Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зміївський повіт адміністративно територіальна одиниця Слобідсько Української губернії 1797 1835 та Харківської губернії

Зміївський повіт

Зміївський повіт

Зміївський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Слобідсько-Української губернії (1797—1835) та Харківської губернії (1835—1917) Російської імперії. До 1923 року адміністративно-територіальна одиниця Харківської губернії УРСР. Також у 1919 році була у складі Харківської області ЗСПР. Адміністративним центром було місто Зміїв.

Зміївський повіт
image
Герб повітового центру
image
Губернія Слобідсько-Українська губернія (1797—1835)
Харківська губернія (1835—1923)
Центр Зміїв

Географія

image
Мапа Зміївського повіту (1887 рік)

Історія

У 1797 році повіт було сформовано на базі Чугуївського повіту. Саме місто Чугуїв, стало позаштатним містом новоутвореного Зміївського повіту.

У 1861 році в повіті (без міста) мешкало 81100 осіб, які проживали в 172 населених пунктах (2 міста, 14 слобід, 29 сіл, 80 селищ і 14 хуторів). У 1878 році населення займалося переважно рільництвом і тваринництвом, були 33 промислові підприємства (переважно гуральні та цегельні, працювало 243 працівники), за рік відбувалось 35 ярмарків.

Протягом 1921–1933 рр. Зміївщина зазнала суттєвих територіальних змін. Цей період став найбільш переламним для адміністративно-територіального устрою Зміївського краю, як і Слобідської України, в цілому. Напередодні Жовтневої революції 1917 р. Зміївський повіт, наряду з десятьма іншими, входив до Харківської губернії Росії. До його складу входили 25 волостей: Олексіївська, Берецька, Бірчанська, Бурлуцька, Веденсь-ка, Волохоярська, Гуляй-Пільська, Замостянська, Зароженська, Зміївська, Коробчанська, Лебяженська, Лиманська, Нижнє-Орільська, Миколаївська, Ново-Андріївська, Ново-Борисоглібська, Ново-Серпухівська, Отрадівська, Охочанська, Попельнянська, Преображенська, Таранівська, Чугуївська та Шебелинська.

У ході громадянської війни Зміївський повіт, залишаючись у складі Харківської губернії, неодноразово змінював державну приналежність: Росія, Українська народна республіка, Українська держава П. П. Скоропадського, Збройні Сили Півдня Росії, Донецько-Криворізька (радянська) Республіка, Українська Соціалістична Радянська Республіка тощо.

Наприкінці грудня 1919 р. з семи лівобережних волостей Зміївського повіту було утворено Чугуївський повіт. 15 березня 1922 р. постановою Президії ВУЦК було ліквідовано Чугуївський повіт, волості якого перейшли до Харківського, Куп'янського, Зміївського та Вовчанського повітів. 1922 р. Шелудьківський волосний виконком незаможних селян реорганізовано у райвиконком із районним центром у с. Андріївка, с. Скрипаї теж було передано до Андріївського району.

З 1923 р. в Україні було розпочато адміністративно-територіальну реформу, в основу якої покладено принцип економічного районування. Повіти і волості замінювалися на округи і райони, яких на території ліквідованої Харківської губернії створили відповідно 5 та 77. На історичних землях Зміївщини були утворені наступні райони: Андріївський, Балаклійський (у межах Ізюмського округу), Зміївський, Коробочкинський, Олексіївський, Таранівський, Чугуївський (у межах Харківського округу). Зміївський повіт був перетворений на район у березні 1923 р., а 1924 р. утворюється Таранівський район, села Шелудьківка і Скрипаї знову передано Зміївському району.

Згідно з постановою ВУЦВК та РНК УСРР від 13 червня 1930 р. були ліквідовані Ізюмський та Куп’янський округи, територія яких приєднана до Харківського округу, який таким чином став складатися (на період з 13 червня до 15 вересня 1930 року) з 43 районів. Серед них на землях Зміївщини: Андріївський, Балаклійський, Зміївський, Олексіївський, Таранівський, Чугуївський. Постановою ВУЦВК та РНК УСРР від 15 вересня 1930 р. «Про ліквідацію округів і перехід до двоступеневої системи управління» були ліквідовані деякі округи й райони, серед них і Таранівський район, сільради і села якого було передано до складу Зміївського району. Тоді ж від Мереф’янського району до Зміївського було передано с. Островерхівка. 3 лютого 1931 р. Андріївський район було ліквідовано, а його сільради приєднано до Балаклійського району.

9 лютого 1932 р. IV позачерговою сесією ВУЦВК XII скликання було схвалено постанову про адміністративно-територіальну реформу, створення областей та перехід на триступеневу систему управління: центр–область–район. Від того часу до сьогодні землі історичної Зміївщини (основна площа) входять до Балаклійського, Зміївського, Первомайського (до 1952 р. – Олексіївський) та Чугуївського районів Харківської області.

Символіка

Зміївський герб

Докладніше: Герб Змієва

Зміївський герб відноситься до так званих «промовистих» гербів, вигляд яких вказує на назву міста, повіту чи губернії. В даному випадку - коронований змій. Історично гербовий малюнок історично сходить до полковому прапорі Зміївського слобідського козацького полку.

Цікаво, що при розробці герба міста Змієва в 1803 році Герольдмейстерська контора залишила поле щита цільним, хоча на початок XIX століття діяло правило, згідно з яким поле повітових і заштатних міст розсікати на дві частини по вертикалі, в верхній частині поля щита зображувався герб губернського міста (Харків). Такими були герби інших міст харківської губернії: Вовчанська, Лебедина, Богодухова. За описом герба він виглядав так: «В червоному полі звивається до гори золотий змій з міською короною на голові».

У 1856 році імператор вирішив передивитися герби губернії та повітів на геральдичну відповідність. Як наслідок цього, у 1878 році було змінено герб Харківської губернії на новий (кінська голова, зірка та три візантійські монети). Але наказів що до повітових місць не надійшло. Отож у верхніх частинах поля гербів так й зосталося зображення старого губернського герба (перехрещені кадукей та ріг достатку) .

Лише пізніше в вільній частині Зміївського герба було розміщене зображення губернського центру.

У виданнях «Пам’ятної книги Харківської губернії» 1863 та 1865 років, надано опис Зміївського герба, він виглядав як «змій у золотому полі». Чи це була тимчасова зміна кольорів гербу, чи помилка видання невідомо, але у «Короткому нарисі історії Харківського дворянства» 1885 року, герб такий як і раніше, золотий змій на червоному полі.

  • image
    Герб повітового міста Зміїв, до 1803 року;
  • image
    Герб повітового міста Зміїв Харківського намісництва (1803), з описом;
  • image
    Герб повітового міста Зміїв, затверджений у 1803 році;
  • image
    Герб міста Зміїв та Зміївського повіту у 1878-1888 роках;
  • image
    Герб міста Зміїв та Зміївського повіту у 1888-1919 роках.

Населення

Керівники повіту

Повітові маршалки шляхти (Російська імперія)

Прізвище, ім’я, по батькові Чин Роки знаходження на посаді
Ковалевський Іван Іванович колезький асесор
1798—1801
Мейєр Петро Юрієвич майор
1801—1804
Шидловський Микола Васильович титулярний радник
1804—1807
Шидловський Микола Васильович титулярний радник
1807—1810
Шидловський Микола Васильович титулярний радник
1810—1813
Бедряга Олександр Якимович губернський секретар
1813—1816
Смирницький Микола Савич майор
1816—1819
Смирницький Микола Савич майор
1819—1822
Смирницький Микола Савич надвірний радник
1822—1825
Смирницький Микола Савич надвірний радник
1825—1828
барон Раден Павло Федорович ротмістр
1828—1831
Стремоухов Павло Васильович гвардії штабс-капітан
1831—1834
Ковалевський Єгор Іванович ротмістр
1834—1837
Ковалевський Єгор Іванович ротмістр
1837—1840
Ковалевський Єгор Іванович ротмістр
1840—1843
барон Раден Павло Федорович ротмістр
1843—1846
барон Раден Павло Федорович ротмістр
1846—1849
барон Раден Павло Федорович ротмістр
1849—1852
барон Раден Павло Федорович ротмістр
1852—1855
Орлов Іван Афанасійович колезький секретар
з 29 червня 1855
Орлов Іван Афанасійович колезький секретар
1855—1858
Орлов Іван Афанасійович колезький секретар
1858—1860
князь Кудашев Олексій Сергійович гвардії штабс-капітан
з 5 серпня 1860
князь Кудашев Олексій Сергійович гвардії штабс-капітан
1861—1864
князь Кудашев Олексій Сергійович гвардії штабс-капітан
1864—1867
Замятин Дмитро Єгорович титулярний радник
1867—1870
Лесевицький Роман Дмитрович колезький секретар
1870—1873
Лесевицький Роман Дмитрович колезький секретар
1873—1876
Лесевицький Роман Дмитрович колезький секретар
1876—1879
Грєхов Олександр Васильович гвардії полковник
1879—1882
Грєхов Олександр Васильович гвардії полковник
1882—1883
Ілляшевич Лев Васильович флоту капітан-лейтенант
з 7 лютого 1883
Свєтухін Іван Ілліч штабс-капітан
?-1890—1892
Лесевицький Микола Семенович губернський секретар
1892—1904
місце вакантно
1904
Лесевицький Микола Семенович дійсний статський радник
?-1906—1908
Суковкин Сергій Павлович статський радник
1908—1913-?

Повітовий комісар (1917)

Після Лютневої революції 1917 року у Зміївському повіті створюються численні Ради. Керівником у повіті був повітовий комісар. 14 вересня 1917 року проходить Зміївський повітовий з’їзд Рад, на якому було вирішено усунути з посади повітового комісара Тимчасового уряду Францевича. Францевич був вимушений піти у відставку.

7 листопада (25 жовтня) 1917 року у Петрограді відбувся більшовицький переворот. Влада від Тимчасового уряду переходить до більшовиків.

Повітовий виконком (1918)

Наприкінці 1917 року червоногвардійскі загони Г.А. Сівера (загін села Зідьки) та О.П. Ковальова (загін села Шелудьківка) захоплюють Зміїв, та проголошують у місті більшовицьку владу. З місцевої в’язниці було звільнено представників повітової більшовицької організації, яка захоплює владу у повіті. 20 січня 1918 року Зміївський повітовий з’їзд Рад селянських депутатів проголосив встановлення більшовицької влади у всьому повіті. З’їзд обрав виконком, який очолював І.Є. Майстро.

Дію більшовицьких Рад у Зміївському повіті було перервано наступом австро-німецьких військ у квітні 1918 року.

Голови повітового ревкому та виконкому (1919)

19-23 січня 1919 року Змієві, вперше на Харківщині, відбувся з’їзд Рад селянських, робітничих і червоноармійських депутатів, до якого входили більшовики та ліві соціалісти-революціонери. Першим головою Зміївського повітового виконкому та першим головою повітового комітету більшовиків став Чернієнко Іван Васильович (1895-1969).

Наприкінці травня 1919 року створюється Зміївський революційний комітет (ревком) на чолі якого став Кривокінь.

У літку 1919 року діяльність більшовицьких органів влади припинилася у зв’язку з тим, що Зміївщина була зайнята білими військами Врангеля П.М..

У грудні 1919 року, РСЧА вибивши зі Зміївщини війська Врангеля, 11 грудня увійшли до Змієву. У Зміїву розквартирувалася 2-га Латиська бригада Латиської дивізії (комбриг Фрейберг Август Давидович). Начальником Зміївського гарнізону було призначено А.І. Туппе, комісаром М. Ценіса. Наказом №1 від 19 грудня 1919 року, Туппе призначає свого помічника Пуке, командиром Зміїва.

23 грудня у повіті був створений революційний комітет (ревком), у складі: В.А. Любанова, В.В. Євстаф’єва, С.С. Крилова та Вєткова. Наказом голови Зміївського повітового військово-революційного комітету Р. Саковича, оголошувалося створення замість тимчасового, постійного військово-революційного комітету. Повітовий ВРК складався з 2-х представників Реввійсьради 14-ї армії, та одного представника від Харківського Губернського ревкому.

У квітні 1920 року повітовий ревком передав свої повноваження повітовому виконавчому комітету (виконкому). Головою виконкому було обрано комуніста Н.С. Цезарєва.

Поліція

Штат поліційного управління повіту включав в себе повітового справника, його помічника, секретаря та столоначальників (карного та цивільного столів), а також реєстратора. Сам повіт поділявся на стани очолювані становими приставами. На 1890 рік Зміївський повіт поділявся на три стани. У 1908 році було утворено новий 4-й стан з центром у Андріївці.

Крім того представники поліції були у великих містах повіту. У повітовому місті Зміїв був поліційний наглядач. А з 1913 року Зміїв було поділено на три околотки, якими керували околоточні наглядачі (околоточні), підлеглі міському поліційному наглядачеві. Позаштатне місто Чугуїв, поділялося на дві поліційних дільниці, якими керували поліційні наглядачі.

Також, наприкінці XIX століття до поліції Зміївського повіту відносилася Зміївська повітова тюрма.

Повітові справники поліції

Прізвище, ім’я, по батькові Чин Роки знаходження на посаді
Отрохов Віктор Іванович колезький асесор
?—1890—1893
Радкевич Єпіфан Іванович надвірний радник
1893—1896
Сакович Петро Антонович колезький радник
1896—1898
Радкевич Єпіфан Іванович колезький радник
1898—1904
Жилло Микола Лук’янович штабс-капітан запасу
1904—1906
Савиллов Василь Васильович колезький асесор
1906—1908
барон Рауш-фон-Траубенберг Аполлон Леонідович надвірний радник
1908—1909
Софіано Харлам Семенович надвірний радник
1909—1912
Стрелецький Павло Якович підполковник запасу
1912—1913—?

Волості

Зміївський повіт, поділявся на волості. До керівництва волості входили старшина, волосний писар, голова суду.

В повіт на 1913 рік входили такі волості:

та міста

  • повітове місто Зміїв
  • заштатне місто Чугуїв із передмістями Кременець, Робочий Батальйон, слободою Преображенською.

В інші роки існували також

Релігія

Зміївський повіт відносився до Харківської єпархії і поділявся на три округи.

Примітки

  1. Zmijewski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 650. (пол.)
  2. Зміївський край за часів сталінізму (1921–1953 рр.) : Збірка дослідницьких робіт / Ю. О. Солдатенко, А. С. Богацька, В. В. Майстро, Є. В. Полях; упоряд. та наук. ред. . – Х. : Мачулін, 2016. – С. 201
  3. Постанова ВУЦВК № 211 від 15 березня 1922 «Про скасування Чугуївського повіту»
  4. Зміївський край за часів сталінізму (1921–1953 рр.) : Збірка дослідницьких робіт / Ю. О. Солдатенко, А. С. Богацька, В. В. Майстро, Є. В. Полях; упоряд. та наук. ред. . – Х. : Мачулін, 2016. – С. 201-202
  5. Адміністративно-територіальний поділ УСРР при 3-х ступеневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року). – Х. : Друкарня ВУЦВК, 1925. – С. 108–109
  6. Адміністративно-територіальний поділ УСРР за станом на 1 грудня 1933 року. – Х. : Видвництво ВУЦВК, 1933. – С. 6–7; Реабілітовані історією. Харківська область : Книга перша. – Ч. 1 / Редакційно-видавнича група Харківського тому серії «Реабілітовані історією». – К.; Х. : Оригінал, 2005. – С. 784–788.
  7. Зміївський край за часів сталінізму (1921–1953 рр.) : Збірка дослідницьких робіт / Ю. О. Солдатенко, А. С. Богацька, В. В. Майстро, Є. В. Полях; упоряд. та наук. ред. . – Х. : Мачулін, 2016. – С. 202
  8. Адміністративно-територіальний поділ УСРР за станом на 1 грудня 1933 року. – Х. : Видавництво ВУЦВК, 1933. – С. 7
  9. Илляшевич Л.В. Краткій очеркъ исторіи Харьковскаго дворянства. — Х. : типографія М. Зильберберга, 1885. — С. 96,97 - 166.(рос. дореф.)
  10. Илляшевич Л.В. Краткій очеркъ исторіи Харьковскаго дворянства. — Х. : типографія М. Зильберберга, 1885. — С. 120 -121 - 166.(рос. дореф.)
  11. Голяховский Я. Памятная книжка Харьковской губерніи, на 1863 годъ. — Харьковский губернский Статистический Комитет. — Х. : въ Университетской Типографіи, 1863. — С. 55.(рос. дореф.)
  12. Голяховский Я. Памятная книжка Харьковской губерніи, на 1865 годъ. — Харьковский губернский Статистический Комитет. — Х. : въ Университетской Типографіи, 1865. — С. 61.(рос. дореф.)
  13. Илляшевич Л.В. Краткій очеркъ исторіи Харьковскаго дворянства. — Х. : типографія М. Зильберберга, 1885. — С. 96 -97 - 166.(рос. дореф.)
  14. Змиевской уезд Харьковской губернии в годы Гражданской войны в России. 1917—1921. Монография / Ю. А. Коловрат. — Х. : Мачулин, 2012. — С. 23. —.
  15. Саяний М.І. Зміївщина - Слобожанщини перлина. — Х. : Кроссроуд, 2009. — С. 84 – 288с. — -66-16.
  16. Саяний М.І. Зміївщина - Слобожанщини перлина. — Х. : Кроссроуд, 2009. — С. 87 – 288с. — -66-16.

Джерела


image Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zmiyivskij povit administrativno teritorialna odinicya Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi 1797 1835 ta Harkivskoyi guberniyi 1835 1917 Rosijskoyi imperiyi Do 1923 roku administrativno teritorialna odinicya Harkivskoyi guberniyi URSR Takozh u 1919 roci bula u skladi Harkivskoyi oblasti ZSPR Administrativnim centrom bulo misto Zmiyiv Zmiyivskij povitGerb povitovogo centruGuberniya Slobidsko Ukrayinska guberniya 1797 1835 Harkivska guberniya 1835 1923 Centr ZmiyivGeografiyaMapa Zmiyivskogo povitu 1887 rik IstoriyaU 1797 roci povit bulo sformovano na bazi Chuguyivskogo povitu Same misto Chuguyiv stalo pozashtatnim mistom novoutvorenogo Zmiyivskogo povitu U 1861 roci v poviti bez mista meshkalo 81100 osib yaki prozhivali v 172 naselenih punktah 2 mista 14 slobid 29 sil 80 selish i 14 hutoriv U 1878 roci naselennya zajmalosya perevazhno rilnictvom i tvarinnictvom buli 33 promislovi pidpriyemstva perevazhno guralni ta cegelni pracyuvalo 243 pracivniki za rik vidbuvalos 35 yarmarkiv Protyagom 1921 1933 rr Zmiyivshina zaznala suttyevih teritorialnih zmin Cej period stav najbilsh perelamnim dlya administrativno teritorialnogo ustroyu Zmiyivskogo krayu yak i Slobidskoyi Ukrayini v cilomu Naperedodni Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 r Zmiyivskij povit naryadu z desyatma inshimi vhodiv do Harkivskoyi guberniyi Rosiyi Do jogo skladu vhodili 25 volostej Oleksiyivska Berecka Birchanska Burlucka Vedens ka Volohoyarska Gulyaj Pilska Zamostyanska Zarozhenska Zmiyivska Korobchanska Lebyazhenska Limanska Nizhnye Orilska Mikolayivska Novo Andriyivska Novo Borisoglibska Novo Serpuhivska Otradivska Ohochanska Popelnyanska Preobrazhenska Taranivska Chuguyivska ta Shebelinska U hodi gromadyanskoyi vijni Zmiyivskij povit zalishayuchis u skladi Harkivskoyi guberniyi neodnorazovo zminyuvav derzhavnu prinalezhnist Rosiya Ukrayinska narodna respublika Ukrayinska derzhava P P Skoropadskogo Zbrojni Sili Pivdnya Rosiyi Donecko Krivorizka radyanska Respublika Ukrayinska Socialistichna Radyanska Respublika tosho Naprikinci grudnya 1919 r z semi livoberezhnih volostej Zmiyivskogo povitu bulo utvoreno Chuguyivskij povit 15 bereznya 1922 r postanovoyu Prezidiyi VUCK bulo likvidovano Chuguyivskij povit volosti yakogo perejshli do Harkivskogo Kup yanskogo Zmiyivskogo ta Vovchanskogo povitiv 1922 r Sheludkivskij volosnij vikonkom nezamozhnih selyan reorganizovano u rajvikonkom iz rajonnim centrom u s Andriyivka s Skripayi tezh bulo peredano do Andriyivskogo rajonu Z 1923 r v Ukrayini bulo rozpochato administrativno teritorialnu reformu v osnovu yakoyi pokladeno princip ekonomichnogo rajonuvannya Poviti i volosti zaminyuvalisya na okrugi i rajoni yakih na teritoriyi likvidovanoyi Harkivskoyi guberniyi stvorili vidpovidno 5 ta 77 Na istorichnih zemlyah Zmiyivshini buli utvoreni nastupni rajoni Andriyivskij Balaklijskij u mezhah Izyumskogo okrugu Zmiyivskij Korobochkinskij Oleksiyivskij Taranivskij Chuguyivskij u mezhah Harkivskogo okrugu Zmiyivskij povit buv peretvorenij na rajon u berezni 1923 r a 1924 r utvoryuyetsya Taranivskij rajon sela Sheludkivka i Skripayi znovu peredano Zmiyivskomu rajonu Zgidno z postanovoyu VUCVK ta RNK USRR vid 13 chervnya 1930 r buli likvidovani Izyumskij ta Kup yanskij okrugi teritoriya yakih priyednana do Harkivskogo okrugu yakij takim chinom stav skladatisya na period z 13 chervnya do 15 veresnya 1930 roku z 43 rajoniv Sered nih na zemlyah Zmiyivshini Andriyivskij Balaklijskij Zmiyivskij Oleksiyivskij Taranivskij Chuguyivskij Postanovoyu VUCVK ta RNK USRR vid 15 veresnya 1930 r Pro likvidaciyu okrugiv i perehid do dvostupenevoyi sistemi upravlinnya buli likvidovani deyaki okrugi j rajoni sered nih i Taranivskij rajon silradi i sela yakogo bulo peredano do skladu Zmiyivskogo rajonu Todi zh vid Meref yanskogo rajonu do Zmiyivskogo bulo peredano s Ostroverhivka 3 lyutogo 1931 r Andriyivskij rajon bulo likvidovano a jogo silradi priyednano do Balaklijskogo rajonu 9 lyutogo 1932 r IV pozachergovoyu sesiyeyu VUCVK XII sklikannya bulo shvaleno postanovu pro administrativno teritorialnu reformu stvorennya oblastej ta perehid na tristupenevu sistemu upravlinnya centr oblast rajon Vid togo chasu do sogodni zemli istorichnoyi Zmiyivshini osnovna plosha vhodyat do Balaklijskogo Zmiyivskogo Pervomajskogo do 1952 r Oleksiyivskij ta Chuguyivskogo rajoniv Harkivskoyi oblasti SimvolikaZmiyivskij gerb Dokladnishe Gerb Zmiyeva Zmiyivskij gerb vidnositsya do tak zvanih promovistih gerbiv viglyad yakih vkazuye na nazvu mista povitu chi guberniyi V danomu vipadku koronovanij zmij Istorichno gerbovij malyunok istorichno shodit do polkovomu prapori Zmiyivskogo slobidskogo kozackogo polku Cikavo sho pri rozrobci gerba mista Zmiyeva v 1803 roci Geroldmejsterska kontora zalishila pole shita cilnim hocha na pochatok XIX stolittya diyalo pravilo zgidno z yakim pole povitovih i zashtatnih mist rozsikati na dvi chastini po vertikali v verhnij chastini polya shita zobrazhuvavsya gerb gubernskogo mista Harkiv Takimi buli gerbi inshih mist harkivskoyi guberniyi Vovchanska Lebedina Bogoduhova Za opisom gerba vin viglyadav tak V chervonomu poli zvivayetsya do gori zolotij zmij z miskoyu koronoyu na golovi U 1856 roci imperator virishiv peredivitisya gerbi guberniyi ta povitiv na geraldichnu vidpovidnist Yak naslidok cogo u 1878 roci bulo zmineno gerb Harkivskoyi guberniyi na novij kinska golova zirka ta tri vizantijski moneti Ale nakaziv sho do povitovih misc ne nadijshlo Otozh u verhnih chastinah polya gerbiv tak j zostalosya zobrazhennya starogo gubernskogo gerba perehresheni kadukej ta rig dostatku Lishe piznishe v vilnij chastini Zmiyivskogo gerba bulo rozmishene zobrazhennya gubernskogo centru U vidannyah Pam yatnoyi knigi Harkivskoyi guberniyi 1863 ta 1865 rokiv nadano opis Zmiyivskogo gerba vin viglyadav yak zmij u zolotomu poli Chi ce bula timchasova zmina koloriv gerbu chi pomilka vidannya nevidomo ale u Korotkomu narisi istoriyi Harkivskogo dvoryanstva 1885 roku gerb takij yak i ranishe zolotij zmij na chervonomu poli Gerb povitovogo mista Zmiyiv do 1803 roku Gerb povitovogo mista Zmiyiv Harkivskogo namisnictva 1803 z opisom Gerb povitovogo mista Zmiyiv zatverdzhenij u 1803 roci Gerb mista Zmiyiv ta Zmiyivskogo povitu u 1878 1888 rokah Gerb mista Zmiyiv ta Zmiyivskogo povitu u 1888 1919 rokah NaselennyaKerivniki povituPovitovi marshalki shlyahti Rosijska imperiya Prizvishe im ya po batkovi Chin Roki znahodzhennya na posadi Kovalevskij Ivan Ivanovich kolezkij asesor 1798 1801 Mejyer Petro Yuriyevich major 1801 1804 Shidlovskij Mikola Vasilovich titulyarnij radnik 1804 1807 Shidlovskij Mikola Vasilovich titulyarnij radnik 1807 1810 Shidlovskij Mikola Vasilovich titulyarnij radnik 1810 1813 Bedryaga Oleksandr Yakimovich gubernskij sekretar 1813 1816 Smirnickij Mikola Savich major 1816 1819 Smirnickij Mikola Savich major 1819 1822 Smirnickij Mikola Savich nadvirnij radnik 1822 1825 Smirnickij Mikola Savich nadvirnij radnik 1825 1828 baron Raden Pavlo Fedorovich rotmistr 1828 1831 Stremouhov Pavlo Vasilovich gvardiyi shtabs kapitan 1831 1834 Kovalevskij Yegor Ivanovich rotmistr 1834 1837 Kovalevskij Yegor Ivanovich rotmistr 1837 1840 Kovalevskij Yegor Ivanovich rotmistr 1840 1843 baron Raden Pavlo Fedorovich rotmistr 1843 1846 baron Raden Pavlo Fedorovich rotmistr 1846 1849 baron Raden Pavlo Fedorovich rotmistr 1849 1852 baron Raden Pavlo Fedorovich rotmistr 1852 1855 Orlov Ivan Afanasijovich kolezkij sekretar z 29 chervnya 1855 Orlov Ivan Afanasijovich kolezkij sekretar 1855 1858 Orlov Ivan Afanasijovich kolezkij sekretar 1858 1860 knyaz Kudashev Oleksij Sergijovich gvardiyi shtabs kapitan z 5 serpnya 1860 knyaz Kudashev Oleksij Sergijovich gvardiyi shtabs kapitan 1861 1864 knyaz Kudashev Oleksij Sergijovich gvardiyi shtabs kapitan 1864 1867 Zamyatin Dmitro Yegorovich titulyarnij radnik 1867 1870 Lesevickij Roman Dmitrovich kolezkij sekretar 1870 1873 Lesevickij Roman Dmitrovich kolezkij sekretar 1873 1876 Lesevickij Roman Dmitrovich kolezkij sekretar 1876 1879 Gryehov Oleksandr Vasilovich gvardiyi polkovnik 1879 1882 Gryehov Oleksandr Vasilovich gvardiyi polkovnik 1882 1883 Illyashevich Lev Vasilovich flotu kapitan lejtenant z 7 lyutogo 1883 Svyetuhin Ivan Illich shtabs kapitan 1890 1892 Lesevickij Mikola Semenovich gubernskij sekretar 1892 1904 misce vakantno 1904 Lesevickij Mikola Semenovich dijsnij statskij radnik 1906 1908 Sukovkin Sergij Pavlovich statskij radnik 1908 1913 Povitovij komisar 1917 Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku u Zmiyivskomu poviti stvoryuyutsya chislenni Radi Kerivnikom u poviti buv povitovij komisar 14 veresnya 1917 roku prohodit Zmiyivskij povitovij z yizd Rad na yakomu bulo virisheno usunuti z posadi povitovogo komisara Timchasovogo uryadu Francevicha Francevich buv vimushenij piti u vidstavku 7 listopada 25 zhovtnya 1917 roku u Petrogradi vidbuvsya bilshovickij perevorot Vlada vid Timchasovogo uryadu perehodit do bilshovikiv Povitovij vikonkom 1918 Naprikinci 1917 roku chervonogvardijski zagoni G A Sivera zagin sela Zidki ta O P Kovalova zagin sela Sheludkivka zahoplyuyut Zmiyiv ta progoloshuyut u misti bilshovicku vladu Z miscevoyi v yaznici bulo zvilneno predstavnikiv povitovoyi bilshovickoyi organizaciyi yaka zahoplyuye vladu u poviti 20 sichnya 1918 roku Zmiyivskij povitovij z yizd Rad selyanskih deputativ progolosiv vstanovlennya bilshovickoyi vladi u vsomu poviti Z yizd obrav vikonkom yakij ocholyuvav I Ye Majstro Diyu bilshovickih Rad u Zmiyivskomu poviti bulo perervano nastupom avstro nimeckih vijsk u kvitni 1918 roku Golovi povitovogo revkomu ta vikonkomu 1919 19 23 sichnya 1919 roku Zmiyevi vpershe na Harkivshini vidbuvsya z yizd Rad selyanskih robitnichih i chervonoarmijskih deputativ do yakogo vhodili bilshoviki ta livi socialisti revolyucioneri Pershim golovoyu Zmiyivskogo povitovogo vikonkomu ta pershim golovoyu povitovogo komitetu bilshovikiv stav Cherniyenko Ivan Vasilovich 1895 1969 Naprikinci travnya 1919 roku stvoryuyetsya Zmiyivskij revolyucijnij komitet revkom na choli yakogo stav Krivokin U litku 1919 roku diyalnist bilshovickih organiv vladi pripinilasya u zv yazku z tim sho Zmiyivshina bula zajnyata bilimi vijskami Vrangelya P M U grudni 1919 roku RSChA vibivshi zi Zmiyivshini vijska Vrangelya 11 grudnya uvijshli do Zmiyevu U Zmiyivu rozkvartiruvalasya 2 ga Latiska brigada Latiskoyi diviziyi kombrig Frejberg Avgust Davidovich Nachalnikom Zmiyivskogo garnizonu bulo priznacheno A I Tuppe komisarom M Cenisa Nakazom 1 vid 19 grudnya 1919 roku Tuppe priznachaye svogo pomichnika Puke komandirom Zmiyiva 23 grudnya u poviti buv stvorenij revolyucijnij komitet revkom u skladi V A Lyubanova V V Yevstaf yeva S S Krilova ta Vyetkova Nakazom golovi Zmiyivskogo povitovogo vijskovo revolyucijnogo komitetu R Sakovicha ogoloshuvalosya stvorennya zamist timchasovogo postijnogo vijskovo revolyucijnogo komitetu Povitovij VRK skladavsya z 2 h predstavnikiv Revvijsradi 14 yi armiyi ta odnogo predstavnika vid Harkivskogo Gubernskogo revkomu U kvitni 1920 roku povitovij revkom peredav svoyi povnovazhennya povitovomu vikonavchomu komitetu vikonkomu Golovoyu vikonkomu bulo obrano komunista N S Cezaryeva PoliciyaShtat policijnogo upravlinnya povitu vklyuchav v sebe povitovogo spravnika jogo pomichnika sekretarya ta stolonachalnikiv karnogo ta civilnogo stoliv a takozh reyestratora Sam povit podilyavsya na stani ocholyuvani stanovimi pristavami Na 1890 rik Zmiyivskij povit podilyavsya na tri stani U 1908 roci bulo utvoreno novij 4 j stan z centrom u Andriyivci 1 j stan Oleksiyivska 2 j stan Taranivka 3 j stan Chuguyiv 4 j stan z 1908 roku Andriyivka Krim togo predstavniki policiyi buli u velikih mistah povitu U povitovomu misti Zmiyiv buv policijnij naglyadach A z 1913 roku Zmiyiv bulo podileno na tri okolotki yakimi keruvali okolotochni naglyadachi okolotochni pidlegli miskomu policijnomu naglyadachevi Pozashtatne misto Chuguyiv podilyalosya na dvi policijnih dilnici yakimi keruvali policijni naglyadachi Takozh naprikinci XIX stolittya do policiyi Zmiyivskogo povitu vidnosilasya Zmiyivska povitova tyurma Povitovi spravniki policiyi Prizvishe im ya po batkovi Chin Roki znahodzhennya na posadi Otrohov Viktor Ivanovich kolezkij asesor 1890 1893 Radkevich Yepifan Ivanovich nadvirnij radnik 1893 1896 Sakovich Petro Antonovich kolezkij radnik 1896 1898 Radkevich Yepifan Ivanovich kolezkij radnik 1898 1904 Zhillo Mikola Luk yanovich shtabs kapitan zapasu 1904 1906 Savillov Vasil Vasilovich kolezkij asesor 1906 1908 baron Raush fon Traubenberg Apollon Leonidovich nadvirnij radnik 1908 1909 Sofiano Harlam Semenovich nadvirnij radnik 1909 1912 Streleckij Pavlo Yakovich pidpolkovnik zapasu 1912 1913 VolostiZmiyivskij povit podilyavsya na volosti Do kerivnictva volosti vhodili starshina volosnij pisar golova sudu V povit na 1913 rik vhodili taki volosti Oleksiyivska volost volosnij centr Oleksiyivska Andriyivska volost volosnij centr Andriyivka Novo Borisoglibsk Balaklijska volost volosnij centr Balakliya Berecka volost volosnij centr Bereki Birchanska volost volosnij centr Birki Burlucka volost volosnij centr Velikij Burluk Vvedenska volost volosnij centr Vvedenka Volohovoyarska volost volosnij centr Volohiv Yar Gulyajpilska volost volosnij centr Gulyaj Pole Zamostyanska volost volosnij centr Zamostya Zmiyivska volost volosnij centr Zmiyiv Korobchanska volost volosnij centr Korobchine Limanska volost volosnij centr Liman Nizhnoorelska volost volosnij centr Nizhnya Orel Ligivka Otradivska volost Ohochanska volost volosnij centr Ohoche Popilnyanska volost Preobrazhenska volost volosnij centr Preobrazhenske Sokolivska volost volosnij centr Sokolove Chuguyivska volost volosnij centr Chuguyiv Shebelinska volost volosnij centr Shebelinka Sheludkivska volost volosnij centr Sheludkivka ta mista povitove misto Zmiyiv zashtatne misto Chuguyiv iz peredmistyami Kremenec Robochij Bataljon slobodoyu Preobrazhenskoyu V inshi roki isnuvali takozh Zarozhenska volost volosnij centr Zarozhne Lozovenkivska volost volosnij centr Lozovenka Taranivska volost volosnij centr Taranivka ReligiyaZmiyivskij povit vidnosivsya do Harkivskoyi yeparhiyi i podilyavsya na tri okrugi PrimitkiZmijewski powiat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 650 pol Zmiyivskij kraj za chasiv stalinizmu 1921 1953 rr Zbirka doslidnickih robit Yu O Soldatenko A S Bogacka V V Majstro Ye V Polyah uporyad ta nauk red H Machulin 2016 S 201 Postanova VUCVK 211 vid 15 bereznya 1922 Pro skasuvannya Chuguyivskogo povitu Zmiyivskij kraj za chasiv stalinizmu 1921 1953 rr Zbirka doslidnickih robit Yu O Soldatenko A S Bogacka V V Majstro Ye V Polyah uporyad ta nauk red H Machulin 2016 S 201 202 Administrativno teritorialnij podil USRR pri 3 h stupenevij sistemi vryaduvannya za danimi na 1 zhovtnya 1925 roku H Drukarnya VUCVK 1925 S 108 109 Administrativno teritorialnij podil USRR za stanom na 1 grudnya 1933 roku H Vidvnictvo VUCVK 1933 S 6 7 Reabilitovani istoriyeyu Harkivska oblast Kniga persha Ch 1 Redakcijno vidavnicha grupa Harkivskogo tomu seriyi Reabilitovani istoriyeyu K H Original 2005 S 784 788 Zmiyivskij kraj za chasiv stalinizmu 1921 1953 rr Zbirka doslidnickih robit Yu O Soldatenko A S Bogacka V V Majstro Ye V Polyah uporyad ta nauk red H Machulin 2016 S 202 Administrativno teritorialnij podil USRR za stanom na 1 grudnya 1933 roku H Vidavnictvo VUCVK 1933 S 7 Illyashevich L V Kratkij ocherk istorii Harkovskago dvoryanstva H tipografiya M Zilberberga 1885 S 96 97 166 ros doref Illyashevich L V Kratkij ocherk istorii Harkovskago dvoryanstva H tipografiya M Zilberberga 1885 S 120 121 166 ros doref Golyahovskij Ya Pamyatnaya knizhka Harkovskoj gubernii na 1863 god Harkovskij gubernskij Statisticheskij Komitet H v Universitetskoj Tipografii 1863 S 55 ros doref Golyahovskij Ya Pamyatnaya knizhka Harkovskoj gubernii na 1865 god Harkovskij gubernskij Statisticheskij Komitet H v Universitetskoj Tipografii 1865 S 61 ros doref Illyashevich L V Kratkij ocherk istorii Harkovskago dvoryanstva H tipografiya M Zilberberga 1885 S 96 97 166 ros doref Zmievskoj uezd Harkovskoj gubernii v gody Grazhdanskoj vojny v Rossii 1917 1921 Monografiya Yu A Kolovrat H Machulin 2012 S 23 ISBN 978 966 8768 40 8 Sayanij M I Zmiyivshina Slobozhanshini perlina H Krossroud 2009 S 84 288s ISBN 978 966 8759 66 16 Sayanij M I Zmiyivshina Slobozhanshini perlina H Krossroud 2009 S 87 288s ISBN 978 966 8759 66 16 DzherelaOpisi Harkivskogo namisnictva K 1991 Topografichnij opis Harkivskogo namisnictva 1787 Lukomskij G K Starinnye usadby Harkovskoj gubernii 2 e pereizdanie H Saga 2007 348 s ISBN 978 966 2918 15 11 ros Illyashevich L V Kratkij ocherk istorii Harkovskago dvoryanstva H tipografiya M Zilberberga 1885 166 s ros doref Shelkov K P Istoricheskaya hronologiya Harkovskoj gubernii H Universitetskaya tipografiya 1882 365 s ros doref Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii V treh tomah H Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2005 T I 336 s ros Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii V treh tomah H Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2005 T II 108 s ros Filaret Gumilevskij D G Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii V treh tomah H Harkovskij chastnyj muzej gorodskoj usadby 2006 T III 278 s ros Sayanij M I Zmiyivshina Slobozhanshini perlina H Krossroud 2009 288 s ISBN 978 966 8759 66 16 Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ