Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тарані́вка — село в Україні, у Зміївській міській громаді Чугуївського району Харківської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Таранівська сільська рада. Населення становить 5085 осіб.
| село Таранівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Харківська область |
| Район | Чугуївський район |
| Код КАТОТТГ | UA63140030510094161 |
| Облікова картка | Таранівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1685 |
| Населення | 5085 |
| Площа | 10,387 км² |
| Густота населення | 489,55 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 63450 |
| Телефонний код | +380 5747 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°37′35″ пн. ш. 36°09′13″ сх. д. / 49.62639° пн. ш. 36.15361° сх. д.Координати: 49°37′35″ пн. ш. 36°09′13″ сх. д. / 49.62639° пн. ш. 36.15361° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 197 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 63404, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Зміїв, вул. Адміністративна, 16 |
| Карта | |
  Таранівка | |
 Таранівка | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Таранівка примикає до села Безпалівка. Розташоване на водорозділі неподалік від витоків річок Берестова (басейн Дніпра) і Вільшанка (басейн річки Дон).
Транспорт
Через село проходить залізниця, станції Шурине та Широніне, і автомобільна дорога Т 2107.
Історія
Село засноване в 1685 році, на Муравському шляху.
1685 — зведений Архангело-Михайлівський храм.
У 1693 році, коло села розташувалася татарська орда на чолі з Нураддін Султаном (15 000 татар, та загін яничарів). Татари грабували й нищили села і міста Зміївщини. Від них потерпали Нова Водолага та Стара Водолага, Зміїв, Соколове та Мерефа.
У 1711 р. Таранівка була взята штурмом спільним загоном татар та запорожців, що діяли в рамках походу Пилипа Орлика проти московської влади.
У 1730 році, містечко було захоплено татарами та запорожцями. Місцевих мешканців було взято до полону.
У 1731 році, в Таранівці квартирував керівник Слобідських козацьких полків, генерал Й. Вейсбах.
16 листопада 1732 року згорів храм. У зв'язку з неможливістю відбудови нового храму, було вирішено купити церкву в Новій Водолазі. Новий храм, було освячено як і спалений на честь архангела Михаїла.
У 1816 році за кошт парафіян, був побудований кам'яний Архангело-Михайлівський храм. Допоміг грошами на будівництво храму, також російський імператор Олександр I. Вдячні за це, мешканці встановили у храмі новий престол святого Олександра Невського. Храм був дуже пошкоджений під час Другої світової війни. Після війни зруйнований.
За даними на 1864 рік у казенному селі, центрі Таранівської волості Зміївського повіту, мешкало 4185 осіб (2040 чоловічої статі та 2145 — жіночої), налічувалося 674 дворових господарства, існувала православна церква.
Станом на 1886 у колишній державній слободі мешкало 5347 осіб, налічувалося 952 дворових господарства, існували православна церква, школа, 11 лавок, відбувалися базари й 4 ярмарки на рік.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5822 осіб (2935 чоловічої статі та 2887 — жіночої), з яких 5812 — православної віри.
Станом на 1914 рік кількість мешканців слободи зросла до 8734 осіб.
У 1924 році було утворено , який виділили зі складу Зміївського району. Райцентром новоутвореного району стала Таранівка.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Таранівці та Дудківці — 375 людей.
12–16 лютого 1942 року угорські війська пограбували село, спалили 43 хати, розстріляли і повісили 93 місцевих мешканців, а 140 побили.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Зміївської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зміївського району, село увійшло до складу Чугуївського району Харківської області.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 5951 особа, з яких 2624 чоловіки та 3327 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 5066 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 92,02 % |
| російська | 7,67 % |
| молдовська | 0,14 % |
| білоруська | 0,08 % |
| німецька | 0,04 % |
Економіка
- Молочно-товарна і велика птахо-товарна ферми.
- Олійня
- Виробництво трубчатих електронагрівачів
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Лікарня.
- Сільська рада
- Музей гвардійців-широнінців
Релігія
- Архангело-Михайлівський храм ПЦУ Харківської єпархії
Відомі люди
У селі народилися
- Панас Іванович Буценко — радянський державний і політичний діяч;
- Загревський Іван Парфентійович — голова колгоспу імені Леніна села Лигівки Сахновщинського району Харківської області. Депутат Верховної Ради УРСР 10-го скликання.
- Пустовойт Василь Степанович — двічі Герой Соціалістичної праці. Народився 14 січня 1886 року в с. Таранівка Зміївського повіту Харківської обл. Розробив високоефективні системи селекції і насінництва соняшнику з високою олійністю; створив 20 високоолійних (олійність абсолютно сухого насіння до 57 %), стійких проти хвороб сортів («Передовик», «ВНІІСК 8883», «ВНІІМК 6540» та багато інших). За визначні заслуги перед державою був двічі відзначений званням Героя Соціалістичної Праці. Помер 11 жовтня 1972 року у м. Краснодарі;
- . Народилася 29 березня 1929 року в с. Таранівка. За значні досягнення в отриманні великих врожаїв у 1948 році Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 серпня 1949 року надано звання Героя Соціалістичної праці. мешкає в с. Чапаєво Кегичівського району Харківської області;
- Андрій Федорович Павловський (29.11.1788 р. — 5.02.1857 р.). Народився в слободі Таранівка Слобідсько-Української губернії Зміївського повіту. У 1799 р. вступив до Харківського колегіуму, де вивчав граматику, синтаксис, поезію, риторику, філософію, німецьку мову та математику. Після закінчення, у 1806 році зарахований казеннокоштним студентом на фізико-математичне відділення до Харківського університету. Після закінчення якого залишений при університеті. 1813 рік — отримав ступінь магістра, 1815 — ад'юнкт по кафедрі чистої математики, 1819 — затверджений у званні екстраординарного професора, а з 1826 р. — екстраординарний професор, продовжуючи залишатися магістром. У 1845 році затверджений у званні заслуженого професора. Читав курси з алгебри, геометрії та ін. До січня 1835 року склав рукописний каталог з богослов'я, філософії, правознавства, політики, статистики, географії. У 1837—1838 рр. — ректор Харківського університету. У 1850 році Рада університету обрала Павловського своїм почесним членом. Наприкінці 1880-х років в Харківському університеті на кошти його сина, Федора Андрійовича, була заснована премія імені заслуженого професора А. Ф. Павловського за найкращу роботу з математики, механіки, астрономії, фізики, хімії. Помер у м. Харкові на 70 році життя;
- (архієпископ Сільвестр) народився близько 1750 року в с. Таранівка колишнього Зміївського повіту. Відомо, що навчався він спочатку в Переяславській семінарії, потім у Харківському колегіумі, після закінчення якого деякий час був у ньому вчителем. Тут, в 1785 році, прийняв монашество і був посвячений у ієромонахи під іменем Сильвестр. 23 травня 1790 року Священний Синод, на знак великих заслуг Сильвестра Лебединського перед церквою, видає розпорядження піднести його до сану архімандрита в Спасово-Преображенський монастир, а в 1791 році він був призначений на посаду першого ректора Астраханської семінарії. У 1794 році його переводять на більшу посаду — ректора Казанської академії і настоятелем Свияжського Богородицького монастиря. 1799 року архімандрит Сильвестр Лебединський був посвячений ув єпископи Малоросійської Переяславської єпархії і вікарія Київської єпархії, а з 17 грудня 1803 року він — перший єпископ Полтавський і Переяславський. На цій посаді наш земляк заснував Полтавську духовну семінарію, відкрив у ній класи філософії та богослов'я. Лебединський пробув єпископом до 23 січня 1807 року, коли був призначений архієпископом Архангельським та Кавказьким. У кінці 1807 року пише в Священний Синод прошеніє про звільнення на спокій у зв'язку із тяжкою хворобою. Чекаючи звільнення Сильвестр проживає спочатку в маєтку генерала Попова, а з 26 грудня 1807 року — у Болдінському монастирі. 10 січня 1808 року Сильвестра Лебединського було звільнено з посади архієпископа з призначенням настоятелем у Глухівський Петропавлівський монастир Харківської губернії. 24 вересня 1808 року Сильвестр Лебединський виїхав на Батьківщину, але 5 листопада у слободі Ровеньки Острозького повіту Воронізької губернії земляка не стало. 8 листопада його було поховано під вівтарем парафіяльної Миколаївської церкви у цьому ж селі;
- Тома Геннадій Леонідович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017 років. Народився 26 червня 1973 року в с. Таранівка. Загинув при виконанні бойового завдання 21 липня 2014 року біля м. Луганська Луганської області. Похований у с. Шелестове Коломацького району Харківської області. 22 червня 2015 року в с. Таранівка герою урочисто була відкрита меморіальна дошка.
- Каркач Павло Михайлович (нар. 1937) — радянський та український вчений-правознавець, спеціаліст у галузі кримінального процесу і працівник органів прокуратури. Прокурор Харківської області з 1996 по 1997 рік, а потім ректор Інституту підвищення кваліфікації Генеральної прокуратури України та професор кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Галерея
Див. також
Примітки
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1599)(рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-253. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- Саяний М.І. Зміївщина — Слобожанщини перлина. — Х. : Кроссроуд, 2009. — С. 100–288. — -66-16.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 13 грудня 2015.
- Як угорці господарювали в Зміївському районі
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Таранівка.GREPAN виробництво електронагрівачів
- . museums.kh.ua. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 28.06.2018.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Таранівка |
- Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967
- Погода в селі Таранівка
 | Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tarani vka selo v Ukrayini u Zmiyivskij miskij gromadi Chuguyivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Taranivska silska rada Naselennya stanovit 5085 osib selo TaranivkaKrayina UkrayinaOblast Harkivska oblastRajon Chuguyivskij rajonKod KATOTTG UA63140030510094161Oblikova kartka Taranivka Osnovni daniZasnovane 1685Naselennya 5085Plosha 10 387 km Gustota naselennya 489 55 osib km Poshtovij indeks 63450Telefonnij kod 380 5747Geografichni daniGeografichni koordinati 49 37 35 pn sh 36 09 13 sh d 49 62639 pn sh 36 15361 sh d 49 62639 36 15361 Koordinati 49 37 35 pn sh 36 09 13 sh d 49 62639 pn sh 36 15361 sh d 49 62639 36 15361Serednya visota nad rivnem morya 197 mMisceva vladaAdresa radi 63404 Harkivska obl Chuguyivskij r n m Zmiyiv vul Administrativna 16KartaTaranivkaTaranivkaMapa Taranivka u VikishovishiGeografiyaSelo Taranivka primikaye do sela Bezpalivka Roztashovane na vodorozdili nepodalik vid vitokiv richok Berestova basejn Dnipra i Vilshanka basejn richki Don TransportCherez selo prohodit zaliznicya stanciyi Shurine ta Shironine i avtomobilna doroga T 2107 IstoriyaSelo zasnovane v 1685 roci na Muravskomu shlyahu 1685 zvedenij Arhangelo Mihajlivskij hram U 1693 roci kolo sela roztashuvalasya tatarska orda na choli z Nuraddin Sultanom 15 000 tatar ta zagin yanichariv Tatari grabuvali j nishili sela i mista Zmiyivshini Vid nih poterpali Nova Vodolaga ta Stara Vodolaga Zmiyiv Sokolove ta Merefa U 1711 r Taranivka bula vzyata shturmom spilnim zagonom tatar ta zaporozhciv sho diyali v ramkah pohodu Pilipa Orlika proti moskovskoyi vladi U 1730 roci mistechko bulo zahopleno tatarami ta zaporozhcyami Miscevih meshkanciv bulo vzyato do polonu U 1731 roci v Taranivci kvartiruvav kerivnik Slobidskih kozackih polkiv general J Vejsbah 16 listopada 1732 roku zgoriv hram U zv yazku z nemozhlivistyu vidbudovi novogo hramu bulo virisheno kupiti cerkvu v Novij Vodolazi Novij hram bulo osvyacheno yak i spalenij na chest arhangela Mihayila U 1816 roci za kosht parafiyan buv pobudovanij kam yanij Arhangelo Mihajlivskij hram Dopomig groshami na budivnictvo hramu takozh rosijskij imperator Oleksandr I Vdyachni za ce meshkanci vstanovili u hrami novij prestol svyatogo Oleksandra Nevskogo Hram buv duzhe poshkodzhenij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Pislya vijni zrujnovanij Za danimi na 1864 rik u kazennomu seli centri Taranivskoyi volosti Zmiyivskogo povitu meshkalo 4185 osib 2040 cholovichoyi stati ta 2145 zhinochoyi nalichuvalosya 674 dvorovih gospodarstva isnuvala pravoslavna cerkva Stanom na 1886 u kolishnij derzhavnij slobodi meshkalo 5347 osib nalichuvalosya 952 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva shkola 11 lavok vidbuvalisya bazari j 4 yarmarki na rik Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 5822 osib 2935 cholovichoyi stati ta 2887 zhinochoyi z yakih 5812 pravoslavnoyi viri Stanom na 1914 rik kilkist meshkanciv slobodi zrosla do 8734 osib U 1924 roci bulo utvoreno yakij vidilili zi skladu Zmiyivskogo rajonu Rajcentrom novoutvorenogo rajonu stala Taranivka Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu vchinenogo uryadom SRSR u 1932 1933 rokah kilkist vstanovlenih zhertv u Taranivci ta Dudkivci 375 lyudej 12 16 lyutogo 1942 roku ugorski vijska pograbuvali selo spalili 43 hati rozstrilyali i povisili 93 miscevih meshkanciv a 140 pobili 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 725 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Zmiyivskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Zmiyivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Chuguyivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 5951 osoba z yakih 2624 choloviki ta 3327 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 5066 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 92 02 rosijska 7 67 moldovska 0 14 biloruska 0 08 nimecka 0 04 EkonomikaMolochno tovarna i velika ptaho tovarna fermi Olijnya Virobnictvo trubchatih elektronagrivachivOb yekti socialnoyi sferiShkola Likarnya Silska rada Muzej gvardijciv shironincivReligiyaArhangelo Mihajlivskij hram PCU Harkivskoyi yeparhiyiVidomi lyudiU seli narodilisya Golovna kategoriya Urodzhenci Taranivki Panas Ivanovich Bucenko radyanskij derzhavnij i politichnij diyach Zagrevskij Ivan Parfentijovich golova kolgospu imeni Lenina sela Ligivki Sahnovshinskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Deputat Verhovnoyi Radi URSR 10 go sklikannya Pustovojt Vasil Stepanovich dvichi Geroj Socialistichnoyi praci Narodivsya 14 sichnya 1886 roku v s Taranivka Zmiyivskogo povitu Harkivskoyi obl Rozrobiv visokoefektivni sistemi selekciyi i nasinnictva sonyashniku z visokoyu olijnistyu stvoriv 20 visokoolijnih olijnist absolyutno suhogo nasinnya do 57 stijkih proti hvorob sortiv Peredovik VNIISK 8883 VNIIMK 6540 ta bagato inshih Za viznachni zaslugi pered derzhavoyu buv dvichi vidznachenij zvannyam Geroya Socialistichnoyi Praci Pomer 11 zhovtnya 1972 roku u m Krasnodari Narodilasya 29 bereznya 1929 roku v s Taranivka Za znachni dosyagnennya v otrimanni velikih vrozhayiv u 1948 roci Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 29 serpnya 1949 roku nadano zvannya Geroya Socialistichnoyi praci meshkaye v s Chapayevo Kegichivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Andrij Fedorovich Pavlovskij 29 11 1788 r 5 02 1857 r Narodivsya v slobodi Taranivka Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi Zmiyivskogo povitu U 1799 r vstupiv do Harkivskogo kolegiumu de vivchav gramatiku sintaksis poeziyu ritoriku filosofiyu nimecku movu ta matematiku Pislya zakinchennya u 1806 roci zarahovanij kazennokoshtnim studentom na fiziko matematichne viddilennya do Harkivskogo universitetu Pislya zakinchennya yakogo zalishenij pri universiteti 1813 rik otrimav stupin magistra 1815 ad yunkt po kafedri chistoyi matematiki 1819 zatverdzhenij u zvanni ekstraordinarnogo profesora a z 1826 r ekstraordinarnij profesor prodovzhuyuchi zalishatisya magistrom U 1845 roci zatverdzhenij u zvanni zasluzhenogo profesora Chitav kursi z algebri geometriyi ta in Do sichnya 1835 roku sklav rukopisnij katalog z bogoslov ya filosofiyi pravoznavstva politiki statistiki geografiyi U 1837 1838 rr rektor Harkivskogo universitetu U 1850 roci Rada universitetu obrala Pavlovskogo svoyim pochesnim chlenom Naprikinci 1880 h rokiv v Harkivskomu universiteti na koshti jogo sina Fedora Andrijovicha bula zasnovana premiya imeni zasluzhenogo profesora A F Pavlovskogo za najkrashu robotu z matematiki mehaniki astronomiyi fiziki himiyi Pomer u m Harkovi na 70 roci zhittya arhiyepiskop Silvestr narodivsya blizko 1750 roku v s Taranivka kolishnogo Zmiyivskogo povitu Vidomo sho navchavsya vin spochatku v Pereyaslavskij seminariyi potim u Harkivskomu kolegiumi pislya zakinchennya yakogo deyakij chas buv u nomu vchitelem Tut v 1785 roci prijnyav monashestvo i buv posvyachenij u iyeromonahi pid imenem Silvestr 23 travnya 1790 roku Svyashennij Sinod na znak velikih zaslug Silvestra Lebedinskogo pered cerkvoyu vidaye rozporyadzhennya pidnesti jogo do sanu arhimandrita v Spasovo Preobrazhenskij monastir a v 1791 roci vin buv priznachenij na posadu pershogo rektora Astrahanskoyi seminariyi U 1794 roci jogo perevodyat na bilshu posadu rektora Kazanskoyi akademiyi i nastoyatelem Sviyazhskogo Bogorodickogo monastirya 1799 roku arhimandrit Silvestr Lebedinskij buv posvyachenij uv yepiskopi Malorosijskoyi Pereyaslavskoyi yeparhiyi i vikariya Kiyivskoyi yeparhiyi a z 17 grudnya 1803 roku vin pershij yepiskop Poltavskij i Pereyaslavskij Na cij posadi nash zemlyak zasnuvav Poltavsku duhovnu seminariyu vidkriv u nij klasi filosofiyi ta bogoslov ya Lebedinskij probuv yepiskopom do 23 sichnya 1807 roku koli buv priznachenij arhiyepiskopom Arhangelskim ta Kavkazkim U kinci 1807 roku pishe v Svyashennij Sinod prosheniye pro zvilnennya na spokij u zv yazku iz tyazhkoyu hvoroboyu Chekayuchi zvilnennya Silvestr prozhivaye spochatku v mayetku generala Popova a z 26 grudnya 1807 roku u Boldinskomu monastiri 10 sichnya 1808 roku Silvestra Lebedinskogo bulo zvilneno z posadi arhiyepiskopa z priznachennyam nastoyatelem u Gluhivskij Petropavlivskij monastir Harkivskoyi guberniyi 24 veresnya 1808 roku Silvestr Lebedinskij viyihav na Batkivshinu ale 5 listopada u slobodi Rovenki Ostrozkogo povitu Voronizkoyi guberniyi zemlyaka ne stalo 8 listopada jogo bulo pohovano pid vivtarem parafiyalnoyi Mikolayivskoyi cerkvi u comu zh seli Toma Gennadij Leonidovich soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2017 rokiv Narodivsya 26 chervnya 1973 roku v s Taranivka Zaginuv pri vikonanni bojovogo zavdannya 21 lipnya 2014 roku bilya m Luganska Luganskoyi oblasti Pohovanij u s Shelestove Kolomackogo rajonu Harkivskoyi oblasti 22 chervnya 2015 roku v s Taranivka geroyu urochisto bula vidkrita memorialna doshka Karkach Pavlo Mihajlovich nar 1937 radyanskij ta ukrayinskij vchenij pravoznavec specialist u galuzi kriminalnogo procesu i pracivnik organiv prokuraturi Prokuror Harkivskoyi oblasti z 1996 po 1997 rik a potim rektor Institutu pidvishennya kvalifikaciyi Generalnoyi prokuraturi Ukrayini ta profesor kafedri kriminalnogo procesu Nacionalnoyi yuridichnoyi akademiyi Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo GalereyaDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Harkivska oblastPrimitkiGumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 Harkovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLVI Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1869 XCVI 209 s kod 1599 ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 253 X 270 120 s ros doref Harkovskij kalendar na 1914 godѣ Izdanie Harkovskago Gubernskago Statisticheskago Komiteta Harkov Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1914 VI 86 84 86 26 116 140 44 s ros doref Sayanij M I Zmiyivshina Slobozhanshini perlina H Krossroud 2009 S 100 288 ISBN 978 966 8759 66 16 PDF Arhiv originalu PDF za 23 lyutogo 2014 Procitovano 13 grudnya 2015 Yak ugorci gospodaryuvali v Zmiyivskomu rajoni Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 4 listopada 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Harkivska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Harkivska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Harkivska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Taranivka GREPAN virobnictvo elektronagrivachiv museums kh ua Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2018 Procitovano 28 06 2018 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TaranivkaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Harkivska oblast Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1967 Pogoda v seli TaranivkaCe nezavershena stattya z geografiyi Harkivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi