Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Повстання Острянина — козацьке повстання у 1638 році в Україні під керівництвом гетьмана запорізьких нереєстрових козаків Якова Острянина проти шляхти. Найближчим помічником Острянина був Карпо Скидан, що брав участь у козацько-селянському повстанні 1637 року. Вони розіслали листи в різні місця України із закликом до повстання, а також звернулися по допомогу до донських козаків, з якими з давніх часів мали тісні зв'язки.
| Повстання Острянина | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Яків Острянин | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 |  | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Яків Острянин Карпо Скидан Дмитро Гуня | Миколай Потоцький Ярема Вишневецький | ||||||
| Битви | |||||||
| Битва під Говтвою, , Жовнинська битва, Облога на Старці, Каральний похід, Оборона Говтви (1638) | |||||||
Передумови
Головною причиною козацько-селянських повстань 30-х років XVII століття було посилення соціально-релігійного конфлікту на території Подніпров'я і всієї південно-східної України. У цей час здебільшого уже закінчилися або закінчувалися строки «слобод», «волі», які давалися селянам на 20 — 40 років українськими та польськими магнатами при освоєнні ними нових земель наприкінці 16 століття. Тепер селяни мали вертатися до стандартної роботи при шляхетських маєтках, зокрема виконувати панщину. Виписані козаки особливо були невдоволені своїм становищем, відчуття незадоволення не скінчилося й після повстання під керівництвом Павлюка.
По поразці під Кумейками і Боровицею залишки повстанців під проводом Гуні і Скидана відступили в Запорозьку Січ, де зосередилися нереєстрові козаки-випищики, що готувалися для дальшої боротьби. Козацтво чекало тільки весни, щоб піднятися наново та спробувати взяти реванш за програну справу.
Хід повстання
Згідно з «Літописом Величка» у березні 1638 року напередодні походу, Острянин, що був обраний гетьманом, звернувся з універсалом до українського народу, оповіщаючи, що йде:
«… постановилисмо згодною порадою и совітомъ рушати зъ Коша Запорожского зъ войскомъ на Украину Малороссійскую, для видвигненя при помощи Божой васъ, народа нашого Православославного отъ ярма, порабощенія и мучителства тиранского Леховского, и для отмщенія починенихъ обидъ, разореній и мучителскихъ ругателствъ вамъ браті[ї] нашой шляхетне урожоной и всему посполству рода Руского, въ Малой Росіи по обоимъ сторонамъ Дніпра мешкаючого.»
Острянин закликав населення приставати до повстанців, щойно вони з'являться на території староств, а поки що потай готуватися до війни і дуже остерігатися реєстровців:
«Однакъ тотъ приборъ, свой чиніте скрито и невідомо (…). А Козаковъ реестровихъ, отродковъ и отщепенцовъ нашихъ, для власнихъ користей и приватъ своихь, о упадокъ отчизни недбаючихъ, яко ядовитой ехидни стережітеся и крійтеся.»
Універсали ширилися по Україні і доходили аж до Покуття. Їх розвозили і розносили старці-бандуристи, підлітки і, за словами Острянина, навіть черниці. Люди почали готуватися до повстання: одні йшли на Запоріжжя, інші відправляли туди продовольство, гроші, порох тощо.
Невдовзі повстанські загони вирушили із Запоріжжя. Вони розділилися на три частини. Перша з них під проводом Острянина, просуваючись лівим берегом Дніпра, зайняла Кременчук і повернула на Хорол і Омельник. Запорізька флотилія на чолі з Гунею на чайках піднялася по Дніпру і зайняла перевози в Кременчуці, Максимівці, Бужині й Чигирин-Діброві. Скидан з рештою війська пішов правим берегом Дніпра і зайняв Чигирин. Найближча мета, яку перед собою поставили повстанці, полягала у винищенні частини коронного війська, що стояло на Лівобережжі під начальством С.Потоцького. Це складне завдання мав розв'язати Острянин з головними повстанськими силами. Щоб позбавити противника переправитися на правий берег, Гуня ставив на перевозах охорону. Скидан мав затримувати й розбивати ті війська, які йтимуть на допомогу Потоцькому.
Хоч Острянин рухався з великою обережністю, Потоцький дістав відомості про повстанців і рушив їм назустріч. З ним пішов Караїмович з реєстровцями. Сили Острянина були ще замалі і він вирішив оборонятися, зайнявши найближчий придатний для цього пункт.
На початку травня під містечком Голтва, що належало Яремі Вишневецькому, повстанці отаборилися. Острянин обрав місце для свого табору вдало: Говтва стояла на високому місці, при впадінні річки Голтва в Псел. Місто, огорожене частоколом, мало замок, від якого до правого берега Псла, де були болота і ліси, тягнувся вузький довгий міст. Повстанці укріпили Голтву і стали чекати на підмогу.
Потоцький також зайняв позиції під Голтвою на початку травня. Свій табір він обвів валом, що тягнувся між берегами річок. 25 квітня С. Потоцький відправив на правий берег Псла два полки іноземної піхоти й кілька тисяч реєстровців з завданням здобути замок з протилежної від мосту сторони. Острянин розгадав цей план і послав у тил цьому загонові досить значні сили повстанців. Перейшовши річку Караїмович намагався на мосту підступити до замкової брами, але був зустрінутий сильним вогнем. Втративши багато вбитими і пораненими (був поранений і Караїмович), загін спробував повернутися до переправи, щоб перейти на лівий берег. Однак повстанці вже завалили дорогу деревами і звідти відкрили згубний вогонь. Вороги мусили шукати порятунку в лісовому болоті і були майже цілком знищені. За словами тогочасного історика врятувалося тільки 18 чоловік.
Штурм повстанського табору, розпочатий наступного дня Потоцьким, був відбитий з великими втратами для останнього. Більше того, в тил війську Речі Посполитої вдарила повстанська піхота, заздалегідь послана в обхід. Вона відкинула й кінноту Потоцького, коли та заступила їй дорогу.
Зазнавши поразки, Потоцький 1 травня відійшов до Лубен, дуже вигідний для оборони пункт, і послав до коронного гетьмана в Бар гінців з проханням про допомогу. Острянин рушив слідом за Потоцьким на Лубни, маючи на меті розбити противника до одержання ним підмоги. Сам він не покидав надії на прибуття нових повстанських загонів. І справді — військо його швидко зросло до 12 тисяч чоловік.
6 травня під Лубнами між повстанцями і урядовим військом (Потоцький мав близько 6 тисяч чоловік) почався жорстокий бій. Надвечір повстанці дужим ударом примусили ворога повернути назад. Військо Потоцького кинулося на міст, що вів у Лубни, але міст завалився і поховав під собою багато жовнірів та реєстровців. Битва послабила обидві сторони, не давши жодній із них переваги, але Потоцький був у кращому становищі: він замкнувся у Лубнах, а Острянин лишився в полі. Тому Острянин почав відходити на північний схід, а потім повернув на Миргород. Довідавшись, що на допомогу Стефану Потоцькому вже рушили Микола Потоцький та Ярема Вишневецький, Острянин, обійшовши Лубни з півдня, рушив через Лукомль на Сліпорід. На дорогу, яка вела з Пирятина в Лубни, Острянин вислав полк отамана Сокирявого (1,5 тисяч чоловік) із завданням ударити звідти на Лубни в момент, коли на них наступатиме Острянин з головними силами. Але цьому плану не вдалося збутися. У Лубни 29 травня прибув Я.Вишневецький з приблизно 2 тисячами воїнів і 12 гарматами. Коли Острянин наблизився до Сліпорода, на нього вдарили всіма силами С. Потоцький і Я. Вишневецький. Бій тривав цілий день. Вночі Острянин відійшов до Лукомля, а звідти — вздовж Сули на Жовнин, де отаборився.
3(13).VI.1638 річпосполитське військо оточило повстанців і вдерлося в їхній табір. Вважаючи Жовнинську битву 1638 року програною, Я. Острянин з частиною війська переправився через Сулу і відступив на Слобідську Україну під захист Московської держави. Повстанці, що залишилися на місці, продовжували боротьбу. Вони обрали гетьманом Д. Т. Гуню. Відступивши до гирла р. Сули (де впадає в неї р. Старець), вони збудували міцно укріплений табір і протягом червня-липня героїчно оборонялися від ворога. Проте, позбавлені допомоги ззовні та відчуваючи гостру нестачу провіанту, змушені були капітулювати. Лише частині козаків під проводом Д.Гуні вдалося прорвати оточення і пробитися на Дон у межі Московської держави. Придушивши повстання, шляхта Речі Посполитої вчинила нещадну розправу над повсталими.
Наслідки
Селянсько-козацькі повстання 30-х років XVII століття були провісниками визвольної війни українського народу 1648—1657 рр.
Примітки
- Летопись событий в Юго-Западной России в XVII в. / Сост. С. Величко. — К., 1864. — Т. 3. — С. 140. [1], [2]. Історики піддають сумніву універсал щодо автентичності. Але він зустрічався і в Лукомського, тобто, як і білоцерківський універсал Хмельницького, мав поширення незалежно від Літопису. Насторожує виразна Величкова термінологія, хоч вона могла постати на основі документів.
- Летопись событий в Юго-Западной России в XVII в. / Сост. С. Величко. — К., 1864. — Т. 3. — С. 140. [3], [4].
- ↑ Універсал Острянина має на собі сліди пізнішої редакції, яка належала, ймовірно, С. Величку. Проте він зберігає значення цінного джерела, бо правдиво відображає суть сучасних йому подій.
Джерела
- Історія Української РСР. Книга друга. — Київ, 1979. — С. 264—266.
- І. К. Рибалка Історія Української РСР. Дорадянський період. ВШ. — Київ, 1978. — С. 112.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях (від найдавніших часів до Хмельниччини). — Луцьк: Вежа, 2000. — 435 с. — 1000 прим. — .
- Довідник з історії України: в 3 т. / За ред. І. Підкови та Р. Шуста; Інститут історичних досліджень Львівського держ. ун-ту ім. Івана Франка. — К.: Генеза, 1993.
- Полководці Війська Запорозького: Історичні портрети / Редкол.: В. Смолій (відп. ред.) та ін. — К.: Видавничий дім «КМ Academia», 1998. — Кн. 1. — 400 с. — (Серія «Козацька спадщина»). — .
- // Незалежний інформаційно-освітній ресурс «Гайдамака».
- Радослав Сікора З історії польських крилатих гусарів / Пер. з пол. — К.: Дух і літера, 2012. — 96 с. — .
- Львівський літопис // Року 1638
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya Ostryanina kozacke povstannya u 1638 roci v Ukrayini pid kerivnictvom getmana zaporizkih nereyestrovih kozakiv Yakova Ostryanina proti shlyahti Najblizhchim pomichnikom Ostryanina buv Karpo Skidan sho brav uchast u kozacko selyanskomu povstanni 1637 roku Voni rozislali listi v rizni miscya Ukrayini iz zaklikom do povstannya a takozh zvernulisya po dopomogu do donskih kozakiv z yakimi z davnih chasiv mali tisni zv yazki Povstannya Ostryanina Yakiv Ostryanin Yakiv Ostryanin Data 1638 rik Misce Ukrayina Rich Pospolita Rezultat Porazka povstanciv Storoni Vijsko Zaporozke Rich Pospolita Komanduvachi Yakiv Ostryanin Karpo Skidan Dmitro Gunya Mikolaj Potockij Yarema Vishneveckij Bitvi Bitva pid Govtvoyu Zhovninska bitva Obloga na Starci Karalnij pohid Oborona Govtvi 1638 PeredumoviGolovnoyu prichinoyu kozacko selyanskih povstan 30 h rokiv XVII stolittya bulo posilennya socialno religijnogo konfliktu na teritoriyi Podniprov ya i vsiyeyi pivdenno shidnoyi Ukrayini U cej chas zdebilshogo uzhe zakinchilisya abo zakinchuvalisya stroki slobod voli yaki davalisya selyanam na 20 40 rokiv ukrayinskimi ta polskimi magnatami pri osvoyenni nimi novih zemel naprikinci 16 stolittya Teper selyani mali vertatisya do standartnoyi roboti pri shlyahetskih mayetkah zokrema vikonuvati panshinu Vipisani kozaki osoblivo buli nevdovoleni svoyim stanovishem vidchuttya nezadovolennya ne skinchilosya j pislya povstannya pid kerivnictvom Pavlyuka Po porazci pid Kumejkami i Boroviceyu zalishki povstanciv pid provodom Guni i Skidana vidstupili v Zaporozku Sich de zoseredilisya nereyestrovi kozaki vipishiki sho gotuvalisya dlya dalshoyi borotbi Kozactvo chekalo tilki vesni shob pidnyatisya nanovo ta sprobuvati vzyati revansh za progranu spravu Hid povstannyaZgidno z Litopisom Velichka u berezni 1638 roku naperedodni pohodu Ostryanin sho buv obranij getmanom zvernuvsya z universalom do ukrayinskogo narodu opovishayuchi sho jde postanovilismo zgodnoyu poradoyu i sovitom rushati z Kosha Zaporozhskogo z vojskom na Ukrainu Malorossijskuyu dlya vidvignenya pri pomoshi Bozhoj vas naroda nashogo Pravoslavoslavnogo ot yarma porabosheniya i muchitelstva tiranskogo Lehovskogo i dlya otmsheniya pochinenih obid razorenij i muchitelskih rugatelstv vam brati yi nashoj shlyahetne urozhonoj i vsemu pospolstvu roda Ruskogo v Maloj Rosii po oboim storonam Dnipra meshkayuchogo Ostryanin zaklikav naselennya pristavati do povstanciv shojno voni z yavlyatsya na teritoriyi starostv a poki sho potaj gotuvatisya do vijni i duzhe osterigatisya reyestrovciv Odnak tot pribor svoj chinite skrito i nevidomo A Kozakov reestrovih otrodkov i otshepencov nashih dlya vlasnih koristej i privat svoih o upadok otchizni nedbayuchih yako yadovitoj ehidni sterezhitesya i krijtesya Universali shirilisya po Ukrayini i dohodili azh do Pokuttya Yih rozvozili i roznosili starci banduristi pidlitki i za slovami Ostryanina navit chernici Lyudi pochali gotuvatisya do povstannya odni jshli na Zaporizhzhya inshi vidpravlyali tudi prodovolstvo groshi poroh tosho Nevdovzi povstanski zagoni virushili iz Zaporizhzhya Voni rozdililisya na tri chastini Persha z nih pid provodom Ostryanina prosuvayuchis livim beregom Dnipra zajnyala Kremenchuk i povernula na Horol i Omelnik Zaporizka flotiliya na choli z Guneyu na chajkah pidnyalasya po Dnipru i zajnyala perevozi v Kremenchuci Maksimivci Buzhini j Chigirin Dibrovi Skidan z reshtoyu vijska pishov pravim beregom Dnipra i zajnyav Chigirin Najblizhcha meta yaku pered soboyu postavili povstanci polyagala u vinishenni chastini koronnogo vijska sho stoyalo na Livoberezhzhi pid nachalstvom S Potockogo Ce skladne zavdannya mav rozv yazati Ostryanin z golovnimi povstanskimi silami Shob pozbaviti protivnika perepravitisya na pravij bereg Gunya staviv na perevozah ohoronu Skidan mav zatrimuvati j rozbivati ti vijska yaki jtimut na dopomogu Potockomu Hoch Ostryanin ruhavsya z velikoyu oberezhnistyu Potockij distav vidomosti pro povstanciv i rushiv yim nazustrich Z nim pishov Karayimovich z reyestrovcyami Sili Ostryanina buli she zamali i vin virishiv oboronyatisya zajnyavshi najblizhchij pridatnij dlya cogo punkt Na pochatku travnya pid mistechkom Goltva sho nalezhalo Yaremi Vishneveckomu povstanci otaborilisya Ostryanin obrav misce dlya svogo taboru vdalo Govtva stoyala na visokomu misci pri vpadinni richki Goltva v Psel Misto ogorozhene chastokolom malo zamok vid yakogo do pravogo berega Psla de buli bolota i lisi tyagnuvsya vuzkij dovgij mist Povstanci ukripili Goltvu i stali chekati na pidmogu Potockij takozh zajnyav poziciyi pid Goltvoyu na pochatku travnya Svij tabir vin obviv valom sho tyagnuvsya mizh beregami richok 25 kvitnya S Potockij vidpraviv na pravij bereg Psla dva polki inozemnoyi pihoti j kilka tisyach reyestrovciv z zavdannyam zdobuti zamok z protilezhnoyi vid mostu storoni Ostryanin rozgadav cej plan i poslav u til comu zagonovi dosit znachni sili povstanciv Perejshovshi richku Karayimovich namagavsya na mostu pidstupiti do zamkovoyi brami ale buv zustrinutij silnim vognem Vtrativshi bagato vbitimi i poranenimi buv poranenij i Karayimovich zagin sprobuvav povernutisya do perepravi shob perejti na livij bereg Odnak povstanci vzhe zavalili dorogu derevami i zvidti vidkrili zgubnij vogon Vorogi musili shukati poryatunku v lisovomu boloti i buli majzhe cilkom znisheni Za slovami togochasnogo istorika vryatuvalosya tilki 18 cholovik Shturm povstanskogo taboru rozpochatij nastupnogo dnya Potockim buv vidbitij z velikimi vtratami dlya ostannogo Bilshe togo v til vijsku Rechi Pospolitoyi vdarila povstanska pihota zazdalegid poslana v obhid Vona vidkinula j kinnotu Potockogo koli ta zastupila yij dorogu Zaznavshi porazki Potockij 1 travnya vidijshov do Luben duzhe vigidnij dlya oboroni punkt i poslav do koronnogo getmana v Bar ginciv z prohannyam pro dopomogu Ostryanin rushiv slidom za Potockim na Lubni mayuchi na meti rozbiti protivnika do oderzhannya nim pidmogi Sam vin ne pokidav nadiyi na pributtya novih povstanskih zagoniv I spravdi vijsko jogo shvidko zroslo do 12 tisyach cholovik 6 travnya pid Lubnami mizh povstancyami i uryadovim vijskom Potockij mav blizko 6 tisyach cholovik pochavsya zhorstokij bij Nadvechir povstanci duzhim udarom primusili voroga povernuti nazad Vijsko Potockogo kinulosya na mist sho viv u Lubni ale mist zavalivsya i pohovav pid soboyu bagato zhovniriv ta reyestrovciv Bitva poslabila obidvi storoni ne davshi zhodnij iz nih perevagi ale Potockij buv u krashomu stanovishi vin zamknuvsya u Lubnah a Ostryanin lishivsya v poli Tomu Ostryanin pochav vidhoditi na pivnichnij shid a potim povernuv na Mirgorod Dovidavshis sho na dopomogu Stefanu Potockomu vzhe rushili Mikola Potockij ta Yarema Vishneveckij Ostryanin obijshovshi Lubni z pivdnya rushiv cherez Lukoml na Sliporid Na dorogu yaka vela z Piryatina v Lubni Ostryanin vislav polk otamana Sokiryavogo 1 5 tisyach cholovik iz zavdannyam udariti zvidti na Lubni v moment koli na nih nastupatime Ostryanin z golovnimi silami Ale comu planu ne vdalosya zbutisya U Lubni 29 travnya pribuv Ya Vishneveckij z priblizno 2 tisyachami voyiniv i 12 garmatami Koli Ostryanin nablizivsya do Sliporoda na nogo vdarili vsima silami S Potockij i Ya Vishneveckij Bij trivav cilij den Vnochi Ostryanin vidijshov do Lukomlya a zvidti vzdovzh Suli na Zhovnin de otaborivsya 3 13 VI 1638 richpospolitske vijsko otochilo povstanciv i vderlosya v yihnij tabir Vvazhayuchi Zhovninsku bitvu 1638 roku progranoyu Ya Ostryanin z chastinoyu vijska perepravivsya cherez Sulu i vidstupiv na Slobidsku Ukrayinu pid zahist Moskovskoyi derzhavi Povstanci sho zalishilisya na misci prodovzhuvali borotbu Voni obrali getmanom D T Gunyu Vidstupivshi do girla r Suli de vpadaye v neyi r Starec voni zbuduvali micno ukriplenij tabir i protyagom chervnya lipnya geroyichno oboronyalisya vid voroga Prote pozbavleni dopomogi zzovni ta vidchuvayuchi gostru nestachu proviantu zmusheni buli kapitulyuvati Lishe chastini kozakiv pid provodom D Guni vdalosya prorvati otochennya i probitisya na Don u mezhi Moskovskoyi derzhavi Pridushivshi povstannya shlyahta Rechi Pospolitoyi vchinila neshadnu rozpravu nad povstalimi NaslidkiSelyansko kozacki povstannya 30 h rokiv XVII stolittya buli provisnikami vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1657 rr PrimitkiLetopis sobytij v Yugo Zapadnoj Rossii v XVII v Sost S Velichko K 1864 T 3 S 140 1 2 Istoriki piddayut sumnivu universal shodo avtentichnosti Ale vin zustrichavsya i v Lukomskogo tobto yak i bilocerkivskij universal Hmelnickogo mav poshirennya nezalezhno vid Litopisu Nastorozhuye virazna Velichkova terminologiya hoch vona mogla postati na osnovi dokumentiv Letopis sobytij v Yugo Zapadnoj Rossii v XVII v Sost S Velichko K 1864 T 3 S 140 3 4 Universal Ostryanina maye na sobi slidi piznishoyi redakciyi yaka nalezhala jmovirno S Velichku Prote vin zberigaye znachennya cinnogo dzherela bo pravdivo vidobrazhaye sut suchasnih jomu podij DzherelaIstoriya Ukrayinskoyi RSR Kniga druga Kiyiv 1979 S 264 266 I K Ribalka Istoriya Ukrayinskoyi RSR Doradyanskij period VSh Kiyiv 1978 S 112 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah vid najdavnishih chasiv do Hmelnichchini Luck Vezha 2000 435 s 1000 prim ISBN 966 7294 41 2 Dovidnik z istoriyi Ukrayini v 3 t Za red I Pidkovi ta R Shusta Institut istorichnih doslidzhen Lvivskogo derzh un tu im Ivana Franka K Geneza 1993 Polkovodci Vijska Zaporozkogo Istorichni portreti Redkol V Smolij vidp red ta in K Vidavnichij dim KM Academia 1998 Kn 1 400 s Seriya Kozacka spadshina ISBN 966 518 011 8 Nezalezhnij informacijno osvitnij resurs Gajdamaka Radoslav Sikora Z istoriyi polskih krilatih gusariv Per z pol K Duh i litera 2012 96 s ISBN 978 966 378 260 7 Lvivskij litopis Roku 1638