Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зміївський слобідський козацький полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Слобідської України. Достеменно роки його існування невідомі, але вважається, що окремий Зміївський слобідський козацький полк в 1660 вже був. Полковий центр — місто Зміїв.
| Зміївський полк | |
| Дата створення / заснування | 1660 |
|---|---|
| Країна | Московське царство |
| Керівник виконавчої влади | Іван Сірко |
| Розташування штаб-квартири | Зміїв |
| Час/дата припинення існування | 1670 |
| Зміївський полк | |
| Утворено | 1660 |
| Ліквідовано | |
| Центр | Зміїв |
| Полковники | |
| 1668 | Іван Сірко |
В 1680-х землі Зміївського полку вже входили в Харківський полк. Саме місто Зміїв, стало сотенним містечком Зміївської сотні Харківського полку.
На його території був відомий Козацький Зміївський монастир, тісно пов'язаний з Запорозькою Січчю. Там доживали свій вік старі козаки і інваліди.
Історія полку
Під час «третього переселення на Слобожанщину» з Наддніпрянщини, до Змієва городища прибуває козацький підрозділ на чолі з запорозьким полковником Кіндратом Сулимою. Розбивши татарське військо на чолі з ханом Аксаком вони осідають в цих краях, та будують фортецю Зміїв..
В 1656 році в Зміїві з'являється представник московського уряду. Царським указом від 23 березня до Чугуївського воєводи Сухотіна зазначається, що до Зміїву відіслано воєводу Якова Хитрово. Відати йому належало Зміївом та Мохначем. Зустрівши вороже ставлення місцевих мешканців він скоро був змінений на нового воєводу.
Наступний воєвода , прибув в місто в 1 липня 1656 року. 21 вересня Ржевський робить у місти огляд зміївських та мохнацьских козаків, яких виявилося 408 чоловік. З них 345 озброєні пищалями (257 кінних, та 88 піших), решта були неозброєні та без коней. В той час зміївське військо налічувало три сотні: сотника Ф. Михайловича (130 козаків), сотника С. Різника (100 козаків), сотника В. Солдата (98 козаків). Також була четверта сотня для новоприбулих козаків (81 козак). Підпорядковувалися козаки отаману Тихону Сопроновичу. Спроби Ржевського привести козаків до присяги московському царю, зустріли протидію зі сторони як простих козаків, так і старшини.
У лютому 1657 році козацтво обирає себе нового отамана Тараса Іванова. Він представляв антимосковську партію козацтва. Починається чергове протистояння з зміївським воєводою.
До підпорядкування Зміївського отамана відносилися також Зміївська округа: Замостя, Зідьки та Піски.
У 1658 році московський уряд зважаючи на загострення стосунків козаків та воєводи, замінює на посаді Ржевського на К. Мамалахова, але протистояння продовжується.
Восени 1658 року козацтво обирає собі нового отамана, ним став Семен Гурієв. За його керування стосунки з представником московської влади стають більш-менш спокійнішими.
У 1660 році вже згадується Зміївський козацький полк, кількістю в 880 козаків. Зміївські сотні, складали Зміївський полк, який був очолений отаманом. Така ж структура була в Харківському та Охтирському полках.
У 1668 році Харківський полковник Іван Сірко підіймає повстання (як союзник гетьмана Брюховецького). Це був один з епізодів , яку вів правобережний гетьман Петро Дорошенко. Вимушений відійти від Харкову, де було обрано нового промосковського полковника Ф. Ріпку, Іван Сірко відступає до Зміїву. Саме він стає першим полковником Зміївського полку. Під час цього повстання до Зміївського полку приєднуються Мерефянська та Маяцька, Печенізька, Цареборисівська, Валківська, Мурафська, Торська та інші сотні.
Іван Сірко на чолі всіх зміївських сотень та мерефянської сотень йде на Харків, але в зв'язку з тим, що обіцяна допомога від гетьмана не прибула полковник вимушений був, під натиском білгородських та чугуївських військ Олександра Марченка, відступити зі своїми військами зі Слобідської України на захід. При відступу зі Зміїву повстанці спалили фортецю, забрали з собою гармати та казну.
Повстання було нещадно придушене, бунтівні села та міста покарані. Зміївський монастир, який був одним з осередків повстання зруйновано (монастир відновлять лише в 1673 чи 1676 році).
Яка доля спіткала Зміївський полк, достеменно невідомо, але тільки придушене повстання знову спалахнуло через два роки.
Навесні 1670 року на Поволжі та Дону сполохує повстання Степана Разіна. В цьому козацько-селянському повстанні проти колоніальної політики Москви беруть активну участь українці. До Слобожанщини вирушають разінські підрозділи на чолі з Фролом Разіним та Олексієм Хромим (Лесько Черкашенин). Слобідські козаки активно вливаються в військо Олексія Хромого, центром повстанців знову стає Зміїв. Цілі сотні разом зі старшинами приєднуються до повстання. Активну роль відіграють козаки Зміївського та Балаклійського полків. Острогозький полк повстав повністю, на чолі повсталих був сам Острогозький полковник Іван Дзиковський.
На початку листопада війська білгородського воєводи Григорія Ромодановського почали наступ на осередки повстанців в Зміїві та Маяцьку. 5 листопада відбулася вирішальна битва між військами отамана Олексія Хромого, та московським військом. В цих боях загинув ватажок разінського повстання на Слобожанщині Олексій Хромий, а його війська були вщент розбиті. Після цього почалася кровава розправа над повстанцями, а також над будь-як причетними до цього людьми. Вбивствами та катуваннями надовго запам'ятався керівник московськими каральними загонами Григорій Касогов, який залив Україну кров'ю повсталих. Серед знищених були зміївське сотники Панкрат Рябуха та Павло Сторож. Зокрема сотникові Рябусі було відрубані руки й ноги, а самого повісили на дереві.
Після цього згадування про Зміївський полк, та про Зміївське військо зникають.
В 1681 році згадуються два зміївських сотники (Дем'ян Жученко та Яків Ломиніг), які вирушають разом зі зміївським воєводою Большим-Малишевим за наказом воєводи Касогова до Гомільшанських лісів для побудови засік. Невідомо, чи був над сотниками єдиний козацький керманич чи ні.
У 1699 році зміївське козаки згадуються як Зміївська сотня Харківського полку, При черговому розмежуванні між Харківським полком, та невдовзі перед тим відікремившимся від нього Ізюмським полком вказано, що Зміївська та Печенізька сотні переходять до Ізюмського полку, а Вовчанська та Салтівська до Харківського. Сотником Зміївським названий лише один Василь Шендригуль.
Після приєднання Зміївської сотні до Ізюмського полку, вона існує як його складова частина до самого скасування Слобідських козацьких полків у 1765 році.
Керівники Зміївського козацтва
- 1. Кіндрат Сулима — з 1640 року. Саме при ньому ці землі були остаточно звільнені від татар. Засновник Зміївської фортеці. Вважається запорозьким полковником, чи вважався він Зміївським полковником невідомо.
- Яків Почетов — Зміївський отаман, коло 1640-х років.
- Тихон (Тишко) Сопронович — Зміївський отаман, коло 1656 — лютий 1657 року.
- Тарас Іванович (Іванов) — Зміївський отаман (з лютого 1657-осінь 1658 року). Був призначений на місце Т. Сопроновича громадою. Був в опозиції до московської влади.
- Степан Гурієв — Зміївський отаман (з осені 1658 року). Вибраний зміївчанами замість Тараса Івановича. Підтримував доброзичливі відносини зі зміївськими воєводами.
- Іван Сірко — перший полковник Зміївський (1668 рік). очолив антимосковське повстання. З полком відступив до Дніпра.
- Олексій Григорович Хромий — В 1670 році головував разінськими військами на Слобожанщині. Названий брат Степана Разіна. Центром його військ був Зміїв. Загинув у битві з московськими військами.
Примітки
- Саяний М. І. Зміївщина-Слобожанщини перлина — Харків: вид. «Кроссроуд», 2009. —С.42—288 с.
- З 1699 сотенне містечко Зміївської сотні новоутвореного Ізюмського полку
- З картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1880—1891). В образі Івана Сірка Рєпін зобразив генерал-ад'ютанта Драгомирова М. І..
- Щелковъ К. П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х. : Университетская тип., 1882. — 365 с. (рос. дореф.) — С.9.
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.] Розділ «Зміїв».
- Козаки Зміїву, записані як «військові козаки». Лист зміївських козаків (15/28 квітня 1657 року), переданий до Москви воєводою Ржевським «…а лист писав військових зміївських черкас дячок, повелів мені отаман тарас з товариством своїм…»
- Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків: Університетська друкарня, 1882. — С. 23. — 366 с.
- Отамани Харківського полку: Максим Тимофієв (1655), Іван Кривошлик (1655, 1656), Іван Сірко (1657), Тимофій Лаврінов (1659), Жадан Курган (1660) та Лунько Федоров (1667).
- Отаман Охтирського полку Дмитро Іванович (1655)
- Саяний М. І. Зміївщина-Слобожанщини перлина — Харків: Кроссроуд, 2009. — С. 44. — 288 с.
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.] — Т. 1. — Розділ «Зміївський Миколаївський монастир». — С. 100
- Альбовський Євген. Харківські козаки. Друга половина XVII ст. — Історія Харківського полку. — С-Пб., тип. тов. А. С. Суворина «Новий Час». 1914. — Т. 1. — Додаток VII. —С. 12-13. — 431 с. (з VII додатками) (рос.)
- Історія Української РСР. Т.3. — С.178.
- УРЕ. 1987, Т.3. — С.586
- Саяний М. І. Зміївщина-Слобожанщини перлина — Харків: Кроссроуд, 2009. — С. 45. — 288 с.
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.] — Т. 1. — Розділ «Зміївський Миколаївський монастир». — С. 101
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. — М., 1857—1859. [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.] -Т. 1. — Розділ «Зміїв». Т. ІІ.
- Григор'єв, Лесько Черкашенин, Олекса Хромий
Джерела
- Альбовський Євген. Харківські козаки. Друга половина XVII ст. — Історія Харківського полку. — С-Пб., тип. тов. А. С. Суворина «Новий Час».1914. — Т. 1. — 431 с. (з VII додатками) (рос.)
- Маслійчук В. Л. Балаклійський полк. — Х., 2005.
- Саяний М. І. Зміївщина-Слобожанщини перлина — Харків: Кроссроуд, 2009. — 288 с.
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. — М., 1857—1859. [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії. — Харків: Університетська друкарня, 1882. — 366 с.[недоступне посилання з квітня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zmiyivskij slobidskij kozackij polk administrativno teritorialna i vijskova odinicya Slobidskoyi Ukrayini Dostemenno roki jogo isnuvannya nevidomi ale vvazhayetsya sho okremij Zmiyivskij slobidskij kozackij polk v 1660 vzhe buv Polkovij centr misto Zmiyiv Zmiyivskij polkData stvorennya zasnuvannya1660KrayinaMoskovske carstvoKerivnik vikonavchoyi vladiIvan SirkoRoztashuvannya shtab kvartiriZmiyivChas data pripinennya isnuvannya1670Zmiyivskij polkUtvoreno 1660LikvidovanoCentr ZmiyivPolkovniki1668 Ivan Sirko V 1680 h zemli Zmiyivskogo polku vzhe vhodili v Harkivskij polk Same misto Zmiyiv stalo sotennim mistechkom Zmiyivskoyi sotni Harkivskogo polku Na jogo teritoriyi buv vidomij Kozackij Zmiyivskij monastir tisno pov yazanij z Zaporozkoyu Sichchyu Tam dozhivali svij vik stari kozaki i invalidi Istoriya polkuIvan Sirko Pid chas tretogo pereselennya na Slobozhanshinu z Naddnipryanshini do Zmiyeva gorodisha pribuvaye kozackij pidrozdil na choli z zaporozkim polkovnikom Kindratom Sulimoyu Rozbivshi tatarske vijsko na choli z hanom Aksakom voni osidayut v cih krayah ta buduyut fortecyu Zmiyiv V 1656 roci v Zmiyivi z yavlyayetsya predstavnik moskovskogo uryadu Carskim ukazom vid 23 bereznya do Chuguyivskogo voyevodi Suhotina zaznachayetsya sho do Zmiyivu vidislano voyevodu Yakova Hitrovo Vidati jomu nalezhalo Zmiyivom ta Mohnachem Zustrivshi vorozhe stavlennya miscevih meshkanciv vin skoro buv zminenij na novogo voyevodu Nastupnij voyevoda pribuv v misto v 1 lipnya 1656 roku 21 veresnya Rzhevskij robit u misti oglyad zmiyivskih ta mohnacskih kozakiv yakih viyavilosya 408 cholovik Z nih 345 ozbroyeni pishalyami 257 kinnih ta 88 pishih reshta buli neozbroyeni ta bez konej V toj chas zmiyivske vijsko nalichuvalo tri sotni sotnika F Mihajlovicha 130 kozakiv sotnika S Riznika 100 kozakiv sotnika V Soldata 98 kozakiv Takozh bula chetverta sotnya dlya novopribulih kozakiv 81 kozak Pidporyadkovuvalisya kozaki otamanu Tihonu Sopronovichu Sprobi Rzhevskogo privesti kozakiv do prisyagi moskovskomu caryu zustrili protidiyu zi storoni yak prostih kozakiv tak i starshini U lyutomu 1657 roci kozactvo obiraye sebe novogo otamana Tarasa Ivanova Vin predstavlyav antimoskovsku partiyu kozactva Pochinayetsya chergove protistoyannya z zmiyivskim voyevodoyu Do pidporyadkuvannya Zmiyivskogo otamana vidnosilisya takozh Zmiyivska okruga Zamostya Zidki ta Piski U 1658 roci moskovskij uryad zvazhayuchi na zagostrennya stosunkiv kozakiv ta voyevodi zaminyuye na posadi Rzhevskogo na K Mamalahova ale protistoyannya prodovzhuyetsya Voseni 1658 roku kozactvo obiraye sobi novogo otamana nim stav Semen Guriyev Za jogo keruvannya stosunki z predstavnikom moskovskoyi vladi stayut bilsh mensh spokijnishimi U 1660 roci vzhe zgaduyetsya Zmiyivskij kozackij polk kilkistyu v 880 kozakiv Zmiyivski sotni skladali Zmiyivskij polk yakij buv ocholenij otamanom Taka zh struktura bula v Harkivskomu ta Ohtirskomu polkah U 1668 roci Harkivskij polkovnik Ivan Sirko pidijmaye povstannya yak soyuznik getmana Bryuhoveckogo Ce buv odin z epizodiv yaku viv pravoberezhnij getman Petro Doroshenko Vimushenij vidijti vid Harkovu de bulo obrano novogo promoskovskogo polkovnika F Ripku Ivan Sirko vidstupaye do Zmiyivu Same vin staye pershim polkovnikom Zmiyivskogo polku Pid chas cogo povstannya do Zmiyivskogo polku priyednuyutsya Merefyanska ta Mayacka Pechenizka Careborisivska Valkivska Murafska Torska ta inshi sotni Ivan Sirko na choli vsih zmiyivskih soten ta merefyanskoyi soten jde na Harkiv ale v zv yazku z tim sho obicyana dopomoga vid getmana ne pribula polkovnik vimushenij buv pid natiskom bilgorodskih ta chuguyivskih vijsk Oleksandra Marchenka vidstupiti zi svoyimi vijskami zi Slobidskoyi Ukrayini na zahid Pri vidstupu zi Zmiyivu povstanci spalili fortecyu zabrali z soboyu garmati ta kaznu Povstannya bulo neshadno pridushene buntivni sela ta mista pokarani Zmiyivskij monastir yakij buv odnim z oseredkiv povstannya zrujnovano monastir vidnovlyat lishe v 1673 chi 1676 roci Yaka dolya spitkala Zmiyivskij polk dostemenno nevidomo ale tilki pridushene povstannya znovu spalahnulo cherez dva roki Navesni 1670 roku na Povolzhi ta Donu spolohuye povstannya Stepana Razina V comu kozacko selyanskomu povstanni proti kolonialnoyi politiki Moskvi berut aktivnu uchast ukrayinci Do Slobozhanshini virushayut razinski pidrozdili na choli z Frolom Razinim ta Oleksiyem Hromim Lesko Cherkashenin Slobidski kozaki aktivno vlivayutsya v vijsko Oleksiya Hromogo centrom povstanciv znovu staye Zmiyiv Cili sotni razom zi starshinami priyednuyutsya do povstannya Aktivnu rol vidigrayut kozaki Zmiyivskogo ta Balaklijskogo polkiv Ostrogozkij polk povstav povnistyu na choli povstalih buv sam Ostrogozkij polkovnik Ivan Dzikovskij Na pochatku listopada vijska bilgorodskogo voyevodi Grigoriya Romodanovskogo pochali nastup na oseredki povstanciv v Zmiyivi ta Mayacku 5 listopada vidbulasya virishalna bitva mizh vijskami otamana Oleksiya Hromogo ta moskovskim vijskom V cih boyah zaginuv vatazhok razinskogo povstannya na Slobozhanshini Oleksij Hromij a jogo vijska buli vshent rozbiti Pislya cogo pochalasya krovava rozprava nad povstancyami a takozh nad bud yak prichetnimi do cogo lyudmi Vbivstvami ta katuvannyami nadovgo zapam yatavsya kerivnik moskovskimi karalnimi zagonami Grigorij Kasogov yakij zaliv Ukrayinu krov yu povstalih Sered znishenih buli zmiyivske sotniki Pankrat Ryabuha ta Pavlo Storozh Zokrema sotnikovi Ryabusi bulo vidrubani ruki j nogi a samogo povisili na derevi Pislya cogo zgaduvannya pro Zmiyivskij polk ta pro Zmiyivske vijsko znikayut V 1681 roci zgaduyutsya dva zmiyivskih sotniki Dem yan Zhuchenko ta Yakiv Lominig yaki virushayut razom zi zmiyivskim voyevodoyu Bolshim Malishevim za nakazom voyevodi Kasogova do Gomilshanskih lisiv dlya pobudovi zasik Nevidomo chi buv nad sotnikami yedinij kozackij kermanich chi ni U 1699 roci zmiyivske kozaki zgaduyutsya yak Zmiyivska sotnya Harkivskogo polku Pri chergovomu rozmezhuvanni mizh Harkivskim polkom ta nevdovzi pered tim vidikremivshimsya vid nogo Izyumskim polkom vkazano sho Zmiyivska ta Pechenizka sotni perehodyat do Izyumskogo polku a Vovchanska ta Saltivska do Harkivskogo Sotnikom Zmiyivskim nazvanij lishe odin Vasil Shendrigul Pislya priyednannya Zmiyivskoyi sotni do Izyumskogo polku vona isnuye yak jogo skladova chastina do samogo skasuvannya Slobidskih kozackih polkiv u 1765 roci Kerivniki Zmiyivskogo kozactva1 Kindrat Sulima z 1640 roku Same pri nomu ci zemli buli ostatochno zvilneni vid tatar Zasnovnik Zmiyivskoyi forteci Vvazhayetsya zaporozkim polkovnikom chi vvazhavsya vin Zmiyivskim polkovnikom nevidomo Yakiv Pochetov Zmiyivskij otaman kolo 1640 h rokiv Tihon Tishko Sopronovich Zmiyivskij otaman kolo 1656 lyutij 1657 roku Taras Ivanovich Ivanov Zmiyivskij otaman z lyutogo 1657 osin 1658 roku Buv priznachenij na misce T Sopronovicha gromadoyu Buv v opoziciyi do moskovskoyi vladi Stepan Guriyev Zmiyivskij otaman z oseni 1658 roku Vibranij zmiyivchanami zamist Tarasa Ivanovicha Pidtrimuvav dobrozichlivi vidnosini zi zmiyivskimi voyevodami Ivan Sirko pershij polkovnik Zmiyivskij 1668 rik ocholiv antimoskovske povstannya Z polkom vidstupiv do Dnipra Oleksij Grigorovich Hromij V 1670 roci golovuvav razinskimi vijskami na Slobozhanshini Nazvanij brat Stepana Razina Centrom jogo vijsk buv Zmiyiv Zaginuv u bitvi z moskovskimi vijskami PrimitkiSayanij M I Zmiyivshina Slobozhanshini perlina Harkiv vid Krossroud 2009 S 42 288 s ISBN 978 966 8759 66 6 Z 1699 sotenne mistechko Zmiyivskoyi sotni novoutvorenogo Izyumskogo polku Z kartini Illi Ryepina Zaporozhci pishut lista tureckomu sultanu 1880 1891 V obrazi Ivana Sirka Ryepin zobraziv general ad yutanta Dragomirova M I Shelkov K P Istoricheskaya hronologiya Harkovskoj gubernii H Universitetskaya tip 1882 365 s ros doref S 9 Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 7 travnya 2012 u Wayback Machine Rozdil Zmiyiv Kozaki Zmiyivu zapisani yak vijskovi kozaki List zmiyivskih kozakiv 15 28 kvitnya 1657 roku peredanij do Moskvi voyevodoyu Rzhevskim a list pisav vijskovih zmiyivskih cherkas dyachok poveliv meni otaman taras z tovaristvom svoyim Shelkov K P Istorichna hronologiya Harkivskoyi guberniyi Harkiv Universitetska drukarnya 1882 S 23 366 s Otamani Harkivskogo polku Maksim Timofiyev 1655 Ivan Krivoshlik 1655 1656 Ivan Sirko 1657 Timofij Lavrinov 1659 Zhadan Kurgan 1660 ta Lunko Fedorov 1667 Otaman Ohtirskogo polku Dmitro Ivanovich 1655 Sayanij M I Zmiyivshina Slobozhanshini perlina Harkiv Krossroud 2009 S 44 288 s ISBN 978 966 8759 66 6 Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 7 travnya 2012 u Wayback Machine T 1 Rozdil Zmiyivskij Mikolayivskij monastir S 100 Albovskij Yevgen Harkivski kozaki Druga polovina XVII st Istoriya Harkivskogo polku S Pb tip tov A S Suvorina Novij Chas 1914 T 1 Dodatok VII S 12 13 431 s z VII dodatkami ros Istoriya Ukrayinskoyi RSR T 3 S 178 URE 1987 T 3 S 586 Sayanij M I Zmiyivshina Slobozhanshini perlina Harkiv Krossroud 2009 S 45 288 s ISBN 978 966 8759 66 6 Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 7 travnya 2012 u Wayback Machine T 1 Rozdil Zmiyivskij Mikolayivskij monastir S 101 Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 7 travnya 2012 u Wayback Machine T 1 Rozdil Zmiyiv T II Grigor yev Lesko Cherkashenin Oleksa HromijDzherelaAlbovskij Yevgen Harkivski kozaki Druga polovina XVII st Istoriya Harkivskogo polku S Pb tip tov A S Suvorina Novij Chas 1914 T 1 431 s z VII dodatkami ros Maslijchuk V L Balaklijskij polk H 2005 Sayanij M I Zmiyivshina Slobozhanshini perlina Harkiv Krossroud 2009 288 s ISBN 978 966 8759 66 6 Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 7 travnya 2012 u Wayback Machine Shelkov K P Istorichna hronologiya Harkivskoyi guberniyi Harkiv Universitetska drukarnya 1882 366 s nedostupne posilannya z kvitnya 2019