Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дорошенко Дмитро Іванович 27 березня 8 квітня 1882 18820408 Вільня Російська імперія 19 березня 1951 Мюнхен Баварія ФРН

Дорошенко Дмитро Іванович

Дорошенко Дмитро Іванович

Дорошенко Дмитро Іванович (27 березня (8 квітня) 1882(18820408), Вільня, Російська імперія — 19 березня 1951, Мюнхен, Баварія, ФРН) — український політичний діяч, дипломат, історик, публіцист, літературознавець, бібліограф. Засновник «Просвіти» на Катеринославщині. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв.

Дорошенко Дмитро Іванович
image
Дорошенко Дмитро Іванович
image Губернатор Галичини і Буковини
22 квітня 1917 — 2 серпня 1917
Попередник Федір Трепов
Наступник Адміністрація ліквідована
image Губернатор Чернігівщини image
серпень 1917 — січень 1918
Попередник
Наступник Посада ліквідована, Ревком як колективний орган радянської влади
image Міністр міжнаціональних справ України image
20 травня 1918 — 24 жовтня 1918
Прем'єр-міністр Федір Лизогуб
Попередник Микола Василенко
Наступник Георгій Афанасьєв
Народився 8 квітня 1882(1882-04-08)[2][3]
Вільнюс, Російська імперія[2]
Помер 19 березня 1951(1951-03-19)[2][3](68 років)
Мюнхен, ФРН[2]
Похований Вальдфрідгоф
Відомий як політик, дипломат, історик
Місце роботи Варшавський університет
Країна Російська імперія, Українська Держава, УНР і Чехословаччина
Політична партія Українська демократична партія
image
image Роботи у Вікіджерелах
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дорошенко.

З квітня 1917 року — крайовий комісар Галичини й Буковини. Член УПСФ, Української Центральної Ради, Чернігівський губернський комісар (губернатор) за часів Тимчасового уряду Росії і Центральної Ради УНР з вересня 1917 року до січня 1918 року.

У травні-листопаді 1918 — міністр закордонних справ Української Держави.

З 1919 року — в еміграції, де був організатором і співробітником українських наукових установ. Один із засновників Музею визвольної боротьби України у Празі.

Життєпис

image
У студентські роки

Народився у Вільні в родині, що походила зі старовинного українського козацько-старшинського роду на Глухівщині та з якого вийшли два українські гетьмани — Михайло Дорошенко та Петро Дорошенко. Батько — Іван Якович (1848—1914), 1874 року із відзнакою закінчив Харківський ветінститут, протягом 30 років працював ветеринаром у Вільні.

Навчався на історико-філологічному факультеті Варшавського, Петербурзького і Київського університетів. У 1903 році очолював Українську студентську громаду в Петербурзі. Дуже рано розпочав політичну діяльність, спочатку як член Революційної української партії, а згодом — Товариства українських поступовців. Активно публікувався у пресі.

З 1897 року співпрацював з політичними виданнями в Галичині.

1904 року приїхав до Львова, де на університетських курсах слухав лекції з історії України М.Грушевського та з історії української літератури І.Франка.

У 1905 році, коли у зв'язку із заворушеннями вищі навчальні заклади Петербурга закрили на необмежений час, переїхав до Полтави, де став співробітником газети «Полтавський час».

Події 1906 року застають його в Києві. В умовах послаблення тиску цензури Дорошенко поринає в національно-політичне життя і стає співробітником таких часописів, як «Громадська думка», «Нова громада», «Рада», «Рідний край», «Хлібороб», «Украинский вестник», «Украинская жизнь», «Україна». Певний час працював вчителем у середніх школах Києва і Катеринослава.

У травні 1906 року з відкриттям Першої державної думи Дорошенко був запрошений до Петербурга на посаду секретаря журналу «Украинский вестник» — органу української парламентської громади.

У 1909-13 викладає в Катеринославському комерційному училищі, обирається заступником голови Катеринославської «Просвіти» і у 1910–1913 роках — фактичний редактор часопису «Дніпрові хвилі» у Катеринославі. Згодом повертається до Києва.

Початок Української Революції

Під час першої світової війни обраний уповноваженим Всеросійського Союзу Міст на Південно-Західному фронті (з 1915 року), очолював відділ допомоги українцям на окупованих російськими військами землях Галичини і Буковини.

У березні 1917 року Дорошенко після реорганізації ТУП у Спілка українських автономістів-федералістів (з червня 1917 року — Українська партія соціалістів-федералістів) став членом цієї організації. З квітня 1917 року входив до складу Української Центральної Ради.

22 квітня призначений Тимчасовим урядом крайовим комісаром Галичини і Буковини з правами генерал-губернатора.

Після відступу 2 серпня 1917 року російських військ з Галичини повернувся до Києва, наприкінці серпня 1917 року йому було запропоновано сформувати новий склад Генерального Секретаріату УЦР. Проте через розходження у поглядах на шляхи становлення української державності з Михайлом Грушевським Дорошенко відмовився від цієї пропозиції. Незабаром був обраний губернським комісаром Чернігівщини і перебував на цій посаді до 24 грудня 1917 (6 січня 1918 за н.ст)· Після цього виїхав до Києва; де й перебував під час боїв за місто і більшовицької окупації·

Робота в уряді Української Держави

Навесні 1918 року виїхав у Галичину. Після приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського повернувся до Києва.

20 травня 1918 року очолив Міністерство закордонних справ Української Держави. В період керівництва зовнішньополітичним відомством було відкрито дипломатичні представництва України в Румунії, Польщі, Швейцарії, Фінляндії та ряд українських консульств за кордоном і зарубіжних держав у Києві. В липні-серпні 1918 року при активній участі Дмитра Дорошенка відбулася ратифікація Берестейського миру 1918 року країнами Четверного союзу (крім Австро-Угорщини).

В середині серпня 1918 року у відповідь на антиукраїнську політику уряду генерала Сулеймана Сулькевича у Криму Дорошенко вжив ряд заходів для півострова, після реалізації частини з яких кримська влада пішла на переговори про форми державного об'єднання України.

Дмитро Дорошенко часто виступав посередником у пошуках шляхів порозуміння між Павлом Скоропадським і національно-демократичними силами та вироблення умов формування українського уряду на повністю національній основі.

В жовтні 1918 року робив спроби вступити у переговори з дипломатичними колами держав Антанти у Берні.

Після падіння Гетьманату працював приват-доцентом Кам'янець-Подільського державного українського університету.

Еміграція

image
Члени-засновники та професори Українського наукового інституту в Берліні. 1-й ряд (зліва направо): Володимир Коростовець, Олександр Скоропис-Йолтуховський, ген. Вільгельм Ґренер, Васмерг, Дмитро Дорошенко, Келлєр; 2-й ряд: Володимир Залозецький-Сас, В'ячеслав Липинський, Іван Мірчук, 1927 рік

1919 року Дорошенко пішов у вигнання і врешті оселився у Празі, де чехословацький уряд дав притулок українським та російським емігрантам, особливо науковцям.

У 1920 році разом з В'ячеславом Липинським, Сергієм Шеметом та іншими діячами гетьманського руху брав участь у створенні об'єднання українських монархістів — Українського союзу хліборобів-державників.

У міжвоєнний період Дорошенко був професором історії в Українському вільному університеті у Празі, входив до складу Правління Товариства підтримки української науки і культури в Німеччині і став першим директором Українського наукового інституту в Берліні та професором історії церкви у Варшавському університеті. У 1937 та 1938 роках він здійснив два дуже успішні лекційні тури Канадою, яка на той час мала велике українське іммігрантське населення. У Берліні мешкав у Вільмерсдорфі, Регенсбургер Штрасе, 32 (1920-ті рр.), потім в Фріденау, Петер-Вішер-Штрасе, 19 (1930-ті рр.)

1939-го повернувся до Праги, де продовжив роботу як історик в Українському вільному університеті.

1945 року Дорошенко перебрався до Західної Німеччини, де став першим президентом Української вільної академії наук. 1947 року переїхав до Канади, де викладав історію та літературу в колегії Святого Андрія у Вінніпезі та разом з істориком літератури Леонідом Білецьким та філологом Ярославом Рудницьким створили (філію Української вільної академії наук). Однак він захворів у Вінніпезі і 1950 року повернувся до Європи.

Наукова робота

image
Реклама книжок для дітей, українська щоденна газета «Свобода» (США), № 210, 10 вересня 1937

У 1921—1951 роках — професор кафедри історії Українського вільного університету у Відні, Празі і Мюнхені.

Дмитро Дорошенко очолював Український науковий інститут у Берліні (1926–1931 роки), Українську вільну академію наук (1945–1951 роки). За визначенням Олександра Оглоблина, Дмитро Дорошенко був першим українським істориком, який дав науковий огляд історії України як процесу розвитку української державності.

Автор близько 1 тис. праць з історії України, історії культури і церкви в Україні. Головні праці Дмитра Дорошенка:

Визначне місце в українській публіцистиці займають книги спогадів Дорошенка «Мої спогади про давно минуле. 1901—1914 роки» (1949), «Мої спогади про недавнє минуле. 1914—1920 роки» (1923–1924).

image
Могила Дмитра та Наталії Дорошенків, Вальдфрідгоф

Поховано його в 1951 році у Мюнхені на кладовищі Вальдфрідгоф, ділянка 71. Поруч у могилі поховано дружину Наталю Дорошенко.

У 2013 році при підтримці Музею гетьманства був створений «Гетьманський фонд Петра Дорошенка». Фонд здійснює дослідження діяльності гетьманів України Михайла та Петра Дорошенків, поширення інформації про них, дослідження родоводу Дорошенків.

Бібліографія праць

  • Дорошенко Д. Короткий нарис історії Христіянської Церкви / др. Дмитро Дорошенко. — Винипеґ: Накладом Вид. Спілки «Еклезія», 1949. — 102 с. [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Дорошенко Д. Мої спомини про давнє-минуле (1901—1914 роки) / Дмитро Дорошенко. — Винипеґ: Накладом Вид. Спілки Тризуб, 1949. — 167 с. [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Дорошенко Д. Коротенька історія Чернігівщини / Д. Дорошенко. — Чернігів: Вид. Т-во «Сіверян. думка», 1918. — 38 с. [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Дорошенко Д. По рідному краю: (подорож. враження й замітки) / Дмитро Дорошенко. — Вид. 2-ге, переробл. й доповн. — Львів: Наклад М. Таранька, 1930. — 156 с. [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє-минуле (1914—1918). Ч. 1 : Галицька Руїна 1914—1917 років / Дмитро Дорошенко. — Львів: Червона калина, 1923. — 131 с. [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Дорошенко Д. Православна церква в минулому й сучасному житті українського народу / Дмитро Дорошенко. — Берлін: Р. Б. : Нація в поході, 1940. — 70 с. [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Дорошенко Д. Угорська Україна / Д. Дорошенко. — Прага: Всесвіт. Тип. Політики в Празі, 1919. — 34 с. — (Інформаційна українська серія ; чис. 1). [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Дорошенко Д. Огляд української історіографії / Д. Дорошенко. — Прага: Наклад укр. ун-ту в Празі, 1923. — 221 с. [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Дорошенко Д. Нарис історії України. Т. 1 : (До половини XVII століття) / Д. Дорошенко. — Варшава: б. в., 1932. — 230 с. — (Праці Українського наукового інституту ; т. 9) (Серія підручників ; кн. 1). [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Дорошенко Д. Нарис історії України. Т. 2 : (Від половини XVII століття) / Д. Дорошенко. — Варшава: б. в., 1933. — 370 с. — (Праці Українського наукового ін-ту ; т. 8). — (Серія підручників ; кн. 2). [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] (одне з сучасних перевидань: Дорошенко Д. І. Нарис історії України: Передмова І. О. Денисюка / Д. І. Дорошенко. — Львів: Світ, 1991. — 576 с. [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.])
  • Дорошенко Д. Історія України, 1917—1923 рр. Т. 1 : Доба Центральної Ради / Дмитро Дорошенко. — Ужгород: б. в., 1932. — 450 с. [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Дорошенко Д. Історія України, 1917—1923 рр. Т. 2 : Українська Гетьманська держава 1918 року / Дмитро Дорошенко. — Ужгород: б. в., 1930. — 500 с. [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Дорошенко Д. Євген Чикаленко: його життя і громадська діяльність / Д. Дорошенко. — Прага: Вид. фонду ім. Чикаленка при Укр. акад. ком., 1934. — 100 с. [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Дорошенко Д. З історії української політичної думки за часів світової війни / Д. Дорошенко. — Прага: б. в., 1936. — 99 с. [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Dorošenko, D. Hejtman Petr Dorošenko a jeho turecká politika / D. Dorošenko, A. J. Rypka. — Praha: Tiskem Pražské akciové tiskárny, 1933. — 55 s. [ 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Вшанування пам'яті

У Чернігові та Снігурівці існують вулиці Дмитра Дорошенка Чернігівська міська рада. Розпорядження № 46-р від 12 лютого 2016 року / 1.48. вулицю Соколовської на вулицю Дмитра Дорошенка [ 20 лютого 2016 у Wayback Machine.].

У м. Дніпрі на будівлі обласної ради на кошти д-ра Ніни Синявської зі США відкрито меморіальну дошку, на якій зазначено: «У цьому будинку було комерційне училище, в якому з 1901 по 1917 рік працювали визначні українські вчені Дмитро Яворницький (1855—1940), Антін Синявський (1866—1951), Дмитро Дорошенко (1882—1951)».

Примітки

  1. Українська драматургія: збірка українських знадобів. Одеса: Друкарня Є. Фесенка, 1906. 229 с., с. 183—184
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #123811392 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. В. Андрєєв, А. Руденко. Рід Дорошенків… С. 51.
  5. Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності / За заг. ред. А. П. Коцура, Н. В. Терес. — Київ: Книги — XXI, 2007. — С.146. — 464 с. — .
  6. Л. Пироженко (27.09.2008). . Освіта.UA. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 01.11.2016.
  7. Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності. Київ: Книги - ХХІ. 2007. с. 147. ISBN .
  8. Дмитро Дорошенко, Нарис історії України. Том 1 [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.], 1932 р.
  9. Дмитро Дорошенко, Нарис історії України. Том 2 [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.], 1933 р.
  10. Андрєєв В. М. Український історичний журнал, № 4, 2007, C. 102—122. Дмитро Дорошенко: «перший» чи «другий» в українській історіографії першої половини XX ст.? (досвід вивчення інтелектуальної біографії історика)[недоступне посилання з липня 2019]
  11. Олексій Дорошенко [ 20 грудня 2018 у Wayback Machine.]. Як був створений Гетьманський фонд Петра Дорошенка [ 4 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Опубліковано: Гетьман Петро Дорошенко та його доба в Україні. — Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2015, с. 338—340

Джерела

  • Д. В. Веденєєв. Дорошенко Дмитро Іванович [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
  • Гордієнко Д. Гетьман Петро Дорошенко в житті і творчості Дмитра Дорошенка // Славістична збірка / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. — Вип. IV: До 100 річчя Української Революції (1917—1923 рр.) / За редакцією Д. Гордієнка та В. Корнієнка. — К., 2018. — С. 27–39 [1] [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.] .
  • Дорошенко Дмитро Іванович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.135-140
  • Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К., 1990. — С. 96; портрет.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. Словникова частина. — Перевидання в Україні. — Т. 2. — Львів, 1993. — С. 583—584; портрет.
  • Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 200—201.
  • Баженов Л. В. Історичне краєзнавство Правобережної України XIX — на початку XX століть: Становлення. Історіографія. Біобібліографія. — Хмельницький, 1995. — С. 199.
  • Малий словник історії України. — К., 1997. — С. 139.
  • Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. — К., 1998. — С. 87–88.
  • Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001. — С. 222.
  • Універсальний словник-енциклопедія. — 3-є видання. — К., 2003. — С. 399.
  • Современная украинская энциклопедия. — Т. 4. — Харьков: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга», 2005. — С. 387—388.
  • Осташко Т. С. Дорошенко Дмитро Іванович [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — Т. 2. — К., 2005. — С. 455—456.
  • Петрикова В. Діячі бібліотечного краєзнавства на Поділлі та їх вплив на розвиток теорії краєзнавчої бібліографії в Україні в післяреволюційні роки // Вісник історико-культурологічного Подільського братства. — 1995. — № 4. — С. 88.
  • В. Ф. Солдатенко. Дорошенко Дмитро Іванович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
  • Криськов А. А. Діяльність Д. І. Дорошенка в еміграції (20-ті роки XX ст.) // Духовні витоки Поділля: Творці історії краю: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (9-11 вересня 1994 р., м. Кам'янець-Подільський). — Хмельницький: Поділля, 1994. — С. 38–40.
  • Лозовий Віталій. Дмитро Дорошенко // Подолянин. — 1993. — 28 квітня. — С. 3; портрет.
  • Мельничук Олександр. Працював без упину на користь України // Історичний календар'97. — К., 1996. — С. 124—125.
  • Завальнюк О. М. Д. І. Дорошенко: 75 днів у Кам'янці-Подільському // Краєзнавство: Науковий журнал. — 2001. — № 1–4. — С. 145—148.
  • В. Андрєєв, А. Руденко. Рід Дорошенків у громадсько-політичному та культурному житті України (XVII—XX ст.) / Український історичний журнал.— К., № 1 за січень–лютий 2015. — С. 39–56. — ISSN 0130-5247.
  • Иваницкая С. Г. Дорошенко Дмитрий Иванович // Іваницька С. Г. Українська ліберально-демократична партійна еліта: «колективний портрет» (кінець XIX — початок ХХ ст.). — Запоріжжя: Просвіта, 2011. — С. 377—382.
  • Білецький Л. Дмитро Дорошенко / Леонід Білецький ; Укр. вільна акад. наук. — Вінніпеґ: Накладом Ювіл. Ком. для вшанування 50-ліття наук. і громад. праці Дм. Дорошенка, 1949. — (23 с. — (Українські вчені ; ч. 1). [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Бібліографія праць проф. Д. Дорошенка за 1899—1942 роки. — Прага: Вид-во Юрія Тищенка, 1942. — 61 с. [ 4 березня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Дорошенко Дмитро Іванович
  • Крутянська трагедія — героїчний чин нації та непрощений гріх еліти [ 9 лютого 2012 у Wayback Machine.]
  • Дмитро Дорошенко домігся приєднання Криму до України [ 1 червня 2012 у Wayback Machine.] Журнал «Країна» № 116 за 05.04.2012
  • Праці Д. Дорошенка в е-бібліотеці Чтиво [ 20 грудня 2012 у Wayback Machine.]
  • Дорошенко Дмитро в Електронній бібліотеці «Культура України» [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Бібліографія. Дорошенко Дмитро Іванович // Німецька національна бібліотека

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Doroshenko Dmitro Ivanovich 27 bereznya 8 kvitnya 1882 18820408 Vilnya Rosijska imperiya 19 bereznya 1951 Myunhen Bavariya FRN ukrayinskij politichnij diyach diplomat istorik publicist literaturoznavec bibliograf Zasnovnik Prosviti na Katerinoslavshini Chlen Kiyivskogo tovaristva starozhitnostej i mistectv Doroshenko Dmitro IvanovichDoroshenko Dmitro IvanovichGubernator Galichini i Bukovini22 kvitnya 1917 2 serpnya 1917Poperednik Fedir TrepovNastupnik Administraciya likvidovanaGubernator Chernigivshiniserpen 1917 sichen 1918PoperednikNastupnik Posada likvidovana Revkom yak kolektivnij organ radyanskoyi vladiMinistr mizhnacionalnih sprav Ukrayini20 travnya 1918 24 zhovtnya 1918Prem yer ministr Fedir LizogubPoperednik Mikola VasilenkoNastupnik Georgij AfanasyevNarodivsya 8 kvitnya 1882 1882 04 08 2 3 Vilnyus Rosijska imperiya 2 Pomer 19 bereznya 1951 1951 03 19 2 3 68 rokiv Myunhen FRN 2 Pohovanij ValdfridgofVidomij yak politik diplomat istorikMisce roboti Varshavskij universitetKrayina Rosijska imperiya Ukrayinska Derzhava UNR i ChehoslovachchinaPolitichna partiya Ukrayinska demokratichna partiya Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Doroshenko Z kvitnya 1917 roku krajovij komisar Galichini j Bukovini Chlen UPSF Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Chernigivskij gubernskij komisar gubernator za chasiv Timchasovogo uryadu Rosiyi i Centralnoyi Radi UNR z veresnya 1917 roku do sichnya 1918 roku U travni listopadi 1918 ministr zakordonnih sprav Ukrayinskoyi Derzhavi Z 1919 roku v emigraciyi de buv organizatorom i spivrobitnikom ukrayinskih naukovih ustanov Odin iz zasnovnikiv Muzeyu vizvolnoyi borotbi Ukrayini u Prazi ZhittyepisU studentski roki Narodivsya u Vilni v rodini sho pohodila zi starovinnogo ukrayinskogo kozacko starshinskogo rodu na Gluhivshini ta z yakogo vijshli dva ukrayinski getmani Mihajlo Doroshenko ta Petro Doroshenko Batko Ivan Yakovich 1848 1914 1874 roku iz vidznakoyu zakinchiv Harkivskij vetinstitut protyagom 30 rokiv pracyuvav veterinarom u Vilni Navchavsya na istoriko filologichnomu fakulteti Varshavskogo Peterburzkogo i Kiyivskogo universitetiv U 1903 roci ocholyuvav Ukrayinsku studentsku gromadu v Peterburzi Duzhe rano rozpochav politichnu diyalnist spochatku yak chlen Revolyucijnoyi ukrayinskoyi partiyi a zgodom Tovaristva ukrayinskih postupovciv Aktivno publikuvavsya u presi Z 1897 roku spivpracyuvav z politichnimi vidannyami v Galichini 1904 roku priyihav do Lvova de na universitetskih kursah sluhav lekciyi z istoriyi Ukrayini M Grushevskogo ta z istoriyi ukrayinskoyi literaturi I Franka U 1905 roci koli u zv yazku iz zavorushennyami vishi navchalni zakladi Peterburga zakrili na neobmezhenij chas pereyihav do Poltavi de stav spivrobitnikom gazeti Poltavskij chas Podiyi 1906 roku zastayut jogo v Kiyevi V umovah poslablennya tisku cenzuri Doroshenko porinaye v nacionalno politichne zhittya i staye spivrobitnikom takih chasopisiv yak Gromadska dumka Nova gromada Rada Ridnij kraj Hliborob Ukrainskij vestnik Ukrainskaya zhizn Ukrayina Pevnij chas pracyuvav vchitelem u serednih shkolah Kiyeva i Katerinoslava U travni 1906 roku z vidkrittyam Pershoyi derzhavnoyi dumi Doroshenko buv zaproshenij do Peterburga na posadu sekretarya zhurnalu Ukrainskij vestnik organu ukrayinskoyi parlamentskoyi gromadi U 1909 13 vikladaye v Katerinoslavskomu komercijnomu uchilishi obirayetsya zastupnikom golovi Katerinoslavskoyi Prosviti i u 1910 1913 rokah faktichnij redaktor chasopisu Dniprovi hvili u Katerinoslavi Zgodom povertayetsya do Kiyeva Pochatok Ukrayinskoyi RevolyuciyiPid chas pershoyi svitovoyi vijni obranij upovnovazhenim Vserosijskogo Soyuzu Mist na Pivdenno Zahidnomu fronti z 1915 roku ocholyuvav viddil dopomogi ukrayincyam na okupovanih rosijskimi vijskami zemlyah Galichini i Bukovini U berezni 1917 roku Doroshenko pislya reorganizaciyi TUP u Spilka ukrayinskih avtonomistiv federalistiv z chervnya 1917 roku Ukrayinska partiya socialistiv federalistiv stav chlenom ciyeyi organizaciyi Z kvitnya 1917 roku vhodiv do skladu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi 22 kvitnya priznachenij Timchasovim uryadom krajovim komisarom Galichini i Bukovini z pravami general gubernatora Pislya vidstupu 2 serpnya 1917 roku rosijskih vijsk z Galichini povernuvsya do Kiyeva naprikinci serpnya 1917 roku jomu bulo zaproponovano sformuvati novij sklad Generalnogo Sekretariatu UCR Prote cherez rozhodzhennya u poglyadah na shlyahi stanovlennya ukrayinskoyi derzhavnosti z Mihajlom Grushevskim Doroshenko vidmovivsya vid ciyeyi propoziciyi Nezabarom buv obranij gubernskim komisarom Chernigivshini i perebuvav na cij posadi do 24 grudnya 1917 6 sichnya 1918 za n st Pislya cogo viyihav do Kiyeva de j perebuvav pid chas boyiv za misto i bilshovickoyi okupaciyi Robota v uryadi Ukrayinskoyi DerzhaviNavesni 1918 roku viyihav u Galichinu Pislya prihodu do vladi getmana Pavla Skoropadskogo povernuvsya do Kiyeva 20 travnya 1918 roku ocholiv Ministerstvo zakordonnih sprav Ukrayinskoyi Derzhavi V period kerivnictva zovnishnopolitichnim vidomstvom bulo vidkrito diplomatichni predstavnictva Ukrayini v Rumuniyi Polshi Shvejcariyi Finlyandiyi ta ryad ukrayinskih konsulstv za kordonom i zarubizhnih derzhav u Kiyevi V lipni serpni 1918 roku pri aktivnij uchasti Dmitra Doroshenka vidbulasya ratifikaciya Berestejskogo miru 1918 roku krayinami Chetvernogo soyuzu krim Avstro Ugorshini V seredini serpnya 1918 roku u vidpovid na antiukrayinsku politiku uryadu generala Sulejmana Sulkevicha u Krimu Doroshenko vzhiv ryad zahodiv dlya pivostrova pislya realizaciyi chastini z yakih krimska vlada pishla na peregovori pro formi derzhavnogo ob yednannya Ukrayini Dmitro Doroshenko chasto vistupav poserednikom u poshukah shlyahiv porozuminnya mizh Pavlom Skoropadskim i nacionalno demokratichnimi silami ta viroblennya umov formuvannya ukrayinskogo uryadu na povnistyu nacionalnij osnovi V zhovtni 1918 roku robiv sprobi vstupiti u peregovori z diplomatichnimi kolami derzhav Antanti u Berni Pislya padinnya Getmanatu pracyuvav privat docentom Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu EmigraciyaChleni zasnovniki ta profesori Ukrayinskogo naukovogo institutu v Berlini 1 j ryad zliva napravo Volodimir Korostovec Oleksandr Skoropis Joltuhovskij gen Vilgelm Grener Vasmerg Dmitro Doroshenko Kellyer 2 j ryad Volodimir Zalozeckij Sas V yacheslav Lipinskij Ivan Mirchuk 1927 rik 1919 roku Doroshenko pishov u vignannya i vreshti oselivsya u Prazi de chehoslovackij uryad dav pritulok ukrayinskim ta rosijskim emigrantam osoblivo naukovcyam U 1920 roci razom z V yacheslavom Lipinskim Sergiyem Shemetom ta inshimi diyachami getmanskogo ruhu brav uchast u stvorenni ob yednannya ukrayinskih monarhistiv Ukrayinskogo soyuzu hliborobiv derzhavnikiv U mizhvoyennij period Doroshenko buv profesorom istoriyi v Ukrayinskomu vilnomu universiteti u Prazi vhodiv do skladu Pravlinnya Tovaristva pidtrimki ukrayinskoyi nauki i kulturi v Nimechchini i stav pershim direktorom Ukrayinskogo naukovogo institutu v Berlini ta profesorom istoriyi cerkvi u Varshavskomu universiteti U 1937 ta 1938 rokah vin zdijsniv dva duzhe uspishni lekcijni turi Kanadoyu yaka na toj chas mala velike ukrayinske immigrantske naselennya U Berlini meshkav u Vilmersdorfi Regensburger Shtrase 32 1920 ti rr potim v Fridenau Peter Visher Shtrase 19 1930 ti rr 1939 go povernuvsya do Pragi de prodovzhiv robotu yak istorik v Ukrayinskomu vilnomu universiteti 1945 roku Doroshenko perebravsya do Zahidnoyi Nimechchini de stav pershim prezidentom Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk 1947 roku pereyihav do Kanadi de vikladav istoriyu ta literaturu v kolegiyi Svyatogo Andriya u Vinnipezi ta razom z istorikom literaturi Leonidom Bileckim ta filologom Yaroslavom Rudnickim stvorili filiyu Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk Odnak vin zahvoriv u Vinnipezi i 1950 roku povernuvsya do Yevropi Naukova robotaReklama knizhok dlya ditej ukrayinska shodenna gazeta Svoboda SShA 210 10 veresnya 1937 U 1921 1951 rokah profesor kafedri istoriyi Ukrayinskogo vilnogo universitetu u Vidni Prazi i Myunheni Dmitro Doroshenko ocholyuvav Ukrayinskij naukovij institut u Berlini 1926 1931 roki Ukrayinsku vilnu akademiyu nauk 1945 1951 roki Za viznachennyam Oleksandra Ogloblina Dmitro Doroshenko buv pershim ukrayinskim istorikom yakij dav naukovij oglyad istoriyi Ukrayini yak procesu rozvitku ukrayinskoyi derzhavnosti Avtor blizko 1 tis prac z istoriyi Ukrayini istoriyi kulturi i cerkvi v Ukrayini Golovni praci Dmitra Doroshenka Dvotomnik Naris istoriyi Ukrayini pershe vidannya vijshlo v UNI u Varshavi 1932 Tom I i 1933 Tom II roku Istoriya Ukrayini 1917 23 ch I 2 1930 1932 Oglyad ukrayinskoyi istoriografiyi 17 bereznya 2013 u Wayback Machine 1923 Pravoslavna cerkva v minulomu i suchasnomu zhitti ukrayinskogo narodu 1940 monografiyi pro Mikolu Kostomarova Pantelejmona Kulisha Volodimira Antonovicha getmana Petra Doroshenka ta inshih Slov yanskij svit u jogo minulomu j suchasnomu B 1922 Ukrayinske slovo u troh tomah Viznachne misce v ukrayinskij publicistici zajmayut knigi spogadiv Doroshenka Moyi spogadi pro davno minule 1901 1914 roki 1949 Moyi spogadi pro nedavnye minule 1914 1920 roki 1923 1924 Mogila Dmitra ta Nataliyi Doroshenkiv Valdfridgof Pohovano jogo v 1951 roci u Myunheni na kladovishi Valdfridgof dilyanka 71 Poruch u mogili pohovano druzhinu Natalyu Doroshenko U 2013 roci pri pidtrimci Muzeyu getmanstva buv stvorenij Getmanskij fond Petra Doroshenka Fond zdijsnyuye doslidzhennya diyalnosti getmaniv Ukrayini Mihajla ta Petra Doroshenkiv poshirennya informaciyi pro nih doslidzhennya rodovodu Doroshenkiv Bibliografiya prac Doroshenko D Korotkij naris istoriyi Hristiyanskoyi Cerkvi dr Dmitro Doroshenko Vinipeg Nakladom Vid Spilki Ekleziya 1949 102 s 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Doroshenko D Moyi spomini pro davnye minule 1901 1914 roki Dmitro Doroshenko Vinipeg Nakladom Vid Spilki Trizub 1949 167 s 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Doroshenko D Korotenka istoriya Chernigivshini D Doroshenko Chernigiv Vid T vo Siveryan dumka 1918 38 s 12 serpnya 2020 u Wayback Machine Doroshenko D Po ridnomu krayu podorozh vrazhennya j zamitki Dmitro Doroshenko Vid 2 ge pererobl j dopovn Lviv Naklad M Taranka 1930 156 s 8 serpnya 2020 u Wayback Machine Doroshenko D Moyi spomini pro nedavnye minule 1914 1918 Ch 1 Galicka Ruyina 1914 1917 rokiv Dmitro Doroshenko Lviv Chervona kalina 1923 131 s 14 serpnya 2020 u Wayback Machine Doroshenko D Pravoslavna cerkva v minulomu j suchasnomu zhitti ukrayinskogo narodu Dmitro Doroshenko Berlin R B Naciya v pohodi 1940 70 s 13 serpnya 2020 u Wayback Machine Doroshenko D Ugorska Ukrayina D Doroshenko Praga Vsesvit Tip Politiki v Prazi 1919 34 s Informacijna ukrayinska seriya chis 1 11 serpnya 2020 u Wayback Machine Doroshenko D Oglyad ukrayinskoyi istoriografiyi D Doroshenko Praga Naklad ukr un tu v Prazi 1923 221 s 13 serpnya 2020 u Wayback Machine Doroshenko D Naris istoriyi Ukrayini T 1 Do polovini XVII stolittya D Doroshenko Varshava b v 1932 230 s Praci Ukrayinskogo naukovogo institutu t 9 Seriya pidruchnikiv kn 1 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Doroshenko D Naris istoriyi Ukrayini T 2 Vid polovini XVII stolittya D Doroshenko Varshava b v 1933 370 s Praci Ukrayinskogo naukovogo in tu t 8 Seriya pidruchnikiv kn 2 4 serpnya 2020 u Wayback Machine odne z suchasnih perevidan Doroshenko D I Naris istoriyi Ukrayini Peredmova I O Denisyuka D I Doroshenko Lviv Svit 1991 576 s 21 sichnya 2022 u Wayback Machine Doroshenko D Istoriya Ukrayini 1917 1923 rr T 1 Doba Centralnoyi Radi Dmitro Doroshenko Uzhgorod b v 1932 450 s 14 serpnya 2020 u Wayback Machine Doroshenko D Istoriya Ukrayini 1917 1923 rr T 2 Ukrayinska Getmanska derzhava 1918 roku Dmitro Doroshenko Uzhgorod b v 1930 500 s 14 serpnya 2020 u Wayback Machine Doroshenko D Yevgen Chikalenko jogo zhittya i gromadska diyalnist D Doroshenko Praga Vid fondu im Chikalenka pri Ukr akad kom 1934 100 s 14 serpnya 2020 u Wayback Machine Doroshenko D Z istoriyi ukrayinskoyi politichnoyi dumki za chasiv svitovoyi vijni D Doroshenko Praga b v 1936 99 s 13 serpnya 2020 u Wayback Machine Dorosenko D Hejtman Petr Dorosenko a jeho turecka politika D Dorosenko A J Rypka Praha Tiskem Prazske akciove tiskarny 1933 55 s 26 veresnya 2020 u Wayback Machine Vshanuvannya pam yatiU Chernigovi ta Snigurivci isnuyut vulici Dmitra Doroshenka Chernigivska miska rada Rozporyadzhennya 46 r vid 12 lyutogo 2016 roku 1 48 vulicyu Sokolovskoyi na vulicyu Dmitra Doroshenka 20 lyutogo 2016 u Wayback Machine U m Dnipri na budivli oblasnoyi radi na koshti d ra Nini Sinyavskoyi zi SShA vidkrito memorialnu doshku na yakij zaznacheno U comu budinku bulo komercijne uchilishe v yakomu z 1901 po 1917 rik pracyuvali viznachni ukrayinski vcheni Dmitro Yavornickij 1855 1940 Antin Sinyavskij 1866 1951 Dmitro Doroshenko 1882 1951 PrimitkiUkrayinska dramaturgiya zbirka ukrayinskih znadobiv Odesa Drukarnya Ye Fesenka 1906 229 s s 183 184 Deutsche Nationalbibliothek Record 123811392 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 V Andryeyev A Rudenko Rid Doroshenkiv S 51 Diyachi nauki i kulturi Ukrayini narisi zhittya ta diyalnosti Za zag red A P Kocura N V Teres Kiyiv Knigi XXI 2007 S 146 464 s ISBN 978 966 8653 95 7 L Pirozhenko 27 09 2008 Osvita UA Arhiv originalu za 2 lyutogo 2020 Procitovano 01 11 2016 Diyachi nauki i kulturi Ukrayini narisi zhittya ta diyalnosti Kiyiv Knigi HHI 2007 s 147 ISBN 978 966 8653 95 7 Dmitro Doroshenko Naris istoriyi Ukrayini Tom 1 17 bereznya 2013 u Wayback Machine 1932 r Dmitro Doroshenko Naris istoriyi Ukrayini Tom 2 17 bereznya 2013 u Wayback Machine 1933 r Andryeyev V M Ukrayinskij istorichnij zhurnal 4 2007 C 102 122 Dmitro Doroshenko pershij chi drugij v ukrayinskij istoriografiyi pershoyi polovini XX st dosvid vivchennya intelektualnoyi biografiyi istorika nedostupne posilannya z lipnya 2019 Oleksij Doroshenko 20 grudnya 2018 u Wayback Machine Yak buv stvorenij Getmanskij fond Petra Doroshenka 4 kvitnya 2019 u Wayback Machine Opublikovano Getman Petro Doroshenko ta jogo doba v Ukrayini Nizhin NDU im M Gogolya 2015 s 338 340DzherelaD V Vedenyeyev Doroshenko Dmitro Ivanovich 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Gordiyenko D Getman Petro Doroshenko v zhitti i tvorchosti Dmitra Doroshenka Slavistichna zbirka Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini Vip IV Do 100 richchya Ukrayinskoyi Revolyuciyi 1917 1923 rr Za redakciyeyu D Gordiyenka ta V Korniyenka K 2018 S 27 39 1 14 travnya 2021 u Wayback Machine Doroshenko Dmitro Ivanovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 135 140 Ukrayinska literaturna enciklopediya T 2 K 1990 S 96 portret Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slovnikova chastina Perevidannya v Ukrayini T 2 Lviv 1993 S 583 584 portret Bazhenov L V Podillya v pracyah doslidnikiv i krayeznavciv XIX XX st Istoriografiya Biobibliografiya Materiali Kam yanec Podilskij 1993 S 200 201 Bazhenov L V Istorichne krayeznavstvo Pravoberezhnoyi Ukrayini XIX na pochatku XX stolit Stanovlennya Istoriografiya Biobibliografiya Hmelnickij 1995 S 199 Malij slovnik istoriyi Ukrayini K 1997 S 139 Verstyuk V Ostashko T Diyachi Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Biografichnij dovidnik K 1998 S 87 88 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 e vidannya K 2001 S 222 Universalnij slovnik enciklopediya 3 ye vidannya K 2003 S 399 Sovremennaya ukrainskaya enciklopediya T 4 Harkov Knizhnyj Klub Klub Semejnogo Dosuga 2005 S 387 388 Ostashko T S Doroshenko Dmitro Ivanovich 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 2 K 2005 S 455 456 Petrikova V Diyachi bibliotechnogo krayeznavstva na Podilli ta yih vpliv na rozvitok teoriyi krayeznavchoyi bibliografiyi v Ukrayini v pislyarevolyucijni roki Visnik istoriko kulturologichnogo Podilskogo bratstva 1995 4 S 88 V F Soldatenko Doroshenko Dmitro Ivanovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Kriskov A A Diyalnist D I Doroshenka v emigraciyi 20 ti roki XX st Duhovni vitoki Podillya Tvorci istoriyi krayu Materiali mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi 9 11 veresnya 1994 r m Kam yanec Podilskij Hmelnickij Podillya 1994 S 38 40 Lozovij Vitalij Dmitro Doroshenko Podolyanin 1993 28 kvitnya S 3 portret Melnichuk Oleksandr Pracyuvav bez upinu na korist Ukrayini Istorichnij kalendar 97 K 1996 S 124 125 Zavalnyuk O M D I Doroshenko 75 dniv u Kam yanci Podilskomu Krayeznavstvo Naukovij zhurnal 2001 1 4 S 145 148 V Andryeyev A Rudenko Rid Doroshenkiv u gromadsko politichnomu ta kulturnomu zhitti Ukrayini XVII XX st Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 1 za sichen lyutij 2015 S 39 56 ISSN 0130 5247 Ivanickaya S G Doroshenko Dmitrij Ivanovich Ivanicka S G Ukrayinska liberalno demokratichna partijna elita kolektivnij portret kinec XIX pochatok HH st Zaporizhzhya Prosvita 2011 S 377 382 Bileckij L Dmitro Doroshenko Leonid Bileckij Ukr vilna akad nauk Vinnipeg Nakladom Yuvil Kom dlya vshanuvannya 50 littya nauk i gromad praci Dm Doroshenka 1949 23 s Ukrayinski vcheni ch 1 5 serpnya 2020 u Wayback Machine Bibliografiya prac prof D Doroshenka za 1899 1942 roki Praga Vid vo Yuriya Tishenka 1942 61 s 4 bereznya 2021 u Wayback Machine PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Doroshenko Dmitro IvanovichKrutyanska tragediya geroyichnij chin naciyi ta neproshenij grih eliti 9 lyutogo 2012 u Wayback Machine Dmitro Doroshenko domigsya priyednannya Krimu do Ukrayini 1 chervnya 2012 u Wayback Machine Zhurnal Krayina 116 za 05 04 2012 Praci D Doroshenka v e biblioteci Chtivo 20 grudnya 2012 u Wayback Machine Doroshenko Dmitro v Elektronnij biblioteci Kultura Ukrayini 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Bibliografiya Doroshenko Dmitro Ivanovich Nimecka nacionalna biblioteka

Дата публікації:
Топ