Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чугу їв місто на Харківщині розташоване над річкою Сіверський Донець районний центр Харківської області ЧугуївГерб Чугує

Чугуїв

Чугуїв

Чугу́їв — місто на Харківщині, розташоване над річкою Сіверський Донець, районний центр Харківської області.

Чугуїв
image image
Герб Чугуєва Прапор Чугуєва
image
image
image
image
Основні дані
Країна image Україна
Регіон Харківська область
Район Чугуївський район
Громада Чугуївська міська громада
Код КАТОТТГ UA63140170010036104
Засноване 1627
Статус міста від 10 серпня 1938 року
Населення ▲ 32 454 (01.01.2017)
 - повне ▲ 32 454 (01.01.2017)
Площа 12,77 км²
Густота населення 2528 осіб/км²
Поштові індекси 63500—63509
Телефонний код +380-5746
Координати 49°50′07″ пн. ш. 36°40′52″ сх. д. / 49.83528° пн. ш. 36.68111° сх. д. / 49.83528; 36.68111Координати: 49°50′07″ пн. ш. 36°40′52″ сх. д. / 49.83528° пн. ш. 36.68111° сх. д. / 49.83528; 36.68111
Висота над рівнем моря 96 м
Водойма річки: Сіверський Донець, Чугівка
Назва мешканців чугу́ївець
чугу́ївка
чугу́ївці
Міста-побратими Старий Сонч, Козеніце
День міста 10 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Чугуїв
До обл./респ. центру
 - залізницею 48 км
 - автошляхами 20 км
До Києва
 - залізницею 541 км
 - автошляхами 508 км
Міська влада
Адреса 63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Старонікольська, 35а
Вебсторінка Чугуївська міськрада
Зазначено рік повторного перетворення селища міського типу Чугуїв на місто районного підпорядкування. Засновано як військове поселення у 1638 році. Вперше затверджувалося містом у 1780 році.

image Чугуїв у Вікісховищі

Мапа
image
image
Чугуїв
image
image
Чугуїв
image
image
Чугуїв

Назва

Походження назви Чугуїв достеменно невідомо. Перші згадки про Чугуїв відносяться до часів московського царя Федора Івановича (1557–1598 рр.), де згадується Чюгуєво городище на Донці, без будь-яких пояснень щодо походження назви. Оскільки ця місцевість протягом століть належала до зони розселення тюркомовних племен (хозарів, печенігів, половців, монголів та кримців), то найімовірнішою є версія про походження з тюркських мов.

За розповсюдженою з XVIII ст. легендою, місто отримало назву від антропоніма «чуга», що означає вузький каптан з короткими рукавами, себто територія нинішнього Чугуєва і називалася Чугою, що означало — тут живуть люди, які носять чугу. Річ у тім, що у XVIII столітті у слободі Осинівка оселилися калмики, які носили свій національний одяг. Свого часу це знайшло відображення навіть у гербі Чугуєва: «Населені сюди з калмицької орди козаки були одягнені в калмицькі чуги, через що місто почали називати Чугуїв». Але це не більше ніж легенда, враховуючи те, що назва Чугуїв з'явилася мінімум за 100 років до появи у цих місцевостях калмиків.

У роки радянської влади була спроба надати місту «меморіальну» назву Фрунзе, яка не прижилася і відразу була замінена історичним ойконімом Чугуїв.

Географія

Місто Чугуїв розміщене на правому березі річки Сіверський Донець:

Чугуївський район Печенізький район
image
Зміївський район Чугуївський район

Містом протікає пересихаюча річка Чугівка, права притока Сіверського Дінця.

Через місто проходять автомобільні дороги М03, Т 2111 і Н26. Поруч проходить залізниця, станція Чугуїв.

Відстань до облцентру становить близько 20 км і проходить автошляхом E40.

Загальні відомості

Цей розділ містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (липень 2017)

З високої гори у центрі міста відкривається багатокілометрова панорама лісів, сіл, доріг. Разом з тим наявність глибоких ярків дозволило у XVII столітті спорудити тут неприступну фортецю. Майже 400 років Чугуїв був військовим містечком. З першої половини XIX століття він став центром військових поселень, про що свідчить план вулиць, будівель того часу. Збереглись споруджені тоді міцні будівлі військового і цивільного призначення. Завдяки їм центральна площа міста стала музеєм історичної архітектури.

Поблизу Чугуєва є потужна теплова електростанція «Есхар». Це ще й улюблене місце відпочинку харків'ян, спортсменів. На теплій воді місцевої затоки можна тренуватись у веслуванні до настання морозів.

Неподалік від Чугуєва в урочищі побудовано багато баз відпочинку. Серед них — спортивно-оздоровчий табір «Політехнік» Національного технічного університету «ХПІ». Густий нескінченний сосновий ліс, чисте повітря, тиша, спокійна річка приваблюють не одне покоління студентів, викладачів, дорослих та дітей.

Станом на 1 грудня 2020 р. у місті проживали 32466 осіб.

Історія

Чугуївське городище

Д. Багалій і Д. Міллер вважали, що місцевість, де згодом був заснований сучасний Чугуїв, до XIII століття належала Переяславському і Чернігівському князівствам, а на місці Чугуєва в давнину існувало місто.

У московських документах XVI століття згадується Чугуївське або Чугуєве городище, як залишки («пам'ятник») міста, яке існувало з давніх, але невідомих часів.

Проведені на Чугуївському городищі археологічні дослідження в 1996, 2005—2007, 2009 рр. встановили що воно було створене в VIII—IX ст. ранньосередньовічним населенням Салтівської археологічної культури, що представляла в історичному відношенні Хозарський каганат. Відмічені окремі знахідки золотоординського часу. Інші, раніше теоретично передбачувані культурні відкладення (скіфські, ранньослов'янські, давньоруські) на пам'ятнику відсутні.

Заснування міста

Деякі дослідники з XVIII - XIX ст., посилаючись на недоступні зараз джерела, вказували на заселення Чугуєва у 1613 році та 1626 році. Скоріше за все, поселенці тих часів, якщо і намагалися тут оселитися, то не змогли закріпитися на цьому місці.

У 1638 році в долині річки Сіверський Донець з'явилися загони бунтівних запорізьких козаків на чолі з гетьманом Яковом Остряницею, які після поразки під Жовнином шукали прихистку від переслідуючих їх польських військ та потребували земель для початку нового життя. Московський цар Михайло Федорович, який потребував захисту своїх південних земель від поляків та кримців, згодився прихистити втікачів та 10 серпня 1638 року надав грамоту на поселення та побудову фортеці на Чугуєвому городищі. Для прискорення будівництва фортеці до Чугуєва були направлені московські служиві люди. Чугуївська фортеця була побудована на залишках середньовічних укріплень за типовим планом московських оборонних споруд.

Серед перших поселенців були: гетьман Яків Остряниця з сином, осавул, писар, 10 сотників, 20 п'ятдесятників, 102 десятники, 887 козаків, 2 попів білоруських та 12 дітей боярських кормових. З ними також були дружини та діти, але їхня кількість невідома.

Чугуїв відразу був поліетнічним поселенням. За кілька років сюди переселили ще 400 стрільців і козаків, а в 1696 — півтори тисячі калмиків. Тут зоставалися полонені вихідці з Пруссії (в часи Семирічної війни) і каторжники. Довгий час чугуївців навіть називали «зведенцями» — людьми, прибулими з різних місць.

Поблизу міста розбивається «царів виноградний сад» на 5 000 десятинах землі і організовуються мисливські угіддя, багаті на дичину. Виростають шовковичні плантації — найтонший шовк з чугуївських коконів поставлявся до царського двору. Як і мед з державних пасік, фаетони та коляски, виготовлені чугуївськими майстрами.

XVII—XXI століття

З середини XVII століття до 1765 року сотенне містечко Харківського полку. З 1780 року — місто, 1817—1857 один з центрів військових поселень. 1819, за доби Аракчеєвщини, у місті вибухнуло повстання Чугуївського полку, жорстоко придушене владою. З 1857 — заштатне містечко Зміївського повіту Харківської губернії. В кінці ХІХ ст. через місто пролягла залізниця, яка сприяла перетворенню міста на промисловий центр.

До військових поселян належала й сім'я Рєпіних. Батько майбутнього великого живописця, який прославив рідне місто, Юхим Васильович Рєпін, служив рядовим Чугуївського уланського полку, гідно виконував свої обов'язки, мав бойові нагороди, бував у складі Чугуївського полку в Персії, Туреччині, Молдавії, на Кавказі, в Криму. Так пробігли 27 років військової служби. Господаркою вдома була мати, Тетяна Степанівна, жінка вольова, розумна й дуже добра. Під час походів полку, за відсутністі чоловіка, вона несла на своїх плечах всі турботи, виконувала державні повинності, шила кожухи на замовлення, виховувала чотирьох дітей. На її могилі в Чугуєві тепер стоїть пам'ятник, виконаний за ескізами Іллі Юхимовича Рєпіна.

Від часу призначення міста центром військових поселень Чугуїв почав швидко змінювати своє обличчя й планування. Виноградники, яблуневі та вишневі сади вирубувались, зносились мазанки під солом'яною стріхою. На їх місці на Дворянській вулиці зводились офіцерські особняки, склади, школа кантоністів (дітей військових поселян). На вулицях Солдатській, Миколаївській, Микитівській виростали, як гриби, одноповерхові кам'яні будиночки військових поселян з трьома вікнами на вулицю й з трикутним фронтоном, настільки подібні, що, як жартував І. Рєпін, навіть голуби часто помилялися двором. Будинки (кожен окремо — пункт оборони) з'єднувалися між собою цегляними мурами, внизу з нішами, які могли використовуватись як бійниці. В одному з таких лінійних будиночків, де жили Рєпіни, було відкрито художньо-меморіальний музей І. Рєпіна. Відкриття відбулося в 1969 році, в дні святкування 125-річчя з дня народження майстра живопису. В музеї експонується кілька робіт великого художника, є меморіальні раритети, відновлено вітальню Рєпіних. Музей дає уявлення про життя військових поселян Чугуєва. У 1819 році центральна площа Чугуєва стала місцем розправи над мешканцями військових поселень. Підневільність нового життя, зміни господарського побуту, остаточне скасування старих привілеїв чугуївського козацтва призвели до повстання. Повстанці рішуче заявляли про своє небажання бути військовими поселенцями, вимагали повернення земель, відрізаних у них під час організації військових поселень, відмовлялися виконувати повинності, нищили ліс та сіно, виганяли вахмістрів тощо. Повстання охопило територію, де проживало понад 28 тисяч осіб, військові поселення Вовчанська, Змієва, Базалевки, Гракова, Печеніг і загрожувало перекинутись на інші губернії Росії. Урядові війська придушили заколот, було заарештовано 2003 учасники повстання, в тому числі й офіцерів, 275 осіб підпало під смертну кару, 12 тисяч отримали удари шпіцрутенами. Карними акціями керував сам Аракчеєв.

1897 мало 12600, 1926 — 14400, 1974 — 26000 мешканців; характер міста хліборобсько-ремісничо-торговельний. Теперішня промисловість міста: заводи паливної апаратури, ремонтний, дослідний точного устаткування, «Гідрозалізобетон», будівельних матеріалів; меблевий комбінат, цех мистецької вишивки, харчова промисловість. У 2006 було 34000 мешканців.

Російсько-українська війна

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022) та Обстріли Чугуєва
image
Чугуївський будинок культури після російського обстрілу 25 липня 2022 року

У 2022 році під час повномасштабної російської агресії місто було багато разів обстріляне російською армією.

Економіка

Населення

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Національність Відсоток
українці 54,62%
росіяни 42,83%
білоруси 0,67%
грузини 0,35%
вірмени 0,33%
азербайджанці 0,14%
євреї 0,10%
татари 0,10%
інші/не вказали 0,86%

За даними перепису населення 2001 року проживали 36438 осіб. Рідною мовою назвали:

Мова Кількість осіб Відсоток
російська 25368 69,62 %
українська 10767 29,55 %
вірменська 62 0,17 %
білоруська 40 0,11 %
молдовська 4 0,01 %
болгарська 4 0,01 %
інші 193 0,53 %

Історико-культурна спадщина

image
Будинок Іллі Рєпіна
image
Торгові ряди
image
Особняк Кузьміної-Караваєвої
Див. також: Пам'ятки Чугуєва
Див. також: Історико-меморіальний музей Іллі Рєпіна (Чугуїв)

Чугуїв починався як військове поселення — таким він і залишався століття по тому. І навіть зараз в Чугуєві ХХІ століття можна віднайти риси міста ХІХ ст. Це єдине поселення в Україні, де збереглися планування та регулярна забудова центру військових поселень, виконана за проектами, розробленими петербурзькою архітектурною комісією військових поселень, а також 30 унікальних будинків з регламентованої забудови тих часів, серед них — ансамбль центральної площі. Ці будиночки, поєднані мурами, настільки схожі між собою, що, як жартував І. Рєпін, іноді навіть голуби помилялися двором.

1984 р. — відкрита галерея «Лауреати премії І. Ю. Рєпіна»

1996 р. — на базі меморіального музею створений історико-культурний заповідник ім. І. Ю. Рєпіна. Кількість туристів, що відвідують культурний заповідник — 16-20 тис. на рік.

З 2000 р. у Чугуєві проводиться міжнародний Рєпінський пленер за участю художників, що працюють у реалістичному стилі.

У 2019 році у місті мають встановити 2 пам'ятники на честь воїнів АТО, які за підсумками обласного відкритого студентського конкурсу на кращий проект пам'ятника захисникам України (учасникам АТО) отримали перемогу, — «Захисник Вітчизни» (автор — студент Харківського національного університету будівництва та архітектури Кирило Божок).

Релігія

  • Собор Покрова Пресвятої Богородиці (вул. Фортечний Узвіз, 5, м. Чугуїв).
  • Храм на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» (пл. Аграрна, 5, м. Чугуїв).
  • Храм святих Царствених мучеників (вул. Піщана 1б, с.Клугино-Башкирівка, Чугуївський р-н).
  • Всіхскорбященський храм (Осинівка).
  • Різдво-Богородицький храм.
  • Миколаївська каплиця (кам'яна, Поділ, траса Харків — Донбас).
  • Миколаївська каплиця (дерев'яна, Зачугівка).

Житлово-комунальна сфера

Кількість вулиць — 211. Кількість будинків — 5118. Загальна площа житлового фонду міста — 8057,569 тис. м²;

Довжина:

  • автомобільних доріг місцевого значення — 95,7 км;
  • лінії електропередач — 189 км;
  • водогінних мереж — 99,0 км;
  • каналізаційних мереж — 39 км;
  • газових мереж — 134 км.

Об'єкти соціальної сфери

1. Дошкільна освіта:

image
Чугуївський будинок дитячої та юнацької творчості
    • Чугуївський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 1;
    • Чугуївський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3;
    • Чугуївський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 4;
    • Чугуївський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 8;
    • Чугуївський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 12;
    • Дошкільний підрозділ Чугуївського НВК № 6 (2 дошкільні групи);
    • Дошкільний підрозділ Чугуївського НВК № 8 на 100 дітей;
    • Дошкільний навчальний заклад «ВЕСЕЛОЧКА» при ВЧ А0501;

У 2013—2014 навчальному році в місті функціонують 6 дошкільних навчальних закладів та 1 дошкільний підрозділ у складі НВК № 6, в них виховується 1 195 дошкільнят від 2 до 6 (7) років.

2. Загальна середня освіта включає 9 шкіл:

    • Чугуївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 імені І. Ю. Рєпіна
    • Чугуївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2
    • Чугуївська ЗОШ І ступеня № 3
    • Чугуївська ЗОШ І-ІІ ступенів № 4
    • Чугуївська гімназія № 5
    • Чугуївський навчально-виховний комплекс № 6 імені тричі Героя Радянського Союзу І. М. Кожедуба
    • Чугуївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7
    • Чугуївська СШ І-ІІІ ступенів № 8 з поглибленим вивченням іноземних мов та ресурсною кімнатою для учнів з особливими потребами в рамках проекту з інклюзивної освіти
    • Клугино-Башкирівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

3. Позашкільна освіта:

4. Профільні технічні училища:

    • Чугуївський професійний ліцей
    • Чугуївський професійний аграрний ліцей

Спорт

Цей розділ не містить . Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (Липень 2017)

Для любителів спорту у Чугуєві існує стадіон, що має 892 сидячих місця та бігові доріжки.

Наука

У Чугуївському районі міститься радіотелескоп УТР-2, один із найбільших у світі. Спостереження з нього допомогли створити атлас зворотного боку Місяця.

Телебачення

У Чугуївському районі знаходиться та здійснює мовлення «ТРК Слобожанка».

Відомі люди

Докладніше:

image
Пам'ятник Рєпіну в Чугуєві

Чугуїв — батьківщина художника Іллі Рєпіна (1844–1931). Увічнене місце, де народився майбутній автор картин «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Бурлаки на Волзі», «Садко», пейзажів рідного Дінця. Є картинна галерея, дім-музей І. Рєпіна. Є музей-заповідник, пам'ятник, Рєпінські місця.

5 серпня 1844 р. у Чугуєві народився великий художник І. Рєпін. У місті пройшли його дитячі і юнацькі роки, формувався характер і талант. 1969 р. — відкритий меморіальний музей І. Ю. Рєпіна;

Кажуть, що саме історія чугуївського повстання 1819 р., жорстоко придушеного владою, надихнула Миколу Гоголя на створення повісті «Тарас Бульба».

Чугуїв — батьківщина художника Івана Рашевського (1849—1921), композитора (1849—1913), з історією міста пов'язане життя вченого-хірурга Єфрема Мухіна, письменників , Степана Александрова та його сина Володимира Александрова, поета Бориса Чичибабіна.

Чугуївське льотне училище закінчили тричі Герой СРСР Іван Кожедуб та 10 льотчиків-космонавтів, в тому числі Олексій Леонов.

Місто-побратим

Галерея

  • image
    Покровський собор
  • image
    Церква Ікони Божої Матері
  • image
    Штаб військових поселень
  • image
    Чугуївська авіабаза

Див. також

Посилання

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. "Роспись польским дорогам. (Времени Федора Ивановича)". // Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства (Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ.) в XVI-XVIII столетии, собранные в разных архивах и редактированные Д. И. Багалеем. Харьков.-1886 г. С. 1
  3. . Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 13 січня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  4. Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 516)
  5. . chuguev-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  6. А. Левченко, А. Парамонов. История Чугуевского полка. Харьков, 2008. С. 13
  7. Левченко А.В., Бучаста С.І., Шевченко О.А. ЧУГУЇВ, місто Харківської обл. [Електронний ресурс]
  8. Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства (Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ.) в XVI-XVIII столетии, собранные в разных архивах и редактированные Д. И. Багалеем. Харьков.-1886 г. С. 16
  9. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  10. . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 30 липня 2017.
  11. . Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 30 липня 2017.
  12. . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 30 липня 2017.
  13. Марічка Зорянська. . Слобідський край. 26 березня 2019. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
  14. . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 26 червня 2014.
  15. . Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 26 червня 2014.
  16. . Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  17. . Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  18. . Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  19. В Чугуеве открыли детский сад на несколько групп [ 2 грудня 2017 у Wayback Machine.] // 057.ua. 02.12.2017. (рос.)
  20. . Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  21. . Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  22. . Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
  23. . Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  24. . Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  25. . Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  26. . Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  27. . Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  28. . Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  29. . Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  30. . Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  31. . Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  32. . Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  33. (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 9 лютого 2021.
  34. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 265 с.
  35. Куп’янська, Чугуївська та Печенізька громади побраталися з містами США. decentralization.gov.ua. Процитовано 3 листопада 2023.

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chugu yiv misto na Harkivshini roztashovane nad richkoyu Siverskij Donec rajonnij centr Harkivskoyi oblasti ChuguyivGerb Chuguyeva Prapor ChuguyevaOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Harkivska oblastRajon Chuguyivskij rajonGromada Chuguyivska miska gromadaKod KATOTTG UA63140170010036104Zasnovane 1627Status mista vid 10 serpnya 1938 rokuNaselennya 32 454 01 01 2017 povne 32 454 01 01 2017 Plosha 12 77 km Gustota naselennya 2528 osib km Poshtovi indeksi 63500 63509Telefonnij kod 380 5746Koordinati 49 50 07 pn sh 36 40 52 sh d 49 83528 pn sh 36 68111 sh d 49 83528 36 68111 Koordinati 49 50 07 pn sh 36 40 52 sh d 49 83528 pn sh 36 68111 sh d 49 83528 36 68111Visota nad rivnem morya 96 mVodojma richki Siverskij Donec ChugivkaNazva meshkanciv chugu yivec chugu yivka chugu yivciMista pobratimi Starij Sonch KozeniceDen mista 10 serpnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya ChuguyivDo obl resp centru zalizniceyu 48 km avtoshlyahami 20 kmDo Kiyeva zalizniceyu 541 km avtoshlyahami 508 kmMiska vladaAdresa 63503 Harkivska obl m Chuguyiv vul Staronikolska 35aVebstorinka Chuguyivska miskradaZaznacheno rik povtornogo peretvorennya selisha miskogo tipu Chuguyiv na misto rajonnogo pidporyadkuvannya Zasnovano yak vijskove poselennya u 1638 roci Vpershe zatverdzhuvalosya mistom u 1780 roci Chuguyiv u Vikishovishi MapaChuguyivChuguyiv ChuguyivNazvaPohodzhennya nazvi Chuguyiv dostemenno nevidomo Pershi zgadki pro Chuguyiv vidnosyatsya do chasiv moskovskogo carya Fedora Ivanovicha 1557 1598 rr de zgaduyetsya Chyuguyevo gorodishe na Donci bez bud yakih poyasnen shodo pohodzhennya nazvi Oskilki cya miscevist protyagom stolit nalezhala do zoni rozselennya tyurkomovnih plemen hozariv pechenigiv polovciv mongoliv ta krimciv to najimovirnishoyu ye versiya pro pohodzhennya z tyurkskih mov Za rozpovsyudzhenoyu z XVIII st legendoyu misto otrimalo nazvu vid antroponima chuga sho oznachaye vuzkij kaptan z korotkimi rukavami sebto teritoriya ninishnogo Chuguyeva i nazivalasya Chugoyu sho oznachalo tut zhivut lyudi yaki nosyat chugu Rich u tim sho u XVIII stolitti u slobodi Osinivka oselilisya kalmiki yaki nosili svij nacionalnij odyag Svogo chasu ce znajshlo vidobrazhennya navit u gerbi Chuguyeva Naseleni syudi z kalmickoyi ordi kozaki buli odyagneni v kalmicki chugi cherez sho misto pochali nazivati Chuguyiv Ale ce ne bilshe nizh legenda vrahovuyuchi te sho nazva Chuguyiv z yavilasya minimum za 100 rokiv do poyavi u cih miscevostyah kalmikiv U roki radyanskoyi vladi bula sproba nadati mistu memorialnu nazvu Frunze yaka ne prizhilasya i vidrazu bula zaminena istorichnim ojkonimom Chuguyiv GeografiyaMisto Chuguyiv rozmishene na pravomu berezi richki Siverskij Donec vishe za techiyeyu na vidstani 2 km roztashovane smt Kochetok nizhche za techiyeyu na vidstani 4 km roztashovane smt Eshar na protilezhnomu berezi smt Malinivka i selo Klugino Bashkirivka Chuguyivskij rajon Pechenizkij rajonZmiyivskij rajon Chuguyivskij rajon Mistom protikaye peresihayucha richka Chugivka prava pritoka Siverskogo Dincya Cherez misto prohodyat avtomobilni dorogi M03 T 2111 i N26 Poruch prohodit zaliznicya stanciya Chuguyiv Vidstan do oblcentru stanovit blizko 20 km i prohodit avtoshlyahom E40 Zagalni vidomostiCej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2017 Z visokoyi gori u centri mista vidkrivayetsya bagatokilometrova panorama lisiv sil dorig Razom z tim nayavnist glibokih yarkiv dozvolilo u XVII stolitti sporuditi tut nepristupnu fortecyu Majzhe 400 rokiv Chuguyiv buv vijskovim mistechkom Z pershoyi polovini XIX stolittya vin stav centrom vijskovih poselen pro sho svidchit plan vulic budivel togo chasu Zbereglis sporudzheni todi micni budivli vijskovogo i civilnogo priznachennya Zavdyaki yim centralna plosha mista stala muzeyem istorichnoyi arhitekturi Poblizu Chuguyeva ye potuzhna teplova elektrostanciya Eshar Ce she j ulyublene misce vidpochinku harkiv yan sportsmeniv Na teplij vodi miscevoyi zatoki mozhna trenuvatis u vesluvanni do nastannya moroziv Nepodalik vid Chuguyeva v urochishi pobudovano bagato baz vidpochinku Sered nih sportivno ozdorovchij tabir Politehnik Nacionalnogo tehnichnogo universitetu HPI Gustij neskinchennij sosnovij lis chiste povitrya tisha spokijna richka privablyuyut ne odne pokolinnya studentiv vikladachiv doroslih ta ditej Stanom na 1 grudnya 2020 r u misti prozhivali 32466 osib IstoriyaChuguyivske gorodishe D Bagalij i D Miller vvazhali sho miscevist de zgodom buv zasnovanij suchasnij Chuguyiv do XIII stolittya nalezhala Pereyaslavskomu i Chernigivskomu knyazivstvam a na misci Chuguyeva v davninu isnuvalo misto U moskovskih dokumentah XVI stolittya zgaduyetsya Chuguyivske abo Chuguyeve gorodishe yak zalishki pam yatnik mista yake isnuvalo z davnih ale nevidomih chasiv Provedeni na Chuguyivskomu gorodishi arheologichni doslidzhennya v 1996 2005 2007 2009 rr vstanovili sho vono bulo stvorene v VIII IX st rannoserednovichnim naselennyam Saltivskoyi arheologichnoyi kulturi sho predstavlyala v istorichnomu vidnoshenni Hozarskij kaganat Vidmicheni okremi znahidki zolotoordinskogo chasu Inshi ranishe teoretichno peredbachuvani kulturni vidkladennya skifski rannoslov yanski davnoruski na pam yatniku vidsutni Zasnuvannya mista Deyaki doslidniki z XVIII XIX st posilayuchis na nedostupni zaraz dzherela vkazuvali na zaselennya Chuguyeva u 1613 roci ta 1626 roci Skorishe za vse poselenci tih chasiv yaksho i namagalisya tut oselitisya to ne zmogli zakripitisya na comu misci U 1638 roci v dolini richki Siverskij Donec z yavilisya zagoni buntivnih zaporizkih kozakiv na choli z getmanom Yakovom Ostryaniceyu yaki pislya porazki pid Zhovninom shukali prihistku vid peresliduyuchih yih polskih vijsk ta potrebuvali zemel dlya pochatku novogo zhittya Moskovskij car Mihajlo Fedorovich yakij potrebuvav zahistu svoyih pivdennih zemel vid polyakiv ta krimciv zgodivsya prihistiti vtikachiv ta 10 serpnya 1638 roku nadav gramotu na poselennya ta pobudovu forteci na Chuguyevomu gorodishi Dlya priskorennya budivnictva forteci do Chuguyeva buli napravleni moskovski sluzhivi lyudi Chuguyivska fortecya bula pobudovana na zalishkah serednovichnih ukriplen za tipovim planom moskovskih oboronnih sporud Sered pershih poselenciv buli getman Yakiv Ostryanicya z sinom osavul pisar 10 sotnikiv 20 p yatdesyatnikiv 102 desyatniki 887 kozakiv 2 popiv biloruskih ta 12 ditej boyarskih kormovih Z nimi takozh buli druzhini ta diti ale yihnya kilkist nevidoma Chuguyiv vidrazu buv polietnichnim poselennyam Za kilka rokiv syudi pereselili she 400 strilciv i kozakiv a v 1696 pivtori tisyachi kalmikiv Tut zostavalisya poloneni vihidci z Prussiyi v chasi Semirichnoyi vijni i katorzhniki Dovgij chas chuguyivciv navit nazivali zvedencyami lyudmi pribulimi z riznih misc Poblizu mista rozbivayetsya cariv vinogradnij sad na 5 000 desyatinah zemli i organizovuyutsya mislivski ugiddya bagati na dichinu Virostayut shovkovichni plantaciyi najtonshij shovk z chuguyivskih kokoniv postavlyavsya do carskogo dvoru Yak i med z derzhavnih pasik faetoni ta kolyaski vigotovleni chuguyivskimi majstrami XVII XXI stolittya Z seredini XVII stolittya do 1765 roku sotenne mistechko Harkivskogo polku Z 1780 roku misto 1817 1857 odin z centriv vijskovih poselen 1819 za dobi Arakcheyevshini u misti vibuhnulo povstannya Chuguyivskogo polku zhorstoko pridushene vladoyu Z 1857 zashtatne mistechko Zmiyivskogo povitu Harkivskoyi guberniyi V kinci HIH st cherez misto prolyagla zaliznicya yaka spriyala peretvorennyu mista na promislovij centr Do vijskovih poselyan nalezhala j sim ya Ryepinih Batko majbutnogo velikogo zhivopiscya yakij proslaviv ridne misto Yuhim Vasilovich Ryepin sluzhiv ryadovim Chuguyivskogo ulanskogo polku gidno vikonuvav svoyi obov yazki mav bojovi nagorodi buvav u skladi Chuguyivskogo polku v Persiyi Turechchini Moldaviyi na Kavkazi v Krimu Tak probigli 27 rokiv vijskovoyi sluzhbi Gospodarkoyu vdoma bula mati Tetyana Stepanivna zhinka volova rozumna j duzhe dobra Pid chas pohodiv polku za vidsutnisti cholovika vona nesla na svoyih plechah vsi turboti vikonuvala derzhavni povinnosti shila kozhuhi na zamovlennya vihovuvala chotiroh ditej Na yiyi mogili v Chuguyevi teper stoyit pam yatnik vikonanij za eskizami Illi Yuhimovicha Ryepina Vid chasu priznachennya mista centrom vijskovih poselen Chuguyiv pochav shvidko zminyuvati svoye oblichchya j planuvannya Vinogradniki yablunevi ta vishnevi sadi virubuvalis znosilis mazanki pid solom yanoyu strihoyu Na yih misci na Dvoryanskij vulici zvodilis oficerski osobnyaki skladi shkola kantonistiv ditej vijskovih poselyan Na vulicyah Soldatskij Mikolayivskij Mikitivskij virostali yak gribi odnopoverhovi kam yani budinochki vijskovih poselyan z troma viknami na vulicyu j z trikutnim frontonom nastilki podibni sho yak zhartuvav I Ryepin navit golubi chasto pomilyalisya dvorom Budinki kozhen okremo punkt oboroni z yednuvalisya mizh soboyu ceglyanimi murami vnizu z nishami yaki mogli vikoristovuvatis yak bijnici V odnomu z takih linijnih budinochkiv de zhili Ryepini bulo vidkrito hudozhno memorialnij muzej I Ryepina Vidkrittya vidbulosya v 1969 roci v dni svyatkuvannya 125 richchya z dnya narodzhennya majstra zhivopisu V muzeyi eksponuyetsya kilka robit velikogo hudozhnika ye memorialni rariteti vidnovleno vitalnyu Ryepinih Muzej daye uyavlennya pro zhittya vijskovih poselyan Chuguyeva U 1819 roci centralna plosha Chuguyeva stala miscem rozpravi nad meshkancyami vijskovih poselen Pidnevilnist novogo zhittya zmini gospodarskogo pobutu ostatochne skasuvannya starih privileyiv chuguyivskogo kozactva prizveli do povstannya Povstanci rishuche zayavlyali pro svoye nebazhannya buti vijskovimi poselencyami vimagali povernennya zemel vidrizanih u nih pid chas organizaciyi vijskovih poselen vidmovlyalisya vikonuvati povinnosti nishili lis ta sino viganyali vahmistriv tosho Povstannya ohopilo teritoriyu de prozhivalo ponad 28 tisyach osib vijskovi poselennya Vovchanska Zmiyeva Bazalevki Grakova Pechenig i zagrozhuvalo perekinutis na inshi guberniyi Rosiyi Uryadovi vijska pridushili zakolot bulo zaareshtovano 2003 uchasniki povstannya v tomu chisli j oficeriv 275 osib pidpalo pid smertnu karu 12 tisyach otrimali udari shpicrutenami Karnimi akciyami keruvav sam Arakcheyev 1897 malo 12600 1926 14400 1974 26000 meshkanciv harakter mista hliborobsko remisnicho torgovelnij Teperishnya promislovist mista zavodi palivnoyi aparaturi remontnij doslidnij tochnogo ustatkuvannya Gidrozalizobeton budivelnih materialiv meblevij kombinat ceh misteckoyi vishivki harchova promislovist U 2006 bulo 34000 meshkanciv Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 ta Obstrili Chuguyeva Chuguyivskij budinok kulturi pislya rosijskogo obstrilu 25 lipnya 2022 roku U 2022 roci pid chas povnomasshtabnoyi rosijskoyi agresiyi misto bulo bagato raziv obstrilyane rosijskoyu armiyeyu EkonomikaChuguyivskij aviacijnij remontnij zavod remont aviatehniki V 2011 roci na comu zavodi buv stvorenij BPLA Strepet Chuguyivskij m yasokombinat Chuguyivskij olijnoekstrakcijnij zavod virobnictvo sonyachnoyi oliyi ta shrotu Chuguyivskij molokozavod TOV EkoInvest pidpriyemstvo Promislovoyi grupi Ekoton virobnik obladnannya dlya ochishennya stichnih vod TOV Chuguyivskij zavod palivnoyi aparaturi NaselennyaNacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokukrayinci 54 62 rosiyani 42 83 bilorusi 0 67 gruzini 0 35 virmeni 0 33 azerbajdzhanci 0 14 yevreyi 0 10 tatari 0 10 inshi ne vkazali 0 86 Za danimi perepisu naselennya 2001 roku prozhivali 36438 osib Ridnoyu movoyu nazvali Mova Kilkist osib Vidsotokrosijska 25368 69 62 ukrayinska 10767 29 55 virmenska 62 0 17 biloruska 40 0 11 moldovska 4 0 01 bolgarska 4 0 01 inshi 193 0 53 Istoriko kulturna spadshinaBudinok Illi RyepinaTorgovi ryadiOsobnyak Kuzminoyi KaravayevoyiDiv takozh Pam yatki Chuguyeva Div takozh Istoriko memorialnij muzej Illi Ryepina Chuguyiv Chuguyiv pochinavsya yak vijskove poselennya takim vin i zalishavsya stolittya po tomu I navit zaraz v Chuguyevi HHI stolittya mozhna vidnajti risi mista HIH st Ce yedine poselennya v Ukrayini de zbereglisya planuvannya ta regulyarna zabudova centru vijskovih poselen vikonana za proektami rozroblenimi peterburzkoyu arhitekturnoyu komisiyeyu vijskovih poselen a takozh 30 unikalnih budinkiv z reglamentovanoyi zabudovi tih chasiv sered nih ansambl centralnoyi ploshi Ci budinochki poyednani murami nastilki shozhi mizh soboyu sho yak zhartuvav I Ryepin inodi navit golubi pomilyalisya dvorom 1984 r vidkrita galereya Laureati premiyi I Yu Ryepina 1996 r na bazi memorialnogo muzeyu stvorenij istoriko kulturnij zapovidnik im I Yu Ryepina Kilkist turistiv sho vidviduyut kulturnij zapovidnik 16 20 tis na rik Z 2000 r u Chuguyevi provoditsya mizhnarodnij Ryepinskij plener za uchastyu hudozhnikiv sho pracyuyut u realistichnomu stili U 2019 roci u misti mayut vstanoviti 2 pam yatniki na chest voyiniv ATO yaki za pidsumkami oblasnogo vidkritogo studentskogo konkursu na krashij proekt pam yatnika zahisnikam Ukrayini uchasnikam ATO otrimali peremogu Zahisnik Vitchizni avtor student Harkivskogo nacionalnogo universitetu budivnictva ta arhitekturi Kirilo Bozhok ReligiyaSobor Pokrova Presvyatoyi Bogorodici vul Fortechnij Uzviz 5 m Chuguyiv Hram na chest ikoni Bozhoyi Materi Vsih skorbotnih Radist pl Agrarna 5 m Chuguyiv Hram svyatih Carstvenih muchenikiv vul Pishana 1b s Klugino Bashkirivka Chuguyivskij r n Vsihskorbyashenskij hram Osinivka Rizdvo Bogorodickij hram Mikolayivska kaplicya kam yana Podil trasa Harkiv Donbas Mikolayivska kaplicya derev yana Zachugivka Zhitlovo komunalna sferaKilkist vulic 211 Kilkist budinkiv 5118 Zagalna plosha zhitlovogo fondu mista 8057 569 tis m Dovzhina avtomobilnih dorig miscevogo znachennya 95 7 km liniyi elektroperedach 189 km vodoginnih merezh 99 0 km kanalizacijnih merezh 39 km gazovih merezh 134 km Ob yekti socialnoyi sferi1 Doshkilna osvita Chuguyivskij budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchostiChuguyivskij doshkilnij navchalnij zaklad yasla sadok 1 Chuguyivskij doshkilnij navchalnij zaklad yasla sadok 3 Chuguyivskij doshkilnij navchalnij zaklad yasla sadok 4 Chuguyivskij doshkilnij navchalnij zaklad yasla sadok 8 Chuguyivskij doshkilnij navchalnij zaklad yasla sadok 12 Doshkilnij pidrozdil Chuguyivskogo NVK 6 2 doshkilni grupi Doshkilnij pidrozdil Chuguyivskogo NVK 8 na 100 ditej Doshkilnij navchalnij zaklad VESELOChKA pri VCh A0501 U 2013 2014 navchalnomu roci v misti funkcionuyut 6 doshkilnih navchalnih zakladiv ta 1 doshkilnij pidrozdil u skladi NVK 6 v nih vihovuyetsya 1 195 doshkilnyat vid 2 do 6 7 rokiv 2 Zagalna serednya osvita vklyuchaye 9 shkil Chuguyivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 1 imeni I Yu Ryepina Chuguyivska ZOSh I III stupeniv 2 Chuguyivska ZOSh I stupenya 3 Chuguyivska ZOSh I II stupeniv 4 Chuguyivska gimnaziya 5 Chuguyivskij navchalno vihovnij kompleks 6 imeni trichi Geroya Radyanskogo Soyuzu I M Kozheduba Chuguyivska ZOSh I III stupeniv 7 Chuguyivska SSh I III stupeniv 8 z pogliblenim vivchennyam inozemnih mov ta resursnoyu kimnatoyu dlya uchniv z osoblivimi potrebami v ramkah proektu z inklyuzivnoyi osviti Klugino Bashkirivska ZOSh I III stupeniv 3 Pozashkilna osvita Chuguyivskij centr turizmu ta krayeznavstva Chuguyivskij budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Chuguyivska dityacho yunacka sportivna shkola Chuguyivska miska centralna biblioteka 4 Profilni tehnichni uchilisha Chuguyivskij profesijnij licej Chuguyivskij profesijnij agrarnij licejSportCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Lipen 2017 Dlya lyubiteliv sportu u Chuguyevi isnuye stadion sho maye 892 sidyachih miscya ta bigovi dorizhki NaukaU Chuguyivskomu rajoni mistitsya radioteleskop UTR 2 odin iz najbilshih u sviti Sposterezhennya z nogo dopomogli stvoriti atlas zvorotnogo boku Misyacya TelebachennyaU Chuguyivskomu rajoni znahoditsya ta zdijsnyuye movlennya TRK Slobozhanka Vidomi lyudiDokladnishe Kategoriya Personaliyi Chuguyiv Pam yatnik Ryepinu v Chuguyevi Chuguyiv batkivshina hudozhnika Illi Ryepina 1844 1931 Uvichnene misce de narodivsya majbutnij avtor kartin Zaporozhci pishut lista tureckomu sultanu Burlaki na Volzi Sadko pejzazhiv ridnogo Dincya Ye kartinna galereya dim muzej I Ryepina Ye muzej zapovidnik pam yatnik Ryepinski miscya Yunakiv Mikola Leontijovich general polkovnik Armiyi UNR Malec Viktor polkovnik Armiyi UNR Semen Altman ukrayinskij futbolnij trener Brodnikov German Mikolajovich 1996 2019 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Onishenko Sergij Ivanovich 1954 general polkovnik Komanduvach Povitryanih Sil Zbrojnih Sil Ukrayini 2010 2012 Demidenko Vadim Leonidovich major nachalnik shtabu mehanizovanogo bataljonu 92 yi okremoyi mehanizovanoyi brigadi Zaginuv v Luganskij oblasti na roztyazhci pid chas perevirki lisosmugi Pudov Oleksij Anatolijovich 1984 2017 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Dilevskij Mikola Mihajlovich 1904 2001 ukrayinskij movoznavec Chibisova Svitlana Mihajlivna ukrayinska aktrisa narodna artistka URSR Volkova Olena Andriyivna 1915 2013 radyanska i rosijska hudozhnicya Sigrid Shauman 1877 1979 finska hudozhnicya ta mistectvoznavec 5 serpnya 1844 r u Chuguyevi narodivsya velikij hudozhnik I Ryepin U misti projshli jogo dityachi i yunacki roki formuvavsya harakter i talant 1969 r vidkritij memorialnij muzej I Yu Ryepina Kazhut sho same istoriya chuguyivskogo povstannya 1819 r zhorstoko pridushenogo vladoyu nadihnula Mikolu Gogolya na stvorennya povisti Taras Bulba Chuguyiv batkivshina hudozhnika Ivana Rashevskogo 1849 1921 kompozitora 1849 1913 z istoriyeyu mista pov yazane zhittya vchenogo hirurga Yefrema Muhina pismennikiv Stepana Aleksandrova ta jogo sina Volodimira Aleksandrova poeta Borisa Chichibabina Chuguyivske lotne uchilishe zakinchili trichi Geroj SRSR Ivan Kozhedub ta 10 lotchikiv kosmonavtiv v tomu chisli Oleksij Leonov Misto pobratimKozenici Polsha Starij Sonch Polsha Klirfild SShAGalereyaPokrovskij sobor Cerkva Ikoni Bozhoyi Materi Shtab vijskovih poselen Chuguyivska aviabazaDiv takozhSkver ChuguyivskijPosilannyaStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Rospis polskim dorogam Vremeni Fedora Ivanovicha Materialy dlya istorii kolonizacii i byta stepnoj okrainy Moskovskogo gosudarstva Harkovskoj i otchasti Kurskoj i Voronezhskoj gub v XVI XVIII stoletii sobrannye v raznyh arhivah i redaktirovannye D I Bagaleem Harkov 1886 g S 1 Arhiv originalu za 10 serpnya 2014 Procitovano 13 sichnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Luchik V V Etimologichnij slovnik toponimiv Ukrayini V V Luchik vidp red V G Sklyarenko K VC Akademiya 2014 544 s st 516 ISBN 978 966 580 454 3 chuguev rada gov ua Arhiv originalu za 15 lyutogo 2021 Procitovano 9 lyutogo 2021 A Levchenko A Paramonov Istoriya Chuguevskogo polka Harkov 2008 S 13 Levchenko A V Buchasta S I Shevchenko O A ChUGUYiV misto Harkivskoyi obl Elektronnij resurs Materialy dlya istorii kolonizacii i byta stepnoj okrainy Moskovskogo gosudarstva Harkovskoj i otchasti Kurskoj i Voronezhskoj gub v XVI XVIII stoletii sobrannye v raznyh arhivah i redaktirovannye D I Bagaleem Harkov 1886 g S 16 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 30 lipnya 2017 Arhiv originalu za 12 listopada 2012 Procitovano 30 lipnya 2017 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 30 lipnya 2017 Marichka Zoryanska Slobidskij kraj 26 bereznya 2019 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2019 Procitovano 26 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 26 chervnya 2014 Arhiv originalu za 10 lipnya 2015 Procitovano 26 chervnya 2014 Arhiv originalu za 10 veresnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2014 Arhiv originalu za 10 veresnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2014 Arhiv originalu za 10 veresnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2014 V Chugueve otkryli detskij sad na neskolko grupp 2 grudnya 2017 u Wayback Machine 057 ua 02 12 2017 ros Arhiv originalu za 11 veresnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2014 Arhiv originalu za 10 veresnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2014 Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 11 listopada 2020 Arhiv originalu za 10 veresnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2014 Arhiv originalu za 10 veresnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2014 Arhiv originalu za 10 veresnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2014 Arhiv originalu za 11 veresnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2014 Arhiv originalu za 10 veresnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2014 Arhiv originalu za 10 veresnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2014 Arhiv originalu za 10 veresnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2014 Arhiv originalu za 10 veresnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2014 Arhiv originalu za 10 veresnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2014 Arhiv originalu za 10 veresnya 2014 Procitovano 10 veresnya 2014 ukr Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 9 lyutogo 2021 Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 265 s ISBN 966 8201 26 4 Kup yanska Chuguyivska ta Pechenizka gromadi pobratalisya z mistami SShA decentralization gov ua Procitovano 3 listopada 2023 Dzherela ta literaturaA V Levchenko S I Buchasta O A Shevchenko Chuguyiv 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 578 ISBN 978 966 00 1359 9 Oblikova kartka nedostupne posilannya z serpnya 2019 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Chuguyiv Zbirnik arhivnih dokumentiv i materialiv Harkiv SP Folio 1993

Дата публікації:
Топ