Острозький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входили до складу Російської імперії, Української Держави, Польщі і СРСР. Повітовий центр — місто Острог.
Острозький повіт | ||||
Герб повітового центру | ||||
Губернія | Волинська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Острог | |||
Створений | 1795 рік | |||
Площа | 3 066 км² | |||
Населення | 169 351 чоловік (на 1897 рік) осіб |
Острозький повіт | |
---|---|
пол. Powiat ostrogski | |
| |
Місто | Острог |
Найбільше місто | Острог |
Країна | Російська імперія |
Регіон | Волинське воєводство |
Гміни | 4 сільські й 1 міська |
Офіційна мова | польська |
Населення | |
- повне | 56 595 (1921) |
Площа | |
- повна | 1.366 км2 км² |
Дата заснування | 1795 |
Дата ліквідації | 1 січня 1925 |
Царські часи
Утворений у 1795 році у складі Волинського намісництва, з 1796 — у складі Волинської губернії Російської імперії.
На півночі повіт межував з Рівненським, на північному сході Новоград-Волинським, сході Заславським, півдні Старокостянтинівським і на заході з Кременецьким і Дубенським повітами Волинської губернії. За підрахунками Стрельбицького займав площу в 2 694,1 верст² (3 066 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 169 351 особа. З них 76,72 % — українці, 10,8 % — євреї, 6,61 % — поляки, 1,49 % — німці, 2,46 % — росіяни, 1,59 % — чехи, 0,12% — татари.
У повіті було 14 волостей, 194 сільські общини, 6 містечок, 15 колоній, 259 сільських поселень. У повіті було 2 міста— повітове Острог (з передмістями Більмаж, Кідер-Видер, Красностав, Нове Місто, Татарська вулиця, урочищем Кідри) та позаштатне Здолбунів (статус міста здобуло 1903 року).
Часи Української революції
Повіт після 1920 року
У травні 1920 року Бугринську та Гощанську волості було передано до складу Рівненського повіту.
18 березня 1921 року Західна Волинь увійшла до складу Польщі. Внаслідок цього було розділено колишній Острозький повіт — 5 його волостей (Будеразька, Здовбицька, Мізоцька, Сіянецька (окрім села Дідова Гора), Хорівська) відійшли до Польщі до складу Волинського воєводства, 9 — Ганнопільська (окрім сіл Глибочок та Жаврів), Довжоцька (окрім сіл Дуліби, Крилів, Майків, Пашуки, Черниця), Кривинська (окрім села Вільбівне), Кунівська (села Антонівка, Долоччя, Загребля, Закриничне, Заріччя, Кам'янка, Карпилівка, Кунів), Ляховецька, Плужанська, Перерослівська, Семенівська, Уніївська (окрім села Боложівка) відійшли до СРСР до складу Заславського повіту.
У складі Польщі волості було перейменовано на ґміни (Будераж, Здовбиця, Мізоч, Сіянці, Хорів), а також фактично було відновлено ліквідовану ще на початку ХХ ст. Новомалинську волость як ґміну Новомалин із включенням тих сіл Кунівської волості, що опинилися з польського боку.
Адміністративний устрій
Міські ґміни:
Сільські ґміни:
- Ґміна Майков
- Ґміна Новомалин - центр у містечку Межирічі
- Ґміна Сіянці
- Ґміна Хорів
1 січня 1925 р. включено до повіту вилучені з Дубенського повіту ґміни Будераж і Мізоч та з Рівненського — гміну Здолбіца, натомість з повіту вилучено ґміну Майкув зі включенням до Рівненського, а повітовий центр було перенесено до міста Здолбунів, повіт перейменовано на Здолбунівський. При цьому внутрішній поділ залишився незмінним. Змінився лише статус Острога — із повітового воно перетворилося на заштатне місто..
Див. також
Посилання
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. [ 2017-01-05 у Wayback Machine.] (пол.)
- . Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 17 квітня 2009.
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie podziału powiatu rówieńskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudzież regulacji granic powiatów: rówieńskiego, dubnowskiego, łuckiego, ostrogskiego, krzemienieckiego i horochowskiego. Dz.U. 1924 nr 68 poz. 655 (пол.)
Джерела
- Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона (рос.)
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostrozkij povit istorichna administrativno teritorialna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodili do skladu Rosijskoyi imperiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Polshi i SRSR Povitovij centr misto Ostrog Ostrozkij povitGerb povitovogo centruGuberniya Volinska guberniyaCentr OstrogStvorenij 1795 rikPlosha 3 066 km Naselennya 169 351 cholovik na 1897 rik osib Ostrozkij povitpol Powiat ostrogskiMisto OstrogNajbilshe misto OstrogKrayina Rosijska imperiyaRegion Volinske voyevodstvoGmini 4 silski j 1 miskaOficijna mova polskaNaselennya povne 56 595 1921 Plosha povna 1 366 km2 km Data zasnuvannya 1795Data likvidaciyi 1 sichnya 1925Carski chasiUtvorenij u 1795 roci u skladi Volinskogo namisnictva z 1796 u skladi Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Na pivnochi povit mezhuvav z Rivnenskim na pivnichnomu shodi Novograd Volinskim shodi Zaslavskim pivdni Starokostyantinivskim i na zahodi z Kremeneckim i Dubenskim povitami Volinskoyi guberniyi Za pidrahunkami Strelbickogo zajmav ploshu v 2 694 1 verst 3 066 km Zgidno z perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 169 351 osoba Z nih 76 72 ukrayinci 10 8 yevreyi 6 61 polyaki 1 49 nimci 2 46 rosiyani 1 59 chehi 0 12 tatari U poviti bulo 14 volostej 194 silski obshini 6 mistechok 15 kolonij 259 silskih poselen U poviti bulo 2 mista povitove Ostrog z peredmistyami Bilmazh Kider Vider Krasnostav Nove Misto Tatarska vulicya urochishem Kidri ta pozashtatne Zdolbuniv status mista zdobulo 1903 roku Chasi Ukrayinskoyi revolyuciyiPovit pislya 1920 rokuU travni 1920 roku Bugrinsku ta Goshansku volosti bulo peredano do skladu Rivnenskogo povitu 18 bereznya 1921 roku Zahidna Volin uvijshla do skladu Polshi Vnaslidok cogo bulo rozdileno kolishnij Ostrozkij povit 5 jogo volostej Buderazka Zdovbicka Mizocka Siyanecka okrim sela Didova Gora Horivska vidijshli do Polshi do skladu Volinskogo voyevodstva 9 Gannopilska okrim sil Glibochok ta Zhavriv Dovzhocka okrim sil Dulibi Kriliv Majkiv Pashuki Chernicya Krivinska okrim sela Vilbivne Kunivska sela Antonivka Dolochchya Zagreblya Zakrinichne Zarichchya Kam yanka Karpilivka Kuniv Lyahovecka Pluzhanska Pereroslivska Semenivska Uniyivska okrim sela Bolozhivka vidijshli do SRSR do skladu Zaslavskogo povitu U skladi Polshi volosti bulo perejmenovano na gmini Buderazh Zdovbicya Mizoch Siyanci Horiv a takozh faktichno bulo vidnovleno likvidovanu she na pochatku HH st Novomalinsku volost yak gminu Novomalin iz vklyuchennyam tih sil Kunivskoyi volosti sho opinilisya z polskogo boku Administrativnij ustrij Miski gmini m Ostrog Silski gmini Gmina Majkov Gmina Novomalin centr u mistechku Mezhirichi Gmina Siyanci Gmina Horiv 1 sichnya 1925 r vklyucheno do povitu vilucheni z Dubenskogo povitu gmini Buderazh i Mizoch ta z Rivnenskogo gminu Zdolbica natomist z povitu vilucheno gminu Majkuv zi vklyuchennyam do Rivnenskogo a povitovij centr bulo pereneseno do mista Zdolbuniv povit perejmenovano na Zdolbunivskij Pri comu vnutrishnij podil zalishivsya nezminnim Zminivsya lishe status Ostroga iz povitovogo vono peretvorilosya na zashtatne misto Div takozhOstrozkijPosilannyaSkorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej T IX Wojewodztwo Wolynskie Glowny Urzad Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej Warszawa 1923 100 s 2017 01 05 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 19 listopada 2008 Procitovano 17 kvitnya 2009 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 16 lipca 1924 r w sprawie podzialu powiatu rowienskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudziez regulacji granic powiatow rowienskiego dubnowskiego luckiego ostrogskiego krzemienieckiego i horochowskiego Dz U 1924 nr 68 poz 655 pol DzherelaEnciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona ros Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi