Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Харківська область ЗСПР військово територіальна одиниця адміністративного поділу Збройних сил Півдня Росії Столиця облас

Харківська область (ЗСПР)

Харківська область (ЗСПР)

Харківська область ЗСПР — військово-територіальна одиниця адміністративного поділу Збройних сил Півдня Росії. Столиця області — Харків. Фактично утворена 25 червня (12 червня по старому стилю) 1919 року, після заняття військами Добровольчої армії Харкова, офіційно перезатверджена 25 серпня (у момент створення Новоросійської та областей). Включала в себе територію Харківської, Катеринославської, (з червня 1919 року), Курської, Орловської (з кінця вересня 1919 року), Полтавської (з липня до 4 жовтня 1919 , північну частину Таврійської губернії частково Київську та Чернігівську губернії,, а також південний фрагмент Тульської губернії (у жовтні 1919 року).

Харківська область
Прапор
image
Дата створення / заснування 25 червня 1919
Столиця Харків
Адміністративна одиниця Південь Росії
Керівник виконавчої влади Володимир Май-Маєвський і Врангель Петро Миколайович
На заміну Полтавська губернія
Час/дата припинення існування 12 грудня 1919

Скасована 12 грудня 1919 у зв'язку з наступом РСЧА і втратою адміністрацією ЗСПР контролю над Харковом.

Створення області

Харківська область була фактично створена в день вступу в Харків основних сил Добровольчої армії. Історик Ю. Рябуха наводить дані радянських джерел, в яких розповідається, що в першу ж ніч приходу денікінців були знищені всі революційні знамена, плакати, радянські вивіски тощо Наступного дня майже на всіх будівлях майоріли російські прапори.

image
Дім дворянського зібрання в Харкові

Історики В. Кулаков і Е. Каширіна пишуть, що із захопленням України і Криму у білих з'явилася необхідність юридично обґрунтувати державний суверенітет областей, що знаходяться під їх контролем. У серпні 1919 року Головнокомандувач ЗСПР Денікін Антон Іванович звернувся до населення Малоросії з обіцянкою, що «в основу улаштування областей Півдня Росії буде покладено початок самоврядування та децентралізації при неодмінній повазі до життєвих особливостей місцевого побуту».

image
В.З. Май-Маєвський

25 серпня (6 вересня) 1919 наказом Денікіна на підконтрольних ЗСПР територіях були створені Київська, Новоросійська, область Північного Кавказу а також перезатверджена фактично існуюча до того часу Харківська область. На чолі області був поставлений головнокомандуючим генерал В.З. Май-Маєвський.

Адміністративний устрій

Харківська область була однією з чотирьох областей, утворених ЗСПР на зайнятих територіях, поряд з , Новоросійською і областю Північного Кавказу. Область поділялась на губернії, губернії — на повіти, а повіти, в свою чергу, на волості. В цілому адміністративний устрій ЗСПР повторював дореволюційний, а територіальний поділ був схожий на розмежування за генерал-губернаторствами і військовими округами.

Управління

Головноначальницький

На вищому щаблі цивільної ієрархії в області перебував головноначальницький. Цю посаду обіймав генерал, який командував арміями в даному регіоні. По колу обов'язків він виконував дореволюційні посади генерал-губернатора і командувача військами округу. У Харківській області цей пост займав з 25 червня по 8 грудня 1919 командувач Добровольчої армії генерал-лейтенант В. З. Май-Маєвський. Офіційно його посада іменувалася «Головноначальницький в Харківській області». Штаб-квартира Май-Маєвського перебувала в Будинку дворянського зібрання на Миколаївській площі (нинішній площі Конституції). При головноначальницькому перебували ради представників відомств і помічник з цивільної частини. На пост помічника був призначений генерал-майор М. М. Бутчік.

Губернатори

У кожній губернії, яка існувала у складі області, затверджувався губернатор. Губернатор в межах своєї губернії користувався тими ж повноваженнями, що й головноначальник в області. Губернатором Харківської губернії було призначено Богдановича, Катеринославської — Щетиніна, Полтавської — генерала Ейлера, а з 19 серпня 1919 генерал Старицький.

Місцеве самоуправління

image
Петро Врангель

Історик Ю. Рябуха зазначає, що головнокомандування ЗСПР планувало ввести послідовний «ланцюг самоврядувань від сільського сходу до обласних дум». У зв'язку з цим відновлювалося функціонування міських дум з усіма відділами губернських і повітових земських управ. Головою Харківської губернської земської управи став поміщик Акишев.

Склик Харківської міської думи

У вересні 1919 року почалася широка підготовка до виборів у Харківську міську думу. У жовтні 1919 року Дума була обрана, до її складу потрапили представники таких партій і блоків як безпартійно-ділова група, кадети та прогресисти, а також кілька українських демократів. Головою Харківської думи був обраний М. М. Салтиков.

Поліція, військові служби та розвідка

Державна варта

Функції поліції в області при білих виконувала державна варта. Вона поділялась на військову та цивільну. Військове відомство варти ділилося на три розряди: офіцери варти, військові чиновники і стражники. Офіцерський корпус Варти формувався з числа офіцерів військових частин та установ Військового та Морського управлінь, а також з числа офіцерів із запасу і відставки, як виняток - з цивільних осіб. Такі посадові особи іменувалися, як і до революції, військовими чиновниками. Зараховані до Державної варти на посади начальників або їх помічників у містах і районах міст, а також у міських ділянках та сільських волостях (пристави) набували статус військових чиновників Державної варти. Стражниками ставали добровольці або мобілізовані солдати. Цивільне відомство включало в себе кримінально-розшукові управління, кримінальні та експертні відділи, канцелярію та інші допоміжні установи. У них служили цивільні чиновники. Командиром державної варти в Харківській області був генерал Тиновський.

Військові комендатури

Біла влада в прифронтових містах створювала військові комендатури. У Харкові військова комендатура почала роботу з перших днів після взяття міста в червні 1919 року. Комендантом Харкова з червня 1919 року було призначено генерал-майора А. І. Шевченко, потім комендантом став командир дроздовців генерал В. К. Віктовський, з 14 листопада до 12 грудня цей пост займав дроздовець полковник В. А.Руммель. Харківська комендатура розташовувалася в будівлі готелю «Метрополь».

Розвідка та контррозвідка

Також у Харкові працювали військові спецслужби. Вони формувалися на основі білогвардійського підпілля і різних агентів, що діяли ще за часів радянської влади.До приходу білих в місто у підпіллі існував Харківський центр, очолюваний полковником А. М. Двигубським і лейтенантом Чорноморського флоту П. С. Колтипіним-Любським. Після заняття міста білими Двигубський прийняв посаду начальника Харківського розвідувального відділення Штабу ЗСПР. Історик Ю. Рябуха пише, що незважаючи на недоліки організації, багато операцій контррозвідки проводилися досить успішно і особливо виділяє чотирьохкратну ліквідацію всіх радянських підпільних комітетів у Харкові в серпні-жовтні 1919 року.

Соціально-економічна сфера

Першим наказом главноначальник в Харківській області скасував всі декрети і розпорядження радянського уряду.

Економічна політика

Відразу ж після вступу в Харківську область білогвардійська адміністрація заявила про свій намір позитивно вирішити земельне і робоче питання, відновити правовий порядок, який гарантує громадянські свободи, в тому числі і свободу совісті, ввести обласну автономію і широке місцеве самоврядування.

image
Плакат «За единую Россию»

Земельне питання

При вступі на територію Харківської області ставлення ЗСПР до земельного питання базувалося на земельній декларації, складеної Н. Астровим, відкоректованої А. Денікіним і опублікованій 5 квітня 1919 року. Основний сенс декларації полягав у проголошенні принципу примусового відчуження поміщицьких земель за викуп. Для вироблення на основі декларації земельного закону була створена комісія на чолі з начальником управління землеробства В. Колокольцева, яка в липні 1919 року подала законопроєкт, згідно з яким відчуженню підлягала поміщицька земля яка включала землі вище встановленої норми (від 300 до 500 десятин залежно від місцевості), і тільки через три роки після встановлення по всій Росії громадянського миру. Денікін відкинув такий проєкт як реакційний, відправив В. Колокольцева у відставку, після чого була створена нова земельна комісія на чолі з начальником управління юстиції В. Челіщевим. 10 вересня 1919 Денікін отримав телеграму Колчака, в якій той повідомляв, що «загальне керівництво земельною політикою належить російському уряду». Це означало, що вся подальша робота В. Челіщева з вироблення аграрної програми носила чисто формальний характер. Тим не менш, в середині листопада 1919 року комісія виробила новий земельний проєкт, згідно з якими вирішувалися добровільні угоди з викупу землі у поміщиків, а примусове відчуження вводилося через два роки і стосувалося наділів більшої величини від 150 до 400 десятин (залежно від місцевості), максимальні норми для покупців землі були встановлені від 9 до 45 десятин (на півночі). Але, буквально через місяць після появи цього земельного проєкту військовий контроль ЗСПР над Харківською областю був втрачений.

Біла влада в певній мірі йшла назустріч селянам, легалізувавши їх самозахоплення земель. Особлива нарада влітку 1919 року прийняла Закон «Про збір урожаю», згідно з яким, урожай залишався за тим, хто посіяв його, при цьому з виплатою оренди власнику землі в розмірі 1/3 хліба 1/2 трав і 1/6 коренеплодів. «Закон про посіви» на 1919-1920 роки ставив фактичним власникам землі (загарбникам) задачі орати і сіяти, обіцяючи «забезпечити інтереси сіячів при зборі врожаю». Закон про оренду надавав цим же особам продовжувати користування нею на 1920 рік «за угодою і без угоди» (тобто самозагарбникам). Але, на тлі необхідності обов'язкового викупу землі селянами , рано чи пізно всі ці тимчасові заходи істотно втрачали привабливість для селян Харківської області.

Крім цього, для забезпечення продовольством наступаючих частин ЗСПР в серпні 1919 року А. Денікін ввів спеціальну хлібну повинність у розмірі 5 пудів зерна з кожної десятини селянського наділу. Фактично цей хліб забирався у селян даром, так як квитанції, які за нього видавались, були простими клаптиками паперу. Будь-яка затримка поставок сільськогосподарської продукції викликала репресії з боку військових.

Крім денікінських продовольчих команд змусити селян платити намагалися колишні великі землевласники ,які повернулися з частинами ЗСПР.Повернувшись у свої садиби, поміщики змушували селян працювати безкоштовно, накладаючи на них контрибуції. У Кременчуцькому повіті поміщики за відмову селян працювати на поміщицьких полях, збирати і звозити урожай, наклали на жителів сіл Миколаївка, Манжелеївка і хутору Карамажновського контрибуцію в розмірі 800000 рублів. Все це вело до селянських виступів, які зривали денікінцям заготівлі продовольства, що безпосередньо відбилося на армії ЗСПР і викликало голод у містах. Денікін, прагнучи відновити довіру до своєї влади, незважаючи на те, що план хлібопоставок не був виконаний, розпорядився знизити в містах ціни на хліб. Земельне питання білій владі в Харківській області позитивно вирішити не вдалося.

Харківський відділ ОСВАГ

Відділення ОСВАГ (білогвардійського органу пропаганди та агітації) у Харкові було одним з найбільш численних і активних на Півдні Росії. У Харківському відділенні ОСВАГа одних тільки розповсюджувачів агітаційної літератури,які розвозили її по губерніях нараховувалось 100 осіб. Крім того, в його складі було три спеціальні агітаційних поїзда, які мали кіноустановки, бібліотеки та ін

image
Плакат «Щасливий робочий в Совдепії»

Освіта, культура та мовне питання

За панування білих в Харкові було здійснено спробу відновити мирне життя. Знову запрацювали театри, деякі бібліотеки. Вищі чини області та Харківської губернії як почесні гості неодноразово відвідували міські культурні заходи.

Після вступу ЗСПР в межі майбутньої Харківської області командування видало «Звернення до населення Малоросії», в якому вказувалося, що Україна є невід'ємною частиною Росії. Державною мовою визнавалася російська, але українська не заборонялася (про що часто пишуть українські історики), дозволялося викладання української мови в приватних школах.

У сфері культури та освіти біла адміністрація у Харкові здійснювала заходи, спрямовані на відновлення дореволюційного устрою і відновлення дії дореволюційних законів Російської імперії. Глава Харківської земської управи Акишев розпорядився повсюдно зняти портрети Т. Г. Шевченка ,які масово з'явилися на Харківщині в революційні роки.

Главноначальник В.З. Май-Маєвський восени 1919 року своїм указом № 22 наказав:

  1. Всі школи, в яких до появи «української» влади викладання вели російською мовою, а потім, за розпорядженням української влади, мовою викладання зробили малоросійську мову, повинні повернутися до викладання російською.
  2. Відповідно до Законів та Правил 1 червня 1914 викладання малоросійською мовою дозволяється тільки в приватних навчальних закладах.
  3. Відповідно до законоположень, виданих до 25 жовтня 1917 року, відпустку предметів з казни на утримання навчальних закладів з викладанням малоросійської мови не дозволяється.

Найменування «Україна» було заборонено і в офіційному листуванні та замінено на «Малоросія».

Військова сфера

Зі вступом Добровольчої армії в Харків почався запис добровольців в армію. Більшовицька газета «Известия» повідомляє, що вже перший день запису дав 1500 чоловік добровольців. Буквально за кілька днів їх кількість зросла до 10 000 осіб. Багато з робітників Харкова записалися в Добровольчу армію. Крім них записувалися юнкери, офіцери, студенти, представники буржуазії, інтелігенція. Білу армію підтримувала і велика група міліціонерів Харкова (близько 260 осіб), яка приєдналася до неї в місті.

Корніловець М. Н. Левітів пише наступне:

У Харкові, коли полк [2-й Корніловський - прим.] Прибув на фронт до нас влилося стільки офіцерів, що взводи 1-й офіцерської роти розбухнули до 80 осіб. Багато офіцерів було з народних вчителів, землемірів Харківської землевпорядної комісії, артистів театру Корш, студентів, техніків, службовців земських управ, вчителів міських училищ, семінаристів.

Мобілізації

На початку липня 1919 року командир 1-го Армійського корпусу генерал А. Кутєпов оголосив у Харківській області наказ, згідно з яким мобілізації підлягали: штаб-офіцери до 50-річного віку, обер-офіцери, юнкери, підпрапорщика, надстрокові, унтер-офіцери, учні, однолітки яких покликані на військову службу та інші громадяни, в тому числі викладачі до 35-річного віку. Мобілізації підлягали також всі полонені червоноармійці, які не перебували у більшовицькій партії і колишні офіцери, які служили у Червоній армії і не були комуністами. Для посилення Добровольчої армії в Харківській області білогвардійці проводили мобілізації серед робітників харківських заводів, яких відправляли на різні ділянки фронту, в першу чергу на Богодухівський фронт.

У Харкові мобілізаційним шляхом було сформовано до кінця серпня 1919 року 3-й Корніловський ударний полк, який згодом брав участь у походах на Москву.

image
image

Скасування області

Незважаючи на те, що серед населення України відразу ж висунулося героїчна і жертовна меншість, готова до смерті відстоювати не станово-корисливі матеріальні інтереси, а зверхособисті, патріотичні, державні та культурні цінності, основна маса після нетерплячого очікування білогвардійців, з таким же нетерпінням очікувало вже радянську владу.

Після битви під Орлом в жовтні 1919 року стався перелом в Громадянській війні і війська ЗСПР почали відступ на Південь. Харків поступово став перетворюватися з тилового в прифронтове місто. У першій половині грудня 1919 року війська РСЧА наблизилися до Харкова, і навіть обійшли його 11 грудня з флангу в районі Мерефи.

8 грудня 1919 року війська РСЧА взяли Богодухів, і зважаючи на загрозу швидкого падіння Харкова головноначальницький Харківської області Май-Маєвський зі штабом покинув місто. Наказом по ЗСПР від 10 грудня 1919 № 2688 замість В. З. Май-Маєвського главноначальницьким Харківської області одночасно з прийняттям на себе поста командувача Добровольчої армії був призначений П. Н. Врангель. Проте вже через два дні, 12 листопада, Харків був узятий військами РСЧА. Врангель, який виїхав з Ростова-на-Дону 8 грудня, не встиг прибути до Харкова і вступити на посаду головноначальницького, розташувавшись зі своїм штабом 10 грудня в Змієві.

Зі здачею Харкова білими військами Харківська область, як адміністративна одиниця ЗСПР, була скасована.

Див. також

Примітки

  1. Цветков В. Ж. Белое дело в россии. 1919 г. (формирование и эволюция политических структур Белого движения в России) . — 1-е. — Москва: Посев ,2009 — С. 218. — 636 с. — 250 экз. —
  2. Приказ главноначальствующего Харьковской области № 69 от 4 октября 1919 года //газета Новая Россия. — 4 октября 1919 года.
  3. Май-Маевский Владимир Зиновьевич (Зенонович). Донецк. История, события, факты.
  4. Рябуха Ю. В. Вооружённые Силы Юга России на территории Украины в 1919 г. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — Всемирная история. — Харьковский Национальный Университет имени В. Н. Каразина. — Харьков, 2008. — с. 78.
  5. Цит. по Рябуха Ю. В. Вооружённые Силы Юга России на территории Украины в 1919 г. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — Всемирная история. — Харьковский Национальный Университет имени В. Н. Каразина. — Харьков, 2008. — c. 85.
  6. Кулаков В. В., Каширина Е. И. Внешняя и внутренняя политика белого режима на Юге России (1918–1920 гг.) // Культурная жизнь Юга России : научный журнал ВАК. — 2009. — В. 2 (31). — С. 56-60.
  7. Цветков В. Ж. Белое дело в России. 1919 г. (формирование и эволюция политических структур Белого движения в России). — 1-е. — Москва: Посев, 2009. — С. 218. — 636 с. — 250 экз. — ISBN
  8. Рябуха Ю. В. Вооружённые Силы Юга России на территории Украины в 1919 г. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — Всемирная история. — Харьковский Национальный Университет имени В. Н. Каразина. — Харьков, 2008. — С. 78-79.
  9. Рябуха Ю. В. Вооружённые Силы Юга России на территории Украины в 1919 г. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — Всемирная история. — Харьковский Национальный Университет имени В. Н. Каразина. — Харьков, 2008. — c. 79.
  10. Рябуха Ю. В. Вооружённые Силы Юга России на территории Украины в 1919 г. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — Всемирная история. — Харьковский Национальный Университет имени В. Н. Каразина. — Харьков, 2008. — с. 79.
  11. http://poltava-repres.narod.ru/vytoky/nesv/1919.htm [ 18 грудня 2007 у Wayback Machine.] О. О. Несвіцький. Полтава у дні революції та в період смути 1917—1922 рр.
  12. Рябуха Ю. В. Вооружённые Силы Юга России на территории Украины в 1919 г. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — Всемирная история. — Харьковский Национальный Университет имени В. Н. Каразина. — Харьков, 2008. — с. 80.
  13. Бутаков Я. А. Государственная стража (1919—1920)
  14. Новая Россія. Харьковская ежедневная газета. — 3 ноября 1919 года.
  15. Н. Н. Ребиков. На московском направлении
  16. Рябуха Ю. В. Вооружённые Силы Юга России на территории Украины в 1919 г. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — Всемирная история. — Харьковский Национальный Университет имени В. Н. Каразина. — Харьков, 2008. — с. 81.
  17. Известия ЦК РКП (б) 1919. — 30 июня.
  18. Рябуха Ю. В. Вооружённые Силы Юга России на территории Украины в 1919 г. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — Всемирная история. — Харьковский Национальный Университет имени В. Н. Каразина. — Харьков, 2008. — с. 82.
  19. Luckett R. The White Generals: An account of the White Mowement and the russian Civil War. N.Y.: Viking Pres, 1971. p. 204
  20. Гражданская война на Украине 1918—1920. Сборник документов и материалов в 3-х т. — Т. 2. К.:Наукова думка, 1967. — с. 260.
  21. Рябуха Ю. В. Вооружённые Силы Юга России на территории Украины в 1919 г. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — Всемирная история. — Харьковский Национальный Университет имени В. Н. Каразина. — Харьков, 2008. — с. 90, 97.
  22. Рябуха Ю. В. Вооружённые Силы Юга России на территории Украины в 1919 г. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — Всемирная история. — Харьковский Национальный Университет имени В. Н. Каразина. — Харьков, 2008. — с. 95.
  23. Супруненко Н. Н. Очерки истории гражданской войны и иностранной интервенции на Украине (1918—1920). М.: Наука, 1966. с 288
  24. Рябуха Ю. В. Вооружённые Силы Юга России на территории Украины в 1919 г. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — Всемирная история. — Харьковский Национальный Университет имени В. Н. Каразина. — Харьков, 2008. — с. 83.
  25. Цит. по: Рябуха Ю. В. Вооружённые Силы Юга России на территории Украины в 1919 г. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — Всемирная история. — Харьковский Национальный Университет имени В. Н. Каразина. — Харьков, 2008. — с. 107.
  26. Венков А. В. Шишов А. В. Белые генералы. Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. — с. 243.
  27. Історія міста Харкова ХХ століття / О. Ярмиш, С. І. Посохов, А. І. Епштейн та ін. — Харків, Фоліо. — с. 245.
  28. Рябуха Ю. В. Вооружённые Силы Юга России на территории Украины в 1919 г. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — Всемирная история. — Харьковский Национальный Университет имени В. Н. Каразина. — Харьков, 2008. — с. 85.
  29. Рябуха Ю. В. Вооружённые Силы Юга России на территории Украины в 1919 г. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — Всемирная история. — Харьковский Национальный Университет имени В. Н. Каразина. — Харьков, 2008. — с. 86.
  30. Известия ЦК РКП (б) — 1919. — 5 июля.
  31. Рябуха Ю. В. Вооружённые Силы Юга России на территории Украины в 1919 г. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — Всемирная история. — Харьковский Национальный Университет имени В. Н. Каразина. — Харьков, 2008. — С. 86-87.
  32. Левитов М. Н. Корниловцы в весенне-летних боях 1919 года. Поход на Москву. — М: Центрполиграф, 2004. — 735 с. — («Россия забытая и неизвестная. Белое движение в России», том 18). — 3000 экз. —
  33. Рябуха Ю. В. Вооружённые Силы Юга России на территории Украины в 1919 г. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — Всемирная история. — Харьковский Национальный Университет имени В. Н. Каразина. — Харьков, 2008. — c. 86.
  34. Рябуха Ю. В. Вооружённые Силы Юга России на территории Украины в 1919 г. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. — Всемирная история. — Харьковский Национальный Университет имени В. Н. Каразина. — Харьков, 2008. — c. 98.
  35. Приказ Деникина по ВСЮР № 2688, Таганрог, 10 декабря 1919 года. // Россия забытая и неизвестная. Белое движение. Т. 20. М.: ЗАО Центрполиграф, 2004. — с. 75.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Harkivska oblast ZSPR vijskovo teritorialna odinicya administrativnogo podilu Zbrojnih sil Pivdnya Rosiyi Stolicya oblasti Harkiv Faktichno utvorena 25 chervnya 12 chervnya po staromu stilyu 1919 roku pislya zanyattya vijskami Dobrovolchoyi armiyi Harkova oficijno perezatverdzhena 25 serpnya u moment stvorennya Novorosijskoyi ta oblastej Vklyuchala v sebe teritoriyu Harkivskoyi Katerinoslavskoyi z chervnya 1919 roku Kurskoyi Orlovskoyi z kincya veresnya 1919 roku Poltavskoyi z lipnya do 4 zhovtnya 1919 pivnichnu chastinu Tavrijskoyi guberniyi chastkovo Kiyivsku ta Chernigivsku guberniyi a takozh pivdennij fragment Tulskoyi guberniyi u zhovtni 1919 roku Harkivska oblast Prapor Data stvorennya zasnuvannya25 chervnya 1919 StolicyaHarkiv Administrativna odinicyaPivden Rosiyi Kerivnik vikonavchoyi vladiVolodimir Maj Mayevskij i Vrangel Petro Mikolajovich Na zaminuPoltavska guberniya Chas data pripinennya isnuvannya12 grudnya 1919 Skasovana 12 grudnya 1919 u zv yazku z nastupom RSChA i vtratoyu administraciyeyu ZSPR kontrolyu nad Harkovom Stvorennya oblastiHarkivska oblast bula faktichno stvorena v den vstupu v Harkiv osnovnih sil Dobrovolchoyi armiyi Istorik Yu Ryabuha navodit dani radyanskih dzherel v yakih rozpovidayetsya sho v pershu zh nich prihodu denikinciv buli znisheni vsi revolyucijni znamena plakati radyanski viviski tosho Nastupnogo dnya majzhe na vsih budivlyah majorili rosijski prapori Dim dvoryanskogo zibrannya v Harkovi Istoriki V Kulakov i E Kashirina pishut sho iz zahoplennyam Ukrayini i Krimu u bilih z yavilasya neobhidnist yuridichno obgruntuvati derzhavnij suverenitet oblastej sho znahodyatsya pid yih kontrolem U serpni 1919 roku Golovnokomanduvach ZSPR Denikin Anton Ivanovich zvernuvsya do naselennya Malorosiyi z obicyankoyu sho v osnovu ulashtuvannya oblastej Pivdnya Rosiyi bude pokladeno pochatok samovryaduvannya ta decentralizaciyi pri neodminnij povazi do zhittyevih osoblivostej miscevogo pobutu V Z Maj Mayevskij 25 serpnya 6 veresnya 1919 nakazom Denikina na pidkontrolnih ZSPR teritoriyah buli stvoreni Kiyivska Novorosijska oblast Pivnichnogo Kavkazu a takozh perezatverdzhena faktichno isnuyucha do togo chasu Harkivska oblast Na choli oblasti buv postavlenij golovnokomanduyuchim general V Z Maj Mayevskij Administrativnij ustrijHarkivska oblast bula odniyeyu z chotiroh oblastej utvorenih ZSPR na zajnyatih teritoriyah poryad z Novorosijskoyu i oblastyu Pivnichnogo Kavkazu Oblast podilyalas na guberniyi guberniyi na poviti a poviti v svoyu chergu na volosti V cilomu administrativnij ustrij ZSPR povtoryuvav dorevolyucijnij a teritorialnij podil buv shozhij na rozmezhuvannya za general gubernatorstvami i vijskovimi okrugami UpravlinnyaGolovnonachalnickij Na vishomu shabli civilnoyi iyerarhiyi v oblasti perebuvav golovnonachalnickij Cyu posadu obijmav general yakij komanduvav armiyami v danomu regioni Po kolu obov yazkiv vin vikonuvav dorevolyucijni posadi general gubernatora i komanduvacha vijskami okrugu U Harkivskij oblasti cej post zajmav z 25 chervnya po 8 grudnya 1919 komanduvach Dobrovolchoyi armiyi general lejtenant V Z Maj Mayevskij Oficijno jogo posada imenuvalasya Golovnonachalnickij v Harkivskij oblasti Shtab kvartira Maj Mayevskogo perebuvala v Budinku dvoryanskogo zibrannya na Mikolayivskij ploshi ninishnij ploshi Konstituciyi Pri golovnonachalnickomu perebuvali radi predstavnikiv vidomstv i pomichnik z civilnoyi chastini Na post pomichnika buv priznachenij general major M M Butchik Gubernatori U kozhnij guberniyi yaka isnuvala u skladi oblasti zatverdzhuvavsya gubernator Gubernator v mezhah svoyeyi guberniyi koristuvavsya timi zh povnovazhennyami sho j golovnonachalnik v oblasti Gubernatorom Harkivskoyi guberniyi bulo priznacheno Bogdanovicha Katerinoslavskoyi Shetinina Poltavskoyi generala Ejlera a z 19 serpnya 1919 general Starickij Misceve samoupravlinnyaPetro Vrangel Istorik Yu Ryabuha zaznachaye sho golovnokomanduvannya ZSPR planuvalo vvesti poslidovnij lancyug samovryaduvan vid silskogo shodu do oblasnih dum U zv yazku z cim vidnovlyuvalosya funkcionuvannya miskih dum z usima viddilami gubernskih i povitovih zemskih uprav Golovoyu Harkivskoyi gubernskoyi zemskoyi upravi stav pomishik Akishev Sklik Harkivskoyi miskoyi dumi U veresni 1919 roku pochalasya shiroka pidgotovka do viboriv u Harkivsku misku dumu U zhovtni 1919 roku Duma bula obrana do yiyi skladu potrapili predstavniki takih partij i blokiv yak bezpartijno dilova grupa kadeti ta progresisti a takozh kilka ukrayinskih demokrativ Golovoyu Harkivskoyi dumi buv obranij M M Saltikov Policiya vijskovi sluzhbi ta rozvidkaDerzhavna varta Funkciyi policiyi v oblasti pri bilih vikonuvala derzhavna varta Vona podilyalas na vijskovu ta civilnu Vijskove vidomstvo varti dililosya na tri rozryadi oficeri varti vijskovi chinovniki i strazhniki Oficerskij korpus Varti formuvavsya z chisla oficeriv vijskovih chastin ta ustanov Vijskovogo ta Morskogo upravlin a takozh z chisla oficeriv iz zapasu i vidstavki yak vinyatok z civilnih osib Taki posadovi osobi imenuvalisya yak i do revolyuciyi vijskovimi chinovnikami Zarahovani do Derzhavnoyi varti na posadi nachalnikiv abo yih pomichnikiv u mistah i rajonah mist a takozh u miskih dilyankah ta silskih volostyah pristavi nabuvali status vijskovih chinovnikiv Derzhavnoyi varti Strazhnikami stavali dobrovolci abo mobilizovani soldati Civilne vidomstvo vklyuchalo v sebe kriminalno rozshukovi upravlinnya kriminalni ta ekspertni viddili kancelyariyu ta inshi dopomizhni ustanovi U nih sluzhili civilni chinovniki Komandirom derzhavnoyi varti v Harkivskij oblasti buv general Tinovskij Vijskovi komendaturi Bila vlada v prifrontovih mistah stvoryuvala vijskovi komendaturi U Harkovi vijskova komendatura pochala robotu z pershih dniv pislya vzyattya mista v chervni 1919 roku Komendantom Harkova z chervnya 1919 roku bulo priznacheno general majora A I Shevchenko potim komendantom stav komandir drozdovciv general V K Viktovskij z 14 listopada do 12 grudnya cej post zajmav drozdovec polkovnik V A Rummel Harkivska komendatura roztashovuvalasya v budivli gotelyu Metropol Rozvidka ta kontrrozvidka Takozh u Harkovi pracyuvali vijskovi specsluzhbi Voni formuvalisya na osnovi bilogvardijskogo pidpillya i riznih agentiv sho diyali she za chasiv radyanskoyi vladi Do prihodu bilih v misto u pidpilli isnuvav Harkivskij centr ocholyuvanij polkovnikom A M Dvigubskim i lejtenantom Chornomorskogo flotu P S Koltipinim Lyubskim Pislya zanyattya mista bilimi Dvigubskij prijnyav posadu nachalnika Harkivskogo rozviduvalnogo viddilennya Shtabu ZSPR Istorik Yu Ryabuha pishe sho nezvazhayuchi na nedoliki organizaciyi bagato operacij kontrrozvidki provodilisya dosit uspishno i osoblivo vidilyaye chotirohkratnu likvidaciyu vsih radyanskih pidpilnih komitetiv u Harkovi v serpni zhovtni 1919 roku Socialno ekonomichna sferaPershim nakazom glavnonachalnik v Harkivskij oblasti skasuvav vsi dekreti i rozporyadzhennya radyanskogo uryadu Ekonomichna politika Vidrazu zh pislya vstupu v Harkivsku oblast bilogvardijska administraciya zayavila pro svij namir pozitivno virishiti zemelne i roboche pitannya vidnoviti pravovij poryadok yakij garantuye gromadyanski svobodi v tomu chisli i svobodu sovisti vvesti oblasnu avtonomiyu i shiroke misceve samovryaduvannya Plakat Za edinuyu Rossiyu Zemelne pitannya Pri vstupi na teritoriyu Harkivskoyi oblasti stavlennya ZSPR do zemelnogo pitannya bazuvalosya na zemelnij deklaraciyi skladenoyi N Astrovim vidkorektovanoyi A Denikinim i opublikovanij 5 kvitnya 1919 roku Osnovnij sens deklaraciyi polyagav u progoloshenni principu primusovogo vidchuzhennya pomishickih zemel za vikup Dlya viroblennya na osnovi deklaraciyi zemelnogo zakonu bula stvorena komisiya na choli z nachalnikom upravlinnya zemlerobstva V Kolokolceva yaka v lipni 1919 roku podala zakonoproyekt zgidno z yakim vidchuzhennyu pidlyagala pomishicka zemlya yaka vklyuchala zemli vishe vstanovlenoyi normi vid 300 do 500 desyatin zalezhno vid miscevosti i tilki cherez tri roki pislya vstanovlennya po vsij Rosiyi gromadyanskogo miru Denikin vidkinuv takij proyekt yak reakcijnij vidpraviv V Kolokolceva u vidstavku pislya chogo bula stvorena nova zemelna komisiya na choli z nachalnikom upravlinnya yusticiyi V Chelishevim 10 veresnya 1919 Denikin otrimav telegramu Kolchaka v yakij toj povidomlyav sho zagalne kerivnictvo zemelnoyu politikoyu nalezhit rosijskomu uryadu Ce oznachalo sho vsya podalsha robota V Chelisheva z viroblennya agrarnoyi programi nosila chisto formalnij harakter Tim ne mensh v seredini listopada 1919 roku komisiya virobila novij zemelnij proyekt zgidno z yakimi virishuvalisya dobrovilni ugodi z vikupu zemli u pomishikiv a primusove vidchuzhennya vvodilosya cherez dva roki i stosuvalosya nadiliv bilshoyi velichini vid 150 do 400 desyatin zalezhno vid miscevosti maksimalni normi dlya pokupciv zemli buli vstanovleni vid 9 do 45 desyatin na pivnochi Ale bukvalno cherez misyac pislya poyavi cogo zemelnogo proyektu vijskovij kontrol ZSPR nad Harkivskoyu oblastyu buv vtrachenij Bila vlada v pevnij miri jshla nazustrich selyanam legalizuvavshi yih samozahoplennya zemel Osobliva narada vlitku 1919 roku prijnyala Zakon Pro zbir urozhayu zgidno z yakim urozhaj zalishavsya za tim hto posiyav jogo pri comu z viplatoyu orendi vlasniku zemli v rozmiri 1 3 hliba 1 2 trav i 1 6 koreneplodiv Zakon pro posivi na 1919 1920 roki staviv faktichnim vlasnikam zemli zagarbnikam zadachi orati i siyati obicyayuchi zabezpechiti interesi siyachiv pri zbori vrozhayu Zakon pro orendu nadavav cim zhe osobam prodovzhuvati koristuvannya neyu na 1920 rik za ugodoyu i bez ugodi tobto samozagarbnikam Ale na tli neobhidnosti obov yazkovogo vikupu zemli selyanami rano chi pizno vsi ci timchasovi zahodi istotno vtrachali privablivist dlya selyan Harkivskoyi oblasti Krim cogo dlya zabezpechennya prodovolstvom nastupayuchih chastin ZSPR v serpni 1919 roku A Denikin vviv specialnu hlibnu povinnist u rozmiri 5 pudiv zerna z kozhnoyi desyatini selyanskogo nadilu Faktichno cej hlib zabiravsya u selyan darom tak yak kvitanciyi yaki za nogo vidavalis buli prostimi klaptikami paperu Bud yaka zatrimka postavok silskogospodarskoyi produkciyi viklikala represiyi z boku vijskovih Krim denikinskih prodovolchih komand zmusiti selyan platiti namagalisya kolishni veliki zemlevlasniki yaki povernulisya z chastinami ZSPR Povernuvshis u svoyi sadibi pomishiki zmushuvali selyan pracyuvati bezkoshtovno nakladayuchi na nih kontribuciyi U Kremenchuckomu poviti pomishiki za vidmovu selyan pracyuvati na pomishickih polyah zbirati i zvoziti urozhaj naklali na zhiteliv sil Mikolayivka Manzheleyivka i hutoru Karamazhnovskogo kontribuciyu v rozmiri 800000 rubliv Vse ce velo do selyanskih vistupiv yaki zrivali denikincyam zagotivli prodovolstva sho bezposeredno vidbilosya na armiyi ZSPR i viklikalo golod u mistah Denikin pragnuchi vidnoviti doviru do svoyeyi vladi nezvazhayuchi na te sho plan hlibopostavok ne buv vikonanij rozporyadivsya zniziti v mistah cini na hlib Zemelne pitannya bilij vladi v Harkivskij oblasti pozitivno virishiti ne vdalosya Harkivskij viddil OSVAG Viddilennya OSVAG bilogvardijskogo organu propagandi ta agitaciyi u Harkovi bulo odnim z najbilsh chislennih i aktivnih na Pivdni Rosiyi U Harkivskomu viddilenni OSVAGa odnih tilki rozpovsyudzhuvachiv agitacijnoyi literaturi yaki rozvozili yiyi po guberniyah narahovuvalos 100 osib Krim togo v jogo skladi bulo tri specialni agitacijnih poyizda yaki mali kinoustanovki biblioteki ta in Plakat Shaslivij robochij v Sovdepiyi Osvita kultura ta movne pitannyaZa panuvannya bilih v Harkovi bulo zdijsneno sprobu vidnoviti mirne zhittya Znovu zapracyuvali teatri deyaki biblioteki Vishi chini oblasti ta Harkivskoyi guberniyi yak pochesni gosti neodnorazovo vidviduvali miski kulturni zahodi Pislya vstupu ZSPR v mezhi majbutnoyi Harkivskoyi oblasti komanduvannya vidalo Zvernennya do naselennya Malorosiyi v yakomu vkazuvalosya sho Ukrayina ye nevid yemnoyu chastinoyu Rosiyi Derzhavnoyu movoyu viznavalasya rosijska ale ukrayinska ne zaboronyalasya pro sho chasto pishut ukrayinski istoriki dozvolyalosya vikladannya ukrayinskoyi movi v privatnih shkolah U sferi kulturi ta osviti bila administraciya u Harkovi zdijsnyuvala zahodi spryamovani na vidnovlennya dorevolyucijnogo ustroyu i vidnovlennya diyi dorevolyucijnih zakoniv Rosijskoyi imperiyi Glava Harkivskoyi zemskoyi upravi Akishev rozporyadivsya povsyudno znyati portreti T G Shevchenka yaki masovo z yavilisya na Harkivshini v revolyucijni roki Glavnonachalnik V Z Maj Mayevskij voseni 1919 roku svoyim ukazom 22 nakazav Vsi shkoli v yakih do poyavi ukrayinskoyi vladi vikladannya veli rosijskoyu movoyu a potim za rozporyadzhennyam ukrayinskoyi vladi movoyu vikladannya zrobili malorosijsku movu povinni povernutisya do vikladannya rosijskoyu Vidpovidno do Zakoniv ta Pravil 1 chervnya 1914 vikladannya malorosijskoyu movoyu dozvolyayetsya tilki v privatnih navchalnih zakladah Vidpovidno do zakonopolozhen vidanih do 25 zhovtnya 1917 roku vidpustku predmetiv z kazni na utrimannya navchalnih zakladiv z vikladannyam malorosijskoyi movi ne dozvolyayetsya Najmenuvannya Ukrayina bulo zaboroneno i v oficijnomu listuvanni ta zamineno na Malorosiya Vijskova sferaZi vstupom Dobrovolchoyi armiyi v Harkiv pochavsya zapis dobrovolciv v armiyu Bilshovicka gazeta Izvestiya povidomlyaye sho vzhe pershij den zapisu dav 1500 cholovik dobrovolciv Bukvalno za kilka dniv yih kilkist zrosla do 10 000 osib Bagato z robitnikiv Harkova zapisalisya v Dobrovolchu armiyu Krim nih zapisuvalisya yunkeri oficeri studenti predstavniki burzhuaziyi inteligenciya Bilu armiyu pidtrimuvala i velika grupa milicioneriv Harkova blizko 260 osib yaka priyednalasya do neyi v misti Kornilovec M N Levitiv pishe nastupne U Harkovi koli polk 2 j Kornilovskij prim Pribuv na front do nas vlilosya stilki oficeriv sho vzvodi 1 j oficerskoyi roti rozbuhnuli do 80 osib Bagato oficeriv bulo z narodnih vchiteliv zemlemiriv Harkivskoyi zemlevporyadnoyi komisiyi artistiv teatru Korsh studentiv tehnikiv sluzhbovciv zemskih uprav vchiteliv miskih uchilish seminaristiv Mobilizaciyi Na pochatku lipnya 1919 roku komandir 1 go Armijskogo korpusu general A Kutyepov ogolosiv u Harkivskij oblasti nakaz zgidno z yakim mobilizaciyi pidlyagali shtab oficeri do 50 richnogo viku ober oficeri yunkeri pidpraporshika nadstrokovi unter oficeri uchni odnolitki yakih poklikani na vijskovu sluzhbu ta inshi gromadyani v tomu chisli vikladachi do 35 richnogo viku Mobilizaciyi pidlyagali takozh vsi poloneni chervonoarmijci yaki ne perebuvali u bilshovickij partiyi i kolishni oficeri yaki sluzhili u Chervonij armiyi i ne buli komunistami Dlya posilennya Dobrovolchoyi armiyi v Harkivskij oblasti bilogvardijci provodili mobilizaciyi sered robitnikiv harkivskih zavodiv yakih vidpravlyali na rizni dilyanki frontu v pershu chergu na Bogoduhivskij front U Harkovi mobilizacijnim shlyahom bulo sformovano do kincya serpnya 1919 roku 3 j Kornilovskij udarnij polk yakij zgodom brav uchast u pohodah na Moskvu Skasuvannya oblastiNezvazhayuchi na te sho sered naselennya Ukrayini vidrazu zh visunulosya geroyichna i zhertovna menshist gotova do smerti vidstoyuvati ne stanovo korislivi materialni interesi a zverhosobisti patriotichni derzhavni ta kulturni cinnosti osnovna masa pislya neterplyachogo ochikuvannya bilogvardijciv z takim zhe neterpinnyam ochikuvalo vzhe radyansku vladu Pislya bitvi pid Orlom v zhovtni 1919 roku stavsya perelom v Gromadyanskij vijni i vijska ZSPR pochali vidstup na Pivden Harkiv postupovo stav peretvoryuvatisya z tilovogo v prifrontove misto U pershij polovini grudnya 1919 roku vijska RSChA nablizilisya do Harkova i navit obijshli jogo 11 grudnya z flangu v rajoni Merefi 8 grudnya 1919 roku vijska RSChA vzyali Bogoduhiv i zvazhayuchi na zagrozu shvidkogo padinnya Harkova golovnonachalnickij Harkivskoyi oblasti Maj Mayevskij zi shtabom pokinuv misto Nakazom po ZSPR vid 10 grudnya 1919 2688 zamist V Z Maj Mayevskogo glavnonachalnickim Harkivskoyi oblasti odnochasno z prijnyattyam na sebe posta komanduvacha Dobrovolchoyi armiyi buv priznachenij P N Vrangel Prote vzhe cherez dva dni 12 listopada Harkiv buv uzyatij vijskami RSChA Vrangel yakij viyihav z Rostova na Donu 8 grudnya ne vstig pributi do Harkova i vstupiti na posadu golovnonachalnickogo roztashuvavshis zi svoyim shtabom 10 grudnya v Zmiyevi Zi zdacheyu Harkova bilimi vijskami Harkivska oblast yak administrativna odinicya ZSPR bula skasovana Div takozhDonecko Krivorizka radyanska respublika Donecka guberniyaPrimitkiCvetkov V Zh Beloe delo v rossii 1919 g formirovanie i evolyuciya politicheskih struktur Belogo dvizheniya v Rossii 1 e Moskva Posev 2009 S 218 636 s 250 ekz ISBN 978 5 85824 184 3 Prikaz glavnonachalstvuyushego Harkovskoj oblasti 69 ot 4 oktyabrya 1919 goda gazeta Novaya Rossiya 4 oktyabrya 1919 goda Maj Maevskij Vladimir Zinovevich Zenonovich Doneck Istoriya sobytiya fakty Ryabuha Yu V Vooruzhyonnye Sily Yuga Rossii na territorii Ukrainy v 1919 g Rukopis Dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata istoricheskih nauk po specialnosti 07 00 02 Vsemirnaya istoriya Harkovskij Nacionalnyj Universitet imeni V N Karazina Harkov 2008 s 78 Cit po Ryabuha Yu V Vooruzhyonnye Sily Yuga Rossii na territorii Ukrainy v 1919 g Rukopis Dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata istoricheskih nauk po specialnosti 07 00 02 Vsemirnaya istoriya Harkovskij Nacionalnyj Universitet imeni V N Karazina Harkov 2008 c 85 Kulakov V V Kashirina E I Vneshnyaya i vnutrennyaya politika belogo rezhima na Yuge Rossii 1918 1920 gg Kulturnaya zhizn Yuga Rossii nauchnyj zhurnal VAK 2009 V 2 31 S 56 60 Cvetkov V Zh Beloe delo v Rossii 1919 g formirovanie i evolyuciya politicheskih struktur Belogo dvizheniya v Rossii 1 e Moskva Posev 2009 S 218 636 s 250 ekz ISBN Ryabuha Yu V Vooruzhyonnye Sily Yuga Rossii na territorii Ukrainy v 1919 g Rukopis Dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata istoricheskih nauk po specialnosti 07 00 02 Vsemirnaya istoriya Harkovskij Nacionalnyj Universitet imeni V N Karazina Harkov 2008 S 78 79 Ryabuha Yu V Vooruzhyonnye Sily Yuga Rossii na territorii Ukrainy v 1919 g Rukopis Dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata istoricheskih nauk po specialnosti 07 00 02 Vsemirnaya istoriya Harkovskij Nacionalnyj Universitet imeni V N Karazina Harkov 2008 c 79 Ryabuha Yu V Vooruzhyonnye Sily Yuga Rossii na territorii Ukrainy v 1919 g Rukopis Dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata istoricheskih nauk po specialnosti 07 00 02 Vsemirnaya istoriya Harkovskij Nacionalnyj Universitet imeni V N Karazina Harkov 2008 s 79 http poltava repres narod ru vytoky nesv 1919 htm 18 grudnya 2007 u Wayback Machine O O Nesvickij Poltava u dni revolyuciyi ta v period smuti 1917 1922 rr Ryabuha Yu V Vooruzhyonnye Sily Yuga Rossii na territorii Ukrainy v 1919 g Rukopis Dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata istoricheskih nauk po specialnosti 07 00 02 Vsemirnaya istoriya Harkovskij Nacionalnyj Universitet imeni V N Karazina Harkov 2008 s 80 Butakov Ya A Gosudarstvennaya strazha 1919 1920 Novaya Rossiya Harkovskaya ezhednevnaya gazeta 3 noyabrya 1919 goda N N Rebikov Na moskovskom napravlenii Ryabuha Yu V Vooruzhyonnye Sily Yuga Rossii na territorii Ukrainy v 1919 g Rukopis Dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata istoricheskih nauk po specialnosti 07 00 02 Vsemirnaya istoriya Harkovskij Nacionalnyj Universitet imeni V N Karazina Harkov 2008 s 81 Izvestiya CK RKP b 1919 30 iyunya Ryabuha Yu V Vooruzhyonnye Sily Yuga Rossii na territorii Ukrainy v 1919 g Rukopis Dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata istoricheskih nauk po specialnosti 07 00 02 Vsemirnaya istoriya Harkovskij Nacionalnyj Universitet imeni V N Karazina Harkov 2008 s 82 Luckett R The White Generals An account of the White Mowement and the russian Civil War N Y Viking Pres 1971 p 204 Grazhdanskaya vojna na Ukraine 1918 1920 Sbornik dokumentov i materialov v 3 h t T 2 K Naukova dumka 1967 s 260 Ryabuha Yu V Vooruzhyonnye Sily Yuga Rossii na territorii Ukrainy v 1919 g Rukopis Dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata istoricheskih nauk po specialnosti 07 00 02 Vsemirnaya istoriya Harkovskij Nacionalnyj Universitet imeni V N Karazina Harkov 2008 s 90 97 Ryabuha Yu V Vooruzhyonnye Sily Yuga Rossii na territorii Ukrainy v 1919 g Rukopis Dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata istoricheskih nauk po specialnosti 07 00 02 Vsemirnaya istoriya Harkovskij Nacionalnyj Universitet imeni V N Karazina Harkov 2008 s 95 Suprunenko N N Ocherki istorii grazhdanskoj vojny i inostrannoj intervencii na Ukraine 1918 1920 M Nauka 1966 s 288 Ryabuha Yu V Vooruzhyonnye Sily Yuga Rossii na territorii Ukrainy v 1919 g Rukopis Dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata istoricheskih nauk po specialnosti 07 00 02 Vsemirnaya istoriya Harkovskij Nacionalnyj Universitet imeni V N Karazina Harkov 2008 s 83 Cit po Ryabuha Yu V Vooruzhyonnye Sily Yuga Rossii na territorii Ukrainy v 1919 g Rukopis Dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata istoricheskih nauk po specialnosti 07 00 02 Vsemirnaya istoriya Harkovskij Nacionalnyj Universitet imeni V N Karazina Harkov 2008 s 107 Venkov A V Shishov A V Belye generaly Rostov na Donu Feniks 2000 s 243 Istoriya mista Harkova HH stolittya O Yarmish S I Posohov A I Epshtejn ta in Harkiv Folio s 245 Ryabuha Yu V Vooruzhyonnye Sily Yuga Rossii na territorii Ukrainy v 1919 g Rukopis Dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata istoricheskih nauk po specialnosti 07 00 02 Vsemirnaya istoriya Harkovskij Nacionalnyj Universitet imeni V N Karazina Harkov 2008 s 85 Ryabuha Yu V Vooruzhyonnye Sily Yuga Rossii na territorii Ukrainy v 1919 g Rukopis Dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata istoricheskih nauk po specialnosti 07 00 02 Vsemirnaya istoriya Harkovskij Nacionalnyj Universitet imeni V N Karazina Harkov 2008 s 86 Izvestiya CK RKP b 1919 5 iyulya Ryabuha Yu V Vooruzhyonnye Sily Yuga Rossii na territorii Ukrainy v 1919 g Rukopis Dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata istoricheskih nauk po specialnosti 07 00 02 Vsemirnaya istoriya Harkovskij Nacionalnyj Universitet imeni V N Karazina Harkov 2008 S 86 87 Levitov M N Kornilovcy v vesenne letnih boyah 1919 goda Pohod na Moskvu M Centrpoligraf 2004 735 s Rossiya zabytaya i neizvestnaya Beloe dvizhenie v Rossii tom 18 3000 ekz ISBN 5 9524 0703 X Ryabuha Yu V Vooruzhyonnye Sily Yuga Rossii na territorii Ukrainy v 1919 g Rukopis Dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata istoricheskih nauk po specialnosti 07 00 02 Vsemirnaya istoriya Harkovskij Nacionalnyj Universitet imeni V N Karazina Harkov 2008 c 86 Ryabuha Yu V Vooruzhyonnye Sily Yuga Rossii na territorii Ukrainy v 1919 g Rukopis Dissertaciya na soiskanie nauchnoj stepeni kandidata istoricheskih nauk po specialnosti 07 00 02 Vsemirnaya istoriya Harkovskij Nacionalnyj Universitet imeni V N Karazina Harkov 2008 c 98 Prikaz Denikina po VSYuR 2688 Taganrog 10 dekabrya 1919 goda Rossiya zabytaya i neizvestnaya Beloe dvizhenie T 20 M ZAO Centrpoligraf 2004 s 75 ISBN 5 9524 1010 3

Дата публікації:
Топ