Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Тарас Бульба значення Тара с Бу льба повість письменника Миколи Гог

Тарас Бульба (повість)

Тарас Бульба (повість)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тарас Бульба (значення).

«Тара́с Бу́льба» — повість письменника Миколи Гоголя вперше опублікована в 1835 році у збірці «Миргород».

«Тарас Бульба»
image
Фронтиспис і титульний аркуш «Тараса Бульби» Миколи Гоголя, американське видання 1889 року
Автор Микола Гоголь
Назва мовою оригіналу рос. Тарас Бульба
Дизайн обкладинки Сергій Якутович
Країна Російська імперія
Мова російська
Жанр історичний роман
Місце Російська імперія
Видавництво ТДВТ (Росія)
Видано 1835 (1-ша редакція)
1842 (2-га редакція)
Видано українською 1850 (1-ша ред. 1835 року)
2003 (2-га ред. 1842 року)
Перекладач(і) Петро Головацький й ин.[⇨]
Сторінок 104
ISBN 966-663-179-2
  • image Тарас Бульба у Вікісховищі
  • image Тарас Бульба у Вікіцитатах
  • image Тарас Бульба у Вікіджерелах

Сюжет повісті оповідає про Україну першої половини 17 століття, де українські запорозькі козаки воюють супроти поляків. Головний герой — козацький полковник Тарас Бульба.[⇨]

Перша редакція повісті була опублікована у 1835 році і її літературознавці вважають українофільскою/проукраїнською. Друга редакція повісті була опублікована у 1842 році і її літературознавці вважають русофільською/проімперською (з елементами юдофобії, полонофобії та українофобії). Саме друга редакція повісті отримала позитивні оцінки російських літературних критиків оскільки у другій редакції, на відміну від першої, присутнє прославляння російського царя, зображено запорізьких козаків, як прихильників Росії та російськості, які палко бажають аби Україна «приєдналася» до Росії. На думку літературних критиків, повість Тарас Бульба є єдиним прозовим твором Гоголя, де він зробив ідеологію російського націоналізму невід'ємною частиною оповіді й зробив спробу створити російську націю з українського історичного матеріалу та етнічних особливостей.[⇨]

Незважаючи на свою імперськість, повість Тарас Бульба стала популярною в Україні відразу по виходу, й починаючи з 1850-го року вийшло вже більше десяти повних україномовних перекладів повісті.[⇨]

Крім того повість Тарас Бульба стала однією з найуспішніших прозових творів російської літератури, що надихнула як українських так і іноземних митців на цілу плеяду різних похідних творів, включно з операми та оперетами, фільмами, серіалами, картинами та іншими мистецькими виробами.[⇨]

Натхнення

Невідомо достеменно чи базується персонаж Тараса Бульби, головного протагоніста роману, на якійсь справжній історичній особі, чи він був повністю вигаданий Гоголем для твору.

Згідно з однією з версій натхненням для створення образу Тараса Бульби був його предок полковник Війська Запорозького Низового Остап Гоголь. У Остапа Гоголя було двоє синів приблизно одного віку, які навчалися у вищому навчальному закладі Львова й один з них (старший) загинув у 1671 році від рук жовнірів під час оборони Могилева, а інший невдовзі, в 1674 році перейшов на бік поляків, які перед тим вбили його брата.

Згідно з іншою теорією натхненням для створення образу Тараса Бульби був один з предків відомого українського дослідника Миклухи-Маклая — курінний отаман Війська Запорізького Низового Охрім Макуха. Дядько Миклухи-Маклая по батьковій лінії, який навчався і товаришував із Миколою Гоголем, міг зацікавити Гоголя родинними переказами про предків Миклухів-Маклаїв, й зокрема розказати про те, що у їхнього предка курінного отамана Війська Запорізького Низового Охріма Макухи було троє синів, Омелько, Назар і Хома, які воювали за визволення України з-під польської шляхти. Один з цих трьох синів Охріма Макухи, Назар, закохався у шляхетну польську панночку, перейшов на бік поляків і сховався в обложеній запорожцями фортеці. Зганьблені брати вирішили викрасти зрадника. Але на зворотному шляху натрапили на варту. Хома загинув у нерівному бою, а Омелькові з бранцем вдалося втекти. Курінний власноруч стратив сина-перевертня.

Згідно з іншою теорією натхненням для створення образу Тараса Бульби був одних з героїв українського епосу про запорозьких козаків які в певний час були союзниками поляків, як от Сава Чалий (козак, якого було страчено у 1741 році після служби полковником у приватній армії польського шляхтича, і чию страту наказав виконати його власний батько за зраду української ідеї), Павло Тетеря (гетьман Війська Запорозького, у різні роки провадив то антимосковську то антипольську політику; вмер від отруєння за загадкових обставин), Іван Барабаш (гетьман Війська Запорозького, у різні роки провадив то антимосковську то антипольську політику; за версією деяких істориків вбитий козаками за пропольську політику) тощо, про яких Гоголь мав знати з таких українських народних пісень як Про хитрість вжиту Богданом Хмельницьким супроти Барабаша, Про козака Саву, Пісня про Саву Чалого, Тетеря, Зрадник Тетеренко, Вбивство Тетеренка тощо, які якраз виходили друком у 1810-30-х роках окремими виданнями у кількох збірках різного авторства (й до збору україномовних пісень для деяких з тих збірок доклався й сам Гоголь). Зокрема мова йде про такі збірки україномовних пісень 1810-30-х років як Досвід збирання старовинних малоросійських пісень (рос. Опытъ собранія старинныхъ малороссійскихъ пѣсней), видану у 1819 році у Санкт-Петербурзі етнографістом-фольклористом Миколою Цертелєвим, Малоросійські пісні (рос. Малороссійскія пѣсни) та Українські народні пісні (рос. Украинскія народныя пѣсни), видані у 1827 та 1834 роках, відповідно, у Москві етнографістом-фольклористом Михайлом Максимовичем, Запорозька старезність (рос. Запорожская старина), видану у 1833 році у Харкові етнографістом-фольклористом Ізмаїлом Срезневським, та Малоросійські та червоноруські народні думи й пісні (рос. Малороссійскія и червонорусскія народныя думы и пѣсни), видану у 1836 році у Санкт-Петербурзі етнографістом-фольклористом Платоном Лукашевичем.

Сюжет (згідно з 2-ю ред. 1842 року)

image
Тарас Шевченко. «Зустріч Тараса Бульби з синами». Ілюстрація (1842)

До старого козацького полковника Тараса Бульби повертаються після випуску з Київської академії два його сини — Остап і Андрій.

Тарас Бульба вирішує відправити Остапа і Андрія на Запорозьку Січ, бажаючи навчити їх бойового мистецтва і зробити з них справжніх козаків. Тарас наступного ж дня після приїзду синів хоче їхати. Це викликає жаль у його дружини, яка дуже сумувала за своїми синами і змушена тепер з ними знову розпрощатись.

Дорогою до Січі Тарас згадує своє життя. Остап, старший син Тараса, має суворий і мужній характер, але не позбавлений природної доброти, а тому також сумує за матір'ю. Андрій, молодший син, також важко переживає прощання з матір'ю, але дорогою він згадує вродливу польку, яку він зустрів у Києві.

Січ зустрічає Тараса із синами розгульним життям. Остап і Андрій швидко стають своїми у компанії козаків. Однак Тарасові не подобається спокійне життя — він прагне навчити своїх синів бою, і для цього потрібно піти в похід проти турків або інших одвічних ворогів України. Він вирішує обрати нового кошового для Січі, оскільки попередній живе в мирі з ворогами. До козаків доходять новини, що поляки здійснюють наругу над українським населенням.

Незабаром козаки йдуть війною на Польщу. Остап і Андрій мужніють у боях, що подобається Тарасові. Козаки хочуть захопити Дубно, місто під владою поляків, однак поляки довго тримають оборону. Козаки беруть місто в облогу і чекають, коли в ньому почнеться голод.

В одну з темних ночей Андрія знаходить і будить татарка, служниця польки, в яку закоханий Андрій. Татарка каже, що панночка — в місті, вона побачила Андрія з міського валу і просить його допомогти їй. Андрій бере мішки з хлібом і по підземному ходу татарка веде його в місто. Зустріч з панночкою вирішує долю Андрія — він відрікається від батька, брата, козацтва і вітчизни заради коханої і переходить на сторону поляків.

Польські війська, прислані на підкріплення, проходять в місто повз п'яних козаків, перебивши багатьох, частину забравши в полон. Це ще більше розлючує козаків — вони продовжують облогу. Тарас дізнається про зраду Андрія від знайомого єврея на ім'я Янкель.

На додачу з Січі приходить новина, що за час відсутності основної сили татари напали на Січ і полонили козаків та захопили казну. Козацьке військо під Дубном ділиться надвоє — половина іде на допомогу товаришам, половина продовжує облогу.

Поляки дізнаються про послаблення у козацькому війську і кидають усі свої сили на них. На стороні поляків воює Андрій. Тарас Бульба наказує козакам заманити його до лісу і там, зустрівшись з Андрієм віч-на-віч, вбиває його. Останнє слово Андрія — ім'я прекрасної панночки. Поляки завдяки підкріпленню знищують запорожців. Остап потрапляє в полон, пораненого Тараса вивозять на Січ.

Видужавши, Тарас переконує єврея Янкеля таємно переправити його у Варшаву, щоб там він спробував викупити Остапа. Однак запізно — Остапа страчують на очах у батька.

Козаки збирають величезну армію і йдуть війною на Польщу. Найбільшу доблесть у боях проявляє полк Тараса Бульби. Розгромлений польський гетьман Потоцький присягається не нападати більше на козацькі землі. Козаки погоджуються на мир — усі, крім Тараса і його полку. Він каже, що поляки порушать клятву. Так і стається — поляки відновлюють сили і розбивають козаків.

Тарас продовжує з полком знищувати Польщу. Його оголошують в розшук і відправляють за ним погоню, взявши врешті-решт в облогу. Козаки прориваються через польські лави, але Тарас губить свою люльку і кидається її шукати. Цим користуються поляки — вони хапають Тараса. Бульба кричить своїм козакам тікати. Самого Тараса спалюють на вогні.

Сюжетні відмінності між 1-ю редакцією 1835 року та 2-ю редакцією 1842 року

Друга редакція повісті 1842 року мала три нових розділи й загалом була значно довшою за першу редакцію повісті 1835 року й мала більше сюжетних деталей. Також багато сюжетних подій відбувались дещо інакше у другій редакції, особливо відрізняється фінал — в другій версії повісті Тараса спалюють, а першій — лише беруть у полон. У другій версії битви описані більш детально, ніж у першій.

Тарас Бульба у контексті російського антиукраїнського колоніально-імперіалістичного наративу

Друга версія Гоголівської повісті Тарас Бульба стала одним з ключових творів у контексті створення у 1800-х роках російського антиукраїнського колоніально-імперіалістичного наративного міту.

У другій версії повісті Гоголь додав чимало русофільських елементів з прославлянням російського царя, зображено запорізьких козаків, як прихильників Росії та російськості, які палко бажають аби Україна «приєдналася» до Росії. Русифікувавши запорозьких козаків, Гоголь створив свою власну русифікаторську версію запорозьких козаків, де вони постають як палкі русофіли, які видають передсмертні фрази на кшталт «хай прославляється навіки вічні свята православна російська земля». Переслідуючи кілька проросійських політично-вмотивованих цілей, Гоголь протиставляє козаків Тараса Бульби полякам (а не росіянам, з якими Україна часів козаччини воювала не менше ніж з поляками), оскільки саме зображення у повісті скидання козаками «польського ярма» (а не «московського поневолення») допомагало підсилювати ідеологію російського імперіалізму. Описувана Гоголем прихильність козаків до Росії та російського царя не відповідає історичній дійсності, оскільки козаки в цей час разом з поляками здійснювали військові походи проти Московського царства. На відміну від таких історичних подій, як повстання Мазепи, коли козаки виступили проти Росії, українсько-польські війни сприяли зображенню української сторони як шляхетної, героїчної та таку, що була «на правильному (тобто на російському) боці історії». Поляки також виявилися зручними ворогами в контексті Листопадового повстання 1831 року, в якому вони домагалися незалежності від Росії і висловлювали реституціоністські претензії на частину України. У боротьбі з цими непокірними ворогами росіян гоголівські українці доводять свою вірність російській короні. Тема ворожості українців до Польщі також дає можливість Гоголеві побороти стереотип, який пов'язував українську мову та культуру з мовою і культурою непокірних поляків.

Загалом літературознавці називають першу редакцію повісті 1835 українофільською/проукраїнською, а другу редакцію повісті 1842 року — русофільською/проімперською (з елементами юдофобії, полонофобії та українофобії). Поляки протестували проти цієї полонофобної повісті М. Гоголя. На думку літературних критиків, повість Тарас Бульба є єдиним прозовим твором Гоголя, де він зробив ідеологію російського націоналізму невід'ємною частиною оповіді й зробив спробу створити російську націю з українського історичного матеріалу та етнічних особливостей.

Невідповідності твору М. Гоголя історичній дійсності

М. Гоголь зображає козаків полум'яними прихильниками Росії та російського царя. Однак, описувана М. Гоголем прихильність козаків до Росії та російського царя не відповідає історичній дійсності того часу, оскільки козаки в цей час разом з поляками здійснювали військові походи проти Московського царства. М. Гоголь представляє козаків як ворогів Польщі та поляків (ляхів). Насправді, як це можна взнати з історичної літератури, козаки в цей час були ворогами шляхти Речі Посполитої, серед якої значну частину складала шляхта непольського походження. В першій редакції твору ще згадується «Украйна» – «спорное и нерешенное владение», а в другій редакції замість «Украйни» появляється «южная первобытная Россия», що також не відповідає історичній дійсності, так як російська держава тоді офіційно найменувалася Московським царством, Московією. В повісті М. Гоголя поляки беруть в полон п'яних козаків, але відомо з історичної літератури, що козакам було заборонено карою смерті вживати алкогольні напої під час військових походів.

Переклади українською

image
Микола Гоголь Тарас Бульба (пер. Володимира Супранівського. Коломия: Око. 1929)

Друковані видання українською

Перші бібліографічні покажчики україномовних перекладів творів Миколи Гоголя, й зокрема Тараса Бульби, почали з'являтися в спеціалізованій періодиці ще в перші кілька десятиліть 1900-их років, як в цісарській так і в підросійській Україні. А впродовж решти 1900-их років такі покажчики вже стали виходити у окремих спеціалізованих бібліографічних книгах. З плином часу та появою нових україномовних перекладів творів Гоголя з'являлися все новіші й новіші бібліографічні покажчики україномовних перекладів творів Гоголя, найповнішим з яких станом на 2020 рік був виданий у 2009 році у Ніжині покажчик Микола Гоголь: українська бібліографія. Однак й окрім ніжинського покажчика 2009 року у перші кілька десятиліть 2000-их років з'явилося ще кілька інших значущих бібліографічних покажчиків україномовних перекладів Гоголя. Згідно з цими бібліографічними покажчиками україномовних перекладів творів Гоголя, станом на 2020 рік існує 12 різних повних перекладів українською мовою повісті Гоголя Тарас Бульба, що виходили починаючи з 1850 й дотепер.

Слід зазначити що з цих 12 україномовних перекладів Тараса Бульби деякі україномовні переклади робилися їх перекладачами з редакції повісті 1835 року (1-ша редакція, яка має менше цареславлення та українофобії), а деякі — з редакції повісті 1842 року (2-га редакція, яка має більше цареславлення та українофобії), а деякі взагалі робили власну користувацьку мішанину з редакцій 1835 та 1842 років.

У згаданому покажчику 2009 року «Микола Гоголь: українська бібліографія» зазначено, що перший україномовний переклад повісті Гоголя Тарас Бульба, написаний з використанням максимовичівської версії українського правопису, було здійснено Петром Головацьким (під криптонімом П. Д. Ф. Г-ий; Львів, 1850; Коломия, 1910). Окрім перекладу Головацького, в цісарській Україні та підросійській Україні перекладачами Гоголівського Тараса Бульби українською стали: маловідомий український педагог та літератор Михайло Лободовський (під псевдо М. Лобода; Київ, 1874; передрук: Харків, 1883), добре знаний західноукраїнський письменник Василь Щурат (Львів, 1900; передрук: Львів-Золочів, 1901), відомий українофіл та член Одеської української громади Михайло Комаров (під псевдо М. Уманець; Одеса, 1910), блискучий український актор, театральний діяч та літератор Микола Садовський (Київ, 1910; згодом неодноразово перевидавався, включно з сучасними передруками під творчою редакцією Івана Малковича та Євгена Поповича надрукованими у видавництві А-ба-ба-га-ла-ма-га), відомий західноукраїнський літератор Лесь Гринюк (під псевдо Ст. Віль; Коломия, 1911; передрук: Вінніпеґ, 1918) та знаний західноукраїнський літератор Володимир Супранівський (Коломия, 1924, передрук: Коломия, 1929).

У радянській Україні також з'явилось декілька україномовних перекладів Гоголівського Тараса Бульби, зокрема перекладачами повісті українською стали: знаний український літератор Андрій Ніковський (під псевдо А. Василько; Харків, 1930; у 1937 року цей переклад Ніковського повторно вийшов у київсько-одеському видавництві Молодий більшовик, але лише з зазначенням літредактора, Кость Трофімова, й без зазначення імені перекладача через початок теророру совітами Ніковського під час російсько-радянського терору 1930-их років супроти україномовних інтелектуалів України; ще пізніше цей переклад передруковувався в наш час, зокрема у 2007 та 2009 роках у київському видавництві ), та відомий український літератор Антін Хуторян (Харків-Київ, 1935; згодом неодноразово передрукований як в радянській так і в сучасній Україні).

У буремні часи II Світової війни з'явився дуже цікавий анонімний український переклад Гоголівського Тараса Бульби. Так, у 1941 році у Празі у серії Літературна бібліотека «ЮТ» у (належало Юрію Тищенку) вийшло видання нового українського перекладу Тараса Бульби підписане як зроблене «гуртом». У виданні вказано, що дереворитні образки у цьому виданні зробив український художник Юрій Вовк, а передмову написав хтось під криптонімом «Р-Б» (можливо під цим криптонімом ховається справжній автор цього українського перекладу). У тогочасній українській діаспорній пресі були надруковані кілька відгуків на цей перекалд. Зокрема мовознавець та літературознавець Юрій Шевельов надрукував критичну статтю на цей переклад у грудневому числі 1942 року часопису Український засів, де Шевельов порівнював цей переклад з попередніми укрперекладами XIX ст. Михайла Лободи (Лободовського), Миколи Уманця (Комарова), та Андрія Василька (Ніковського) й дійшов висновку що перед нами ж не стільки переклад, скільки вільна й невільна переробка і, може, навіть підробка. Хоча інші літкритики того часу більш прихильно відгукнулися про цей переклад, зокрема, літкритики Ілько Борщак та Борис Унбеґаун позитивно відгукнулися про цей переклад у своєму огляді україномовних видань у 24 томі за 1948 рік французького часопису Revue des études slaves, описавши цей переклад як неперевершений анонімний [український] переклад Тараса Бульби (фр. une excellente [ukrainien] traduction anonyme de Taras Bulba).

У сучасній Україні також з'явились нові україномовні переклади Гоголівського Тараса Бульби. Зокрема у 2003 році у київському видавництві Дніпро побачив світ переклад канонічного першого видання Гоголя 1835 року, який здійснив популярний український письменник Василь Шкляр. Цей переклад Шкляра набув значного розголосу в українському суспільстві, але думки щодо нього розділилися. Зокрема, переклад високо оцінили українські критики, але в українофобських колах України переклад був сприйнятий негативно: відома своєю українофобською позицією газета 2000 випустила статтю з нищівною критикою перекладу під заголовком Відкриття Тараса Бульби, або «Обережно, підробка!», а тодішній посол Росії в Україні Віктор Черномирдін заявляв, що Гоголь такого не міг написати. Також у 2006 році у харківському видавництві Школа побачив світ новий переклад Гоголівського Тараса Бульби зроблений маловідомою перекладачкою Інною Базилянською.

Окремо слід зазначити, що 1900-1910-их роках у Львові у Типоґрафії Ставрпеґийського Інституту галицькі москвофіли кілька разів видавали Тараса Бульбу в російськомовному оригіналі, але додаючи у примітки переклади українською великої кількості російськомовних слів. У 1900 році у своєму огляді згадуваного російськомовного видання галицьких москвофілів 1900 року, Володимир Гнатюк дав таку характеристику цим виданням: «коли [галицькі] москвофіли побачили, що їм на кождім кроці починає усувати ся земля з під ніг, [вони] почали сильно аґітувати за реорґанізациєю своїх прихильників […] постановили кинути ся між народ […] й за всяку ціну вирішили переробити наших селян на москалів. Аби до того дійти якнайскорше, порішили поперед усего навчини селян по московськи. Наслідком тої постанови є власне отся книжка [оригінальної російськомовної версії Тараса Бульби]. Виданє зроблено тим способом, що побіч ориґінальних слів подають ся в скобках пояснення [українською]. […] Цікаво знати, що лишить ся в голові селянина по прочитаню такого сорокатого тексту.»; а у 1909 році у своїй статті Украінські переклади з Гоголя. Бібліографічна замітка для газети Рада Дмитро Дорошенко дав таку характеристику цим виданням: «Треба згадати ще, що кілька років тому галицькі москвофіли видали „Тараса Бульбу“ ніби в оригіналі, але з такою силою пояснень (подаючи переклади трохи не кожного слова), що це видання скидається більше на переклад».

1. Переклад Петра Головацького (під криптонімом П. Д. Ф. Г-ий):

  • Нікалай Гоголь. Тарас Бульба: Повесть из запорожской старины. На галицко-рускій язык переведена П. Д. Ф. Г-им [Головацьким]. Львов: Изд. И. Федорович. Тип. Ставропиг. Института, 1850. 172 стор.
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба: Повесть из запорожской старины. На галицко-русскій язык переведена П. Д. Ф. Г-им [Головацьким]. Коломия: Черенками и накладом М. Білоуса. 1910. 181 стор. (2-ге вид.)

2. Переклад Михайла Лободовського (під псевдонімом М. Лобода):

  • Микола Гоголь. Тарас Бульба. Переклад з рос.: М. Лобода [Лободовський]. Київ: Тип. М. П. Фрица. 1874. 172 стор.
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба: Переклад з третего выданьня. Перекладар: М. Л. [Лободовський]. Харків: Печатня Окружного штаба. 1883. 235 стор. (2-м заходом)

3. Переклад Василя Щурата:

  • Микола Гоголь. Тарас Бульба. З великоруської мови переклав: Василь Щурат. Львів: Накладом М. Яцкова і С-ки; Золочів: Друкарня Вільгельма Цукеркандля. 1900. 204 стор. (Народна бібліотека No. 4 —6)
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. З великоруської мови переклав: Василь Щурат. Львів-Золочів: Накладом М. Яцкова і С-ки. 1901. ? стор.

4. Переклад Михайла Комарова (під псевдонімом М. Уманець):

  • Микола Гоголь. Тарас Бульба: Повість М. Гоголя. Переклад з рос.: Михайло Уманець [Комаров]. Одеса: Видавництво «Сніп»; Тип. Е. И. Фесенко, 1910. 146 стор.

5. Переклад Миколи Садовського:

  • Микола Гоголь. Тарас Бульба. Пер[еклав]: М. Садовський. Київ: Друкарня 1-ї Київської друкарської спілки, 1910. 160 стор.
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Переклад з рос.: Микола Садовський. Київ: Видавництво Товариства «Час». 1918. 174 стор.
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Переклад з рос.: Микола Садовський; переднє слово: Ф. Якубовський. Київ: Видавництво «Сяйво». 1928. 188 стор. (серія «Бібліотека української повісті»)
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Переклад з рос.: Микола Садовський за редакцією Івана Малковича та Євгена Поповича; пердмова: Т. Гундорова. Київ: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». 1998. 192 стор. (серія «Перлини світової літератури — студентам та школярям»)
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба: збірка Переклад з рос.: Микола Садовський за редакцією Івана Малковича та Євгена Поповича, Максим Рильський; малюнки: Владислав Єрко. Київ: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2005. 320 стор. (серія «Книги, які здолали час»)
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Переклад з рос. Микола Садовський за редакцією Івана Малковича та Євгена Поповича. // Микола Гоголь. Повісті Гоголя. Найкращі українські переклади у 2-х томах: Т. 2. Переклад з рос. Микола Садовський, Антін Харченко, Максим Рильский; малюнки: Кость Лавро, Владислав Єрко. Київ: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2009. 304 стор.
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба / Taras Bulba. Пер. з рос. на укр.: Микола Садовський; пер. з рос. на англ.: Пітер Константайн. Київ: Пульсари. 2009. 192 стор. (прим. текст паралельна укр. та англ.)

6. Переклад Леся Гринюка (під псевдонімом Ст. Віль):

  • Микола Гоголь. Тарас Бульба. Переклад з російської: Ст. Віль. Коломия: «Галицька Накладня Я. Оренштайна», 1911. 192 стор. (Загальна бібліотека; Число 63/64)

7. Переклад Володимира Супранівського:

  • Микола Гоголь. Тарас Бульба. Переклад з російської: Володимир Супранівський. Коломия: ОКА; накладом О. Кузьми, в друкарні М. Бойчука. 1924. 196 стор.
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Переклад з російської: Володимир Супранівський. Коломия: ОКА. 1929. 204 стор. (2-ге вид.)

8. Переклад Андрія Ніковського (під псевдонімом А. Василько)

  • Микола Гоголь. Тарас Бульба: Переклад з російської: А. Василько. // Микола Гоголь. Твори. Том 2. Переклад з російської: Антін Харченко, Максим Рильський, С. Василько, С. Вільховий. Харків: Книгоспілка, 1930. 332 стор.: С. 29—155
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба: Переклад з російської: А. Василько. Харків-Київ: Книгоспілка, 1930. 146 стор. (серія «Бібліотека для всіх»)
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Переклад з російської: Андрій Ніковський (прим. у самому виданні перекладача не вказано). Київ-Одеса: «Молодий більшовик», 1937. 216 стор.
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Переклад з російської: Андрій Ніковський (прим. у самому виданні перекладача не вказано). // Микола Гоголь. Твори, Том I—II: Т. II. Переклад з рос.: Андрій Ніковський та ин. Нью Йорк: Видавниче Товариство Книгоспілка. 1955. 251 стор.: С. 20-155
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба; Страшна помста. Пер. з рос. Андрій Ніковський (прим. у самому виданні перекладача не вказано). Київ: ; Київ: Національний книжковий проект. 2007. 236 стор. (серія «Моя улюблена книжка»)
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба: збірка. Пер. з рос. Андрій Ніковський, Леся Українка, Михайло Обачний та ін. Київ: Школа. 2009. 384 стор. (серія «Шкільна хрестоматія»)

9. Переклад Антіна Хуторяна:

  • Микола Гоголь. Тарас Бульба. Пер. з рос.: Антін Хуторян???. // Микола Гоголь. Вибрані твори. Пер. з рос. за ред. А. Хуторяна, Ф. Гавриша, М. Щербака. Київ-Харків: Держлітвидав. 1935. 695 стор.: С. 147—207.
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Пер з рос.: Антін Хуторян???. // Микола Гоголь. Вибрані Твори. Переклад з рос.: Антін Хуторян (прим. у самому виданні перекладача не вказано). Київ: Радянський письменник, 1946. 324 стор.: С. 131—240.
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Пер з рос.: Антін Хуторян // Микола Гоголь. Вибрані Твори. Переклад з рос.: Антін Хуторян та К. Шмиговський. Київ: Держлітвидав, 1948. 528 стор: С. 63—161.
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Пер з рос.: Антін Хуторян // Микола Гоголь. Твори у 3 томах. Том 2: повісті, драматичні твори. Пер з рос.: А. Хуторян та інші. Київ: Видавницво художної літературири, 1952. 451 стор.
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Пер з рос.: А. Хуторян; малюнки: Є. Кибрика та ін.; ред. В. Р. Лихогруд. Київ: Молодь. 1969. 126 стор. (серія «Бібліотека художніх творів для підлітків та юнацтва „Джерело“»)
  • Микола Гоголь. Тарас Бульба: повість. Пер. з рос.: Антін Хуторян; малюнки: М. Дерегуза. Київ: Дніпро. 1984, 93 стор.
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Друга редакція. Переклад з рос.: Антін Хуторян // Микола Гоголь. Зібрання творів: у 7 т.: Т. 2. Редколегія: М. Г. Жулинський (голова) та інші. Київ: Наукова думка. 2008. 240 стор.: сс. 27—126. (Т. 2) (серія)
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Пер. з рос.: Антін Хуторян; малюнки: Андрій Говда. Тернопіль: НК-Богдан, 2012. 120 стор.
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Пер. з рос.: Антін Хуторян; малюнки: Андрій Говда. Тернопіль: НК-Богдан, 2017. 192 стор.

10. Переклад гуртом:

  • Микола Гоголь. Тарас Бульба: історична повість. Переклад з рос.: гуртом; дереворитні образки: Юрій Вовк; передмова: Р-Б. Прага: Видавництво Юрія Тищенка. 1941. 177 стор. (Літературна бібліотека «ЮТ» ; ч. 1)
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба: історична повість. Переклад з рос.: гуртом. Ню-Йорк: Говерля. 1955. 178 стор.

11. Переклад Василя Шкляра:

  • Микола Гоголь. Тарас Бульба. Перша редакція. Пер. з рос.: Василь Шкляр. Київ: Дніпро. 2003. 164& стор. (прим.: текст паралельно українською та російською)
  • (перевидання) Микола Гоголь. Перша редакція. Пер. з рос.: Василь Шкляр. Львів: Кальварія. 2005. 100 стор. (серія Individual/Першотвір)
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Перша редакція. Пер. з рос.: Василь Шкляр. Львів: «Кальварія», 2007. 104 стор.
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Перша редакція. Пер. з рос.: Василь Шкляр // Микола Гоголь. Зібрання творів: у 7 т.: Т. 7. Редколегія: М. Г. Жулинський (голова) та інші. Київ: Наукова думка. 2012. 376 стор.: сс. 58—114. (Т. 7) (серія)
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Перша редакція. Пер. з рос.: Василь Шкляр. Львів: Апріорі, 2017. 136 стор.

12. Переклад Інни Базилянської:

  • Микола Гоголь. Тарас Бульба. Пер з рос.: Інна Базилянська // Микола Гоголь. Тарас Бульба. Вій. Вечори на хуторі поблизу Диканьки. Пер з рос.: Інна Базилянська; ред. Р. М. Дерев'янченко; малюнки: О. Панченко. Харків: Школа; Пілігрим. 2006. 415 стор. (Золота серія «Бібліотека пригод»)
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Пер з рос.: Інна Базилянська // Микола Гоголь. Тарас Бульба. Вій. Вечори на хуторі поблизу Диканьки. Пер з рос.: Інна Базилянська; малюнки: О. Панченко. Харків: Школа. 2009. 448 стор. (Золота серія «Бібліотека пригод»)
  • (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба. Пер з рос.: Інна Базилянська // Микола Гоголь. Тарас Бульба. Вій. Вечори на хуторі поблизу Диканьки. Пер з рос.: Інна Базилянська; малюнки: О. Панченко. Харків: Школа. 2018. (Золота серія «Бібліотека пригод»)

Аудіокниги українською

  • Микола Гоголь. Тарас Бульба (аудіокнига за українським перекладом Миколи Садовського відредагованого Іваном Малковичем та Євгеном Поповичем). Текст читає: Петро Панчук // CD-диск «Микола Гоголь — Вій. Тарас Бульба». Тривалість: 7 год. 01 хв. (5 год 49 хв — Тарас Бульба, 1 год 12 хв — Вій). Київ: Студія «Книга вголос»; Київ: Наш Формат; Київ: Абук. 2006 (CD диск), 2020 (Абук mp3).
  • Микола Гоголь. Тарас Бульба (аудіокнига за українським перекладом Михайла Лободовського (псевдо М. Лобода)). mp3. Текст читає: Олександр Кравченко. Тривалість: 6 год. 44 хв. Київ: sluhay. 2019.
  • Микола Гоголь. Тарас Бульба (радіовистава за україномовною інсценізацією М. Рильського, Б. Тягна; режисер Б. Тягно, художник: Ю. Стефанчук, композитори: П. Поляков, О. Радченко). mp3. Текст читають: Василь Яременко та інші. Тривалість: 1 год. 59 хв. Львів: Театр імені Марії Заньковецької. Київ: UA: Радіо Культура. 1960 (оригінальний запис), 2020 (трансляція на радіо).

Похідні твори

image
Марко Кропивницький у ролі Тараса Бульби
Екранізації
  • Тарас Бульба (1909) — російський німий фільм за повістю, знятий режисером Алєксандром Дранковим
  • [en] (1924) — німецький німий фільм за повістю, знятий режисерами Владіміром Стріжевскім та Джозефом Єрмольєвим
  • Тарас Бульба (1936) — французький фільм за повістю, знятий режисером Алексісом Грановським
  • Бунтівний син Тарас Бульба (1938) — британський фільм за повістю, знятий режисером Адріаном Брунелем
  • [en] (1962) — американський фільм за повістю, знятий режисером Дж. Лі Томпсоном
  • Козак Тарас Бульба (1963) — італійський фільм за повістю, знятий режисером Фердінандом Балді
  • Дума про Тараса Бульбу (2009) — український телефільм за повістю, знятий режисерами Петром Пінчуком та
  • Тарас Бульба (2009) — російський фільм, знятий режисером Володимиром Бортком
Музичні твори
Літературні адаптації
  • (поставлена — ?, 1891; надрукована — Москва, 1896) — українська п'єса Костянтин Ванченко-Писанецького вперше поставлена у 1891 році у трупі М. Старицького й згодом видана у 1896 році у московському театральному видавництві Рассохіна Малоросійський театр (рос. Малоросийский театр), й ще згодом передрукована у 1919 році у Нью Йорку
  • Тарасъ Бульба: драматычни справы в одминах. Налагоджено по Гоголю й по другымъ. Преурочено до другойи четвертыны XVII вику. Рокив пренаймни 1683—1639 (поставлена — ?,?; надрукована — Одеса, 1899) — українська п'єса надрукована в Одесі (під криптонімом Ц… батько О.)
  • (поставлена — ?, 1897; надрукована — Москва, 1910) — українська п'єса Михайла Старицького. 1ша редакція на 5 дій 1893 року була заборонена цензурою й не була поставлена, а 2га ред. на 7 дій 1897 року була дозволена цензурою й була поставлена в українському театрі. П'єса вперше надрукована вже після смерті автора у Москві у 1910 році й згодом передрукована у Києві з цього московського видання у 1965 та 1984 роках у 8-томнику Старицького
  • (Київ, 1941) — нереалізований кіносценарій Олександра Довженка (у Національній бібліотеці України Вернадського є п'ять версій цього сценарію)
  • (Київ, 1993) — український комікс А.Шевченка (текст) та А.Шкільного (малюнки) (прим. текст паралельно українською та англійською)

Джерела та примітки

  1. Едита Бояновська. Микола Гоголь: між українським і російським націоналізмом. Переклад з рос.: Андрій Бондар. Київ: Темпора. 2013. 616 стор.
  2. Олександр Кальниченко, Наталя Кальниченко. // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. 2012. № 1002. Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. Вип. 69. С. 137—146
  3. Тарас Чухліб. Козацький пращур Миколи Гоголя: гетьман від імені короля Речі Посполитої Євстафій Гоголь. Київ: Краєзнавство. № 1/2 (за 2009 рік) С.95-105
  4. Ярослав Орос. Прототип Тараса Бульби. Київ: Українська культура № 3-4 (за 2005 рік). С. 26.
  5. Микола Цертелєв. Опытъ собранія старинныхъ малороссійскихъ пѣсней. СПб: В типографіи Карла Крайя. 1819. 64 стор.: С. 37-40 (рос.) (укр.)
  6. Михайло Максимович. Малороссійскія пѣсни изданныя М. Максимовичемъ. Москва: Въ типографіи Августа Семена, при Императорской Медико-Хирург. Академіи. 1827. 234 стор.: С. 33 (рос.) (укр.)
  7. Михайло Максимович. Украинскія народныя пѣсни, ч. 1. Москва: Въ Унив. Тип. 1834. 180 стор.: 90-94 (рос.) (укр.)
  8. Ізмаїл Срезневський. Запорожская старина, ч. 1: песни и думы о лицах и событиях до Богдана Хмельницкого. Харків: В Унив. Тип. 1833. 132 стор.: 42-53 (рос.) (укр.)
  9. Платон Лукашевич. Малороссійскія и червонорусскія народныя думы и пѣсни. Санктпетербург: В тип. Эдуарда Праца. 1836. 170 стор.: С. 35 (рос.) (укр.)
  10. Петро Кралюк. Таємний агент Микола Гоголь, або Про що розповідає «Тарас Бульба». Львів: Видавництво Старого Лева. 176 стор.: С. 20-21
  11. Олександр Палій. Цензурований Бульба і режисер Бортко в ролі Андрія
  12. Лесь Белей. Хто пошив гоголівську шинель — портной чи кравець. Український тиждень. 01.05.2013.
  13. «Тарас Бульба»: український міф проти «русского мира» і польське питання посередині
  14. Олександр Палій. Цензурований Бульба і режисер Бортко в ролі Андрія
  15. Яковенко Н.' Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна — Київ: Наукова думка, 1993. — 416 с. ISBN 966-8978-14-5.
  17. Антон Волошин. Як козаки горілку пили
  18. Що вам брехали про козаків: найпопулярніші російські фейки легко спростувати
  19. Н. Драганов. Гоголь в переводе на «руський язьік» // Нов. Вр. 1902 р. № 9496 (рос.)
  20. Ф. Королевський. Українські переклади писань М. Гоголя // Діло. 1902, № 199
  21. Ю. Яворський. Н. В. Гоголь в Червоной Руси // Извест. Слав. Благот. О-ва. 1904 № 5 (рос.)
  22. Д. Д. // Рада. № 67 (22 березня (4 квітня) 1909 р.). С. 3
  23. О. О. Марков. Гоголь в галицко-рус. литературе // Из. А.Н 1913. т.38, кн 2 (рос.)
  24. Василь Дроздовський. // Червоний шлях. 1927. No7–8. С.335–346.
  25. . // Червоний шлях. 1927. No 7–8 (52). С.346–347.
  26. Володимир Дорошенко Гоголь українською мовою: (додатки до покажчика В.Дроздовського) // Бібліологічні вісті. 1927. No3 (16). С.57–63
  27. О. П. Кущ. [Російська література в українських перекладах і критиці: Галичина і Буковина (ХІХ ст. — 1939): бібліографічний покажчик]. Львів: Бібліотека академії наук УРСР; Київ: Видавництво академії наук УРСР. 1963. 203 стор.
  28. . I. Переводьі произведений Гоголя] // Николай Гоголь: Материалы и исследования. Т. 1. Ред.: В. В. Гиппиус, Ю. Г. Оксман. Москва-Ленинград: АН СССР. Ин-т рус. лит.; Москва-Ленинград: Изд-во АН СССР. 1936. (Лит. архив) С. 474—495. (рос.)
  29. Павло Михед, Л. В. Гранатович, Н. В. Кузьменко. [Микола Гоголь: українська бібліографія]. Київ: Інститут літератури іметі Тараса Шевченка НАН України; Ніжин: Гоголезнавчий центр НДУ імені Миколи Гоголя; Київ: Академперіодика, 2009. 258 стор.
  30. І. О. Негрейчук. . Київ: Міністерство культури і туризму України; Київ: ДЗ «Національна парламентська бібліотека України». 2009
  31. // О. Д. Кільдіватова, В. І. Манжай, Н. В. Мухомодєєва. Колекція творів Миколи Гоголя в фондах Ніжинського державного університету: до 210-річчя від дня народження письменника: бібліографічний покажчик. Ніжин: Ніжин. держ. унів. ім. М. Гоголя; Ніжин: Бібліотека ім. акад. М. О. Лавровського; Ніжин: Б-ка НДУ ім. М.Гоголя, 2019. 76 стор.: С. 49-53
  32. // Микола Гоголь. Зібрання творів: у 7 т.: Т. 2. Редколегія: М. Г. Жулинський (голова) та інші. Київ: Наукова думка. 2008. 240 стор.: сс. 220—222. (Т. 2) (серія)
  33. П. О. Дунай. Повість М.Гоголя «Тарас Бульба» як націотворчий текст (10−20-ті роки ХХ ст.) // Література та культура Полісся. Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя 2009. Вип. 53. С. 13-21
  34. Т. Я. Бібік. // Літературознавчі студії: компаративний аспект (Збірник статей). Івано-Франківськ: Симфонія форте; Івано-Франківськ: Інститут філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. 2013. 153 стор.: С. 118—123.
  35. image е-бібліотека archive.org: Нікалай Гоголь. Тарас Бульба: Повесть из запорожской старины. На галицко-рускій язык переведена П. Д. Ф. Г-им (Головацьким). Львов: Изд. И. Федорович. Тип. Ставропиг. Института, 1850. 172 стор.
  36. е-бібліотека Україніка: Нікалай Гоголь. . На галицко-рускій язык переведена П. Д. Ф. Г-им (Головацьким). Львов: Изд. И. Федорович. Тип. Ставропиг. Института, 1850. 172 стор.
  37. image е-бібліотека «Культура України»: Микола Гоголь. Тарас Бульба. Переклад М. Лободи [Лободовський]. Київ: Тип. М. П. Фрица. 1874. 172 стор.
  38. е-бібліотека «Chtyvo»: Микола Гоголь. . Переклад М. Лободи [Лободовський]. Київ: Тип. М. П. Фрица. 1874. 172 стор.
  39. image е-бібліотека «Google Books»: Микола Гоголь. Тарас Бульба. Переклад М. Лободи [Лободовський]. Київ: Тип. М. П. Фрица. 1874. 172 стор.
  40. е-бібліотека «Chtyvo»: Микола Гоголь. . З великоруської мови переклав: Василь Щурат. Львів: Накладом М. Яцкова і С-ки. Друк. Вільгельма Цукеркандля в Золочеві, 1900. 264 стор.
  41. Ан. Василько. // Рада. Ч. 45 (за 1910 рік)
  42. Олег Базар. . lb.ua/blog. 11 вересня 2014
  43. Садовський при перекладі користувався першим і другим варіантами повісті та залишив внесені Гоголем зміни в сюжет, але усунув пафосні фрази з прославлянням царя внесені в редакцію 1842 року
  44. Ан. Василько. // Рада. Ч. 170 (за 1910 рік)
  45. Павло Филипович. Рецензія на книгу: Гоголь М. Тарас Бульба. Переклав на українську мову Микола Садовський. Вид-во «Сяйво». 188 стор. // Життя й Революція. № 4 (за 1928 рік). С. 179—183
  46. image е-бібліотека archive.org: Микола Гоголь. Тарас Бульба. Переклад з російської: Ст. Віль. Вінніпеґ: Канадійсько-Українська Видавнича Спілка. 1918. 201 стор.
  47. Олесь Бабій . Львів: Літературно-Науковий Вісник. Річник 23, Книжка 3/4 (за 1924 рік). 368 стор.: С. 349—350
  48. е-бібліотека «Chtyvo»: Микола Гоголь. : Переклад з російської: А. Василько. // Микола Гоголь. Твори. Том 2. Переклад з російської: Антін Харченко, Максим Рильський, С. Василько, С. Вільховий. Харків: Книгоспілка, 1930. 332 стор.: С. 29-155
  49. у своєму перекладі Ніковський здійснив спробу «зворотнього перекладу», зберігаючи особливості Гоголівської мови у відповідності із «стилізаційним перекладом», відтворюваним у ті роки Володимиром Державиним
  50. image е-бібліотека «Культура України»: Микола Гоголь. Тарас Бульба. Пер. з рос.: Антін Хуторян. // Микола Гоголь. Вибрані твори. Пер. з рос. за ред. А. Хуторяна, Ф. Гавриша, М. Щербака. Київ-Харків: Держлітвидав. 1935. 695 стор.: С. 147—207.
  51. український переклад Хуторяна був зроблений за другою редакцією 1842 року й відповідав всім настановам «радянсько-російської партійної лінії»
  52. image е-бібліотека «Diasporiana»: Микола Гоголь. . Переклад з рос.: гуртом; дереворитні образки: Юрій Вовк; передмова: Р-Б. Прага: Видавництво Юрія Тищенка. 1941. 177 стор. (Літературна бібліотека «ЮТ» ; ч. 1)
  53. . Praha: Národní knihovna České Republiky. 1996. 853—1472 s.: ss. 942. (чеськ.)
  54. Юрій Шевельов. Рецензія на книжку: Микола Гоголь. Тарас Бульба. Історична повість. Переклад гуртом. Прага, 1941. Видавництво Юрія Тищенка // Український засів. 1942. Грудень. Ч. 3. С. 106—109.
  55. Юрій Шевельов. Дорогою відрадянщення: публіцистичні та наукові тексти 1941—1943 рр. (харківський період). Упорядкували й підготували до друку: С. Вакуленко, К. Каруник; передмова: К. Каруник. Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2014. 190 стор.: С. 132—144.
  56. Каруник К. Новознайдені публікації Юрія Шевельова за 1941—1944 рр. // Юрій Шевельов — учора, сьогодні, завтра: Збірка за підсумками наукових викладів у Харкові 30 жовтня 2013 р. Харків, 2014. 182 стор.: С. 100—101
  57. B.-O. Unbegaun and Élie Borščak. Chronique: publications. Ukrainien // Revue des études slaves, tome 24, fascicule 1-4, 1948. pp. 240—252: p. 246 (фр.)
  58. Олена Зварич. Неоплимий Бульба: В українському перекладі Тарас Бульба не згорів на ляському вогні. Але може підпалитися на російському// Україна молода- № 178 за 27.09.2005
  60. Николай Гоголь. Тарасъ Бульба. Львовъ: Типографія Ставропигійського Института. 1900. 189 с. (прилога до «Русского Слова») (рос.)
  61. Николай Гоголь. Тарасъ Бульба. Львовъ: Изъ типографіи Ставропигійського Института; Под управ. М. Гефця. 1914. 206 с. (рос.)
  62. В.[олодимир] Г.[натюк]. Тарасъ Бульба. Повість Николая Вас. Гоголя. Иллюстрированое изданіе (прилога до «Русского Слова»). Львовъ. 1900. Типографія Ставропигійського Института. Ст. 189 (рецензія) // ЛНВ. Річник III, Том XII, Кн. X за жовтень 1990 року. У Львові: З друкакарні наукового товариства імени Шевченка. С. 125
  63. image е-бібліотека Hathitrust: Микола Гоголь. Тарас Бульба: Повесть из запорожской старины. На галицко-русскій язык переведена П. Д. Ф. Г-им (Головацьким). Коломия: Черенками и накладом М. Білоуса. 1910. 181 стор. (2-ге вид.)
  64. е-бібліотека Chtyvo: Микола Гоголь. Тарас Бульба: Повесть из запорожской старины. На галицко-русскій язык переведена П. Д. Ф. Г-им (Головацьким). Коломия: Черенками и накладом М. Білоуса. 1910. 181 стор. (2-ге вид.)
  65. image е-бібліотека Google books: Микола Гоголь. Тарас Бульба: Переклад з третего выданьня. Перекладар: М. Л. [Лободовський]. Харків: Печатня Окружного штаба. 1883. 235 стор. (2-м заходом)
  66. е-бібліотека Chtyvo: Микола Гоголь. Тарас Бульба: Переклад з третего выданьня. Перекладар: М. Л. [Лободовський]. Харків: Печатня Окружного штаба. 1883. 235 стор. (2-м заходом)
  67. до збірки увійшли Тарас Бульба (переклад з російської Миколи Садовського за редакцією Івана Малковича та Євгена Поповича) а також Ніч проти Різдва та Вій (переклад Максима Рильського)
  68. Микола Гоголь — Тарас Бульба (український переклад). ababahalamaha.com.ua. 2005
  69. Микола Гоголь — Повісті Гоголя. Найкращі українські переклади у 2-х томах. ababahalamaha.com.ua. 2009
  70. . pulsary.com.ua. 2009
  71. Рік видання встановлено за журналом: Літературно-Науковий Вісник. Кн. 4 (1911 рік)
  72. image е-бібліотека archive.org: Микола Гоголь. Тарас Бульба. Переклад з російської: Ст. Віль. Вінніпеґ: Накладом «Руської Книгарнї». 1914. 125 стор.
  73. Микола Гоголь. Тарас Бульба. Переклад з російської: Володимир Супранівський. Коломия: ОКА. 1929. 204 стор. (2-ге ілюстроване видання)
  74. image е-бібліотека «Культура України»: Микола Гоголь. Тарас Бульба. Переклад з російської: Андрій Ніковський (прим.: перекладача не було вказано). Київ-Одеса: «Молодий більшовик», 1937. 216 стор.
  75. image е-бібліотека «Diasporiana»: Микола Гоголь. . Переклад з російської: Андрій Ніковський (прим.: перекладача не було вказано) // Микола Гоголь. Твори, Том I—II: Т. II. Переклад з рос.: Андрій Ніковський та ин. Нью Йорк: Видавниче Товариство Книгоспілка. 1955. 251 стор.: С. 20-155
  76. Євгенія Прохоренко. // Слово і Час. 2008. № 5. С. 98-99.
  77. е-бібліотека «Chtyvo»: Микола Гоголь Тарас Бульба: збірка. Пер. з рос. Андрій Ніковський, Леся Українка, Михайло Обачний та ін. Київ: Школа, 2009. 384 стор. (серія «Шкільна хрестоматія»)
  78. у виданні не вказано хто саме переклав окремі твори Гоголя, є лиш загальна примітка "Переклад з рос. за ред. за ред. А. Хуторяна, Ф. Гавриша, М. Щербака; більш детальний аналіз потрібен для підтвердження що у виданні 1935 рок саме Хуторяновий переклад Тараса Бульби (а не переклад Ніковського, чи когось іншого)
  79. у виданні не вказано взагалі хто саме переклав окремі твори Гоголя; більш детальний аналіз потрібен для підтвердження що у виданні 1946 рок саме Хуторяновий переклад Тараса Бульби (а не переклад Ніковського, чи когось іншого)
  80. image е-бібліотека «Культура України»: Микола Гоголь. Тарас Бульба. Пер з рос.: Антін Хуторян. // Микола Гоголь. Вибрані Твори. Переклад з рос.: Антін Хуторян (прим. у самому виданні перекладача не вказано). Київ: Радянський письменник, 1946. 324 стор.: С. 131—240.
  81. Зміст: Сорочинський ярмарок, Ніч перед різдвом, Тарас Бульба, Повість про те як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичом, Шинель, Ревізор, Мертві душі
  82. image е-бібліотека «Культура України»: Микола Гоголь. Тарас Бульба. Пер. з рос.: Антін Хуторян. // Микола Гоголь. Вибрані твори. Пер. з рос. за ред. А. Хуторяна та інші. Київ: Держлітвидав. 1948. 528 стор.: С. 63—161.
  83. Микола Гоголь. Тарас Бульба: історична повість. Переклад з рос.: гуртом. Ню-Йорк: Говерля. 1955. 178 стор.
  84. . schoolbook.com.ua. 2018
  85. Микола Гоголь — Тарас Бульба (аудіокнига українською, за перекладом Миколи Садовського). abuk.com.ua. 2020
  86. . nashformat.ua. 2006
  87. . sluhay.com.ua. 2019
  88. . nrcu.gov.ua. 2020
  89. . nrcu.gov.ua. 2020
  90. // Матеріали до історії українського театру. Від витоків до початку ХХ століття. НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2016. 280 стор.: С. 212.
  91. . Редкол.: І. Юдкін, Г. А. Скрипник (голова) та ін. Київ: НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. 2017. 676 стор.: С. 347.
  92. Данилов С. С. // Н. В. Гоголь: Материалы и исследования: Т. 2. Под ред. В. В. Гиппиуса; Отв. ред. Ю. Г. Оксман. Москва: АН СССР. Ин-т рус. лит.; Москва: Изд-во АН СССР. 1936. С. 423—471. (рос.)
  93. Григорій Самойленко. // Література та культура Полісся. Випуск 88 (за 2017 рік). C. 214—268
  94. Григорій Самойленко. // Григорій Самойленко. Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» в українському текстологічному, соціологічному та мистецькому вимірах: монографія. Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя. 262 стор.: 123—183.
  95. image е-бібліотека «Diasporiana»: Костянтин Ванченко-Писанецький. . (По Нікалаю Гоголю): драма у 4-х діях. Ню Йорк: Українська книгарня ім. Т.Шевченка. 1919. 60 стор.
  96. image е-бібліотека «Google books»: Костянтин Ванченко-Писанецький. Тарас Бульба під Дубном. (По Нікалаю Гоголю): драма у 4-х діях. Ню Йорк: Українська книгарня ім. Т.Шевченка. 1919. 60 стор.
  97. Костянтин Ванченко. [Спогади українського лицедія] // Червоний шлях. 1928. № 7, 8, 9-10, 11 (передрук в Костянтин Ванченко. Спогади українського лицедія // Спогади про Марка Кропивницького. Збірник. Київ: Мистецтво, 1990. С. 53 — 58.)
  98. Ц… батько О. [Цисс О. Д.]. Тарасъ Бульба: драматычни справы в одминах. Налагоджено по Гоголю й по другымъ. Преурочено до другойи четвертыны XVII вику. Рокив пренаймни 1683—1639 // Стародавня Украйина въ драматычных справах. Одеса: Типография Южно-рускаго общества печачнаго дѣла. 1899. 73 стор.
  99. 370. Стародавня Украйина въ драматьчнихъ сравахъ. Ц…батько. О. Одесса. Типографія Южно-русскаго Общества печатнаго дѣла. // Українська драматургія: збірка бібліографічних знадобів до історії української драми і театра українського (1815—1906 р.). Зібрав і впорядкував: Михайло Комаров. Одеса: Друк. Є. Фесенка, 1906. 229 стор.: С. 62
  100. друга менш поширена назва «Під Дубном»
  101. М. П. Старицький. Драматичні твори у ? томах: Т. III (Зміст: Чорноморці; Юрко Довбыш; Тарас Бульба; Зимовый вечир). Москва: Типография под фирмою «Ломоносов». 205 стор.
  102. е-бібліотека «Україніка»: Михайло Старицький. // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1965. 721 стор.: С. 293—364 (п'єса Тарас Бульба), С. 697 (примітка про Тараса Бульбу)
  103. е-бібліотека «Chtyvo»: Михайло Старицький. // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1984. 684 стор.: С. 291—356 (п'єса Тарас Бульба), С. 683 (примітка про Тараса Бульбу)
  104. Ігор Каблак. Про Гоголя, Довженка, Бортка і нас, грішних… // УП, 13 квітня 2009
  105. // ukrlib, 2009
  106. Тарас Бульба: ілюстрована повість за Гоголем. Текст переказав з рос.: А.Шевченко; худож.: А.Шкільний. Київ: Генеза, 1993. 72 стор. (Мандрівник) (прим. текст паралельно українською та англійською)

Посилання

Російськомовний оригінал
  • Тарас Бульба — редакція 1835 року на сайті archive.org (рос.)
  • Тарас Бульба — редакція 1842 року на сайті books.google.com (рос.)
Українськомовні переклади
  • Тарас Бульба — переклад українською Василя Шкляра у видавництві Апріорі (вид. 2017)
  • Тарас Бульба — переклад українською Миколи Садовського у видавництві А-ба-ба-га-ла-ма-га (вид. 2005)
  • Тарас Бульба — переклад українською Миколи Садовського у видавництві А-ба-ба-га-ла-ма-га (нове ілюстроване вид. 2018)
  • image Тарас Бульба — переклад українською Миколи Садовського у Вікіджерелах (вид. 1910)
Інші посилання
  • Олександр Палій. Цензурований Бульба і режисер Бортко в ролі Андрія
  • Світлана Шевцова. «Тарас Бульба»: український міф проти «русского мира» і польське питання посередині

Література

  • Самойленко, Г.В. Повість М.В. Гоголя «Тарас Бульба» в українському текстологічному, соціологічному та мистецькому вимірах: монографія / Г.В. Самойленко. — Ніжин: Вид-во НДУ ім. Гоголя, 2018. — 260 с. — Бібл.: с. 253–260.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Taras Bulba znachennya Tara s Bu lba povist pismennika Mikoli Gogolya vpershe opublikovana v 1835 roci u zbirci Mirgorod Taras Bulba Frontispis i titulnij arkush Tarasa Bulbi Mikoli Gogolya amerikanske vidannya 1889 rokuAvtor Mikola GogolNazva movoyu originalu ros Taras BulbaDizajn obkladinki Sergij YakutovichKrayina Rosijska imperiyaMova rosijskaZhanr istorichnij romanMisce Rosijska imperiyaVidavnictvo TDVT Rosiya Vidano 1835 1 sha redakciya 1842 2 ga redakciya Vidano ukrayinskoyu 1850 1 sha red 1835 roku 2003 2 ga red 1842 roku Perekladach i Petro Golovackij j in Storinok 104ISBN 966 663 179 2 Taras Bulba u Vikishovishi Taras Bulba u Vikicitatah Taras Bulba u Vikidzherelah Syuzhet povisti opovidaye pro Ukrayinu pershoyi polovini 17 stolittya de ukrayinski zaporozki kozaki voyuyut suproti polyakiv Golovnij geroj kozackij polkovnik Taras Bulba Persha redakciya povisti bula opublikovana u 1835 roci i yiyi literaturoznavci vvazhayut ukrayinofilskoyu proukrayinskoyu Druga redakciya povisti bula opublikovana u 1842 roci i yiyi literaturoznavci vvazhayut rusofilskoyu proimperskoyu z elementami yudofobiyi polonofobiyi ta ukrayinofobiyi Same druga redakciya povisti otrimala pozitivni ocinki rosijskih literaturnih kritikiv oskilki u drugij redakciyi na vidminu vid pershoyi prisutnye proslavlyannya rosijskogo carya zobrazheno zaporizkih kozakiv yak prihilnikiv Rosiyi ta rosijskosti yaki palko bazhayut abi Ukrayina priyednalasya do Rosiyi Na dumku literaturnih kritikiv povist Taras Bulba ye yedinim prozovim tvorom Gogolya de vin zrobiv ideologiyu rosijskogo nacionalizmu nevid yemnoyu chastinoyu opovidi j zrobiv sprobu stvoriti rosijsku naciyu z ukrayinskogo istorichnogo materialu ta etnichnih osoblivostej Nezvazhayuchi na svoyu imperskist povist Taras Bulba stala populyarnoyu v Ukrayini vidrazu po vihodu j pochinayuchi z 1850 go roku vijshlo vzhe bilshe desyati povnih ukrayinomovnih perekladiv povisti Krim togo povist Taras Bulba stala odniyeyu z najuspishnishih prozovih tvoriv rosijskoyi literaturi sho nadihnula yak ukrayinskih tak i inozemnih mitciv na cilu pleyadu riznih pohidnih tvoriv vklyuchno z operami ta operetami filmami serialami kartinami ta inshimi misteckimi virobami NathnennyaNevidomo dostemenno chi bazuyetsya personazh Tarasa Bulbi golovnogo protagonista romanu na yakijs spravzhnij istorichnij osobi chi vin buv povnistyu vigadanij Gogolem dlya tvoru Zgidno z odniyeyu z versij nathnennyam dlya stvorennya obrazu Tarasa Bulbi buv jogo predok polkovnik Vijska Zaporozkogo Nizovogo Ostap Gogol U Ostapa Gogolya bulo dvoye siniv priblizno odnogo viku yaki navchalisya u vishomu navchalnomu zakladi Lvova j odin z nih starshij zaginuv u 1671 roci vid ruk zhovniriv pid chas oboroni Mogileva a inshij nevdovzi v 1674 roci perejshov na bik polyakiv yaki pered tim vbili jogo brata Zgidno z inshoyu teoriyeyu nathnennyam dlya stvorennya obrazu Tarasa Bulbi buv odin z predkiv vidomogo ukrayinskogo doslidnika Mikluhi Maklaya kurinnij otaman Vijska Zaporizkogo Nizovogo Ohrim Makuha Dyadko Mikluhi Maklaya po batkovij liniyi yakij navchavsya i tovarishuvav iz Mikoloyu Gogolem mig zacikaviti Gogolya rodinnimi perekazami pro predkiv Mikluhiv Maklayiv j zokrema rozkazati pro te sho u yihnogo predka kurinnogo otamana Vijska Zaporizkogo Nizovogo Ohrima Makuhi bulo troye siniv Omelko Nazar i Homa yaki voyuvali za vizvolennya Ukrayini z pid polskoyi shlyahti Odin z cih troh siniv Ohrima Makuhi Nazar zakohavsya u shlyahetnu polsku pannochku perejshov na bik polyakiv i shovavsya v oblozhenij zaporozhcyami forteci Zganbleni brati virishili vikrasti zradnika Ale na zvorotnomu shlyahu natrapili na vartu Homa zaginuv u nerivnomu boyu a Omelkovi z brancem vdalosya vtekti Kurinnij vlasnoruch strativ sina perevertnya Zgidno z inshoyu teoriyeyu nathnennyam dlya stvorennya obrazu Tarasa Bulbi buv odnih z geroyiv ukrayinskogo eposu pro zaporozkih kozakiv yaki v pevnij chas buli soyuznikami polyakiv yak ot Sava Chalij kozak yakogo bulo stracheno u 1741 roci pislya sluzhbi polkovnikom u privatnij armiyi polskogo shlyahticha i chiyu stratu nakazav vikonati jogo vlasnij batko za zradu ukrayinskoyi ideyi Pavlo Teterya getman Vijska Zaporozkogo u rizni roki provadiv to antimoskovsku to antipolsku politiku vmer vid otruyennya za zagadkovih obstavin Ivan Barabash getman Vijska Zaporozkogo u rizni roki provadiv to antimoskovsku to antipolsku politiku za versiyeyu deyakih istorikiv vbitij kozakami za propolsku politiku tosho pro yakih Gogol mav znati z takih ukrayinskih narodnih pisen yak Pro hitrist vzhitu Bogdanom Hmelnickim suproti Barabasha Pro kozaka Savu Pisnya pro Savu Chalogo Teterya Zradnik Teterenko Vbivstvo Teterenka tosho yaki yakraz vihodili drukom u 1810 30 h rokah okremimi vidannyami u kilkoh zbirkah riznogo avtorstva j do zboru ukrayinomovnih pisen dlya deyakih z tih zbirok doklavsya j sam Gogol Zokrema mova jde pro taki zbirki ukrayinomovnih pisen 1810 30 h rokiv yak Dosvid zbirannya starovinnih malorosijskih pisen ros Opyt sobraniya starinnyh malorossijskih pѣsnej vidanu u 1819 roci u Sankt Peterburzi etnografistom folkloristom Mikoloyu Certelyevim Malorosijski pisni ros Malorossijskiya pѣsni ta Ukrayinski narodni pisni ros Ukrainskiya narodnyya pѣsni vidani u 1827 ta 1834 rokah vidpovidno u Moskvi etnografistom folkloristom Mihajlom Maksimovichem Zaporozka stareznist ros Zaporozhskaya starina vidanu u 1833 roci u Harkovi etnografistom folkloristom Izmayilom Sreznevskim ta Malorosijski ta chervonoruski narodni dumi j pisni ros Malorossijskiya i chervonorusskiya narodnyya dumy i pѣsni vidanu u 1836 roci u Sankt Peterburzi etnografistom folkloristom Platonom Lukashevichem Syuzhet zgidno z 2 yu red 1842 roku Taras Shevchenko Zustrich Tarasa Bulbi z sinami Ilyustraciya 1842 Do starogo kozackogo polkovnika Tarasa Bulbi povertayutsya pislya vipusku z Kiyivskoyi akademiyi dva jogo sini Ostap i Andrij Taras Bulba virishuye vidpraviti Ostapa i Andriya na Zaporozku Sich bazhayuchi navchiti yih bojovogo mistectva i zrobiti z nih spravzhnih kozakiv Taras nastupnogo zh dnya pislya priyizdu siniv hoche yihati Ce viklikaye zhal u jogo druzhini yaka duzhe sumuvala za svoyimi sinami i zmushena teper z nimi znovu rozproshatis Dorogoyu do Sichi Taras zgaduye svoye zhittya Ostap starshij sin Tarasa maye suvorij i muzhnij harakter ale ne pozbavlenij prirodnoyi dobroti a tomu takozh sumuye za matir yu Andrij molodshij sin takozh vazhko perezhivaye proshannya z matir yu ale dorogoyu vin zgaduye vrodlivu polku yaku vin zustriv u Kiyevi Sich zustrichaye Tarasa iz sinami rozgulnim zhittyam Ostap i Andrij shvidko stayut svoyimi u kompaniyi kozakiv Odnak Tarasovi ne podobayetsya spokijne zhittya vin pragne navchiti svoyih siniv boyu i dlya cogo potribno piti v pohid proti turkiv abo inshih odvichnih vorogiv Ukrayini Vin virishuye obrati novogo koshovogo dlya Sichi oskilki poperednij zhive v miri z vorogami Do kozakiv dohodyat novini sho polyaki zdijsnyuyut narugu nad ukrayinskim naselennyam Nezabarom kozaki jdut vijnoyu na Polshu Ostap i Andrij muzhniyut u boyah sho podobayetsya Tarasovi Kozaki hochut zahopiti Dubno misto pid vladoyu polyakiv odnak polyaki dovgo trimayut oboronu Kozaki berut misto v oblogu i chekayut koli v nomu pochnetsya golod V odnu z temnih nochej Andriya znahodit i budit tatarka sluzhnicya polki v yaku zakohanij Andrij Tatarka kazhe sho pannochka v misti vona pobachila Andriya z miskogo valu i prosit jogo dopomogti yij Andrij bere mishki z hlibom i po pidzemnomu hodu tatarka vede jogo v misto Zustrich z pannochkoyu virishuye dolyu Andriya vin vidrikayetsya vid batka brata kozactva i vitchizni zaradi kohanoyi i perehodit na storonu polyakiv Polski vijska prislani na pidkriplennya prohodyat v misto povz p yanih kozakiv perebivshi bagatoh chastinu zabravshi v polon Ce she bilshe rozlyuchuye kozakiv voni prodovzhuyut oblogu Taras diznayetsya pro zradu Andriya vid znajomogo yevreya na im ya Yankel Na dodachu z Sichi prihodit novina sho za chas vidsutnosti osnovnoyi sili tatari napali na Sich i polonili kozakiv ta zahopili kaznu Kozacke vijsko pid Dubnom dilitsya nadvoye polovina ide na dopomogu tovarisham polovina prodovzhuye oblogu Polyaki diznayutsya pro poslablennya u kozackomu vijsku i kidayut usi svoyi sili na nih Na storoni polyakiv voyuye Andrij Taras Bulba nakazuye kozakam zamaniti jogo do lisu i tam zustrivshis z Andriyem vich na vich vbivaye jogo Ostannye slovo Andriya im ya prekrasnoyi pannochki Polyaki zavdyaki pidkriplennyu znishuyut zaporozhciv Ostap potraplyaye v polon poranenogo Tarasa vivozyat na Sich Viduzhavshi Taras perekonuye yevreya Yankelya tayemno perepraviti jogo u Varshavu shob tam vin sprobuvav vikupiti Ostapa Odnak zapizno Ostapa strachuyut na ochah u batka Kozaki zbirayut velicheznu armiyu i jdut vijnoyu na Polshu Najbilshu doblest u boyah proyavlyaye polk Tarasa Bulbi Rozgromlenij polskij getman Potockij prisyagayetsya ne napadati bilshe na kozacki zemli Kozaki pogodzhuyutsya na mir usi krim Tarasa i jogo polku Vin kazhe sho polyaki porushat klyatvu Tak i stayetsya polyaki vidnovlyuyut sili i rozbivayut kozakiv Taras prodovzhuye z polkom znishuvati Polshu Jogo ogoloshuyut v rozshuk i vidpravlyayut za nim pogonyu vzyavshi vreshti resht v oblogu Kozaki prorivayutsya cherez polski lavi ale Taras gubit svoyu lyulku i kidayetsya yiyi shukati Cim koristuyutsya polyaki voni hapayut Tarasa Bulba krichit svoyim kozakam tikati Samogo Tarasa spalyuyut na vogni Syuzhetni vidminnosti mizh 1 yu redakciyeyu 1835 roku ta 2 yu redakciyeyu 1842 roku Druga redakciya povisti 1842 roku mala tri novih rozdili j zagalom bula znachno dovshoyu za pershu redakciyu povisti 1835 roku j mala bilshe syuzhetnih detalej Takozh bagato syuzhetnih podij vidbuvalis desho inakshe u drugij redakciyi osoblivo vidriznyayetsya final v drugij versiyi povisti Tarasa spalyuyut a pershij lishe berut u polon U drugij versiyi bitvi opisani bilsh detalno nizh u pershij Taras Bulba u konteksti rosijskogo antiukrayinskogo kolonialno imperialistichnogo narativuDruga versiya Gogolivskoyi povisti Taras Bulba stala odnim z klyuchovih tvoriv u konteksti stvorennya u 1800 h rokah rosijskogo antiukrayinskogo kolonialno imperialistichnogo narativnogo mitu U drugij versiyi povisti Gogol dodav chimalo rusofilskih elementiv z proslavlyannyam rosijskogo carya zobrazheno zaporizkih kozakiv yak prihilnikiv Rosiyi ta rosijskosti yaki palko bazhayut abi Ukrayina priyednalasya do Rosiyi Rusifikuvavshi zaporozkih kozakiv Gogol stvoriv svoyu vlasnu rusifikatorsku versiyu zaporozkih kozakiv de voni postayut yak palki rusofili yaki vidayut peredsmertni frazi na kshtalt haj proslavlyayetsya naviki vichni svyata pravoslavna rosijska zemlya Peresliduyuchi kilka prorosijskih politichno vmotivovanih cilej Gogol protistavlyaye kozakiv Tarasa Bulbi polyakam a ne rosiyanam z yakimi Ukrayina chasiv kozachchini voyuvala ne menshe nizh z polyakami oskilki same zobrazhennya u povisti skidannya kozakami polskogo yarma a ne moskovskogo ponevolennya dopomagalo pidsilyuvati ideologiyu rosijskogo imperializmu Opisuvana Gogolem prihilnist kozakiv do Rosiyi ta rosijskogo carya ne vidpovidaye istorichnij dijsnosti oskilki kozaki v cej chas razom z polyakami zdijsnyuvali vijskovi pohodi proti Moskovskogo carstva Na vidminu vid takih istorichnih podij yak povstannya Mazepi koli kozaki vistupili proti Rosiyi ukrayinsko polski vijni spriyali zobrazhennyu ukrayinskoyi storoni yak shlyahetnoyi geroyichnoyi ta taku sho bula na pravilnomu tobto na rosijskomu boci istoriyi Polyaki takozh viyavilisya zruchnimi vorogami v konteksti Listopadovogo povstannya 1831 roku v yakomu voni domagalisya nezalezhnosti vid Rosiyi i vislovlyuvali restitucionistski pretenziyi na chastinu Ukrayini U borotbi z cimi nepokirnimi vorogami rosiyan gogolivski ukrayinci dovodyat svoyu virnist rosijskij koroni Tema vorozhosti ukrayinciv do Polshi takozh daye mozhlivist Gogolevi poboroti stereotip yakij pov yazuvav ukrayinsku movu ta kulturu z movoyu i kulturoyu nepokirnih polyakiv Zagalom literaturoznavci nazivayut pershu redakciyu povisti 1835 ukrayinofilskoyu proukrayinskoyu a drugu redakciyu povisti 1842 roku rusofilskoyu proimperskoyu z elementami yudofobiyi polonofobiyi ta ukrayinofobiyi Polyaki protestuvali proti ciyeyi polonofobnoyi povisti M Gogolya Na dumku literaturnih kritikiv povist Taras Bulba ye yedinim prozovim tvorom Gogolya de vin zrobiv ideologiyu rosijskogo nacionalizmu nevid yemnoyu chastinoyu opovidi j zrobiv sprobu stvoriti rosijsku naciyu z ukrayinskogo istorichnogo materialu ta etnichnih osoblivostej Nevidpovidnosti tvoru M Gogolya istorichnij dijsnostiM Gogol zobrazhaye kozakiv polum yanimi prihilnikami Rosiyi ta rosijskogo carya Odnak opisuvana M Gogolem prihilnist kozakiv do Rosiyi ta rosijskogo carya ne vidpovidaye istorichnij dijsnosti togo chasu oskilki kozaki v cej chas razom z polyakami zdijsnyuvali vijskovi pohodi proti Moskovskogo carstva M Gogol predstavlyaye kozakiv yak vorogiv Polshi ta polyakiv lyahiv Naspravdi yak ce mozhna vznati z istorichnoyi literaturi kozaki v cej chas buli vorogami shlyahti Rechi Pospolitoyi sered yakoyi znachnu chastinu skladala shlyahta nepolskogo pohodzhennya V pershij redakciyi tvoru she zgaduyetsya Ukrajna spornoe i nereshennoe vladenie a v drugij redakciyi zamist Ukrajni poyavlyayetsya yuzhnaya pervobytnaya Rossiya sho takozh ne vidpovidaye istorichnij dijsnosti tak yak rosijska derzhava todi oficijno najmenuvalasya Moskovskim carstvom Moskoviyeyu V povisti M Gogolya polyaki berut v polon p yanih kozakiv ale vidomo z istorichnoyi literaturi sho kozakam bulo zaboroneno karoyu smerti vzhivati alkogolni napoyi pid chas vijskovih pohodiv Perekladi ukrayinskoyuMikola Gogol Taras Bulba per Volodimira Supranivskogo Kolomiya Oko 1929 Drukovani vidannya ukrayinskoyu Pershi bibliografichni pokazhchiki ukrayinomovnih perekladiv tvoriv Mikoli Gogolya j zokrema Tarasa Bulbi pochali z yavlyatisya v specializovanij periodici she v pershi kilka desyatilit 1900 ih rokiv yak v cisarskij tak i v pidrosijskij Ukrayini A vprodovzh reshti 1900 ih rokiv taki pokazhchiki vzhe stali vihoditi u okremih specializovanih bibliografichnih knigah Z plinom chasu ta poyavoyu novih ukrayinomovnih perekladiv tvoriv Gogolya z yavlyalisya vse novishi j novishi bibliografichni pokazhchiki ukrayinomovnih perekladiv tvoriv Gogolya najpovnishim z yakih stanom na 2020 rik buv vidanij u 2009 roci u Nizhini pokazhchik Mikola Gogol ukrayinska bibliografiya Odnak j okrim nizhinskogo pokazhchika 2009 roku u pershi kilka desyatilit 2000 ih rokiv z yavilosya she kilka inshih znachushih bibliografichnih pokazhchikiv ukrayinomovnih perekladiv Gogolya Zgidno z cimi bibliografichnimi pokazhchikami ukrayinomovnih perekladiv tvoriv Gogolya stanom na 2020 rik isnuye 12 riznih povnih perekladiv ukrayinskoyu movoyu povisti Gogolya Taras Bulba sho vihodili pochinayuchi z 1850 j doteper Slid zaznachiti sho z cih 12 ukrayinomovnih perekladiv Tarasa Bulbi deyaki ukrayinomovni perekladi robilisya yih perekladachami z redakciyi povisti 1835 roku 1 sha redakciya yaka maye menshe careslavlennya ta ukrayinofobiyi a deyaki z redakciyi povisti 1842 roku 2 ga redakciya yaka maye bilshe careslavlennya ta ukrayinofobiyi a deyaki vzagali robili vlasnu koristuvacku mishaninu z redakcij 1835 ta 1842 rokiv U zgadanomu pokazhchiku 2009 roku Mikola Gogol ukrayinska bibliografiya zaznacheno sho pershij ukrayinomovnij pereklad povisti Gogolya Taras Bulba napisanij z vikoristannyam maksimovichivskoyi versiyi ukrayinskogo pravopisu bulo zdijsneno Petrom Golovackim pid kriptonimom P D F G ij Lviv 1850 Kolomiya 1910 Okrim perekladu Golovackogo v cisarskij Ukrayini ta pidrosijskij Ukrayini perekladachami Gogolivskogo Tarasa Bulbi ukrayinskoyu stali malovidomij ukrayinskij pedagog ta literator Mihajlo Lobodovskij pid psevdo M Loboda Kiyiv 1874 peredruk Harkiv 1883 dobre znanij zahidnoukrayinskij pismennik Vasil Shurat Lviv 1900 peredruk Lviv Zolochiv 1901 vidomij ukrayinofil ta chlen Odeskoyi ukrayinskoyi gromadi Mihajlo Komarov pid psevdo M Umanec Odesa 1910 bliskuchij ukrayinskij aktor teatralnij diyach ta literator Mikola Sadovskij Kiyiv 1910 zgodom neodnorazovo perevidavavsya vklyuchno z suchasnimi peredrukami pid tvorchoyu redakciyeyu Ivana Malkovicha ta Yevgena Popovicha nadrukovanimi u vidavnictvi A ba ba ga la ma ga vidomij zahidnoukrayinskij literator Les Grinyuk pid psevdo St Vil Kolomiya 1911 peredruk Vinnipeg 1918 ta znanij zahidnoukrayinskij literator Volodimir Supranivskij Kolomiya 1924 peredruk Kolomiya 1929 U radyanskij Ukrayini takozh z yavilos dekilka ukrayinomovnih perekladiv Gogolivskogo Tarasa Bulbi zokrema perekladachami povisti ukrayinskoyu stali znanij ukrayinskij literator Andrij Nikovskij pid psevdo A Vasilko Harkiv 1930 u 1937 roku cej pereklad Nikovskogo povtorno vijshov u kiyivsko odeskomu vidavnictvi Molodij bilshovik ale lishe z zaznachennyam litredaktora Kost Trofimova j bez zaznachennya imeni perekladacha cherez pochatok terororu sovitami Nikovskogo pid chas rosijsko radyanskogo teroru 1930 ih rokiv suproti ukrayinomovnih intelektualiv Ukrayini she piznishe cej pereklad peredrukovuvavsya v nash chas zokrema u 2007 ta 2009 rokah u kiyivskomu vidavnictvi ta vidomij ukrayinskij literator Antin Hutoryan Harkiv Kiyiv 1935 zgodom neodnorazovo peredrukovanij yak v radyanskij tak i v suchasnij Ukrayini U buremni chasi II Svitovoyi vijni z yavivsya duzhe cikavij anonimnij ukrayinskij pereklad Gogolivskogo Tarasa Bulbi Tak u 1941 roci u Prazi u seriyi Literaturna biblioteka YuT u nalezhalo Yuriyu Tishenku vijshlo vidannya novogo ukrayinskogo perekladu Tarasa Bulbi pidpisane yak zroblene gurtom U vidanni vkazano sho derevoritni obrazki u comu vidanni zrobiv ukrayinskij hudozhnik Yurij Vovk a peredmovu napisav htos pid kriptonimom R B mozhlivo pid cim kriptonimom hovayetsya spravzhnij avtor cogo ukrayinskogo perekladu U togochasnij ukrayinskij diaspornij presi buli nadrukovani kilka vidgukiv na cej perekald Zokrema movoznavec ta literaturoznavec Yurij Shevelov nadrukuvav kritichnu stattyu na cej pereklad u grudnevomu chisli 1942 roku chasopisu Ukrayinskij zasiv de Shevelov porivnyuvav cej pereklad z poperednimi ukrperekladami XIX st Mihajla Lobodi Lobodovskogo Mikoli Umancya Komarova ta Andriya Vasilka Nikovskogo j dijshov visnovku sho pered nami zh ne stilki pereklad skilki vilna j nevilna pererobka i mozhe navit pidrobka Hocha inshi litkritiki togo chasu bilsh prihilno vidguknulisya pro cej pereklad zokrema litkritiki Ilko Borshak ta Boris Unbegaun pozitivno vidguknulisya pro cej pereklad u svoyemu oglyadi ukrayinomovnih vidan u 24 tomi za 1948 rik francuzkogo chasopisu Revue des etudes slaves opisavshi cej pereklad yak neperevershenij anonimnij ukrayinskij pereklad Tarasa Bulbi fr une excellente ukrainien traduction anonyme de Taras Bulba U suchasnij Ukrayini takozh z yavilis novi ukrayinomovni perekladi Gogolivskogo Tarasa Bulbi Zokrema u 2003 roci u kiyivskomu vidavnictvi Dnipro pobachiv svit pereklad kanonichnogo pershogo vidannya Gogolya 1835 roku yakij zdijsniv populyarnij ukrayinskij pismennik Vasil Shklyar Cej pereklad Shklyara nabuv znachnogo rozgolosu v ukrayinskomu suspilstvi ale dumki shodo nogo rozdililisya Zokrema pereklad visoko ocinili ukrayinski kritiki ale v ukrayinofobskih kolah Ukrayini pereklad buv sprijnyatij negativno vidoma svoyeyu ukrayinofobskoyu poziciyeyu gazeta 2000 vipustila stattyu z nishivnoyu kritikoyu perekladu pid zagolovkom Vidkrittya Tarasa Bulbi abo Oberezhno pidrobka a todishnij posol Rosiyi v Ukrayini Viktor Chernomirdin zayavlyav sho Gogol takogo ne mig napisati Takozh u 2006 roci u harkivskomu vidavnictvi Shkola pobachiv svit novij pereklad Gogolivskogo Tarasa Bulbi zroblenij malovidomoyu perekladachkoyu Innoyu Bazilyanskoyu Okremo slid zaznachiti sho 1900 1910 ih rokah u Lvovi u Tipografiyi Stavrpegijskogo Institutu galicki moskvofili kilka raziv vidavali Tarasa Bulbu v rosijskomovnomu originali ale dodayuchi u primitki perekladi ukrayinskoyu velikoyi kilkosti rosijskomovnih sliv U 1900 roci u svoyemu oglyadi zgaduvanogo rosijskomovnogo vidannya galickih moskvofiliv 1900 roku Volodimir Gnatyuk dav taku harakteristiku cim vidannyam koli galicki moskvofili pobachili sho yim na kozhdim kroci pochinaye usuvati sya zemlya z pid nig voni pochali silno agituvati za reorganizaciyeyu svoyih prihilnikiv postanovili kinuti sya mizh narod j za vsyaku cinu virishili pererobiti nashih selyan na moskaliv Abi do togo dijti yaknajskorshe porishili popered usego navchini selyan po moskovski Naslidkom toyi postanovi ye vlasne otsya knizhka originalnoyi rosijskomovnoyi versiyi Tarasa Bulbi Vidanye zrobleno tim sposobom sho pobich originalnih sliv podayut sya v skobkah poyasnennya ukrayinskoyu Cikavo znati sho lishit sya v golovi selyanina po prochitanyu takogo sorokatogo tekstu a u 1909 roci u svoyij statti Ukrainski perekladi z Gogolya Bibliografichna zamitka dlya gazeti Rada Dmitro Doroshenko dav taku harakteristiku cim vidannyam Treba zgadati she sho kilka rokiv tomu galicki moskvofili vidali Tarasa Bulbu nibi v originali ale z takoyu siloyu poyasnen podayuchi perekladi trohi ne kozhnogo slova sho ce vidannya skidayetsya bilshe na pereklad 1 Pereklad Petra Golovackogo pid kriptonimom P D F G ij Nikalaj Gogol Taras Bulba Povest iz zaporozhskoj stariny Na galicko ruskij yazyk perevedena P D F G im Golovackim Lvov Izd I Fedorovich Tip Stavropig Instituta 1850 172 stor perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Povest iz zaporozhskoj stariny Na galicko russkij yazyk perevedena P D F G im Golovackim Kolomiya Cherenkami i nakladom M Bilousa 1910 181 stor 2 ge vid dd 2 Pereklad Mihajla Lobodovskogo pid psevdonimom M Loboda Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z ros M Loboda Lobodovskij Kiyiv Tip M P Frica 1874 172 stor perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z tretego vydannya Perekladar M L Lobodovskij Harkiv Pechatnya Okruzhnogo shtaba 1883 235 stor 2 m zahodom dd 3 Pereklad Vasilya Shurata Mikola Gogol Taras Bulba Z velikoruskoyi movi pereklav Vasil Shurat Lviv Nakladom M Yackova i S ki Zolochiv Drukarnya Vilgelma Cukerkandlya 1900 204 stor Narodna biblioteka No 4 6 perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Z velikoruskoyi movi pereklav Vasil Shurat Lviv Zolochiv Nakladom M Yackova i S ki 1901 stor dd 4 Pereklad Mihajla Komarova pid psevdonimom M Umanec Mikola Gogol Taras Bulba Povist M Gogolya Pereklad z ros Mihajlo Umanec Komarov Odesa Vidavnictvo Snip Tip E I Fesenko 1910 146 stor 5 Pereklad Mikoli Sadovskogo Mikola Gogol Taras Bulba Per eklav M Sadovskij Kiyiv Drukarnya 1 yi Kiyivskoyi drukarskoyi spilki 1910 160 stor perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z ros Mikola Sadovskij Kiyiv Vidavnictvo Tovaristva Chas 1918 174 stor perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z ros Mikola Sadovskij perednye slovo F Yakubovskij Kiyiv Vidavnictvo Syajvo 1928 188 stor seriya Biblioteka ukrayinskoyi povisti perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z ros Mikola Sadovskij za redakciyeyu Ivana Malkovicha ta Yevgena Popovicha perdmova T Gundorova Kiyiv A BA BA GA LA MA GA 1998 192 stor ISBN 966 7047 10 5 seriya Perlini svitovoyi literaturi studentam ta shkolyaryam perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba zbirka Pereklad z ros Mikola Sadovskij za redakciyeyu Ivana Malkovicha ta Yevgena Popovicha Maksim Rilskij malyunki Vladislav Yerko Kiyiv A BA BA GA LA MA GA 2005 320 stor ISBN 966 7047 66 0 seriya Knigi yaki zdolali chas perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z ros Mikola Sadovskij za redakciyeyu Ivana Malkovicha ta Yevgena Popovicha Mikola Gogol Povisti Gogolya Najkrashi ukrayinski perekladi u 2 h tomah T 2 Pereklad z ros Mikola Sadovskij Antin Harchenko Maksim Rilskij malyunki Kost Lavro Vladislav Yerko Kiyiv A BA BA GA LA MA GA 2009 304 stor ISBN 978 966 7047 96 2 perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Taras Bulba Per z ros na ukr Mikola Sadovskij per z ros na angl Piter Konstantajn Kiyiv Pulsari 2009 192 stor ISBN 978 966 2171 41 9 prim tekst paralelna ukr ta angl dd 6 Pereklad Lesya Grinyuka pid psevdonimom St Vil Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z rosijskoyi St Vil Kolomiya Galicka Nakladnya Ya Orenshtajna 1911 192 stor Zagalna biblioteka Chislo 63 64 perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Pereklav St Vil Vinnipeg Nakladom Ruskoyi Knigarnyi 1914 125 stor perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z rosijskoyi St Vil Vinnipeg Kanadijsko Ukrayinska Vidavnicha Spilka 1918 201 stor dd 7 Pereklad Volodimira Supranivskogo Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z rosijskoyi Volodimir Supranivskij Kolomiya OKA nakladom O Kuzmi v drukarni M Bojchuka 1924 196 stor perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z rosijskoyi Volodimir Supranivskij Kolomiya OKA 1929 204 stor 2 ge vid dd 8 Pereklad Andriya Nikovskogo pid psevdonimom A Vasilko Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z rosijskoyi A Vasilko Mikola Gogol Tvori Tom 2 Pereklad z rosijskoyi Antin Harchenko Maksim Rilskij S Vasilko S Vilhovij Harkiv Knigospilka 1930 332 stor S 29 155 perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z rosijskoyi A Vasilko Harkiv Kiyiv Knigospilka 1930 146 stor seriya Biblioteka dlya vsih perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z rosijskoyi Andrij Nikovskij prim u samomu vidanni perekladacha ne vkazano Kiyiv Odesa Molodij bilshovik 1937 216 stor perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z rosijskoyi Andrij Nikovskij prim u samomu vidanni perekladacha ne vkazano Mikola Gogol Tvori Tom I II T II Pereklad z ros Andrij Nikovskij ta in Nyu Jork Vidavniche Tovaristvo Knigospilka 1955 251 stor S 20 155 perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Strashna pomsta Per z ros Andrij Nikovskij prim u samomu vidanni perekladacha ne vkazano Kiyiv Kiyiv Nacionalnij knizhkovij proekt 2007 236 stor ISBN 966 661 612 2 seriya Moya ulyublena knizhka perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba zbirka Per z ros Andrij Nikovskij Lesya Ukrayinka Mihajlo Obachnij ta in Kiyiv Shkola 2009 384 stor ISBN 966 661 645 9 seriya Shkilna hrestomatiya dd 9 Pereklad Antina Hutoryana Mikola Gogol Taras Bulba Per z ros Antin Hutoryan Mikola Gogol Vibrani tvori Per z ros za red A Hutoryana F Gavrisha M Sherbaka Kiyiv Harkiv Derzhlitvidav 1935 695 stor S 147 207 perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Per z ros Antin Hutoryan Mikola Gogol Vibrani Tvori Pereklad z ros Antin Hutoryan prim u samomu vidanni perekladacha ne vkazano Kiyiv Radyanskij pismennik 1946 324 stor S 131 240 perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Per z ros Antin Hutoryan Mikola Gogol Vibrani Tvori Pereklad z ros Antin Hutoryan ta K Shmigovskij Kiyiv Derzhlitvidav 1948 528 stor S 63 161 perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Per z ros Antin Hutoryan Mikola Gogol Tvori u 3 tomah Tom 2 povisti dramatichni tvori Per z ros A Hutoryan ta inshi Kiyiv Vidavnicvo hudozhnoyi literaturiri 1952 451 stor perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Per z ros A Hutoryan malyunki Ye Kibrika ta in red V R Lihogrud Kiyiv Molod 1969 126 stor seriya Biblioteka hudozhnih tvoriv dlya pidlitkiv ta yunactva Dzherelo Mikola Gogol Taras Bulba povist Per z ros Antin Hutoryan malyunki M Dereguza Kiyiv Dnipro 1984 93 stor perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Druga redakciya Pereklad z ros Antin Hutoryan Mikola Gogol Zibrannya tvoriv u 7 t T 2 Redkolegiya M G Zhulinskij golova ta inshi Kiyiv Naukova dumka 2008 240 stor ss 27 126 ISBN 978 966 00 0900 3 T 2 ISBN 978 966 00 0890 2 seriya perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Per z ros Antin Hutoryan malyunki Andrij Govda Ternopil NK Bogdan 2012 120 stor ISBN 978 966 10 2824 0 perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Per z ros Antin Hutoryan malyunki Andrij Govda Ternopil NK Bogdan 2017 192 stor ISBN 978 966 10 5005 0 dd 10 Pereklad gurtom Mikola Gogol Taras Bulba istorichna povist Pereklad z ros gurtom derevoritni obrazki Yurij Vovk peredmova R B Praga Vidavnictvo Yuriya Tishenka 1941 177 stor Literaturna biblioteka YuT ch 1 perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba istorichna povist Pereklad z ros gurtom Nyu Jork Goverlya 1955 178 stor dd 11 Pereklad Vasilya Shklyara Mikola Gogol Taras Bulba Persha redakciya Per z ros Vasil Shklyar Kiyiv Dnipro 2003 164 amp stor ISBN 966 578 114 6 prim tekst paralelno ukrayinskoyu ta rosijskoyu perevidannya Mikola Gogol Persha redakciya Per z ros Vasil Shklyar Lviv Kalvariya 2005 100 stor ISBN 966 663 179 2 seriya Individual Pershotvir perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Persha redakciya Per z ros Vasil Shklyar Lviv Kalvariya 2007 104 stor ISBN 978 966 6632 46 6 perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Persha redakciya Per z ros Vasil Shklyar Mikola Gogol Zibrannya tvoriv u 7 t T 7 Redkolegiya M G Zhulinskij golova ta inshi Kiyiv Naukova dumka 2012 376 stor ss 58 114 ISBN 978 966 00 1174 8 T 7 ISBN 978 966 00 0890 2 seriya perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Persha redakciya Per z ros Vasil Shklyar Lviv Apriori 2017 136 stor ISBN 978 617 629 379 8 dd 12 Pereklad Inni Bazilyanskoyi Mikola Gogol Taras Bulba Per z ros Inna Bazilyanska Mikola Gogol Taras Bulba Vij Vechori na hutori poblizu Dikanki Per z ros Inna Bazilyanska red R M Derev yanchenko malyunki O Panchenko Harkiv Shkola Piligrim 2006 415 stor ISBN 966 8182 59 6 Zolota seriya Biblioteka prigod perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Per z ros Inna Bazilyanska Mikola Gogol Taras Bulba Vij Vechori na hutori poblizu Dikanki Per z ros Inna Bazilyanska malyunki O Panchenko Harkiv Shkola 2009 448 stor ISBN 966 8114 59 6 Zolota seriya Biblioteka prigod perevidannya Mikola Gogol Taras Bulba Per z ros Inna Bazilyanska Mikola Gogol Taras Bulba Vij Vechori na hutori poblizu Dikanki Per z ros Inna Bazilyanska malyunki O Panchenko Harkiv Shkola 2018 ISBN 978 966 429 526 7 Zolota seriya Biblioteka prigod dd Audioknigi ukrayinskoyu Mikola Gogol Taras Bulba audiokniga za ukrayinskim perekladom Mikoli Sadovskogo vidredagovanogo Ivanom Malkovichem ta Yevgenom Popovichem Tekst chitaye Petro Panchuk CD disk Mikola Gogol Vij Taras Bulba Trivalist 7 god 01 hv 5 god 49 hv Taras Bulba 1 god 12 hv Vij Kiyiv Studiya Kniga vgolos Kiyiv Nash Format Kiyiv Abuk 2006 CD disk 2020 Abuk mp3 Mikola Gogol Taras Bulba audiokniga za ukrayinskim perekladom Mihajla Lobodovskogo psevdo M Loboda mp3 Tekst chitaye Oleksandr Kravchenko Trivalist 6 god 44 hv Kiyiv sluhay 2019 Mikola Gogol Taras Bulba radiovistava za ukrayinomovnoyu inscenizaciyeyu M Rilskogo B Tyagna rezhiser B Tyagno hudozhnik Yu Stefanchuk kompozitori P Polyakov O Radchenko mp3 Tekst chitayut Vasil Yaremenko ta inshi Trivalist 1 god 59 hv Lviv Teatr imeni Mariyi Zankoveckoyi Kiyiv UA Radio Kultura 1960 originalnij zapis 2020 translyaciya na radio Pohidni tvoriMarko Kropivnickij u roli Tarasa Bulbi Ekranizaciyi Taras Bulba 1909 rosijskij nimij film za povistyu znyatij rezhiserom Alyeksandrom Drankovim en 1924 nimeckij nimij film za povistyu znyatij rezhiserami Vladimirom Strizhevskim ta Dzhozefom Yermolyevim Taras Bulba 1936 francuzkij film za povistyu znyatij rezhiserom Aleksisom Granovskim Buntivnij sin Taras Bulba 1938 britanskij film za povistyu znyatij rezhiserom Adrianom Brunelem en 1962 amerikanskij film za povistyu znyatij rezhiserom Dzh Li Tompsonom Kozak Taras Bulba 1963 italijskij film za povistyu znyatij rezhiserom Ferdinandom Baldi Duma pro Tarasa Bulbu 2009 ukrayinskij telefilm za povistyu znyatij rezhiserami Petrom Pinchukom ta Taras Bulba 2009 rosijskij film znyatij rezhiserom Volodimirom Bortkom Muzichni tvori Taras Bulba ukrayinska opera za povistyu muzika Mikoli Lisenka libretto Mihajla Starickogo zakinchena avtorom ta vpershe nadrukovana u 1912 1913 roci u Lyajpcigu ta vpershe postavlena u 1924 roci u Harkovi Taras Bulba cheska rapsodiya za povistyu stvorena Leoshem Yanachkom zakinchena avtorom u 1918 roci ta vpershe postavlena u 1921 roci u Brno Literaturni adaptaciyi postavlena 1891 nadrukovana Moskva 1896 ukrayinska p yesa Kostyantin Vanchenko Pisaneckogo vpershe postavlena u 1891 roci u trupi M Starickogo j zgodom vidana u 1896 roci u moskovskomu teatralnomu vidavnictvi Rassohina Malorosijskij teatr ros Malorosijskij teatr j she zgodom peredrukovana u 1919 roci u Nyu Jorku Taras Bulba dramatychni spravy v odminah Nalagodzheno po Gogolyu j po drugym Preurocheno do drugoji chetvertyny XVII viku Rokiv prenajmni 1683 1639 postavlena nadrukovana Odesa 1899 ukrayinska p yesa nadrukovana v Odesi pid kriptonimom C batko O postavlena 1897 nadrukovana Moskva 1910 ukrayinska p yesa Mihajla Starickogo 1sha redakciya na 5 dij 1893 roku bula zaboronena cenzuroyu j ne bula postavlena a 2ga red na 7 dij 1897 roku bula dozvolena cenzuroyu j bula postavlena v ukrayinskomu teatri P yesa vpershe nadrukovana vzhe pislya smerti avtora u Moskvi u 1910 roci j zgodom peredrukovana u Kiyevi z cogo moskovskogo vidannya u 1965 ta 1984 rokah u 8 tomniku Starickogo Kiyiv 1941 nerealizovanij kinoscenarij Oleksandra Dovzhenka u Nacionalnij biblioteci Ukrayini Vernadskogo ye p yat versij cogo scenariyu Kiyiv 1993 ukrayinskij komiks A Shevchenka tekst ta A Shkilnogo malyunki prim tekst paralelno ukrayinskoyu ta anglijskoyu Dzherela ta primitkiEdita Boyanovska Mikola Gogol mizh ukrayinskim i rosijskim nacionalizmom Pereklad z ros Andrij Bondar Kiyiv Tempora 2013 616 stor ISBN 978 617 569 125 0 Oleksandr Kalnichenko Natalya Kalnichenko Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu im V N Karazina 2012 1002 Romano germanska filologiya Metodika vikladannya inozemnih mov Vip 69 S 137 146 Taras Chuhlib Kozackij prashur Mikoli Gogolya getman vid imeni korolya Rechi Pospolitoyi Yevstafij Gogol Kiyiv Krayeznavstvo 1 2 za 2009 rik S 95 105 Yaroslav Oros Prototip Tarasa Bulbi Kiyiv Ukrayinska kultura 3 4 za 2005 rik S 26 Mikola Certelyev Opyt sobraniya starinnyh malorossijskih pѣsnej SPb V tipografii Karla Krajya 1819 64 stor S 37 40 ros ukr Mihajlo Maksimovich Malorossijskiya pѣsni izdannyya M Maksimovichem Moskva V tipografii Avgusta Semena pri Imperatorskoj Mediko Hirurg Akademii 1827 234 stor S 33 ros ukr Mihajlo Maksimovich Ukrainskiya narodnyya pѣsni ch 1 Moskva V Univ Tip 1834 180 stor 90 94 ros ukr Izmayil Sreznevskij Zaporozhskaya starina ch 1 pesni i dumy o licah i sobytiyah do Bogdana Hmelnickogo Harkiv V Univ Tip 1833 132 stor 42 53 ros ukr Platon Lukashevich Malorossijskiya i chervonorusskiya narodnyya dumy i pѣsni Sanktpeterburg V tip Eduarda Praca 1836 170 stor S 35 ros ukr Petro Kralyuk Tayemnij agent Mikola Gogol abo Pro sho rozpovidaye Taras Bulba Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 176 stor S 20 21 Oleksandr Palij Cenzurovanij Bulba i rezhiser Bortko v roli Andriya Les Belej Hto poshiv gogolivsku shinel portnoj chi kravec Ukrayinskij tizhden 01 05 2013 Taras Bulba ukrayinskij mif proti russkogo mira i polske pitannya poseredini Oleksandr Palij Cenzurovanij Bulba i rezhiser Bortko v roli Andriya Yakovenko N Ukrayinska shlyahta z kincya XIV do seredini XVII stolittya Volin i Centralna Ukrayina Kiyiv Naukova dumka 1993 416 s ISBN 966 8978 14 5 Anton Voloshin Yak kozaki gorilku pili Sho vam brehali pro kozakiv najpopulyarnishi rosijski fejki legko sprostuvati N Draganov Gogol v perevode na ruskij yazik Nov Vr 1902 r 9496 ros F Korolevskij Ukrayinski perekladi pisan M Gogolya Dilo 1902 199 Yu Yavorskij N V Gogol v Chervonoj Rusi Izvest Slav Blagot O va 1904 5 ros D D Rada 67 22 bereznya 4 kvitnya 1909 r S 3 O O Markov Gogol v galicko rus literature Iz A N 1913 t 38 kn 2 ros Vasil Drozdovskij Chervonij shlyah 1927 No7 8 S 335 346 Chervonij shlyah 1927 No 7 8 52 S 346 347 Volodimir Doroshenko Gogol ukrayinskoyu movoyu dodatki do pokazhchika V Drozdovskogo Bibliologichni visti 1927 No3 16 S 57 63 O P Kush Rosijska literatura v ukrayinskih perekladah i kritici Galichina i Bukovina HIH st 1939 bibliografichnij pokazhchik Lviv Biblioteka akademiyi nauk URSR Kiyiv Vidavnictvo akademiyi nauk URSR 1963 203 stor I Perevodi proizvedenij Gogolya Nikolaj Gogol Materialy i issledovaniya T 1 Red V V Gippius Yu G Oksman Moskva Leningrad AN SSSR In t rus lit Moskva Leningrad Izd vo AN SSSR 1936 Lit arhiv S 474 495 ros Pavlo Mihed L V Granatovich N V Kuzmenko Mikola Gogol ukrayinska bibliografiya Kiyiv Institut literaturi imeti Tarasa Shevchenka NAN Ukrayini Nizhin Gogoleznavchij centr NDU imeni Mikoli Gogolya Kiyiv Akademperiodika 2009 258 stor ISBN 978 966 360 114 4 I O Negrejchuk Kiyiv Ministerstvo kulturi i turizmu Ukrayini Kiyiv DZ Nacionalna parlamentska biblioteka Ukrayini 2009 O D Kildivatova V I Manzhaj N V Muhomodyeyeva Kolekciya tvoriv Mikoli Gogolya v fondah Nizhinskogo derzhavnogo universitetu do 210 richchya vid dnya narodzhennya pismennika bibliografichnij pokazhchik Nizhin Nizhin derzh univ im M Gogolya Nizhin Biblioteka im akad M O Lavrovskogo Nizhin B ka NDU im M Gogolya 2019 76 stor S 49 53 Mikola Gogol Zibrannya tvoriv u 7 t T 2 Redkolegiya M G Zhulinskij golova ta inshi Kiyiv Naukova dumka 2008 240 stor ss 220 222 ISBN 978 966 00 0900 3 T 2 ISBN 978 966 00 0890 2 seriya P O Dunaj Povist M Gogolya Taras Bulba yak naciotvorchij tekst 10 20 ti roki HH st Literatura ta kultura Polissya Nizhin Vidavnictvo NDU im M Gogolya 2009 Vip 53 S 13 21 T Ya Bibik Literaturoznavchi studiyi komparativnij aspekt Zbirnik statej Ivano Frankivsk Simfoniya forte Ivano Frankivsk Institut filologiyi Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu imeni Vasilya Stefanika 2013 153 stor S 118 123 ISBN 978 966 286 006 1 e biblioteka archive org Nikalaj Gogol Taras Bulba Povest iz zaporozhskoj stariny Na galicko ruskij yazyk perevedena P D F G im Golovackim Lvov Izd I Fedorovich Tip Stavropig Instituta 1850 172 stor e biblioteka Ukrayinika Nikalaj Gogol Na galicko ruskij yazyk perevedena P D F G im Golovackim Lvov Izd I Fedorovich Tip Stavropig Instituta 1850 172 stor e biblioteka Kultura Ukrayini Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad M Lobodi Lobodovskij Kiyiv Tip M P Frica 1874 172 stor e biblioteka Chtyvo Mikola Gogol Pereklad M Lobodi Lobodovskij Kiyiv Tip M P Frica 1874 172 stor e biblioteka Google Books Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad M Lobodi Lobodovskij Kiyiv Tip M P Frica 1874 172 stor e biblioteka Chtyvo Mikola Gogol Z velikoruskoyi movi pereklav Vasil Shurat Lviv Nakladom M Yackova i S ki Druk Vilgelma Cukerkandlya v Zolochevi 1900 264 stor An Vasilko Rada Ch 45 za 1910 rik Oleg Bazar lb ua blog 11 veresnya 2014 Sadovskij pri perekladi koristuvavsya pershim i drugim variantami povisti ta zalishiv vneseni Gogolem zmini v syuzhet ale usunuv pafosni frazi z proslavlyannyam carya vneseni v redakciyu 1842 roku An Vasilko Rada Ch 170 za 1910 rik Pavlo Filipovich Recenziya na knigu Gogol M Taras Bulba Pereklav na ukrayinsku movu Mikola Sadovskij Vid vo Syajvo 188 stor Zhittya j Revolyuciya 4 za 1928 rik S 179 183 e biblioteka archive org Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z rosijskoyi St Vil Vinnipeg Kanadijsko Ukrayinska Vidavnicha Spilka 1918 201 stor Oles Babij Lviv Literaturno Naukovij Visnik Richnik 23 Knizhka 3 4 za 1924 rik 368 stor S 349 350 e biblioteka Chtyvo Mikola Gogol Pereklad z rosijskoyi A Vasilko Mikola Gogol Tvori Tom 2 Pereklad z rosijskoyi Antin Harchenko Maksim Rilskij S Vasilko S Vilhovij Harkiv Knigospilka 1930 332 stor S 29 155 u svoyemu perekladi Nikovskij zdijsniv sprobu zvorotnogo perekladu zberigayuchi osoblivosti Gogolivskoyi movi u vidpovidnosti iz stilizacijnim perekladom vidtvoryuvanim u ti roki Volodimirom Derzhavinim e biblioteka Kultura Ukrayini Mikola Gogol Taras Bulba Per z ros Antin Hutoryan Mikola Gogol Vibrani tvori Per z ros za red A Hutoryana F Gavrisha M Sherbaka Kiyiv Harkiv Derzhlitvidav 1935 695 stor S 147 207 ukrayinskij pereklad Hutoryana buv zroblenij za drugoyu redakciyeyu 1842 roku j vidpovidav vsim nastanovam radyansko rosijskoyi partijnoyi liniyi e biblioteka Diasporiana Mikola Gogol Pereklad z ros gurtom derevoritni obrazki Yurij Vovk peredmova R B Praga Vidavnictvo Yuriya Tishenka 1941 177 stor Literaturna biblioteka YuT ch 1 Praha Narodni knihovna Ceske Republiky 1996 853 1472 s ss 942 ISBN 80 7050 246 0 chesk Yurij Shevelov Recenziya na knizhku Mikola Gogol Taras Bulba Istorichna povist Pereklad gurtom Praga 1941 Vidavnictvo Yuriya Tishenka Ukrayinskij zasiv 1942 Gruden Ch 3 S 106 109 Yurij Shevelov Dorogoyu vidradyanshennya publicistichni ta naukovi teksti 1941 1943 rr harkivskij period Uporyadkuvali j pidgotuvali do druku S Vakulenko K Karunik peredmova K Karunik Harkiv Harkivske istoriko filologichne tovaristvo 2014 190 stor S 132 144 ISBN 9789661630184 Karunik K Novoznajdeni publikaciyi Yuriya Shevelova za 1941 1944 rr Yurij Shevelov uchora sogodni zavtra Zbirka za pidsumkami naukovih vikladiv u Harkovi 30 zhovtnya 2013 r Harkiv 2014 182 stor S 100 101 ISBN 9789663725512 B O Unbegaun and Elie Borscak Chronique publications Ukrainien Revue des etudes slaves tome 24 fascicule 1 4 1948 pp 240 252 p 246 fr Olena Zvarich Neoplimij Bulba V ukrayinskomu perekladi Taras Bulba ne zgoriv na lyaskomu vogni Ale mozhe pidpalitisya na rosijskomu Ukrayina moloda 178 za 27 09 2005 Nikolaj Gogol Taras Bulba Lvov Tipografiya Stavropigijskogo Instituta 1900 189 s priloga do Russkogo Slova ros Nikolaj Gogol Taras Bulba Lvov Iz tipografii Stavropigijskogo Instituta Pod uprav M Gefcya 1914 206 s ros V olodimir G natyuk Taras Bulba Povist Nikolaya Vas Gogolya Illyustrirovanoe izdanie priloga do Russkogo Slova Lvov 1900 Tipografiya Stavropigijskogo Instituta St 189 recenziya LNV Richnik III Tom XII Kn X za zhovten 1990 roku U Lvovi Z drukakarni naukovogo tovaristva imeni Shevchenka S 125 e biblioteka Hathitrust Mikola Gogol Taras Bulba Povest iz zaporozhskoj stariny Na galicko russkij yazyk perevedena P D F G im Golovackim Kolomiya Cherenkami i nakladom M Bilousa 1910 181 stor 2 ge vid e biblioteka Chtyvo Mikola Gogol Taras Bulba Povest iz zaporozhskoj stariny Na galicko russkij yazyk perevedena P D F G im Golovackim Kolomiya Cherenkami i nakladom M Bilousa 1910 181 stor 2 ge vid e biblioteka Google books Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z tretego vydannya Perekladar M L Lobodovskij Harkiv Pechatnya Okruzhnogo shtaba 1883 235 stor 2 m zahodom e biblioteka Chtyvo Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z tretego vydannya Perekladar M L Lobodovskij Harkiv Pechatnya Okruzhnogo shtaba 1883 235 stor 2 m zahodom do zbirki uvijshli Taras Bulba pereklad z rosijskoyi Mikoli Sadovskogo za redakciyeyu Ivana Malkovicha ta Yevgena Popovicha a takozh Nich proti Rizdva ta Vij pereklad Maksima Rilskogo Mikola Gogol Taras Bulba ukrayinskij pereklad ababahalamaha com ua 2005 Mikola Gogol Povisti Gogolya Najkrashi ukrayinski perekladi u 2 h tomah ababahalamaha com ua 2009 pulsary com ua 2009 Rik vidannya vstanovleno za zhurnalom Literaturno Naukovij Visnik Kn 4 1911 rik e biblioteka archive org Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z rosijskoyi St Vil Vinnipeg Nakladom Ruskoyi Knigarnyi 1914 125 stor Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z rosijskoyi Volodimir Supranivskij Kolomiya OKA 1929 204 stor 2 ge ilyustrovane vidannya e biblioteka Kultura Ukrayini Mikola Gogol Taras Bulba Pereklad z rosijskoyi Andrij Nikovskij prim perekladacha ne bulo vkazano Kiyiv Odesa Molodij bilshovik 1937 216 stor e biblioteka Diasporiana Mikola Gogol Pereklad z rosijskoyi Andrij Nikovskij prim perekladacha ne bulo vkazano Mikola Gogol Tvori Tom I II T II Pereklad z ros Andrij Nikovskij ta in Nyu Jork Vidavniche Tovaristvo Knigospilka 1955 251 stor S 20 155 Yevgeniya Prohorenko Slovo i Chas 2008 5 S 98 99 e biblioteka Chtyvo Mikola Gogol Taras Bulba zbirka Per z ros Andrij Nikovskij Lesya Ukrayinka Mihajlo Obachnij ta in Kiyiv Shkola 2009 384 stor ISBN 966 661 645 9 seriya Shkilna hrestomatiya u vidanni ne vkazano hto same pereklav okremi tvori Gogolya ye lish zagalna primitka Pereklad z ros za red za red A Hutoryana F Gavrisha M Sherbaka bilsh detalnij analiz potriben dlya pidtverdzhennya sho u vidanni 1935 rok same Hutoryanovij pereklad Tarasa Bulbi a ne pereklad Nikovskogo chi kogos inshogo u vidanni ne vkazano vzagali hto same pereklav okremi tvori Gogolya bilsh detalnij analiz potriben dlya pidtverdzhennya sho u vidanni 1946 rok same Hutoryanovij pereklad Tarasa Bulbi a ne pereklad Nikovskogo chi kogos inshogo e biblioteka Kultura Ukrayini Mikola Gogol Taras Bulba Per z ros Antin Hutoryan Mikola Gogol Vibrani Tvori Pereklad z ros Antin Hutoryan prim u samomu vidanni perekladacha ne vkazano Kiyiv Radyanskij pismennik 1946 324 stor S 131 240 Zmist Sorochinskij yarmarok Nich pered rizdvom Taras Bulba Povist pro te yak posvarivsya Ivan Ivanovich z Ivanom Nikiforovichom Shinel Revizor Mertvi dushi e biblioteka Kultura Ukrayini Mikola Gogol Taras Bulba Per z ros Antin Hutoryan Mikola Gogol Vibrani tvori Per z ros za red A Hutoryana ta inshi Kiyiv Derzhlitvidav 1948 528 stor S 63 161 Mikola Gogol Taras Bulba istorichna povist Pereklad z ros gurtom Nyu Jork Goverlya 1955 178 stor schoolbook com ua 2018 Mikola Gogol Taras Bulba audiokniga ukrayinskoyu za perekladom Mikoli Sadovskogo abuk com ua 2020 nashformat ua 2006 sluhay com ua 2019 nrcu gov ua 2020 nrcu gov ua 2020 Materiali do istoriyi ukrayinskogo teatru Vid vitokiv do pochatku HH stolittya NAN Ukrayini IMFE im M T Rilskogo Kiyiv 2016 280 stor S 212 ISBN 978 966 02 8113 4 Redkol I Yudkin G A Skripnik golova ta in Kiyiv NAN Ukrayini IMFE im M T Rilskogo 2017 676 stor S 347 ISBN 978 966 02 8090 8 Danilov S S N V Gogol Materialy i issledovaniya T 2 Pod red V V Gippiusa Otv red Yu G Oksman Moskva AN SSSR In t rus lit Moskva Izd vo AN SSSR 1936 S 423 471 ros Grigorij Samojlenko Literatura ta kultura Polissya Vipusk 88 za 2017 rik C 214 268 Grigorij Samojlenko Grigorij Samojlenko Povist Mikoli Gogolya Taras Bulba v ukrayinskomu tekstologichnomu sociologichnomu ta misteckomu vimirah monografiya Nizhin NDU imeni Mikoli Gogolya 262 stor 123 183 ISBN 978 617 527 187 2 e biblioteka Diasporiana Kostyantin Vanchenko Pisaneckij Po Nikalayu Gogolyu drama u 4 h diyah Nyu Jork Ukrayinska knigarnya im T Shevchenka 1919 60 stor e biblioteka Google books Kostyantin Vanchenko Pisaneckij Taras Bulba pid Dubnom Po Nikalayu Gogolyu drama u 4 h diyah Nyu Jork Ukrayinska knigarnya im T Shevchenka 1919 60 stor Kostyantin Vanchenko Spogadi ukrayinskogo licediya Chervonij shlyah 1928 7 8 9 10 11 peredruk v Kostyantin Vanchenko Spogadi ukrayinskogo licediya Spogadi pro Marka Kropivnickogo Zbirnik Kiyiv Mistectvo 1990 S 53 58 C batko O Ciss O D Taras Bulba dramatychni spravy v odminah Nalagodzheno po Gogolyu j po drugym Preurocheno do drugoji chetvertyny XVII viku Rokiv prenajmni 1683 1639 Starodavnya Ukrajina v dramatychnyh spravah Odesa Tipografiya Yuzhno ruskago obshestva pechachnago dѣla 1899 73 stor 370 Starodavnya Ukrajina v dramatchnih sravah C batko O Odessa Tipografiya Yuzhno russkago Obshestva pechatnago dѣla Ukrayinska dramaturgiya zbirka bibliografichnih znadobiv do istoriyi ukrayinskoyi drami i teatra ukrayinskogo 1815 1906 r Zibrav i vporyadkuvav Mihajlo Komarov Odesa Druk Ye Fesenka 1906 229 stor S 62 druga mensh poshirena nazva Pid Dubnom M P Starickij Dramatichni tvori u tomah T III Zmist Chornomorci Yurko Dovbysh Taras Bulba Zimovyj vechir Moskva Tipografiya pod firmoyu Lomonosov 205 stor e biblioteka Ukrayinika Mihajlo Starickij Mihajlo Starickij Tvori u 8 tomah T 4 Dramatichni tvori Kiyiv Dnipro 1965 721 stor S 293 364 p yesa Taras Bulba S 697 primitka pro Tarasa Bulbu e biblioteka Chtyvo Mihajlo Starickij Mihajlo Starickij Tvori u 8 tomah T 4 Dramatichni tvori Kiyiv Dnipro 1984 684 stor S 291 356 p yesa Taras Bulba S 683 primitka pro Tarasa Bulbu Igor Kablak Pro Gogolya Dovzhenka Bortka i nas grishnih UP 13 kvitnya 2009 ukrlib 2009 Taras Bulba ilyustrovana povist za Gogolem Tekst perekazav z ros A Shevchenko hudozh A Shkilnij Kiyiv Geneza 1993 72 stor Mandrivnik prim tekst paralelno ukrayinskoyu ta anglijskoyu PosilannyaRosijskomovnij original Taras Bulba redakciya 1835 roku na sajti archive org ros Taras Bulba redakciya 1842 roku na sajti books google com ros Ukrayinskomovni perekladi Taras Bulba pereklad ukrayinskoyu Vasilya Shklyara u vidavnictvi Apriori vid 2017 Taras Bulba pereklad ukrayinskoyu Mikoli Sadovskogo u vidavnictvi A ba ba ga la ma ga vid 2005 Taras Bulba pereklad ukrayinskoyu Mikoli Sadovskogo u vidavnictvi A ba ba ga la ma ga nove ilyustrovane vid 2018 Taras Bulba pereklad ukrayinskoyu Mikoli Sadovskogo u Vikidzherelah vid 1910 Inshi posilannya Oleksandr Palij Cenzurovanij Bulba i rezhiser Bortko v roli Andriya Svitlana Shevcova Taras Bulba ukrayinskij mif proti russkogo mira i polske pitannya poserediniLiteraturaSamojlenko G V Povist M V Gogolya Taras Bulba v ukrayinskomu tekstologichnomu sociologichnomu ta misteckomu vimirah monografiya G V Samojlenko Nizhin Vid vo NDU im Gogolya 2018 260 s Bibl s 253 260

Дата публікації:
Топ