovatskij rajon Kup yanskoyi okrugi Malo Komishevaskij rajon Izyumskoyi okrugi Rubezhanskij rajon perejmenuvati na Staro Saltivskij Borovskij rajon na Gorohovatskij Otradivskij Vidradivskij rajon na Lozovenkivskij rajon CATK zatverdila nazvani propozici Takozh buli viznacheni mista ta mistechka smt Harkivshini 1 serpnya 1925 roku rishennyam IH Vseukrayinskogo Z yizdu Rad podil na guberniyi bulo skasovano bulo postupovo vvedeno podil silrada rajon okrug Harkivska guberniya pripinila svoye isnuvannya a yiyi okrugi stali pidporyadkovuvatisya napryamu respublikanskomu centru Karta Harkivskoyi guberniyi 1921 rik Karta Harkivskoyi guberniyi 1922 rik Karta Harkivskoyi guberniyi 1923 rik Karta teritoriyi kolishnoyi Harkivskoyi guberniyi administrativni mezhi stanom na 1 zhovtnya 1925Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Harkivskoyi guberniyi Poviti Povit Povitove misto Gerb povitovogo mista Plosha kv versti Naselennya tis osib1 Ohtirskij povit zasnovano v 1780 Ohtirka 23 399 osib 2441 6 108 7982 Bogoduhivskij povit zasnovano v 1780 Bogoduhiv 11 752 osib 2833 17 151 5423 Valkivskij povit zasnovano v 1780 Valki 7 938 osib 2498 0 119 8664 Vovchanskij povit zasnovano v 1780 Vovchansk 11 020 osib 3481 0 161 6455 Zmiyivskij povit zasnovano mizh 1797 ta 1803 Zmiyiv 4 673 osib 5000 0 205 1346 Izyumskij povit zasnovano v 1780 Izyum 13 108 osib 6427 74 288 3157 Kup yanskij povit stvoreno v 1779 u Voronizkomu namisnictvi v 1797 priyednano do Slobidsko Ukrayinskoyi gub Kup yansk 6 893 osib 6070 0 229 5838 Lebedinskij povit obrazovan v 1780 Lebedin 14 301 osib 2723 0 160 4859 Starobilskij povit v Slobidsko Ukrayinskij guberniyi z 1797 v 1802 1824 nalezhav do Voronizkoyi gub v 1779 1796 nazivavsya za mistom Bilovodsk Starobilsk 9 801 osib 10 846 2 362 98410 Sumskij povit zasnovano v 1780 Sumi 27 564 osib 2801 0 251 54211 Harkivskij povit zasnovano v 1780 Harkiv 173 989 osib 2905 0 343 981Zashtatni mista Misto Naselennya 1897 Povit Gerb1 Bilovodsk 12 360 osib Starobilskij povit2 Bilopillya 15 215 osib Sumskij povit3 Zolochiv 6518 osib Harkivskij povit4 Krasnokutsk 6860 osib Bogoduhivskij povit5 Nedrigajliv 5873 osib Lebedinskij povit6 Slov yansk 15 792 osib Izyumskij povit7 Chuguyiv 12 592 osib Zmiyivskij povitKerivniki guberniyiGubernatori 1835 1917 Dokladnishe Spisok harkivskih gubernatoriv Gubernski komisari UNR Popov Mikola Mihajlovich eser maksimalist komisar Harkivskoyi guberniyi vid UCR z 1 listopada 1917 8 grudnya 1917 Stepura Grigorij Kalistratovich komisar Harkivskoyi guberniyi UNR z 5 kvitnya 1918 29 kvitnya 1918 Stefanovich Sergij Grigorovich Harkivskij gubernskij komisar Direktoriyi UNR listopad 1918 sichen 1919 Golovi gubernskogo komitetu KP b U Ivanov Oleksij Mikolajovich 21 02 1919 1919 Sosnovskij Lev Semenovich 12 1919 05 1920 Yakovlyev Yakiv Arkadijovich 1920 10 1920 Musulbas Ivan Andrijovich 10 1920 12 1920 Vidpovidalni sekretari gubernskogo komitetu KP b U Musulbas Ivan Andrijovich 12 1920 19 02 1921 Ivanov Vasil Ivanovich 19 02 1921 06 1921 Popov Mikola Mikolajovich 06 1921 13 02 1922 Polyakov Vasil Vasilovich 13 02 1922 04 1922 Kirkizh Kupriyan Osipovich 04 1922 30 10 1925 Golovi vijskovo revolyucijnogo komitetu i gubernskogo vikonavchogo komitetu Syeverov Odoyevskij Panas Semenovich 10 1917 11 1917 vrk Syeverov Odoyevskij Panas Semenovich 11 1917 01 1918 gubvikonkom Artem 12 1917 vrk Loginov Volodimir Fedorovich 1918 Tishkov Semen Yakovich 01 1919 02 1919 Buzdalin Sergij Feoktistovich 19 02 1919 21 02 1919 Kin Pavlo Andrijovich 21 02 1919 06 1919 06 1919 06 1919 Kin Pavlo Andrijovich 12 1919 13 12 1919 Savelyev Maksimilian Oleksandrovich 13 12 1919 12 1919 Sapronov Timofij Volodimirovich 12 1919 16 04 1920 Petrovskij Grigorij Ivanovich 16 04 1920 15 05 1920 Volin Boris Mihajlovich 15 05 1920 2 11 1920 Ivanov Andrij Vasilovich 2 11 1920 8 01 1921 Averin Vasil Kuzmovich 8 01 1921 16 07 1921 Kuznyecov Stepan Matvijovich 16 07 1921 10 1923 Fedotov Kostyantin Yakovich 9 10 1923 11 07 1925 Gavrilin Ivan Dmitrovich 11 07 1925 27 07 1925 GerbGerb zrazka 1878 1887 rokiv Harkivska guberniya mala dva gerbi Zrazka 1781 1878 i 1887 1917 rokiv U zelenomu shiti pokladeni hrestopodibno zolotij rig dostatku i kaducej zhezl yakogo tezh zolotij a krila i zmiyi sribni Shit uvinchanij Imperatorskoyu koronoyu i otochenij zolotim dubovim listyam spoluchenim Andriyivskoyu strichkoyu Zrazka 1878 1887 rokiv U sribnomu shiti chorna vidirvana kinska golova z chervlenimi ochima i yazikom u chervlenomu rozdili shita zolota pro shist promeniv zirka mizh dvoma zolotimi vizantijskimi monetami Shit uvinchanij Imperatorskoyu koronoyu i otochenij zolotim dubovim listyam spoluchenim Andriyivskoyu strichkoyu Kinska golova simvolizuvala kinni zavodi shestikinechna zirka universitet vizantijski moneti torgivlyu Pislya 1917 roku Harkivska guberniya svoyeyi simvoliki ne mala NaselennyaMovnij sklad naselennya Harkivskoyi guberniyi za perepisom 1897 rokuChastka ukrayinskomovnogo naselennya v povitah Harkivskoyi guberniyi za danimi perepisu naselennya 1897 roku U 1901 v guberniyi prozhivalo 2 773 047 osib 1 427 869 cholovikiv i 1 345 178 zhinok U mistah 395 738 abo 14 vsogo naselennya v selishah 2 377 309 abo 86 Na 1 kv verstu dovodilosya 57 9 zhiteliv Poviti buli naseleni nerivnomirno oskilki zaselennya vidbuvalosya iz zahodu i tyagnulosya na shid Shilnist z 92 5 v Sumskomu poviti postupovo zmenshuvalas do 37 5 v Starobilskomu za vinyatkom Harkivskogo shilnist naselennya yakogo zavdyaki prisutnosti velikogo mista dorivnyuvala 139 5 Selyan razom z vijskom vidstavnimi soldatami i yih sim yami v guberniyi prozhivalo 2 538 066 cholovik abo 91 6 mishan z cehovimi 167 212 abo 6 1 dvoryan 25 185 abo 0 9 pochesnih gromadyan 12 889 abo 0 5 duhivnictva 11 321 abo 0 4 kupectva 10 655 abo 0 3 inshih staniv 7 719 abo 0 2 Pravoslavnih i yedinovirciv bulo 98 5 sektantiv 0 4 rimo katolikiv 0 3 lyuteran 0 2 yudeyiv 0 5 ta inshih 0 1 Prirodnij pririst naselennya v 1901 roci dorivnyuvav 2 na rik Vsogo v Harkivskij guberniyi bulo 17 mist i 5954 inshih naselenih punktiv Z mist buli 1 gubernskij 10 povit i 6 pozashtatnih Bilopillya Zolochiv Krasnokutsk Nedrigajliv Slov yansk i Chuguyiv Pislya m Harkova najbilshi mista buli Sumi 28 tis Ohtirka 23 tis Slov yansk 16 tis i Bilopillya 16 tis U guberniyi bulo bagato velikih slobid i sil Bilovodsk 11 tis Derkachi 7 tis Barvinkove 6 tis ta inshi Movnij sklad naselennya Harkivskoyi guberniyi za rezultatami perepisu naselennya 1897 r ukrayinska 2 009 411 80 6 rosijska 440 936 17 7 yevrejska 12 650 0 5 biloruska 10 258 0 4 nimecka 9 080 0 4 polska 5 910 0 2 inshi 4 071 0 2 vsogo 2 492 316Rozpodil naselennya v mistah guberniyi za movoyu perepis 1897 roku Misto Ukrayinska Rosijska Yevrejska InshaHarkiv 25 9 63 2 5 7 5 2 Zolochiv 97 6 2 4 Ohtirka 87 1 11 1 0 7 1 1 Bogoduhiv 95 0 3 5 0 8 0 7 Krasnokutsk 98 6 1 3 0 1 Valki 92 5 6 7 0 2 0 6 Vovchansk 71 0 28 0 0 5 0 5 Zmiyiv 89 3 10 0 0 4 0 3 Chuguyiv 8 9 86 1 1 4 3 6 Izyum 78 3 20 6 0 7 0 4 Slov yansk 73 9 23 2 1 5 1 4 Kup yansk 86 8 11 5 1 0 0 7 Lebedin 95 8 2 8 0 8 0 6 Nedrigajliv 98 4 1 5 0 1 Starobilsk 78 5 20 3 0 9 0 3 Sumi 70 5 24 1 2 6 2 8 Bilopillya 91 7 7 3 0 7 0 3 Po guberniyi 54 1 39 6 3 2 3 1 Gospodarstvo Vid okolic Harkova 1875Zemlerobstvo U 1901 r zruchnoyi zemli bulo 4 537 356 desyatini abo 91 zagalnij ploshi Harkivskoyi guberniyi Iz zruchnoyi zemli pid rilleyu bulo 52 1 sinokosom 29 9 lisom 12 9 sadibi i gorodi 2 3 i ostannij 2 8 z nezruchnoyi pid dorogami bulo 12 richkami ozerami bolotami 26 4 piskami 39 8 ostannij 21 8 Iz zahodu na shid kilkist zruchnih zemel zmenshuvalasya Golovnim hlibom dlya selyanskih gospodarstv bulo ozime zhito i yarova pshenicya dlya vlasnickih pshenicya ozimi hlibi perevazhali v pivnichno zahidnih povitah yarova pshenicya i yachmin buli zoseredzheni v pivdenno shidnih povitah Selyanami pid golovni yarovi hlibi v 1902 r bulo zasiyano 945 145 desyatini 855 913 des na svoyih zemlyah 78 917 des na tih sho orenduyutsya za groshi i 103 14 desyatini z chastini Najbilsha plosha 403 730 des abo 42 7 buli pid psheniceyu 379 754 des abo 40 2 pid yachmenem 149 713 des abo 15 8 pid vivsom i neznachna plosha 11 947 des abo 1 2 pid zhitom Tyutyunovih plantacij bulo 12914 593 velikih i 12321 dribnih nimi bulo zajnyato 204 des zibrano tyutyunu 17441 pudiv Pid posivom cukrovogo buryaka znahodilosya 47 919 des Promisli Okrim zemlerobstva naselennya guberniyi zajmalosya kustarnimi i inshimi promislami remeslami pracyuvalo na miscevih fabrikah i zavodah i vidhodilo na rizni zarobitki v susidni guberniyi Kustarni promisli i remesla robota na zavodah buli rozvineni v pivnichno zahidnih povitah viznictvo i vidhozhi promisli v pivdenno shidnih vidhid na pivden v Katerinoslavskij ta inshih guberniyah i Oblasti Vijska Donskogo osib sho zajmayutsya kustarnimi promislami bulo blizko 15 tisyach Promisli vklyuchali goncharnij vipalyuvannya derevnogo vugillya kamenyarskij tkactvo vovnyanih poyasiv dorizhok vigotovlennya silskogospodarskih znaryad tosho Remisnikiv narahovuvalosya 39 159 16 358 majstriv 14 047 robochih i 8 754 uchni zokrema shevciv i cherevichnikiv 5972 kravciv 3910 teslyariv 3052 midnikiv i slyusariv 2391 kamenyariv i pichnikiv 2 573 modistok i shvachok 2 380 stolyariv 2 277 m yasnikiv i kovbasnikiv 1 659 kovaliv 1 636 pekariv 1 567 tosho Velika chastina remisnikiv guberniyi prozhivala v m Harkovi 226 84 Produkti kustarnogo i remisnichogo virobnictva spozhivalisya majzhe viklyuchno miscevim naselennyam Dlya polipshennya promislu v m Lebedini zemstvom bulo vidkrito remisniche uchilishe dlya vikladannya stolyarno tokarnogo korzini i shevsko cherevichnogo remesel U seli Shtepivci remisniche uchilishe dlya vikladannya kovalskogo i slyusarnogo remesel v s Budnike kazenna silska navchalna remisnicha majsternya dlya navchannya po vidhodu i vigotovlennyu silskogospodarskih znaryad i mashin u seli Mezhirichi goncharna majsternya iz zrazkovoyu surmoyu tosho Promislovist U 1901 roci fabrik i zavodiv bulo 340 z produktivnistyu 95505 tisyach rubliv v rik vsogo robochih na nih bulo 38372 cholovik Zavodiv z obrobki bavovni 2 virobleno na 200 tis r vovni 4 1645 tis krb lonu pryadiva i dzhutu 4 1515 tis krb zmishanih voloknistih rechovin 1 10 tis krb paperorobnih i tipografno litografichnih 36 1211 tis krb obrobki metaliv 52 7524 tis krb dereva 10 385 tis krb mineraliv 65 5973 tis krb tvarinnih produktiv 14 795 tis krb zhivilnih rechovin 141 75252 tis krb himichnih 11 995 tis krb Fabrik i zavodiv sho pidlyagayut vedennyu akciznogo upravlinnya diyalo 43 vinokurnih zavodu 25 buryakocukrovih 1 buryakocukrovij rafinadnij i 2 rafinadnih OsvitaU Harkivskij guberniyi v 1901 roci pracyuvalo 1699 navchalni zakladi z 4873 vikladachami i 122929 uchnyami Pri comu pracyuvali 3 vishih cholovichih navchalnih zakladi 30 serednih navchalnih zakladiv 1666 nizhchih navchalnih zakladiv z 4059 vikladachami i 110922 uchnyami Dlya rozpovsyudzhennya prikladnih znan isnuvali remisnichi uchilisha klasi ruchnoyi praci rukodilni klasi zanyattya sadivnictvom gorodnictvom i inshimi galuzyami silskogo gospodarstva Remisnichih uchilish bulo 12 Dlya utvorennya doroslogo naselennya pracyuvali publichni biblioteki bezkoshtovni biblioteki chitalni narodni chitannya vechirni kursi dlya robitnikiv i povtoryuvalni uroki dlya doroslih Bezkoshtovnih narodnih bibliotek chitalen bulo blizko 300 Vechirni kursi dlya robitnikiv buli vidkriti pri 5 uchilishah Povtoryuvalni uroki dlya doroslih pracyuvali pri 5 uchilishah Div takozhSlobidska Ukrayina Slobidsko Ukrayinska guberniya Harkivske namisnictvo Tobizen German Avgustovich German A fon Tobizen gubernator Harkivshini 1895 1902 PrimitkiKyoppen P I Predvaritelnye svedeniya o chisle zhitelej v Rossii po guberniyam i uezdam v 1851 godu SPb 1854 S 13 d Track Q61722290d Track Q656d Track Q2988972 Voenno statisticheskoe obozrenie Rossijskoj imperii T 12 Malorossijskie gubernii Ch 1 Harkovskaya guberniya SPb 1850 S 74 d Track Q61732076d Track Q656d Track Q61728875 Voenno statisticheskoe obozrenie Rossijskoj imperii T 12 Malorossijskie gubernii Ch 1 Harkovskaya guberniya SPb 1850 S 75 d Track Q61732076d Track Q656d Track Q61728875 Trojnickij N A Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj imperii 1897 g XLVI Harkovskaya guberniya SPb 1904 T 46 S III d Track Q656d Track Q61732230d Track Q4463672d Track Q61732225 Harkovskij kalendar na 1917 god S 20 25 Trojnickij N A Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj imperii 1897 g XLVI Harkovskaya guberniya SPb 1904 T 46 S II d Track Q656d Track Q61732230d Track Q4463672d Track Q61732225 Donecka guberniya resource history org ua Procitovano 15 bereznya 2022 Postanova VUCVK 211 vid 15 bereznya 1922 Pro skasuvannya Chuguyivskogo povitu Postanova VUCVK 18 19 313 vid 7 bereznya 1923 r Pro administrativno teritoriyalnij podil Harkivshini Postanova VUCVK i RNK 8 vid 5 sichnya 1925 r Pro zmini v administracijno teritoriyalnomu podili Harkivshini j Poltavshini Postanova VUCVK i RNK vid 25 lyutogo 1925 r Pro vstanovlennya tochnogo spisku mist i mistechok na Harkivshini Territorialnoe i administrativnoe delenie Soyuza SSR na 1 e yanvarya 1926 goda M Glavnoe Upravlenie Kommunalnogo Hozyajstva NKVD 1926 S 19 284 s 284 s z dzherela 7 lipnya 2020 ros Gazeta Yuzhnyj Kraj 14293 03 11 1917 Str 4 Narodna volya 46 06 04 1918 Str 4 Nova Rada 241 25 12 1918 Str 4 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2007 Procitovano 29 sichnya 2008 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Harkivska guberniya Demoskop Weekly ros Dzherela ta literaturaMarkova O Ye Harkivska guberniya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 351 ISBN 978 966 00 1359 9 Harkivska guberniya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Spravochnik po Harkovskoj gubernii okruga rajony selsovety S prilozheniem karty gubernii Harkov Harkovskij gubernskij ispolnitelnyj komitet Soveta rabochih krestyanskih i krasnoarmejskih deputatov Tipografiya Gubispolkoma 1923 259 s ros PosilannyaPervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj imperii 1897 g v 89 t 119 vyp CSK MVD Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya E L Porohovshikovoj 1904 T XLVI Harkovskaya guberniya 7 XVII 297 3 s ros doref Karta guberniyi Harkivska guberniya v Enciklopediyi Brokgauza i Efrona Dnistryanskij Miroslav Stepanovich Politichna geografiya ta geopolitika Ukrayini Navchalnij posibnik Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2010 344s s 78 Velikaya oktyabrskaya socialisticheskaya revolyuciya enciklopediya 3 e izdanie Moskva Sovetskaya enciklopediya 1987 639s s 563 565