Ця стаття є кандидатом на вилучення Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія

Каральний похід Кашмира Мелецького - це була акція за королівським наказом у лютому 1638 р. зорганізувати каральну експедицію для остаточної Розправи над «бунтівниками».

Каральний похід Кашмира Мелецького

Повстання Острянина

Дата:	1638
Місце:	Запорожжя, Річ Посполита
Результат:	перемога козаків

Сторони

Командувачі

(ПУБ)

Військові сили

1000-9000 козаків

6-10 гармат

3000-8000 солдат(Кварцяне військо)

4000 реєстрових козаків Караїмовича

Втрати

Незначні

Великі (більшість померла від гармат)

Перебіг подій

Після одного з Яків Острянин відійшов на Запорожжя. За участь у козацько-селянському повстанні його родинні маєтності поблизу Києва привілеєм Владислава ІV від 22 березня 1638 р. передавалися у володіння жовніра корогви шляхтича Мацея Ломанського.

В той час на Запорозькій Січі гуртувався кількатисячний козацький загін. Були в ньому й соратники Павлюка: Дмитро Гуня та Карпо Скидан, які готувалися до нового виступу на волості. Водночас власті за королівським наказом у лютому 1638 р. зорганізували каральну експедицію для остаточної Розправи над «бунтівниками». Її очолив старший комісар . Коронний гетьман Станіслав Конецпольський вручив йому спеціальну інструкцію, в якій містилася вказівка про повернення із Запорожжя до своїх панів виписаних Реєстру і спалення всіх козацьких чайок. В разі опору Січ На Базавлуці підлягала знищенню. До експедиції, крім кварцяного війська, були залучені й 4 тисячі реєстрових козаків, очолюваних старшим Ілляшем Караїмовичем.

Шляхетське посольство повернулося з Січі з відповіддю про недоцільність переговорів щодо виписаних з реєстру і їх повернення на волості. Спроба штурмом оволодіти козацькою твердинею не принесла бажаних результатів. Завдяки добре Ревізованій Яковом Острянином агітації значна кількість реєстрових перейшла на бік запорожців. В листі до С. Потоцького Казимир Мелецький пояснював свою невдачу небажанням козаків вести міжусобну різню: «з допомогою козаків трудно воювати проти їх же народу — як вовком орати»

Джерела

Яків Острянин (Остряниця) – провідник козацьких постань[1]

Козацьке повстання 1638 року – наступ «приречених»[2]

Козацько-селянські повстання 1637—1638 років під проводом П. Бута (Павлюка), Я. Острянина (Остряниці), Д. Гуні[3]