Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тищенко Юрій Георгій Пилипович криптоніми та псевдоніми С Ю Ю А Ю С Ю Т ко Ю Азовський Юрій Азовський Галайда Федір Гара

Тищенко Юрій Пилипович

Тищенко Юрій (Георгій) Пилипович (криптоніми та псевдоніми: С. Ю., Ю. А., Ю. С., Ю. Т-ко, Ю. Азовський, Юрій Азовський, Галайда, Федір Гарах, Атанасій Дюльгеров, О. Кадило, Павло Лаврів (Лавров), Ю. Сірий, Юр. Сірий, Юр. Салтичинський; 22 квітня (4 травня) 1880(18800504) — 5 грудня 1953) — український видавець, (книгар), публіцист, письменник, журналіст, перекладач, суспільний діяч. Син: видавець (Борис Тищенко).

Тищенко Юрій Пилипович
image
Народився4 травня 1880(1880-05-04)
(Салтичія), Чернігівський район, Запорізька область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер5 грудня 1953(1953-12-05) (73 роки)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країнаimage Російська імперія
image УНР
image СРСР
Діяльністьписьменник, журналіст, книгар, перекладач, видавець, політик
Галузьd[1][1], d[1][1], журналістика[1][1], видавнича справа[1][1], d[1], перекладацтво[d][1][1], політична діяльність[1][1] і книгарня[1]
Знання мовукраїнська[1][1]
Діти(Тищенко Борис Юрійович)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тищенко.

Життєпис

Народився у с. (Салтичія) Бердянського повіту Таврійської губернії (тепер — Чернігівського району Запорізької області) у селянській родині. По закінченні народної школи та учительської семінарії на початку 1900-х рр. заробляв приватними уроками у родині письменниці (Тетяни Сулими), вчителював у народних школах Бердянського повіту. З 1902 р. викладав історію, літературу та географію у двокласній школі при залізничному депо на станції (Долгінцеве) Катеринославської губернії (тепер — мікрорайон в межах м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.). У грудні 1905 р. під час збройного повстання на Катеринославській залізниці вступив до загону робітничої самооборони, брав участь у збройних сутичках з урядовими військами. На початку 1906 р. був заарештований. Після втечі з судової зали під час процесу у Катеринославі в липні 1907 р. за сприяння Володимира Винниченка був нелегально переправлений до Львова, працював у Страховому товаристві («Дністер»).

Член Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП), співпрацював з тижневиком («Земля і воля»). У вересні 1907 р. під ім'ям австрійського підданого зецера Павла Лаврова оселився у Києві, де провадив справи Михайла Грушевського. Керівник редакції (1907—1912), член редакційного комітету «Літературно-наукового вісника» (ЛНВ) (1912—1913), завідувач редакцією ілюстрованої щотижневої газети для селян і робітників «Село» («Засів») (вересень 1909 р.- серпень 1912 р.). Один із засновників видавництва «Українська хата» (1909), редактор видавництва «Лан» (1909—1913), директор видавничого товариства «Дзвін» (1911—1924), організатор (1908) та завідувач книгарні ЛНВ у Києві (1911—1913) та її філій у Харкові (1909) та Катеринодарі (1911). Автор науково-популярних та дитячих книжок, що виходили у видавництвах Є. Череповського, «Лан», «Український учитель» та перевидавалися упродовж подальших років. Друкував літературно-критичні, публіцистичні, науково-популярні, біографічні статті та оповідання на шпальтах ЛНВ, «Села» («Засіву»), «Ради», «Рідного краю», «Дзвінка», «Дзвону», «Молодої України», («Світла»), «Української хати». Звичайний член НТШ (з 1909).

Під загрозою арешту Тищенко був змушений у 1913 р. виїхати за кордон. Короткий час перебував у США, де був організатором книгарні Українського Народного Союзу та співредактором газети «Свобода» (1914). З липня 1914 р. Тищенко нелегально перебував у межах Російської імперії, опікувався виданням творів Володимира Винниченка у Москві, був координатором діяльності осередків УСДРП на Катеринославщині та Харківщині (1914—1915), один з ініціаторів створення партійного тижневика «Слово». Заарештований у січні 1916 р. Після виправдального судового вироку Т. був відправлений до російського війська.

За Української Центральної Ради — голова пресового бюро та редактор «Вістника Генерального секретаріату» (1917), співзасновник видавництва «Український Учитель», журналів «Світло» та «Українська Школа». За Української Держави — відряджений Міністерством народної освіти до Австро-Угорщини та Німеччини для організації видання підручників для народних шкіл. У Відні впродовж 1918—1919 рр. ним було надруковано понад 300 тис. примірників навчальної літератури, зокрема «Буквар» та «Читанки» С. Черкасенка, «Геометрія» О. Коваленка. На еміграції мешкав у Відні (1918—1922), Берліні (січень-жовтень 1923), Празі (1923—1934, 1939—1945). Один з організаторів Союзу українських журналістів і письменників у Відні (1919) та Союзу українських видавців (1920), віденського Союзу «Голодним України» (1922). Належав до Закордонної групи УКП (1919—1921), брав участь у переговорах В. Винниченка з Б. Куном (березень 1919), співпрацював з тижневиком «Нова доба» та журналом «Нова Україна».

Близько 1927 р. Т. заснував у Празі при книгарні Ф.Свободи українсько-російський відділ, який з часом перетворив на власну книгарню. У 1934 р. Т. переніс її до Мукачева. 1936 р. переїхав до Ужгорода, де спробував, де співпрацював у газеті «Українське слово» та виданнях «Просвіти». Упродовж двох років Т. був кольпортером празького видавництва «Орбіс», у 1938 р. відкрив власну книгарню у Перечині. Через агресію Угорщини проти Карпатської України Т. змушений був тікати до Праги, де заснував власне . Упродовж 1939—1945 рр. у серіях «Життя і чин» та «Наукова бібліотека ЮТ [Юрія Тищенка]» було видано «Поезії Тараса Шевченка» за редакцією Павла Богацького (1944), праці Михайла Антоновича, М. Гнатишака, Д. Дорошенка, І. Огієнка, Н. Полонської-Василенко, Д. Чижевського, В. Щербаківського, Д. Донцова, А. Животка, Я. Рудницького, П. Феденка.

За часів німецько-фашистської окупації Праги Т. надавав підтримку особам, які опинилися на нелегальному становищі, зокрема публіцисту єврейського походження М. Гехтеру.

У травні 1945 року Тищенко мусив залишити Прагу, яка була зайнята радянськими військами. Видання та рукописи, які він заздалегідь передав на зберігання німецькому видавцеві Герозе, зокрема видрукуваний календар-альманах «Дніпро», згоріли під час бомбардування. Перебував у таборах для переміщених осіб в англійській окупаційній зоні в Баварії та Гольштинії. У Гайкендорфі під Кілем Тищенко організував друкарню Українського Національного Об'єднання, яка виконувала замовлення українських видавництв у США. Видав три числа «Літературно-наукового збірника» (1946—1948) та власні лекції «Друкарство. Порадник для робітників пера і друку», поновив випуск «Наукової бібліотеки ЮТ», видавши праці В. Крупницького «Культурне життя в Україні за гетьмана Д. Апостола» та О. Оглобліна «Ханенки (Сторінка з історії українського автономізму XVIII століття)». Заснував Об'єднання працівників дитячої літератури (1945), для якого редагував «Українську дитячу енциклопедію».

У 1950 р. під загрозою депортації до СРСР Т. переїхав до США, короткий час мешкав у Нью-Арку, потім — надалі у Нью-Йорку. Співпрацював з газетою «Свобода», редагував «Літературно-науковий збірник», був обраний членом-кореспондентом Української Вільної Академії Наук у США. Поновив діяльність власного видавничого товариства, яке надрукувало 12 томів творів Лесі Українки, «Географію України» та книжку Т. "Україна земля моїх батьків, здійснило перевидання оповідань Ю. Сірого «Про горобця, славного молодця», «Світова мандрівка краплини води», переклади казок Р. Кіплінга.

Помер у Нью-Йорку.

Творчість

  • Де що про світ Божий (Бесіди по природознавству). − К.: Вид. Є. Череповського, 1908
  • Житє ростин. Нарис анатомії і фізіольогії ростин. — К.: Лан, 1909
  • Крим. Оповідання з подорожи дітей. — К.: Лан, 1910
  • Дивні рослини. — К.: Український учитель, 1910
  • Світова подорож краплини води: Оповідання для дітей. — К.: Український учитель, 1910
  • Про горобця, славного молодця: Оповідання. − К.: Український учитель, 1912
  • Хто такий В. Винниченко? Біографічний нарис. — К., 1917
  • Новелі. — Київ-Відень: Дзвін, 1920
  • image Кіплінґ Р. // Брати Моуглі / пер. Ю.Сірий. Київ-Відень: Видавниче товариство «Дзвін», 1920
  • З історії видавничої й книгарської справи в Україні. — Прага: Видавництво Ю. Тищенка, 1940
  • Київ. Уривок з споминів // Літературно-Науковий Збірник. — Ганновер, 1946. — Т. І. — С. 45-77
  • З моїх зустрічей // Літературно-Науковий збірник. — Коріген-Кіль, 1947. — Т. ІІ. — С. 78-86
  • Велетень української науки // (Україна). — 1949. — Ч. 2. — С. 78-84
  • Україна земля моїх батьків. — Нью-Йорк: Об'єднання працівників дитячої літератури, 1952
  • Перші наддніпрянські українські масові політичні газети. 1909—1912. — Нью-Йорк, 1952
  • Участь В. Винниченка в революційному русі 1914—1916 рр. // Винниченко В. Статті й матеріали — Нью-Йорк, 1953. — С. 42-56
  • Книгарні «Літературно-Наукового Вісника» на Наддніпрянщині в 1907-13 рр. (Спогад) // Науковий збірник УВАН у США. — 1953. — Ч. ІІ. — С. 115—126
  • Я вже був в Америці // Ювілейний альманах «Свободи» 1893—1953. — Джерси-Сіти, 1953. — С. 141—148
  • Українська книга в Карпатській Україні // Свобода. — 1954. — Ч. 115. — 17 червня. — С. 3; Ч. 116. — 18 червня. — С. 5; Ч. 117. — 19 червня. — С. 3; Ч. 118. — 22 червня. — С. 3; Ч. 119. — 23 червня. — С. 5;
  • З моїх зустрічей. Спогади. − К., 1997.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Ілько Борщак. Про згаслих. З жалібної картки (некролог). Юрій Тищенко (1889—1953) // Париж: Українознавство і французьке культурне життя, Ч.1 , 1949. С. 891—892
  3. Видавнича діяльність Юрія Тищенка празького періоду (1923—1945)
  4. . Прага: Видавництво Юрія Тищенка. 1942. 32 стор.
  5. В. Левинський. Юрій Тищенко. З нагоди З5-ліття видавничої діяльности. Львівські вісті, № 226 від 3 жовтня 1943. С. 3

Джерела

У Вікіджерелах є
Тищенко Юрій Пилипович
  • Одарченко П. Юрій Тищенко-Сірий // Свобода. — 1953. − Ч. 253. — 9 грудня. — С. 2
  • Дорошенко В. Життьовий шлях Юрія Тищенка-Сірого // Свобода. — 1954. − Ч. 88. — 8 травня. — С. 3; Ч. 89. — 11 травня. — С. 3; Ч. 90. — 12 травня. — С. 3; Ч. 91. — 13 травня. — С. 3; Ч. 92. — 14 травня. — С. 3; Ч. 93. — 15 травня. — С. 3; Ч. 94. — 18 травня. — С. 3
  • Життєвий шлях Юрія Пилиповича Тищенка // Канадський Фермер. — 1954. — Ч. 801. — С. 4
  • З листування Володимира Винниченка з Юрієм Тищенком / Упор. Н. Кічігіна, Н. Миронець // Розбудова держави. — 1994. − № 7. — С. 58−64, № 8. — С. 39−44
  • Антонюк Н. Тищенко Юрій // Українська журналістика в іменах: Матер. до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. — Львів, 1995. — Вип. 2. — С. 221—222
  • Шудря М. Трудівник пера і друку // Ю. Тищенко (Сірий) З моїх зустрічей. Спогади. — К., 1997 — С. 5 10
  • Одарченко П.; Юрій Тищенко (До 10-річчя з дня народження) // Одарченко П. Видатні українські діячі. Статті. Нариси. — Київ, 1999. — С. 44-46
  • Ткаченко І. Юрій Тищенко (Сірий) — права рука М.Грушевського у київських справах // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. — 2006. — Вип. 11. — С. 417—425
  • Мельник О. Діяльність Михайла Грушевського в еміграції за матеріалами його листування (1921−1924) з Юрієм Тищенком-Сірим // Українська історична наука на шляху творчого поступу: Доп. та повідомл. ІІІ Міжнар. наук. конгресу українських істориків (Луцьк, 17-19 травня 2006 р.). — Луцьк, 2007. — Т. 1. — С. 365−370
  • Миронець Н. Листи Володимира Винниченка до Юрія Тищенка (Сірого) (1919−1920 роки) // Український археографічний щорічник. — 2007. — Вип. 12. — С. 571−590
  • Мельник О. Щоденник Юрія Тищенка (Сірого) (1919—1924)) // Український археографічний щорічник. — 2007. — Вип. 12. — С. 591 683
  • Погребенник Ф. Тищенко Юрій // Українські письменники діаспори: Матер. до біобібліографічного словника / Відп. ред. В. Кононенко. — К., 2007. − Ч. 2 (Л-Я). — С. 197—199
  • Юркевич О. Юрій Тищенко — видавець, книгар, публіцист: період становлення (1905—1913) // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. — 2008. — Вип. 1(16). — С. 127—157
  • Листування Михайла Грушевського / Ред. Л. Винар, І. Гирич, упор. О.Мельник. − К.; Нью-Йорк; Париж; Львів; Торонто, 2012. − Т. 6.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Антонюк Н. Юрій Тищенко // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. — Львів, 1995. — Вип. 2. — С. 221—222.
  • Проскуріна Т. В. Юрій Тищенко (Сірий) та український літературний процес першої половини XX століття // Вісник Харківського університету ім. В. Каразіна. Серія Філологія. — Харків, 2005.- Вип.44. — С. 152—155.
  • Тищенко Юрій // Українські письменники діаспори: Матеріали до біобібліографічного словника / Авт.-укл.: О. Білик, Г. Гамалій, Ф. -Погребенник. — К., 2007. — Част. 2.- С. 197—199.
  • Чабан М. Ще одне ім'я на літературній карті Криворіжжя // Кур'єр Кривбасу. — 1995. — № 37/38.-С. 23.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Tishenko Yurij Georgij Pilipovich kriptonimi ta psevdonimi S Yu Yu A Yu S Yu T ko Yu Azovskij Yurij Azovskij Galajda Fedir Garah Atanasij Dyulgerov O Kadilo Pavlo Lavriv Lavrov Yu Sirij Yur Sirij Yur Saltichinskij 22 kvitnya 4 travnya 1880 18800504 5 grudnya 1953 ukrayinskij vidavec knigar publicist pismennik zhurnalist perekladach suspilnij diyach Sin vidavec Boris Tishenko Tishenko Yurij PilipovichNarodivsya4 travnya 1880 1880 05 04 Saltichiya Chernigivskij rajon Zaporizka oblast Ukrayinska Radyanska Socialistichna RespublikaPomer5 grudnya 1953 1953 12 05 73 roki Nyu Jork Nyu Jork SShAKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRDiyalnistpismennik zhurnalist knigar perekladach vidavec politikGaluzd 1 1 d 1 1 zhurnalistika 1 1 vidavnicha sprava 1 1 d 1 perekladactvo d 1 1 politichna diyalnist 1 1 i knigarnya 1 Znannya movukrayinska 1 1 DitiTishenko Boris YurijovichRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tishenko ZhittyepisNarodivsya u s Saltichiya Berdyanskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi teper Chernigivskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti u selyanskij rodini Po zakinchenni narodnoyi shkoli ta uchitelskoyi seminariyi na pochatku 1900 h rr zaroblyav privatnimi urokami u rodini pismennici Tetyani Sulimi vchitelyuvav u narodnih shkolah Berdyanskogo povitu Z 1902 r vikladav istoriyu literaturu ta geografiyu u dvoklasnij shkoli pri zaliznichnomu depo na stanciyi Dolginceve Katerinoslavskoyi guberniyi teper mikrorajon v mezhah m Krivij Rig Dnipropetrovskoyi obl U grudni 1905 r pid chas zbrojnogo povstannya na Katerinoslavskij zaliznici vstupiv do zagonu robitnichoyi samooboroni brav uchast u zbrojnih sutichkah z uryadovimi vijskami Na pochatku 1906 r buv zaareshtovanij Pislya vtechi z sudovoyi zali pid chas procesu u Katerinoslavi v lipni 1907 r za spriyannya Volodimira Vinnichenka buv nelegalno perepravlenij do Lvova pracyuvav u Strahovomu tovaristvi Dnister Chlen Ukrayinska social demokratichna robitnicha partiya USDRP spivpracyuvav z tizhnevikom Zemlya i volya U veresni 1907 r pid im yam avstrijskogo piddanogo zecera Pavla Lavrova oselivsya u Kiyevi de provadiv spravi Mihajla Grushevskogo Kerivnik redakciyi 1907 1912 chlen redakcijnogo komitetu Literaturno naukovogo visnika LNV 1912 1913 zaviduvach redakciyeyu ilyustrovanoyi shotizhnevoyi gazeti dlya selyan i robitnikiv Selo Zasiv veresen 1909 r serpen 1912 r Odin iz zasnovnikiv vidavnictva Ukrayinska hata 1909 redaktor vidavnictva Lan 1909 1913 direktor vidavnichogo tovaristva Dzvin 1911 1924 organizator 1908 ta zaviduvach knigarni LNV u Kiyevi 1911 1913 ta yiyi filij u Harkovi 1909 ta Katerinodari 1911 Avtor naukovo populyarnih ta dityachih knizhok sho vihodili u vidavnictvah Ye Cherepovskogo Lan Ukrayinskij uchitel ta perevidavalisya uprodovzh podalshih rokiv Drukuvav literaturno kritichni publicistichni naukovo populyarni biografichni statti ta opovidannya na shpaltah LNV Sela Zasivu Radi Ridnogo krayu Dzvinka Dzvonu Molodoyi Ukrayini Svitla Ukrayinskoyi hati Zvichajnij chlen NTSh z 1909 Pid zagrozoyu areshtu Tishenko buv zmushenij u 1913 r viyihati za kordon Korotkij chas perebuvav u SShA de buv organizatorom knigarni Ukrayinskogo Narodnogo Soyuzu ta spivredaktorom gazeti Svoboda 1914 Z lipnya 1914 r Tishenko nelegalno perebuvav u mezhah Rosijskoyi imperiyi opikuvavsya vidannyam tvoriv Volodimira Vinnichenka u Moskvi buv koordinatorom diyalnosti oseredkiv USDRP na Katerinoslavshini ta Harkivshini 1914 1915 odin z iniciatoriv stvorennya partijnogo tizhnevika Slovo Zaareshtovanij u sichni 1916 r Pislya vipravdalnogo sudovogo viroku T buv vidpravlenij do rosijskogo vijska Za Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi golova presovogo byuro ta redaktor Vistnika Generalnogo sekretariatu 1917 spivzasnovnik vidavnictva Ukrayinskij Uchitel zhurnaliv Svitlo ta Ukrayinska Shkola Za Ukrayinskoyi Derzhavi vidryadzhenij Ministerstvom narodnoyi osviti do Avstro Ugorshini ta Nimechchini dlya organizaciyi vidannya pidruchnikiv dlya narodnih shkil U Vidni vprodovzh 1918 1919 rr nim bulo nadrukovano ponad 300 tis primirnikiv navchalnoyi literaturi zokrema Bukvar ta Chitanki S Cherkasenka Geometriya O Kovalenka Na emigraciyi meshkav u Vidni 1918 1922 Berlini sichen zhovten 1923 Prazi 1923 1934 1939 1945 Odin z organizatoriv Soyuzu ukrayinskih zhurnalistiv i pismennikiv u Vidni 1919 ta Soyuzu ukrayinskih vidavciv 1920 videnskogo Soyuzu Golodnim Ukrayini 1922 Nalezhav do Zakordonnoyi grupi UKP 1919 1921 brav uchast u peregovorah V Vinnichenka z B Kunom berezen 1919 spivpracyuvav z tizhnevikom Nova doba ta zhurnalom Nova Ukrayina Blizko 1927 r T zasnuvav u Prazi pri knigarni F Svobodi ukrayinsko rosijskij viddil yakij z chasom peretvoriv na vlasnu knigarnyu U 1934 r T perenis yiyi do Mukacheva 1936 r pereyihav do Uzhgoroda de sprobuvav de spivpracyuvav u gazeti Ukrayinske slovo ta vidannyah Prosviti Uprodovzh dvoh rokiv T buv kolporterom prazkogo vidavnictva Orbis u 1938 r vidkriv vlasnu knigarnyu u Perechini Cherez agresiyu Ugorshini proti Karpatskoyi Ukrayini T zmushenij buv tikati do Pragi de zasnuvav vlasne Uprodovzh 1939 1945 rr u seriyah Zhittya i chin ta Naukova biblioteka YuT Yuriya Tishenka bulo vidano Poeziyi Tarasa Shevchenka za redakciyeyu Pavla Bogackogo 1944 praci Mihajla Antonovicha M Gnatishaka D Doroshenka I Ogiyenka N Polonskoyi Vasilenko D Chizhevskogo V Sherbakivskogo D Doncova A Zhivotka Ya Rudnickogo P Fedenka Za chasiv nimecko fashistskoyi okupaciyi Pragi T nadavav pidtrimku osobam yaki opinilisya na nelegalnomu stanovishi zokrema publicistu yevrejskogo pohodzhennya M Gehteru U travni 1945 roku Tishenko musiv zalishiti Pragu yaka bula zajnyata radyanskimi vijskami Vidannya ta rukopisi yaki vin zazdalegid peredav na zberigannya nimeckomu vidavcevi Geroze zokrema vidrukuvanij kalendar almanah Dnipro zgorili pid chas bombarduvannya Perebuvav u taborah dlya peremishenih osib v anglijskij okupacijnij zoni v Bavariyi ta Golshtiniyi U Gajkendorfi pid Kilem Tishenko organizuvav drukarnyu Ukrayinskogo Nacionalnogo Ob yednannya yaka vikonuvala zamovlennya ukrayinskih vidavnictv u SShA Vidav tri chisla Literaturno naukovogo zbirnika 1946 1948 ta vlasni lekciyi Drukarstvo Poradnik dlya robitnikiv pera i druku ponoviv vipusk Naukovoyi biblioteki YuT vidavshi praci V Krupnickogo Kulturne zhittya v Ukrayini za getmana D Apostola ta O Ogloblina Hanenki Storinka z istoriyi ukrayinskogo avtonomizmu XVIII stolittya Zasnuvav Ob yednannya pracivnikiv dityachoyi literaturi 1945 dlya yakogo redaguvav Ukrayinsku dityachu enciklopediyu U 1950 r pid zagrozoyu deportaciyi do SRSR T pereyihav do SShA korotkij chas meshkav u Nyu Arku potim nadali u Nyu Jorku Spivpracyuvav z gazetoyu Svoboda redaguvav Literaturno naukovij zbirnik buv obranij chlenom korespondentom Ukrayinskoyi Vilnoyi Akademiyi Nauk u SShA Ponoviv diyalnist vlasnogo vidavnichogo tovaristva yake nadrukuvalo 12 tomiv tvoriv Lesi Ukrayinki Geografiyu Ukrayini ta knizhku T Ukrayina zemlya moyih batkiv zdijsnilo perevidannya opovidan Yu Sirogo Pro gorobcya slavnogo molodcya Svitova mandrivka kraplini vodi perekladi kazok R Kiplinga Pomer u Nyu Jorku TvorchistDe sho pro svit Bozhij Besidi po prirodoznavstvu K Vid Ye Cherepovskogo 1908 Zhitye rostin Naris anatomiyi i fiziologiyi rostin K Lan 1909 Krim Opovidannya z podorozhi ditej K Lan 1910 Divni roslini K Ukrayinskij uchitel 1910 Svitova podorozh kraplini vodi Opovidannya dlya ditej K Ukrayinskij uchitel 1910 Pro gorobcya slavnogo molodcya Opovidannya K Ukrayinskij uchitel 1912 Hto takij V Vinnichenko Biografichnij naris K 1917 Noveli Kiyiv Viden Dzvin 1920 Kipling R Brati Mougli per Yu Sirij Kiyiv Viden Vidavniche tovaristvo Dzvin 1920 Z istoriyi vidavnichoyi j knigarskoyi spravi v Ukrayini Praga Vidavnictvo Yu Tishenka 1940 Kiyiv Urivok z spominiv Literaturno Naukovij Zbirnik Gannover 1946 T I S 45 77 Z moyih zustrichej Literaturno Naukovij zbirnik Korigen Kil 1947 T II S 78 86 Veleten ukrayinskoyi nauki Ukrayina 1949 Ch 2 S 78 84 Ukrayina zemlya moyih batkiv Nyu Jork Ob yednannya pracivnikiv dityachoyi literaturi 1952 Pershi naddnipryanski ukrayinski masovi politichni gazeti 1909 1912 Nyu Jork 1952 Uchast V Vinnichenka v revolyucijnomu rusi 1914 1916 rr Vinnichenko V Statti j materiali Nyu Jork 1953 S 42 56 Knigarni Literaturno Naukovogo Visnika na Naddnipryanshini v 1907 13 rr Spogad Naukovij zbirnik UVAN u SShA 1953 Ch II S 115 126 Ya vzhe buv v Americi Yuvilejnij almanah Svobodi 1893 1953 Dzhersi Siti 1953 S 141 148 Ukrayinska kniga v Karpatskij Ukrayini Svoboda 1954 Ch 115 17 chervnya S 3 Ch 116 18 chervnya S 5 Ch 117 19 chervnya S 3 Ch 118 22 chervnya S 3 Ch 119 23 chervnya S 5 Z moyih zustrichej Spogadi K 1997 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Ilko Borshak Pro zgaslih Z zhalibnoyi kartki nekrolog Yurij Tishenko 1889 1953 Parizh Ukrayinoznavstvo i francuzke kulturne zhittya Ch 1 1949 S 891 892 Vidavnicha diyalnist Yuriya Tishenka prazkogo periodu 1923 1945 Praga Vidavnictvo Yuriya Tishenka 1942 32 stor V Levinskij Yurij Tishenko Z nagodi Z5 littya vidavnichoyi diyalnosti Lvivski visti 226 vid 3 zhovtnya 1943 S 3DzherelaMelnik O M Tishenko Yurij Pilipovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 93 ISBN 978 966 00 1359 9 U Vikidzherelah ye Tishenko Yurij Pilipovich Odarchenko P Yurij Tishenko Sirij Svoboda 1953 Ch 253 9 grudnya S 2 Doroshenko V Zhittovij shlyah Yuriya Tishenka Sirogo Svoboda 1954 Ch 88 8 travnya S 3 Ch 89 11 travnya S 3 Ch 90 12 travnya S 3 Ch 91 13 travnya S 3 Ch 92 14 travnya S 3 Ch 93 15 travnya S 3 Ch 94 18 travnya S 3 Zhittyevij shlyah Yuriya Pilipovicha Tishenka Kanadskij Fermer 1954 Ch 801 S 4 Z listuvannya Volodimira Vinnichenka z Yuriyem Tishenkom Upor N Kichigina N Mironec Rozbudova derzhavi 1994 7 S 58 64 8 S 39 44 Antonyuk N Tishenko Yurij Ukrayinska zhurnalistika v imenah Mater do enciklopedichnogo slovnika Za red M M Romanyuka Lviv 1995 Vip 2 S 221 222 Shudrya M Trudivnik pera i druku Yu Tishenko Sirij Z moyih zustrichej Spogadi K 1997 S 5 10 Odarchenko P Yurij Tishenko Do 10 richchya z dnya narodzhennya Odarchenko P Vidatni ukrayinski diyachi Statti Narisi Kiyiv 1999 S 44 46 Tkachenko I Yurij Tishenko Sirij prava ruka M Grushevskogo u kiyivskih spravah Naukovi praci Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini im V I Vernadskogo 2006 Vip 11 S 417 425 Melnik O Diyalnist Mihajla Grushevskogo v emigraciyi za materialami jogo listuvannya 1921 1924 z Yuriyem Tishenkom Sirim Ukrayinska istorichna nauka na shlyahu tvorchogo postupu Dop ta povidoml III Mizhnar nauk kongresu ukrayinskih istorikiv Luck 17 19 travnya 2006 r Luck 2007 T 1 S 365 370 Mironec N Listi Volodimira Vinnichenka do Yuriya Tishenka Sirogo 1919 1920 roki Ukrayinskij arheografichnij shorichnik 2007 Vip 12 S 571 590 Melnik O Shodennik Yuriya Tishenka Sirogo 1919 1924 Ukrayinskij arheografichnij shorichnik 2007 Vip 12 S 591 683 Pogrebennik F Tishenko Yurij Ukrayinski pismenniki diaspori Mater do biobibliografichnogo slovnika Vidp red V Kononenko K 2007 Ch 2 L Ya S 197 199 Yurkevich O Yurij Tishenko vidavec knigar publicist period stanovlennya 1905 1913 Zapiski Lvivskoyi naukovoyi biblioteki im V Stefanika 2008 Vip 1 16 S 127 157 Listuvannya Mihajla Grushevskogo Red L Vinar I Girich upor O Melnik K Nyu Jork Parizh Lviv Toronto 2012 T 6 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Antonyuk N Yurij Tishenko Ukrayinska zhurnalistika v imenah Materiali do enciklopedichnogo slovnika Za red M M Romanyuka Lviv 1995 Vip 2 S 221 222 Proskurina T V Yurij Tishenko Sirij ta ukrayinskij literaturnij proces pershoyi polovini XX stolittya Visnik Harkivskogo universitetu im V Karazina Seriya Filologiya Harkiv 2005 Vip 44 S 152 155 Tishenko Yurij Ukrayinski pismenniki diaspori Materiali do biobibliografichnogo slovnika Avt ukl O Bilik G Gamalij F Pogrebennik K 2007 Chast 2 S 197 199 Chaban M She odne im ya na literaturnij karti Krivorizhzhya Kur yer Krivbasu 1995 37 38 S 23 PosilannyaSirij vlastivo Tishenko Yurij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1747 1000 ekz Tishenko Sirij Yurij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006
Топ