Волкова Олена Андріївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волкова.

Олена Андріївна Волкова (3 червня 1915, Чугуїв, Харківська губернія, Російська імперія — 8 жовтня 2013, Москва, Росія) — радянська і російська художниця українського походження, «головна спеціалістка по раю», що працювала в напрямку наївного мистецтва.

Волкова Олена Андріївна
Народження	3 червня 1915(1915-06-03) Чугуїв, Зміївський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть	8 жовтня 2013(2013-10-08) (98 років)
	Москва, Росія
Країна	Росія
Діяльність	художниця
Напрямок	наївне мистецтво

Життєпис

Олена Андріївна Волкова народилась в містечку Чугуєві, Російська імперія (нині Україна) в скромній сім'ї, неподалік від будинку, де народився Ілля Рєпін. В її родині було 18 дітей. Її батько був рятувальником на річці Сіверський Донець, а мати селянкою. Жили вони на маленькому острові біля річки Сіверський Донець, саме тому вода стала основною темою робіт Волкової. Дитиною вона любила ліпити з річкової глини чашки, блюдця та глечики. У Олени були проблеми з ногами і вона не могла ходити в школу, так що була на домашньому навчанні, читати і писати навчилася самостійно. Вона любила шити, вишивати і співати.

У 1934 році вона почала працювати помічником кіномеханіка на пересувній кіноустановці.

Під час війни була медсестрою та в числі постраждалих, проходила лікування в шпиталі. Чоловік Олени Волкової помер під час Другої Світової війни. Жила в Сибіру, з 1978 — в Москві. Працювала нянею, швачкою.

В 1947 році вона народила сина Валентина, в 1960-х, коли він почав вивчати малювання, вона взяла його фарби і стала малювати картини самостійно, без будь-якої художньої підготовки. Малювала без попередніх начерків по пам'яті або уявні сцени. З 1965 постійно займається живописом. Відчувши, що її знання основ мистецтва недостатні, поступила в Московську академію мистецтв на заочне відділення.

Визначальним для Олени Волкової стало знайомство з харківським художником Василем Єрмиловим, одним з родоначальників українського авангарду. Він першим серед авторитетних професіоналів оцінив творчість художниці, став першим покупцем її творів. В кінці 60-х — початку 70-х років минулого століття картини Волкової здобули популярність в Москві, привернули увагу професора МДУ, мистецтвознавця Михайла Алпатова.

Перша персональна виставка художниці відбулася в 1973 році в Омську, де вона жила кілька років. Пізніше Волкова переїхала в Москву. З 1974 року вона постійно брала участь в обласних, республіканських, всесоюзних і зарубіжних виставках. Її творчості присвячено багато телепередач, публікацій в пресі. У міжнародних довідниках наївних художників ім'я Олени Волкової стоїть в одному ряду з Анрі Руссо і Ніко Пиросманішвілі.

з московської галереї наївного мистецтва «Дар» у 2000 році визнав Волкову однією з найбільш цікавих художниць, які працюють в стилі наївного мистецтва в Росії Олена Волкова стала першою художницею, що працює в жанрі наївного мистецтва, кому влаштували персональну виставку в Третьяковській галереї. Останні роки життя Олена Андріївна Волкова жила в Москві разом з сином

Померла Олена Волкова 8 жовтня 2013 року на 99 році життя, похована в Москві на кладовищі «Ракіткі» (33 ділянка.) На її надгробку виведені слова, що часто зустрічаються в її творах «Мир всем!»

Син художниці, Валентин Волков, заснував музей Олени Волкової в Москві на Таганці.

Творчість

Виставки

Персональні виставки

• Виставковий зал Спілки художників. Омськ, 1975
• Будинок художника на Кузнецькому мосту, Москва, 1980;
• ЗНУІ, 1981,
• Музей самодіяльної творчості народів РРФСР (), Суздаль, 1985;
• Всеросійський музей декоративно-прикладного та народного мистецтва, (на делегатський вул.), Москва, 1988.
• "Риби, птахи і звірі. Живопис Олени Волкової ", Москва. Галерея «Дар»; 1995;
• Музей сучасного мистецтва, Москва, 2001;
• Третьяковська галерея, 2005—2006

В постійній експозиції

• 1990 — постійна експозиція в галереї наївного мистецтва «Дар».
• Музею Органічної Культури / Музею Традиції «Художники, наївно побачили світ» з 2015;
• «Світ згоди і рівноваги. Сучасна народна культура» Москва, галерея Бєляєво, 2016 року;
• Квіти і фрукти. Балашихинська картинна галерея, 2018;
• «Перша музейна Балашихинський бієнале наївного мистецтва» Балашихинський картинна галерея, 2018.

Колекції

• «Царицино», Володимиро-Суздальський музей-заповідник
• Музей Органічної Культури / Традиція, Коломна

Виставки

• «Слава труду», Москва, 1974;
• Самодіяльні митці — Батьківщині !, Москва, 1977;
• Всесоюзна виставка, Москва, 1987;
• Всесоюзна виставка самодіяльних художників. Центральний будинок художника, Москва, 1985.
• Всесоюзна виставка самодіяльних художників (ВДНГ, «Монреальський» павільйон), Москва, 1987.
• Naifs sovietiques, 1988, (Франція)
• Сон Золотий, 1992.
• Наївне мистецтво Росії. Всеросійський будинок народної творчості. (В Сверчковим провулку). Москва, 1993;
• Інсіті-94; «Русский делікатес». Натюрморт у творчості наївних художників. Куратор К. Богемська. Москва. Галерея «ДАР», 1995;
• Проект «Москва-Берлін». Виставка картин наївних художників Німеччини і Росії в залах Всеросійського музею декоративно-прикладного та народного мистецтва (на делегатський вул.), Москва, 1996;
• Мудрість з наївними очима, Кіров, 1997.
• Наївне мистецтво в колекції К. Богемської і А. Турчина. Виставковий зал «Ковчег», Москва, 1998;
• Erste Begegnung …, / Німеччина /, 1999.
• -Russische Naieven … (Голландія), 2000.
• Пушкінські образи … Москва, 1999.
• Райські яблука, 2000;
• І побачив я … 2001.
• Образ світу в наївному мистецтві. Відень-Осло, 2002—2003;
• Фестнаів-2007;
• Фестнаів-2010;
• «Про наївне і вічне на землі», організованої Фондом «Ера» та Громадською фондом наївного мистецтва «Острів Тарабаров». 2011
• Фестнаів-2013;

Визнання

Ім'я Олени Волкової внесено в англійську й американську енциклопедії наївного мистецтва

В 2011 році на Таганці (Москва) відкрито її персональний музей.

Посилання

1. Елена Волкова, Люблю зверей и людей, каталог выставки, 1999^{[недоступне посилання з грудня 2021]}
2. Про художницю Олену Волкову розповідає Віталій Пацюков, Відео^{[недоступне посилання з грудня 2021]}

Література

• World Encyclopedia of Naïve Art, р. 601 Воgетskауа К., Тиrchin А.,
• Die Naïve Kunst Russlands // Erste Веgеgnиng mit der Russische Naive /Katalog/ Миsеит Charlotte Zander (Deutschland), 1999.
• Елена Волкова. Жизнь и творчество Елены Волковой, рассказанные ею самой, М., 1999. Богемская К.
• Самодеятельное изобразительное искусство в кн.: "Самодеятельное художественное творчество. Очерки истории 1960—1990е СПб., 1999
• В. Волков, Рядом и наблюдая// Философия наивности, М., Издательство МГУ, 2001;
• Богемская К. Наивное искусство. Елена Волкова. С-Пб. «Дмитрий Буланин», 2001.
• Е. Волкова, Мир всем. / Каталог выставки в ГТГ/ Статьи Д. Сарабьянова, В. Пацюкова, К. Богемской, В. Волкова, Н. Кухинке, Е. Волковой, М., 2005. Ксения Богемская

Примітки

1. Мастер-класс по мотивам творчества Елены Волковой 2019, Калининград — дата и место проведения, программа мероприятия. Культура.РФ (рос.). Процитовано 5 грудня 2020.
2. . artinvestment.ru (рос.). Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 5 грудня 2020.
3. . Музей Традиции. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 5 грудня 2020.
4. Елена Андреевна Волкова - биография. Artchive. Процитовано 5 грудня 2020.
5. . nec.m-necropol.ru. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
6. Выставки художницы Елены Волковой. Музей Традиции. Процитовано 5 грудня 2020.
7. Елена Волкова. SKETCHLINE. Процитовано 5 грудня 2020.
8. . www.artnaive.ru. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 5 грудня 2020.