Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жовнинська битва — одна з найбільших битв козацько-селянських повстань 1637—1638 рр., битва українських повстанців на чолі з Яковом Острянином та Дмитром Гунею проти урядового шляхетського війська під час повстання Острянина 1638 року.
| Жовнинська битва | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повстання Острянина | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Річ Посполита | Повстанці | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Станіслав Ревера Потоцький Ярема Вишневецький | Яків Острянин Дмитро Гуня | ||||||
| Військові сили | |||||||
| десь 8 000 піхоти 12 гармат | десь 16 000 піхоти 8 гармат | ||||||
| Втрати | |||||||
| невідомі, були описані як значні | невідомі, були описані як значні | ||||||
Передумови
Ще на початку 1638 року в Січі повстанці обрали нового гетьмана — Яцька Острянина. Водночас запорожці послали представників до донських козаків із проханням про допомогу. 20 березня 1638 року, напередодні походу із Запорожжя, Острянин звернувся з універсалами до українського народу. Він сповіщав, що іде «з військом на Україну Малоросійську для визволення вас, народу нашого православного, від ярма гноблення і мук тиранських лядських і щоб помститися за вчинену наругу, сплюндрування, спустошення і образи всього поспольства роду Руського (українського — ред.) в Малій Росії, по обидві сторони Дніпра мешкаючого». Універсали Острянина малюють картину наруги панів над українським народом. У них ішлося про те, що військо Запорозьке, яке прислухається до народних страждань, не може вже бачити «батьків і матерів своїх завжди зганьблених, а також братів, сестер і дружин, тиранськи замордованих, в ополонки крижані в морози зануряємих і обливаємих, у плуги, як волів (чого під сонцем нечувано), запрягаємих... битих батогом і поганяємих, ...аби добре тягли... на єдно посміховисько й наругу». Острянин закликав народ приєднатися до запорожців, як тільки вони з'являться на терені староств, а поки що потай готувати зброю, коней, харчі і все потрібне для війни. Водночас він наполегливо радив остерігатися реєстрових козаків, маючи на увазі головним чином лояльну до польського уряду реєстрову старшину.
Універсали запорожців розповсюджувалися не лише на Подніпров’ї, а й на Поділлі, Волині і Покутті. Їх розносили і розвозили люди, які не викликали особливої підозри з боку представників влади, — старці-бандуристи, хлопчаки і, за словами, Окольського, навіть черниці.
Заклики до повстання знаходили відгук серед пригнобленого люду. За словами того ж Окольського, український народ знову готувався йти на Річ Посполиту: одні йшли на Запорожжя, інші посилали запорожцям гроші і харчі, треті виготовляли порох, кулі тощо.
Навесні 1638 року почалося повстання нереєстрових козаків на чолі з Яковом Острянином і Карпом Скиданом, яке підштовхнуло до масового селянського виступу на Київщині і Полтавщині.
У другій половині березня 1638 року повстанці вирушили із Запорожжя на волості, поділившись на три частини. Перша, під проводом Острянина, йдучи лівим берегом Дніпра, захопила Кременчук, а потім повернула на Хорол і Омельник. Запорозька флотилія під проводом Гуні піднялася по Дніпру й оволоділа перевозами в Кременчуці, Максимівці, Бужині й Чигирин-Діброві. Скидан із рештою війська пішов правим берегом Дніпра і захопив Чигирин. Повстанці ставили перед собою складне завдання: знищити частини коронного війська, які базувалися під орудою С. Потоцького на Лівобережжі (сам Потоцький перебував спочатку в Ніжині, а потім у Лубнах). Щоб не дати йому змоги відступити і водночас позбавити його зв'язку з Правобережжям, повстанці прагнули захопити дніпровські перевози.
Попри обережність, з якою просувався Острянин, С. Потоцький довідався про це і негайно рушив назустріч козакам. Услід за Потоцьким ішов Ілляш Караїмович, поспіхом зібравши реєстрове військо в Переяславі. Сили Острянина, за словами Окольського, на той час «були ще незначні».
Після невдалих для повстанських загонів сутичок під містом Лубнами та на річці Сліпоріді основні сили повстанців, з якими були їхні сім'ї, відступили до Жовнина (нині с. Жовнине Золотоніського району Черкаської області), де почали будувати табір.
Хід битви
Позиції, зайняті Острянином під Жовнином, поблизу впадіння Сули в Дніпро, були невигідні. До того ж кіннота С. Потоцького, не відриваючись, весь час переслідувала козаків. На світанку 3 (13) червня, діждавшись підходу інших частин, що надійшли від Лукомля, військо Потоцького почало штурм позицій Острянина. Переважаючими силами, вони прорвали в кількох місцях оборону, захопивши 8 гармат і багато пороху. Вважаючи дальший опір недоцільним Яків Острянин, зазнавши значних втрат, з частиною козаків відступив з-під Жовнина на Слобідську Україну в межі Московської держави. Повстанці під керівництвом Кудри і Пешти замкнули табір і, оточивши кінні корогви противника, яким удалося до нього прорватися, розпочали їх знищувати. Однак Вишневецький почав штурмувати козацький табір, і лише на третій раз зміг, у кінному ладу прорвавши табір з возів та ланцюгів, дати змогу своїм вийти з пастки. Ніч перервала битву.
Повстанці, що лишилися в таборі, обрали гетьманом Дмитра Гуню і під його проводом відбили штурм ворога. Обидві сторони зазнали значних втрат. Козаки зайняли виступ на березі Сули, який майже з усіх сторін омивався річкою. Стомлене військо всю ніч працювало над його укріпленням. Із тієї сторони, де не було річки, було насипано вал. Коронні війська навпроти козацького валу насипали свій вал, під самим козацьким табором спорудили свої шанці, а наступного дня 4(14 червня) розпочали обстріл козацького табору.
Уночі з 4 на 5 червня з-під Чигирина на Жовнин з невеликим загоном повстанців і запасом харчів підійшов Скидан. Ледве він переправився на лівий берег Дніпра, як на нього наскочили надіслані С. Потоцьким реєстровці і чотири хоругви жовнірів. Почалася стрілянина, під час якої Скидана було тяжко поранено. Козаки відправили пораненого отамана назад до Чигирина, а самі після тривалого бою пробилися до Гуні.
Але Станіславу Потоцькому не вдалося зламати опір повстанців. На допомогу коронному військові під Жовнин вирушив з кіннотою польний гетьман Миколай Потоцький. 10 червня в Жовнині стало відомо про наближення ворожого підкріплення. Повстанці спочатку розпочали переговори про капітуляцію, але дізнавшись про наближення з-за Дніпра загону Скидана, перервали переговори. Скидану не вдалося прорватися до оточених товаришів. У запеклій битві він був розбитий і повернувся до Чигирина.
В умовах безупинних приступів поляків у ніч з 11 на 12 червня (або з 21 на 22-ге) козаки Гуні спорудили міст через Сулу і перейшли на два кілометри вниз, туди, де Сула впадає в Дніпро, і в урочищі Старець, над старим Дніпровим річищем, зайняли сильні позиції і там ще майже два місяці тримали оборону. Ось як характеризує дії Гуні історик Михайло Грушевський:
 | Се відступлення з-під Жовнина і оборона на Старці-Дніпрі записали Гуню на вічні часи поміж найславнішими проводирями козацькими. |  |
За даними польського вченого Зб. Вуйціка, 7 серпня козаки прийняли умови капітуляції, 9 серпня розійшлись. Гуня разом тими, хто не мав наміру капітулювати, в ночі з 6 на 7 серпня разом з отаманом Філоненком пішли до Московії.
Див. також
Примітки
- Zbigniew Wójcik. Hunia Dymitr Tymofiejewicz… — S. 107.
- М. Грушевський Ілюстрована Історія України. Відень. 1921. — С. 294.
- Zbigniew Wójcik. Hunia Dymitr Tymofiejewicz… — S. 108.
Джерела та література
- В. О. Щербак. Жовнинська битва 1638 [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 165. — .
- Дневникъ Симеона Окольскаго. 1638. [ 27 жовтня 2005 у Wayback Machine.]
- Михайло Грушевський. Історія України-Русі. — Т.VIII. — Розділ 5 [ 10 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Володимир Голобуцький. Запорозьке козацтво. Київ — 1994 Розділ X. Запорозьке козацтво під час повстання 1637—1638 років [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Л. Гайдай. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Рад. енциклопедія історії України. — К., 1969. — Т. 2.
- Історія Української РСР. — Київ, 1978. — Т. 1. — С. 266.
- І. К. Рибалка. Історія Української РСР. Дорадянський період. — К. — С. 112.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим. 1972. Черкаська область.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Zbigniew Wójcik. Hunia Dymitr Tymofiejewicz // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 107—108. (пол.)
 | Це незавершена стаття про битву. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhovninska bitva odna z najbilshih bitv kozacko selyanskih povstan 1637 1638 rr bitva ukrayinskih povstanciv na choli z Yakovom Ostryaninom ta Dmitrom Guneyu proti uryadovogo shlyahetskogo vijska pid chas povstannya Ostryanina 1638 roku Zhovninska bitva Povstannya Ostryanina Data 3 13 chervnya ta 4 14 chervnya 1638 Misce s Zhovnine Cherkaska oblast Rezultat Peremoga uryadovih vijsk Storoni Rich Pospolita Povstanci Komanduvachi Stanislav Revera Potockij Yarema Vishneveckij Yakiv Ostryanin Dmitro Gunya Vijskovi sili des 8 000 pihoti 12 garmat des 16 000 pihoti 8 garmat Vtrati nevidomi buli opisani yak znachni nevidomi buli opisani yak znachniPeredumoviShe na pochatku 1638 roku v Sichi povstanci obrali novogo getmana Yacka Ostryanina Vodnochas zaporozhci poslali predstavnikiv do donskih kozakiv iz prohannyam pro dopomogu 20 bereznya 1638 roku naperedodni pohodu iz Zaporozhzhya Ostryanin zvernuvsya z universalami do ukrayinskogo narodu Vin spovishav sho ide z vijskom na Ukrayinu Malorosijsku dlya vizvolennya vas narodu nashogo pravoslavnogo vid yarma gnoblennya i muk tiranskih lyadskih i shob pomstitisya za vchinenu narugu splyundruvannya spustoshennya i obrazi vsogo pospolstva rodu Ruskogo ukrayinskogo red v Malij Rosiyi po obidvi storoni Dnipra meshkayuchogo Universali Ostryanina malyuyut kartinu narugi paniv nad ukrayinskim narodom U nih ishlosya pro te sho vijsko Zaporozke yake prisluhayetsya do narodnih strazhdan ne mozhe vzhe bachiti batkiv i materiv svoyih zavzhdi zganblenih a takozh brativ sester i druzhin tiranski zamordovanih v opolonki krizhani v morozi zanuryayemih i oblivayemih u plugi yak voliv chogo pid soncem nechuvano zapryagayemih bitih batogom i poganyayemih abi dobre tyagli na yedno posmihovisko j narugu Ostryanin zaklikav narod priyednatisya do zaporozhciv yak tilki voni z yavlyatsya na tereni starostv a poki sho potaj gotuvati zbroyu konej harchi i vse potribne dlya vijni Vodnochas vin napoleglivo radiv osterigatisya reyestrovih kozakiv mayuchi na uvazi golovnim chinom loyalnu do polskogo uryadu reyestrovu starshinu Universali zaporozhciv rozpovsyudzhuvalisya ne lishe na Podniprov yi a j na Podilli Volini i Pokutti Yih roznosili i rozvozili lyudi yaki ne viklikali osoblivoyi pidozri z boku predstavnikiv vladi starci banduristi hlopchaki i za slovami Okolskogo navit chernici Zakliki do povstannya znahodili vidguk sered prignoblenogo lyudu Za slovami togo zh Okolskogo ukrayinskij narod znovu gotuvavsya jti na Rich Pospolitu odni jshli na Zaporozhzhya inshi posilali zaporozhcyam groshi i harchi treti vigotovlyali poroh kuli tosho Navesni 1638 roku pochalosya povstannya nereyestrovih kozakiv na choli z Yakovom Ostryaninom i Karpom Skidanom yake pidshtovhnulo do masovogo selyanskogo vistupu na Kiyivshini i Poltavshini U drugij polovini bereznya 1638 roku povstanci virushili iz Zaporozhzhya na volosti podilivshis na tri chastini Persha pid provodom Ostryanina jduchi livim beregom Dnipra zahopila Kremenchuk a potim povernula na Horol i Omelnik Zaporozka flotiliya pid provodom Guni pidnyalasya po Dnipru j ovolodila perevozami v Kremenchuci Maksimivci Buzhini j Chigirin Dibrovi Skidan iz reshtoyu vijska pishov pravim beregom Dnipra i zahopiv Chigirin Povstanci stavili pered soboyu skladne zavdannya znishiti chastini koronnogo vijska yaki bazuvalisya pid orudoyu S Potockogo na Livoberezhzhi sam Potockij perebuvav spochatku v Nizhini a potim u Lubnah Shob ne dati jomu zmogi vidstupiti i vodnochas pozbaviti jogo zv yazku z Pravoberezhzhyam povstanci pragnuli zahopiti dniprovski perevozi Popri oberezhnist z yakoyu prosuvavsya Ostryanin S Potockij dovidavsya pro ce i negajno rushiv nazustrich kozakam Uslid za Potockim ishov Illyash Karayimovich pospihom zibravshi reyestrove vijsko v Pereyaslavi Sili Ostryanina za slovami Okolskogo na toj chas buli she neznachni Pislya nevdalih dlya povstanskih zagoniv sutichok pid mistom Lubnami ta na richci Sliporidi osnovni sili povstanciv z yakimi buli yihni sim yi vidstupili do Zhovnina nini s Zhovnine Zolotoniskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti de pochali buduvati tabir Hid bitviPoziciyi zajnyati Ostryaninom pid Zhovninom poblizu vpadinnya Suli v Dnipro buli nevigidni Do togo zh kinnota S Potockogo ne vidrivayuchis ves chas peresliduvala kozakiv Na svitanku 3 13 chervnya dizhdavshis pidhodu inshih chastin sho nadijshli vid Lukomlya vijsko Potockogo pochalo shturm pozicij Ostryanina Perevazhayuchimi silami voni prorvali v kilkoh miscyah oboronu zahopivshi 8 garmat i bagato porohu Vvazhayuchi dalshij opir nedocilnim Yakiv Ostryanin zaznavshi znachnih vtrat z chastinoyu kozakiv vidstupiv z pid Zhovnina na Slobidsku Ukrayinu v mezhi Moskovskoyi derzhavi Povstanci pid kerivnictvom Kudri i Peshti zamknuli tabir i otochivshi kinni korogvi protivnika yakim udalosya do nogo prorvatisya rozpochali yih znishuvati Odnak Vishneveckij pochav shturmuvati kozackij tabir i lishe na tretij raz zmig u kinnomu ladu prorvavshi tabir z voziv ta lancyugiv dati zmogu svoyim vijti z pastki Nich perervala bitvu Povstanci sho lishilisya v tabori obrali getmanom Dmitra Gunyu i pid jogo provodom vidbili shturm voroga Obidvi storoni zaznali znachnih vtrat Kozaki zajnyali vistup na berezi Suli yakij majzhe z usih storin omivavsya richkoyu Stomlene vijsko vsyu nich pracyuvalo nad jogo ukriplennyam Iz tiyeyi storoni de ne bulo richki bulo nasipano val Koronni vijska navproti kozackogo valu nasipali svij val pid samim kozackim taborom sporudili svoyi shanci a nastupnogo dnya 4 14 chervnya rozpochali obstril kozackogo taboru Unochi z 4 na 5 chervnya z pid Chigirina na Zhovnin z nevelikim zagonom povstanciv i zapasom harchiv pidijshov Skidan Ledve vin perepravivsya na livij bereg Dnipra yak na nogo naskochili nadislani S Potockim reyestrovci i chotiri horugvi zhovniriv Pochalasya strilyanina pid chas yakoyi Skidana bulo tyazhko poraneno Kozaki vidpravili poranenogo otamana nazad do Chigirina a sami pislya trivalogo boyu probilisya do Guni Ale Stanislavu Potockomu ne vdalosya zlamati opir povstanciv Na dopomogu koronnomu vijskovi pid Zhovnin virushiv z kinnotoyu polnij getman Mikolaj Potockij 10 chervnya v Zhovnini stalo vidomo pro nablizhennya vorozhogo pidkriplennya Povstanci spochatku rozpochali peregovori pro kapitulyaciyu ale diznavshis pro nablizhennya z za Dnipra zagonu Skidana perervali peregovori Skidanu ne vdalosya prorvatisya do otochenih tovarishiv U zapeklij bitvi vin buv rozbitij i povernuvsya do Chigirina V umovah bezupinnih pristupiv polyakiv u nich z 11 na 12 chervnya abo z 21 na 22 ge kozaki Guni sporudili mist cherez Sulu i perejshli na dva kilometri vniz tudi de Sula vpadaye v Dnipro i v urochishi Starec nad starim Dniprovim richishem zajnyali silni poziciyi i tam she majzhe dva misyaci trimali oboronu Os yak harakterizuye diyi Guni istorik Mihajlo Grushevskij Se vidstuplennya z pid Zhovnina i oborona na Starci Dnipri zapisali Gunyu na vichni chasi pomizh najslavnishimi provodiryami kozackimi Bitva pid Zhovninim Finalna stadiya vostannya Yakova Ostryanina 1938 r Ataka Polskoyi gusarskoyi kavaleriyi na kazackij tabir holst oliya 77sm x 154 sm Avtor Roman Nogin Harkiv Za danimi polskogo vchenogo Zb Vujcika 7 serpnya kozaki prijnyali umovi kapitulyaciyi 9 serpnya rozijshlis Gunya razom timi hto ne mav namiru kapitulyuvati v nochi z 6 na 7 serpnya razom z otamanom Filonenkom pishli do Moskoviyi Div takozhZhovninska bitva 1662 PrimitkiZbigniew Wojcik Hunia Dymitr Tymofiejewicz S 107 M Grushevskij Ilyustrovana Istoriya Ukrayini Viden 1921 S 294 Zbigniew Wojcik Hunia Dymitr Tymofiejewicz S 108 Dzherela ta literaturaV O Sherbak Zhovninska bitva 1638 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 165 ISBN 966 00 0610 1 Dnevnik Simeona Okolskago 1638 27 zhovtnya 2005 u Wayback Machine Mihajlo Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi T VIII Rozdil 5 10 veresnya 2007 u Wayback Machine Volodimir Golobuckij Zaporozke kozactvo Kiyiv 1994 Rozdil X Zaporozke kozactvo pid chas povstannya 1637 1638 rokiv 30 veresnya 2007 u Wayback Machine L Gajdaj Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Rad enciklopediya istoriyi Ukrayini K 1969 T 2 Istoriya Ukrayinskoyi RSR Kiyiv 1978 T 1 S 266 I K Ribalka Istoriya Ukrayinskoyi RSR Doradyanskij period K S 112 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim 1972 Cherkaska oblast Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Zbigniew Wojcik Hunia Dymitr Tymofiejewicz Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow PAN 1963 T H 1 zeszyt 44 S 107 108 pol Ce nezavershena stattya pro bitvu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi